CC BY
9
Список використаних джерел
1. Проведения нормативноТ грошовоТ оцнки земель населених пунктв: пщсумки 2013 року та завдання на 2014 рк / 6. Берднков, Ю. Микитен-ко, С. Прикопенко // Землевпорядний вюник. - К., 2014. - №1. - С. 5-7.
2. 1нтернет ресурс: http://uk.wikipedia.org
3. Про о^нку земель: Закон УкраТни вщ 11.12.2003. №1378-IV. - Режим доступу: http: zakon.rada.gov.ua
4. Методичн основи грошовоТ оцЫки земель в УкраТнй Наукове видання / Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М., Палеха Ю.М. - К.: ПР0Ф1, 2006. - 624 с.
5. Методика нормативно)" грошовоТ оцЫки земель нестьськогос-подарського призначення (кр1м земель населенихпункта): Постанова КабЫету МЫютрв УкраТни в1д 23.11.2011 №1278.
6. 0ц1нка земель в УкраТнг ¡сторичн та методолопчн аспекти / Н. Солов'янко// Землевпорядний в¡сник. - К., 2014. - №2. -С. 36-39.
7. Техжчна документацт з нормативноТ грошовоТ оц¡нки земель с. Мирне Цюрупинського району ХерсонськоТ облас-т¡: Розробник - Т0В «Консалтингова ф¡рма Спектр». - Херсон, 2011. - 27 с.
УДК 911.375.3(188)(477—25)—048.35
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м1жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Креативна модершзащя столиц! Украши
У статт обгрунтовуеться можливсть проведення iнновацiйно¡ модернiзацií в сучаснй Укра¡нi на основi сопдариза-цИ нтереав держави i суспльства. Як один з основних модер^за^йних процесв розглядаеться креативний розвиток нацюнального господарства столиц Украни.
Ключов! слова: креативний розвиток, мегапопс, столичне мiсто, глобалiзацiя.
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.з.н., доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетмана
Креативная модернизация столицы Украины
В статье обосновывается возможность проведения инновационной модернизации в современной Украине на основе солидаризации интересов государства и общества. В качестве одного из основных модернизационных процессов рассматривается креативное развитие национального хозяйства столицы Украины.
Ключевые слова: креативное развитие, мегаполис, столичный город, глобализация.
In article substantiates possibility of conducting innovative modernization in contemporary Ukraine on the basis of solidarity of interests of state and society. As one of the major modernization processes considered creative development of the Ukrainian capital national economy.
Keywords: creative development, metropolis, capital city, globalization.
Постановка проблеми. Широкий розвиток креатив-них сфер у постЫдустрвльних краТнах св^у наприюнц 80 - початку 90-х роюв ХХ ст. породив чимало методолопч-них проблем щодо ТхньоТ структуральноТ ¡дентифкаци, адже значна бтыхлсть дослщниюв при визначенн компонентного складу галуз¡ вщтепер вже виокремлювала як вартю-н пщходи, так ¡ цивтвацмнк Результатом таких розб^нос-тей стала так звана аспектна класифкацт. Так, R. Betting оцЫюе в креативному кап¡тал¡ насамперед ¡нтелектуальну складову, яка, на його думку, пщлягала комер^алвацп [1]. M. Castells, навпаки, сконцентрував свою увагу на ¡нфор-мацйшй мс столиць, яка також мала бути нацтена, вихо-дячи з його глибокого переконання, на отримання прибутку [2]. Лопчним продовженням численних дискусм стала книга Kevin Kelly, котрий намагався визначити сучасн правила новоТ економки, питома вага якоТ в умовах глобалваци рк вщ року стр^ко зростала [3]. Тобто вперше у свтовм прак-тиц заговорили про можливють оцЫювання, градуювання та селектування людського капгталу, який за умов ¡нтенсивного розвитку комункацм [4] швидко перетворювався в надпри-бутки, технолог¡я отримання яких суттево в¡др¡знялася в¡д тих, що надходили з традицмних галузей - промисловост та с¡льського господарства [5].
Анализ дослщжень та публмащй з проблеми. Питания технолопчного розвитку та структурних трансформа-цм економки завжди були в центр! уваги вчених-економю-т1в. Унаслщок прискорення розвитку НТП та глобал1зац1йних процеав ц питання не втрачають своеТ актуальность
Питаннями технолопчного розвитку i структурно''' транс-формацп економки, збалансування i"i окремих елемент!в займалися так! вщом! украТнськ та закордонн економюти, як Ю.М. Бажал, В.Ф. БеседЫ, Л.Б. Вардомський, В.М. Геец, С.Ю. Глазьев, С. брохЫ, О.В. ЛепьохЫ, Л.1. Федулова, О.Л. Фе-щенко, М.М. Якубовський, Ю.В. Яовец.
Метою статт! е розгляд креативного потен^алу столиц! УкраТни.
Виклад основного матер'тлу. Вже на початку XXI ст. погляд фах!вц!в на креативний розвиток нацюнального господарства, i це е надзвичайно важливим для Киева, зво-дився до двох основних р!выв ¡дентифкаци: галузевого за John Howkins [6], у межах якого передбачалося проведення секторальних маркетингових дослщжень та репонально-го чи локального (для мегапол!ав) системних тест-анал!з!в, в яких основний ухил робився на агломерацмну економку (господарство). Такому пщходу надавали перевагу британ-ськ дослщники Harven Armstrong та Jim Taylor [7]. Якщо у
© P.M. КРАМАРЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 8 (159)/2014 23
пepшoмy випaдкy виoкpeмлeння ceлeктивниx cyбceктopiв yœe нe пepeдбaчaлo дoклaдaння знaчниx дocлiдницькиx зу-cиль, aджe кoмepцiaлiзaцiя тeлeбaчeння, peклaмнoгo бiзнe-cy чи oкpeмиx видiв миcтeцтв (нaпpиклaд кiнo], нe пoтpeбy-вaлa бiльш пoвнoгo aнaлiзy, то кpeaтивiзaцiя гocпoдapcькoï дiяльнocтi мicькoï aглoмepaцiï вимaгaлa вiд нayкoвцiв бiльш rpyнтoвнoï пiдгoтoвки тa викopиcтaння нoвiтнix мeтoдик rno-cтepeжeнь, щo пepeдбaчaлo чггку iдeнтифiкaцiю xapaктepy poзвиткy ocнoвниx нaпpямiв вивчeння cтpyктypнoï пoбyдoви нoвiтнix eкoнoмiчниx cиcтeм. Hими cтaли:
- «ypбaнiзaцiйнa тpaнcфopмaцiя;
- дocкoнaлo opгaнiзoвaний pинoк пpaцi тa вeликий пул po-бiтникiв з piзним нaбopoм здiбнocтeй тa вмiнь;
- зaбeзпeчeння coцiaльниx вiдшкoдyвaнь тa aдмiнicтpa-тивнoгo cepвicy;
- лeгaльнe тa кoмepцiйнe oбcлyгoвyвaння нacaмпepeд пpaвoвe, ayдитopcькe, кoнcyльтaтивнe, нaявнicть aгeнтcтв щoдo eкcпeдитyвaння вaнтaжiв тa фiнaнcoвиx iнcтитyтiв;
- pинкoвo opieнтoвaнi види aктивнocтi тaкi як тopгoвeль-ний cepвic, кoтpий е пpивaбливим зa yмoв виcoкoï кoнцeн-тpaцiï нaceлeння;
- кyльтypнa тa peкpeaцiйнa aктивнicть, кoтpa пpивaблюe мeнeджepiв тa пpoфecioнaлiв з виcoким piвнeм здiбнocтeй» [7, p. 1Q5].
Biдмiнний пoгляд мaли тi нayкoвцi, якi 6ули пepeкoнaнi в тому, i^o нaйбiльш кpeaтивним мicтoм cлiд ввaжaти тaкий мe-гaпoлic, в ягаму cтвopeнi нaйбiльш кoмфopтнi yмoви для пpo-живaння. З oглядy нa цe нaдзвичaйнo вaжливим е тe, щo oдним iз вимipiв кpeaтивнocтi cyчacнoгo мicтa мoжe ввaжa-тиcя йoгo eкoлoгiчнicть. Утiм цю пpoблeмy мoжнa poзглядa-ти як з пoзицiï здoбyтиx мeгaпoлicoм peзyльтaтiв, тобто фaк-тiв, cтaтиcтичниx дaниx тa oтpимaнoï нa цiй ocнoвi aнaлiтики, тaк i з пoзицiï eфeктивнocтi peaлiзaцiï вiдпoвiднoï пoлiтики (aбo ж фупи взaeмoпoв'язaниx пoлiтик] iнтeгpaцiйнoгo yгpyпyвaн-ня. Caмe з тaкиx мipкyвaнь виxoдив бeльгiйcький дocлiдник Pierre Laconte [В]. Ha йoгo думку, нa пpoцec мicькoï eкoлo-гiзaцiï в ^ai^ax GC нaйбiльш вiдчyтнo впливaють гopизoн-тaльнi тa ceктopaльнi пoлiтики Cпiльнoти: peгioнaльнa, тpaн-cпopтнa, eнepгeтичнa тa ciльcькoгocпoдapcькa. З iншoгo 6o^, якщo цi пoлiтики мaють oднaкoвi aбo ж пoдiбнi мexaнiзми i Ы-cтpyмeнти peaлiзaцiï, мoжнa бyлo б, cпиpaючиcь нa cyмy ви-дiлeниx Cпiльнoтoю кoштiв, poзpaxyвaти вiдпoвiднi кoнвep-гeнтнi peзyльтaти ïx здiйcнeння. Пpи бiльш глибoкoмy aнaлiзi з'яcyвaлocя, щo вce нe тaк пpocтo, aflœ;e вкaзaний пiдxiд мoжe бути oцiнeний як пoвepxoвий i мaлoeфeктивний. Oбчиcлeння дeв'яти нaйвaжливiшиx, нa думку aвтopa, iндeкciв, cepeд якиx ^ewc eвpoпeйcькиx зeлeниx мicт (EGCI], ^erc eкoлoгiчниx мicт, пoкaзник якocтi життя у мicтax тoщo, кpacнoмoвнo гoвo-pять пpo вeликi poзбiжнocтi в !»-пй iнтepпpeтaцiï. Пpoтe чac-тотний aнaлiз пoвтopювaльнocтi cтoлиць у peйтингax виявив бeзcyмнiвниx eкoлoгiчниx лiдepiв 6вpoпи, якими cтaли Koпeн-гaгeн (п'ять пpoвiдниx peйтингoвиx пoзицiй], a тaкoж Цюpиx, Biдeнь, Cтoкгoльм, Xeльcинки [В, p. 1Q]. Öi ж cтoлицi пociдa-ють пpoвiднi пoзицiï i в ^ix^x cфepax мюьш aктивнocтi: era-нoмiчнiй, coцiaльнiй, пiдпpиeмницькiй, кyльтypнiй.
Дocлiджeння фeнoмeнy кpeaтивнoï aктивнocтi в K/^i нa-були ocтaннiм чacoм шиpoкoгo poзпoвcюджeння i cepeд y^a^^^x нayкoвцiв, щoпpaвдa, пpи цьoмy aнaлiзyютьcя
лишe oкpeмi acпeкти iннoвaцiйнoгo i coцioкyльтypнoгo pyxy yкpaïнcькoï cтoлицi. Ta^ O. Гoнтa фунтуе ^oí пiдxoди нa ви-вчeннi тpaнcнaцioнaлiзaцiï eкoнoмiки peгioнiв. Зa нeю виxo-дить, !o oтpимaнi aвтopoм влacнi чиcлoвi знaчeння кoeфi-цieнтiв тepитopiaльнoï кoнцeнтpaцiï мiжнapoднoï aктивнocтi визнaчaтимyть пepcпeктиви peгioнaльнoï i глoбaльнoï ди-вepcифiкaцiï [9, c. 24B-25Q], нaтoмicть вapтo poзyмiти, щo caмe мoтивaцiя iнвecтopiв зyмoвлюe poзвитoк тaк звaнoï pe-гioнaльнoï пpивaбливocтi. З цьoгo випливae, !o нaйвaжли-вiшими apгyмeнтaми нa rapzc^ цьoгo пoглядy мoжyть бути тaкi: зaбeзпeчeння пoтeнцiйниx pинкiв збуту, вивeдeння cвoeï пpoдyкцiï нa нoвi pинки, дoлaння бap'epiв для iмпopтy, пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi тoвapiв i пocлyг, нижчa вapтicть poбoчoï cили, нижчий piвeнь oпoдaткyвaння, кpaщi мoжливocтi для зaкyпoк, cпpoщeнi aдмiнicтpaтивнi пpoцeдy-pz, дoвший тepмiн eкcплyaтaцiï oблaднaння, в^уш^ть œop-cткиx yмoв щoдo eкoлoгiчнoгo зaбpyднeння тoщo [9, c. 226]. У™ cepeд пepeлiчeниx чинникiв пpивaбливocтi, нa пpeвeли-кий жaль, нayкoвeць нe нaвoдить жoднoгo кpeaтивнoгo, !o, як нaм здaeтьcя, cyттeвo нiвeлюe якicть людcькoгo, нacaм-пepeд iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, a тaкoж oб'eктивнy ^титу-цiaлiзaцiю цьoгo пpoцecy. З oглядy нa цe дocлiджeння yпpaв-лiнcькo-peгyлятopниx acпeктiв poзвиткy людcькиx pecypciв в yмoвax глoбaлiзaцiï, якe пpoвiв Ыший вiтчизняний нayкo-вeць C. Capдaк, цiкaвo нacaмпepeд тим, щo aвтopoм бyлo ви-знaчeнo, якi ж caмe мiжнapoднi opгaнiзaцiï впливaють нa pи-нoк cyкyпнoï poбoчoï ^ли (aвтop нapaxyвaв ïx 22, пoчинaючи вiд Miжнapoднoï opгaнiзaцiï мiгpaцiï i зaкiнчyючи Miжнapoд-ним Чepвoним Xpecтoм). Baжливим, aлe нe бeззaпepeчним здoбyткoм нayкoвця бyлo й тe, !o caмe ним бyлo вcтaнoвлe-нo «вaгy» кoжнoï з iнcтитyцiй в cфepi yпpaвлiння [1Q, c. 2QB], !o, як нaм здaeтьcя, е xoчa й цiкaвим, aлe нe зoвciм пpa-вильним, aджe, як вiдoмo, piшeння iнcтитyцiй нocять пepe-вaжнo peкoмeндaцiйний xapaктep, a вiдтaк cyттeвo вплинути нa кpeaтивнy CTpy^ypy вeликoгo мicтa нacaмпepeд cтoлицi дepжaви вoни нaвpяд чи в змoзi.
З oглядy нa вищe cкaзaнe мoжнa дiйти цiлкoм лoгiчнoгo виcнoвкy пpo тe, щo aнaлiз кpeaтивнoï cтpyктypи вeликoгo мicтa е нaдзвичaйнo вaжливим, aджe дoзвoляe виoкpeмити ceлeктивнi cфepи йoгo мiжнapoднoгo eкoнoмiчнoгo aнaлiзy, якi у пoдaльшoмy дoзвoлять пpoвecти мacштaбнi мiжкpaïнoвi пopiвняння тa зд^нити кoмпapaтивнe cтpyктypyвaння пep-cпeктивнoï мoдeлi poзвиткy cтoличниx мeгaпoлiciв.
Бyдь-якe пocтiндycтpiaльнe мicтo пoтpeбye cyчacниx кoмy-н^^й, якi cтвopюють вiдпoвiднi yмoви для зpocтaючoгo iнo-зeмнoгo iнвecтyвaння в ньoгo, cпpияють poзвиткoвi кpeaтив-нoгo кaпiтaлy тa пiдвищyють мoбiльнicть cyкyпнoï poбoчoï cили. B цьoмy плaнi вaжливe знaчeння вiдiгpae тpaнcпopт, a йoгo ви-coкa кoнцeнтpaцiя caмe в цiй гaлyзi cтoлицi Укpaïни мoжe мaти визнaчaльнe знaчeння пpи poзмiщeннi ПИ, afl^e, як вiдoмo, цим видoм пocлyг кopиcтyютьcя нe лишe мeшкaнцi cтoлицi, a й ycieï Укpaïни (Пiвдeннo-Зaxiднa зaлiзниця, aepoпopти «Бopиcпiль» тa «Kиïв» (Жуляни], цeнтpaльнo-ceктopaльнe aвтoмoбiльнe cпoлyчeння poзтaшyвaння cтoлицi тощ^]. Boднoчac вaжливим eлeмeнтoм «тpaнcпopтнoï кoмфopтнocтi» мeгaпoлicy е poзви-тoк йoгo мicькoгo пacaжиpcькoгo тpaнcпopтy, який зaбeзпeчye нe лишe нopмaльнi yмoви для пpoдyктивнoгo вiдтвopeння, a й е oдним iз пoкaзникiв кoнкypeнтocпpoмoжнocтi мicтa, зoкpeмa
Рисунок 1. Динамша перевезень мюьким пасажирським транспортом
Розраховано автором за [11].
млн. пасажир1в 700
600 500 400 300 200 100 0
584,9
505,5 ^ • ' "* " ' -» . . 504,3 _536,2
У 402,7. ^ " 524,7
306,6 ^ 360,8 406,8
265" V £84,5 •ч 199,6
^ ^ 123,6 _ — ""154,6
69
— - - метрополии
— - - автомобтычий
(автобуси)_
-трамваинии
-- тролейбусний
2000
2005
2010
2013 роки
його комфортност! у свгтовому чи континентальному економ!ч-ному простор! (рис. 1).
Як випливае з рис. 1, найважлившим видом транспорту не лише у Киев!, а й в ¡нших мегапол!сах е метрополитен, на який у 2013 роц! припало 41,3% внутр!шньом!ських перевезень, у той час як на автомобтьний - 31,4% [11]. Питома вага ¡нших, електричних вид!в була значно нижчою.
3 рис. 1 добре видно, що метрополитен у столиц! УкраУни можна вважати безальтернативним видом транспорту на-самперед через те, що в!н е довол! швидким, а по-друге, в умовах столичного наземного дорожнього траф!ку метро вважають найбтьш оптим!зованим видом перем!щення па-сажир!в, адже передбачае наявн!сть комб!нованих вар!ант!в перевезення з огляду на створену у минул! роки розгалуже-ну мережу станц!й. Майбутня модель оргаызацп транспортного сполучення швидше за все торкнеться обмеження руху ¡ндивщуального автомоб!льного транспорту у центр! столиц! внасл!док його високоУ концентрацГУ та створення великих автомайданчиюв поблизу в!д метро та при в'Узд! до м!ста. Тобто матиме м!сце така ж модель орган!заци сполучення, яка зараз !снуе в Лондон!, щоправда, за умов швидкоУ ди-версифкаци технолопй перевезення.
КиУв е важливим зал!зничним вузлом не лише в межах П!в-денно-ЗахщноУ зал!зниц!, а й держав Центрально'!' ! СхщноУ Бв-ропи, адже через нього прокладено чимало шлях!в напрям-к!в Сх!д - 3ах!д та П!вн!ч - П!вдень. Буд!вництво додаткового вокзалу в Дарниц!, що мало м!сце у столиц!, було обгрунто-ваним щодо розвантаження центрального вокзалу, але щодо прилегло' на л!вому берез! !нфраструктури - менш ефектив-ним ! виявилося незручним для киян. Водночас обсяги щор!ч-ного обслуговування в межах КиУвського зал!зничного вузла 135,0 млн. пасажир!в [11] яскраво св!дчать про необх!дн!сть розробки ново!' модел! управл!ння пасажирськими потоками.
Велике значення для б!знес-середовища мае ав!ац!й-ний транспорт. Двома столичними аеропортами протягом 2013 року була перевезена рекордна ктьюсть пасажир!в -6,4 млн., що у 4,5 раза бтьше, ан!ж у 2000 роц!. Це стало-ся передус!м завдяки докор!нн!й реконструкцГУ та розбудов! сучасних аеровокзальних комплекс!в. Аеропорт «Бориспть» став потужним хабом для в!тчизняноУ ав!акомпани «М!жна-родн! Ав!ал!ни УкраУни», яка п!сля ф!нансовоУ кризи 20072009 рок!в та банкрутства «АероСвгту» стала пров!дним украУнським ав!аперев!зником. Сл!д також зазначити, що у с!чн! 2014 року !нтенсивн!сть перевезень не лише не змен-
тис. абоненте
Рисунок 2. Зростання ктькост користувач1в 1нтернету станом на 1 Ычня
Розраховано автором за [11].
шилась, а й, навпаки, суттево зросла (до 443,3 тис. паса-жирв, що становить 150,4% до рвня сння 2013 року) [11].
Неабияке значення щодо покращення ¡нфраструктурних умов розвитку мае зв'язок, упм при анал^ характеру за-безпечення цим важливим комункацмним елементом м¡ста використовуються не лише традицмы показники (к¡льк¡сть стацюнарних телефон¡в на 1000 жител¡в), а й сучасы, зо-крема юльюсть користувач¡в моб¡льними телефонами та 1н-тернетом, доступн¡сть широкосмугового 1нтернету тощо.
Зазначимо, що за даними мюькстату Киева, жител¡ сто-лиц¡ УкраУни е найб¡льшими в наш¡й держав¡ користувача-ми глобальноУ ¡нформац¡йноí мережк Так, якщо у 2008 ро-ц¡ питома вага столиц¡ у структур¡ в¡тчизняних користувач¡в 1нтернету становила 32,9%, то вже в 2010-му вона зросла до 41,9% ¡з наступним уповтьненням до 40,8% у 2013 роц [11], ¡ це при тому, що питома вага жителю Киева у структур¡ населення нашоУ держави не перевищуе 7% (рис. 2).
Предметом поглибленого аналву також може стати юль-юсть абонент¡в кабельного телебачення, яке попри вс ре-кламн¡ кампани не продемонструвало випереджаючоУ тен-денци зростання та розширення мереж¡. Якщо станом на 01.01.2008 в УкраУн налнувалося 3237,1 тис. абонент¡в, то на аналопчний пер¡од 2014 року Ухня чисельн¡сть зросла лише на 45,2 тис. Т сягнула 3282,3 тис. Повтьними поки що е темпи зростання к¡лькост¡ користувач¡в широкосмугового 1нтернету (на 01.01.2013 - 0,5 тис., на 01.01.2014 -0,7 тис.) [11].
Створенню комфортних умов для перебування, офщйних ввитв, б^нес-форумв, туризму та розвитков¡ креативноУ сфери завжди сприяла розгалужена система готелв, хосте-л¡в та ¡нших м¡ст для тимчасового перебування, як у минул¡ роки були справжньою проблемою для багатьох мют УкраУ-ни. К¡льк¡сть п¡дприeмств готельного господарства в УкраУн починаючи з 2000 по 2010 рк зросла з 1396 до 1731, тоб-то в 1,23 (в Киeв¡ з 2000 по 2010 рк в 1,4 раза), а юльюсть номера в них в¡дпов¡дно в 1,28 раза (в Киeв¡ також у 1,28). Натомють житлова площа номера зб¡льшилася в Украíн¡ в 1,65 раза, що яскраво свщчить про зростання комфортнос-т¡ в готелях. Водночас пропорц¡я сп¡вв¡дношення частки сто-лиц¡ держави ¡ УкраУни в цтому е незадов¡льною (рис. 3).
З огляду на це можна констатувати, що основними проблемами готельного комплексу столиц УкраУни е так¡:
- суттеве в¡дставання рвня комфортност¡ та невщповщ-н¡сть принципу «цЫа - як¡сть»;
- повтьы темпи буд¡вництва п'яти- та триз^кових готе-лей, як¡ значно збтьшилися до в¡дкриття футбольного турнЬ ру бвро-2012 з наступним суттевим падЫням;
- слабка ¡нтегрован¡сть до свтових готельних мереж («lб¡с», «Мер¡от», «Хттон»);
- диспропорц¡я у забезпеченн¡ готелями мж м. КиУв та цЬ лим рядом курортних зон;
- наявн¡сть т¡ньового ринку мют тимчасового перебування у Киeв¡ (приваты квартири, що здаються в оренду на невеликий термЫ найму).
Перелнеы особливост е в¡дм¡нними вщ тих, з якими зЬ штовхуються жител¡ головних мегапол¡с¡в бвропи.
Креативний потенцвл столиц¡ УкраУни повною м^ою роз-кривае участь УУ науковцю у науково-досл¡дних та дослщ-но-конструкторських роботах, при п¡дготовц¡ кадр¡в в аспЬ рантур¡ та докторантур¡, а також навчанн фах¡вц¡в у вищих навчальних закладах I—IV рвыв акредитацп, к¡льк¡сть яких суттево зменшилась останн¡м часом через бтьш висок¡ ви-моги щодо УхньоУ акредитаци, зменшення попиту на вищу осв^у та п¡двищення потреб абггурюнтв щодо якост¡ освЬ ти. Якщо в 1995/1996 навчальному роц в УкраУн дтло 1037 навчальних заклад¡в, у 2005/2006 - 951, то вже у 2012/2013 - лише 823 [12, с. 235]. Разом ¡з тим скоро-чення ктькост ВНЗ не торкнулося мюта Киева, бтьше того, його частка продовжувала стрмко зростати (рис. 4).
Як випливае з графку на рис. 4, питома вага столиц щодо пщготовки фах¡вц¡в е достатньо високою. Кр^ цього, столичн¡ осв¡тн¡ заклади е значно б¡льшими за числом тих, хто в них навчаеться. Яскравим пщтвердженням цьому е те, що в розрахунку на 10 тис. населення в Киeв¡ упродовж 2012/2013 навч. роюв навчалося 1663 студенти, що е у 3,5 раза вищим, аыж по вай УкраУн (476 ос¡б), ¡ у 2,1 раза бтьшим за Харк¡вську область (810 оаб), найближчим до столиц за цим показником рег¡он та у 8 разв за Закарпат-ську область, в як¡й цей ¡ндикатор становив лише 207 оаб (найнижчий в краУш) [12, с. 235-236].
Подгною, але ще бтьш локалвованою у столиц¡ УкраУни виглядае д¡яльн¡сть асп¡рантури ¡ докторантури, яку здм-снювали впродовж 2013 року, за даними ДержавноУ служби статистики, 518 установ, з яких 269 становили науково-дослщы ¡нститути та 249 ВНЗ (асп¡ранти) та 276, вщповщ-но: 104 та 172 (докторанти) [13]. Слщ вщзначити, що КиУв й у цьому випадку мав явн пр¡оритети. Серед 31 482 астран-т¡в 10 957 проходили свое навчання у 2013 роц в столиц
20 15 10 5 О
14,9 15,9 ________ —ш- - Питома вага ктькост
" 12,3 номер1в в отелях
8,8 —А— Питома вага киТвських
7,2 к-- готел1в
2000
2005
2010
роки
Рисунок 3. Частка м. Киева у готельному господарств1 Укра'ши
Розраховано автором за [11].
%
Рисунок 4. Динамка збшьшення питомо' ваги ВНЗ ¡—IV р1втв акредитацм м. Киева у структур! вищо'| освгги Укра'ни
Розраховано автором за [12, с. 235].
Рисунок 5. Динамка залучених доктор1в наук, що вике
Складено автором за [14].
УкраУни (34,8%). Анал!тичний показник щодо докторантури становив 800 ос!б ! вщповщно 43,7%. Випускники асп!ран-тури, котр! вчасно захистили своУ дисертаци, в УкраУн! ста-новлять 26,1% до тих, що УУ зак!нчили, але кандидатами наук не стали, в Киев! цей показник становить 33,5%. Аналопч-но даний !ндикатор щодо докторантури становить вщповщно 32,5% (УкраУна) та 38,3% (м. КиУв) [13, с. 1-2].
Надзвичайно важливою ознакою креативност! м!ста вва-жаеться залучення м!ста до науково-дослщних та дослщно-конструкторських роб!т (П&О), а також вщповщна питома вага науковц!в (у нашому випадку - кандидат!в ! доктор!в наук). Станом на к!нець 2011 року в УкраУн! нал!чувалося 14 895 доктор!в наук ! 84 979 кандидат!в, значна частина яких проживала в Киев!, вщповщно - 5469 ос!б (доктори) - 36,7% та 23 695 (кандидати) - 27,9%. До участ! в проектах П&О було залучено 1255 установ в УкраУн!, у тому числ! 327 (26,1%) в Киев!. Загальн! витрати, що були скерован! в цей сектор, становили 9,365 млрд. грн. (УкраУна), натом!сть 3,818 млрд. було направлено до вщповщних установ столиц!, що сягнуло 40,8% Ух загального обсягу [14]. 3 цього випливае, що КиУв е найбтьш активним ! водночас ефективним центром тех-нолопчноУ ^рузи, що наочно можна простежити на рис. 5.
Маючи найвищу в УкраУн! квал!ф!кац!ю, саме доктори наук, як правило, очолюють проекти П&Б. Найбтьш рельефно це простежуеться у м. Киев!, в якому чисельн!сть доктор!в, що залучен! до виконання дослщницьких роб!т, становить 2732 особи, а це 62% загальноУ ктькост! учасник!в проект!в цього секторального спрямування.
Таким чином м. КиУв е абсолютним лщером наукових досл!-джень в УкраУн! ! водночас визнаним !нновац!йним центром, основою чого е висока концентрац!я !нтелектуальних кадр!в у
/ють роботи Р&й в Укра'ш та в м. Киев1
ньому, активний попит на в!дкриття, винаходи та технолог!ч-ну модерн!зац!ю з боку ваеУ УкраУни, можлив!сть пришвидшеноУ комерц!ал!зац!У розробок та випереджаюче (за пор!внянням з !н-шими академ!чними центрами - Харковом, Дн!пропетровськом, 0десою, Львовом, Донецьком) ф!нансування сектору П&Б.
Разом !з тим столиця УкраУни позицюнуеться в численних рейтингових таблоУдах як велике м!сто, яке мае чимал! еколо-пчн! проблеми, як! можна швидко !дентиф!кувати, щоправда, по-р!зному. Наприклад, заб!р води столиц! з природних вод-них об'ект!в сягае 658 млн. куб. м на р!к (2012), що становить 4,5% загальнодержавного [12, с. 290], при тому що потуж-н!сть очисних споруд у столиц! е бтьш значною 658 млн. куб. м (8,7%). Ут!м надзвичайно суперечливою може вважатися асиметрична в ц!лому !нформац!я щодо викид!в в атмосферне повгтря в!д стацюнарних та пересувних джерел забруднення. У 2012 роц! це становило 259,2 тис. т (3,8% краУнових викид!в) [12, с. 298], водночас !з розрахунку на один квадратний к!ло-метр це сягало 324,0 т, тобто перевищувало нацюнальний показник (11,3 т) у 29 раз!в, що суттево дистанцю м!сто не лише в!д основних столиць Бвропи, а й в!д бтьшост! м!ст-мтюнер!в УкраУни [12, с. 299]. КиУв е лщером щодо утворення в розрахунку на квадратний ктометр в!дход!в 1-111 клас!в небезпеки -10,9 т (перше м!сце в УкраУн!) та IV класу - 1667,1 т (3-те м!с-це п!сля Дн!пропетровськоУ та ДонецькоУ областей).
0ц!нювання креативност! м!ста нер!дко проводиться також ! за так званою культурною статистикою. Вт!м далеко не вся во-на вщображае реальний стан справ, зайвим доказом чого е анал!з б!блютечноУ мереж!. Серед 19 216 б!бл!отек (2012) на КиУв припадало 143, що становило 0,7%. А показник забез-печення книгами на 100 жител!в становив у Киев! 382 при-м!рники при середньому по УкраУн! - 692 [12,с. 257-258].
Доындження кореляцшноТ залежносл poaMipie ринку креативних послуг (Howkins, 2005) та опитування щодо
значущост сектору для столиц! (Укра'ша, 2013)
X Ранг за розм1ром ринку Сектор Вщсоток сектору у продажу У Ранг в опитуванш 1 Х-У 1 1 Х-У I2
1 R&D 24,95 1 0 0
2 Книговидання 22,33 4 2 4
3 Програмне забезпечення 22,15 2 1 1
4 Телебачення та радюмовлення 8,75 3 1 1
5 Дизайн 5,17 6 1 1
6 Юно 3,01 7 1 1
7 Музика 2,95 8 1 1
8 1грашки та ¡гри 2,18 10 2 4
9 Реклама 2,05 5 4 16
10 Прикладне мистецтво 1,85 9 1 1
11 Аршектура 1,66 11 0 0
12 Ремесла 1,12 13 1 1
13 Вщеогри 0,78 14 1 1
14 Мода 0,61 12 2 4
15 Мистецтво 0,42 15 0 0
Водночас Ки'в е визнаним культурним центром, в якому розта-шовано 44 музе', 27 професмних театрв (включаючи театри-студи) (20,4%), 24 концерты оргаызаци, 32 заклади культури клубного типу, матервльне забезпечення яких значно пере-вершуе провЫцмний рвень культурно' ¡нфраструктури.
Тим не менше, враховуючи значн¡ розб¡жност¡ м^ вггчиз-няною та европейською системами статистичних спосте-режень, важливим е формування нац¡ональних експертних комплекс¡в оцЫювання стану розвитку креативност¡ м¡ста.
Визначення значущост окремих сектор¡в в економщ су-часного м¡ста в¡д¡граe надзвичайно важливу роль, адже воно орюнтуе населення на розвиток ункальних для столиц сфер ¡ напрям¡в модерызацп м¡ського господарства. 3 огляду на те що британським дослщником John Howkins у 2005 роц були встановлен галузев¡ частки кожного ¡з сектор¡в на глобальному ринку, важливим, на нашу думку, е порюняння рейтин-говост¡ сектор¡в креативного комплексу.
Провюши пор¡вняльн¡ розрахунки методом кореляци ран-г¡в, можна дмти висновку, що м¡ж реальним станом ринку та оцЫками окремих креативних секторв з боку киян ¡снуе тю-ний зв'язок (Пху = 0,94), а це означае, що ки'всью б^несме-ни е високо орюнтованими на глобальну структурну модель трансформаций яка потребуе в¡дпов¡дноí ¡дентифкаци та гли-бокого осмислення.
Досл¡дження кореляц¡йноí залежност розм¡р¡в ринку креативних послуг (Howkins, 2005) та опитування щодо значу-
щост сектора для столиц (Укра'на, 2013) 1 = 36
6*36
п(п — 1) 15(225-1)
= 1- —= 1-0,06 = 0,94(1) 3360
Висновки
Таким чином для столиц Укра'ни характерною е полЬ структурна технолог¡чна ¡нтруз¡я науково-досл¡дних та до-сл¡дно-конструкторських роб¡т (R&D) яка мае багаторюневу основу створення, апробаци, запровадження, комерц^л^а-цп конкурентоспроможних ¡нновацй як¡ в межах Киева спи-раються на значний його ¡нтелектуальний, адм¡н¡стративний,
ф¡нансовий та ¡нфраструктурний потенции, котрий дозво-ляе пришвидшити рух наукового продукту вщ розробник¡в до споживачю в межах глобальних ¡нновацмних та модулятив-них компан¡й.
Список використаних джерел
1. Betting V. Copyrighting Culture: The Political Economy of Intellectual Property. - Boulder: Westview Press, 1996.- 451 p.
2. Castells M. The information Age. - Oxford: Blackwell, 1998. - 342 p.
3. Kelly K. New Rules for the New Economy. - London: Fourth Estate, 1998. - 256 p.
4. Narayana M. The Communication Revolution. - New Delhi: National Book Trust, 1996. - 216 p.
5. Nordstn^m Kjell, Jonas Ridderst^le. Funky Business: Talent Makes Capital Dance. - London: Prentice Hall, 2000. - 381 p.
6. Howkins J. The creative economy. How people make money from ideas. - London: Penguin Books, 2007. - 270 p.
7. Armstrong H., Taylor J. Regional Economics and Policy. - Oxford: Blackwell Publishing, 2007. - 437 p.
8. Laconte P. Towards sustainability in European Cities. Instytut Energetyki - Instytut Badawczy, 2013 [Електрон. ресурс] Режим доступу: www.ien.com.pl/wyszukiwarka?keywords=w+kierunku+zr%C3 %B3wnowa%5%BConego
9. Гонта 0. Политика транснацюнал1заци економки регюнв: Теорт, методолопя, практика: Монографт. - Чернпв: Чернпвський ЦНТЕ1, 2008. - 496 с.
10. Сардак С.Е. УправлЫсько-регуляторы аспекти розвитку люд-ських ресурса в умовах глобалкзаци: моногр. / С.Е. Сардак. - Днг пропетровськ: Вид-во ДНУ, 2012. - 460 с.
11. Транспорт та комункаци м. Киева. Мюьке статуправлЫня. [Електрон. ресурс] Режим доступу: www.gorstat.kiev.ua
12. Репони Укра'ни, 2013. Ч. 1. Державна служба статистики. -К.: ДСС, 2013. - 356 с.
1 3. Робота астрантури та докторантури у 201 3. Експрес-ви-пуск. Державна служба статистики Укра'1'ни. - К.: ДСС, 2014. -04.03.2014 №74/0/05.4 вн-14.
14. Репони Укра'ни, 2012. Державна служба статистики Укра'ни. Частина 1. - К.: ДСС, 2012. - 415 с.
