CC BY
443
На початку ринкових реформ в Укра!т вважали, що давати раду проблемам перехщного перiоду нам допоможуть високий потенщал знань i досвщ квалiфiкованих працiвникiв. З роками цей потенщал значною мiрою розгуби-ли саме завдяки полггищ в галузi заробггно! плати. Тому про конкурентос-проможнiсть i процвiтання за великим рахунком можна буде говорити тод^ коли будуть виршуватись адекватно до ринкових умов питання оптимiзаци рiвня диверсифжаци i ролi заробггно! плати у суспшьств^ будуть стимулюва-тись вс 11 найважливiшi функци.
Украша отримала статус кра!ни з ринковою економiкою. Але, судячи з того, яку слабку роль до цього часу вадграе заробггна плата у мотиваци яюсно!, тновацшно! працi, пращ у вщтворювальному механiзмi загалом, цей статус наданий нам як аванс.
Л^ература
1. Колот А.М. Мотиващя, стимулювання й ощнка персоналу. - К.: КНЕУ, 1998. - 224 с.
2. Сорокина М.В. Менеджмент в торгове. - СПб: Бизнес-пресса, 2004. - 480 с.
3. Тульчинський Р.В. Проблеми державного 1 ринкового регулювання оплати пращ// Проблеми науки. - 2002, № 1. - С. 22-26.
УДК 336.717.3:330.142.22 Здобувач Г.М. Колкник1 - ЛНУ iM. 1вана Франка
ВИДИ I ФОРМИ ДЕРЖАВНО1 П1ДТРИМКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ШДПРИСМНИЦТВА В УКРА1Н1
Розглянуто види i форми державно! тдтримки розвитку малого тдприемниц-тва на фшансово-кредитному, шформацшно-консультацшному, законодавчому piB-нях, подано !х класифшащю. Дано характеристику кожного виду i форми державно! тдтримки розвитку малого пiдпpиeмництва в Укра!ш.
Competitor G.M. Kolisnyk - L 'viv NU named after Ivan Franko
Kinds and forms of state support of development of small enterprise are in Ukraine
This work deals with the types and forms of state support of the development of small business on the financial-credit, information-consulting, legislative levels, presents their classification. The work gives characteristic of each type and form of state support of the development of small business in Ukraine.
Невщ'емною складовою державно! пол1тики сприяння розвитку малого шдприемництва (МП) в Укра!т е пол1тика тдтримки малих тдприемниць-ких структур. Державна пол1тика тдтримки МП в розвинутих державах фор-муеться на принципах забезпечення прюритетност кра!ни на м1жнародних ринках, виршення важливих сощальних проблем суспшьства, шднесення доб-робуту населення.
Державна шдтримка розвитку МП здшснюеться у р1зних формах. З метою систематизаци анал1зу i управлшня щею шдтримкою !! можна згрупувати за певними класифжацшними ознаками. Зазвичай, вид державно! тдтримки МП е конкретизащею або детал1защею певно! форми тдтримки. Класифжа-
1 Наук. кер1вник: проф. С.К. Реверчук, д-р екон. наук - ЛНУ 1м. 1вана Франка
цiя видiв державно! пiдтримки визначаеться вибором критерда або базово! ви-дово! ознаки.
Питання шдтримки МП е досить актуальним, адже саме цiй проблемi належить ряд публiкацiй. Однак, маловивченим е питання видiв i форм державно! шдтримки розвитку МП в Укра!ш Вiдсутнiсть грунтовних наукових пiдходiв щодо вибору прiоритетних видiв i форм державно! пiдтримки розвитку МП, а також !х класифшаци спонукають до дослiдження цього питання. Помггними е публшаци С.К. Реверчука, О. Д Вовчак, М. I Крупки у мо-нографи мФiнансово-кредитний механiзм iнновацiйного розвитку економжи Укра!ни", в окремих шдроздшах розглянуто питання фiнансово-кредитних iнструментiв i важелiв державно! пiдтримки iнновацiйно! сфери, а також ме-ханiзми венчурного фшансування. Г.О. Партин i О.1. Тивончук у статтi "Стан та перспективи розвитку механiзму фiнансування шновацшно! дiяльностi шдприемств" (Регiональна економiка №3, 2002) розглядають стан та перспективи розвитку мехашзму фшансового забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств, Л.М. Биковиченко у статт "Економiчна сутнiсть лiзингу" (Фь нанси Укра!ни №11, 2001) розглядае лiзинг як вид шдприемницько! дiяльнос-тi, що включае вщносини власностi та iнвестування. М. Д Бедринець у статт "Франчайзинг: св^овий досвiд i перспективи розвитку в Укра!ш" (Фiнанси Укра!ни №2, 2001) у сво!й статтi розглядае франчайзинг, як форму фшансо-во! шдтримки малого шдприемництва з боку великих шдприемств.
Отже, у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi е низка робiт, в яких вис-вiтлено проблеми одного з виду шдтримки МП, однак в Укра!ш ще немае публжацш, якi були б присвяченi комплексному питанню видiв i форм державно! шдтримки розвитку МП в Укра!ш
Державна фшансово-кредитна пiдтримка МП включае, насамперед, фшансов^ iнвестицiйнi, страховi податковi та кредитнi види впливу на даний сектор економши. Виважена, диференцшована iнвестицiйна, податкова та грошово-кредитна полiтика здiйснюють вирiшальний вплив на формування та подальший розвиток суб'ек^в малого бiзнесу.
Мета, принципи та напрямки допомоги МП зафжсовано в державних програмах шдтримки МП, як шдкршлеш вiдповiдними матерiальними, ш-формацшними, фiнансовими, кадровими та iншими ресурсами, е основною формою здшснення державно! полггики стосовно до малого бiзнесу. Цi прог-рами реалiзуються в рамках конкретних лшш допомоги, надано! рiзними ш-ститутами пiдтримки малих пiдприемств. Державнi програми пiдтримки малого бiзнесу в розвинутих кра!нах багатограннi та мають порiвняно вузький характер. У перехщних до ринку економжах варто було б, щоб домiнував ш-ший пiдхiд, вщповщно до якого на державному та регюнальному рiвнях роз-роблялися б комплексш програми розрахованi на певний перюд часу.
Обмеженiсть засобiв державно! шдтримки МП змушуе шукати яюсно новi форми i види його шдтримки. Одним з можливих шляхiв вирiшення пи-тань фiнансово-кредитно! шдтримки МП може стати використання технологш м^окредитування. Основними вiдмiнностями чинних i можливих форм i видав сприяння МП е рiзнi пропорцi! у використанш прямого i непрямого впливу.
Прямi види включають такi основнi види державно! фшансово! шд-тримки МП: надання пшьгових позик; повне або частке гарантування позик; надання цшьових безоплатних субсидш на вирiшення шдприемницькими структурами важливих проблем нацiонально! економжи; цiльове субсидуван-ня; пiльгове кредитування; цшьове бюджетне фiнансування; створення дер-жавних спецiалiзованих фiнансових установ для шдтримки МП; формування державних фондiв пiдтримки МП тощо.
Видам шдтримки друго! групи притаманний непрямий характер, вони поступово витюняють види прямого адмшютративного впливу. До основних видiв непрямо! державно! фiнансово! кредитно! шдтримки сприяння розвит-ковi пiдприемницьких структур належать, наприклад, надання державою пшьг: комерцiйним банкам, страховим компанiям, освггянським установам, науково-дослiдним центрам тощо, як надають послуги малим шдприемниць-ким структурам.
У багатьох випадках для дослщжень видiв державного сприяння роз-витку МП використовують рiзнi !х класифiкацi!. Загальну схему класифжацп видiв державно! фiнансово-кредитно! пiдтримки МП вщображено на рис. 1.
Цшьове бюджетне фшансування
Пряме та щльове субсидування
П1льгове кредитування
П1льгове субсидування
М атер1ально-техн1чна п1дтримка
Гарантшне забезпечення
Кредитна кооперац1я
Види державноТ
ф1нансово-кредитноТ форми п1дтримки малого пвдприемництва
1потечне кредитування
Страхування ризикчи
Венчурне ф1нансування
Л1зинг
Ф р анчайзинг
Рис. 1. Види державно'1 фшансово-кредитно1 форми шдтримки розвитку
малого мдприемництва
Найбшьш поширеними видами фiнансово-кредитно! форми державно! пiдтримки малого пiдприемництва е таю:
Цшъове бюджетне фшансування фшансових ресуршв слугуе цiльовим призначенням для досягнення певно! мети, а саме для виршення кредитно! со-цiально-економiчно! проблеми. Вважаемо, що ця форма шдтримки е необхщ-ною i вiдображае об'ективну необхiднiсть у наданнi такого виду пiдтримки.
Наступним видом тдтримки е щлъове та пряме субсидування, яке мае велике значення для розвитку МП, така шдтримка спрямована на розвиток науково-дослщних i дослщно-конструкторських робгг, на впровадження у ви-робництво ново! техтки та технологи.
Ще одним видом фiнансово-кредитно! пiдтримки МП е тлъгове кре-дитування. Для видачi пiльгових кредилв потрiбнi пiльговi ресурси. Якщо суми кредилв та депозитiв видають однаков^ то зменшення ставки за депозитом дае змогу скоротити ставку за кредитом на таку ж саму величину (без врахувань резервування та операцшних витрат) [1].
Наступним актуальним видом державно! фiнансово-кредитно! тдтримки МП е гарантшне забезпечення першочергових вкладень для вщкрит-тя свое! справи. Тiльки 100 % гараиля дае змогу видавати кредити за ставкою НБУ (без врахувань витрат по реалiзацi! застави). Гарантшш обов'язки пере-вищують вартiсть кредиту, переводять механiзм кредитування у пшьговий режим, коли предмет застави стае бшьш цiнним, нiж повернення кредиту. З укра!нських органiзацiй пiльговi кредити малим пiдприемствам видають тшь-ки фонди тдтримки МП без особливих вимог щодо ефективного його вико-ристання за умови наявност ризику.
Одним iз видiв вирiшення проблеми фшансування МП може бути та-кий вид пiдтримки, як розвиток кредитно'1 коопераци, до якого держава мае опосередковане вщношення. Кредитш спшки (кооперативи) за своею природою е своерщними спецiалiзованими кредитними установами. Акумулюван-ня коштiв кредитнi спшки здшснюють з метою надання позик членам спшки. Вщсутшсть вiльних державних кош^в для фiнансування пiдприемницьких проеклв вимагае пошуку iнших альтернативних джерел. На нашу думку, ш-теграторами фшансових ресурсiв кредитних спiлок на мюцях повиннi бути, насамперед, не комерцшш банки, а кооперативи кредитних спшок, якi в мiж-народнш практицi називають "кооперативними банками". Фонди таких бан-кiв формуються за рахунок внесюв до кредитних спшок, кредитних коопера-тивiв, дiяльнiсть яких чггко врегульована законом [8].
Ще одним видом державно! фшансово-кредитно! тдтримки МП е то-течне кредитування. Розвиток шотечного кредитування в Укра!т перебувае на етат встановлення. Тенденщя до збiльшення обсягiв забезпечених шоте-кою кредитiв виникла не завдяки, а всупереч наявним економжо-правовим чинникам, яю безпосередньо впливають на дiяльнiсть банкiв та iнших фiнан-сово-кредитних установ у сферi iпотечного кредитування. Ефективтсть iпо-течного кредитування залежить вiд адекватного законодавства, яке б забезпе-чувало надiйнi гарантi! захисту прав кредиторiв [2].
Ефективним видом тдтримки МП е страхування захисту господарсь-ких iнтересiв суб'екпв МП вiд можливих збиткiв. Особливо гостро сто!ть ця проблема для МП, яю потребують страхового захисту сво!х майнових iнтере-сiв. Це пов'язано, передусiм, з вiдсутнiстю в суб'екпв МП будь-яких коштiв на випадок непередбачених збитюв. Однак, умови страхування, яю пропону-ються тдприемствам МП, зазвичай, не адаптованi до !х потреб i фiнансове навантаження при страхувант стае непосильним.
Важливим видом державног фтансовог тдтримки, спроможним шд-вищити ефективнiсть функщонування малих тдприемницьких структур в Укра!ш, е система контрактних вiдносин мiж великими державними i приват-ними дрiбними фiрмами - франчайзинг. Франчайзингова система сшвробгг-ництва е специфiчною варiацiею вертикально! iнтеграцii великих i малих фiрм через оригiнальну систему контраклв-лщензш (франшиз). Найперспек-тивнiшими напрямами впровадження франчайзингово! системи в Укра!ш в сучасних умовах е роздрiбна торгiвля, громадське харчування, побутовi пос-луги, будiвництво, автосервiс, готельне господарство, пункти прокату.
Важливим видом державног фтансовог тдтримки МП е венчурне ф1-нансування, яке передбачае надання кредиту за певну частку майбутнього приросту кашталу. Тому венчурний каттал цшком заслужено вважають альтернативою кредитуванню МП, котр^ як правило, мають iстотнi проблеми iз заставою i потребують коштiв, що в iншому випадку використовувалися б для плати за кредит або на розвиток виробництва.
Прискорення такого виду тдтримки МП, як лгзинг, в Укра!ш потрiбно здшснювати шляхом державного регулювання та тдтримки. Ниш лiзинговi операцii регулюються Законом Укра!ни "Про лiзинг" [4] вщ 16.12.1997 р., №723/97-ВР, який регламентуе види, форми, об'екти та суб'екти лiзингу.
Розглянемо найбiльш поширеш види шформацшно-консультацшно! державно! пiдтримки малого шдприемництва (рис. 2.).
Б1знес-техно1нкубатори
Б1знес-1нкубатори
Технопол1си
Б1знес - центри
I ннова цпйно -технолог1чн1 центри
Технопарки
Б1знес-парки
1нсти тути та
види державно'! 1нформац1йно -консультац1йно1 форми п1дтримки малого п1дприемництва
П ром ислов1 парки
Консалти нгов1 ф1рми
Аудиторськ1 ф1рми
Н авчальн1заклади
Рис. 2.1нститути та види державног тформацшно-консультацшног форми
тдтримки малого шдприемництва
У свт ефективним шститутом пiдтримки МП е бгзнес-техноткуба-тори, як допомагають успiшному розвитковi початкiвцiв у бiзнесi, надаючи !м технiчну та консультативну допомогу протягом першого, найбiльш важко-го, року дiяльностi. Дiяльнiсть бiзнес-iнкубаторiв зменшуе ризик, який вини-
кае на перших етапах управлшня бiзнесом, а молодi компанi!, якi орендують площу, мають доступ до технологiй та обладнання, яке за шшими обставина-ми було б !м недоступним.
Окремим шститутом iнформацiйно-консультацiйно! пiдтримки МП е б1знес-шкубатори. Бiзнес-iнкубатори - це неприбутковi органiзацi!, якi юну-ють на кошти мунiципалiтетiв чи спонсорiв. Вони можуть бути окупними тшьки на 10-60 %. Тому, держава, декларуючи шдтримку МП в Укра!ш, повинна частково фiнансувати дiяльнiсть бiзнес-iнкубаторiв, заохочувати спон-сорiв та кредиторiв до фiнансування !хньо! дiяльностi.
Новим iнститутом пiдтримки МП е б1знес-центри, функцй яких поля-гають у наданш пiдтримки у виглядi консультативно! допомоги, оргашзаци професiйно! шдготовки та перепiдготовки кадрiв для малого шдприемництва.
Ще одним iнститутом шформацшно-консультацшно! пiдтримки е ш-новацшно-технолог1чн1 центри (1ТЦ), яким выводиться роль опорних пун-ктiв у формуваннi шформацшно-технолопчно! iнфраструктури, у свiтi вони розглядаються як важливий прiоритет. Прiоритетнiстю 1ТЦ, як iнновацiйних структур, е юнування на однiй територi! пiдприемств рiзно! спрямованостi, що виробляють промислову продукщю, та надають рiзнi послуги. Така штег-рацiя е основою швидкого розвитку малого iнновацiйного бiзнесу, нагрома-дження досвiду дiяльностi на ринках (зовшшшх та внутрiшнiх), а також фор-мування зв'язкiв мiж рiзними пiдприемницькими структурами [9].
Важливим iнститутом iнформацiйно-консультацiйно! пiдтримки МП е технопарки. Початок створенню технопарюв було покладено в США на початку 50-х рр. Станом на 2001 р. у США нараховувалося бшьш шж 160 технопарюв (бiльш як 30 % вщ загально! кiлькостi технопаркiв у свт). У Gвропi стрiмке зростання технопарюв почалося тiльки в 80-х рр. У 1956 р. у СРСР було створено Новосибiрське мютечко (Академмютечко), яке дотепер е зраз-ком наукового поселення. В Укра!ш поки що фшансування таких закладiв здшснюють, насамперед, мiжнароднi фонди, Агентство США з мiжнародного розвитку (ШЛГО) [6].
Завданням технопарку е формування систем управлшня та виробниц-тва (кадри, науковий досвщ, техшка, обладнання, технолопя, консультацiйнi послуги). Технопарки е рiзновидом органiзацiйних структур, тому вони да-ють змогу розвивати зв'язки мiж науковими органiзацiями, унiверситетами та виробництвом, створюють сприятливi умови для переходу вщ iде! до виго-товлення продукцп (виробництва). Формування технопаркiв проходить на ба-зi навчальних закладiв, дослiдних центрiв, лабораторiй, досвiдчених тд-приемств, фабрик, заводiв або наукомютких пiдприемств. На нашу думку, створення технопарюв е необхщним у таких органiзацiйно-економiчних структурах, якi б могли адаптуватися та розвиватися в умовах формування ново! системи господарювання, володши б гнучкою системою саморегулю-вання у ринкових умовах, сприяли б появi шших науково-техшчних та ви-робничих структур ринково! орiентацi!.
Сучасним шститутом консультацшно! пiдтримки МП е консалтингов1 ф1рми. Пщ консалтингом розумшть надання консультацiй товаровиробни-
кам, надають послуги щодо дослiдження i прогнозування ринку, ощнки тор-гiвельно-економiчних умов експортно-iмпортних операцiй, а також анашз фь нансово-господарсько! дiяльностi тдприемств. У 1997 р. було створено Асо-цiацiю консультацiйних фiрм "Укрконсалтинг", яка об'еднувала у цьому ж рощ 104 учасники [5].
Консалтинговi фiрми займають на ринку свою "тшу", гармонiзуючи протилежнi iнтереси ддачих на ринку структур. Тематика послуг, що надають консалтинговi фiрми: управлiнськi консультаций фiнансовi консультаций юридичт консультаций технологiчнi консультаци тощо [7].
Отже, надання консультацiй з питань бухгалтерского облiку та аудиту; ощнка майна, майнових i немайнових прав; розмщення, оцiнка, купiвля щнних паперiв; розробка фiнансовоï стратеги; ощнка ризиюв; управлiння фондами та швестищями; мiнiмiзацiя витрат; органiзацiя фiнансового облжу; контроль кре-дитiв прибутку; визначення ефективност окремих заходiв; надання юридичних консультацiй з питань оптимiзацiï оподаткування; створення, реорганiзацiя, реестрування тдприемств; зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть; лiцензування та патентування; повернення борпв; банкрутство; практичне застосування зако-нодавства - все це е необхщним для розвитку та тдтримки МП, тому такий вид тдтримки вважаемо надзвичайно необхщним для розвитку МП.
Однак, на нашу думку, найефективтшим видом шформацшно-кон-сультацiйноï форми тдтримки МП е аудиторсък послуги. На сьогодт на но-востворених малих пiдприемствах не вистарчае вiдповiдноï iнформацiï для бухгалтерiв, а саме: можливостей консультацiй, тематичних та комплексних аудиторських перевiрок, поставки перiодичних видань. Звщси, випливають помилки бухгалтера, яю вiдбиваються на суб'ектах МП, призводять новоство-рених суб,ектiв господарювання у деяких випадках до банкрутства. Тому, до-щльно було б створити державш аудиторсъш фiрми, яю б надавали суб'ектам МП аудиторськi послуги, безкоштовно у перший рiк юнування, 20 % - оплати послуг на другий рж заснування тдприемства, 50 % - на третш рiк з дня зас-нування тдприемства, 70 % - на четвертий i повна вартють на п'ятий рж з дня заснування тдприемства. Таким чином, надання тдтримки через аудиторсью послуги зменшило б штрафт санкци до суб,ектiв МП та, у випадку ix застосування органами ДПА, аудиторський висновок захищае суб,ектiв МП вiд та^ мiсiï, а також аудиторська фiрма апелюе неправомiрнi застосування штрафних санкщй, чим i захистить суб,ектiв малого бiзнесу вiд незапланованих витрат.
Важливим видом державноï пiдтримки МП е послуги державних нав-чалъних 3amadie. Для створення необхщних для тдприемництва сощально-економiчниx умов потрiбнi концепщя, програма й система пiдготовки та тд-вищення квалiфiкацiï, насамперед, тдприемщв i менеджерiв, а також фаxiв-цiв i працiвникiв пiдприемницькиx структур. Це вимагае вiдповiдноï спрямо-ваност всiеï системи освiти й виховання, починаючи з сiм,ï, дитячих установ, школи, середнix i вищих навчальних закладiв i закiнчуючи системою тдви-щення квалiфiкацiï пiдприемцiв та менеджерiв через спецiальну мережу пере-тдготовки у вiдповiдниx закладах вищоï школи, школах бiзнесу, бiзнес-iнку-баторах, техношкубаторах, на курсах тощо.
I, нарешт^ третьою формою державно! пiдтримки МП е законодавчо-нормативна пiдтримка МП (рис. 3).
Закони УкраТни
Постанови ВерховноТ Ради УкраТни
Укази Президента
Декрети Кабшету Мiнiстрiв УкраТни
Постанови Кабшету Мiнiстрiв УкраТни
Законодавчо-нормативна шдтримка м алого шдприемництва
Рис. 3. Законодавчо-нормативна шдтримка малого шдприемництва та и види
Отже, формування ефективно! державно! полггики пiдтримки малого шдприемництва е складним процесом, який потребуе посилено! уваги й учас-т органiв державно! влади та об'еднань пiдприемцiв. Державне сприяння у розв'язанш проблеми фiнансування малих шдприемств мае стати засобом стимулювання шдприемницько! дiяльностi та утвердження засад ринкового господарювання в Укра!ш. Малий бiзнес не в змозi на рiвних конкурувати з великим, тому держава мае проводити цшеспрямовану полiтику, що забезпе-чуе сприятливi умови для розвитку МП.
Лггература
1. Богатырев И. Финансовые механизмы поддержки предпринимательства.// Еконо-мют. - 2000, № 6. - С. 24-27.
2. Волков С., Шемшученко Г. Перспективи розвитку ринку шотечного кредитування в УкраЫ// Вюник НБУ. - 2003, № 6. - С. 49-55.
3. Закон Украши "Про кредиты спшки" ид 20.12.2001, № 2908 - Ш. http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2908 %2Б14 &р=1 С. 1-6.
4. Закон Укра!ни "Про лiзинг"// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни - 1998, № 16. - С. 250-257.
5. Малий б1знес Укра!ни. Пщприемщ здатш вщродити кра!ну. Асощащя сприяння розвитку приватного шдприемництва в Укра!ш "Сднання", 1997. - 144 с.
6. Овчаренко Л.В. 1нновацшне пщприемництво: св1товий досвщ та реали Укра!ни./Еко-номка. Фшанси. Право. - 2001, № 2. - С. 3-5.
7. Реверчук С.К., Лазур П. Ю., Карбовник С.М. Малий 1 середнш б1знес у зовшшнш тор-пвл Укра!ни: основи, мехашзми та перспективи/ За ред. С.К. Реверчука. - Льв1в. 2002. - 293 с.
8. Циганов О., Лук'янченко В. Роль кредитних спшок у фшансуванш малого пщпри-емництва// Схвд. - 2002, № 4. - С. 30-32.
9. Черкасов В.В., Гапоненко Н.В. Инкубаторы обучающихся малых инновационных предприятий в Национальной Инновационной Системе России// Инновации. - 2001, № 9-10. -С. 20-22.
