CC BY
18
Чабанюк О.М., Юганович Н.А. Учет товаров в системе управления предприятий розничной торговли
Исследованы особенности торговли как формы товарного обращения, а также сущность товаров в розничной торговле. Обоснована актуальность учета товарных запасов и товарооборота, а также его места в управлении розничными предприятиями. Определены основные проблемы, перспективы и направления развития учета товарных запасов в торговле.
Ключевые слова: учет, товары, розничная торговля, розничный товарооборот.
Chabanyuk O.M., Yuganovych N.O. An account of commodities is in control the system enterprises of retail business
Trade features as forms of circulation of goods are investigational, economic essence of commodities and container is certain in a retail business. Importance of account of commodity supplies and commodity turnover antis place is reasonable in a management retail enterprises. Basic problems, prospects and directions of development of account of commodity supplies, are certain in trade.
Keywords: account, commodities, retail business, retail commodity turnover.
УДК334.025 Нач. кредитного в^дту С.Ю. Шаповалов -
Львiвськийрегюнальний центрАТ "Сведбанк" (публiчне)
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ МЕХАН1ЗМ1В ЯК ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШДПРИЕМНИЦТВА
Здшснено спробу аналiзу та узагальнення теоретичних i практичних аспекпв щодо ведення шдприемницькш дiяльностi, запропоновано шляхи сптимiзацii еконо-мiчних механiзмiв та модель оптимального середовища дiяльностi малого шд-приемництва.
Ключовг слова: шдприемницька дiяльнiсть, оптимiзацiя, державне регулювання.
Постановка проблеми. Оскшьки минуле стол1ття характеризуегься 1 пов'язуегься з моделями управлшня тдприемницькс^ д1яльносп з д1ею фак-тор1в, що знаходяться всередиш (так зваш внутр1шш), то застосування системного тдходу докоршно змшюе ситуащю. Досвщ багатьох краш вказуе на тдвищення ефективносп управлшня, зокрема 1 державного, при врахуванш зовшшнього 1 внутршнього середовища д1яльносп тдприемств.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Значний внесок у досль дження обраноi проблеми внесли таю вчеш: В. Андрущенко, О. Блшов, З. Варналш, А. Гальчинський, О. Кужель, О. Кузьмш, Д. Лятна, А. Мельника, О. Микитюк, I. Михасюк, В. Павленков, I. Половшкш, В. Савченко, Т. Смовженко, В. Сорокшу, Л. Хмелевську, М. Чумаченка та ш, проте зали-шаються недостатньо дослщженими питання оптим1зацп економ1чних меха-шзм1в державного регулювання тдприемництва.
Виклад основного матерiалу дослщження. Держава, формуючи вщ-повщну законодавчу базу для реал1зацп тдприемницьких шщатив, одночас-но визначае 1 встановлюе правила, в межах яких необхщно д1яти. Виходячи з чинного законодавства (Господарського кодексу Украши) д1яльшсть тдприемництва мае характеризуватись такими ознаками:
1. Шдприемницька д1яльшсть - це самостшна д1яльшсть д1ездатних грома-
дян та iх об'еднань (ф1зичш або юридичш особи).
2. Створена та зареестрована суб'ектами господарювання.
3. Дiяльнiсть спрямована на задоволення сустльних та особистих потреб, включаючи систематичне отримання прибутку.
4. Метою тдприемництва е здiйснення виробничо!, торговельно!, госпо-дарсько!, науково-дослщно! дiяльностi, виконання робгг та надання пос-луг у вшх ринкових сферах.
5. Найважлившим правилом тдприемницько! дiяльностi е законшсть, тоб-то здiйснення згiдно з укра!нським законодавством та/або мiжнародних договорiв.
Однак у практищ вичизняних тдприемств значною м1рою ще пануе сформована в попереднш перюд модель управлшня. Така модель спрямована насамперед на пошук внутр1виробничих резерв1в, перебудову оргашзацшно! структури управлшня вщповщно до типу спещатзацп виробництва, зростан-ня на цш основ1 продуктивносп пращ та ефективносп виробництва. 1снуюча модель управлшня була ор1ентована переважно на виконання завдань кер1в-них оргашв, а не на зовшшне середовище.
Сво! витоки така модель бере ще вщ реформ економжи колишнього СРСР наприкшщ 60-х початку 70-х роюв. У цей перюд вщбуваються спроби створити модель управлшня, засновану на використанш принцитв демократичного центратзму. Одночасно розширюються можливост тдприемства у самостшному веденш господарсько! д1яльност1, поглиблюеться господарсь-кий розрахунок як всередиш тдприемства - його принципи намагаються довести до окремих структурних тдроздтв i служб управлшня. Виникае модель управлшня з використанням внутршньогосподарського, розрахунку який, до реч^ в багатьох випадках непогано себе зарекомендував. Окремi еле-менти госпрозрахунку впроваджують у галузевi мiнiстерства, iншi органи уп-равлiння [1, с. 880]. Проте ствердно назвати таку модель оптимальною i ефек-тивною буде некоректно.
Також в Радянському Союзi спостерiгалась "диктатура", тобто вик-лючно держава встановлювала цiни та кiлькiсть товару, обсяги виробництва, штучно створюючи нестачу товару, проте якщо врахувати час та потенцшш можливостi, якi витрачало населення на черги для придбання дефщитного товару, то можна зробити висновок про вщсутшсть ефективносп, що повинна визначатись спiльно ринковими силами та адмшютративними процесами.
Держава завжди активно втручалась в пiдприемницьку дiяльнiсть, ш-коли не виступаючи як стороннш спостерiгач, використовуючи рiзноманiт-ний шструментарш, що мiстить широкий набiр як економiчних методiв, так i адмiнiстративних важелiв. Актуальною та необхщною потребою е становлен-ня не тшьки пiдприемницького сектору економiки, а й формування ефектив-ного мехашзму його державного регулювання, оскiльки досвщ адмшстра-тивно-командного регулювання економiки е недтчим у ринковiй системi.
Ще одшею помилкою i пострадянських управлшщв, i американських також е те, що в моделях управлшня спостер^аеться намагання створити "щеальну" фiрму або шдприемство, в якiй цiлi i завдання вважають незмшни-ми протягом тривалого перiоду часу. Але не варто забувати про те, що на дь яльнють пiдприемства мають прямий вплив i зовнiшнi фактори, а саме еконо-
мiчна криза, полиична ситуацiя тощо. Також обрана тдприемством стратегiя з часом може змшюватись. Наприклад, зi стратеги розвитку перерости у стра-тегiю виживання, тодi i цiлi, i завдання будуть кардинально вiдрiзнятись.
Оскiльки йдеться про державне управлшня функцiонування малих пiдприeмств, досвiд радянсько1 системи з державною формою власност тд-приемств е малоефективним до застосування в умовах функцюнування малого тдприемництва приватно1 форми власностi. Тому потреба формування ос-новних функцiй державного управлшня у сферi малого тдприемництва набу-вае щораз бшьшо! актуальность
Потреба адаптацп класично1 моделi управлшня для укра1нського тд-приемництва не тдлягае сумнiву. Це можна обгрунтувати недостатньою ефективнiстю юнуючо! системи п'яти загальновизнаних функцiй управлiння (планування; оргашзащя; мотиващя; контроль; регулювання) при високих ступенях складносп, динамiчностi i невизначеносп глобального середовища. Отже, з врахуванням зазначених функцш пропонуемо державне управлшня функцюнуванням малого пiдприемництва, а саме:
• враховуючи глобалiзацiйнi процеси на державному та регюнальних рiвнях запроваджувати i втiлювати в життя програми розвитку малого тд-приемництва з обов'язковою регiональною прив'язкою, а саме - природт, гс-торичнi, тершх^альш умови для здшснення функци ефективне "планування". Досвiд п'ятирiчок не оправдаеться в сучасних умовах, проте вщсуттсть планування - це утотя для тдприемницько! дiяльностi;
• функщя "органiзацiя" тдприемницько! дiяльностi вмщуе в собi штитуцшну складову, а саме "правила гри" та якi ролi виконують органи державного управлшня, мiсцевого самоврядування, громадськi оргатзаци в сферi малого тдприемництва. Прикладом неефективного розподiлу повноважень е тран-скордонне спiвробiтництво, яке з 2004 р. вщкрило можливiсть розвитку i ствпращ малим пiдприемствам спiвпрацювати з суадшми державами, проте iнституцiйнi розбiжностi, дублювання повноважень, а iнколи i взагалi вщсут-нiсть необхдаого органу влади загальмовуе цей процес;
• особливу увагу придiляють "регулюванню", оскшьки держава сво1ми дiями в царинi тдприемницько! дiяльностi створюе основнi правила та закони в усiх сферах зазначено! дiяльностi. I хоча з запровадженням Господарського, По-даткового кодексiв ситуащя покращилась, проте ще далека ввд iдеального за-конодавча база i державна зацiкавленiсть у ефективному функцюнуванш малого тдприемництва;
• на сьогодт функцiя "мотивацiя" спостерггаеться тшьки у представникiв малого тдприемництва, оскшьки умови, в яких виживають тдприемщ, можна вдаести до критичних. Кожна розвинена кра!на для розвитку та функцюнування малого тдприемництво мотивуе дотацiями, пiльгами, низьким оподат-куванням, iнформацiйною пiдтримкою та державним кредитуванням тощо;
• функцiя "контроль" тдприемницько! дiяльностi в Украiнi перевиконуеться, оскшьки ми входимо в перелж кра!н з найбiльшою кiлькiстю перевiрок та контролюючих органiв. Вiдсутнiсть довiри та мотивацп до ведення чесно! дь яльностi вiдображае реалп сьогодення.
Отже, державне управлiння розвитку та функцюнування малого тдприемництва повинно мютити наведет функцп для оптимiзацii процесiв зазначено! дiяльностi. Так, для отримання синергетичного ефекту в державному
управлiннi функцюнування малого пiдприeмництва в сучасних умовах необ-хiдним е використання принципу шновацшного управлшня, ситуацiйного шдходу, вчасно1 реакцп на змши, що позначаються в макроекономiчному се-редовищ^ своечасне запоб^ання та виявлення проблем та маневреносп в кризових ситуацiях.
Негативною рисою державного управлiння е вщсутнють адаптивностi до глобалiзацiйних викликiв в економiчнш, полiтичнiй та iнших сферах. Цен-тральним органам влади необхщно стрiмко посилювати потенцiал мiсцевих оргашв влади до адаптацп нововведень i зовнiшнiх iстотних викликiв. Внас-лщок природних недолiкiв iснуючих механiзмiв державного управлшня i браку державних ресуршв (економiчних, шформацшних, трудових, фшансових, науково-технiчних) потенцiал пiдприемницького середовища держави мае передумови до постiйного послаблення. На некеровашсть цього процесу ю-тотно впливають елементи деструктивно1 политики, тшьово1 економiки тощо. Тому прюритетну i принципову роль в функцюнуванш малого тдприемниц-тва на цьому етапi все-таки повинна вiдiгравати держава. Тшьки за довiрли-вих та чесних вщносин влада - тдприемництво можливим е допущення час-тково! саморегуляци ринкових процешв, але ш морально, нi реально обидвi сторони до цього ще не готов^ Пiдтвердженням юнуючо1 проблеми було Послання Президента Укра1ни до Верховно1 Ради Укра1ни "Про внутрiшне i зовшшне становище Укра1ни у 2005 р.", прюритетним завданням державного управлiння е вдосконалення взаемодп органiв влади з тдприемцями та 1хш-ми громадськими об'еднаннями i запровадження дiевого зворотного зв'язку для економiчноl стабiльностi в краш.
Держава одночасно виконуе багато функцюнальних обов'язкiв, а саме адмшстративш, економiчнi, соцiальнi, екологiчнi, iнформацiйнi, культурш, освiтнi. Водночас, пiдприемництво протягом останшх десятирiч невипадково привертае до себе пильну увагу в усьому свт. Це багатогранне сощально-економiчне явище, i при взаемодп з державою, як з безпосередшм учасником в ринковому середовищi мае змогу знайти свое мюце. За тако1 ствпращ з пiдприемницьким середовищем держава отримуе економiчний пiдйом i зрос-тання ВВП, зайнятють, наповнення бюджету та стабшьне економiчне середо-вище, до чого прагне кожна держава.
Спрощення i зменшення вартостi проходження адмiнiстративних процедур, пов'язаних з легальною тдприемницькою дiяльнiстю, мае призвести до збшьшення кiлькостi легальних суб'ектiв малого тдприемництва внаслщок пожвавлення процесiв дшово1 активносп населення, детшзацп цього сектору, зниження рiвня банкрутств серед дiючих суб'екпв господарювання. Удоско-налення механiзмiв державного регулювання дiяльностi суб'ектiв малого тдприемництва i зниження рiвня 1х тшзацп сприятиме пiдвищенню ефективнос-т державно1 полiтики у сферi малого бiзнесу. Наслiдком зниження рiвня тшь зацп суспiльно-економiчних вiдносин у цш сферi мае стати пiдвищення про-зоростi регуляторних процесiв, збiльшення можливостей для детального мж-роекономiчного аналiзу стану розвитку малого пiдприемництва та економжи взагалi, для прогнозування та управлшня економiчними процесами.
Також необхщною мiрою зi зниження рiвня тшзацп в секторi малого пiдприемництва е реалiзацiя комплексу правоохоронних заходiв, притягнен-ня до адмшстративно! та кримшально! вiдповiдальностi суб'ектiв малого бiз-несу, що здiйснюють незареестровану i (або) нелщензовану дiяльнiсть, пов-нiстю або частково уникають оподаткування доходiв, сприяють розвитку ха-барництва в органах державно! влади тощо. Регуляторна политика органiв державного управлiння у бшьшосп регiонiв та на субрегiональному рiвнi е недостатньо ефективною через 1! неповну вiдповiднiсть принципам прозорос-п, пiдзвiтностi [2, с. 172]. На сьогодн визначальними принципами ново! сис-теми державного управлiння мають стати: демокрапя i законнiсть, доцшь-шсть i передбачуванiсть, прозорiсть i врахування громадсько! думки.
Система державного управлшня i способи активiзацп дiяльностi орга-нiв виконавчо! влади й мюцевого самоврядування, якi мають розглядатися в сукупност та едностi суб'ектiв, об'екпв, цiлей, принципiв, методiв, засобiв та способiв управлiння на сьогоднi не створюють необхщного ефекту: форму-вання шфраструктури пiдтримки та розвитку малого тдприемництва, запро-вадження спрощено! системи оподаткування, бухгалтерського облжу та звгг-ностц установлення системи пiльг для суб'екпв малого тдприемництва; ор-гашзащя державно! пiдготовки, перепiдготовки та тдвищення квалiфiкацп кадрiв для суб'ектiв малого тдприемництва; фшансово-кредитна пiдтримка малого тдприемництва; залучення суб'ектiв малого пiдприемництва до вико-нання науково-технiчних i соцiально-економiчних програм, здiйснення поставки продукцп (робiт, послуг) для державних та регюнальних потреб [3, с. 7; 60 а]. Що ж до ринкового середовища, то йому притамант таю недолжи:
• знищення невщгворюваних природних ресурс1в, в1дсутн1й контролюючий мехашзм !х к1льк1сного використання;
• сприяе безроб1ттю та ф1нансов1й нер1вност1 населения, знижуе р1вень добро-буту;
• швелюе соц1альну сферу, иекомерцiйиу д1яльшсть - в1дсутн1 досл1дження в наущ, розвитку освiти, культури, безкоштовно! охорони здоров'я;
• притаманною рисою е нестабшьшсть та розвиток iифляцiйиих процеав. Свропейська хартiя малих пiдприемств [4] визнае, що малi пiд-
приемства - це основа европейсько! економжи. Вони е ключовим джерелом робочих мюць i благодатним Грунтом для бiзнесових iдей. Вони е найчутли-вiшими до всiх змiн в умовах шдприемницько! дiяльностi, тобто своерщним лакмусом бюрократill. Обтяженi бюрократiею - неефективт, зниження бю-рократil приводить до процвггання та успiху.
На основi спiвставлення того, що сьогодт не виконано державою i врахувавши негативнi сторони ринку та позитивт розвитку малого пiд-приемництва, необхщно створити оптимальний механiзм !х функцюнування та економiчноl ефективностi, який забезпечить адаптивнють та гармонiч-нiсть. Ми пропонуеться модель оптимального середовища дiяльностi малого пiдприемництва (рис.). Цей рисунок вщображае оптимальне середовище дi-яльносп малого пiдприемництва, зовнiшнi та внутршт умови, якi е по рiзнi сторони, проте однаково важливi для життедiяльностi пiдприемств. Врахування факторiв прямо!/опосередковано! дil дасть змогу досягнути бажаного
результату. Зовшшне середовище (умови) е виключно регульоване державою i мае безпосереднiй i виключний вплив на дiяльнiсть малого шдприемництва.
Рис. Модель оптимального середовища дiяльностi малого шдприемництва
Внутршш умови дiяльностi пiдприемства е джерелом його ефектив-ного функцiонування, оскiльки включають потенцiал розвитку на певному промiжку часу. Але внутрiшне середовище може також бути i джерелом проблем i навiть банкрутства пiдприемства у тому випадку, якщо потенцiал е недостатшм i не забезпечуе ефективного функщонування пiдприемства.
Вiд наслiдкiв шдприемницько! дiяльностi та прибутку, отриманого в цш сферi, залежить добробут як самих суб'еклв господарювання, так i держа-ви. Ведучи мову про пряму тдтримку розвитку малого шдприемництва з боку держави, насамперед варто згадати державне сприяння тдприемництву за рахунок бюджетних асигнувань. Як свщчить закордонний досвщ, для ефек-тивно! державно! пiдтримки пiдприемницьких структур малого шдприемництва засобами бюджетно! полггики доцiльно використовувати такi економiчнi механiзми як бюджетне кредитування; державне замовлення; бюджетш дота-цi! та субсидп.
Найбiльш ефективною формою державно! тдтримки малого тд-приемництва можна визнати бюджетне кредитування, яке характерне загаль-ними особливостями надання такого роду послуг - платшстю та обов'язковю-тю повернення, що повинш стимулювати пiдприемцiв до ефективного вико-ристання запозичених у держави кош^в. Але вказанi особливостi реалiзують-ся лише за певних умов: забезпечення реально! вщповщальност тд-приемцiв-позичальникiв; контроль уповноважених оргатв державно! влади
за цшьовим використанням кошпв кредиту; наявнiсть ефективно! системи повернення кредилв, тобто забезпечення принципу платности
Поряд iз кредитуванням, для пiдтримки дiяльностi пiдприемницьких структур малого тдприемництва важливо застосовувати мехашзм державних замовлень, який широко використовуеться у кра!нах з ринковою системою господарювання, а в нашш держав^ на жаль, ця практика щораз менше засто-совуеться. Державнi замовлення доцшьно використовувати з метою стиму-лювання виробництва певного виду продукцп, пiдтримки вiтчизняного това-ровиробника i, що найголовнiше, стимулювання розвитку суб'екпв малого пiдприемництва, якi будуть мати гарантп збуту продукцп та фшансування сво!х витрат.
Проте варто уникнути уже наявних недолЫв. Складнiсть i непрозо-рють проведення тендерiв та процедури державного замовлення, лобтвання iнтересiв з боку державних службовщв призводить до певно! !х монополiзацil та створення штучних, часто непереборних бар'ерiв на шляху доступу до державних закутвель суб'екпв малого пiдприемництва, участь яких у державних закутвлях е звичною практикою сприяння розвитку малого тдприемництва у бшьшосп економiчно розвинених кра!н свiту (США, Япотя, бiльшiсть кра!н СС).
Стосовно бюджетних дотацш та субсидiй, то !х варто використовувати для розвитку малих пiдприемств у напрямi тдвищення насамперед !х кадрового, техтчного та iнформацiйного забезпечення. Для прикладу можна врахувати досвiд Японп, в яюй значного поширення набуло видшення субси-дiй, як покривають до 50 % видатюв на створення центрiв пiдвищення тех-нiчного рiвня малих фiрм, консультування, пiдвищення квалiфiкацil технiч-них працiвникiв тощо. Держава бере на себе витрати на дiагностування стану малих тдприемств. Невщ'емний елемент японсько! системи фiнансування малих тдприемств - це компенсащя видатюв, яю пов'язанi з пiдготовкою кадрiв, i 2/3 видаткiв на тдвищення квалiфiкацil працiвникiв.
Держава i мiсцевi органи влади рiвними частинами асигнують засоби на iнформацiйне обслуговування малих тдприемств через мережу мюцевих шформацшних центрiв. Фiнансуеться також встановлення комп'ютерiв, збiр i аналiз iнформацil для розроблення енергоощадних i природоохоронних захо-дiв, консультування пiдприемцiв з приводу ефективних методiв ведення роз-дрiбноl торгiвлi i програмного забезпечення.
Отже, потреба забезпечення розвитку малого тдприемництва за раху-нок бюджетних асигнувань е очевидним способом державного регулювання дiяльностi малого тдприемництва. Водночас, державна тдтримка малих тдприемств повинна передбачати i пшьгове кредитування та часткову компен-сащю вiдсоткових ставок по кредитах. Значними перешкодами на шляху розвитку тдприемництва в Укра!т е висока корупщя в органах державно! влади i мюцевого самоврядування. Так вважае вщповщно 57,7 % та 55,5 % опита-них пiдприемцiв, причому вищими за середнi е оцшки пiдприемцями цих факторiв у Донецьку, Севастополi, Киевi, Вiнницi, Львовi, Хмельницькому та iн. [5, с. 21, 44].
Важливим кроком е оптимiзацiя розвитку регюнально' полиики. Ви-користовуючи диференцiйний пiдхiд до кожного регюну, на ochobî мониторингу необхiдно визначити шдивщуальш прюритетш напрямки i Bei сили спрямувати на його розвиток. Не потрiбно створювати умови для розвитку виноградництва на пiвночi Укра'ни, якщо вш умови для цього е на твдш.
1гнорування економiчних iнтересiв регiонaльноï спшьноти, мiсцевих громад, обмеження державою прав, компетенцш, ресурсноï бази мюцевого самоврядування може призвести до порушення соцiaльноï солiдaрностi та як наслщок - втрати громадянами довiри до влади, тдтримки ïï дiй i нaмiрiв. Суспiльнa пiдтримкa е потужним ресурсом розвитку, до того ж - необхщним, з погляду лептимносп дiй влади. На мiжнaродному рiвнi фактор наявнос-тi/вiдсутностi суспiльноï тдтримки зовшшньополиичних крокiв нацюналь-них лiдерiв враховуеться досить жорстко та е одним iз чинникiв мiжнaродно-го iмiджу як нaцiонaльних лiдерiв, так i держави [6].
Висновки. Тшьки завдяки потужнiй держaвнiй пiдтримцi е можли-вiсть зосередитись на проблемних та "бщшших" регiонaх з метою допомоги ïм досягти вищого рiвня та економiчноï стaбiльностi. Це можливо шляхом на-дання допомоги найбщшшим регiонaм в iнновaцiйнiй сферi, у сферi зайня-тостi та мiжрегiонaльному та транскордонному спiвробiтництвi.
Створити оптимальний економiчний мехaнiзм функцiонувaння малого шдприемництва можливо лише за умов защкавленосп оргашв державного упрaвлiння та мюцевого самоврядування як на рiвнi регюну, так i держави. Уш перелiченi державш мехaнiзми зможуть сприяти конкурентоспроможнос-тi малих пiдприемств, економiчному розвитку та ефективному функцюнуван-ню, що приведе до економiчноï та соцiaльноï стaбiльностi в крaïнi.
Л1тература
1. Рега М. Деяга аспекти формування системи державного управлшня тдприемницьки-ми структурами в Укра'ш за умов глобашзаци та регiонaлiзaцiï / М. Рега. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/
2. Колюшченко П.Т. Напрями удосконалення державного регулювання тдприемниць-ко' д1яльност1 / П.Т. Колюшченко // Наука й економжа. - 2010. - № 4 (20). - С. 170-173.
3. Долгальова О.В. Теоретико-методолопчш засади мехашзм1в державного управлшня сталим розвитком тдприемств малого б1знесу в Укра'ш : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня д-ра наук держ. управлшня: спец. 25.00.02 - "Мехашзми державного управлшня" / О.1. Долгальова. - Донецьк. - 2007. - 40 с.
4. Свропа на шляху до шформацшного сусшльства : матер. Свропейсько' Комюи 1994-1995 рр. / Держком. зв'язку та шформатизаци Укра'ни / О.М. Гальченко (заг. ред.), В.М. Павлович (уклад.), А.В. Цвшун (уклад.). - К., 2000. - 176 с.
5. Лятн Д. Щодо горшення оргашв державно' влади та мюцевого самоврядування (iœi-тень-травень 2007) / Д.В. Лятн. - К. : Вид-во 1н-ту Конкурентного суспшьства, 2007. - С. 21-44.
6. Конкурентоспроможнють регюшв Укра'ни: стан i проблеми (Робоч1 матер1али до Круглого столу 28.05.2008 р.). - К. : Вид-во Укра'нський центр економ1чних i полгтичних дос-лщжень 1м. О. Разумкова, 2008. - 56 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.-uceps.org/additional/analytical_report_NSD99_ukr.pdf.
Шаповалов С.Ю. Оптимизация экономических механизмов как основных средств государственной регуляции предпринимательства
Осуществлена попытка анализа и обобщения теоретических и практических аспектов относительно ведения предпринимательской деятельности, предложены пути
оптимизации экономических механизмов и модель оптимальной среды деятельности малого предпринимательства.
Ключевые слова: предпринимательская деятельность, оптимизация, государственная регуляция.
Szapovalov S.Yu. Optimization of economic mechanisms as the fixed assets of government control of enterprise
Summary: In the article the attempt of analysis and generalization of theoretical and practical aspects is carried out in relation to the course of business, the ways of optimization of economic mechanisms and model of optimum environment of activity of small enterprise are offered.
Keywords: entrepreneurial activity, optimization, government control.
УДК 631.15:658.27 Ст. наук. ствроб. О.1. Шкуратов, канд. екон. наук -1нститут агроекологи i природокористування НААН
ОЦ1НЮВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВ
Удосконалено методичш шдходи до оцшювання конкурентного потенщалу согосподарських шдприемств, що становить двор1вневу систему агрегування показ-нигав (одиничних показнигав конкурентоспроможност в штегральш показники кон-курентоспроможнос™, а поим \ самих штегральних показнигав у комплексний по-казник конкурентоспроможност1) методом середньо! арифметично! зважено! на кожному з р1вшв.
Ключовг слова: оцшювання, конкурентний потенщал, люогосподарсьга тдпри-емства, система показнигав, конкурентоспроможшсть.
Успiшне функцiонування i розвиток люогосподарських пiдприемств у сучасних умовах потребуе вщповщного пiдходу до формування його конкурентно! стратеги, виявлення конкурентних переваг, а це, водночас, передба-чае необхщнють визначення ролi i значення конкурентного потенцiалу в дь яльностi оргашзаци [2, с. 7]. Зважаючи на те, що основними категорiями, яю визначають конкурентоспроможнiсть шдприемств, вважають !х стратегiчний потенцiал та конкурентш переваги, пiдприемствам лiсогосподарського ви-робництва варто придiлити увагу формуванню конкурентного потенцiалу як сукупностi переваг над конкурентами у економiчнiй, оргашзацшнш, техноло-гiчнiй сферах дiяльностi, яю можуть бути вимiрянi вiдповiдними показника-ми. Для цього можуть бути застосоваш наявнi методики оцiнювання конкурентного потенщалу. Проте !х варто удосконалити, враховуючи особливостi пiдприемств люогосподарського виробництва.
Особливу увагу питанням дослщження конкурентного потенцiалу, його складових елеменпв придiлено в роботах таких авторiв як I. Балабанова, М. Бшопольський, О. Вахiнський, С. Клименко, О. Ульянченко та ш. Питан-нями оцшювання конкурентного потенщалу шдприемств займалися таю вь домi украшсью i росiйськi вченi як Л.В. Балабанова, А.В. Бандурин, А.В. Борисов, С.О. Коньшакова, Г.В. Кривенко, Б.А. Чуб та ш Однак, незважаючи на значну кiлькiсть наукових робгг, проблема впровадження методiв ощню-вання конкурентного потенщалу шдприемств, особливо в люовш сфер^ зали-шаеться актуальною i потребуе подальших дослiджень.
