CC BY
14
УДК 911.375.3(188)+061.1ес
P.M. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м'жнародного обл'1ку i аудиту, Кивський на^ональний економiчний умверситет iM. Вадима Гетьмана
Нацюнальш та наднацюнальш регуляторы мехашзми розвитку столичних мегаполЫв
У ста-rri розглянуто на^ональн та надна^ональн регуляторн механзми розвитку столичних мегапо^ав.
Ключов1 слова: столичний мегапол'!с, економ'нний розвиток, ЕС, урбанзаця, репональний розвиток.
В статье рассмотрены национальные и наднациональные регуляторные механизмы развития столичных мегаполисов.
Ключевые слова: столичный мегаполис, экономиче-ское развитие, ЕС, урбанизация, региональное развитие.
The article describes the national and supranational regulatory mechanisms of development of capital cities.
Keywords: metropolitan megapolis, economic development, EU, urbanization, regional development.
Постановка проблеми. floBcrni велика р1зниця у масштабах та напрямках дтовоУ активност в мютах континенту завжди пщштовхувала европейсью народи та 1'хы уряди до прийняття низки екoнoмiчних та органзацмних захoдiв задля забезпечення таких конвергентних дм, яю б сприяли суттево-му зменшенню «протистояння» мiж столичним мютом i пери-ферiera. Bтiм на вщмЫу вiд СРСР цей процес в Захщый Eврoпi не ню у сво'й oснoвi нiвелюючoí функци. Bнаслiдoк чого ще при створены Европейського Eкoнoмiчнoгo Спiвтoвариства Римським договором (1957) було передбачено, що обов'яз-ково мае бути сформована й наднацюнальна структура, яка б
стала вщповщальною за репональний розвиток, й взяла б на себе певн фiнансoвi повноваження.
Аналз дослджень та публ'жащй з проблеми. Вивчати свгтовий та eврoпейськiй дoсвiд, дoцiльнo за концептуальни-ми документами, в яких закртлено модель вiднoсин мiж державою та мютом, та за сучасними аналiтичними дослщжен-нями таких вчених, як Peter Hall, Donovan D. Rypkema, A. Calafati, A. Faludi та Ы., яю вщстежували динамку життедЬ яльнoстi мiст свгту загалом та европейських зокрема.
Метою статт е аналiз механiзмiв розвитку столичних мегапoлiсiв прoвiдних кра'н св^.
Виклад основного матер1алу. У хoдi майже 50^чно' iстoрií Спiльнoти вщбувалися значнi змiни в структурнiй пoлiтицi ЕС, змiнювались и прioритети, рiзнoрiвневим ставало фiнансування кра'нових проек^в, а самi стoличнi мiста могли бути вщнесеними до рiзних цтей oчiкуванoгo фЫан-сування, а вщтак й отримувати рiзнi обсяги коитв, що були скерoванi на oкремi проекти. Однак слiд визначити, що Ыституцмно дiюча зараз регioнальна модель ЕС несе в сво'й oснoвi чимало рiзнoрiвневих структурних елементiв, кожний з яких може бути визнаний вщповщальним лише за сво' компетенцп, кoтрi охоплюють наступнi структури:
-органи ЕС (Европейська Koмiсiя, Европарламент, Рада ЕС, Европейська Рада); -дoрадчi органи (Комгтет регioнiв);
© P.M. КРАМАРЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 205
- асо^аци (MicT, perioHiB, столиць) та ¡Hrni м1жнародн1 rpo-мадськ чи MicöeBi оргаызаци;
-фонди ЕС (Европейський фонд репонального розвитку (ЕФРР), Европейський coцiaльний фонд (ЕСФ), та Фонд згуртування);
- програми розвитку (наприклад, JESSIKA - Joint European Support for Sustainable Investment in City Areas);
- нацюнальн Ыституци (МУстерства репонального розвитку чи Hini мУстерства, на як покладено вiдпoвiднi функци);
- Ыил установи, у тому чи^ приватний бiзнec.
1х rapмoнiзoвaнa, а у деяких випадках i конфлктна дiяль-нicть забезпечували в ЕС протягом твстолгття активний конвергентний рух репоыв уперед.
Разом iз тим при визначен функцiй головних мeгaпoлiciв треба було пocтiйнo враховувати особливост урбаызацм-них систем кра'н-учасниць, як суттево piзнилиcя мiж собою (рис. 1).
Розвиток столичних apeaлiв, як переконаний гталмський дocлiдник A. Calafati, вносить дoкopiннi змiни в прилегла а вщ-так й залежы вiд головного мicтa краУни територи, в межах яких виникають (de facto) чи вщроджуються колись зaнeпaлi нaceлeннi пункти (в основному невелик мicтa, de jure) госпо-дарство яких, або ж Ухня урбаызацмна система тicнo пов'яза-нi зi столицею. Щоправда, дeякi з таких мют-супутниюв можуть з плином часу перетворюватися у спальн квартали для столичних жтшлв. Biдтaк при визначенн статусу та на його ocнoвi cпiвcтaвлeння мicт, виявлення УхньоУ залежносп одне вiд одного треба обов'язково мати у своему apceнaлi Ыструменти пopiвняння, якi вище згадуваний дослщник вирЬ шив «вписати» в урбаызацмну парадигму (рис. 2).
3 цього випливало, що при визначенн певно' допомоги (cпiвфiнaнcувaння) проектам, що надходять iз столичних perioнiв треба було на початку провести Ухню щентифкацш та вписати в icнуючу зараз в Европейському Corc^i тpиpiв-неву репональну модель NUTS-I, NUTS-II, NUTS-III i мож-
ливо, що ствставити з таксонами менш високого piвня, якi oфiцiйнo icнують в краМ
Не менш важливим завданням може вважатися також чiткa i cпiвpoзмipнa iдeнтифiкaцiя та вiдпoвiднa cтaтуcнicть мют-супутниюв. Пpимipoм, чиceльнicть населення м. Парижа е у дeкiлькa paзiв меншою, aнiж столично' округи 1ль-де-Франс (NUTS-II), у межах яко' знаходиться це мюто. 3 цього виходило, що для прилеглих до столик Франци мiкpoperioнiв виriднiшим було б позицюнувати себе як час-тину депресивно''' територи, якi мають вiдcтaвaння вщ серед-нiх по ЕС iндикaтopiв, aнiж як уcпiшну частину Великого Парижу. Разом з тим, уыфка^я i стандартиза^я репональ-но' мoдeлi ЕС дозволила побудувати чiтку i продуману цтьо-ву структуру репональноУ пoлiтики Cпiльнoти та пpoaнaлiзу-вати и eвoлюцiю (табл. 1).
Як випливае з табл. 1, ц^ perioнaльнoï пoлiтики в ЕС поспй-но (раз на ciм роюв) змiнювaлиcя та уточнювалися. Проте впродовж усього двaдцятиpiчнoro пepioду (1994-2014) у жоднм цiлi ЕС не згадувалась бодай одна столиця. Якщо взяти до уваги, що головною цтлю була перша мета, на здмснення яко' видтялася бiльшa частина коитв (близько 70-80% усього фiнaнcувaння), то неважко передбачити, що cтoлицi могли скористатися (i те, лише частково) Ыструментами, що були передбачен метою 2 та метою 3. Натомють депресивн perioни отримали значне фЫансування як раз за метою 1. Така система cпiвучacтi у фЫансуваны cпiльних пpoeктiв могла негативно вплинути на poзпoдiл кoштiв. Ось чому почи-наючи з 2007 року репональна пoлiтикa стала вважатися частиною пoлiтики Згуртування, а cтoличнi репони з Ух неабия-ким Ыновацмним пoтeнцiaлoм, отримали бiльшу мoжливicть використати фiнaнcoвi ресурси ЕС, зокрема Фонду згуртування (Cohesion Fund). Саме дiя цього Ыструменту викликала серед кра'н-учасниць чимало диcкуciй, адже у 2000-2006 роках його активнють була opieнтoвaнa лише на aутcaйдepiв европейськоУ eкoнoмiки. Biдтaк виникла нагальна потреба в
Свропейська урбашзацмна система
Micra de facto -► Столичнп ареали
M ¡ста de jure
Урбанпзацмне оцшювання парадигми
«Свропейська модель мюта» (ЕМС) «Свропейська модель територи» (ЕМТ)
Рисунок 2. Оцшювання перспектив розвитку европейських mîct за A. Calafati [1, p. 10]
Рисунок 1. Концептуалгёацт нацюнально'1 урбажзацшно'! системи £С за A.Calafati [1, p. 7]
Taблиця 1. Евслюфя цiлeй peгioнaльнoï пoлiтики: фoкycyвaння нa стслицях
Пepioди
1994-1999 2000-2006 2007-2013 2014-2020
Цiлi
Meтa 1. Cпpияння poзвиткoвi дeпpecив-
ниx peгioнiв. Meтa 2. Пepeopieнтaцiя cтapoпpoмиcлo- Meтa 1. Cпpияння poзвиткoвi Meтa 1. IнвecтицiÏ в
виx peгioнiв з виcoким piвнeм бeзpoбiт- тa pecтpyктypизaцil peгioнiв, зpocтaння тa зaйня-
тя. Meтa З. 3axoди y côepi пiдвищeння зaй-нятост^ y тoмy чиcлi cepeд мoлoдi. Meтa 4. Aдaптaцiя пpaцiвникiв дo змiн y пpoмиcлoвocтi; Meтa 5. Cпpияння poзвиткoвi ciльcькиx peгioнiв: Meтa 5a. В aгpapнoмy ceктopi тa pибaль- ùo мaють вiдcтaвaння. Meтa 2. Пiдтpимкa peгioнiв зi cтpyктypними пpoблeмaми в côepi coцiaль-нo-eкoнoмiчниx пepeтвo-peнь. Meтa З. Moдepнiзaцiя пoлi-тики в гaлyзi ocвiти, пpoфe- Meтa 1. Koнвepгeнцiя. Meтa 2. Peгioнaльнa кoнкypeнтocпpoмoж-нicть тa зaйнятicть. Meтa З. eвpoпeйcькa тepитopiaльнa кooпepa-^я тicть: - низькopoзвинyтi peгioни; - тpaнзитивнi perio-ни. Meтa 2. eвpoпeйcькa тepитopiaльнa кooпe-paцiя:
cтвi; Ciйнo-тexнiчнol пщготовки тa - бiльш poзвинyтi
Meтa 5b. C^^ra/ix тepитopiй з низькoю зaйнятocтi peгioни
гycтoтoю нaceлeння. Meтa б. Cпeцiaльнi пpoпoзицiÏ для ФЫляндп, ШвeцiÏ, Aвcтpiя
Фiнaнcoвi iнcтpyмeнти
eФPP, eCФ, Фoнд згypтyвaння, eФPP, ecФ, еФнгсг, eФPP, eCФ, Фoнд eФPP, eCФ, Фoнд
eФнгcг, eФнгp Фoнд згypтyвaння, eФHГP згypтyвaння згypтyвaння
Cкepoвaнi цiлi eвpoпeйcькoÏ пoлiтики нa cтoлицi
Meтa З, Meтa 2 тa Meтa 4 (чacткoвo) Meтa З, Meтa 2 (чacткoвo) Meтa З, Meтa 2 (чacт-кoвo) Meтa 2
Складвно автором за даними Ввроком'юп.
oцiнювaннi йoгo дiяльнocтi та пеpcпектив, щo дoвoлi вдaлo зpoбили J. Bachtler та C. Wren [2] та тагах A. Faludi, кoтpий пpoвiв cвoepiднy екcпеpтизy теpитopiaльниx нacлiдкiв pеaлiзa-ци пoлiтики Згypтyвaння [3]. Пpи цьoмy вapтo зазначити, щo й oцiнювaння начдив пpиcкopенoгo poзвиткy глoбaльниx мicт нaбyлo нaдзвичaйнoï пoпyляpнocтi й в ^n^x пocтiндycтpiaль-ниx фаи-^ щoпpaвдa чеpез пopiвняння ïx кoнкypентниx пoзи-цм. Дoвoлi вдaлo це зpoбив канадский нayкoвець Chr. Kennedy, пopiвнюючи пеpевaги Moнpеaля i Topoнтo [4].
Наднацюнальне yпpaвлiння poзвиткoм мicт, нacaмпеpед cтoличнoгo piвня, здiйcнюeтьcя y бiльш окладний cпociб, адже
пеpедбaчae poзшиpенy мoдель фiнaнcyвaння пpoектiв iз мак-^мальним зaлyченням кoштiв мyнiципaлiтетiв, бaнкiв та Ыии фiнaнcoвиx iнcтитyцiй, фoндiв poзвиткy мicт, а тaкoж oкpемиx iнвеcтopiв та oпцiйнo-xoлдiнгoвиx фoндiв, щo cтвopюютьcя в межax деpжaвнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa ^иа 3].
Пpoгpaмa JESSIKA е яcкpaвим пpиклaдoм чiткo opieнтo-вaнoгo меxaнiзмy poзвиткy мicт в EC y т.ч. cтoличнoгo paнгy, адже дoзвoляe з oднoгo бoкy викopиcтaти фoнди EC, зoкpе-ма Eвpoпейcькoгo фoндy pегioнaльнoгo poзвиткy, з дpyгoгo - знайти фЫанмве пapтнеpcтвo з мюцевим бiзнеcoм, a y деякиx випaдкax й з мiжнapoдним. Caме це ^oro чacy ста-
Pиcyнoк 3. Moдeль yпpaвлiння y nporpaMi JESSICA (2007-2013), ça M. Dabrowski [5, p. 25]
РОЗВИТОК РЕГЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
Таблиця 2. Системи ¡мплементацй' программ JESSICA в окрем1 рег1они Польщ1 та 1спанм [5, p. 27]
Великопольське Андалусiя
еФРР Керуючий орган Рeгiональний уряд Рeгiональний уряд
Кeрiвництво холдингового фонду 61Б 61Б
Кeрiвництво Фонду мюького розвитку (ФМР) Державний банк Ahorro Corp. (iнвeстицiйна керуюча компанiя) BBVA (приватний банк)*
Допомога, що надаеться Позики Капiтал, Позики Позики
Бюджет 66,3 млн. евро 40 млн. евро 40,3 млн. евро
* Ó 6epe3HÍ 2013 року в результатi нездатностi оцнки проекш ФМР, яю реал'вуються BBVA, кер1вництво ним було покладене на Ahorro Corp.
лося з м. ДублЫом (1рланд1я), в розвиток пщприемництва в якому активно ¡нвестували американсью ТНК.
Певн репональы ефекти сптьноУ д!яльност в межах зазначеноУ програми вдалося простежити австрмському дослщников! M. Dabrowski, який пров1в компаративне дослщження Великопольського воеводства в Полыщ та репону Андалуая в 1спанП' (табл. 2).
Наведен! вище дв1 модел! визначають у цтому два домную-4Í на цей час пдходи - переважно державний (Великопольське воеводство в ПольщП i переважно приватний (Андалуая, 1спаыя). При цьому !спанський репон значно виграв, адже йому сумарно вдалося залучити значно бтьше коитв i це не були лише позики. Певних змЫ зазнав також столичний польський репон, який вщтепер перестав вважатися депре-сивним за рахунок того, що зростаюча частка Варшави в Мазовецькому воеводств! краУни призвела до того, що основ-ний ¡ндикатор активност/депресивност ВВП репону почав дор!внювати середньому по ЕС i потоки масштабного фЫан-сового стимулювання розвитку значно зменшились при тому, що частка коитв, що була скерована на репональний розвиток продовжуе залишатися в Полыщ довол! високою. Новий бюджет реал!заци пол!тики Згуртування на 2014-2020 роки передбачае, що фЫансований обсяг складатиме 376 млрд. евро на цей перюд (у цЫах 2011 року) (рис. 4).
У вщповщност до цього бюджету столичн мюта, як i ранЬ ше, не зможуть потрапити до групи найбтьших рецитента
щодо обсяпв фЫансування. Проте деяю ¡з столиць (Соф!я, Нкоая, Валлетта, Загреб) могли б розраховувати на випе-реджаючу пщтримку через систему репональних гранив, натомють друга частина мегапол1ав може розраховувати х!ба що на часткове фЫансування з боку фонд!в ЕС за стат-тею «Бтьш розвинут репони» (Братислава, Бухарест, а також бтьшють ¡нших столиць). Фактично вс столиц! пщпа-дають пщ категорш «Кооперац!я», адже вщтепер це е не лише розвиток еврорепонального ствробггництва, а й м!ж-державно-репонального. Так, прим!ром, Черкаська область УкраУни отримала пропозицш вщ столичного Мазовецького воеводства Полыщ щодо розвитку таких кооперацмних зв'язюв. При цьому варто зауважити, що обидва репони не мають виход!в до державних кордоыв.
Нов! тенденци розвитку мют ! переймання на себе Ынова-цмних функцм виявили голландсью та словенсью науковц у своему масштабному дослщжены розвитку так званих «смарт мют» (Smart cities). Як не парадоксально виглядае те, що саме Ум вдалося визначати «столичне лщерство» щодо цього напрямку розвитку, тобто нових комункацмних технолопй. За Ухыми даними виходило, що под!бн переваги мають лише три столиц! ЕС - Загреб (Хорва^я), Люксембург (Люксембург), Любляна (Словеыя). Натомють в Ыших державах юнуе ще одна, на цей раз -»Ыновацмна» столиця (Тарту в Естонп, Кора в 1рландп, КоУмбра в Португалп), дв! (Брюге, Гент в Бельгп; Плевен та Русе в
Сполучення Свроли для транспорту, енергетаки та IKT; 40 млрд.евро
Додатков1 асигнування для зовышых i малонаселених n¡BHÍ4Hiix perioHÍe; 0,9 млрд.евро
Фонд Згуртування; 68,7 млрд.евро
Кооперацт; 11,7 млрд.евро
Б|лып розвинем! репони; 53,1 млрд.евро
Транзитивы репони; 39 млрд.евро
Менш розвинеш репони; 162,6 млрд.евро
Всього 336 млрд. евро
Сполучення Свропи 10
млрд.евро_
Всього 376 млрд. евро
Рисунок 4. Бюджет пол^ики Згуртування £С [6]
Болгарп), три або бтьше (Оулу, Тампере, Турку в ФЫляндп тощо) [7, р. 24]. 3 цього випливае, що активний розвиток Ыновацмних вiднocин в ЕС, i це прямо зазначено в стратеги Европейського Союзу «Европа 2020», буде залежати вiд характеру розвитку пoдiбнoгo роду виcoкoтеxнoлoгiчниx зв'язкiв в межах його основних Ыновацмних центpiв.
Серед багатьох можливих перспектив розвитку мют столичного piвня в Европейському Союз надзвичайно важливим е виокремлення гiпoтез трансформаф мicькoгo господарства та виведення мют держав - члеыв на високий piвень глобально' конкурентоспроможносл. 3 огляду на це в ЕС було розроблено п'ять ппотез можливих мюьких та столичних моделей [8].
• Ппотеза 1. Мюта та мюью асоцацп мають дiяти бiльш активно на комуыкативному piвнi Европейського Союзу, стали повноправними (у paдi випaдкiв - ключовими) учас-никами прийняття piшень в ньому.
Числены caмiти, якi проводяться в piзниx столичних мега-полюах можуть впливати на прийняття р0ень з питань pегioнaльнoï пoлiтики як в межах обговорення перспектив розвитку так i ру^ прийняття стратепй, розподту pеcуpciв та визначення прюритета.
• Ппотеза 2. Евpoпейcькi мегаполюи та ïx нефopмaльнi об'еднання повины мати позитивну пoзицiю щодо европей-сько' iнтегpaцiï нaвiть тoдi, коли вона розходиться з власни-ми уподобаннями та можливим скепсисом щодо Европи piвнoпpaвнoгo дiaлoгу. В европейських структурах cлiд сприймати мicтa як законних пapтнеpiв в межах необхщно'!' кoмунiкaцiï «Голос з мicт».
Óci прорахунки та явнi помилки, яких припустилися свого часу в ЕС викликали конкретний негативний прояв в межах мюьких агломерацм, кoтpi вимушеы були приймати piзнo-piвневi ршення з метою збереження cтaлocтi у мютк Прикладом може слугувати Люабонська cтpaтегiя з ïï амбгг-ними планами i з незрозумтою розпливчастою пщпорядко-вaнicтю при pеaлiзaцiï основних засад.
• Ппотеза 3. Мюта та ïx об'еднання мають подавати Ысти-тутам ЕС iнфopмaцiйнi сигнали щодо позитивного досвщу роботи репонально'!' влади на мicцяx, а також в межах дiючиx в ЕС правових норм i рамок.
Для столиць такий рух е найбтьш важливим, адже перед-бачае не односторонне сприйняття iнфopмaцiï, а як раз багатосторонне з piзнocтpуктуpним надходженням cигнaлiв «знизу догори» i «згори донизу», а також в межах здмснен-ня горизонтальних тpaнcфеpiв. 3 огляду на це нова столич-на модель не буде виглядати такою, що штучно створена.
• Ппотеза 4. Мюта мають вргравати ключову роль у визна-ченн характеру eвpoпейcькoï со^ально1' мoделi за рахунок щенггифкацн нормативних вимог та особливо!' ïx poлi в процес демократичних, coцiaльниx та культурних перетворень.
Позицп столичного мicтa у багатьох випадках е еталонни-ми для Ыших теpитopiй i значною мipoю сприяють поширен-ню дocвiду, в тому чи^ coцiaльнoгo для Ыших теpитopiй причому не лише крайни базування.
• Ппотеза 5. Мюта мають сформувати i узагальнити moi аргументи щодо пoлiтичнoгo процесу в Европу а основним iнcтитуцiям ЕС - Еврокомо та Европарламенту слщ визначати чiткi позицп' реагування та виконувати функци «Вiдкpитoгo вуха».
При зовышый пpocтoтi ^eï гiпoтези: оды говорять, друг -слухають, виникае чимало суперечностей, що зумoвленi piзним баченням розвитку столичного мегaпoлica та пропо-зицiями, якi варто буде узагальнювати або ж знаходити компромю, що дедaлi стае все бтьш складним.
Haведенi вище гiпoтези розвитку мют i мюького господарства можуть з часом перетворитися в конкретну дiяль-нють лише завдяки значним структурним зрушенням в ЕС та запровадженню вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx меxaнiзмiв. 3а цих обставин aнaлiзoвaнa раыше програма JESSICA, почи-наючи з 2014 року перетворюеться в мережну платформу (i'í пpезентaцiя вiдбулacя м. Брюссель 27 червня 2012 року), яка включае таке:
- бекграунд (пщгрунтя), основою чого е так зване бюд-жетне рев'ю та П'ятий зв^ щодо pеaлiзaцiï пoлiтики Згуртування;
- piвнi упpaвлiння: центральний, що базуеться на директивному менеджмент та pегioнaльний, основою якого вщ-тепер вважатиметься колективний менеджмент (shared management);
- виконавчими рамками мають стати:
• забезпечення прозорос^ правил, норм та процедур;
• пщвищення синерпзму внаслщок пiдтpимки таких форм як гранти;
- забезпечення сывставнос^ фЫансових iнcтpументiв, що використовуються на piзниx piвняx ЕС [7, р. 3-4].
Таким чином европейська система пщтримки столиць не може вважатися явною, i такою, що дoвoлi чiткo окреслюе де саме мае здмснюватися додаткове фiнaнcувaння мicькoгo господарства i чому попри високу дорожнечу житла, poбoчoï сили та icнувaння цiлoï низки уpбaнicтичниx проблем саме ц центри екoнoмiчнoï та iнcтитуцiйнoï активносп продовжують залишатися важпивими pегioнaми прикладання iннoвaцiй та iнвеcтицiй. Ha нашу думку, в ocнoвi принципово1' мoделi руху cигнaлiв та pеcуpciв лежить як раз так званий ефект переливу (spill-over effect), який свого часу послужив одним iз нар^них камеыв теоретичного обгрунтування eвpoпейcькoï Ытеграци.
Столичний мегaпoлic завжди мае cтaлi зв'язки як з актив-ними, так i з депресивними теpитopiями в краУ cпiльнoгo розташування. Отримаы з боку ЕС аутсайдерами ресурси стають свого роду сигналом для активних територм та сто-ли^ щодо мoжливoï кооперацГ| при виконаны проекту, oбiй-тись без чого репон не зможе в силу бтьш виcoкoï з боку мегаполюа конкуренцГ| iнтелектуaльниx та iншиx креативних ресурав в головному мicтi кра1ни. Водночас сигнали щодо мoжливoï локацп основних фaктopiв виробництва в краУ поступають вiд ТНК та ТНБ, а також вiд МСБ (рис. 5).
Унаслщок цiлеcпpямoвaниx та послщовних дiй та cигнaлiв, що надходять зовы виникае двi cигнaльнo-pеcуpcнi систе-
Умовш позначки:
мала сигнально-ресурсна система, велика сигнально-ресурсна система.
Рисунок 5. Ефект столичного переливу в £С
Складено автором.
ми: вертикальна (мала), в основ! яксн лежить iepapxinHa модель проходження ¡нформаци i pecypciB i оптим!зацмна (велика), внаслщок проходження cигнaлiв в яюй приймаеть-ся piшeння щодо грантового чи бiзнecового пpоeктiв з ана-л!зом пpивaбливоcтi (платформа тшьних iнтepeciв, чи навпаки нeпpийнятноcтi (платформа стримуючих фaктоpiв). Як видно з ри^ 5, cтоличний мeгaполic cтоíть у caмомy центр! двох ™гнальних cиcтeм i за умов прийняття будь-якого (не обов'язково на його користь) piшeння вЫ вce одно отри-муватиме вщповщн переваги.
Таким чином ефект переливу европейского столичного мега-полicy полягае в наявноел прямо' i опоcepeдковaноí ^таль-но-pecypcниx cиcтeм, котр! забезпечують йому в ™лу нституцм-них, оpгaнiзaцiйниx та гeогpaфiчниx переваг додатковий приплив фнангавих, iнновaцiйниx, iнтeлeктyaльниx та iнновaцiйниx pecyp-ciв в кpeaтивнi cфepи мicького гоcподapcтвa, тим caмe збть-шуючи piвeнь його глобально' конкypeнтоcпpоможноcтi.
Висновки
Наведене вище дозволяе cтвepджyвaти наступне.
По-перше, peгyлятоpнi мexaнiзми розвитку столичних мicт ЕС являють cобою cy^Hc^ нaцiонaльниx та наднацюналь-
них зaxодiв eкономiчного, cоцiaльного та оpгaнiзaцiйного р1в-н!в cкepовaниx на оптимiзaцiю д!яльност! в них, що здiйcню-eтьcя за допомогою активного залучення структурних фонд!в ЕС, мicцeвиx бюджетних pecypciв, а також приватного бiзнecy в межах створення пapтнepcькиx вiдноcин з ним.
По-друге, ц!л i репонально'!' (локaльноí) пол!тики Евpопeйcького Союзу cyттeво змiнилиcя впродовж оcтaннix двадцяти р1выв, коли вcя Спiльнотa перейшла вщ донор-cькоí модeлi до cтимyлюючоí, внacлiдок чого пiдтpимyвaлиcь лише т проекти, як! дозволяли активно розвивати iнфpac-труктуру, людcький кaпiтaл та креативы cфepи. Нaйбiльш прийнятною та ефективною для мюького гоcподapcтвa вия-вилacь програма JESSICA, в межах яко' вдaвaлоcя peaлiзy-вати комплiмeнтapнy модель cпiвфiнaнcyвaння пpоeктiв.
По-трете, cepeд icнyючиx зараз гiпотeз peгiонaльного столичного розвитку найбтьшого поширення у прогнозуванн майбутнього мeгaполiciв знаходять як раз и де визнaчaeтьcя ключова роль головного мюта кра'ни в щентифкаци подаль-шо' пepcпeктиви розвитку, котре пояcнюeтьcя тим, що в межах мегаполюу завжди лежить cвоepiдний ефект переливу (spill-over effect), оcновою якого е нaявнicть прямо' та опоce-редковано!' cигнaльно-pecypcниx cиcтeм, як! забезпечують
MOMy b CMny ¡HCTMTyqiMHMX, opraHi3aqiMHMX Ta reorpa^iHHMX nepeBar flOflaTKOBMM npunnMB ^iHaHCOBMX, iHHOBaqitfHMX, iHTe-neKTyanbHMX Ta iHHOBaqitfHMX pecypciB b KpeaTMBHi c^epu MicbKOrO rOcnOflapcTBa, tmm caMe 36inbi±iyroHM piBeHb MOrO rnO-6anbHOi KOHKypeHTOcnpOMOXHOcTi.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepen
1. Calafati A. European Cities' Development Trajectories: A Methodological Framework. [EneKTpOH/ pecypc]. PexnM flOcTyny: www.ec.europa.eu/regional_policy/sources/dagener/studies/pdf/ citiesoftomorrow
2. Bachtler J., Wren C. Evaluation of European Union Cohesion Policy: Research Question and Policy Challenges / John Bachtler, Colin Wren // Regional Studies. - 2006. - №2 (Vol. 40). - P. 143-153.
3. Faludi A. From European Spatial Development to Territorial Cohesion Policy / Andreas Faludi // Regional Studies. - 2006. - №6 (Vol. 40). - P. 667-678.
4. Kennedy Chr. The evolution of Great World Cities - Urban Wealth and Economic Growth. - Toronto: University of Toronto Press, 2011. -242 p.
5. Dablowski M. Financial engineering instruments and multi-level governance: trawing the ice between the Public and Private actors in urban development policy? / Margin Dablowski // Regions. - 2013. -№292. - P. 25-27.
6. Budget for Cohesion Policy Post 2013 (2011 prices) [EneKTpOH. pecypc]. PexnM flOcTyny: www.ec.europa/regional_policy/
7. Smart cities. Ranking of European medium-sized cities. Final report. - Ljubljana: University of Ljubljana, 2007.- 27 p.
8. Cities in Europe - Europe in the Cities. Final report. - Vienn: Center for Urban Dialogue and European Policy, European Metropolitan Governance, 2011. - 99 p.
9. Financial Instruments in Cohesion Policy 2014-2020. JESSICA NETWORKING Platform. [EneKTpOH. pecypc]. PexnM flOcTyny: ec.europa.eu/regional_policy/archive/funds/
УДК 33(447):339.9
П.А. СВИСТУН,
к.е.н., доцент, Полтавський нацональний техн'мний университет im. Юр'м Кондратюка,
П.1. ШЕВЧЕНКО,
Полтавський нацюнальний техн'мний университет im. Юр\я Кондратюка
Соц1ально-економ1чш проблеми та переваги ¡нтеграцп УкраКни до Свропейського Союзу
У ста-rri дослджуються основн переваги та можливi негативн насл'щки вступу Украни до ЕС. Проведений SWOT-аналiз перспектив та загроз евро'ттеграцп Украни в пол'пичнй, соцальнй та економ'ннй сферах.
Ключов'1 слова: евро'ттегра^я, 'мпорт, експорт, деф'щит бюджету, л'берал'заця торгiвлi, офшориза^я, боргова криза.
В статье исследуются основные преимущества и возможные негативные последствия вступления Украины в ЕС. Проведен SWOT-анализ перспектив и угроз евроинтеграции Украины в политической, социальной и экономической сферах.
Ключевые слова: евроинтеграция, импорт, экспорт, дефицит бюджета, либерализация торговли, офшори-зация, долговой кризис.
This paper investigates the main benefits and possible negative consequences of Ukraine's accession to the EU. Conducted SWOT-analysis of prospects and threats Ukraine's European integration in the political, social and economic life.
Keywords: european integration, import, export, budget deficits, trade liberalization, offshore, the debt crisis.
Постановка проблеми. 1нтеграцмн процеси у пол1тич-Hii/i, економ1чн1й, соцалыый i духовый сферах е одним ¡з характерних елемен^в сучасноУ Европи. Актуалынюты дослщження визначаетыся ^ею роллю, яку в^грае Европейсыкий Союз (ЕС) у сучасному свт, а також практич-ним значенням ¡нтеграцп УкраУни до öiei оргаызацп як для науки, так i для державноУ полiтики. Необхщно всебiчно вивчити наслщки вступу нашоУ держави в европейсыке ств-товариство. Таким чином, самостмнюты УкраУни зовам не означае УУ самоiзоляцiУ на мiжнароднiй аренк
Сучасн тенденцп свтового розвитку ставляты перед УкраУною новi проблеми та потребуюты вщ неУ активноУ учас-т в Ух вир0еннк Характерною рисою сучасного свтового соцiалыно-економiчного розвитку е бурхлива динамка Ытеграцмних процеав у свт та Европ зокрема. При цыому навггы т краУни, яю не входяты до складу iнтеграцiйних об'ед-наны, неминуче вщчуваюты на собi Ух вщчутний вплив.
Лнал'!з дослджень та публ'кацш з проблеми. Теоретичною i методолопчною основою роботи послужили закони i нормативнi акти, публiкацii' вчених у фахових, перю-дичних виданнях. Серед дослщниюв даного питання слiд вщ-мiтити таких авторiв, як А.С. Галычинсыкий [1], О.А. Kорнieвсыкий [2], В. Опришко, В. Поселысыкий [4], у
© П.А. СВИСТУН, П.1. ШЕВЧЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 21 1
