CC BY
9
УДК 343.123
Лев Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвська полггехшка»,
д-р юрид. наук, доц. проф. кафедри кримшального права i процесу
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
© Лев Гула, 2018
У статт розглянуто комплексш судовi експертизи, як метод встановлення доказ1в. З'ясовано поняття та змiст комплексних судових експертиз, як використовуються у судочинствi. Здiйснено аналiз окремих нормативних актiв, якi встановлять правову основу оргашзацн з проведення комплексних експертних дослщжень. Розглянуто основш форми здiйснення комплексно!" експертизи в кримшальних провадженнях.
Ключовi слова: судова експертиза; комплексна експертиза; спецiальнi знання; штегращя знань; ознаки експертиз; форми експертиз.
Лев Гула
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРОВЕДЕНИЯ КОМПЛЕКСНЫХ СУДЕБНЫХ ЭКСПЕРТИЗ
В статье рассмотрены комплексные судебные экспертизы, как метод установления доказив. Выяснено понятие и содержание комплексных судебных экспертиз, используемых в судопроизводстве. Осуществлен анализ отдельных нормативных актов которые установят правовую основу организации по проведению комплексных экспертных дослиджень. Рассмотрены основные формами осуществления комплексной экспертизы по уголовным производствах.
Ключевые слова: судебная экспертиза; комплексная экспертиза; специальные знания; интеграция знаний; признаки экспертиз; формы экспертиз.
Lev Hula
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Sc. D., Prof.
THEORETICAL BASIS OF COMPLETE JUDICIAL EXAMINATION
The article deals with complex judicial examinations, as a method of establishing evidence. The concept and content of complex forensic examinations which are used in legal proceedings are found out. The analysis of separate normative acts, which will establish the legal basis of the organization for conducting complex expert studies, is carried out. The main forms of complex examination in criminal proceedings are considered.
Key words: forensic examination; complex examination; expertise; integration of knowledge; signs of examination; forms of expertise.
Постановка проблеми. Проведення комплексних судово-експертних дослщжень пред-ставляють складнi форми штеграцп спецiальних знань iз залученням вщповщних спеща-лiстiв. Враховуючи, що сьогодш вчиняються складнi злочини, якi носять форми професшносп i органiзованостi, а також намiр Укра!ни до европейських цiнностей, що спонукае на реформування оргашв кримшально! юстицп та адаптацп законодавства Укра!ни до мiжнародного права, е актуальним питання аналiзу комплексно! експертно! дiяльностiз метою встановлення проблемних питань 11 проведенння, якi юнують у сферi експертного забезпечення судочинства.
Мета статп - проаналiзувати теоретико-правовi основи проведення комплексних експертиз у судочинсга Укра!ни та визначити основш форми !х проведення.
Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у розроблення наукових та правових положень комплексних судових експертних дослщжень зробили таю вчеш як: Т. В. Аверьянова, Р. С. Белюн, А. I. Вшберг, В. Г. Гончаренко, Ю. Г. Корухова, Н. I. Клименко, Н. П. Майлю, А.
A. Макарян, Н. Т. Малаховська, О. М. Мо!сеев, О. Р. Россинська, Т. Е. Сухова, Е. Б. ^макова-Сфремян, О. Р. Шляхов.
Виклад основного матерiалу. Пiд час розслщування складних кримiнальних проваджень у судово-експертнш практицi ефективним визначаеться комплексний пщхщ до експертного дослiдження речових доказiв та iнших iнформативних джерел [1, с. 11], водночас висновок експерта належить до джерел доказiв, однак не мае наперед встановлено! сили. Про це також пщтверджуе
B. Г. Гончаренка, що експертш дослщження комплексного характеру набувають усе бшьшого значення, яю забезпечують надшнють висновкiв у кримiнальних провадженнях та господарських спорах [2, с. 3-7]. Необхщно зазначити, що оргашзащя проведення комплексних експертиз регламентована законодавчими актами. Порядок !х проведення (загальш принципи) регулюеться окремими положеннями процесуального законодавства. У рiзних сферах вiтчизняного судочинства таю процесуальш норми рiзняться мiж собою. У кримiнально-процесуальному законодавствi немае нормативно! регламентацп порядку !х визначення та проведення. Тшьки передбачае можливють залучення кiлькох експертiв та визначено в загальних рисах. Також у кримшальному процесуальному законодавсга немае критерпв розмежування вказаних видiв експертиз. На наше переконання, необхщнють законодавчо! регламентацп комплексних експертиз е дуже важливою, осюльки така експертиза мае сво! предмет дослiдження, якi потребують застосовувати рiзнi сфери знання, специфiку якза призначенням, так i за повноваженнями та вщповщальнютю експертiв. Цивiне законодавство (стаття 149) визначае здiйснення тако! судово! експертизи i зазначено, що вона здшснюеться як правило не меньше двох сспещалютами, що вщносяться до рiзних галузей знань [3, с. 146]. Щц час проведення комплексних судових експертиз здшснюеться використання рiзних видiв, родiв i клашв накопичених знань, використання нових методiв природничих iтехнiчних наук, якi можуть допомогти у встановленш iстини в процеш досудового розслiдування складних кримшальних проваджень [4, с. 118], при вчиненш терористичних актiв, дорожньо-транспортних пригод та iн.
За статистичними даними Державного науково-дослщного експертно-кримiналiстичного центру МВС Укра!ни у 2016 рощ пращвниками Експертно! служби МВС Укра!ни виконано -227195 судових експертиз та дослщжено - 50664 об'екпв; за напрямком комплексно! експертизи виконано 829 експертиз та дослщжено - 4843 об'екпв, щ показники свщчать про стабiльно високу кiлькiсть проведення комплексних видiв експертиз [5, с. 3].
Необхщно зазначити, що швидке та постшне використання рiзних наук у сферi судочинст-вапов'язане передуем з удосконаленням пiдозрюваними механiзму вчинення злочину, використання ними сучасних методiв !х заховання злочину, що спонукае використання знань з рiзноманiтних галузей науки та техшки, надае значущосп вдосконалення проведення дослiдження для встановлення ютини у досудовому розслiдуваннi тасудовому розглядi i дае пiдстави визначати комплексну експертизу як самостшний шститут захисту прав i законних штерешв громадян, юридичних осiб та штерешв держави загалом.
Проте все частше тд час розгляду цившьних, адмiнiстративних та господарських справ, а також спорiв, якi виникають з цивiльних, адмiнiстративних та господарських правовщносин, з'являеться необхiднiсть дослiдження доказiв, у процесi котрого доцiльно використовувати кримшалютичш знання. Проведення тако1 дiяльностi здiйснюeться шляхом використанням спецiальних дослщжень на основi рiзних знань для надання вщповщей на поставленi питання, використовуючи методи i способи сучасних експертних знань, як одного з ефектившших засобiв визначення iстини для предмету доказування кримшальному судочинствi [6, с. 145].
Окремi науковi дослщження пiдтверджують, що сучаснi потреби слщчо1' та судово1 практики з питань широкого впровадження комплексносп судово1 експертизи високого наукового рiвня, являються практичною необхщнютю у сферi кримiнального, цившьного та адмiнiстративного процесiв [7, с. 233].
Комплексна експертиза - це експертне дослщження, яке здшснюють експерти рiзних спецiальностей, коли для досягнення мети необхщш рiзноманiтнi знання шших наук. При комiсiйнiй експертизi, кожний спещалют несе вiдповiдальнiсть за обгрунтовашсть висновкiв. За наявностi експертом знань рiзних галузь науки вiн може проводитися сам дослщження [8, с. 258].
Вщповщно до вимог Постанови пленуму Верховного суду Украши при розглядi питання щодо прийняття ршення проведення комплексно!' експертизи, при наявносп первинних експертних висновкiв, суд вивчае i надае оцiнку попереднiй експертизi з метою встановлення об'eктивностi експертного дослщження i визначае пщстави для проведення комплексно! [9].
В обов'язковому порядку комплексна судова експертиза призначатися за злочинами проти життя i здоров'я особи. Так за необхщносп використання спещальних знань у декшькох пщгалузях однiеï науки, при вбивствах, тшесних ушкодженнях, згвалтуваннях та ш. Наприклад, для встановлення ступеня тяжкосп тiлеснихушкоджень використовуються спецiальнi знання в галузi терапiï i травматологи, а в межах комплексноï судово-медичноï експертизи, спецiалiзацiя за якими здшснюеться на професiйному рiвнi i виключае взаемозамiннiсть.
Основними формами здiйснення комплексноï експертизи в практицi е 1) експертне дослщження, яке здшснюеться кшькома експертами i пщписуеться ними висновок про досягнення мети; 2) окреме дослщження кожного експерта загального предмету дослщження з визначенням промiжних висновюв.У першому випадку судовий експерт, на основi шших спещальних знань бере участь у формуванш загального висновку. У другому випадку експерт мае володгги комплексними спещальними знаннями з метою внесення сво1'х висновюв у загальний акт дослщження. Iншi експерти можуть складати за результатами проведених ними дослщжень окремi акти або вщповщш роздши основного акта. В цьому разi експерти, якi пщписують спiльний акт, посилаються на результати промiжних дослiджень, як на одну з пщстав свого висновку.У практичнш дiяльностi при вчиненнi автотранспортних аварш призначаються комплекснi експертизи, до яких входять медики, кримшалюти, автотехнiки тощо [6, с. 220].
Прикладом може бути таке: Кшвський райсуд Харкова у справi про ДТП 18 жовтня 2017 року на вулищ Сумськш (вчиненого Зайцевою), де на мющ загинули п'ятеро людей i ще одна постраждала померла в лшарш, була призначена комплексна експертиза для встановлення причин трагеди, до яко1' входили експерти-медики, кримiналiсти та автотехшки. Експерт iз транспортних дослщжень заявив, що Lexus, яким керувала Зайцева, не ми- загальмувати вчасно, оскшьки рухався зi швидкiстю в межах 120 кiлометрiв за годину. Доведено, що зггкнення з автомобшем другого обвинуваченого Дронова можна було уникнути, якби автомобшь Зайцево1' рухався зi швидкiстю до 100 кiлометрiв за годину. Кримiналiсти визначили основш слщи пiсля зiткнення автомобiлiв, а медики констатували заступлення смертей та тшесних пошкоджень нанесеш потерпiлим тд час на1'зду автомобiлем [10, с. 2].
До основних ознак комплексних судових експертиз необхщно зарахувати таке: один об'ект дослщження вшма залученими експертами; рiзнi методи дослiдження зазначеного об'екта; наявнють рiзних компетенцiï взаемоддачих експертiв i розподiл функцiй; схожють систем iнформацiйних одиниць, якi надають загальне взаеморозумшня, контролю та ощнки; наявнiсть единого формулювання на пiдставi iнтеграцiï отриманих рiзнорiдних даних шляхом 1'х спiльноï оцiнки всiма експертами [11, с. 92-96].
Необхщно погодитись i3 Е. Б. ^маковою-Сфремян, що сьогодш для проведення комплексних експертиз е недостатнють розроблених методик. Вщповщно до визначених та зареестрованих Мiнiстерством юстицiï Украши то бачимо, що в електроннш базi методик нараховуеться близько шютнадцяти. Водночас у Харковi (НД1СЕ) розроблено понад 48 методик iз проведення зазначених експертиз. Надалi дослiдниця доводить, що юнуе велика проблема з методичного забезпечення комплексних експертиз, з шшого боку на основi розроблених методик необхщно внести змши та доповнення до законодавчих акпв [12, с. 226].
За окремими дослщженнями пiдтверджено, що нагального виршення проблеми являеться створення методики призначення та проведення мiжвiдомчих комплексних судових експертиз. Не виршено правове забезпечення щодо встановлення критерпв вибору провiдноï експертноï установи рiзних вiдомств; не визначенi правила проведення експертизи рiзними експертами у складi комiсiï; не визначено термiнiв з проведення комплексних мiжвiдомчих експертиз; не визначеш критерiï призначення голови мiжвiдомчоï комплексно!' експертизи; не визначенi основш приводи та пiдстави щодо заявлення клопотання з боку провiдноï експертноï установи та iн. Також у правовому аспект не врегульовано питання щодо встановлення критерпв науковоï обгрунтованосп об'ективних оцiнок висновкiв комiсiйних експертиз [3, с. 153].
З наведеного необхщно зазначити, що вимоги сучасноï слiдчоï та судовоï практики вимагають вiд проведення комплексноï експертизи впровадження та використання у дослщженш розроблених сучасних науково-технiчних досягнень, на основi розвитку сумiжних наук. Основною проблемою являеться розроблення методики створення та проведення нових комплексних галузевих та мiжвiдомчих судових експертиз на високому науковому рiвнях.
Висновок. У дослщженш доведено, що основш засади з оргашзацп здшснення комплексних судових експертиз, не залежно вщ областi судочинства, проводяться однаково. Основним об'еднувальним елементом з проведення комплексноï судовоï експертизи е наявнють спiльного предмета дослщження для рiзних галузей знань, дослщження якого здшснюеться на основi загальних методiв та правил, що регламентують таке дослiдження, а результати кожного експерта вщображеш у спiльному висновку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ^макова-Сфремян Е. Б. Теорiя i методолопя комплексноï експертизи контактно слiдовоï взаемодп об'ектiв: монографiя. Х.: ВКФ «Грифон», 2004. 176 с. 2. Гончаренко В. И. Гносеологические и процессуальные вопросы комплексных исследований в свете теории судебных доказательств. Криминалистика и судебная экспертиза. К.: Вища школа, 1987. Вып. 35. С. 3-7. 3. Гора I. В. Комплексна судова експертиза в аспекп дослщження мiжгалузевого шституту судових експертиз в судочинсга Украши. Bîchuk АкадемИ' адвокатури Украгни. Т. 11. № 3(31). 2014. С. 145153. 4. Клименко Н. I. 1нтеграцшна функщя експертологп. Теор1я та практика судовог експертизи i кримтал1стики. Харюв: Право, 2006. Вип. 6. С. 117-124. 5. Статистика Державного науково-дослщного експертно-кримшалютичного центру МВС Украши. URL: https://dndekc.mvs.gov.ua/. 6. Мiжнародна полщейська енциклопедiя. 10 т. Вщп. редактори: С. М. Моюеев, В. Я. Тацш, Ю. С. Шемшученко. К.: Атша, 2009. Т 5. Кримшально-процесуальна та кримiналiстична дiяльнiсть полiцейських оргашзацш. 1008 с. 7. Кузнецов О. Г. Судебная экспертиза: актуальне проблемы и перспективы развития в Республике Казахстан. Алмата: Глобус, 2008. 310 с. 8. Словник юридичних термшв: навчальний пошбник / за ред.. проф. В. Г. Гончаренка та З. В. Романовсько1\ К.: Юстшан, 2013. 600 с. 9. Постанова пленум Верховного суду Украши № 8 «Про судову експертизу в кримшальних i цившьних справах» вщ 30.05.97. 10. Експерт заявив, що Зайцева не могла загальмувати перед зггкненням: деталi смертельноï ДТП.URL: https://24tv.ua/ukrayina_tag1119. 11. Сггковська О. Д., Конишева Л. П., Коченов М. М. Новi напрямки судово-психологiчноï експертизи. Довщковий посiбник. М.: ТОВ Видавництво «Юрлтнформ», 2000. 320 с. 12. ^макова-Свремян Е. Б. Проблеми методичного забезпечення комплексних експертних дослщжень. Теорiя та практика судовог експертизи i кримiналiстики. Вип. 13. С. 225-232.
REFERENCES
1. Simakova-Yefremian E. B. Teoriia i metodolohiia kompleksnoi ekspertyzy kontaktno slidovoi vzaiemodii obiektiv [Theory and methodology of complex examination of contact of trace interaction of objects] : monohrafiia. Kh.: VKF «Hryfon», 2004. 176 p. 2. Honcharenko V. Y. Hnoseolohycheskye y protsessualnue voprosu kompleksnbikh yssledovanyi v svete teoryy sudebnukh dokazatelstv [Epistemological and procedural issues of complex research in the light of the theory of judicial evidence]. Krymynalystyka y sudebnaia эkspertyza. K. : Vyshcha shkola, 1987. Vyp. 35. P. 3-7. 3. Hora I. V. Kompleksna sudova ekspertyza v aspekti doslidzhennia mizhhaluzevoho instytutu sudovykh ekspertyz v sudochynstvi Ukrainy [Comprehensive legal expertise in the aspect of the investigation of the inter-branch institute of forensic examinations in the legal process of Ukraine]. Visnyk Akademii advokatury Ukrainy. T. 11. No. 3(31) 2014. P. 145-153. 4. Klymenko N. L Intehratsiina funktsiia ekspertolohii [Integration function of expert analysis]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky. Kharkiv: Pravo, 2006. Vyp. 6. P. 117-124. 5.Statystyka Derzhavnoho naukovo-doslidnoho ekspertno-kryminalistychnoho tsentru MVS Ukrainy [Statistics of the State Scientific-Research Experimental Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. URL: https://dndekc.mvs.gov.ua/. 6. Mizhnarodna politseiska entsyklopediia [International Police Encyclopedia] 10 t. Vid. redaktory: Ye. M. Moisieiev, V. Ia. Tatsii, Yu. S. Shemshuchenko. K.: Atika, 2009. T 5. Kryminalno-protsesualna ta kryminalistychna diialnist politseiskykh orhanizatsii. 1008 p. 7. Kuznetsov O. H. Sudebnaia эkspertyza: aktualne problemu y perspektyvu razvytyia v Respublyke Kazakhstan.[Forensic examination: actual problems and prospects of development in the Republic of Kazakhstan].Almaata: Hlobus, 2008. 310 p. 8. Slovnyk yurydychnykh terminiv [Glossary of legal terms]. Nachalnyi posibnyk. Za red.. prof. V. H. Honcharenka ta Z. V. Romanovskoi. K.: Yustinian, 2013. 600 p. 9. Postanovaplenum Verkhovnoho sudu Ukrainy No. 8 «Pro sudovu ekspertyzu v kryminalnykh i tsyvilnykh spravakh» [Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine No. 8 "On Forensic Examination in Criminal and Civil Cases"] vid 30.05.97. 10. Ekspert zaiavyv, shcho Zaitseva ne mohla zahalmuvaty pered zitknenniam: detali smertelnoi DTP. [The expert said that Zaitseva could not stop before the collision: the details of a fatal accident]. URL: https://24tv.ua/ukrayina_tag1119. 11. Sitkovska O. D. Konysheva L. P., Kochenov M. M. Novi napriamky sudovo-psykholohichnoi ekspertyzy [New areas of Forensic Psychological Examination]. Dovidkovyi posibnyk. M.: TOV Vydavnytstvo «Iurlitinform», 2000. 320 p. 12. Simakova-Yevremian E. B. Problemy metodychnoho zabezpechennia kompleksnykh ekspertnykh doslidzhen [Problems of methodical support of complex expert research]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky. Vyp. 13. P. 225232.
Дата надходження: 14.06.2018р.
