CC BY
7
УДК 343.1
Михайло Гузела
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. доцент кафедри кримшального права i процесу
Володимир Канц1р
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка"
д-р юрид. наук, проф., професор кафедри кримшального права i процесу
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ОРГАН1ЗАЦП СУДОВО-ЕКСПЕРТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ПРОЦЕС1 ЗД1ЙСНЕННЯ КРИМ1НАЛЬНОГО
ПЕРЕСЛ1ДУВАННЯ
© ГузелаМ., Канцр В., 2018
Статтю присвячено проблемi оргашзацн судово-експертноТ дiяльностi в процесi здiйснення кримшального переслщування та, загалом, - проблемi вдосконалення вает процедури отримання доказовот шформацн в процесi здiйснення кримшального провадження. На основi аналiзу в^чизнянот та зарубiжнот науковот лiтератури дослщжено окремi питання оргашзацн судово-експертнот дiяльностi в деяких державах Свропи, а також питання правового (процесуального) статусу судового експерта. Зроблено висновок про важливкть зарубiжного досвiду розв'язання зазначених проблем для вдосконалення кримшального процесуального законодавства Укратни.
Ключовi слова: кримшальне процесуальне право; кримiнальне провадження; експерт; судово-експертна дiяльнiсть.
Михаил Гузела, Владимир Канцир
ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ СУДЕБНО-ЭКСПЕРТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ УГОЛОВНОГО ПРЕСЛЕДОВАНИЯ
Статья посвящена проблеме организации судебно-экспертной деятельности в процессе осуществления уголовного преследования и, вообще, - проблеме усовершенствования всей процедуры получения доказательственной информации в процессе осуществления уголовного производства. На основе анализа отечественной и зарубежной научной литературы исследовано отдельные вопросы организации судебно-экспертной деятельности в некоторых государствах Европы, а также вопросы правового (процессуального) статуса судебного эксперта. Сделан вывод о важности зарубежного опыта решения затронутых проблем для усовершенствования уголовного процессуального законодательства Украины.
Ключевые слова: уголовное процессуальное право; уголовное производство; эксперт; судебно-экспертная деятельность.
Mykhailo Huzela
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure Ph. D., Assoc. Prof.
Volodymyr Kantsir
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Sc. D., Prof.
FOREIGN EXPERIENCE IN THE ORGANIZATION OF FORENSIC EXPERTISE IN THE PROCESS OF PROSECUTION
The article is devoted to the problem of organization of forensic expert activity in the process of criminal prosecution and, in general, the problem of improving the whole procedure for obtaining evidence in the course of criminal proceedings. On the basis of the analysis of domestic and foreign scientific literature, some issues of the organization of forensic expert activity in some European states, as well as issues of legal (procedural) status of a judicial expert are investigated. The conclusion is drawn about the importance of foreign experience in solving these problems for improving the criminal procedural legislation of Ukraine.
Key words: criminal procedural law; criminal proceedings; expert; forensic expert activity.
Постановка проблеми. Враховуючи той факт, що ми сьогодш переживаемо епоху становлення законодавства Укра!ни про кримшальне провадження, то серед основних проблем кримшально! процесуально! науки на сьогодш на одне з чшьних мюць висуваеться проблема оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в Укра!ш, та, загалом, - проблема вдосконалення вше! процедури отримання доказово! шформацп в процесi здiйснення кримiнального провадження. Тому вивчення зарубiжного досвiду оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi та дослiдження питання статусу експерта мають неабияке значення для вдосконалення кримшального процесуального законодавства Укратни.
Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми оргашзацп судово-експертно! дiяльностi статусу експерта в судочинствi внесла низка науковщв, зокрема В. Г. Гончаренко, М. В. Костицький, А. В. Биков, К. Е. Михайленко, Е. А. Зайцева, С. Я. Фурса та ш.
Мета статтi полягае у визначенш основних форм органiзацi! судово-експертно! дiяльностi в окремих державах Свропи та дослiдженнi правового (процесуального) статусу експерта в процесi кримiнального провадження.
Виклад основного матерiалу. Ефективнiсть експертно-кримшалютично! дiяльностi залежить вiд стану !! органiзацi!, а також вiдповiдностi нагальним потребам практики боротьби iз злочиншстю та сучасним науково-технiчним досягненням, яю покликанi максимально задовольнити цi потреби. Проблема стану оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi особливо гостро постае сьогоднi в Укра!ш. Тому не зайвим у такому випадку буде аналiз певних питань судово-експертноТ дiяльностi пiд час проведення кримшального
провадження в деяких зарубiжних державах. Такий зарубiжний досвщ може бути корисним, зокрема, i для оргашзацн судово-експертно! дiяльностi в Укра!ш, i, загалом, - для вдосконалення усте! процедури отримання доказово! шформацп в процес здiйснення кримiнального провадження.
Слiд зазначити, що система оргашзацн судово-експертно! дiяльностi в li конкретному вираженнi, а також статус експерта регламентуються чинним законодавством та вщомчими нормативними актами певно! кра!ни. Правова регламентацiя судово-експертно! дiяльностi у бiльшостi европейських кра!н, як i в Укра!нi, базуеться на чинному кримшально-процесуальному законi. Вiдомчi ж нормативнi положення здебiльшого визначають сам порядок здiйснення внутрiшньосистемно! дiяльностi [2, с. 41]. Тому на особливу увагу заслуговуе проблема орга-шзацшно! структури експертно-кримiналiстичних пiдроздiлiв в окремих европейських державах, а також проблема визначення !х компетентности та оргашзацн дiяльностi.
Пiд органiзацiею розумдаться iснуючi форми об'еднання експертiв, система судово-експертних установ i порядок роботи, що встановився, в цих судово-експертних закладах [1, с. 29].
Розкриваючи оргашзацшш проблеми дiяльностi судово-експертних установ европейських кра!н, слiд зазначити, що в цшях об'еднання !х зусиль у сферi боротьби з транснацюнальною злочиннiстю, а також у цшях шдвищення якостi розкриття i розслiдування злочинiв потрiбна наявнiсть у европейських правоохоронних оргашв схожих оргашзацшних принципiв i оперативно! практики. З науково! позици А. В. Бикова, будь-яка модель правоохоронно! системи держави виникае i розвиваеться пiд впливом велико! кшькосп чинникiв у конкретних юторичних умовах окремо взято! кра!ни, а, означае, незважаючи на загальш закономiрностi i принципи органiзацi! i функцiонування суто iндивiдуальна та мае i переваги, i недолiки [1, с. 107].
Так, наприклад, у Шмеччиш в кожнш землi (Bundesland) створена своя незалежна судово-експертна лабораторiя (шдроздш das Landes kriminalamt). Своею чергою, федеральнi полiцейськi формування мають власнi вiддiли судових дослiджень для проведення спещальних експертиз i дослщжень, а також власнi бази даних кримшалютично! значимо! iнформацi! (das Bundes kriminalamt). У Францп iснують декшька регiональних судово-експертних лабораторiй на чолi з центральною лабораторiею в м. Люш. У порiвняно невеликих европейських державах, наприклад, як Нщерланди (приблизно 16 млн жителiв), е тшьки одна-едина судово-експертна лабораторiя.
У европейських державах здавна були вiдомi двi основнi органiзацiйнi форми судово! експертизи. Визначальним моментом для першо! з них виявилася орiентацiя на спещальш, зокрема й експертнi установи, для друго! — на конкретних фахiвцiв, занесених у списки судових експерив. Остання органiзацiйно-процесуальна форма судово! експертизи в середиш минулого стол^тя була вiдома в соцiалiстичних европейських кра!нах як iнститут присяжних експерив. Суть iнституту присяжних експертiв полягала в тому, що проведення експертиз доручалося фахiвцям, що прийняли присягу.
У кра!нах €С на сьогодш також закрiпленi двi основнi оргашзацшш форми судово! експертизи. Перша — орiентацiя на спещальш (зокрема й експертш) установи, друга — орiентацiя на конкретних фахiвцiв, внесених у списки судових експерив або тих, що отримали лщензда на право проведення судово! експертизи.
Разом iз тим залишаються окремi проблемнi i негативнi сторони виршення оргашзацшно-процесуальних питань судово! експертизи за допомогою створення спецiалiзованих судово-експертних установ, серед яких посилення чинника адмшстрування у сферi судово-експертно! дiяльностi, питання вiдомчо! приналежностi цих установ, а також — характер !хньо! централiзацii i децентралiзацi!. Зокрема, шд централiзацiею розумiють об'еднання ушх експертних установ в единий шститут судових експертиз шд единим керiвництвом в одному з вiдомств, а шд децентралiзацiею — розосередження !х по вiдповiдних вiдомствах.
На практищ у бшьшосп европейських держав експертно-кримшалютична служба разом з шшими полiцейськими органiзацiями перебувае пiд юрисдикщею Мiнiстерства внутрiшнiх справ. Загалом ця структура не викликае сумнiвiв з погляду дотримання законносп та, своею чергою, виправдана з погляду ефективносп застосування кримiналiстичних засобiв та методiв розкриття i розслiдування злочинiв.
Як приклад можна розглянути оргашзацшну структуру експертно-кримшалютично! служби Великобританi! (The Forensic Science Service - FSS) - виконавчо! установи МВС Великобритании яка е важливою ланкою в робой британсько! полiцi! з розкриття, розслщування i запобiгання злочинам [3, с. 125]. Основними завданнями FSS (The Forensic Science Service^ надання професшно! допомоги в процес розкриття i розслiдування злочинiв. Однак, законодавством Великобританп передбачена можливiсть залучення до роботи фахiвцiв приватних кримiналiстичних лабораторiй, котр^ зазвичай, надають сво! послуги з деяких специфiчних видiв експертиз (напр., кримшалютичне дослiдження документiв).
Слiд зазначити, що спiвробiтники експертно-кримiналiстично! служби Великобританп беруть участь в оперативно-розшукових i слiдчих заходах, виконують експертизи i дослiдження для 43 регiональних полщейських пiдроздiлiв Англi! i Уельсу, а також для Королiвсько! прокуратури, митно! i акцизно! служби i ряду шших правоохоронних органiв. FSS надае послуги приватним компашям як усередиш кра!ни, так i за кордоном; активно взаемодiе з правоохоронними органами бшьш нiж 35 зарубiжних держав.
Слщ звернути увагу, що у деяких державах експертно-кримшалютична служба е частиною Мшютерства юстицi! (наприклад, в Португалп i Нiдерландах) або Мшютерства оборони, входячи до складу озброених полщейських формувань (наприклад, у Францп).
У Францп юторично склалося так, що два окремих полщейських формування залучеш в судово-експертну дiяльнiсть: Нацюнальна жандармерiя i Нацiональна полiцiя. В обов'язки Нацюнально! полiцi! входить забезпечення громадського порядку в мютах з населенням бшьше нiж 20 тис. ошб, тодi як Нацiональна жандармерiя вiдповiдальна за громадський порядок на територи кра!ни, що залишилася. Обидва полщейсью формування мають право розслщувати злочини. До складу Нацiонально! жандармерп входить унiкальний експертно-кримiналiстичний iнститут (IRCGN), який тюно спiвпрацюе з полщейськими слiдчими, прокурорами i суддями. Службовщ, дiяльнiсть яких пов'язана з кримшальним розслiдуванням, належать до спецiалiзованих шдроздшв. Цi пiдроздiли розташованi на територи уше! кра!ни, щоб забезпечувати ефективнють роботи з розслiдування i розкриття злочишв. 1снують два рiвнi спецiалiзацi!: 20 пiдроздiлiв займаються розслiдуванням небезпечних злочишв на регюнальному рiвнi i 90 пiдроздiлiв, що залишилися, — на мюцевому рiвнi. Фахiвцi з огляду мюця подi! перебувають у кожному шдроздш (i в регюнальному i в мiсцевому) [4, с. 173].
Можлива також шша структура i пiдлеглiсть. У деяких кра!нах судово-експертнi лабораторi! пiдпорядкованi Мiнiстерству юстицн на додаток до судово-експертних лабораторш, пiдлеглим Мiнiстерству внутрiшнiх справ (наприклад, в 1спанп i Польщi).
У 1спанп два окремi вiдомства мають судово-експертш лабораторi! i залученi в судово-експертну дiяльнiсть — Мшютерство внутрiшнiх справ i Мiнiстерство юстицп. Самостiйнi експертно-кримiналiстичнi пiдроздiли е в Нацюнальнш полiцi! i в Цившьнш гвардi!, а також в автономних полициях Кра!ни Баскiв i Каталонп. Останнiми роками у рамках загальнодержавно! полiтики поглиблення координацi! дiяльностi правоохоронних оргашв ведеться робота зi змщнення взаемодi! кримiналiстичних служб Нацiонально! полщи i Цивiльно! гвардi!. За 2005—2008 рр. в юпанських експертно-кримiналiстичних шдроздшах сталися такi перетворення: посиленi i модернiзованi лабораторi! ДНК-аналiзу i хiмiчних дослiджень у Мадридi, Барселонi i Севiль!; створенi двi новi лаборатори ДНК-аналiзу у Валенсi! i Ла-Корунье вщкрита хiмiко-токсикологiчна лабораторiя в м. Малага; почала функцюнувати загальнонацiональна база ще! ДНК, едина для
Нащонально1' полщи, Цивiльноï гвардiï, автономних полиций Краши Баскiв i Каталонiï; введена в дда загальна для ycix полiцейських органiв краïни автоматична система щентифшаци вiдбиткiв пальцiв; розпочато формування бази цих вщбитюв взуття; створена Група почеркознавчоï експертизи арабського листа; створений шдроздш кримшалютично1' iнфографiï, яка вщтворюе тривимiрнi комп'ютернi зображення мюць злочинiв; введена в дiю автоматична система порiвняльного аналiзy акустичних сигналiв тощо [5, с. 168].
З 2008 року розпочав свою дiяльнiсть новий лабораторно-дослщницький центр Головного комiсарiатy науково1' полiцiï (ГКНТТ) Корпусу Нащонально1' полiцiï Iспанiï. Новiтнe устаткування, яким оснащений центр, дозволяе робити найскладнiшi балiстичнi, антропологiчнi i хiмiчнi експертизи, а також рiзноманiтнi види ДНК-анатзу.
У деяких державах (наприклад, у Словаччиш та в Тyреччинi) сyдовi лабораторiï, що займаються бiомедичними дослщженнями, входять, зазвичай, до складу ушверситеив, як ïхнi наyково-дослiдницькi пiдроздiли.
OKpiM проблеми органiзацiï судово-експертно'1 дiяльностi, важливе значення мае проблема правового (процесуального) статусу судового експерта. Слiд зазначити, що питання статусу судового експерта потребуе вдосконалення в обох основних правових системах. Здебшьшого, експерт у бшьшосл законодавств европейських держав по сут розглядаеться як незалежна особа, яка на основi наукового дослщження повщомляе про його результати або науковi теорн.
Зокрема, в державах романо-германського права (наприклад, у Нщерландах) бшьшють експертiв проводять експертизи i дослщження зi звернень полiцiï, а не суду. I в повсякденнш практищ усе це не впливае на судову ощнку висновкiв експерив. Своею чергою, в державах англо-саксонського права (наприклад, у Великобритании експерта зазвичай запрошуе одна зi сторiн процесу для проведення експертиз або дослщжень та розглядае вщповщно як експерта з боку звинувачення або захисту. У Великобританп сшвробггниюв експертно-кримiналiстичноï служби також може запрошувати полiцiя для виконання незалежних експертиз i дослщжень з метою отримання доказiв. Проте, на вщмшу вщ краш континентально1' Свропи, де полщейська система склалася на основi жорстко1' централiзацiï, у Великобританiï полiцейський апарат розвивався в тюному взаемозв'язку та пщ безпосереднiм керiвництвом мiсцевих оргашв самоврядування, але при збереженш шструмеш!в контролю за кiнцевим результатом дiяльностi полiцiï з сторони Мiнiстерства внутршшх справ Об'еднаного Королiвства. Рада Свропи насьогоднi надзвичайно велику увагу придшяе органiзацiï дiяльностi експертiв, а також приналежносп 1'х до певного вщомства, оскiльки саме вiд останнього залежить, чи буде це експерт з боку захисту або з боку обвинувачення в процес кримшального переслщування [6, с. 11].
У переважнш бшьшост европейських держав сyдовi експерти одночасно е i офщерами полщи. Проте дiяльнiсть таких "полiцейських" судових експерпв пiддаеться певним обмеженням. Наприклад, у випадку, якщо експерт безпосередньо брав участь у процесi досудового розслщування злочину у складi слщчо-оперативно1' групи, то вважають, що судово-експертна робота, яку вш виконуе пщ час кримiнального провадження з метою отримання об'ективних i достовiрних доказiв, може бути односторонньою та вплинути на об'ективнють дослiджень. Саме з таких причин у ФРН був ухвалений закон, який регламентуе, що полщейському, який брав участь у кримшальному розслщуванш як кримiналiст, а що згодом був залучений до кримшального процесу як судовий експерт, — можна висловити недовiрy. Це також поширюеться на судових експерив Федерального вщомства у кримшальних справах (БКА), якщо вони були залучеш в процес кримшального розслщування. У тому випадку, якщо експерт належить до служби, яка повнютю вщокремлена вщ пщроздшв кримiнального розслiдyвання (наприклад, до техшчних пiдроздiлiв полiцiï), то вважаеться, що вiн не е суб'ектом цього спещального регулювання, а тому мае право проводити незалежш експертизи i дослщження [8, с. 272].
У деяких кра!нах офщери полiцi! можуть бути судовими експертами, виконуючи тшьки певш види експертиз i дослщжень. Наприклад, на Мальтi полiцейськi судовi експерти роблять експертизи i дослщження з дактилоскопi!, балiстики i фотодокументах. Проте експерти полщп обмеженi в поданш висновкiв вiдносно слiдiв, залишених на мiсцi злочину. Верховний суд кра!ни обмежив можливостi полiцейських працювати експертами, оскшьки деякi об'еднання представниюв захисту в кримiнальному процесi ставлять тд сумнiв об'ективнiсть експерта з полщейсько! лабораторi! .
У Францп полщейським дозволено проведення експертиз i дослiджень тiльки в певних сферах дiяльностi (таких, як дактилоскопiчна i автотехнiчна експертизи).
В iнших кра!нах полiцейськi офiцери можуть працювати як судовi експерти, якщо вони отримали вщповщне призначення (наприклад, в Австрп, Словаччинi i Португалi!). Проте, працюючи судовими експертами, вони бшьше не виконують функцш оперативних полiцейських. Навчання полщейських та отримання ними сертифша^в вщповщносп стають усе важливiшими в оцшщ того, чи володiють вони професшними знаннями у судовiй експертизi та кримiналiстицi. У бiльшостi европейських кра!н питання про визначення можливостей претендента бути судовими експертами належить до компетенцп суду.
Отже, у быьшост! европейських крагн судово-експертна служба е р1зновидом державног служби i оргатзацтно тдпорядкована державним правоохоронним в1домствам (МВС, Мтюст, Мтоборони). Проте все ще залишаються окремi проблемн i негативн сторони виршення оргатзацтно-процесуальних питань судовог експертизи за допомогою створення спецiалiзованих судово-експертних установ, серед яких посилення чинника адмiнiстрування у сферi судовог експертизи, питання вiдомчоi приналежностi цих установ i характер гх централiзацiг i децентралiзацiг [7, с. 91].
О^м цього, в бiльшостi европейських крагн судовi експерти одночасно е офщерами полiцiг. Проте дiяльнiсть полщейських судових експертiв тддаеться обмеженням. З погляду багатьох науковщв "вiдомча пiдлеглiсть " судових експертiв не мае вагомого значення при гх призначенш для проведення судовог експертизи або до^дження, якщо вiдомства забезпечують судовим експертам реальний статус незалежностi та безсторонностi i не чинять тякого впливу на проведення ними експертиз i до^джень. Нин саме судово-експертн установи полiцiг европейських крагн складають реальну i ефективну основу оргамзацИ судовог експертизи. Тому важливим е вдосконалення правового регулювання експертног дiяльностi, подальший розвиток гг оргатзацтних форм тд час кримшального провадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Быков А. В. Теоретические и прикладные проблемы функционирования национальных полицейских систем: дис. ... докт. юрид. наук / А. В. Быков. М., 2008. 459 с. 2. Експертизи у судовш практищ / за заг. ред. В. Г. Гончаренка. К. : Юршком 1нтер, 2004. 388 с. 3. Михайленко К. Е. Межгосударственное регулирование оказания правовой помощи по гражданским, семейным и уголовным делам (на примере стран СНГ): дис. ... канд. юрид. наук / К. Е. Михайленко. М., 2003. 197 с. 4. Зайцева Е. А. Совершенствование правового института судебной экспертизы в стадии расследования: дис. ... канд. юрид. наук / Е. А. Зайцева. Волгоград, 1994. 208 с. 5. Фурса С. Я. Цюра Т. В. Докази i доказування у цившьному процеш : Науково-практичний пошбник / С. Я. Фурса, Т. В. Цюра. К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2005. 256 с. 6. Забродский М. А. Организационно-правовые аспекты совершенствования регистрационной деятельности в системе Международной организации уголовной полиции - Интерпола в процессе раскрытия и расследования преступлений: автореф. дис. ... канд. юрид. наук / М. А. Забродский. Краснодар, 2009. 24 с. 7. European Journal of Crime, Criminal Justice and Criminal Law, 1996. 8. Wallace W. Policy-Making in the European Union. 4 ed. Oxford : Oxford University Press, 2005. 272 р.
REFERENCES
1. Bbikov A. V. Teoretycheskye y prykladnbie problembi funktsyonyrovanyia natsyonalnbikh polytseiskykh system [Theoretical and applied problems of the functioning of national police systems]: Dys. ... dokt. yuryd. Nauk / A. V. Bbikov. M., 2008. 459 p. 2. Ekspertyzy u sudovii praktytsi [Experts from the courts]/ Za zah. red. V. H. Honcharenka. K. : Yurinkom Inter, 2004. 388 p. 3. Mykhailenko K. E. Mezhhosudarstvennoe rehulyrovanye okazanyia pravovoi pomoshchy po hrazhdanskym, semeinbim y uholovnbim delam (na prymere stran SNH) [Interstate regulation of the provision of legal assistance in civil, family and criminal cases (on the example of the CIS countries)]: Dys. ... kand. yuryd. Nauk / K. E. Mykhailenko. M., 2003. 197 p. 4. Zaitseva E. A. Sovershenstvovanyepravovohoynstytuta sudebnoi эkspertyzы v stadyy rassledovanyia [Improvement of the legal institute of forensic examination at the investigation stage]: Dys. ... kand. yuryd. Nauk / E. A. Zaitseva. Volhohrad, 1994. 208 p. 5. Fursa S. Ya.. Tsiura T. V. Dokazy i dokazuvannia u tsyvilnomu protsesi [Prove and Proof to the Civil Process] : Naukovo-praktychnyi posibnyk / S. Ya. Fursa, T. V. Tsiura. K.: Vydavets Fursa S. Ya., KNT, 2005. 256 p. 6. Zabrodskyi M. A. Orhanyzatsyonno-pravovbie aspektu sovershenstvovanyia rehystratsyonnoi deiatelnosty v systeme Mezhdunarodnoi orhanyzatsyy uholovnoi polytsyy - Ynterpola v protsesse raskrbityia y rassledovanyia prestuplenyi [Organizational and legal aspects of improving registration activities in the system of the International Criminal Police Organization - Interpol in the process of solving and investigating crimes]: Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk / M. A. Zabrodskyi. Krasnodar, 2009. 24 p. 7. European Journal of Crime, Criminal Justice and Criminal Law[European Journal of Crime, Criminal Justice and Criminal Law], 1996. 8. Wallace W. Policy-Making in the European Union. 4 ed. Oxford : Oxford University Press, 2005. 272 p.
Дата надходження: 29.10.2018 р.
