CC BY
8
ИавБИДвИВЕНдИИДИИй)!!
■■■■ШШщШПНВВ!
М.Д. Б1ЛИК,
д.е.н., професор, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
О.В. ПАВЛОВСЬКА,
д.е.н, професор, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
Сощальна HepiBHicTb як об'скт регуляторного впливу на бюджет MicTa Киева
У статт доспджено проблеми со^ально!' нервност та розриву мiж доходами населення. Розкрито економiчнi вiдноси-ни, що виникають у процеа розподлу i перерозподлу бюджетних кошт'в у мiстi Киeвi задля зменшення негативних на-слщюв явища соцально!' нервносл. Визначено напрями вирвнювання со^ально!' нервност мста Киева та скорочення соцальних диспропор^й.
Ключов! слова: со^альна нервнсть, сукупний дохщ, бюджет, нерiвнiсть доходов населення, прожитковий мiнiмум, економiчний ефект.
М.Д. БИЛЫК,
д.э.н., профессор, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
А.В. ПАВЛОВСКАЯ,
д.э.н., профессор, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Социальное неравенство как объект регуляторного влияния
на бюджет города Киева
В статье исследованы проблемы социального неравенства и социального разрыва. Освещены экономические отношения, возникающие в процессе распределения и перераспределения бюджетных средств в городе Киеве для уменьшения негативных последствий явления социального неравенства. Определены направления выравнивания социального неравенства города Киева и сокращения социальных диспропорций.
Ключевые слова: социальное неравенство, совокупный доход, бюджет, неравенство доходов, прожиточный минимум, экономический эффект.
M. BILYK,
Ph.D., professor, Kyiv National Economic University named after V. Getman,
O. PAVLOVSКА,
Ph.D., professor, Kyiv National Economic University named after V. Getman
Social inequality as an object of regulatory impact on the budget of Kyiv
This article explores the problem of social inequality and social divide. Deals with economic relations arising in the process of distribution and redistribution of budget in Kiev in order to reduce the negative effects of the phenomenon of social inequality. Directions leveling of social inequalities Kyiv and reducing social disparities.
Keywords: social inequality, comprehensive income, budget, inequality of income, living wage, the economic effect.
Постановка проблеми. Необхщною умовою прогресив- peHHi в кра'1'Hi соц1ально срентовансн ринковен економки, ного розвитку сусптьства е оргаычне поеднання економiч- пщпорядкованост реформування економки сусптьним цЬ ного i софального, що знаходить свою pеалiзацiю у ство- лям. Актуальнють теми дослщження зумовлена необхщню-
© М.Д. БЛИК, О.В. ПАВЛОВСЬКА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 10 (161)/2014 139
тю приближения умов життя населения до р!вня розвинутих краУн, згладжування соц!альноУ нер!вност! шляхом створення в!дпов!дних умов для високопродуктивноУ трудовоУ д!яльнос-т! та ефективного регулювання процес!в розпод!лу та пере-розпод!лу доход!в у сусп!льств!.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. Соц!-альна нер!вн!сть та б!дн!сть широко представлен! у в!тчиз-нян!й та заруб!жн!й науков!й л!тератур!. У в!тчизняних досл!-дженнях, присвячених ц1й проблематиц! у 20-80-х роках XX ст., можна в!дм!тити певний розрив у вивченн! цих пи-тань, адже вважалося, що в СРСР суттевоУ соц!альноУ нер!в-ност! не !снувало ! не могло !снувати. Лише наприк!нц! 80-х - на початку 90-х рок!в питання соц!альноУ диференц!ац!У та зубож!ння населення стали об'ектом уваги в!тчизняних еко-ном!ст!в, соц!олог!в та пол!толог!в, як! досл!джували причини, насл!дки ! шляхи подолання б!дност!, пропонували власн методики и вим!рювання, намагалися обгрунтувати особли-вост! формування новоУ соц!альноУ структури украУнсько-го сусп!льства. Серед них, зокрема, сл!д назвати С. Башк!-рова, В. Броницьку, О. Васильева, О. Крикун, Е. Л!банову, М. Мщенко, С. Полякову, А. Реут, Н. Холод, С. Тютюнн!кову, Л. Шанг!ну, Л. Шевченко, В. Шишк!на, В. Юрчишина та !н.
Метою статт е поглиблення теоретико-методолог!чних основ досл!дження явища соц!альноУ нер!вност! та механ!з-му УУ регулювання з метою подолання негативних соц!альних насл!дк!в.
Виклад основного матер1алу. Нер!вн!сть у соц!ально-му план! - явище, що полягае у неоднакових можливостях доступу до влади, престижу, а також до матер!альних ! не-матер!альних благ, породжених розвитком цив!л!зац!У. Сьо-годн! поняття «соц!ально справедливе сусп!льство» (такий стан речей, коли сусп!льство сприймаеться громадянами як «природне», адекватне Ухньому становищу, потребам, !нтер-есам) [1], середньостатистичний мешканець УкраУни поставить на противагу соц!альн!й нер!вност!. Вт!м проблема соц!-альноУ справедливост! е б!льш складною та неоднозначною.
Сучасн! науковц! вид!ляють чотири п!дходи до категор!У справедливост!:
• Утил!таризм («найб!льше благо для найб!льшоУ к!лькос-т! людей») полягае в тому, що сусп!льний добробут базуеться на арифметичн!й сум! функц!й !ндив!дуальних корисностей, тому зб!льшення ц!еУ суми завжди означае зб!льшення сус-п!льного добробуту, безв!дносно до того, в яких пропорц!ях цей прир!ст було розпод!лено.
• Егал!таризм («справедливост! в розпод!лу талант!в не-мае, тому на благо морально заслуговуе кожен») полягае в тлумаченн! найб!льш справедливого розпод!лу благ як такого, коли вони розпод!лен! нар!вно м!ж ус!ма суб'ектами. Тому додаткова одиниця добробуту б!дн!шого члена сусп!льства мае вищу ц!нн!сть, н!ж багатого. Таким чином, зб!льшенням сусп!льного добробуту можна управляти виключно за допо-могою !нструмент!в перерозпод!лу.
• Л!берал!зм («враховувати !нтереси меншост!, бо так чи !накше кожна людина може опинитися в меншост!») - сус-п!льний добробут визначаеться р!внем добробуту або корис-ност! найменш забезпеченого члена сусп!льства.
• Л!бертар!анство («кожна людина мае право на життя, свободу, та приватну власн!сть») являе собою повну в!дмову в!д будь-
якого навмисного перерозпод!лу благ у сусп!льств!, оск!льки найб!льш справедливим вважаеться будь-який розпод!л, що склався з урахуванням стартових можливостей його член!в [2].
Звичайно, що т! чи !нш! умови життед!яльност! сусп!льства сприймалися громадянами як «природн!» т!льки на певно-му !сторичному в!др!зку часу. Сучасний етап цив!л!зац!йно-го прогресу характеризуемся передус!м зм!ною структури чинник!в розвитку, зокрема дом!нуванням !нтелектуальних технолог!й та людського фактора. У визначенн! стратег!чних напрям!в розвитку на перший план виходить концепц!я пр!-оритетноУ необх!дност! забезпечення розвитку людини в !н-тересах людини та ГУ власними силами. Для цього необх!дно створити р!вн! можливост! формування осв!тнього, творчого, трудового ! людського потенц!алу та умови для його реал!-зац!У. А це означае подолання вс!х вияв!в нер!вност! - рег!о-нальноУ, етн!чноУ, соц!альноУ, гендерноУ.
Ут!м, говорячи про соц!альну нер!вн!сть, можемо ототож-нювати ГУ з руш!йною силою прогресу, що стимулюе динам!-ку економ!чного розвитку. Адже саме нер!вн!сть у власност!, доходах та р!вн! життя змушуе людей анал!зувати, пор!вню-вати та робити висновки про свое власне становище. А ун!-ф!кац!я та егал!таризм, навпаки, гальмують процес розвитку.
Але за певними межами соц!ально-економ!чна нер!в-н!сть починае в!д!гравати !ншу роль - паразитуюче багат-ство та марг!нальна б!дн!сть гальмують, а то й взагал! при-гн!чують стимули розвитку, ведуть до деградац!У сусп!льства, виступають загрозою соц!альн!й безпец!. Широкий та б!льш менш р!вний доступ до сусп!льних благ (осв!та, наука, культура) вир!внюе шанси людей ! тим самим прискорюе розви-ток сусп!льства. Соц!ально-економ!чна нер!вн!сть впливае на морально-пол!тичний кл!мат у сусп!льств! та сусп!льно-пол!тичну ситуац!ю.
Основними соц!альними питаннями, як! викликають стур-бован!сть у кожному сусп!льств!, зокрема ! в УкраУн!, е проблема надто високоУ нер!вност! в розпод!л! багатства ! дохо-д!в та !снування б!дност!.
Для характеристики добробуту населення велике значен-ня мають сукупн! доходи.
Сукупний дох!д охоплюе вс! види грошових доход!в, вар-т!сть натуральних надходжень, отриманих в!д особистого п!дсобного господарства ! використаних на особисте (домашне) споживання. В сукупний дох!д також входить вар-т!сть безкоштовних послуг, що отримуються за рахунок ко-шт!в державного ! м!сцевих бюджет!в ! фонд!в п!дприемств (послуги охорони здоров'я, осв!ти, дотац!У на житло, транспорт, харчування тощо).
У структур! джерел сукупного доходу с!мей (як ! особистого, ! всього населення) за останн! роки в!дбулися певн! зм!ни. Частка доход!в у вигляд! оплати прац!, що становить основну частину сукупного доходу с!мей, мае тенденц!ю до зниження; зб!льшуеться питома вага доход!в в!д особистого п!дсобного господарства, питома вага !нших джерел також мае тенденц!ю до зростання. Використання сукупного доходу зд!йснюеться за такими напрямами: споживч! витрати, податки, збори, платежу !нш! витрати, накопичення. За останн! роки спостер!гаеться зростання витрат на продовольч! товари, !нш! витрати, зб!ль-шення оплати послуг, зниження витрат на харчування, що, своею чергою, св!дчить про те, що населення стае б!дн!шим.
Варто зауважити, що фактичний рюень ¡ндивщуального добробуту ¡ доxод¡в у будь-якому cуcп¡льcтв¡ нервний. Тому нeобx¡дно виявити основы причини нерюност в доходах.
1снуе дек¡лька основних причин нер¡вноcт¡ в розпод^ до-xод¡в населення.
1. ВщмЫност у зд¡бноcтяx ¡ вмЫнях людей. Люди мають р¡зн¡ розумов¡ зд¡бноcт¡, ф¡зичн¡ дан¡, р¡зну схильнють до ри-зику тощо.
2. Iнтенcивн¡cть прац Люди можуть працювати р¡зну кть-к¡cть годин на день, тиждень, а якщо необхщно - ¡ у виx¡дн¡ дн¡.
3. Вршнност у профеc¡йниx перевагах, видах занять та працг Р¡зн¡ види дтльност оплачують по-р¡зному, серед причин цьо-го явища ¡ р¡зна привабливкть прац¡, ¡ можлив¡ ризики захворю-вань чи нав¡ть загрози для життя. Так, щоб залучити робгтни-ка на непривабливу роботу, йому слщ заплатити б¡льше, н¡ж за аналопчну, але приваблив¡шу роботу. Це може бути оплата прац металурга, шахтаря в пор¡внянн¡ з ¡ншою д¡яльн¡cтю.
4. В¡дм¡нноcт¡ в освт та навчанн¡. У сучасних умовах люди з вищим рюнем освгги (маг¡cтри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти бтьше грошей ¡ здобути бтьш високооплачувану роботу.
5. Iнш¡ чинники. Сюди cл¡д в¡днеcти так¡ чинники, як вщмЫ-ноcт¡ в готовност ризикувати, нер¡вн¡cть у волод¡нн¡ власню-тю, нер¡вн¡cть у доходах, спричинена нервнютю успадкованого ¡ набутого майна; монополт на ринку, вез¡ння, зв'язки, нещас-тя, диcкрим¡нац¡я за статтю, в¡ком, етн¡чним походженням [3].
Найбтьш негативним проявом cоц¡альноí нер¡вноcт¡ е бщ-н¡cть. В Указ¡ Президента Укра'ни в¡д 15 серпня 2001 року бщнють визначаеться «як неможливють унаcл¡док нестач1 кошт¡в пщтримувати cпоc¡б життя, притаманний конкретному сусптьству в конкретний пер¡од часу» [4]. Тобто людина внаслщок неcтач¡ кошт¡в не в змоз¡ пщтримувати той рвень життя, який домЫуе в и cередовищ¡. Це означав, що вщсут-н¡cть б¡дноcт¡ ¡дентифкуеться не т¡льки ¡з забезпеченням фвичних умов життя (прийнятне житло, харчування, одяг, здоров'я), а й з можливютю жити, споживати ¡ брати участь у сусптьному житт¡ на рвы, який вщповщае найб¡льш по-ширеним як¡cним вимогам cуcп¡льcтва. Бщнють обумовле-на д¡eю комплексу взаемопов'язаних фактор¡в, знання яких принципово важливо для розробки заходв з¡ стабозацп та п¡двищення р¡вня життя населення.
На державу покладено фунщю зниження негативних прояви cоц¡альноí нер¡вноcт¡ шляхом фЫансування соц^ль-но'' сфери. Мехаызм державного ф¡нанcування cоц¡альноí сфери можна охарактеризувати в таюй поcл¡довноcт¡:
1. Визначення методв, форм та формул розподту реcурc¡в.
2. Розпод¡л вщповщальност м¡ж загальнодержавним I м¡cцевим бюджетами ф!нансування.
3. Визначення прав суб'ектв на розпорядження фЫансо-вими ресурсами.
4. Визначення форм вщповщальност суб'ектв за резуль-тати свое' дтльност!.
Заходи щодо зб¡льшення ефективного та рацюнального використання бюджетних кошт¡в на соц!альний захист у мю-т Киeв¡ можна умовно под¡лити на дв! велик¡ групи: розви-ток ринку прац та п¡двищення рвня доxод¡в населення, а та-кож пщвищення ефективноcт¡ cоц¡ального захисту киян. Для цього з вщповщного бюджету здмснюються видатки.
У м¡cт¡ Киeв¡ управл¡нням cоц¡альною нер¡вн¡cтю займаеть-ся вщдт ф¡нанc¡в cоц¡ального захисту. Результатом дтль-ноcт¡ в¡дд¡лу мае стати наближення до соцвльно справедливого сусптьства, тобто приближення умов життя населення до рвня розвинутих кра'н, згладжування соцвльно''' нервно-cт¡ шляхом створення вщповщних умов для високопродуктив-но' трудово' д¡яльноcт¡ та ефективного регулювання процеc¡в розпод¡лу та перерозподту доxод¡в у cуcп¡льcтв¡.
Висновки щодо наявност та маcштаб¡в соц^льно''' нервно-cт¡ в Укра'У роблять зазвичай на оcнов¡ оц¡нки основних тен-денц¡й та структурних зрушень такого елемента матервльно-го добробуту, як доходи. По-перше, диференц¡ац¡я доxод¡в е д¡йcно вагомим показником прояву процесу розшарування населення. По-друге, це е найлегший cпоc¡б вим¡ру, оcк¡льки в Укра'У анал¡з як¡cниx показник¡в не дуже розповсюджений.
Категорт доxод¡в населення вщображае економ¡чн¡ зв'язки м¡ж членами сусптьства з приводу споживання вироблено-го продукту за рахунок ¿х трудово' активноcт¡, використання влаcноcт¡, яка знаходиться в ¿хньому розпорядженн¡, та со-ц¡альниx транcферт¡в. Саме тому здмснити соцвльно-еко-ном¡чну переор¡eнтац¡ю економки без вир¡шення проблеми нер¡вном¡рноcт¡ доходв населення неможливо, адже основы важел¡, через як¡ можна актив^увати трудовий потенц¡ал кра'ни, знаходиться саме в фй площин¡, без чого не можна здмснити виx¡д на необхщы темпи зростання.
Наведено систему показниюв, що безпосередньо вщо-бражають ефективысть функц¡онування м¡cцевиx орган¡в влади у cфер¡ зниження негативних наслщюв соцвльно''' не-р¡вноcт¡, у табл. 1. Показники розрахован на оcнов¡ даних Головного управл¡ння статистики м. Киева, НБУ, МФУ, Державно' служби статистики Укра'ни.
Для здмснення б¡льш-менш адекватного анал¡зу потр¡бно забезпечити: по-перше, комплекснкть, тобто розглядати дан показники в cукупноcт¡; по-друге, оцЫку динам¡ки цих показни-к¡в, осктьки cам¡ по cоб¡ цифри не покажуть належний висновок.
Загалом показник рвня ф¡нанcового забезпечення свщ-чить про те, що Ки'в - фЫансово забезпечений рег¡он. Обсяг доходу, що припадае на одного мешканця, поcт¡йно зростае, але ще бтьшими темпами росте ¡нфляц¡я. Тому, щоб не псу-вати картину, в комитетах наводять дан¡ щодо номЫальних доxод¡в. До того ж особливютю сучасно' укра'нсько' економЬ ки е значний обсяг «т¡ньового» сегмента, який також вклю-чае ¡ <«пньову» зароб¡тну плату, ¡ приховування операцм в¡д оподаткування, у тому чи^ ¡ з оплати прац¡. Це означае, що дан¡ оф¡ц¡йноí статистики про розм^и зароб^но''' плати, р^-номан¡тниx cоц¡альниx транcферт¡в не вщображають реаль-ну картину доходно' диференц^цп, оcк¡льки, з одного боку, ¡снуе заборгован¡cть з виплат зароб^но''' плати та соц^льних транcферт¡в значн¡й частин населення, а з ¡ншого - досить значна частина дохода проходить «у тУ» у зв'язку з поши-рен¡cтю оф¡ц¡йно не зареестровано' зайнятоcт¡, ¡снуванням оплати прац¡ не через касу, «в конверт^, ¡снуванням значних обсяпв т¡ньовиx доxод¡в (до цього ще можна додати певн аспекти самозайнятост та самозабезпечення, коли половина мюького населення працюе на сво'х присадибних ¡ дачних дтянках, вир¡шуючи продовольчу проблему свое' амЧ', то-що). В цьому контекст показовими е результати соцюлопч-них доcл¡джень матер¡ального стану домогосподарств.
ю
в о
<
со ш
0 со s
X
Е Ja'
1
О
Таблиця 1. Система вщност величини сощально! HepiBHOCTi в míctí Kiicbí в 2009-2013 роках
Паказник Од. BHMipy Формула 2009 2010 2011 2012 2013
Обсяг доходв, що припадае на 1 мешканця грн. Обсяг floxofliB, що припадае на 1 мешканця = ХДох./Чнас. ХДох. - загальн1 доходи вщповщноТ ATO Чнас. - чисельнють населения вщповщноТ ATO 24960,2 27474,5 3701 2,7 42576,7 43324,2
Обсяг трансферов, що в середньому припадае на 1 мешканця грн. Обсяг трансферта, що в середньому припадае на 1 мешканця = Хтранс./ Кнас Хтранс. - сума офщйних трансферта вщповщноТ ATO Кнас - юльюсть населения вщповщноТ ATO 946,96 383,53 755,85 821,33 -
Ефективнють оплати мюцевих податюв та зборв грн. Ефективнють оплати мюцевих податюв i 36op¡B = Qmpz / К Qmpz - сума мюцевих податюв i зборв К - юльюсть платниюв мюцевих податюв 49,0 43,4 45,5 42,7 41,2
Ефективнють бюджетних видатюв на 1 особу грн. Ефективнють бюджетних видатюв на 1 особу = v / Q¡ v - обсяг бюджетних видатюв Q¡ - чисельнють мешканцв 274,64 188,92 207,94 103,11 290,98
Показник ВРП на душу населения грн. Житловий фонд у середньому на одного жителя = Житловий фонд/ Чисельнють населения репону 20,6 20,9 21,0 21,0 21,7
Житловий фонд у середньому на 1 жителя мг Частка с1мей та одинаюв, що одержали житло, у загальнм cyM¡ смей та одинаюв, що перебували на квартирному обл1ку = Чисельнють с1мей та одинаюв, що одержали житло / Чисельнють смей та одинаюв, що перебувають на квартирному обл1ку * 100% 1,80 1,28 0,88 1,03 1,08
Частка с1мей та одинаюв, що одержали житло, у загальнм сум1 с1мей та одинаюв, що перебували на квартирному облку % Р1вень безробггтя = Чисельнють безробтних, яю зареестроваы в державой служб1 зайнятосО / Чисельнють працездатного населения працездатного BÍKy 3,1 6,5 5,8 5,9 5,8
Рвень безробггтя % Житловий фонд у середньому на одного жителя = Житловий фонд / Чисельнють населения репону 20,6 20,9 21,0 21,0 21,7
Коефщент обороту робочоТ сили: • по прийому • по звтьненню % Коефщент обороту робочоТ сили по прийому (звтьненню) = Чисельнють прийнятих на роботу (звтьнених) / Середньообл1кова юльюсть штатних працвниюв * 100% 37,2 38,9 26,2 35,2 29,2 32,0 32,2 34,1 33,3 35,6
Децильний коефщюнт диференц1аци доходв населения рази Децильний коефщюнт диференцщци доходв населения = МЫмальний рвень доходв серед 10% найбтьш забезпеченого населения / Максимальний рвень доходв серед 10% найменш забезпеченого населения 3,3 3,4 4,1 3,8 4,0
Децильний коефщюнтфондв рази Децильний коефщюнт фондв = сумары доходи 10% найбтьш забезпеченого населения / 1 0% найменш забезпеченого населения 6,3 7,8 8,0 7,7 7,9
1ндекс Джины - Де P¡ - частка населения Н' групи в загальнм чисельност1 населения Y¡ - частка доходв (витрат) Н' групи населения cumYi - кумулятивна частка доходу (витрат);п - юльюсть груп населения 0,33 0,35 0,36 0,34 0,36
о
<Jl
о
"О
О 00 ш
о
"О
о
л
>
сг л о
т 7^ О Л
о
Судячи з розрахунюв податки сплачуються все менш справно, ¡ через те обсяг видатюв на одну особу також зни-жуеться.
Валовий рег¡ональний продукт (ВРП) на душу населення зростае, ¡ тому можна зробити висновок, що негативы тен-денци в ¡нших показниках викликан¡ негативними тенденцт-ми в цтому по Укра'У.
Коефщент обороту робочо' сили по прийому менший, н¡ж по зв¡льненню, рвниця м¡ж ними досягла 2.3 пп. в 2013 роце а в 2010 роц взагал¡ була 9 пп. Темп зростання безробгття, як можемо побачити, зупинився на рвы 5,8-5,9% (докри-зовий рюень - 3,1%).
Ще один цкавий момент: житловий фонд у середньому на одного жителя зростае - ¡ це добре, а от частка амей та оди-наюв, що одержали житло, у загальый cум¡ c¡мей та одина-к¡в, що перебували на квартирному облку, знижувалась до 2012 року, однак ¡ за 2012-2013 роки докризового рюня не досягла.
Зупинимось на одый з основних проблем Киева нерв-ном^ност доxод¡в. Так вже склалося, що остаными роками перерозпод¡л дохода у Киeв¡ зд¡йcнюeтьcя на користь груп населення з високими доходами, а частка дохода бщних верств у загальному обcяз¡ доxод¡в, навпаки, зменшуеться. I, як ми можемо бачити, система птьг та виплата трансферов не надто ефективна.
Для оц¡нки нер¡вном¡рноcт¡ розподту доxод¡в було вико-ристано ¡ндекс Джинн¡ (в Киeв¡ в¡н становить у середньому
0,35). У кра'нах Скандинавп, що досягли найб¡льшоí рюноси ¡ндекс Джинн¡ становить 0,24. У США, де найбтьша нерв-ысть у розпод¡л¡ доxод¡в, ¡ндекс Джины становить 0,44. Ки-|'в у даному випадку десь посередине але даний показник у розглянутому регюы б¡льший, н¡ж у ц¡лому по Укра'ы, - 0,33. Для бтьш точного в¡дтворення картини було використано також децильний коефщент. Децильний коефщент фонд¡в - cп¡вв¡дношення сумарних доходв 10% найб¡льш та 10% найменш забезпеченого населення. В Киeв¡ даний показник знаходиться в середньому на позначц 7,5 раза, тод¡ як у багатьох кра'нах даний показник значно менший. (Для по-рвняння: у Н¡меччин¡ доходи 10% найбагатших (верxн¡й де-циль) перевищують доходи 10% найбщыших (нижн¡й дециль] у 6,9 раза, у Канад¡ та Япони - у 3,7 разу. Розрив у юнцевих доходах верхнього Т нижнього децил¡в у Швеци становить 2,7 раза, тобто е меншим, н¡ж у будь-яюй ¡нш¡й високорозвину-т¡й краíн¡ [5].) Можливо, не зовам доречно порвнювати ре-г¡он з кра'нами, але не ¡снуе певно' шкали трактування величин децильного коефщента та ¡ндексу Джинн¡. Враховуючи все вище наведене, можна зробити висновок, що соц^льы трансформаци в Киeв¡ характеризуються високим ступенем соцальноТ нер¡вноcт¡, розшарування та поляризацп, значною часткою бщних ¡ злиденних верств.
Отже, можна узагальнити ¡снування об'ективно' необхщ-ност регулювання cоц¡альноí нер¡вноcт¡ та бщностк У цьому зв'язку визначимо, насюльки органи управляння м¡cта Киева справляються з фею функцию.
Таблиця 2. Пор1вняльний анал1з видатк1в загального фонду бюджету м1ста Киева за 2012-2013 роки
Галуз1 2012 р1к 2013 р1к
виконано затверджено з урахуванням змш
видатки бюджету м. Киева на виконання делегованих державних повноважень видатки бюджету м. Киева на виконання власних по-вноважень разом видатки бюджету м. Киева на виконання делегованих державних повноважень видатки бюджету м. Киева на виконання власних по-вноважень разом
Соц¡альний захист та со^альне забезпечення (установи) 164 638,5 27 946,5 192 585,0 252 220,3 42 907,6 295 127,9
зарплата з нарахуваннями бюджетним установам 131 359,4 20 262,5 151 621,9 184 836,4 28 046,1 212 882,5
в т.ч. стимулюкУ надбавки 10 634,3 2 016,0 12 650,3 33 586,6 5 205,2 38 791,8
медикаменти 1 228,8 97,2 1 326,0 1 870,6 143,8 2 014,4
продукти харчування 14 729,5 1 610,4 16 339,9 27 331,8 2 639,8 29 971,6
енергоноси 11 618,6 4 532,9 16 151,5 26 209,2 9 183,4 35 392,6
вщшкодування пенc¡й 613,8 613,8 912,3 912,3
¡нш¡ видатки 5 088,4 1 443,5 6 531,9 11 060,0 2 894,5 13 954,5
Птьги та допомоги 11 822,4 11 822,4 22 848,7 22 848,7
МКП «Турбота 2006-2010 роки», М¡cьк¡ ц¡льов¡ програми («Турбота. Назустрн киянам», «Соц¡альне партнерство», «Дгти cтолиц¡» (без установ) 84 212,6 84 212,6 500 935,1 500 935,1
в т.ч. заробгтна плата з нарахуваннями за угодами 0,0 0,0 2 113,6
в т.ч. адресна матервльна допомога 25 918,5 25 918,5 435 020,1 435 020,1
в т.ч. оздоровлення 997,1 1 150,0
Соцвльний захист та со^альне забезпечення - разом 176 460,9 112 159,1 288 620,0 275 069,0 543 842,7 818 911,7
Початковим етапом мае бути визначена ефективн!сть видатюв на соц!альну сферу. В!домо, що економ!чний ефект пе-редбачае будь-який корисний результат, виражений у варт!с-н!й оц!нц!. Проведемо пор!вняльний анал!з видатк!в загального фонду бюджету м!ста Киева (без врахування субвенц!й з державного бюджету УкраУни) за 2012-2013 роки (табл. 2).
Як св!дчать дан! таблиц!, за пер!од 2012 - 2013 рр. в!д-булося зростання сукупних видатк!в на соц!альну сферу у розм!р! 530 291,7 тис. грн. Зокрема, за рахунок зб!льшення видатк!в бюджету м. Киева на виконання делегованих дер-жавних повноважень на 98 608,1 тис. грн. та за рахунок збтьшення видатюв бюджету м. Киева на виконання влас-них повноважень на 431 683,6 тис. грн. У 2012 роц! ви-датки на установи соц!ального забезпечення та соц!ально-го захисту становили найб!льшу частку в структур! видатюв загалом, але у структур! ф!нансування власних повноважень переважало програмне ф!нансування. В 2013 роц! ситуац!я зм!нюеться за рахунок введення нових програм.
Економ!чна ефективн!сть - це сп!вв!дношення м!ж результатами господарськоУ д!яльност! та витратами живоУ й уре-чевленоУ прац!. Визначимо ефективн!сть бюджетних видатюв на соц!альну сферу на одну особу, простеживши динам!ку !ндексу Джинн! та децильного коеф!ц!ента за пер!од 20092013 рок!в (табл. 3).
Показники табл. 3 розрахован! авторами самост!йно на основ! даних у зв!тах КМДА.
Отже, як бачимо з наведених даних, м!ж видатками на со-ц!альну сферу та нер!вном!рн!стю розпод!лу доход!в е певний зв'язок. Оск!льки витрати зросли в 2013 роц!, також зроста-ють показники нер!вном!рност! розпод!лу доход!в. Тобто бю-джетн! видатки на соц!альну сферу неефективн! та не змен-шують розриву в доходах.
На нашу думку, першочерговим завданням орган!в м!сце-воУ влади в Киев! е створення над!йного вим!рювання еконо-м!чноУ нер!вност! та б!дност! на рег!ональному р!вн!, запро-вадження адекватних оц!нок д!евост! заход!в !з подолання б!дност! та ефективност! соц!альних програм.
Одним !з важливих напрям!в впливу на формування до-ход!в населення е податок з доход!в ф!зичних ос!б. Однак з метою створення умов для економ!чного зростання податок з доход!в мае сприяти зб!льшенню обсяг!в заощаджень та трудових зусиль, а також бути нейтральним щодо економ!ч-них р!шень суб'ект!в господарювання. Недол!ки податковоУ системи негативно впливають на сферу соц!ального захисту, а це, своею чергою, призводить до дестаб!л!зац!У сусп!ль-но-пол!тичноУ ситуац!У в краУн!. Проблему соц!альноУ нер!вно-ст! можна скорегувати методами податкового регулювання, що потребують удосконалення.
Вважаемо, що важливим аспектом в ц!й област! досл!-дження е визначення економ!чноУ оц!нки компром!су м!ж
ефективн!стю та справедлив!стю. Сл!д п!дкреслити, що проблема Киева не в сам!й соц!альн!й нер!вност!, а в !снуван-н! б!дност!. 3 позиц!У концепц!У утил!таризму (коли сусп!льний добробут базуеться на арифметичн!й сум! функц!й !ндив!-дуальних корисностей) в Киев! все стаб!льно та вс! багат! в повн!й м!р! компенсують б!дн!сть. Приблизно до тих же ви-сновк!в п!дводить л!бертар!анство: багатий заслуговуе на багатство, а б!дний - на б!дн!сть, ! держава не повинна втру-чатися. Сл!д п!дкреслити, що егал!таристи запропонували б ввести прогресивну шкалу оподаткування для вир!внювання несправедливости що на даний час пануе в Киев!. I це д!йсно е д!евим у багатьох краУнах бвропи. Наприклад, у Швецп, як-що скупний прибуток ф!зичноУ особи не перевищуе 170 тис. крон, податок становить 31%, при перевищенн! вказаноУ су-ми ставка податку може зростати до 50% [6]. Ал, Швец!я на в!дм!ну в!д УкраУни - розвинута краУна. Якщо стягувати по-датки в УкраУн! (в Киев!) таким чином, то, по-перше, украУнц! придумають, як об!йти закон, по-друге, це ще б!льше пригн!-тить стимули до розвитку, а ми цього соб! дозволити не мо-жемо. Ось чому в умовах, що склалися на даний час в УкраУн!, лог!чн!ше д!яти виходячи з принцип!в л!берал!зму: зменшити б!дн!сть, але не завдаючи значноУ шкоди кап!тал!стам.
Якщо органам влади в Киев! колись вдасться знизити р!-вень корупц!У, можливим стане також введення ефективноУ системи податкових п!льг для населення з невисокими доходами. Це матиме ефективний вплив на споживача. Однак за сучасних умов податков! п!льги будуть отримувати хто за-вгодно, лише не т!, кому вони по праву належать. П!дтвер-дженням даного факту е статистичн! дан!: розрахунки М!н!с-терства ф!нанс!в УкраУни вказують на те, що д!юча система п!льг ор!ентована здеб!льшого на забезпечене населення: якщо на одного б!дного в середньому припадае 8,2 грн. на м!сяць у вигляд! п!льг, то на одного неб!дного - в!дпов!дно 19,1 грн. Як насл!док - п!льги, допомоги та субсид!У погли-блюють диференц!ац!ю в доходах. До того ж д!юча система п!льг та допомоги е надто розгалуженою, ф!нансово необ-Грунтованою, значною м!рою декларативною, непрозорою та соц!ально несправедливою.
При формуванн! механ!зму регулювання реального р!вня до-ход!в населення важливо передбачити також регламентац!ю припустимих пропорц!й м!ж доходами р!зних соц!альних груп. Це необх!дно для того, щоб р!вень доход!в громадян !з ф!ксова-ними доходами (прац!вник!в бюджетноУ сфери, а також пенс!о-нер!в, !нвал!д!в, багатод!тних с!мей та !нших категор!й громадян, доходи яких забезпечуються за рахунок бюджету) надто не в!д-ставав в!д р!вня доход!в прац!вник!в виробничоУ сфери.
Ну ! насамк!нець найб!льш очевидн! реч!: перегляд соц!-альних стандарт!в та соц!альних гарант!й, зб!льшення м!н!-мальноУ зароб!тноУ плати. Будь-хто розум!е, що прожити на 1301 грн. (м!н!мальна зароб!тна плата на жовтень 2014 ро-
Таблиця 3. Ефективнють бюджетних видатюв на сощальну сферу на одну особу в перюд з 2009-2013 роюв
Показник Од. вим1ру 2009 2010 2011 2012 2013
Обсяг бюджетних видатк!в на соц!альну сферу тис. грн. 752568,55 522453,8 579141,2 288620 818911,7
Децильний коеф!ц!ент диференц!ац!У доход!в населення рази 3,3 3,4 4,1 3,8 4,0
Децильний коеф!ц!ент фонд!в рази 6,3 7,8 8,0 7,7 7,9
1ндекс Джинн! - 0,33 0,35 0,36 0,34 0,36
ку] немoжливo. Taк нaвiщo вcтaнoвлювaти цi cтaндapти, як-щo вoни втpaчaють cвoю ocнoвнy фyнкцiю в екoнoмiцi?
Пеpеглядaючи тaк звaний cпoживчий нaбip, нa ocнoвi яга-гo poзpaxoвyeтьcя iнфляцiя, ypяд пocтyпoвo вивoдить з ньoгo дешевом тoвapи i тoвapи, щo дiйcнo кopиcтyютьcя пoпитoм, i зaмiщye ïx iншими, цiни нa якi зpocтaють пoвiльнiше. Taк, пicля ocтaнньoгo пеpеглядy cпoживчoгo нaбopy з ньoгo пpи-бpaли дитяче xapчyвaння, згущене мoлoкo, oцет, гocпoдapче милo тa oкyляpи. Haтoмicть y ньoмy з'явилиcя oливкoвa oлiя, миючi зacoби, шaфи-кyпе, пaмпеpcи тa кoнтaктнi лiнзи, нo-утбуки тa флешки. Пpoте вiд 2000 po^ ypяд тaк i не змЫив cпoживчий кoшик, нa бaзi якoгo poзpaxoвyeтьcя пpoжиткo-вий мУмум, вiд якoгo, cвoeю чеpгoю, зaлежaть yci coцiaльнi виплaти, зoкpемa i пенciï.
Cклaд цьoгo кoшикa дocить чacтo пopiвнюють iз xapчoвим paцioнoм чaciв блoкaднoгo Ленiнгpaдa чи пaйкoм вiйcькoвo-пoлoнениx нiмцiв y cтaлiнcькиx тaбopax. Зoкpемa, пеpедбaчa-eтьcя, |щэ зa дoбy yкpaí'нець мae cпoживaти 270 гpaмiв xni-бa färnora тa чopнoгo], пo 5 гpaмiв caлa тa гpечки, 250 гpaмiв кapтoплi, 50 гpaмiв oгipкiв чи пoмiдopiв, пoлoвинy яйця, твто-pи cклянки мoлoкa тa 25 гpaмiв кoвбacи. Boднoчac для людей, дoxoди якиx зaлежaть вiд визнaченoгo ypядoм пpoжиткoвoгo мiнiмyмy, xapчi - чи не нaйбiльшa cтaття витpaт. Bнocячи y га-шик, зa яким poзpaxoвyeтьcя iнфляцiя, нoyтбyки зaмicть пpo-цеcopiв тa мoнiтopiв, y гашику, зa яким визнaчaeтьcя пpoжит-гавий мiнiмyм, ypяд y тoй же чac збеpiгae тaкi нopми, як oднa пapa джинciв нa тpи poки, кocтюм oфiцiйний - нa чoтиpи poки, кocтюм cпopтивний - нa п'ять poкiв, зимoве пaльтo для чo-лoвiкiв - нa чoтиpи poки, a для ж^к - нa вiciм poкiв. Для вщ-пoчинкy пpoпoнyeтьcя викopиcтoвyвaти oднi плaвки y деcять poкiв, a кyпaльник - чoтиpи poки, a пенcioнеpи мaють o6xo-дитиcя без кyпaльниx кocтюмiв yзaгaлi. Kpiм топэ, cеpедньo-cтaтиcтичнa poдинa мae 15 po^ кopиcтyвaтиcя oдним xoлo-дильнигам, 10 poкiв - телевiзopoм i мЫяти люcтpи paз нa 25 po^. Зa пiдpaxyнкaми екcпеpтiв, якби cпoживчий кoшик, з8 яким poзpaxoвyeтьcя пpoжиткoвий мiнiмyм, бyлo пpиведенo y вiдпoвiднicть з тим, щo мiнiмaльнo пoтpiбнo для життя в Укpaí'-нi, пpoжиткoвий мiнiмyм тpебa бyлo б пiдвищити щoнaйменше нa 25%. Boднoчac як би cтpyктypa ^i^ono кoшикy чи cпoжив-чoгo нaбopy бyлa пpиведенa y вiдпoвiднicть iз тим, щo i в яюй пpoпopцií' cпoживaють y^a'!^, мoжнa бyлo б пoбaчити pеaль-нi змЫи y piвнi цiн, i piзниця iз нинiшньoю oфiцiйнoю cTax/ic™-гаю бyлa б щoнaйменше y 15%.
Збеpеження нинiшньoí' ^Tya^i', з oднoгo бoкy, дoзвoляe ypядoвi звiтyвaти пpo низьку iнфляцiю, a з ^rnoro - не пщви-щyвaти гapaнтoвaнi деpжaвoю coцiaльнi виплaти [7].
^ менш цiкaвим е фенoмен «неoпoдaткoвaнoгo мУмуму дoxoдiв гpoмaдян» y poзмipi 17 гpн. Caме пoняття з'явилocя ще в чacи Bеликoí' фpaнцyзькoï pевoлюцií'. У пpoектi ган-cтитyцiï, зaпpoпoнoвaнoмy 1793 Koнвентy (пpoект K^op-cе], зaзнaчaлocя: «Ta чacтинa дoxoдy вiд виpoбництвa aбo вiд зapoбiткy, щo визнaнa неoбxiднoю для icнyвaння кoжнo-гo гpoмaдянинa, не тдлягае oпoдaткyвaнню». B Укpaïнi неo-пoдaткoвyвaний мiнiмyм дoxoдiв гpoмaдян - гpoшoвa cyмa poзмipoм 17 гpн., вcтaнoвленa пyнктoм 5 пiдpoздiлy 1 poздi-лу XX Пoдaткoвoгo кoдекcy Укpaïни, якa зacтocoвyeтьcя пpи пocилaнняx нa неoпoдaткoвaний мiнiмyм дoxoдiв гpoмaдян y
зaкoнax aбo iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx a^ax, зa виклю-ченням нopм aдмiнicтpaтивнoгo тa кpимiнaльнoгo зaкoнo-дaвcтвa y чacтинi квaлiфiкaцiï злoчинiв aбo пpaвoпopyшень, для якиx cyмa неoпoдaткoвyвaнoгo мУмуму вcтaнoвлюeтьcя нa piвнi пoдaткoвoí' coцiaльнoï пiльги. Cyмa 17 гpн. aбcoлютнo нелoгiчнa, безпiдcтaвнa i, нa нaшy думку, непoтpiбнa.
Bиcнoвoк
Oтже, нa ocнoвi пpoведенoгo дocлiдження, coцiaльнa не-piвнicть y Kиeвi, звaжaючи нa ü' пpичини тa нacлiдки, е пpo-блемoю. Aктyaльнocтi питaнню, !o poзглядaeтьcя, дoдae бiднicть знaчнoí' чacтини нacелення, щo веде дo пpoблем в екoнoмiцi тa coцiaльниx нacтpoяx y cycпiльcтвi.
Зpoзyмiлo, щo ypяд тa мicцевi opгaни влaди не мoгли не пoмiтити вci мacштaби пpoблем. Утiм cитyaцiя вимaгae дo-кopiнниx cтpyктypниx пеpетвopень, y той чac як нa дaнoмy етaпi ми мaeмo лише кoмпенcaцiï тa пiльги, щo нiяким чинoм не знищуе пpичини пpoблем, a лише ывелюе нacлiдки.
Hеpiвнicть е не ттьки пpoдyктoм pинкoвoгo меxaнiзмy, a й неoбxiднoю yмoвoю йoгo фyнкцioнyвaння, cтвopення i пщ-тpимки дieвoí' cиcтеми мoтивaцií' тa iнвеcтyвaння. Пpoте не-pегyльoвaнa мaйнoвa дифеpенцiaцiя не являeтьcя oзнaкoю цивiлiзoвaнoгo cycпiльcтвa i coцiaльнoí' деpжaви. Boнa пoви-ннa бути в poзyмниx межax, !o6 не пеpетвopитиcя y фaктop coцiaльнoí' деcтaбiлiзaцiï. У цьoмy знaчнa poль вiдвoдитьcя деpжaвнoмy pегyлювaнню coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoцеciв.
Miжнapoдний дocвiд cвiдчить, щo ва пpoблеми pеaльнo виpiшити, a тим пaче в Kиeвi, щo е oдним iз нaйбiльш poзви-нениx тa екoнoмiчнo зaбезпечениx pегioнiв кpaí'ни.
Hе пoтpiбнo cтaвити зa мету лiквiдyвaти coцiaльнy неpiв-нicть зoвciм. У бyдь-якiй ^aírn cвiтy, де пaнye кaпiтaлiзм, co-цiaльнa неpiвнicть буде невiд'eмнoю cклaдoвoю poзвиткy. ^эму пеpшoчеpгoвим зaвдaнням е зменшення пpoявiв бщ-нocтi, не зaшкoдивши пpи цьoмy poзвиткoвi pегioнy ^paírn].
Спигак викopиcтaниx джepeл
1. Kиciль ЮМ Icтopикo-пoлiтoлoгiчнi acпекти фopмyвaння мцг aльнoï неpiвнocтi Ta yкpaïнcькa pеaльнicть [Хекст] / Ю.M. Kиciль // Деpжaвa i пpaвo. - 2009. - Бип. 43. - C. 763-768.
2. Лекцп пpoфеcopa Maйклa Caндaлa. [Eлектpoн. pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://www.justiceharvard.org
3. Haцioнaльнa екoнoмiкa: Уексти лекцiй / O.ñ. Tищенкo, A.6. Hи-кифopoв, T.Ô. Kyценкo ia i4.; Зa зaг. pед. A.H Caвченкa. - K.: KHEY, 2007. - 464 c.
4. У^з Президент Укpaïни «ñpo cтpaтегiю пoдoлaння бiднocтi» вiд 15.08.2001 №637 // CD NAU
5. O^i-ra cтpyктypи гpoшoвиx дoxoдiв нacелення Укpaïни метoдoм декoмпoзицiï кoефiцieнтa Джиннi / A.H Гвелеciaнi // Демoгpaфiя та coцiaльнa екoнoмiкa - 2009. - №2. - C. 153-161. - Бiблioгp.: 16 нaзв. - yкp.
6. Деpжaвнa пoдaткoвa cлyжбa Укpaïни. Pежим дocтyпy: http:// sts.gov.ua/ modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/sweden/
7. Пocтaнoвa ^6^X0 Miнicтpiв Укpaïни вiд 14.04.2000 №656 Ю^'в «ñpo зaтвеpдження нaбopiв г^ду^в xapчyвaння, нaбopiв не-пpoдoвoльчиx тoвapiв Ta нaбopiв пocлyг для ocнoвниx coцiaльниx i демoгpaфiчниx rpyn нacелення».
