CC BY
13
УДК 343.122
С. О. Сорока
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права i психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка"
А. С. Крижановський
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права i психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка"
ЗАХИСТ ПРАВ ПОТЕРП1ЛОГО П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ
© Сорока С. О., Крижановський А. С., 2019
Розглянуто особливост захисту прав потерпшого пщ час досудового розсль дування. Потерпiлий е учасником кримшального провадження i займае у ньому центральне мiсце. УкраТна проголошена демократичною, правовою державою i свою дiяльнiсть спрямовуе на основi конституцiйних принцишв, зокрема, людину визнано найвищою сощальною цiннiстю, а кримiнально-процесуальна дiяльнiсть повинна саме забезпечувати та захищати цей основний змкт i спрямованiсть дiяльностi держави на "захист прав людини". Проаналiзовано правовий механiзм захисту прав потерпшого пщ час досудового розслщування, виявлено проблеми цього питання та запропоновано шляхи виршення.
Ключовi слова: кримшальне провадження; досудове розслiдування; слщчий; потерпiлий; захист прав потерпiлого.
С. А. Сорока, А. С. Крыжановский
ЗАЩИТА ПРАВ ПОТЕРПЕВШЕГО ВО ВРЕМЯ ДОСУДЕБНОГО РАССЛЕДОВАНИЯ
Рассмотрено особенности защиты прав потерпевшего во время досудебного расследования. Пострадавший является участником уголовного судопроизводства, который занимает центральное место. Украина провозглашена демократическим, правовым государством и свою деятельность направляет на основе конституционных принципов, в частности, человек признается высшей ценностью, а уголовно-процессуальная деятельность должна обеспечивать и защищать эту основную направленность деятельности государства в сторону "защиты прав человека". Проанализирован правовой механизм защиты прав потерпевшего в ходе досудебного расследования, выявлены проблемы этого вопроса и предложены пути решения.
Ключевые слова: уголовное производство; досудебное расследование; следователь; потерпевший; защита прав потерпевшего.
S. O. Soroka
Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,
Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.
А. S. Kryzhanovskyi
Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,
Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.
PROTECTION OF VICTIM'S RIGHTS AT THE PRE-TRIAL INVESTIGATION STAGE
The features of the protection of the victim's rights during the pre-trial investigation are considered. The victim is a party to the criminal proceedings, which is central. Ukraine is proclaimed a democratic, rule of law state and directs its activities on the basis of constitutional principles, in particular, a person is recognized as of the highest social value, and criminal proceedings should ensure and protect this basic concept and orientation of the state's activity in the field of "human rights protection". The legal mechanism of protection of the victim's rights during the pre-trial investigation is analyzed, the problems of this issue are identified, and the ways of solving are suggested.
Key words: criminal proceedings; pre-trial investigation; investigator; victim; protection of victim's rights.
nocTaHoBKa прoблеми. Слщчий e одним i3 учасниюв кримшального провадження, дiяльнiсть якого чггко регулюеться нормами Кримшального процесуального законодавства. Кримшальний процесуальний кодекс (z^i КПК) Укра!ни мютить ефективш засоби та мехашзми захисту прав i свобод учасниюв кримшального провадження, ус стади судочинства чггко врегульоваш, вони грунтуються на демократичних i гуманютичних засадах, а норми процесуального права утворюють своерщний зв'язок iз нормами матерiального права та дiяльнiстю суб'екпв правозастосування. Отже, у разi вчинення кримшальних правопорушень головним завданням держави е захист законних прав та штереив громадян. Тому дiяльнiсть оргашв, яю здшснюють кримшальне провадження, повинна бути спрямована на реальне забезпечення гарантш учасниюв провадження i ефективне поновлення !хшх прав у разi порушення, насамперед потерпшого.
Аналiз дослщження проблеми. Нaукoвo-теoретичну бaзу дoслiдження ст^^влять прящ впчизняних тa iнoземних науковцiв, зoкремa: С. С. Абламського, В. П. Бож'ева,. Ю. М. Грошевого, О. В. Каплшо!, В. Т. Нора, Т. В. Омельченка, М. С. Строговича, Л. Д. Удаловой, О. Г Яновсько! тa шших дoслiдникiв.
MeTa CTaTri - розкрити проблеми захисту прав потерпiлого пiд час досудового розслщування.
Виклад основного матeрiалу. Потерпiлий е учасником кримiнального провадження i займае одне iз центральних мiсць. Як зазначав В. Т. Нор, потерпший (жертва злочину) е важливим учасником кримшального провадження, а залишаеться на другому плаш як законодавчо!, так i пра-возастосовно! практики. На законодавчому рiвнi це виявляеться у диспропорци обсягу процесуаль-
них прав потерпшого та обвинуваченого, в недотриманш засади рiвностi всiх громадян (а також учасниюв кримiнального провадження) перед законом i судом, а також засади змагальносп [1]. Це пояснюсться тим, що в попередш роки особлива увага у разi вчинення кримiнального правопорушення зосереджувалась на обвинуваченому, забезпеченш його прав i свобод. Кримшаль-но-процесуальне законодавство попередшх рокiв не визначало статусу потерпшого, його прав i обов'язкiв. Суттeвi змiни щодо визначення процесуального статусу потерпшого, його прав i обов'язюв внiс КПК УРСР 1960 р., згщно з яким потерпiлого було визнано самостшною процесу-альною ф^урою i вiн зайняв свое мюце в класифшацп учасникiв кримшально-процесуально! дiяльностi, якi мають власний iнтерес у кримшальному процесi. КПК Укра!ни 2012 р. визначив його процесуальний статус тд час здшснення кримiнального провадження, права i обов'язки, вiдвiв окремий параграф, а в теоретичнш класифшацп учасникiв - зарахував до окремо! групи.
Вiдповiдно до ст. 55 КПК Укра!ни потерпiлою у кримшальному провадженш визнаеться фiзична особа, якш кримiнальним правопорушенням завдано морально!, фiзично! або майново! шко-ди, це може бути також юридична особа, якш кримшальним правопорушенням завдано майново! шкоди.
У разi вчинення кримiнального правопорушення особа мае право звернутися до уповно-важеного органу iз заявою, яку повиннi негайно прийняти i зарееструвати, а !! визнати потерпшою. Уповноважений орган, до якого подана заява, повинен видати документ, що пщтверджуе !! прий-няття i реестрацiю, а також вручити пам'ятку про процесуальш права та обов'язки потерпшого. Вщповщно слiдчий, за можливосп невiдкладно, але не пiзнiше шж через 24 години пiсля подання заяви, повщомлення про вчинене кримшальне правопорушення, а також якщо вш самостiйно виявить обставини, що вказують про факт вчинення кримiнального правопорушення, зобов'язаний внести отримаш вiдомостi до Единого реестру досудових розслiдувань, розпочати досудове розслщування та через 24 години з моменту внесення таких ведомостей надати заявнику витяг з Единого реестру досудових розслщувань (ст. 214 КПК Укра!ни). На вщмшу вiд КПК Укра!ни 1960 р., за КПК Укра!ни 2012 р. постанову про визнання особи потерпшою не виносять. Особа набувае прав i обов'язюв потерпшого iз моменту подання заяви про вчинення щодо не! кримшального правопорушення або заяви про залучення !! до провадження як потерпшо!. У ч. 3 ст. 55 КПК Укра!ни передбачено, що особа визнаеться потерпшою i в тому раз^ якщо вона особисто не подала заяву, але кримшальним правопорушенням !й заподiяна шкода i у зв'язку з цим вона тсля початку кримiнального провадження подала заяву про залучення !! до провадження як потерпшо!. Потерпшою не може бути особа, якш моральна шкода завдана як представнику юридично! особи чи певно! частини суспшьства. Коли встановлено, що заяву, повщомлення про кримшальне правопорушення або заяву про залучення до провадження як потерпшо! подала особа, якш не завдано морально!, фiзично! або майново! шкоди, то слщчий виносить постанову про вщмову у визнанш потерпшим. Така постанова може бути оскаржена слщчому суддг Якщо кримшальним правопорушенням заподiяно смерть особи або !! стан не дае !й змоги подати заяву про вчинення кримшального правопорушення, то iз заявою можуть звернутися близью родичi чи члени шм'! тако! особи. Потерпшою визнають одну особу з-помiж близьких родичiв чи члешв шм'!, яка подала заяву про залучення !! до провадження як потерпшо!, а за вщповщним клопотанням можуть бути визнаш потерпшими кiлька осiб. У разi видужання особи, а саме коли особа набуде здатносп користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення !! до провадження як потерпшо!. Якщо особа не подала заяву щодо вчинення кримшального правопорушення або заяву про залучення !! до кримшального провадження як потерпшо!, слщчий мае право визнати таку особу потерпшою лише за !! письмовою згодою. Якщо особа не надае тако! письмово! згоди, то за необхщносп може бути залучена до кримшального провадження як свщок (ст. 55 КПК Укра!ни).
Крiм цього КПК Укра!ни мютить Роздш VI "Особливi порядки кримшального провадження", Главу 36 "Кримшальне провадження у формi приватного обвинувачення". Особливютю кри-
мшального провадження у формi приватного обвинувачення е те, що розпочати досудове розслщування у цьому випадку можливо лише на mдставi заяви потертлого, яка е единим законним приводом для початку кримшального провадження у формi приватного обвинувачення.
Розпочавши досудове розслщування, слщчий складае план розслщування i розпочинае про-ведення слщчих (розшукових) дiй. Однiею iз основних слщчих (розшукових) дiй е допит потертлого. Мета допиту - отримання показань, що об'ективно вщображають дшстсть. Допит потертлого проводиться вщповщно до вимог ст. 166-171 КПК Укра!ни. Необхщно враховувати, що давати показання - це право, а не обов'язок потертлого. Тому потертлого, який погодився давати показання, попереджають тшьки про кримшальну вiдповiдальнiсть за завщомо неправдивi показання за ст. 384 КК Украши. Давати показання потерпший мае право рщною або шшою мовою, якою вiн вшьно володiе. Якщо потерпiлий не володiе державною мовою чи мовою, якою ведеться кримiнальне провадження, то мае право за рахунок держави користуватися послугами перекладача (п. 6,9 ч. 1 ст. 56 КПК Украши).
П. 3 ч. 1 ст. 56 КПК Украши передбачено. що потерпший мае право подавати докази слщчому, прокурору, слщчому судд^ суду. Надання такого права потерпшому сприяе забезпеченню активно! його участ у процес доказування, а також реалiзащ! засади кримшального провадження -змагальносп сторш та свободи в подант ними суду сво!х доказiв i у доведеннi перед судом !х переконливостi.
Також потерпiлий мае право заявляти вiдводи та клопотання (п. 4 ч. 1 ст. 56 КПК Украши). Пщстави та порядок вщводу регламентоват ст. 75-83 КПК Украши. Право заявляти клопотання передбачае право на його пред'явлення та законне й обгрунтоване виршення, а у разi необхщносп можна оскаржувати ршення про вiдмову в задоволент пред'явленого клопотання. Пiд час досудового розслщування потерпший мае право заявити клопотання слщчому або прокурору, а пщ час судового провадження - до суду.
Якщо потерпший не погодиться iз прийнятим ршенням, дiями чи бездiяльнiстю слiдчого, прокурора, слiдчого судд^ суду, то вiн мае право !х оскаржити (п. 7 ч. 1 ст. 56 КПК Украши). Повтстю погоджуемось з думкою О. Г. Яновсько!, яка зазначае, що право на оскарження процесуальних ршень, дш чи бездiяльностi слiдчого судд^ прокурора, слiдчого е однiею iз найважливiших гарантiй захисту громадянами сво!х прав та свобод вiд !х порушення як з боку органiв, що здiйснюють розслiдування та судовий контроль у кримшальному провадженнi, так i з боку iнших ошб, що беруть у ньому участь [2, с. 12].
Крiм цього, як зазначено вище, потерпiлою е особа, якш кримiнальним правопорушенням завдано морально!, фiзично! або майново! шкоди. Отже, крiм матерiально! шкоди, особi унаслiдок скоення деяких кримiнальних правопорушень може бути завдано i фiзичних страждань, тому така особа переживае нервово-психiчне потрясiння у зв'язку iз вчиненням щодо не! кримiнального правопорушення. Пiд час допиту слiдчий зобов'язаний враховувати психолопчний стан потертлого, до нього необхiдний особливий пщхщ: доцiльно роз'яснити потерпiлому його право мати представника та в будь-який момент кримшального провадження вщмовитися вщ його послуг з метою отримання правово! допомоги. Правова допомога - це надання правових послуг, спря-мованих на забезпечення реалiзацi! прав i свобод людини i громадянина, захисту цих прав i свобод, !х вiдновлення у разi порушення [3]. Хоча потерпшому i вручають пам'ятку про процесуальнi права та обов'язки, але потерпш не завжди користуються сво!ми правами. Як зазначае О. Л. Булейко, пояснити вщсуттсть активносп потерпiлих щодо захисту сво!х прав можна вiдсутнiстю професiйного адвоката, який би мав повщомити потерпшому про необхщнють звернення з позовом, про порядок вщшкодування завдано! шкоди, про право на оскарження, про право клопотати про проведення експертизи [4, с. 142]. Отже, доцшьно пщ час допиту з'ясувати, чи не потребуе особа правово! допомоги. Проте законом не передбачено надання потерпшому безоплатно! правово!
допомоги у зв'язку iз вчиненням щодо нього кримшального правопорушення, як це передбачено для тдозрюваного (обвинуваченого), тому в будь-якому випадку потертлому потрiбно буде звер-татись до адвоката й оплачувати його послуги або захищати сво! штереси самостiйно. Видаеться слушною думка В. Т. Нора, який зазначае, що оплату послуг адвоката (представника потертлого) доцшьно покласти на засудженого або на особу, стосовно яко! кримшальне провадження закрито за нереабштувальними пiдставами, а якщо вони малозабезпечеш - на державу. Реалiзацiя цiе! про-позицi! у законодавсга розширить можливостi потерпiлого - жертви злочину - захистити сво! права, порушеш злочином [1]. У разi необхщносп потерпiлому слiд надати сощальну допомогу, оскiльки вiн повинен мати доступ до спещальних систем тдтримки (медично!, соцiально!, психо-лопчно! допомоги). В. Т. Нор зазначае, що в Укра!ш дiе система сощально! допомоги, зокрема соцiального страхування, завдання яко! - охорона майнових прав громадян за умови частково! чи повно! втрати ними працездатносп унаслщок вчинення злочину, та система державного й приватного страхування (обов'язкового чи договiрного), яка також мае на мет надання матерiаль-но! допомоги жертвам злочинiв. Надаеться потертлим i медична та психологiчна допомога з метою !хньо! реабiлiтацi! вщ фiзичних та психiчних наслiдкiв злочину [1]. Крiм цього, якщо потертлий -неповнолiтня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недiездатною чи обмежено дiездатною, до учасп в процесуальнiй дi! разом з нею залучаеться !! законний представник (ч. 1 ст. 59 КПК Укра!ни).
Вщповщно до п. 5 ч. 1 ст. 56 КПК Укра!ни за наявносп вщповщних пiдстав потерпiлий мае право на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичiв чи члешв свое! им'1, майна та житла. Отже, слщчий повинен з'ясувати, чи не потребуе потертлий забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичiв чи члешв свое! шм'!, майна та житла. 23 грудня 1993 року прийнято Закон Укра!ни "Про забезпечення безпеки ошб, яю беруть участь у кримшальному судочинствГ', у ст. 2 якого закршлено, що право на забезпечення безпеки iз застосуванням заходiв, зазначених у закош, за наявностi вщповщних пщстав мае: а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про крим> нальне правопорушення або в шшш формi брала участь чи сприяла у виявленш, попередженнi, припиненш та розкриттi кримiнальних правопорушень; б) потертлий та його представник у кримшальному провадженш [5]. В цьому випадку слщчий, який здшснюе кримшальне провадження, приймае ршення про застосування заходiв безпеки. Невчасне застосування заходiв безпеки може призвести до залякування потертлого, i надалi до вщмови давати показання, вiдмови вщ цивiльного позову, а також до вщмови давати свщчення у судовому засщанш та, як наслiдок, особи, яю виннi у вчиненнi кримшального правопорушення, не будуть притягнуп до кримшально! вiдповiдальностi й зможуть продовжувати свою злочинну дiяльнiсть. У разi необхiдностi застосування заходiв безпеки потертлого потрiбно ознайомити iз правами й обов'язками ошб, щодо яких здшснюються заходи забезпечення безпеки [5].
П. 10 ч. 1 ст. 56 КПК Укра!ни передбачено право потертлого на вщшкодування завдано! кри-мiнальним правопорушенням шкоди. Вiдшкодування шкоди, заподiяно! внаслiдок кримiнального правопорушення, вщграе важливу роль у вiдновленнi порушеного матерiального стану потер-пiлого. Ст. 127 КПК Укра!ни передбачено таю способи вщшкодування (компенсацп) шкоди потертлому: а) добровшьне вiдшкодування пiдозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою шшою фiзичною чи юридичною особою на будь-яюй стадi! кримшального провадження шкоди, яка завдана потертлому, територiальнiй громад^ державi внаслiдок вчинення кримшального правопорушення; б) цившьний позов у кримшальному провадженш; в) шкода, завдана потертлому внаслщок кримшального правопорушення, компенсуеться йому за рахунок Державного бюджету Укра!ни у випадках та в порядку, передбачених законом.
КПК Укра!ни вперше закршлено такий спошб вщновлення порушеного матерiального стану потертлого пщ час здшснення кримiнального провадження, як добровiльне вщшкодування шкоди, заподiяно! кримiнальним правопорушенням. Вщповщно до ч. 1 ст. 127 КПК Укра!ни добровiльно
вщшкодувати шкоду, заподiяну кримiнальним правопорушенням потерпшому, територiальнiй громадi, державi, мають право: а) тдозрюваний, обвинувачений; б) за згодою тдозрюваного, обви-нуваченого будь-яка шша фiзична чи юридична особа. В матерiалах кримiнального провадження мае бути зазначено, що пiдозрюваний, обвинувачений дае згоду певнш фiзичнiй чи юридичнш особi на вiдшкодування завдано! його дiяннями шкоди. Законом не передбачено, як повинна бути вщшкодована шкода: частково чи повнютю, i яким саме способом (виплатою грошового е^валента заподiяних збиткiв; компенсацiею витрат, наприклад, на лiкування), але передбачено умову, згщно з якою потерпший мае погодитися на такий спошб вiдшкодування шкоди i прийняти його. Отже, в кожному кримшальному провадженш питання добровiльного вiдшкодування (компенсацi!) шкоди, заподiяно! кримiнальним правопорушенням, вирiшуеться шдивщуально, крiм того, можлива домовленiсть iз потерпiлим. Якщо пiдозрюваний, обвинувачений не приймуть ршення самостiйно про вщшкодування шкоди, то пiд час здшснення кримiнального провадження слiдчий, прокурор повинш роз'яснити !м про можливiсть добровшьного вiдшкодування (ком-пенсацi!) заподiяно! кримшальним правопорушенням шкоди, що е пом'якшуючою обставиною тд час призначення покарання (п. 2 ч. 1 ст. 66 КК Укра!ни). Практика добровшьного вщшкодування шкоди використовуеться, як правило, з укладенням угоди потерпшого з обвинуваченим. Укладення угод е новелою кримшального процесу, застосування !х сприяе як спрощенню процедури судового розгляду, так i поновленню порушених прав потерпшого. У передбачених законом Укра!ни про кримшальну вщповщальшсть та КПК Укра!ни випадках примирення е тдставою для закриття кримiнального провадження. У разi невиконання угоди про примирення потерпший мае право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Потерпший мае право пред'явити цившьний позов тд час кримшального провадження до початку судового розгляду. В разi порушення штереив неповнолггшх осiб та ошб, визнаних у встановленому законом порядку недiездатними чи обмежено дiездатними, цившьний позов про !х захист можуть пред'явити !хш законнi представниками. Якщо особа через фiзичний чи мате-рiальний стан, неповнолiття, похилий вш, недiездатнiсть або обмежену дiездатнiсть неспроможна самостшно захистити сво! права, то цившьний позов пред'являе прокурор.
Цившьний позов розглядаеться разом iз кримшальною справою. Цим забезпечуеться вирь шення завдань кримшального провадження - охорона прав, свобод та законних штереив учасниюв кримшального провадження (ст. 2 КПК Укра!ни). Одночасний розгляд судом кримшально! справи i цивiльного позову мае низку ютотних переваг, спрямованих на посилення захисту прав громадян та юридичних ошб, що зазнали шкоди вщ злочину. Певною мiрою це сприяе повнiшому доказуванню тдстав та розмiру заподiяно! шкоди, а також виявленню осiб, на яких покладаеться цившьно-правова вiдповiдальнiсть за заподiяння шкоди. До того ж потерпший вщ злочину звiльняеться вщ необхiдностi двiчi брати участь у судовому розглядi й вiдповiдно зазнавати додаткових хвилювань, спричинених дослщженням обставин вчиненого злочину. Свщки, перекладачi, експерти та iншi особи звiльняються вщ повторного виклику. I навiть бшьше, розгляд у кримiнальнiй справi цившьного позову сприяе найефективнiшому впливу як на самого злочинця, так i на шших осiб, запобiгаючи можливосп скоення ними правопорушень iз заподiянням шкоди.
Вiдшкодування (компенсацiя) шкоди потерпшому внаслщок кримiнального правопорушення за рахунок Державного бюджету Укра!ни компенсуеться йому лише у випадках та в порядку, передбачених окремим законом. Про це зазначено в ч. 3 ст. 127 КПК Укра!ни i у ч. 2 ст. 1177 Цившьного кодексу Укра!ни. Ця норма цившьного матерiального права встановлюе спещальш обставини, наявнiсть яких необхщна для !! реалiзацi!, а саме: 1) заподiяння кримiнальним правопорушенням саме майново! (а не фiзично! чи морально!) шкоди; 2) заподiяння майново! шкоди лише фiзичнiй особi; 3) невстановлення особи, яка вчинила кримшальне правопорушення, або ж !! неплатоспроможнiсть. В Укра!нi пщготовлено i подано до Верховно! Ради Укра!ни декiлька законопроектiв про умови та порядок вщшкодування (компенсацiю) державою (за рахунок
Державного бюджету Украши) шкоди, завдано1' кримшальним правопорушенням потерпiлим (фiзичним особам), але, на жаль, жоден з них не схвалений як закон. Тож цей спошб вщшкодування шкоди потертлому залишасться поки що не реалiзованим.
Потертлий мае право брати участь у слщчих (розшукових) та шших процесуальних дiях, пiд час проведення яких ставити запитання, подавати сво! зауваження та заперечення щодо порядку проведення дш, що вносяться до протоколу, а також ознайомлюватися з протоколами слщчих (розшукових) та шших процесуальних дш, виконаних за його учасп (п. 4 ч. 2 ст. 56 КПК Украши). Якщо потертлий бере участь у проведенш процесуальних дш, вш мае право застосовувати техшчш засоби, що надають йому для збирання i фшсаци доказово! iнформацiï. Орган чи посадова особа, що проводить процесуальну дш, можуть заборонити потертлому застосування техшчних засобiв з метою нерозголошення даних, яю мiстять таемницю, що охороняеться законом чи стосуеться штимних сторш життя людини, про що виноситься постанова (п. 12 ч. 1 ст. 56 КПК Украши).
Потертлий мае право знати сутшсть пщозри та обвинувачення, одержувати копи процесуальних документа та письмовi повщомлення. Потертлому в обов'язковому порядку надсилаеться повщомлення про вибiр, змiну чи скасування щодо пщозрюваного, обвинуваченого конкретних заходiв забезпечення кримiнального провадження, заюнчення досудового розслiдування, про вiдкриття сторонами кримшального провадження матерiалiв та в шших випадках.
Потертлому також надано право у ходi досудового розслщування ознайомлюватися з ма-терiалами кримшального провадження, яю безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього крим> нального правопорушення, у таких випадках: 1) ознайомлення з матерiалами досудового розслщування до його завершення; 2) тсля вщкриття матерiалiв; 3) у випадку закриття кримiнального провадження; 4) тсля призначення судового розгляду справи (п. 1, ч. 1 ст. 56 КПК Украши).
Отже, реалiзацiю прав потертлий здшснюе особисто, з допомогою представника або законного представника. Доцшьно зазначити, що прийняття КПК Украши 2012 р. внесло прогресивш змши, що певною мiрою вiдповiдае европейським правовим стандартам у сферi кримшального судочинства. Однак деяю положення потребують вдосконалення, а саме щодо надання потертлому безоплатноï правовоï допомоги, а також врегулювання на законодавчому рiвнi питання про вщшкодування потертлому шкоди внаслщок кримшального правопорушення за рахунок Державного бюджету Украши. Реалiзацiя цих положень дасть бiльшi можливосп потертлому захистити своï права, порушенi злочином.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Нор В. Т. Удосконалення процесуального статусу потертлого вщ злочину та системи гарантш захисту його прав i законних штереав. URL: http://radnuk.info/component/content/ article/24955. 2. Яновська О. Г. Застосування практики Свропейського суду з прав людини при здшсненш судового контролю у кримшальному провадженш. Bîchuk АкадемИ' адвокатури Украши. 2013. № 2 (27). С. 12. 3. Про безоплатну правову допомогу: Закон Украши вщ 02 червня 2011. URL: http: // zakon1.rada.gov.ua. 4. Булейко О. Л. Правовий статус потерпiлоï вщ торгiвлi людьми: стан та перспективи. Боротьба з торпвлею людьми: матерiали мiжнар. наук.-практ. конфер. (м. Донецьк, 26 червня 2008 р.) / О. Л. Булейко, Донецький юридичний шститут ЛДУВС iм. С. О. Дщоренка; Фонд Ганса Зайделя. Донецьк, 2008. 278 с. 5. Про забезпечення безпеки осiб, яю беруть участь у кримшальному судочинствк Закон Украши вщ 23 грудня 1993. URL: http : // zakon1.rada.gov.ua.
REFERENCES
1. Nor V. T. Udoskonalennya procesuaVnogo statusu poterpilogo vid zlochy^nu ta sy^stemy^ garantij zaxy^stu jogo prav i zakonny^x interesiv [Improving the procedural status of the victim of crime and the system of guarantees for the protection of his rights and legitimate interests]. URL:
http://radnuk.info/component/content/article/24955. 2.Yanovs'ka O. G. Zastosuvannya prakty^ky" Yevropejs^kogo sudu z prav lyudy^ny^ pryл zdijsnenni sudovogo kontrolyu u kry^minaVnomu pro-vadzhenni [Application of the practice of the European Court of Human Rights in the exercise of judicial review in criminal proceedings] // Visny'k Akademiyi advokatury' Ukrayiny'. - 2013. - No. 2 (27). - P. 12. 3. Pro bezoplatnu pravovu dopomogu: Zakon Ukrayinyл vid 02 chervnya 2011 [On FreeLegal Aid: Law of Ukraine of 02 June 2011]. URL: http : // zakon1.rada.gov.ua. 4. Bulejko O.L. Pravovy^j status poterpiloyi vid torgivli lyud^my^: stan ta perspekty^vy\ Borofba z torgivleyu lyud^my^: materialy' mizhnarodnoyi naukovo-prakty'chnoyikonferenciyi (m. Donecz'k, 26 chervnya 2008 r.) / O. L. Bulejko, Donecz'ky'j yury'dy'chny'j insty'tut LDUVS im. Ye. O. Didorenka; Fond Gannsa Zajdelya. Donecz'k, 2008 [Legal status of victims of human trafficking: status and prospects. Combating Human Trafficking: Proceedings of an International Scientific and Practical Conference (Donetsk, June 26, 2008)]. 278 p. 5. Pro zabezpechennya bezpekyл osib, yaki beruf uchasf u kry^minaVnomu sudochy^nstvi: Zakon Ukrayiny vid 23 grudnya 1993 [On ensuring the safety of persons involved in criminal proceedings: Law of Ukraine of December 23, 1993] URL: http : // zakon1.rada.gov.ua.
Дата надходження: 23.07.2019р.
