CC BY
17
Таким чином, земельно-кадастровi роботи в контекст системного еко-лого-eкономiчного вивчення земель - це не разовий захщ, а постшний процес одержання й оновлення даних про стан земель.
Лггература
1. Володш М.О. Теоретичш основи формування кадастрового забезпечення базових процеав використання земельних ресурав/ Автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.24.04/ Кшвсь-кий нащональний ун-т буд1вництва i арх^ектури. - К., 2004. - 36 с.
2. Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. Земельна реформа i землеустрш в Укрш'ш. - К.: 1нститут землеустрою УААН, 2001. - 138 с.
3. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про Програму створення автоматизовано! системи ведення державного земельного кадастру" вщ 2 грудня 1997 року № 1355// Земельне законодавство Украши: Зб. норматив. акпв судово! та арбпраж. (госп.) практики: У 2 кн./ За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Бiлика, О.О. Погрiбного, В.В. КулЫча. - К.: Урожай, 2002. - Кн. 2. -С. 102-106.
4. Проект (Тираж 12.01.2004) Закону Украши Про державний земельний кадастр// Сторшка "Законодавство Украши" сайту Верховно! Ради, 2005.
5. Сохнич А.Я. 1нформацшне забезпечення системи землекористування. - Львiв: НВФ "Украшсью технологи", 1997. - 28 с.
6. Сохнич А.Я. Науковi основи державного обл^ якосп земель та !х оцшки: мето-дичнi рекомендаций - Львiв: НВФ "Укра'шсью технологи", 2000. - 76 с.
7. Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тарна-польський А.В., Черемшинський М.Д. Пщ загальною рeдакцieю Третяка А.М. Теоретико-ме-тодолопчт основи державного земельного кадастру в Укрш'ш. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. - 253 с.
УДК 332.14 Доц. У.З. Ватаманюк-Зелтська, канд. екон. наук - ЛДФА
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛОГО П1ДПРИСМНИЦТВА У
М1СТ1 ЛЬВОВ1
Розглядаеться мале пщприемництво як невщ'емний i необхiдний компонент роз-винуто'1 господарсько'1 системи мюта, враховуючи засади майбутньо'1 адмшютратив-но-територiaльноï реформи. Анaлiзуеться становлення, розвиток та тдтримка малого пiдприемництвa у мiстi Львов^ враховуючи висновки та пропозицп департаменту економiчноï полiтики та ресурсiв Львiвськоï мюь^' ради. Акцентуеться увага на перевагах малого бiзнесу для збшьшення соцiaльно-економiчного потенцiaлу мiстa.
Ключов1 слова: aдмiнiстрaтивно-територiaльнa реформа, мале тдприемство, соцiaльно-економiчний потенцiaл мiстa, трирiвневa модель територiaльного устрою.
Doc. U.Z. Vatamanyuk - LSFA Prospects of development of small enterprise in town Lviv
The small enterprise is examined as inalienable and necessary component of the developed economic system of city, taking into account principles of future administrative-territorial reform. It is analysed to one hundred, development and support of small enterprise in town Lviv, taking into account conclusions and suggestions of department of economic policy and resources of Lviv city advice. Attention is accented on advantages of small business for the increase of socio-economic potential of city.
Keywords: administrative-territorial reform, small enterprise, socio-economic potential of city, 3-level model of the territorial mode.
Важливють та значения мюта Львова у сощально-культурному роз-витку Зaхiдноï Украши була та й е незаперечною. У перюд 1з кшця XVIII -до початку XX ст. на розвиток економжи мюта вщчутно впливала економ1чна
полггика европейських кра!н. Сьогоднi, зважаючи на впровадження нових механiзмiв, якi стосуються реформування центрально! i мюцево! влади, нап-риклад здiйснення адмiшстративно-територiально! реформи, зпдно з якою Львiв одержав би статус мюта-регюну, виникае необхщшсть дослiдження перспективних можливостей його економiчного та соцiального розвитку, са-мостшного формування ресурсно! бази i ефективного !! використання, врахо-вуючи особливост ново! моделi територiального устрою.
Це вимагае застосування нових пiдходiв в економiчнiй полiтицi дер-жави, при децентралiзацi! влади. Це також стосуватиметься економiчно! поль тики даного мюта - вимагаючи застосування нових методiв управлiння. Таким чином, сучасна економiчна полiтика повинна бути послщовною, зважаючи на те, що завдання макроекономiчного (державного) рiвня мають вщпо-вiдати реальним можливостям регюшв та мiст, тобто реалiзовуватись на ме-зо- та мiкроекономiчному рiвнях. Проте, за умови проведення реформи, яка повною мiрою мае змогу врахувати прюритетш напрямки розвитку територь альних одиниць, маеться на увазi трирiвнева модель територiального устрою, виникае потреба лише узгодити дат напрямки iз соцiально-економiчним та природним потенщалом вiдповiдно! територi!.
Економiчна полiтика держави, передбачаючи макроекономiчне регу-лювання соцiально-економiчного розвитку та, зважаючи на наявшсть ринко-вих механiзмiв !! саморегулювання, повинна бути орiентована на створення оптимальних умов для збалансованого розвитку уЫх територiальних ком-плексiв. Водночас децентралiзацiя влади баз сильного шституту мiсцевого самоврядування на теперiшнiй час е неможливою через вiдсутнiсть тако! нор-мативно-законодавчо! бази, яка вщповщала б новiй моделi адмiнiстративного устрою i непередбачуванiсть заходiв iз здiйснення контролю за дiями органiв мюцевого самоврядування.
Таким чином, реалiзацiя ефективно! економiчно! полiтики на мшро-економiчному рiвнi передбачае необхiднiсть розгляду нових форм i методiв у розв'язанш завдань соцiально-економiчного розвитку мiст. Одшею iз форм здiйснення державно! економiчно! полiтики е програми соцiально-економiч-ного розвитку територш. Виконання таких програм передбачае комплексний шдхщ до розв'язання наявних проблем збалансованого розвитку вщповщно! територi!, видiлення фiнансових ресурсiв та контроль за !х використанням, економiчне сприяння реалiзацi! програм.
Великою мiрою сьогоднi економiчна полiтика держави зорiентована на процеси розвитку та шдтримку пiдприемництва, як одного з факторiв !! еко-номiчного зростання. Проблемам становлення шдприемницького сектора еко-номжи присвячено безлiч праць таких втизняних вчених як Ю.М. Бажал, С.В. Балацький, Я.О. Береський, П.Ю. Буряк, З.С. Варналш, О.Д. Василик, В.Г. Герасимчук, М.1. Долiшнiй, С.М. Злупко, М.1. Крупка, В.С. Кузнецова, I. Лемешевський, С.К. Реверчук, Сизоненко М. та ш. Активно цей процес дос-лiджений i у працях зарубiжних авторiв: Л. Вальраса, Д. Кларка, М. Вебера, Ф. Гайека, В. Зомбарта, П. Друкера Р. Кантшьйона, I. Юрцнера, Р. Коуза, А. Маршалла, Ж. Сея, Р. Слоу, Ф. Хайека, Дж. Шекеля, Й. Шумпетера та ш.
Саме завдяки розвитку шдприемницьких процесiв значна частка ринку заповнюеться продукщею малих пiдприемств. Однак через вiдсутнiсть можливостей регулювання даним процесом з боку ОМС пщприемницью структури дiють на ринках, де термш окупностi фшансованих проектiв е, по-рiвняно, малим. Через те на Львiвщинi i в мiстi Львовi зокрема, в останш роки промисловий сектор економжи не е привабливим для пщприемщв. Водно-час вiдбуваеться перенасичення ринку малими пiдприемствами, якi працю-ють у сферi оптово! та роздрiбно! торгiвлi та торгiвлi транспортними засобами.
Проте фiнансова пiдтримка даного напрямку е ще незначною. Значну роль при цьому вщграе i форма власностi малих пiдприемств. Наприклад, на Львiвщинi 61,3 % таких шдприемств знаходиться у колективнiй, а 33,5 % - у приватнш власность Фiнансовi iнвестицi! в основний каттал таких пщ-приемств, вщповщно становлять 187411.1 та 46722.0 тис. грн. i щороку динамь ка !х зростае [1]. Однак приватний пщприемницький сектор Львiвщини мае перевагу стосовно банювського кредитування, що е доволi перспективним нап-рямком у фшансуванш пiдприемств малого бiзнесу даного регiону. Та потреба фшансово! пiдтримки пiдприемницьких структур е й зараз доволi вiдчутною.
Оскiльки ми розглядаемо можливють розвитку пiдприемницького сектора економжи Львова, то зауважимо, що орiентацiя на перспективнi напрямки економiчного зростання мiста певною мiрою залежить вiд виважено! ш-вестицiйно! полiтики органiв мiсцевого самоврядування. Мова йде про мож-ливють залучення iнвестицiй для фiнансування перспективних шновацшних проектiв, якi б вщповщали прiоритетним напрямкам розвитку м. Львова, вра-ховуючи його еколого-економiчний потенщал. У зв'язку з цим виникае потреба у забезпеченш ефективного контролю над цшьовим використанням на-даних коштiв та необхiднiсть уникнення повно! мiнвестицiйно!м залежностi вiд !х власникiв, що не виключае втрату шдприемницького сектора для еко-номши цього мiста взагалi.
Розглядаючи розвиток малого шдприемництва у м. Львов^ хочемо зазначити, що за останш роки цей процес все бшьше активiзуеться. Так, до кiнця 2005 р. у мют прогнозуеться збшьшення кiлькостi малих пiдприемств та обсягу вироблено! ними продукцi! порiвняно з минулим роком. Мале тд-приемництво мае велике значення й у виршенш проблеми зайнятостi. У 2003 р. на малих шдприемствах Львова було зайнято 68,1 тис. оЫб. i передба-чаеться збiльшення !х кiлькостi у наступному роцi.
Динамжу збiльшення кiлькостi малих пiдприемств м. Львова, чисель-ностi працюючих на даних шдприемствах та виручки вщ реалiзацi! продукцi! (робiт, послуг), виготовлено! (наданих) малими пiдприемствами мiста, наведено на рис. 1-3.
У структурi малих шдприемств Львова за видами економiчно! дiяльнос-тi 42,0 % становлять шдприемства оптово! та роздрiбно! торгiвлi (у Львiвськiй обласп - 37,8 %), 16,5 % - промисловi (18,3 % - по обласп загалом), 6,3 % -готельного та ресторанного бiзнесу (6,7 % - вщповщно по обласп), 5,0 % - бу-дiвельнi (6,4 % - по област^, 3,8 % - шдприемства, яю надають послуги (3,9 % - вщповщно по обласп), 26,4 % - в шших сферах дiяльностi (26,9 % - у Львiвськiй областi) (див. рис. 4). Як бачимо, така ж ситуащя у регюш.
10000 8000 6000 4000 2000 0
8071 8418 8800 8860
рщ в
В В
В В
2001 р. 2002 р. 2003р. 2004р.
Рис. 1. Динамка кiлькостi малих мдприемств м. Львова 80
60
ч о
Т 40
н
20
0
66,3 67 67,9 69,1
1
2001 р. 2002 р. 2003р. 2004р.
Рис. 2. Динамка чисельностi працюючих на малих мдприемствах м. Львова 2500
« 2000 Ц 1500 1000 500 0
788,6 824,6 1001'1 1120,1
2001 р. 2002 р. 2003р. 2004р.
Рис. 3. Динамша обсягу вироблено'1 продукци (робт, послуг) малими
мдприемствами м. Львова
Готельний та
_ /— ресторанний бiзнес
Оптова i роздрiбна / г
торгiвля '
42,0%
Промисловють 16,5%
lншi 26,4%
Будiвництво 5,0%
Рис. 4. Структура малих мдприемств м. Львова за видами економiчно'i
дiяльностiу 2004р.
З метою шдтримки малого пiдприемництва у м1ст1 Львовi прийнято програму сприяння його розвитку. Щорiчно розробляються заходи щодо !! реалiзацi!. Рiшенням виконавчого комггету вiд 16.01.2004. №2 було затвер-джено заходи щодо сприяння розвитку малого шдприемництва у м. Львовi на 2004 рiк, для реалiзацi! яких з мiського бюджету видшено 100,0 тис. грн. (зараз укладено договори щодо реалiзацi! заходiв i використано - 55,0 тис. грн.).
Станом на 01.01.05 р. не виконано таю iз запропонованих заходiв: роз-гляд на сеси мiсько! ради питання щодо участ Львiвсько! мiсько! ради та львiвських комунальних пiдприемств у ЗАТ АКБ "Львiв"; створення мiського бiзнес-iнкубатору "Послуги"; розробка та затвердження перелiку програм та проекпв, що спiльно iз Укра!нським фондом пiдтримки пiдприемництва бу-дуть реалiзовуватись для пiдтримки суб'ек^в малого пiдприемництва.
Розпорядженням мiського голови вщ 29.06.2004 р. №450 утворено ро-бочу групу для перегляду прийнятих регуляторних аклв мiсько! ради до наб-рання чинностi Закону Укра!ни "Про засади державно! регуляторно! полiтики у сферi господарсько! дiяльностi". Розглянутi поданi виконавчими органами мюько! ради регуляторнi акти, та в результат три регуляторних акти (ршен-ня виконкому вiд 06.04.2001 р. №172 "Про видачу дозволiв на розмщення пересувних дрiбнороздрiбних торгових об'еклв за межами центрально! час-тини м. Львова", ршення виконкому вщ 03.10.2003 р. №844 "Про впорядку-вання тарифiв на теплову енерпю та послуги з теплопостачання", ршення виконкому вiд 07.11.2003 р. №936 "Про затвердження Порядку розмщення зовшшньо! реклами у м. Львовi") - скасоваш.
З метою залучення швестицш видано довiдник "Львiв iнвестицiйний", в якому розмщено 134 iнвестицiйнi проекти. На сьогодш поступило до:
• 1нституту бюлогп тварин УААН, м. Львова звернення по однш швестицшнш пропозици до 1нвестиц1йного проекту "Утеротон" 1 !! вже реал1зовано;
• ТзОВ "Комфорт-сервiс" iнвестицiйна пропозиц1я до !нвестицшного проекту "Проект будiвництва Б!знес-центру (вул. Сахарова), i вона вже реал!зована;
• ВАТ "Концерн-Електрон" ТзОВ "Асощащя "Львiв-Контакт" 5 пропозиций до швестицшного проекту "Децентралiзоване виробництво енерп!" на суму 2,5 млн. дол.
При в1дд1л1 промисловост та пiдприемництва дiе консультативно-iн-формацшний центр, який надае безкоштовну допомогу суб'ектам пiдприем-ницько! д1яльност1. У рамках виконання заходiв щодо сприяння розвитку промисловос^ та малого шдприемництва:
• укладено договори з Льв1вським державним центром науково-технiчноl i економiчноl iнформацil на виконання ро61т щодо створення та постшно! п1д-тримки в мережi 1нтернет iнформацiйного ресурсу "Наука, :1нновацй - вироб-ництву"; ведеться iнформацiйний дайджест "Нов1 технологи для виробниц-тва, iнновацil та швестицй";
• на Iнтернет-сторiнцi Льв1всько! м1сько! ради створено рекламно-iнформа-щйний сайт "Львiвська промислов1сть" i "Льв1вськ1 товари"; розмiщено та пост!йно поновлюеться iнформацiя про: перелiк продукц1!, яку випускають льв1вськ1 пiдприемства, пропозици' шоземних ф1рм, як1 зацiкавленi у ствпра-ц1 з пiдприемствами м. Львова, а також про виставки, ярмарки, яш проходять у м1ст1, Украш та за !! межами;
• створено базу даних, яка mopÏHHO поновлюеться, про перелiк вiльних вироб-ничих та офiсних площ, об'екпв незавершеного будiвництва на промислових шдприемствах;
• спшьно з 1нститутом регюнального розвитку з метою визначення основних стримуючих факторiв для розвитку шдприемництва у м. Львовi проведено опитування пiдприемцiв мiста. На сьогоднi серйозними недолiками роботи мiськоï ради е надмiрне адмiнiстрування, документомiсткiсть певних процедур, а подекуди i зловживання;
• до Дня пiдприемця проведено: семшар мПроблемнi питання розвитку шдприемництва у мют Львовiм; мюький конкурс на звання "Краще мале шдприем-ство м. Львова", "Кращий пiдприемець року", "Кращий молодий шдприемець", "Фiрма, яка створила протягом року найбшьшу кшьюсть робочих мiсць";
• оргашзовано навчальний семiнар-нараду для пращвнишв виконавчих органiв мiськоï ради щодо реатзаци державно! регуляторноï полiтики. Заплановано аналопчний семiнар у 2005 рощ провести з депутатами.
Незважаючи на позитивш тенденци розвитку шдприемництва у мют необхщно продовжувати активну та послщовну пол1тику у сфер1 регулюван-ня тдприемницько! д1яльност1. Не достатньо забезпечуеться ефективна сшв-праця мюцевих оргашв влади з шдприемцями та ix об'еднаннями, вщсутне належне шформацшне забезпечення процесу розвитку шдприемництва. 1снуе i ряд негативних чинниюв, як не створюють належних умов для такого розвитку. До них, зокрема, належать:
• вщсуттсть ч^ко сформульовано! через систему правових акив державно! полiтики у сферi тдтримки малого пiдприемництва;
• велика юльюсть необгрунтованих адмiнiстративниx бар'ерiв (реестращя, ль цензування, сертифiкацiя, системи контролю i дозвшьно! практики, регулю-вання в швестищйнш д1яльносп тощо);
• вщсуттсть реальних та дiевиx меxанiзмiв фшансово-кредитно! пiдтримки;
• надмiрний податковий тиск i обтяжлива система звiтностi;
• невпевнетсть пiдприемцiв у стабiльностi умов ведення бiзнесу;
• надмiрне втручання органiв влади у дiяльнiсть суб'екпв господарювання;
• недосконала органiзацiя системи тдтримки малого шдприемництва через вщсутшсть координащйного центру, здатного об'еднати поодиною зусилля структур, яю працюють на ринку послуг з пiдтримки малого шдприемництва;
• вщсуттсть узагальнено!, достовiрноï та повно! шформащйно-доввдково! бази даних з питань шдприемництва.
Отож мале шдприемництво, як особлива форма економ1чно! активности виконуе низку функцш, спрямованих на шдвищення економ1чного потен-щалу мюта, формування передумов для практично! реал1заци шновацшних проеклв, створення нових робочих мюць, зростання доход1в населення, збе-реження та розвитку його шфраструктури. У той же час даний сектор еконо-мжи мюта потребуе фшансово! тдтримки i стимулювання його розвитку.
Тому, з огляду на принципи реформування адмшютративно-територь ального устрою, як передбачають повну децентрал1зацш державно! влади у перспектив^ оскшьки нараз1 питання реформи знаходиться на стади обгово-рення та вивчення, необхщним е визначення прюритетних напрямюв розвитку мюта i стимулювання тдприемницько! д1яльност1 у видах економ1чно! дь яльност1, як нараз1 не е привабливими для СПД. Для цього необхщною е
взаемод1я оргашв мiсцевого самоврядування з банкiвським сектором, що приведе до збiльшення можливостей реалiзацiй нових фiнансових проектiв через пшьгове кредитування.
Взаемод1я органiв мюцевого самоврядування з шдприемцями мае за-безпечуватись шляхом сприяння формуванню громадських колегш i коорди-нацiйних рад з питань розвитку малого шдприемництва та залучення до учас-т у формуваннi i реал1зацп полггики мюько! ради регiональних та галузевих об'еднань пiдприемцiв у межах повноважень мюцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування. Таким чином буде започаткова-но створення та активiзацiя дiяльностi державно-приватного (соцiального) партнерства з питань сприяння розвитку шдприемництва.
Шдприемницький сектор здатний швидко наситити ринок товарами i послугами, послабити монополiзм, ютотно прискорити впровадження у вироб-ництво науково-технiчних розробок i нових технологiй. Перевагами малого бiзнесу також е мобiльнiсть i легка адаптащя до кон'юнктури ринку, орiентацiя на споживача. Тому саме шдприемницьким структурам доцiльно працювати у таких галузях економiки мiста, розвиток яких збiльшив би його економiчний потенщал i якi, наразi, недоотримують фшансових ресурсiв через значний тер-мш окупностi iнвестицiйних проектiв, що будуть реалiзовуватись в них.
Таким чином, наслщком проведення адм1шстративно-територ1ально1 реформи може стати сформоване ринкове середовище внаслщок насичення ринку СПД, що ддать у виробничiй сферi, пiдвищення рiвня виробництва, за-безпечення зайнятостi населення та зменшення рiвня безробiття, а також за-безпечення гарантп незмшност та довготривалостi мюько! полiтики щодо пiдтримки малого пiдприемництва та розробка галузевих та мiжгалузевих програм розвитку мюта. Це передбачатиме:
• збереження позитивних тенденций у дииамщ створення та розвитку малого шдприемництва;
• забезпечення належних умов для його розвитку;
• тдтримка дшово! та швестицшно! активности розвиток конкуренци на ринку товар1в та послуг;
• створення умов для розвитку малого шдприемництва у виробничш сфер1, у тому чист на баз1 реструктуризованих тдприемств;
• сприяння самозайнятост та иродуктивнiй зайнятост широких верств населення через залучення до шдприемницько! дiяльностi;
• забезпечення сшвпращ всiх зацiкавлених органiзацiй та установ, як надають послуги иiдириемцям.
Однак створення сприятливого шдприемницького кшмату у м1ст Львов1 повинно стати запорукою консолщаци зусиль щодо удосконалення р1вня вщносин { сшвпращ шдприемщв з органами мюцевого самоврядування, органами державно! влади { бути спрямованим на формування привабливого швестицшного середовища, вдосконалення маркетингово! стратеги м1ста, ш-формацшно-консалтингово!, навчально-треншгово! шдтримки малого шд-приемництва в шм та реал1заци ефективно! регуляторно! пол1тики на мюце-вому р1вш, спрямовано! на сшвпрацю з донорськими оргашзащями та участь у м1жнародних проектах.
Лггература
1. Статистичний збiрник: Малi тдприемства Львiвщини. - Держкомстат Укра!ни.: Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп, 2004. - 108 с.
УДК 332.14 Студ. Н.В. Воляник - НЛТУ УкраТни;
доц. М.П. Колкник - НУ "Львiвська полтехшка"
В1ДМ1ННОСТ1 ПОДАТКОВОГО, Ф1НАНСОВОГО ТА УПРАВЛ1НСЬКОГО ОБЛ1КУ
Розглядаються проблеми формування методологи пiдсистеми податкового об-лiку, взаемозв'язок i вiдмiнностi, проводиться аналiз фшанав та адмiнiстративного податкового облiку.
Stud. Natalya Volyanik - NUFWT of Ukraine; doc. MariaKolisnyk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Consideration tax to the difference, finance and administrative
In the article the problems of forming the fiscal accounting subsystem methodology are considered, intercommunication and differences of, finance and administrative fiscal accounting is analyses.
У сучасний перюд система облшу повинна, з одного боку, характери-зувати результати д1яльност1 тдприемства минулих роюв, а з шшого - забез-печувати шформащею систему управлшня на вЫх його р1внях для прийняття ршень при здшсненш поточно! д1яльност1 та д1яльност1, пов'язано! з майбут-шм тдприемства.
Традицшно фшансовий облж був пов'язаний 1з забезпеченням шформащею зовшштх користувач1в, i зокрема, акц1онер1в. Так, шформащя фшан-сового облжу використовуеться кер1вництвом як найбшьш важливий заЫб звггност перед акщонерами тдприемства. Однак е цша низка р1зноман1тних груп користувач1в як в самому шдприемств^ так i поза оргашзащею, як та-кож використовують фшансову облжову шформащю.
Задовольнити необхщною шформащею одночасно вс групи користу-вач1в неможливо в межах юнуючо! системи рахунюв бухгалтерського облжу. Подш бухгалтерського облжу на управлшський i фшансовий означае повер-нення до iснуючо! системи, а не "слше" копiювання захiдних зразкiв. Розпо-дiл облiку на фшансовий i управлiнський буде, по-перше, сприяти посилен-ню управлiнсько! орiентацi! фiнансового облiку i по-друге, спрямовувати на конкретш фiнансовi результати, що сприятиме реалiзацi! системи на основi моделi "затрати - випуск - результат".
Якщо окремi аспекти управлшського облiку дослiджуються досить ш-тенсивно, що засвщчують опублiкованi працi зарубiжних та вiтчизняних вче-них, то стосовно податкового облжу публiкацi! поодинок та, як правило, присвяченi локальним прагматичним потребам його методики, та шдлягати сумнiву навiть правомiрнiсть ужиття визначення "податковий облiк". В окре-мих публiкацiях вiдсутнi нормативнi чи теоретичш формулювання його предмету i методу.
