CC BY
7
Вкник Придншровсько! державно! академй' будiвництва та архггектури, 2019, № 1 (249-250) ISSN 2312-2676 УДК 69.059.7
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.260319.19.402
РОЗВИТОК БУД1ВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З УРАХУВАННЯМ ЗАВДАНЬ РЕВ1ТАЛ1ЗАЦ11 ТА РЕКОНСТРУКЦП ДЕГРАДОВАНИХ ОБ'СКТЮ
1 *
КОВАЛЬОВ В. В/ , канд. техн. наук, доц., БРОНЕВИЦЬКИЙ С. П.2, д-р техн. наук, ПРОТАСОВА е. В.3, канд. екон. наук, доц.
'* Кафедра основ i фундаменлв, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академiя будшництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра'на, тел. +38 (068) 906-86-42, e-mail: kovvvach12@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-6731-4192
2 Комунальна органгзацгя «1нститут Генерального плану м. Киева», вул. Хрещатик, 32, 01001, Ки'в, Украша, тел. +38 (044) 234-85-89, e-mail: bsp@grad.gov.ua, ORCID ID: 0000-0002-7585-0638
3 Кафедра планування та оргашзаци виробництва, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академгя будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Украша, тел. +38 (067) 561-14-03, e-mail: lizvak81@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-7723-2000
Анотащя. Постановка проблеми. Зважаючи на тенденщю зростання чисельносп мюького населення вгдносно сшьського, необхвдшсть забезпечення сталого розвитку мгст в гснуючих межах, структуру i обсяги гснуючого житлового фонду, високий рГвень його фГзичного зносу, попит на нове житло, цши на житлову нерухомють, обмежеш можливосп державного бюджету, сощальну диференщащю населення та швестицшш можливосп придбання житла населенням, актуальною постае проблема формування фонду доступного i сощального житла, зокрема, за рахунок нового будГвництва та реконструкцп деградованих об'екпв. При цьому вщсутне вичерпне наукове обгрунтування прогнозованих вартосп i тривалосл будГвництва доступного житла, яке б ураховувало мютоформГвш особливосп територiй великих мют та комплексний вплив оргашзацшно-технолопчних i економiчних факторiв. Мета cmammi - визначення проблем i перспективних напрямiв розвитку будiвельного комплексу виходячи з необхiдностi забезпечення сталого розвитку мют, зокрема, шляхом реконструкцй' та ревiталiзацil деградованих об'ектiв. Висновок. Прюритетш напрямки вирiшення проблеми перспективного розвитку райошв застаршо! забудови такi: комплексне виршення проблеми застарiлого житлового фонду мюта; отримання додатково! житлово! площГ за рахунок знесення застарiлого житлового фонду та будiвництва на його мющ сучасних багатоповерхових будинк1в; ефективне та рацiональне використання мюьких територш, у тому числ промислових.При цьому необхвдно виходити з прогнозних структури i обсяпв нового житлового будiвництва та можливостей розмiщення об'ектiв доступного житла в юнуючих межах мют. Ирм того, розвиток будiвництва доступного житла передбачае наявшсть таких основних чиннишв як пiльгове кредитування та забезпечення забудовнишв сприятливими умовами.
Ключовi слова: реконструкцiя; ревт^защя; будiвельний комплекс; оргатзащя будiвництва; доступне житло
РАЗВИТИЕ СТРОИТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСА С УЧЕТОМ ЗАДАЧ РЕВИТАЛИЗАЦИИ И РЕКОНСТРУКЦИИ ДЕГРАДИРОВАННЫХ ОБЪЕКТОВ
1 *
КОВАЛЕВ В. В. , канд. техн. наук, доц., БРОНЕВИЦКИЙ С. П.2, д-р техн. наук, ПРОТАСОВА Е. В.3, канд. экон. наук, доц.
'* Кафедра оснований и фундаментов, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (068) 906-86-42, e-mail: kovvvach12@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-6731-4192
2 Коммунальная организация «Институт Генерального плана г. Киева», ул. Крещатик, 32, 01001, Киев, Украина, тел. +38 (044) 234-85-89, e-mail: bsp@grad.gov.ua, ORCID ID: 0000-0002-7585-0638
3 Кафедра планирования и организации производства, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49005, Днипро, Украина, тел. +38 (067) 561-14-03, e-mail: lizvak81@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-7723-2000
Аннотация. Постановка проблемы. Учитывая тенденцию роста численности городского населения по отношению к сельскому, необходимость обеспечения устойчивого развития городов в существующих границах, структуру и объемы существующего жилищного фонда, высокий уровень его физического износа, спрос на новое жилье, цены на жилую недвижимость, ограниченные возможности государственного бюджета, социальную дифференциацию населения и инвестиционные возможности приобретения жилья населением, актуальной является проблема формирования фонда доступного и социального жилья, в том
числе за счет нового строительства и реконструкции деградированных объектов. При этом отсутствует исчерпывающее научное обоснование прогнозируемых стоимости и продолжительности строительства доступного жилья, учитывающее градоформирующие особенности территорий крупных городов и комплексное влияние организационно-технологических и экономических факторов. Цель статьи. определение проблем и перспективных направлений развития строительного комплекса, исходя из необходимости обеспечения устойчивого развития городов, в частности, путем реконструкции и ревитализации деградированных объектов. Вывод.Приоритетными направлениями решения проблемы перспективного развития районов устаревшей застройки являются: комплексное решение проблемы устаревшего жилищного фонда города; получение дополнительной жилой площади за счет сноса устаревшего жилого фонда и строительства на его месте современных многоэтажных домов; эффективное и рациональное использование городских территорий, в том числе промышленных. При этом необходимо исходить из з прогнозируемых структуры и объемов нового жилищного строительства и возможностей размещения объектов доступного жилья в существующих границах городов. Кроме того, развитие строительства доступного жилья предполагает наличие таких основных факторов как льготное кредитование и обеспечение застройщиков благоприятными условиями.
Ключевые слова: реконструкция; ревитализация; строительный комплекс; организация строительства; доступное жилье
DEVELOPMENT OF A BUILDING COMPLEX TAKING INTO ACCOUNT THE TASKS OF REVITALIZATION AND RECONSTRUCTION
OF DEGRADED OBJECTS
1 *
KOVALOV V.V.1 , Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof., BRONEVYTSKYI S.P.2, Dr. Sc. (Tech.), PROTASOVA Ye.V.3, Cand. Sc. (Econ.), Ass Prof.
1 Department of bases and foundations, State Higher Education Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., Dnipro 49600, Ukraine, tel. +38 (068) 906-86-42, e-mail: kovvyach12@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-6731-4192
2 Municipal organization "Institute of General Plan of Kyiv", 32, Khreshchatyk str., Kyiv 01001, Ukraine, tel. +38 (044) 234-85-89, e-mail: bsp@grad.gov.ua, ORCID ID: 0000-0002-7585-0638
3 Department of planning and organization of production, State Higher Education Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., Dnipro 49600, Ukraine, tel. +38 (067) 561-14-03, e-mail: lizvak81@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-7723-2000
Abstract. Problem statement. Considering the growth trend of the urban population in relation to the rural one, the need to ensure sustainable urban development within existing boundaries, the structure and volume of the existing housing stock, a high level of physical deterioration, demand for new housing, prices for residential real estate, limited state budget opportunities, social differentiation of the population and investment opportunities for housing acquisition by the population; the actual problem is the formation of an affordable and social fund about housing at the expence of new construction and reconstruction of degraded objects. At the same time, there is no comprehensive scientific substantiation of the predicted cost and duration of the construction of affordable housing, taking into account the town-forming features of the territories of cities and the complex influence of organizational, technological and economic factors. Purpose of the aricle. Identification of problems and future directions for the development of the construction complex, based on the need to ensure sustainable urban development, in particular through the reconstruction and revitalization of degraded facilities. Conclusion. The priority directions for solving the problem of the future development of obsolete development areas are a comprehensive solution to the problem of the obsolete housing stock of the city; obtaining additional living space due to the demolition of obsolete housing and the construction in its place of modern high-rise buildings; rational and efficient use of urban areas, including industrial ones. At the same time, it is necessary to proceed from the predicted structure and volume of new housing construction and the possibilities of locating affordable housing in the existing borders of cities. In addition, the development of affordable housing implies the existence of such major factors as preferential loans and the provision of favorable conditions for developers.
Keywords: reconstruction; revitalization; building complex; organization of construction; affordable housing
Постановка проблеми.
Оцшка сучасних тенденцш свщчить про прюритетнють компактного розвитку великих мют у ХХ1 стол1тт1, що зумовлено об'ективними факторами. До найбшьш вагомих належать: висока вартють земельних дшянок; необхщшсть економп енергоресурав та спричинеш цим тенденци до зменшення протяжност шженерних мереж, дорожньо-транспортно! мережу наявнють значних територш в межах мют, зайнятих застаршою забудовою.
До числа спшьних для бшьшосп великих мют Укра!ни, таких як Ки!в, Харюв, Одеса, Дншро, Запор1жжя, Льв1в, проблем !х розвитку належать:
житлова проблема, зумовлена збшьшенням постшного населення 1 необхщшстю розмщення додаткових обсяпв житлового буд1вництва в юнуючих межах мют;
забезпеченють об'ектами сощально! шфраструктури вщстае вщ нормативних вимог, особливо у районах, вщдалених вщ центру мюта;
штенсивне зростання кшькосп автомобшв;
зростання диспропорцш м1ж мюцями розселення та мюцями докладання пращ, що спричиняе загострення транспортних проблем;
значне збшьшення потреб
електропостачання та теплопостачання для юнуючо! та перспективно! забудови;
надм1рна концентращя офюних примщень у центральнш частиш мют, спотворення традицшного характеру юторично! забудови та знецшення пам'яток культурно! спадщини у центральнш частиш мют;
вщставання дорожньо-транспортного буд1вництва та шженерного забезпечення вщ юнуючих потреб [1; 4; 7; 12; 13; 15; 17; 18].
На раз! мюта Укра!ни значно вщстають вщ европейських мют за житловою забезпеченютю та шшими показниками комфортност життя населення.
Зважаючи на тенденцш зростання чисельносп мюького населення вщносно сшьського, необхщшсть забезпечення
сталого розвитку мют в юнуючих межах, структуру 1 обсяги ¡снуючого житлового фонду, високий р1вень його ф1зичного зносу, попит на нове житло, цши на житлову нерухомють, обмежеш можливосп державного бюджету, сощальну
диференщащю населення та швестицшш можливосп придбання житла населенням [7; 13], актуальною постае проблема формування фонду доступного 1 сощального житла, зокрема, за рахунок нового буд1вництва та реконструкцп деградованих об'екпв.
Доступнють житла визначаеться, перш за все, вартютю його буд1вництва, яка, у свою чергу, зумовлена економ1чнютю, а саме: економ1чшстю арх1тектурно-техшчних ршень, економ1чшстю процесу
спорудження буд1вл1, економ!чнютю в процес експлуатаци (експлуатацшш витрати), вартютю зносу 1 вартютю вщтворення (замщення) буд1вл1. При цьому вщсутне вичерпне наукове обгрунтування прогнозованих вартосп 1 тривалост буд1вництва доступного житла, яке б ураховувало м1стоформ1вш особливосп територш великих мют та комплексний вплив оргашзацшно-технолопчних 1 економ1чних фактор1в.
Анал1з публ1кац1й. Проблем! формування, оцшювання, анал1зу, обгрунтування ! вибору рацюнальних ресурсозбер1гальних оргашзацшно-
технолопчних р1шень спорудження цившьних буд1вель присвячено науков! прац! С.Ю. Антипенка, А.1. Бшоконя, Д. Ф. Гонча-ренка, О. А. Гусакова, В. I. Доненка, Е. К. Завадскаса, В. М. Юрноса, О. I. Меней-люка, П. П. Олшника, В. I. Торкатюка, О. М. Пшшька, О. А. Тугая, I. В. Шумакова, В. Т. Шаленного, Л. М. Шутенка та шших учених [7; 16].
Завданню забезпечення надшносп та безпечно! експлуатацп юнуючого житлового фонду присвячено дослщження
В. I. Большакова, А. Д. Ссипенко, В. Р. Мло-децького, О. Ф. Осипова, А. В. Радкевича, В. В. Савйовського, С. В. Шатова М. В. Са-вицького та шших дослщниюв [7; 9].
Питанию тдвищення швестицшно'1 привабливосп житлового 6уд1вництва присвячено дослщження В. Т. Вечерова, I. Л. Кшвського, В. О. Поколенка, Р. Б. Тяна та ш. [5; 6; 13].
Результати анал1зу наукових праць провщних учених i спещалютсв у галуз1 проектування, будiвництва та експлуатацп мiського житлового фонду дозволили зробити висновок про вщсутнють вичерпного наукового обгрунтування прогнозованих технiко-економiчних
показникiв проектiв будiвництва доступного житла, а також формування фонду доступного житла за рахунок ревiталiзацiï промислових будiвель, заснованого на врахуванш мiстоформiвних особливостей територiй великих мiст i комплексного впливу визначальних оргашзацшно-технолопчних та економiчних факторiв.
Мета статт - визначення проблем i перспективних напрямiв розвитку будiвельного комплексу виходячи з необхiдностi забезпечення сталого розвитку мют, зокрема, шляхом реконструкци та ревiталiзацiï деградованих об'eктiв.
Результати дослщжень. Великi мiста Украши в сучасних соцiально-економiчних умовах - це не лише центри промислового виробництва, науки, культури, освпи, а й
головш опорш пункти формування системи розселення.
Серед 10 мегаполiсiв (рис. 1) Украши, згiдно з класифiкацieю мiських поселень за кшьюстю населення [10], до групи найбiльших мiст iз населенням понад 800 тис. чол. належать: Кшв,
Харюв, Одеса, Днiпро; до групи великих мют iз населенням понад 500 тис. чол. до 800 тис. чол. - Запорiжжя, Львiв, Кривий PiT Дншропетровсько1 обл.; до групи великих мют iз населенням понад 250 тис. чол. до 500 тис. чол. можна вщнести: Миколшв, та Марiуполь [14].
На разi Кшв, Харкiв, Дншро, Одеса, Львiв - центри макрорегюшв- серйозно вiдстають вiд европейських мют за рiвнем зайнятостi та зарплат, продуктивносп працi, за житловою забезпечешстю та iншими показниками комфортностi життя населення [1; 2].
Виршальну роль у розроблеш та реалiзацiï довгострокових прогнозiв розвитку великих мiст ввдграють територiальнi чинники. Ïx оцiнка дозволяе обгрунтувати найбiльш доцiльнi види використання територш та ïx сощально-економiчного розвитку, можливi перепони на цьому шляху, виявлення та взаемоузгодження штереав влади, бiзнесу та громадян.
Марiуполь Миколаю Кривий Р1г Львю Запор^жжя
s
! Дншро Одеса Харкв Киïв
1455 495
Ц 648
Ц729
Ц762
990 ] 1017
453
=F
2888
500
1000
1500 2000
населення, тис. чол.
2500
3000
3500
Рис. 1. Розподш Micm Украти за чиселътстю наявного населення, тис. чол. /Fig. 1. Distribution of Ukrainian
cities by the number of available population, ths. people
У прийнятому в 2008 р. Радою Свропи Машфесп ново! урбанютики зазначено, що для контролю за розвитком мют необхщний
посилений контроль за використанням ix землi [3]. У Свропейському Союзi визнаеться, що за взаемодп галузевих i
0
територ1альних фактор1в розвитку прюритет вщдаеться другому. В США стверджуеться, що без управлшня використанням земель неможливий мюцевий розвиток, що таке управлшня дозволяе не тшьки уникнути втрат, а й спрямувати розвиток у правильне русло.
Цей фактор особливо значущий для великих мют Укра!ни, де спостер1гаеться гострий дефщит вшьних вщ забудови територш, а потреба в них 1 вартють набагато перевищують середш по кра!ш показники.
На шляху розвитку мют 1з 2002 р. виникли нов1 мютобуд1вш фактори та проблеми, до основних 1з яких можна вщнести:
- необхщшсть розмщення додаткових обсяпв житлового буд1вництва в юнуючих межах мюта, оскшьки освоення сум1жних територш стало практично неможливим;
- збшьшення постшного населення;
- штенсивнезростання автомобшзацп [1; 2; 12].
Недостатньо вир1шено проблему забезпечення населення доступним 1 сощальним житлом. Необхщно визначити територп для створення житлово-громадських комплекав сощального та доступного житла. Стратепчною помилкою було розмщення нових житлових масив1в, в основному, на землях обласп, поширення виб1рково! забудови та практики ущшьнення житлових двор1в. При цьому не здшснювалася реконструкщя м1крорайошв шдустр1ально! житлово! забудови 60-70-х роюв минулого стол1ття, де проживае бшьшють мютян. Така житлова пол1тика викликае негативну реакщю та сощальш конфл1кти.
Мають мюце значне вщставання розвитку магютрально! вулично-дорожньо! мереж1, моспв через р. Дншро, нестача мюць паркування легкових автомобшв.
Заходи з розвитку шженерно! шфраструктури мюта мають суттев1 недолши. Прогнозоваш щор1чш обсяги твердих побутових вщход1в уже перевищеш.
Це призвело до катастроф1чних проблем !х вивезення та переробки.
Занижеш потреби в електро- 1 теплопостачанш не забезпечують навггь юнуючо! забудови. I навпаки, розрахункове завищення водоспоживання спричинило застш 1 попршення якосп води.
Внаслщок помилково! планувально! модел1 та хибно! територ1ально! пол1тики пщ час швестицшно-буд1вельного буму 2002-2008 рр. були прийнят р1шення з розмщення житлових будинюв за рахунок частини парюв, сквер1в та шших озеленених територш. Застаршсть 1 недосконалють тогочасного законодавства та нормативно! бази не враховували нов1 тенденцп розвитку мют 1 зумовили хибнють прогноз1в.
Зазначеш проблеми та фактори викликали диспропорцп м1стобуд1вного розвитку, попршення умов життед1яльносп, транспортного й сощального
обслуговування населення.
Прийняття в 2011 р. Закону Укра!ни «Про регулювання м1стобуд1вно! д1яльносп» [11] та оновлена вщповщно до нього нормативно-правова база одночасно з виявленими проблемами розвитку мюта обгрунтовують необхщшсть пщвищення ефективносп оргашзаци й управлшня процесом формування мюького житлового фонду шляхом розроблення методолопчних принцитв обгрунтування оргашзацшно-технолопчних р1шень створення об'екпв доступного житла, зокрема, шляхом рев1тал1зацп промислових буд1вель, з урахуванням мютоформ1вних особливостей територш великих мют та комплексного впливу визначальних оргашзацшно-технолопчних 1 економ1чних фактор1в.
При цьому новими ключовими принципами розвитку великих мют мають стати таю:
- збалансований розвиток мюта та агломерацп (координоване регулювання використання 1 забудови примюьких територш, формування единого транспортно-планувального каркаса мюта та примюько! зони, розвиток швидюсного електротранспорту для сполучень мюць розселення 1 прикладання пращ мюта 1
прим^ью! зони, забезпечення будiвництва об'ектiв спшьних штереав);
- компактне мюто (стримування територiального розростання мiста для зменшення навантажень та витрат на шженерно-транспортну шфраструктуру, прiоритет внутрГшнього розвитку та облаштування мiста, рацiональне використання вшьних мюьких земельних ресурсiв, модершзащя застаршого житлового фонду, оновлення деградованих промислово-складських та шших територш);
- привабливе та гуманне мюто (тдвищення якост житлових умов до рГвня европейських мют, урахування потреб у житл наступного поколшня, можливють придбання житла для амей Гз середшм рГвнем доходу, забезпечення сощального житла для громадян, що потребують соцГально1 тдтримки, гарантування суспГльно1 безпеки та надання яюсних побутових i комунальних послуг, розвиток шфраструктури спорту i фГзкультури, врахуваня потреб людей з обмеженими фГзичними можливостями);
- мобшьне i доступне мюто (збалансоване розселення та зайнятють на лГвобережнш та правобережнш частинах, прюритетний розвиток громадського швидкюного електротранспорту, полшшення транспортних зв'язюв мГж окремими районами, збшьшення протяжносп та щшьносп автомапстралей, будГвництво тунелГв, моспв, розв'язок та паркшпв, забезпечення зручних транспортнихзв'язюв Гз примюькими територГями, зменшення витрат часу до 30-40 хв на пересування вщ мюця проживання до роботи);
- культурно-дшовий центр крайни (велим дшовГ тщативи, активГзащя потенщалу розвитку мюта, розширення мГжнародних зв'язюв i проекпв, збшьшення конкурентоспроможносп економши, розвиток економши знань, полшшення швестицшного клГмату, розвиток установ культури з урахуванням потреб рГзних сощальних та вшових груп, людей з особливими потребами, збшьшення
кшькосп установ дитячого дошкшьного та позашкшьного виховання, мюць культурного спшкування для молодГ); - вщповщальшсть перед прийдешшми поколшнями (збереження юторичного середовища, пам'яток свГтового, нацюнального та мюцевого значення, рацюнальне ïx використання для юторико-тзнавального туризму,
збереження та полшшення ушкального природного ландшафту, рГвня
озелененосп, збагачення екосистем, створення нових зелених насаджень, паркГв, скверГв, збшьшення площ громадських зелених зон, полшшення якост повГтря i води та саштарного очищення мюта, чистота територш) [1; 2; 5; 13].
ЦГ принципи реалГзуються шляхом постiйноï та координованоï мiстобудiвноï дГяльносп на державному, регюнальному i мюцевому рГвнях, а саме:
вщновлення застаршого житлового фонду. Наявний житловий фонд мюта потребуе суттевого оновлення.
Реконструкщя будГвель, строк експлуатацп яких давно вичерпаний, забезпечить мюту суттеве збшьшення кшькосп житла та створення затишних мшрорайошв;
вщповщальшсть за належний вигляд приватноï нерухомостг Вщповщальшсть власниюв реконструйованих будинюв за збереження зовшшшх фасадГв. ОкрГм загального дбайливого ставлення до будинку, власники нерухомого майна мають утриматись вщ дш, яю змшюють зовшшшсть будинку;
враховуючи стан житлово-комунального господарства, суттевГ проблеми галузГ, а також рГвень витрат мюцевих бюджетГв, яю пов'язаш з наданням житлово-комунальних послуг населенню, та обмежеш ресурси мюцевих бюджетГв, уряду мае пщтримувати фшансування районних програм Гз реконструкцп будГвель;
оновлення виснаженоï житлово-комунальноï шфраструктури, реформа житлово-комунального господарства.
Розвиток iнженерноï шфраструктури мае здшснюватись шляхом ïï значноï
модершзацп. Сьогодш мереж дуже зношеш, неприпустимо високий р1вень втрат при транспортуванш. Монопольш власники комушкацш у мютах не виконують належним чином сво! обов'язки щодо утримання та модершзацп шженерно! шфраструктури. Мунщипальна влада через втрату контрольних пакет1в акцш таких пщприемств може лише спонукати !х до модершзацп та змушена щороку передбачати бюджетш видатки на компенсащю р1знищ в тарифах за отриман! мешканцями мюта комунальн! послуги.
Для належного утримання житлових будинюв ! прилеглих до них територш необхщно застосувати найкращий свгтовий досвщ. Головна щея полягае в комплексному ремонт! ! обслуговуванн! будинюв ! двор1в. Здшснення благоустрою мае вщбуватися тсля попереднього обстеження та ремонту комушкацш. Благоустрш двор1в мае бути комплексним.
Формування житлово! пол1тики в мют необхщно проводити з урахуванням:
показниюв якосп життя мютян та виразного майнового розшарування;
р1вня платоспроможност! бшьшосп мютян;
рацюнально! потреби переважно! бшьшосп громадян у житл економ-класу;
потреби в сощальному житт, яке перебувае в комунальнш власност! та здаеться в оренду представникам сощально-вразливих верств;
необхщносп реконструкцп та замши техшчно застаршого житлового фонду;
забезпечення потреб людей з обмеженими можливостями;
продовження заход1в з утеплення будинюв.
Житлов! проблеми для мюта найбшьш актуальн!, особливо гостр! вони для населення з низьким та середшм р1внем доход1в, яю не в змоз1 утримувати свш юнуючий житловий фонд на належному р1вш, не можуть полшшити сво! житлов! умови.
Через низьку платоспроможшсть лише 5.. .8 % кра!ни населення спроможне забезпечити себе власним житлом. Щоб
досягти середньоевропейського показника
забезпеченосп житлом на одну людину -
2 ... 30 м , з урахуванням тепер1шшх щор1чних
обсяпв буд1вництва, Укра'1'ш знадобиться
приблизно 60 роюв. Вщповщно до
м1жнародних норм, р1чний обсяг
буд1вництва повинен складати 1 м2 на
людину. Натомють останшми роками в
Укрш'ш на одну людину будусться
0,13...0,2 м , що значно поступасться нав1ть
пострадянським крашам, не кажучи про
краши Свропейського Союзу, США та
Китай.
Проблему становить вщсутнють достатшх за розм1ром вшьних земельних дшянок для комплексно! забудови в мсп.
Важливим завданням сталого розвитку мюта в найближч! 5...10 роюв постае пом'якшення дисбалансу м1ж мюцями розселення i мюцями докладання пращ та наявшстю необхiдних культурно-побутових об'ектiв. Це зменшить значне навантаження на транспортнi, еколопчш, соцiальнi сфери життедiяльностi мiста.
Будiвельнi перетворення в центральних районах мют повиннi сприяти уповiльненню процесiв вибуття населення, житлового фонду. Вибуття житлового фонду пщ час переведення його в нежитловий необхщно компенсувати новим житловим
будiвництвом або реконструкщею, аби центральне ядро мюта не перетворилось в «ст» деяких сучасних мют розвинутих кра!н св^у, де у вихщш днi, на вечiрнi часи щ райони «вимирають».
Реконструкцiя в районах забудови 1960-1970 роюв та промислово! забудови зi змiною ïï функцiонального призначення та збiльшення житлово'1' забезпеченостi дозволить зменшити чисельнiсть
проживаючих у цiй забудовi на 55.. .60 тис. чоловiк.
Висока вартiсть земл^ недосконалiсть будiвельних норм та ïx недотримання викладають порушення комплексностi забудови мiкрорайонiв. Замовники не вводять об'екти сощально'1' iнфраструктури, перевищують щiльнiсть забудови. Точкова забудова окремих житлових споруд в юнуючих мшрорайонах без утворення
додатково! сощально! шфраструктури спричинюеперевантаження уже юнуючо! мережу порушуються норми шсоляцп, зменшуеться внутр1шньодворова зелень, знищуються дитяч1, спортивш майданчики тощо.
Останшмироками вщчуваеться гостра потреба в дитячих дошкшьних закладах, спортивних спорудах, невеличких магазинах продовольчих товар1в у кожному мшрорайош. В центральному ядр1 мюта вщчуваеться гостра нестача продовольчих магазишв ¡з невеликим рад1усом доступносп, юнуюча мережа продовольчих магазишв не витримала конкуренци з боку бшьш прибуткового фшансового б1знесу, брендовими торговими закладами, фшансовими установами, юридичними, страховими конторами тощо.
Комплексного вир1шення потребують таю проблеми:
• пщвищення р1вня житлово! забезпеченосп (насамперед сошально вразливих верств та «середнього класу») та якост житлового фонду, збшьшення обсяпв, здешевлення буд1вництва та полшшення експлуатацшних якостей доступного та сошального житла;
• завершення недобудованих об'екпв, скорочення термЫв буд1вництва, усунення можливосп «буд1вельних афер»;
• розвиток та полшшення техшко-технолопчних 1 саштарно-ппешчних характеристик шженерних мереж та саштарного очищення;
• удосконалення архггектурно-планувально! структури забудови, ревггал1азщя шдустр1альних зон та шших занедбаних територш мют;
• упровадження ефективних оргашзацшно-економ!чних мехашзм1в функцюнування житлово-комуна-льного господарства вах форм власносп.
Останшм часом виникае 1 поступово збшьшуеться розрив м1ж потребами населення в забезпеченш житлом та обсягами житлового буд1вництва через
економ1чноу неспроможшсть придбання житла для бшьшосп населення. Розмщення житлового буд1вництва набувае суто комерцшних ознак 1 втрачае свш сошальний змют.
Через вщсутшсть сошального партнерства м1ж мюцевою територ1альною громадою, органами виконавчо! влади та забудовниками, економ1чну незацшавлешсть жител1в у житловому буд1вництв1, негативне ставлення населення до новобудов стае мало не найгостр1шою буд1вельною проблемою.
За вщсутносп прийнятих в европейськш практиш граничних европейських показниюв сумарно! поверхнево! площ1 1 вщсотка забудови земельно! дшянки неможливо обгрунтовано визначити граничш параметри нового об'екта буд1вництва та потр1бну площу земельно! дшянки.
Кр1м того, недосконал1 буд1вельш технолог!! та оргашзашя буд1вництва не забезпечують повною м1рою умови збереження юнуючо! прилегло! забудови та навколишнього середовища. Оргашзацшно-технолог1чна схема буд1вництва передбачае видшення черг буд1вництва 1 розроблення будгенплану кожно! черги в межах буд1вельного майданчика. Буд1вельними нормами ДБН А.3.1-5-2016 «Орган1зац1я буд1вельного виробництва» визначено вимоги щодо заход1в !з збереження навколишнього середовища та прилеглих буд1вель за межами вщведено! для буд1вництва земельно! д1лянки [8].
При цьому консервативш технолог!! не дозволяють оргашзовувати буд1вельне виробництво за принципом «майданчик усередин! буд!влЬ>, що б дозволило уникнути негативного впливу.
Через негативш фактори виникають конфлшти ! зростають швестицшш ризики пщ час буд1вництва на окремих земельних дшянках.
Проблеми забезпечення населення житлом ! оновлення житлового фонду загострюються з певною цикл1чшстю, що в цшому вщповщае характеристиц! буд1вельних цикл1в Саймона Кузнеця, якою визначена тривалють (перюдичшсть)
циклГчних коливань будГвельно1 активностi, пов'язаних Гз перюдичним оновленням житла та деяких тишв виробничих споруд -15.20 роюв.
КрГм того, в ХХ1 столГтт у будГвницта почався новий великий цикл, пов'язаний зГ змшою базових технологий, джерел енергл та об'екпв шфраструктури вщповщно до теорп великих циклГв М. Кондратьева.
На початку ХХ столГття вщбулася архгтектурно-будГвельна револющя, виникли новГ планувальш та будГвельш принципи i технологи, зокрема, висотне та зелене будГвництво. В систем! свГтових i глобальних мют на новш основГ вирГшуються глобальш сощальш завдання управлшня розселенням людей, подолання сощально'1' нерГвносп, збереження навколишнього середовища.
Основними завданнями будГвельно1 полГтики для вирГшення житлово'1' проблеми i забезпечення сталого розвитку, полшшення еколопчного стану територш постали:
- планування розвитку будГвельно1 бази;
- удосконалення форм оргашзацп будГвельного комплексу мюта з урахуванням зарубГжного досвщу форм оргашзацп управлшня будГвництвом;
- реалГзащя комплексу заходГв, спрямованих на подолання наслщюв фшансово1 кризи в будГвельнш галузГ, впровадження мехашзмГв пщтримки забудовниюв;
- полшшення швестицшного клГмату та конкуренцп в будГвельнш галузГ, стимулювання будГвництва житла економ-класу, доступного житла;
- впровадження новгтшх безпечних ресурсо- та енергозберГгальних технологий будГвництва;
- розроблення i впровадження ефективного мехашзму фшансування (кредитування) житлово-цившьного будГвництва, визначення необхщно1 фшансово-кредитно'1' та шотечно1 шфраструктури;
- створення правових, економГчних, оргашзацшних умов для збшьшення обсяпв житлового будГвництва, реконструкци, ремонту та модершзацп
застаршого житлового фонду, його ефективно'1' експлуатаци;
- проведення модершзацп та комплексно'1' реконструкци кварталГв застаршого житлового фонду, введеного в дГю на початкових етапах шдустрГального домобудування, та створення житлового фонду, призначеного для переселення мешканщв Гз ветхих будинюв, гуртожитюв й шших непридатних для проживання будГвель;
- забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мшрорайошв ново'1' забудови (пропорцшним будГвництвом житла, шженерно'1' шфраструктури, об'екпв сощально1 сфери);
- ращоналГзащя структури сельбищних територш та ïï щшьносп, ефективна оргашзащя управлшня будГвництвом окремих будинюв на вшьних дшянках;
- удосконалення системи надання дозвшьно1 документаци (пов'язано1 з видшенням земельних дшянок для будГвництва нового житла, оформленням проектно-кошторисно1 документаци тощо);
- скорочення термшв розгляду дозвшьних докумешйв, пов'язаних Гз будГвництвом бюджетних житлових будинюв, сощального i доступного житла, реконструкщею гуртожитюв пщ нове житло;
- формування житлового фонду сощального призначення, створення умов для будГвництва або придбання житла громадянами, яю потребують полшшення житлових умов вщповщно до чинного законодавства;
- зменшення частки фГзично i морально застаршого житлового фонду, в тому числГ за рахунок зносу ветхого житлового фонду, панельних будинюв, так званих «хрущовок», переселення мешканщв з аваршного та зношеного житлового фонду (понад 70 %) та його поступову лшвщащю;
- упровадження прогресивних енерго-зберГгальних архГтектурно-планувальних, конструктивних, шженерних рГшень у
проектуванш жилих будинюв Гз метою шдвищення ïx експлуатацшних якостей, з використанням енерго- i ресурсо-зберГгальних технологш; зменшення вартост будГвництва;
- створення нових титв житлових будинюв Гз гнучкою конструктивною схемою, з урахуванням потреб рГзних демографГчних груп i рГзних за складом сГмей, у тому чист складних родин, надання перших поверхГв для маломобшьних груп населення та оаб Гз спещальними потребами;
- розроблення проектно-кошторисно1 документацп, вщведення земельних дшянок для будГвництва сошального житла, що надаватиметься в оренду малозабезпеченим та шшим пшьговим категорГям населення;
- запровадження техшчних i оргашзацшних заходГв, спрямованих на зменшення собГвартосп будГвництва доступного та сошального житла, зокрема, шляхом вщмши платеж1в при зборГ вихщних даних (техшчних умов, погоджень тощо), платеж1в за оренду та користування земельною дшянкою тощо;
- щорГчне збшьшення обсяпв будГвництва сошального житла Гз середньою площею однокгмнатних квартир до 40 м , двоюмнатних до 52...55 м2, триюмнатних до 60 м2 будГвництво житла для пшьгових категорш населення;
- реалГзашя рГзномаштних схем спшьного фшансування будГвництва житла за кошти мюького бюджету, державних програм та населення (50/50; 40/60; 30/70 залежно вщ рГвня доходГв громадян);
- забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мшрорайошв ново1 забудови (пропорцшне будГвництво житла, Гнженерно1 шфраструктури, об'екпв соцГально1 сфери);
- запровадження системи мошторингу стану аваршних об'екпв житлового фонду та житлово-комунально1 шфраструктури;
- стимулювання нових форм утримання й експлуатацп житлового фонду (передуам
об'еднань стввласниюв
багатоквартирних будинюв);
- уведення мехашзму податюв на нерухомють для рацюнального використання житла та податкових вщрахувань у мюький бюджет;
- створення правових, економГчних, оргашзацшних умов для збшьшення обсяпв житлового будГвництва, реконструкций ремонту та модершзаци застаршого житлового фонду, його ефективно1 експлуатацп;
- створення умов для задоволення житлових потреб рГзних верств населення з урахуванням ïx можливостей, гарантованого забезпечення житлом сошально незахищених громадян, зокрема, розроблення та реалГзашя мiськоï програми забезпечення громадян житлом;
- формування за рахунок новозбудованих або модершзованих будинюв комунального фонду сошального житла та доступного житла, що безоплатно або на пшьгових умовах надаватиметься в оренду малозабезпеченим громадянам та тим, що потребують допомоги;
- полшшення системи надання, оплати комунальних послуг та удосконалення системи облшу житлового фонду.
Очшуваш результати:
• модершзашя та реконструкшя фГзично i морально застаршого житлового фонду, введеного в дш на початкових етапах шдустрГального домобудГвництва;
• розвиток житлового фонду, призначеного для вщселення мешканшв таких житлових будинюв;
• формування мушципального фонду «сошального житла», що безоплатно надаватиметься малозабезпеченими та шшим пшьговим категорГям населення на умовах оренди;
• стимулювання та виконання програм доступного, сошального та молодГжного житлового будГвництва;
• повномасштабне становлення шотечного житлового кредитування та процедури бюджетного страхування будГвельних ризиюв;
• сприяння комплексному розвитку мгкрорайонгв, насамперед ново'! та садибно'! забудови;
• подальша реконструкщя мгкрорайонгв гсторично! забудови.
Водночас, пргоритет i надалг зберггатиметься за введенням у дГю житла тдвищено! комфортносп за кошти швесторГв та фГзичних оаб (у тому числГ на засадах рГзних видГв довгострокового кредитування), а також реалГзащею великих швестицшних ушкальних проекпв громадського будГвництва, як мають загальнодержавне значення.
У складГ мюького житлового фонду очГкуеться збшьшення кшькосп
багатоповерхових будинюв, зведених в основному в «спальних» районах, та частки житлових будинюв садибного типу.
Продовжуватиметься работа над ушкальними проектами, як будуть формувати новий будГвельний облш просторово розосередженого
загальномюького центру, що сполучатиме пщцентри - урядовий, мГжнародних представництв, адмшютративно-дшовий, фшансово-комерцшний, культурний,
шформацшний i торговий.
Необхщно розробити методолопчний апарат планування перспективного розвитку будГвельно! бази для задоволення потреб масового будГвництва та ушкальних шновацшних об'екпв, включаючи питання ефективних технологий, будГвельних конструкцш та матерГалГв, можливосп гнучкого нарощування обсяпв та форм оргашзацп управлшня будГвництвом (рис. 2).
2500
2000
. 1500
в И
1000
500
Рис. 2. Прогнознi обсяги будiвництва за розрахунками проекту генерального плану м. Кшв / Fig. 2. Estimated volumes of construction according to the calculations of the draft general plan ofKyiv
Висновки. Виконаний аналГз проблем сталого розвитку великих мют Укра!ни i оновлення мюького житлового фонду з оцшкою перспектив формування фонду доступного та сощального житла (на прикладГ м. Киева) дозволяе зробити таю висновки.
Сталий розвиток великого мюта являе собою його збалансоване функцюнування, забезпечення економГчного зростання i
потреб населення з одночасним полшшенням еколопчного стану мюького середовища в цшому, а також рацюнальне використання вах ресурсГв, в тому чист природних, технолопчне переоснащення i реструктуризацш тдприемств, удоскона-лення сощально!, виробничо!, транспортно!, шженерно! шфраструктури мюта, полшшення умов проживання, вщпочинку та оздоровлення, збереження i збагачення
0
природних ландшафтГв та культурно1 спадщини.
У перспективних планах розвитку великих мют потрГбно привести мюто i його складовГ пщсистеми в рГвноважний збалансований стан та пщтримувати цей стан у процес перетворення i розвитку мюта на основГ науково-техшчного супроводу об'екпв на рГзних етапах ïx життевого циклу.
Тенденцп та аналГз практики проектування i забудови великих мют дозволили видшити таю типи функщонального переосвоення мюьких житлових територш: переосвоення пщ шшу функщю; пщвищення юльюсних
характеристик; пщвищення яюсних характеристик; полГфункщоналГзащя
простору.
Прюритетними напрямками вирГшення проблеми перспективного розвитку райошв застарГло1 забудови постають:
• комплексне вирГшення проблеми застаршого житлового фонду мюта;
• отримання додатково1 житлово1 площГ за рахунок знесення застаршого житлового фонду та будГвництва на його мющ сучасних багатоповерхових будинюв;
• ефективне та ращональне використання мюьких територш.
Для вирГшення ща проблеми можливо видшити таю тдходи:
- збереження юнуючого житлового фонду з подальшим його каттальним ремонтом i модершзащею (передбачаеться для житлових будГвель, що не потребують полшшення планування квартир, та з фГзичним зносом основних елемешйв до 40 %);
- реконструкщя забудови (передбачаеться для житлових будГвель, що потребують замши перекритпв та/або перепланування квартир, за умови фГзичного зносу основних елементйв до 60 %);
- реконструкщя (ревГталГзащя) деградо-ваних промислових будГвель зГ змшою ïx функщонального призначення;
- знесення будинюв Гз подальшим будГвництвом нового житла, що вщповщае сучасним уявленням про комфортшсть проживання (може бути застосовано для житлових будГвель, що мають фГзичний знос основних елементйв понад 60 %) Гз комплексним благоустроем територш.
Одна з основних сощальних проблем, як в Укра1ш в цшому, так i в м. КиевГ зокрема, -забезпечення населення яюсним, безпечним та доступним житлом, яке вщповщае сучасним вимогам. АналГз свГтового досвщу проектування, будГвництва та експлуатацп фонду доступного житла та житлового фонду сощального призначення дозволив визначити шляхи ïx формування:
• реконструкщя житлових будинюв першого перюду шдустрГального домобудування (50-60-т рр. минулого столГття);
• реконструкщя недшчих гуртожитюв i спальних корпусГв недшчих шюл-штернатГв;
• реконструкщя недГючих громадських та промислових будГвель;
• проектування нових житлових будинюв (коридорного та галерейного титв, безлГфтових та обладнаних лГфтами);
• використання для будГвництва доступного та сощального житла iснуючоï iндустрiальноï бази i мюцевих будГвельних матерГалГв;
• забезпечення комплексносп проектування житловоï забудови з необхщним сощальним мЫмумом об'екпв громадського обслуговування.
При цьому необхщно виходити з прогнозних структури i обсяпв нового житлового будГвництва та можливостей розмщення об'екпв доступного житла в юнуючих межах мют. КрГм того, розвиток будГвництва доступного житла передбачае наявшсть таких основних чинниюв як пшьгове кредитування та забезпечення забудовниюв сприятливими умовами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Планирование строительства доступного жилья в генеральных планах крупных городов (на примере г. Киева) : монография / [В. И. Большаков, Т. С. Кравчуновская, С. П. Броневицкий]; под ред.
B. И. Большакова. - Днепропетровск : ПГАСА, 2015. - 146 с.
2. Генеральний план м. Киева. Основш положення : монография / [Броневицький С., Присяжнюк В., Дьомш М., Целовальник С., Куделш А., Нечаева Т.]. - Ки!в : КМДА, 2015. - 134 с.
3. Европейская хартия городов II. Манифест новой урбанистики [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://wcd .coe.int/ViewDo c.jsp? id=1293215&Site=CM.
4. Запотоцький С. Ревiталiзацiя промислових об'екпв мюта (на прикладi м. 1вано-Франк1вська) /
C. Запотоцький, О. Левицька // Часопис соцiально-економiчноi географи. - 2016. - № 2 (21). - С. 102-106.
5. Ковальов В. В. Обгрунтування дощльносл функцiонального переосвоення територiй великих мют / В. В. Ковальов // Вюник Приднiпровськоi державно! академii' будiвництва та архiтектури. - Днiпро : ПДАБА, 2017. - № 4. - С. 71-76.
6. Ковалев В. В. Реорганизация городской среды: стандарты, подходы и тенденции / В. В. Ковалев, В. Л. Седин, Д. С. Нечепуренко // Вчеш записки Тавршського нацюнального унiверситету iменi В. . Вернадського. Серiя : Технiчнi науки. - Ки!в : Тавр. нац. ун-т iм. В. I. Вернадського, 2018. - Т. 29 (68), № 5, ч. 3. - С. 77-82.
7. Кравчуновська Т. С. Комплексна реконструкщя житлово! забудови : оргашзацшно-технолопчш аспекти : монографiя / Т. С. Кравчуновська. - Дшпропетровськ : Наука i освгга, 2010. - 230 с.
8. Оргашзащя будiвельного виробництва : ДБН А.3.1-5:2016. - Офiц. вид. - Ки!в : Мiнрегiон Украши, 2016. -54 с.
9. Система обгрунтування та вибору оргашзацшно-технолопчних ршень реконструкци будiвель : автореф. дис. ... д-ра техн. наук : 05.23.08 / Осипов Олександр Федорович; Одеська держ. акад. буд. та арх. - Одеса, 2015. - 43 с.
10. Планування i забудова територш : ДБН Б.2.2-12:2018. - Офщ. вид. - Ки!в : Мшрепон Украши, 2018. - 179 с.
11. Про регулювання мюто6удГвно! дiяльностi. Закон Украши вiд 17 лютого 2011 р. № 3038-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/page2.
12. Стратепя розвитку мiста Киева до 2025 року. Ршення Кшвсько! мГсько! ради ввд 15 листопада 2011 р. № 824/7060 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : search.ligazakon.ua/I doc2.nsf/link1/MR11160A.html. -Назва з екрана. - Перевiрено : 07.08.2018.
13. Науково-методолопчний iнструментарiй оргашзацп будiвництва на засадах бiосферосумiсностi : дис. ... д-ра техн. наук: 05.23.08 / Чернишев Денис Олегович; ДВНЗ «Придшпр. держ. академiя буд-ва та архггектури». -Днiпро, 2019. - 430 с.
14. Чисельшсть наявного населення Украши на 1 ачня 2015 р. / Вщп. за випуск Тимошенко Г. М. - Ки!в : Державна служба статистики Украши, 2015. - 111 с.
15. Urban construction project management / L. Richard, J. Eschemuller. - N.Y. : McGraw-Hill, 2008. - 480 p.
16. Zaiats Ye. I. Risk level assessment while organizational-managerial decision making in the condition of dynamic external environment / Ye. I. Zaiats, T. S. Kravchunovska, V V. Kovalov, O. V. Kirnos // Naukovyi visnyk Natsionalnoho Hirnychogo Universytetu. - 2018. - № 2 (164). - Pp. 123-129. (DOI : 10.29202/nvngu/2018-2/24).
17. Sidney V. L. Project management in construction / V. Levy Sidney. - N.Y : McGraw-Hill, 2006. - 402 p.
18. Sarka V. System of project multicriteria decision synthesis in construction / V Sarka, E.K. Zavadskas, L. Ustinovicius, E. Sarkiene, C. Ignatavicius // Technological and Economic Development of Economy : Baltic Journal on Sustainability. - 2008. - Vol. 14, № 4. - Pp. 546-565.
REFERENCES
1. Bolshakov V.I., Kravchunovskaya T.S. and Bronevytskii S.P. Planirovanie stroitelstva dostupnogo zhilya v generalnykh planakh krupnikh gorodov (na primere g. Kieva) [Planning for affordable housing in the general plans of large cities (for example, Kiev city)]. Dnipropetrovk : PSACEA Publ., 2015, 146 p. (in Russian).
2. Bronevytskyi S., Prysiazhniuk V., Domin M., Tselovalnyk S., Kudelin A. and Nechaeva T. Heneralnyi plan m. Kyiva. Osnovnipolozhennia [General plan of the Kyiv. The main provisions]. Kyiv : KMDA Publ., 2015, 134 p. (in Ukrainian).
3. Yevropeyskaya khartiya gorodov II. Manifest novoy urbanistiki [European Charter of Cities II. New Urban Manifesto]. (in Russian).
4. Zapototskyi S. and Levytska O. Revitalizatsiia promyslovykh obiektiv mista (na prykladi m. Ivano-Frankivska) [Revitalization of industrial objects of the city (for example, the city of Ivano-Frankivsk)]. Chasopys sotsialno-ekonomichnoigeografii [Journal of socio-economic geography]. 2016, issue 2 (21), pp. 102-106. (in Ukrainian).
5. Kovalov VV Obhruntuvannia dotsilnosti funktsionalnogo pereosvoiennia terytotii velykykh mist [The substantiation of the expediency of the functional transmission of the territories of big cities]. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury [Bulletin of Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture]. 2017, issue 4, pp. 71-76. (in Ukrainian).
6. Kovalyev VV., Sedin VL. and Nechepurenko D.S. Reorganizatsiya gorodskoy sredy: standarty, podkhody i tendentsii [Reorganization of the urban environment: standards, approaches and trends]. Vcheni zapysky Tavriiskoho
natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho [Scientific notes of the Taurida National University named after V.I. Vernadsky]. 2018, issue 29 (68), no 5, p. 3, pp. 77-82. (in Russian).
7. Kravchunovska T.S. Kompleksna rekonsruktsiia zhytlovoi zabudovy : organizatsiino-tekhnologichni aspekty [Complex reconstruction of housing building : organizational and technological aspects]. Dnipropetrovsk : Nauka i osvita Publ., 2010, 230 p. (in Ukrainian).
8. DBN A.3.1-5:2016. Orhanizatsiia budivelnoho vyrobnytstva [Organization of construction production]. Kyiv : Minrehion Ukrainy Publ., 2016. 54 p. (in Ukrainian).
9. Osypov O.F. Systema obgruntuvannya ta vyboru organizatsiino-tekhnologichnykh rischen rekonstruktsii budivel [System of substantiation and selection of organizational and technological solutions of reconstruction of buildings. Author's abstract.]. Odesa, 2015, 43 p. (in Ukrainian).
10. DBN B. 2.2-12:2018. Planuvannia i zabudova terytorii [Planning and building of territories]. Kyiv : Minrehion Ukrainy Publ., 2018, 179 p. (in Ukrainian).
11. Pro rehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti : zakon Ukrainy [On the regulation of urban development activities]. Law of Ukraine dated February 17, no. 3038-VI, 2011. [Electronic resource]. (in Ukrainian).
12. Strategiia rozvytku mista Kyiva do 2025 roku (Strategy of development of Kyiv city until 2025). A decision of Kyiv city rada, 15 November 2011, no. 824/7060. (in Ukrainian).
13. Chernyshev D.O. Naukovo-metodolohichnyi instrumentarii orhanizatsii budivnytstva na zasadkh biosferosumisnosti: Dokt. Diss. [Scientific and methodological tools for organization of construction on the basis of biosphere compatibility. Doct. Diss.]. Dnipro, 2019, 430 p. (in Ukrainian).
14. Chyselnist naiavnoho naselennia Ukrainy na 1 sichnia 2015 r. [The number of existing population of Ukraine as of January 1, 2015]. Kyiv : Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2015, 111 p. (in Ukrainian).
15. Richard L. and Eschemuller J. Urban construction project management. N.Y., McGraw-Hill Publ., 2008, 480 p.
16. Zaiats Ye. I., Kravchunovska T. S., Kovalov V V and Kirnos O. V. Risk level assessment while organizational-managerial decision making in the condition of dynamic external environment. Naukovyi visnyk Natsionalnoho Hirnychogo Universytetu. 2018, issue 2 (164), pp. 123-129.
17. Sidney V. L. Project management in construction. N.Y., McGraw-Hill Publ., 2006, 402 p.
18. Sarka V., Zavadskas E. K., Ustinovicius L., Sarkiene E., Ignatavicius C. System of project multicriteria decision synthesis in construction. Technological and Economic Development of Economy : Baltic Journal on Sustainability, 2008, vol. 14, no. 4, pp. 546-565.
HagiMmna go pega^iï: 13.01.2018 p.
