CC BY
19
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021
УДК 343.1, 343.9
Володимир Ортинський
Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка", директор Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти, заслужений юрист Украши, доктор юридичних наук, професор
СУТН1СТЬ ТА Ц1Л1 ВИКОРИСТАННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ КРИМ1НАЛЬНИХ
ПРОВАДЖЕНЬ
http://doi.org/10.23939/law2021.29.001 © Ортинський В., 2021
Стаття присвячена проблемi кримшалктичного та процесуального аналiзу сутност й цiлей використання судових експертиз пщ час досудового розслiдування кримшальних проваджень. У крим1нальн1й процесуальнiй дiяльностi спец1альн1 знання використовуються у двох формах: у формн залучення спецiалiстiв пiд час проведення окремих слщчих (розшукових) дiй; у форм1 залучення експерта в кримшальне прова-дження для проведення експертизи. Саме друга iз зазначених вище форм залучення спещальних знань е особливо важливою для кримiнального провадження в щлому i для досудового розслiдування зокрема, оскшьки ця форма надае нове джерело доказiв у кримiнальному провадженш.
Встановлено, що проведення експертизи спрямоване на отримання нових, рашше невiдомих слiдчому фактичних даних iз застосуванням спещальних знань. Зокрема, виявлення стороншх мжрооб'ек^в на речових доказах, вилучених у потерпших при вчиненнi вбивств, розбшних напад1в, згвалтувань тощо, встановлення початкових запиав у документах, як були змiненi, тощо, тобто виявлення невщомих ран1ше слщ-чому фактичних даних, як е доказами у справь При цьому шформащя, яка встанов-люеться експертом, не обов'язково мае бути абсолютно новою для слщчого, оскшьки перевiрка одних доказiв на базi iнших у кримшальному провадженш здiйснюеться шляхом зiставлення Тх змiсту i з'ясування тхньот погодженост один з одним. При цьому така перевiрка буде взаемодоповнюючою. Так, наприклад, результати слiдчого експе-рименту шляхом вщтворення обстановки та обставин подн кримiнального правопору-шення, проведенот з метою перевiрки показань пщозрюваного про те, як ним були спричинеш ушкодження потерпiлому (використане знаряддя, способи нанесення ударiв, тх кшьккть тощо), зiставляються з висновками судово-медичнот експертизи потерш-лого. Збiг отриманих результа^в буде свiдчити про те, що подiя вiдбувалася саме так, як вказуе пщозрюваний. Отже, у слщчого з'являеться новий доказ, який тшьки пщ-тверджуе вже вiдомi йому данi про факти.
Констатовано, що на пiдставi аналiзу сутност залучення спецiальних знань у кримшальному провадженш на стадн досудового розслщування крим1нальних проваджень можна видшити певн1 напрямки використання висновкiв експерта, цшями яких е: у доказуванш - отримання нових доказiв, перевiрка iнших доказ1в, формування ком-плекав доказ1в; у тактичному планi - висунення та перевiрка версiй, моделювання мехашзму вчинення кримiнального правопорушення, подолання протидн розслщу-ванню; в оргашзацшному план1 - обгрунтування р1шень, як приймае слiдчий у розслiдуваному кримшальному провадженш; у профшактищ злочинiв - встановлення
обставин, як сприяли вчиненню кримшальних правопорушень. Вiдмiчено, що вщ цiлей використання висновк1в судових експертиз у кримшальних провадженнях треба вiдрiзняти цiлi провадження судових експертиз, тобто завдання, як вирiшуються експертом.
Ключовi слова: судова експертиза, висновок експерта, досудове розслщування, кримшальне провадження.
Постановка проблеми. У кримiнальнiй процесуальнiй дiяльностi спещальш знання ви-користовуються у двох формах у формi залучення спещалюпв пiд час проведення окремих слщчих (розшукових) дiй та у формi залучення експерта в кримiнальне провадження для проведення експертизи. Саме друга из зазначених вище форм залучення спещальних знань е особливо важ-ливою для кримiнального провадження загалом i для досудового розслiдування оскшьки зокрема, ця форма надае нове джерело доказiв уу кримiнальному провадженш.
Аналiз дослiдження проблеми. Всебiчному розгляду використання спещальних знань у процес доказування вв кримшальному провадженнi присвячеш численнi роботи вiтчизняних i зарубiжних вчених уу галузi кримiнального процесу та кримшалютики, зокрема Л. Ю. Ароцкера, В. Д. Арсеньева, Р. С. Белкша, А. Р. Белкша, В. М. Галкiна, Ю. К. Орлова, I. Л. Петрухша, М. О. Селiванова, С. В. Слшько, О. Б. Соловйова, М. С. Строгович, В. М. Тертишника та багатьох шших.
Мета статтi полягае у встановленш й аналiзi сутносп та цiлей використання судових експертиз тд час досудового розслiдування кримшальних проваджень.
Виклад основного матерiалу. Судовi експертизи е одним iз потужних шструменпв отримання доказово! шформацп у кримшальних провадженнях. Досягнення завдань кримшального провадження здшснюеться шляхом доказування за допомогою доказiв та !хшх джерел тих обставин, сукупнють яких становить предмет дослщження кожного конкретного кримшального провадження. В такому доказуванш важливе мюце вiдведене результатам судових експертиз -висновкам експерта. Проведення судово! експертизи тд час розслiдування проваджень про кри-мiнальнi правопорушення регламентоване, насамперед, Законом Укра!ни "Про судову експертизу" [1], Кримiнальним процесуальним кодексом Укра!ни [4], керiвними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду Укра!ни "Про судову експертизу в кримшальних i цившьних справах" [5], Iнструкцiею про призначення та проведення судових експертиз МЮ Укра!ни [6], Настановою про дiяльнiсть експертно-кримшалютично! служби МВС Укра!ни [7], 1нструкщею про проведення су-дово-медично! експертизи МОЗ Укра!ни [8] тощо.
Судова експертиза - це багатоаспектне поняття, яке включае в себе, насамперед, проце-суальний, тактичний, органiзацiйний та дослщний компоненти. Залежно вiд розставлення акценпв над тим чи шшим компонентом, судова експертиза може визначатися по^зному. Так, Законом Укра!ни "Про судову експертизу" судова експертиза визначаеться як дослщження експертом на основi сво!х спещальних знань у галузi науки, техшки, мистецтва, ремесла тощо об'екпв, явищ i процесiв з метою надання висновку з питань, що е чи будуть предметом судового розгляду [1, ст. 1]. Своею чергою, М. В. Салтевський дае визначення судово! експертизи як окремо! слщчо! ди з оргашзацп i тактики використання спецiальних знань для одержання доказово! шформацп методами наукового дослщження, котре виконуеться за дорученням ... судових оргашв i вiдображаеться у висновку експерта [2, с. 239]. Водночас, В. Ю. Шеттько розглядае судову експертизу як процесуальну дда, яка полягае в дослщженш експертом за завданням слщчого сувд або суду речових доказiв та iнших матерiалiв з метою встановлення фактичних даних та обставин, яю мають значення для правильного виршення кримiнального провадження [3, с. 340]. У Кримшальному процесуальному кодекс Укра!ни призначення судово! експертизи регламентуеться здебшьшого як процесуальна дiя у формi доручення слiдчого суддi чи суду, реалiзована на пiдставi клопотання сторони кримшального провадження про необхщнють залучення спещальних знань.
Виходячи з аналiзу спещально! лггератури, цш використання результата судових експертиз як доказiв тд час досудового розслщування кримiнальних правопорушень доволi докладно розглянутi А. Р. Белкшим [9, с. 272-276]. Однак зазначеш ним твердження потребують подальшо! деталiзацп та розробки. Так, вважаемо, що можна виокремити певнi напрямки використання висновюв експерта, цiлями яких е:
1) у доказуванш - отримання нових доказiв, перевiрка iнших доказiв, формування комп-лексiв доказiв;
2) у тактичному плаш - висунення та перевiрка версiй, моделювання мехашзму кримь нального правопорушення, подолання протиди розслiдуванню;
3) в органiзацiйному плаш - обгрунтування рiшень, якi приймае слщчий у розслiдуваному кримiнальному провадженш;
4) у профiлактицi злочинiв - встановлення обставин, яю сприяли вчиненню кримiнальних правопорушень.
Якщо аналiзувати проблему використання висновкiв експерта у процесуальному доказуванш, то варто зазначити, що проведення експертизи здебшьшого спрямоване на отримання нових, рашше невщомих слщчому фактичних даних iз застосуванням спещальних знань. Прикладом може бути виявлення стороншх мiкрооб'ектiв на речових доказах, вилучених у потерпiлих при вчиненш вбивств, розбiйних нападiв, згвалтувань i iн., встановлення початкових запишв у документах, якi були змшеш, тощо, тобто виявлення невiдомих рашше слщчому фактичних даних, якi е доказами у справа З шшого боку, iнформацiя, яка встановлюеться експертом не обов'язково мае бути абсолютно новою для слщчого. Так, наприклад, результати слщчого експерименту шляхом вщтво-рення обстановки та обставин поди, проведеного з метою перевiрки показань пщозрюваного про те, як ним були спричинеш ушкодження потертлому (використане знаряддя, способи нанесення ударiв, !х кiлькiсть тощо), зiставляються з висновками судово-медично! експертизи потерпiлого. Зб^ отриманих результатiв буде свiдчити про те, що подiя вiдбувалася саме так, як вказуе пщозрюваний. Отже, у слiдчого з'являеться новий доказ, який тшьки пiдтверджуе вже вiдомi йому данi про факти.
Перевiрка одних доказiв на базi шших у кримiнальному провадженнi здiйснюеться шляхом зютавлення !х змiсту i з'ясування !х погодженостi один з одним. При цьому, така перевiрка буде взаемодоповнюючою. Так, результати судово! експертизи можуть шдтверджуватись показаннями свiдка, в той час як i саме судово-експертне дослщження може пiдтверджувати його показання. З шшого боку, якщо показання свщка суперечать висновкам експерта, це може бути шдставою як для перевiрки цих показань свщка, так i для перевiрки самого експертного висновку. Саме слщчий повинен звертати особливу увагу на таю ситуацп. Очевидно, що слщчому недоцшьно клопотати перед судом про призначення повторно! експертизи кожного разу, коли пщозрюваний буде змшювати сво! показання. Однак, якщо висновок експерта, ^м того, суперечить й шшим доказам у справi - це привщ розглянути питання про призначення повторно! експертизи. Варто також зазначити, що як висновки експерта можуть бути пщставою для висунення i перевiрки слщчих версш, так i обставини справи можуть бути використаш експертом, причому не тшьки для побудови експертних версш, але й навпаки, для обмеження кола версш, яю пщлягають перевiрцi. Таке обмеження можливе, якщо обставини провадження аналiзуються тд кутом зору спецiальних пiзнань [10, с. 43].
Не зайвим буде згадати про такий важливий аспект, як перевiрка за допомогою експертизи окремих матерiалiв, отриманих тд час проведення оперативно-розшукових заходiв з метою !х подальшого використання у кримшальному процесуальному доказуваннi (це стосуеться, насам-перед, аудiозаписiв, вiдеозаписiв та фотозшмюв). Виконуючи вимогу законодавства (ст. 94 КПК Укра!ни) про всебiчну, повну i неупереджену оцiнку доказiв, слщчий повинен з'ясувати правову природу й спошб отримання матерiалiв, якi з'явилися в результат проведення оперативно-розшукових заходiв. Одна зi складових допустимосп таких матерiалiв у кримiнальному провадженш буде прямо залежати вщ висновку експерта про те, чи не пщдавалися фотозшмки монтажу, чи зазнавала змш фонограма, чи е ознаки мехашчного або електронного монтажу на фонограм^ чи одночасно проводився запис вщео та аудiо на вiдеофонограмi тощо.
Одшею з важливих цiлей використання висновюв за результатами судово! експертизи е подолання протиди розслiдуванню. Протидiя розслщуванню може здiйснюватися в рiзноманiтних формах, зокрема у формi приховування шформацй про злочин, знищення слiдiв злочину, маску-вання iнформацi! [11, с. 22]. Водночас, приховування злочишв у юридичнш лiтературi визначають як дiяльнiсть або елемент дiяльностi, направлений на перешкоджання розслiдуванню шляхом приховування, знищення, маскування або фальсифшацп слiдiв злочину, !х носi!в, слiдiв злочинця [12, с. 694].
Рiзнi види судових експертиз посщають важливе мiсце у встановленш i викриттi рiзно-маштних способiв приховування злочинiв. Вочевидь, можна стверджувати про два способи виявлення приховування слщв злочишв за допомогою судових експертиз:
- безпосереднш, коли завдяки експертним дослщженням слщчий отримуе докази, яю безпосередньо вказують на приховування злочину (наприклад, у справi з обвинувачення П. i Г. у вчиненш вбивства були виявлеш замитi слiди кровi на одязi пiдозрюваних, невидимi вiдбитки пальцiв рук тдозрюваних на предметах обстановки у помешканш потерпiлого, на знаряддi злочину);
- опосередкований - встановлення обставин, яю спростовують показання свщюв, тдозрюваного; встановлення симуляцi! психiчно! хвороби тдозрюваним (наприклад, у справах з обвинувачення Р. у вчиненш тяжких тшесних ушкоджень, якi потягнули смерть потерпшо!, та С. у вчиненнi згвалтування, обвинувачуванi симулювали психiчнi захворювання, що було встановлено у результатi проведення судово-психiатричних експертиз) [18].
Вважаемо також за необхщне докладнiше розглянути можливосп судових експертиз у виявленнi окремих способiв протидi! розслiдуванню. I. М. Лузгш зазначав, що за допомогою судово-психiатрично! експертизи може бути дiагноcтована, а потiм викрита симуляцiя психiчних захворювань, до яко! нерiдко вдаються пщозрюваш, щоб уникнути кримiнально! вщповщальносп. З позицi! цього вченого, використання висновюв судово-медично! експертизи про час i обставини спричинення тiлесних ушкоджень, причин смерти групову належнiсть кровi викривае спроби пiдозрюваного приховати справжш обставини злочину, приховати спiвучасникiв, применшити свою вину, а, наприклад, за допомогою пожежно-техшчно! експертизи встановлеться безпосередня причина загоряння, що е одним з найважливших доказiв, наприклад, при викритп пiдпалу як способу приховування вбивств [13, с. 18].
Як вже було зазначено, приховування шформацй е одним iз найбшьш поширених способiв протидi! досудовому розслiдуванню. Цей спошб може використовуватись як тдозрюваними, так i свiдками, i навггь потерпiлими (наприклад, при згвалтуваннi, коли жертва приховуе сам факт вчинення злочину щодо не!, оскшьки вбачае у цьому загрозу для свое! репутацп). Свщок, особливо, якщо вш знайомий з пiдозрюваним та знаходиться з ним у товариських стосунках, швидше за все вдасться до приховування певно! шформацй, яка, на його думку, може зашкодити тдозрюваному, ашж до дачi свщомо неправдивих показань, за яку кримiнальним законодавством передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть, про що свщок попереджаеться безпосередньо перед допитом. Приховування ж шформацй у формi вщмови вщ дачi показань також караеться законом, однак е ситуацп, коли слщчий ще не володiе необхiдною iнформацiею, щоб поставити свщку вiдповiднi запитання, а свщок, своею чергою, не вщмовляючись вщ вiдповiдей в цiлому, просто замовчуе певш факти. У цьому випадку замовчування шформацй такому свщку формально шчим не загро-жуе. Пщозрюваш, своею чергою, iнодi вдаються до приховування кшькосп спiвучасникiв, коли кримшальне правопорушення вчинене у спiвучастi, а тому вщмовляються давати показання про шших спiвучасникiв.
У разi приховування шформацй або вiдмовi вiд дачi показань тактичними прийомами використання результата судових експертиз можуть бути:
а) ознайомлення допитуваного з !х результатами;
б) постановка питань допитуваному за результатами судових експертиз;
в) наведення аргумента, яю грунтуються на результатах судових експертиз;
г) демонстращя перед тдозрюваним обiзнаностi слщчого в окремих обставинах кримь нального правопорушення завдяки експертним дослщженням (наприклад, про знаряддя вчинення, про чисельнють сшвучасниюв тощо).
У випадку, якщо тдозрюваний вiдмовляеться тдтвердити факт свого перебування на мющ подi! кримiнального правопорушення, йому можна пред'явити висновок дактилоскотчно! екс-пертизи, де вказуеться, що вiдбитки пальщв у квартирi, на яку було вчинено розбшний напад, залишенi саме ним. Якщо ж тдозрюваний наполягае на тому, що злочин вш здшснив вш сам, йому треба поставити запитання щодо вщбитюв пальщв його знайомого, виявлених разом з його вщбитками у квартирi жертви. Висновок трасолопчно! експертизи про те, що на мющ вбивства виявлеш слщи взуття трьох осiб, може змусити тдозрюваного, який до цього говорив, що вш був наодинщ з жертвою, змiнити свою позищю i дати правдивi показання.
Не можна оминути роль кримшалютичних експертиз у тих випадках, коли для приховання вчиненого кримшального правопорушення тдозрюваний вдаеться до повного або часткового знищення сладв та предмета. Встановити факт знищення матерiальних слщв злочину слщчий може в основному тшьки шляхом подання клопотання слiдчому суддi про призначення судових експертиз. Доказом цього можуть бути висновки судових експертиз, якими виршувались ситуа-тивш або дiагностичнi задачi стосовно предмета-речових доказiв iз слiдами !х часткового знищення. Так, експерт може встановити факт тдчистки або витравлення у документу котрий буде використано слщчим як доказ спроби знищити слщи злочину. За певних обставин експерт може реконструювати початковий стан об'екта i виявити на ньому слщи, яю тсля !х експертного дослiдження можуть бути використанi як докази у справi у виглядi висновку експерта.
Встановлення факту приховування шформацп чи !! носi!в також може здшснюватися шляхом використання експертних висновюв, якi виявляють або пщтверджують факт змiни зовнiшностi суб'екта злочину (наприклад, висновки судово-медичних дослщжень шрамiв, рубцiв, iнших особливих прикмет зовшшносп особи, що перевiряеться тощо).
Своею чергою, встановлення неправдивосп iнформацi! або !! носi!в, насамперед, стосуеться використання доказiв для викриття в неправдивих свiдченнях осiб, що дають явно неправдивi показання або роблять явно неправдивi заяви чи повiдомлення. Використання для таких цшей доказiв кримшального провадження зводиться до !хньо! демонстрацп у визначеному порядку або у визначенш ситуацi!, що складае змют окремих тактичних прийомiв або комбшацш. Так, тактичним прийомом допиту слугуе послщовне пред'явлення допитуваному доказiв у порядку наростання !хньо! сили. При цьому варто зазначити, що в слщчш практищ на значну частину пщозрюваних висновок експерта може вплинути навггь бiльше, нiж визнання вини шшими спiвучасниками.
Фактичнi данi, яю встановленi в процесi експертного дослщження i суперечать показанням допитуваного, е обгрунтованою пiдставою вважати, що вш дае неправдивi показання. Причинами цього може бути як намагання свщомо дати неправдивi показання, так i добросовiсна помилка. Своею чергою, помилка, як вщомо, може бути обумовлена об'ективними або суб'ективними причинами (хворобливий стан, хвилювання тощо) [12, с. 409]. Таю причини слщчий може встановити, клопочучи про призначення судово-психолопчно! або ж комплексно! психолого-пси-хiатрично! експертизи. З позицi! О. Я. Переверзи, висновок судово-психолопчно! експертизи може використовуватись для викриття тдозрюваного, i вказувати, що особа, яка дае свщчення, не може належно сприймати обставини вчинення протиправних дш i давати щодо них правильш показання [14, с. 75]. Не викликае сумшву, що це е можливим i з теоретичного, i з практичного боку, однак чи е сенс клопотати перед слщчим суддею про призначення судово-психолопчно! експертизи щоразу, коли тдозрюваний стверджуватиме, що свщок (потерпший) не може адекватно сприймати навколишню дшсшсть? Очевидно, для цього слщчий повинен володгги конкретними i достатшми даними про те, що свщок неадекватно сприймае дшсшсть, або хоча б мати власш обгрунтоваш сумшви з цього приводу. В шшому випадку це буде сприйматися як спроба затягнути слщство з боку тдозрюваного.
Використання експертних висновюв як форми залучення в кримшальне провадження спецiальних знань досягае ще одну важливу цшь: слугуе засобом викриття шсценувань кримi-
нальних правопорушень, тобто встановлення так званих "негативних обставин". 1нсценування кримшального правопорушення проявляеться в штучному створенш обстановки, яка не вщповщае подi!, що вiдбулася фактично на цьому мющ, i може мати на мет створення:
а) видимосп вчинення у визначеному мiсцi шшого кримiнального правопорушення та приховання ознак справжньо! подi!;
б) видимостi поди, що вщбувалася на цьому мющ, i не е кримiнальним правопорушенням, для приховання реально вчиненого кримшального правопорушення;
в) видимосп вчинення кримшального правопорушення для приховання поди, що не е кримшальним правопорушенням;
г) неправильного уявлення про окремi деталi фактично вчиненого кримшального правопорушення або про окремi елементи його складу (наприкладиклад, шсценування вчинення злочину шшою особою, в шшому мющ, з шшою метою або ж з шших мотивiв тощо) [15, с. 103].
Не зайвим буде зазначити, що використання доказiв у щлому та висновюв експерта, зокрема, е надзвичайно важливим для обгрунтування рiшень слiдчого. У процесi досудового розслщування слiдчий приймае тактичнi та процесуальш рiшення. Пiд тактичним ршенням у кримiналiстичнiй лiтературi розумiеться вибiр цiлi тактичного впливу на слщчу ситуацiю в цiлому або на окремi !! компоненти, а також впливу на хщ i результати процесу розслщування i його елементи з метою ви-значення методiв, прийомiв i засобiв досягнення ще! цiлi [9, с. 274]. На основi результатiв експер-тизи слщчий може прийняти процесуальнi рiшення про проведення вщповщних слiдчих (розшу-кових) дш, а також про !хню черговiсть. Наявна доказова iнформацiя, яка витшае iз висновку експерта, обгрунтовуе необхiднiсть проведення слiдчих (розшукових) дш чи негласних слiдчих (розшукових) дш, а тому е для них основною. Так, за наявносп шформаци про спричинення смертi за допомогою знаряддя з визначеними характеристиками, яю встановлеш судово-медичною експер-тизою, слщчий може прийняти ршення про проведення обшуку за мюцем проживання пщозрю-ваного з метою вiдшукання знаряддя злочину iз вказаними у висновку властивостями. Так само, за наявносп кшькох пiдозрюваних та висновку дактилоскошчно! експертизи про те, що на мющ злочину виявлеш пальцевi вщбитки одного з них, слiдчий приймае тактичне ршення про черговiсть допипв пiдозрюваних з метою отримання правдивих показань.
Варто зазначити, що стосовно використання експертних висновюв як пщгрунтя для при-йняття процесуальних ршень про проведення процесуальних чи слщчих (розшукових) дiй, якi визначають вщповщно наступнi етапи досудового розслiдування або ж вимагають ршення слiдчого суддi (наприклад, повiдомлення про пiдозру або ж обшук чи огляд в житл чи шшому володшш тощо), то в цьому випадку висуваються бшьш суворi вимоги до доказово! бази щодо достатностi доказiв i !х узгодженостi. Так, вiдповiдно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК Укра!ни пщставою для повщом-лення про пiдозру е наявнють достатностi доказiв для пщозри особi у вчиненнi кримiнального правопорушення. Досягнення ще! "достатностi" i е одним iз завдань використання доказiв узагалi та експертних висновкiв, зокрема. На вщмшу вiд тактичних ршень, для прийняття процесуальних рiшень одного висновку за результатами судово! експертизи буде недостатньо. Потрiбно, щоб вш входив до всiе! сукупностi доказiв як складова комплексу доказiв, що свщчило б про безумовну необхщнють прийняття саме такого рiшення.
Окремою цшлю використання висновкiв судових експертиз також iнодi вiдносять реабi-лггащю невинуватих осiб, яким було помилково оголошено про пщозру [16, с. 92]. Однак, вва-жаемо, що така цшь не може бути визнаною одшею з основних, оскшьки тактично грамотно проведене розслiдування з дотриманням ушх вимог кримiнального процесуального законодавства практично виключае можливють притягнення до вщповщальносп невинувато! особи.
Висновки. Отже, на пiдставi аналiзу цшей залучення спецiальних знань у кримшальному провадженнi на стадi! досудового розслщування кримшальних проваджень можна видiлити певш напрямки використання висновкiв експерта, цшями яких е:
- у доказуванш - отримання нових доказiв, перевiрка iнших доказiв, формування комплексiв доказiв;
- у тактичному плаш - висунення та nepeBipKa версш, моделювання мехашзму вчинення кримшального правопорушення, подолання протидп розслiдуванню;
- в оргашзацшному планi - обгрунтування ршень, якi приймае слiдчий у розслщуваному кримiнальному провадженнi;
- у профшактищ кримiнальних правопорушень - встановлення обставин, яю сприяли вчиненню кримiнальних правопорушень.
Вважаемо за необхщне також зазначити, що вiд цiлей використання висновюв судових експертиз в кримшальних провадженнях потрiбно вiдрiзняти цiлi провадження судових експертиз, тобто и завдання, яю безпосередньо вирiшуються експертом. Так, у спещальнш лiтературi найбiльш загальними цшями кримiналiстичних, а також шших судових експертиз, якi включають щентифшацшш та дiагностичнi задачi, називаеться встановлення: фактичного стану об'екпв; можливостi виконання певних дш; обставин виконаних дш; невидимих слiдiв i реконструкцiя об'екпв; тотожностi або групово! належностi об'екпв [17, с. 146; 18; 19]. У деяких випадках тд час розслщування кримiнальних правопорушень для слщчого важливо встановити властивостi об'екта, яю можуть мати значення для кримшального провадження. Наприклад, якщо вбивство або тяжю тiлеснi ушкодження були спричинеш вогнепальною зброею, необхiдно встановити, чи е справною вогнепальна зброя, виявлена у шдозрюваного. В цьому випадку експерт може вказати у висновку можливють в певнш ситуаци виконання пострщу з представлено! збро! без натискання на спусковий гачок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про судову експертизу: Закон Укра!ни в1д 25.02.1994 р. (1994). URL: http: // www.rada.gov.ua.
2. Салтевський М. В. Кримшал1стика. (2001) : тдруч. : у 2 ч. Ч. 2. Х. : Консум, 528 с.
3. Шеттько В. Ю. (2001). Кримшатстика : тдруч. для студ. юрид. спец. вищих закл. освгги К.: 1н Юре. 684 с.
4. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни: Закон Укра!ни ввд 13 квгг. 2012 р. (2012). URL: http: // www.rada.gov.ua.
5. Про судову експертизу в кримшальних i цившьних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 в1д 30.05.1997 р. (2002). Бюлетень законодавства i юридично!' практики Укра!ни. № 7: Судов1 експертизи в Украшг С. 23 - 29.
6. 1нструкщя про призначення та проведення судових експертиз: Наказ МЮ Укра!'ни № 53/5 в1д 08.10.1998 р., (з1 змшами, внесеними зпдно з наказами МЮ Укра'ни № 144/5 в1д 30.12.2004 та №59/5 в1д 10.06.2005). URL: // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0705 %2D98&text.
7. Настанова про д1яльтсть експертно-кримшал1стично! служби МВС Укра!'ни: Наказ МВС Укра'ни № 682 в1д 30.08.1999 р.
8. 1нструкщя про проведення судово-медично! експертизи: Наказ МОЗ Украни ввд 17.01.1995 р. (2002). № 6. Бюлетень законодавства i юридично'1 практики Украти. № 7: Судов1 експертизи в Укра!т. С. 190-196.
9. Белкин А. Р. (1999). Теория доказывания : науч.-метод. пособ. М., 429 с.
10. Соколовский З. М. (1961). Использование обстоятельств дела для построения и проверки экспертных версий. Рефераты докладов второй научной конференции Ташкентского НИИСЭ, посвященной вопросам судебной экспертизы. Ташкент. С. 42-43.
11. Карагодин В. Н. (1992). Преодоление противодействия предварительному расследованию. Свердловск: Изд-во Уральского университета. 175 с.
12. Белкин Р. С. (1999). Криминалистика : учеб. для вузов. М. 990 с.
13. Лузгин И. М. (1981). Способ сокрытия преступления и роль экспертизы в его установлении. Современные вопросы криминалистической экспертизы: Сборник научных трудов, Волгоград. С. 11-22.
14. Переверза О. (2002). Подолання завщомо неправдивих показань допитуваного за допомогою експертиз у ход1 досудового слщства. Право Укра'ши. № 12. С. 75-77.
15. Шеттько В. Ю. (2001). Кримшал1стика: Енциклопедичний словник. Х.: Право. 560 с.
16. Образцов В. А. (2004). Криминалистика: модели средств и технологий раскрытия преступлений : курс лекций. М. 400 с.
17. Седых-Бондаренко Ю. П. (1977). Роль криминалистической экспертизы в расследовании по уголовным делам о тяжких преступлениях против личности. Вопросы криминологии и криминалистики: Труды Карагандинской ВШМВД СССР. Караганда. Вып. 6. С. 138-152.
18. Грамович Г. И. (1989). Проблемы теории и практики эффективного применения специальных знаний и научно-технических средств в раскрытии и расследовании преступлений: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Киевский государственный университет им. Т. Г. Шевченко. К. 44 с.
REFERENCES
1. Pro sudovu ekspertyzu [On forensic examination]: Zakon Ukrainy vid 25.02.1994 r. (1994). URL: http: // www.rada.gov.ua.
2. Saltevsky M. V. Kryminalistyka [Criminalistics]. (2001). Pidruchnyk: U 2 ch. Ch. 2. Kh: Konsum. 528 p.
3. Shepitko V. Iu. (2001). Kryminalistyka [Criminalistics]. : Pidruchnyk dlia studentiv yuryd. spets. vyshchykh zakladiv osvity. K.: In Yure. 684 p.
4. Kryminalnyiprotsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 13 kvit. 2012 r. (2012). URL: http: // www.rada.gov.ua.
5. Pro sudovu ekspertyzu v kryminalnykh i tsyvilnykh spravakh [On forensic examination in criminal and civil cases]: Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu No. 8 vid 30.05.1997 r. (2002). Biuleten zakonodavstva i yurydychnoi praktyky Ukrainy. No. 7: Sudovi ekspertyzy v Ukraini. P. 23 - 29.
6. Instruktsiia pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz [Instruction on appointment and conduct of forensic examinations]: Nakaz Mlu Ukrainy No. 53/5 vid 08.10.1998 r., (iz zminamy, vnesenymy zghidno z nakazamy Mlu Ukrainy No. 144/5 vid 30.12.2004 ta No.59/5 vid 10.06.2005). URL: // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0705 %2D98&text.
7. Nastanova pro diialnist ekspertno-kryminalistychnoi sluzhby MVS Ukrainy [Guidelines on the activities of the forensic service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]: Nakaz MVS Ukrainy No. 682 vid 30.08.1999 r.
8. Instruktsiiaproprovedennia sudovo-medychnoi ekspertyzy [Instruction on forensic examination]: Nakaz MOZ Ukrainy vid 17.01.1995 r. (2002). No. 6. Biuleten zakonodavstva i yurydychnoi praktyky Ukrainy. No. 7: Sudovi ekspertyzy v Ukraini. P. 190 - 196.
9. Belkyn A. R. (1999). Teoryia dokazyvanyia [Theory of proof]. Nauchno-metodycheskoe posobye. M. 429 p.
10. Sokolovskyi Z. M. (1961). Yspolzovanye obstoiatelstv dela dliapostroenyia y proverky dkspertnykh versii [Using the circumstances of the case to build and test expert versions]. Referaty dokladov vtoroi nauchnoi konferentsyy Tashkentskoho NYYSE, posviashchennoi voprosam sudebnoi ekspertyzy. Tashkent. P.42 - 43.
11. Karahodyn V. N. (1992). Preodolenye protyvodeistvyia predvarytelnomu rassledovanyiu [Overcoming opposition to the preliminary investigation]. Sverdlovsk: Yzd-vo Uralskoho unyversyteta. 175 p.
12. Belkyn R. S. (1999). Krymynalystyka. [Criminalistics]. Uchebnyk dlia vuzov. M. 990 p.
13. Luzghyn Y. M. (1981). Sposob sokrytyiaprestuplenyiay rol ekspertyzy v eho ustanovlenyy [The method of concealing a crime and the role of expertise in its establishment]. Sovremennye voprosy krymynalystycheskoi ekspertyzy: Sbornyk nauchnykh trudov, Volhohrad. P. 11-22.
14. Pereverza O. (2002). Podolannia zavidomo nepravdyvykh pokazan dopytuvanoho za dopomohoiu ekspertyz u khodi dosudovoho slidstva [Overcoming knowingly false testimony of the interrogated with the help of examinations during the pre-trial investigation]. Pravo Ukrainy. No. 12. P. 75-77.
15. Shepitko V. Iu. (2001). Kryminalistyka [Criminalistics]: Entsyklopedychnyi slovnyk. Kh: Pravo/ 560 p.
16. Obraztsov V. A. (2004). Krymynalystyka: modely sredstv y tekhnolohyi raskrytyia prestuplenyi [Foren-sics: models of means and technologies of crime detection]. Kurs lektsyi. M. 400 p.
17. Sedykh-Bondarenko Yu. P. (1977). Rol krymynalystycheskoi ekspertyzy v rassledovanyy po uholovnym delam o tiazhkykh prestuplenyiakh protyv lychnosty [The role of forensic science in the investigation of criminal cases of serious crimes against the person]. Voprosy krymynolohyy y krymynalystyky: Trudy Karahandynskoi VSh MVD SSSR. Karahanda. Vyp. 6. P. 138-152.
18. Hramovych H. Y. (1989). Problemy teoryy y praktyky effektyvnoho prymenenyia spetsyalnykh znanyi y nauchno-tekhnycheskykh sredstv v raskrytyy y rassledovanyy prestuplenyi [Problems of theory and practice of effective application of special knowledge and scientific and technical means in the detection and investigation of crimes]: Avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.09 / Kyevskyi hosudarstvennbii unyversytet ym. T. H. Shevchenko. K. 44 p.
Дата надходження: 29.12.2020р.
Volodymyr Ortynsky
Lviv Polytechnic National University, Director of the Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education Honored Lawyer of Ukraine Doctor of Law, Professor
THE ESSENCE AND PURPOSES OF THE USE OF FORENSIC EXAMINATIONS IN THE PRE-TRIAL INVESTIGATION OF CRIMINAL PROCEEDINGS
The article is devoted to the problem of forensic and procedural analysis of the essence and purposes of the use of forensic examinations during the pre-trial investigation of criminal proceedings. In criminal procedural activity, special knowledge is used in two forms: - in the form of involving specialists during certain investigative (search) actions; - in the form of involving an expert in criminal proceedings for examination. It is the second of the above forms of attracting special knowledge that is particularly important for criminal proceedings in general and for pre-trial investigation in particular, as this form provides a new source of evidence in criminal proceedings.
It is established that the examination is most often aimed at obtaining new, previously unknown to the investigator factual data using special knowledge. In particular, the detection of foreign micro-objects on material evidence seized from victims of murder, robbery, rape, etc., the establishment of initial entries in documents that have been changed, etc., ie the detection of previously unknown to the investigator facts that are evidence in the case. However, the information established by the expert does not have to be completely new to the investigator, as the examination of some evidence on the basis of others in criminal proceedings is carried out by comparing their content and finding out their consistency with each other. In this case, such a test will be complementary. . For example, the results of the reproduction of the situation and circumstances of the event, conducted to verify the testimony of the accused about how he caused damage to the victim (used weapons, methods of strikes, their number, etc.), are compared with the findings of forensic examination the victim. The coincidence of the obtained results will indicate that the event took place exactly as indicated by the suspect. Thus, the investigator has new evidence, which only confirms the facts already known to him.
It is stated that on the basis of the analysis of the purposes of attracting special knowledge in criminal proceedings at the stage of pre-trial investigation of criminal proceedings it is possible to allocate certain directions of using expert conclusions, the purposes of which are: - in proving -obtaining new evidence; - in the tactical plan - nomination and verification of versions, modeling of the mechanism of commission of a criminal offense, overcoming of opposition to investigation; - in organizational terms - justification of decisions made by the investigator in the investigated criminal proceedings; - in crime prevention - the establishment of circumstances that contributed to the commission of criminal offenses. It is noted that from the purposes of using the conclusions of forensic examinations in criminal proceedings should be distinguished the purposes of forensic examinations, ie the tasks to be solved by the expert.
Key words: forensic examination, expert opinion, pre-trial investigation, criminal proceedings.
