CC BY
22
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
7. Про перелж видiв дiяльностi та об'екпв, що становлять пiдвищену еколопчну небез-пеку. Постанова Кабшет MiHiCTpiB Украши вiд 27.07. - 1995, № 554.
8. Системи управлшня навколишнiм середовищем ДСТУ ISO 14001-97, ДСТУ ISO 14004-97 Настанови щодо здшснення екологiчного аудиту ДСТУ ISO 14010-97, ДСТУ ISO 14011-97, ДСТУ ISO 14012-97. - К.; Держстандарт Украши, 1998.
9. Статистичний зб. "Довкшля Украши" за 2003 pi^ Держком. статистики Украши: пщ загальним кеpiвництвом Ю.М. Остапчука. - К.: Наука, 2004. - 264 с.
10. Схема-прогноз розвитку i розмщення продуктивних сил Автономно! Республiки Крим на перюд до 2015 року/ НАН Украши; Рада по вивченню продуктивних сил Украши. -К.: РВПС Украши НАН Украши, 2005. - 195 с.
11. Шевчук В.Я., Саталкш Ю.М., Бшявський Г.О. та iH. Екологiчне упpавлiння: Пщ-ручник для студ. екол. спец. вищ. навч. закл. - К.: Либщь, 2004. - 432 с.
12. www.blackseagas.com.
13. www.computerworld.com.ua.
14. www.dssu.gov.ua.
15. www.gas.crimea.ua.
16. www.mama-86.org.ua.
17. www.rada.crimea.ua.
18. www.ukrtransgas.naftogaz.com._
УДК 336.221.24 Acnip. О.М. Шевчук -RbeiecbKa державна
фтансова акадмя
УДОСКОНАЛЕННЯ Ф1НАНСОВОГО МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО П1ДПРИСМНИЦТВА
Виходячи з актуальних фiнансово-економiчних проблем, що виникають у про-цесi розвитку територiальних утворень, визначено прюритетш напрямки удоскона-лення методiв пiдтримки малого пiдприeмництва для забезпечення ефективного його функщонування
Ключов1 слова: фшансовий механiзм, соцiально-економiчний розвиток, кредиты ресурси.
Doctorate O.M. Shevchuk - Lviv state financial academy
The improvement of financial mechanism in the development
of private business
Taking into consideration the topical importance of economic problems which arise in the process of enterprise territorial formation the author of the article has determined priority lines for the improvement of methods of supporting private businesses in order to ensure their efficient functioning.
Важливе значения малого шдприемництва у розвитку територ1альних утворень, а також необхщшсть його фшансово! шдтримки заперечити довол1 важко. З огляду на стабшзащю економ1чно1 ситуаци роль малого б1знесу у сощально-економ1чному розвитку регюшв зростае. При цьому невиршеними залишаються питання щодо способ1в його оподаткування та можливостей всеб1чно! шдтримки, однак, незалежно вщ цього, нов1 науков1 пошуки спри-ятимуть виршенню проблеми, яка стосуеться формування фшансового меха-шзму розвитку малого б1знесу на регюнальному р1вн1 i е не менш важливою. Це передбачатиме органiзацiю роботи необхщних управлiнських та виконав-чих структур, використання ними ефективних економiчних методiв його тд-тримки, а також впровадження штегровано! системи оброблення шформаци для забезпечення ефективного його функщонування.
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
Однак процес формування такого мехашзму е доволi проблематич-ним. На сьогоднi одним з основних критерив розвитку малого тдприемниц-тва у захщному регiонi е його банкiвська шдтримка. Важливою при цьому та-кож е гаранпя повернення суб'ектами шдприемницько! дiяльностi кредитних ресурсiв при уникненш використання договорiв застави. Крiм того, розвиток банювсько! системи регiону дае змогу значно збшьшити кiлькiсть об'ек^в кредитування для пiдприемств, що ддать у сферi малого бiзнесу, а також здшснювати фiнансову пiдтримку !х iнновацiйних проектiв та програм розвитку, за умови отримання вщ уповноважених державою органiв мюцево! влади гарантш стосовно повернення наданих кредиив.
Цей метод пiдтримки малого бiзнесу повинен бути взаемовигiдним суб'ектам шдприемницько! дiяльностi, банкам i органам мюцево! влади, що передбачае певну сплату кош^в позичальником за наданi гарантп в момент !х надання. Крiм того, у разi невиконання кредитних зобов'язань вони можуть також розглядатись як компенсащя. На наш погляд, це також створюе шдста-ви для формування органами мюцевого самоврядування резервного фонду розвитку малого шдприемництва у регiонi.
Сформувавши резервний фонд сприяння розвитку малого шдприемництва, кошти якого залучатимуться i використовуватимуться за рахунок сшвпращ з суб'ектами малого бiзнесу, органи мiсцевого самоврядування от-римують можливостi щодо реалiзацil необхiдних програм для забезпечення його шдтримки з врахуванням прiоритетiв регюнального розвитку.
Органам мiсцевого самоврядування також е вигщною спiвпраця з бан-кiвським сектором економiки, оскiльки це дае можливють впливу на розподш кредитних ресурсiв, що можна використати для забезпечення стабшьного регюнального розвитку. Тiсна взаемодiя банкiв з шдприемницьким сектором сприяе виникненню нових i вдосконаленню iснуючих методiв та форм кредитування, а з допомогою залучення комерцiйних банкiв створюеться можли-вiсть формування взаемовигiдних контаклв мiж органами мiсцевого самоврядування та шдприемствами i органiзацiями комунально! форми власностi. У цьому випадку значну роль при цьому вщграе стратепя розвитку перспек-тивних галузей економiки регiону та пiдтримки малого бiзнесу.
Зазначимо, що застосування такого мехашзму неможливе без визначен-ня вщповщальносп сторiн за порушення кредитного договору та умов взаемних договорiв. Якщо такий договiр укладатиметься мiж органом мiсцевого самоврядування та суб'ектами малого бiзнесу то це першому дасть змогу реалiзувати можливють компенсаци майном суми, на яку надаватимуться гаранти.
Якщо такий договiр укладатиметься мiж банком та суб'ектом малого пiдприемництва, то це, на наш погляд, реалiзовуе можливiсть створення дiево-го контролю за фшансово-кредитними вiдносинами, учасниками яких вони е, а зовшшнш контроль, у цьому випадку, здшснюеться органом мiсцевого самоврядування.
Вважаемо, що у цих договорах необхщно обумовити взаемну вщповь дальшсть цих сторiн. Це може бути штраф за несвоечасне здшснення виплат банком - сплачуе банк, або за несвоечасне повернення частини кош^в нада-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
hoï позики суб'ектом малого 6i3Hecy - сплачуе цей суб'ект. Ефективним буде також, на наш погляд, застосування вщповщних штрафiв, оскiльки у цих угодах використовують гарантiï, наданi органами мюцевого самоврядування, якi не передбачають втрати певних економiчних вигод за рахунок порушень од-нiею чи шшою сторонами договiрних зобов'язань.
Ще одним Ï3 можливих, з боку оргашв мiсцевого самоврядування, напрямкiв стимулювання розвитку та сприяння становленню малого шдприемництва в регюш е загальновщомий метод - це надання шльг або тимча-сове звшьнення вiд сплати податкiв та зборiв, а також неподаткових платежiв що надходять до мiсцевого бюджету, який може бути випдним для тд-приемцiв тiльки у перспективi.
Доцшьно також звернути увагу на проблеми взаемодп банкiвського сектора економiки з шдприемницьким сектором на регюнальному рiвнi. Це стосуеться тих галузей, яю потребують першочергових iнвестицiй i е прюри-тетними для розвитку регюну. Фiнансовими iнструментами вирiшення ще1* проблеми та реалiзацiï завдань фiнансовоï та бюджетноï полiтики регiону, на наш погляд, можуть стати:
• бюджет розвитку;
• запозичення мшцевих бюджетов;
• податковi пiльги для окремих суб'ектiв малого пiдприемництва;
• гаранти оргатв мiсцевого самоврядування;
• вщповщт форми взаемодiï мiсцевих органiв влади, фшансово-кредитних ус-танов та суб'екпв малого пiдприемництва.
Стосовно спiвпрацi мiж банкiвським сектором та мiсцевими органами влади, то це, вважаемо, може бути, по-перше - участь останшх у статутному капiталi банкiв (осюльки територiальним громадам сiл, селищ, райошв у мю-тах, згiдно зi ст. 60 Закону Украши "Про мюцеве самоврядування", належить право комунально1' власностi, зокрема на пiдприемства, установи та оргашза-цiï, у тому чи^ банки, а також частку в майш пiдприемств). Такий шдхщ по-ширений, наприклад, у Роси, зокрема у республiках Карелiя та Комь
По-друге, це створення комунальних банкiв, якi були б у змозi здiйснювати кредитування малих шдприемств комунально1' форми власностi, вiдповiдно до цшьових програм розвитку територiй, а також обслуговувати рахунки, вщкрит в установах таких банюв.
По-трете, участь мюцевих органiв влади у статутному капiталi бюро кредитних iсторiй.
По-четверте, створення комiсiï, яка займалася б питанням банювсько1" дiяльностi у сферi пiдтримки прiоритетних напрямкiв розвитку регюну.
Зазначимо, що при наявност тако1' кiлькостi запропонованих шстру-ментiв, яю могли б вiдiгравати важливу роль для ефективного функцюнуван-ня фшансового механiзму на практицi, для шдтримки розвитку малого шд-приемництва у Львiвському регiонi використовують з ушх перелiчених вище тiльки бюджет розвитку та послуги з кредитування, яю е банювський сектор. А тому дiя цих iнструментiв не узгоджена, вони ддать розрiзнено i не можуть становити едино1' системи або ж вважатися фшансовим механiзмом.
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.5
Отже, формування фiнансового мехашзму передбачатиме застосуван-ня д1евих методiв управлiння бiзнесовими процесами у регюш з використан-ням ефективних фiнансових важелiв та шструменлв, а також необхiдну фь нансову пiдтримку шдприемницько'' дiяльностi банювським сектором еконо-мiки. Тут виникае необхiднiсть врахування форми власностi малих шд-приемств. Цей процес неможливий також без розробки економiчноï стратеги регiонального розвитку на основi шформованост усiх структур, якi задiянi в оргашзацшнш схемi такого процесу.
Тому необхщшсть створення та розвитку шформацшного середовища при формуваннi i розробщ фiнансового механiзму зумовлена зростаючою потребою в оперативны iнформацiï суб,ектiв фшансово-кредитних вiдносин для скорочення процедури отримання кредитних ресурЫв i можливостi на-дання гарантiй органами мiсцевого самоврядування.
Лгтература
1. Державна програма економiчного i соцiального розвитку Украши на 2006 рш (проект). - К.: Наука. - 2005. - 137 с.
2. Бейгул С.Б. Репональш важел1 швестицшно' шдтримки малого шдприемництва// Економка i репони. - 2003, № 1 (1). - С. 36-39.
3. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм iнновацiйного розвитку економши Украши. - Львiв: Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2001. - 608.
4. Буряк П.Ю. Йдприемництво: фiнансове та правове забезпечення: Навч. пос. - Львiв: ЛДФЕ1, 2003. - 288 с.
5. Грош1, банки та кредит/ За ред. Б.Л. Лущва. - Тернопшь: Карт-бланш, 2000. -С. 149.
