УДК 343.1
Свгтлана Сорока
Навчально-науковий шститут права i психологи Нацiонального ушверситету «Львiвська полггехшка», доц. кафедри кримшального права i процесу канд. юрид. наук, доц.
Галина Римарчук
Навчально-науковий шститут права i психологи Нащонального унiверситету «Львiвська полггехшка», асист. кафедри кримшального права i процесу
канд. юрид. наук
ЦИВ1ЛЬНИЙ В1ДПОВ1ДАЧ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
©Сорока С., Римарчук Г., 2018
Розглянуто питання, пов'язаш iз з'ясуванням деяких аспектов правового статусу цившьного вiдповiдача як учасника (суб'екта) кримшального провадження. Участь осiб у кримшальному провадженш потребуе чiткого знання прав та обов'яз^в кожного учасника цих вщносин, зокрема i цивiльного вщповщача. Визначено, що цивiльний вiдповiдач е самостшним учасником кримiнального процесу, який вщповщно до свого статусу мае мати права та обов'язки, як мають бути безпосередньо визначеш крим^ нальним процесуальним законодавством. Запропоновано змши до чинного кримiналь-ного процесуального законодавства.
Ключовi слова:кримшальне провадження; цивiльний вiдповiдач; правовий статус.
Светлана Сорока, Галина Римарчук
ГРАЖДАНСКИЙ ОТВЕТЧИК В УГОЛОВНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ
В статье рассмотрены вопросы, связанные с выяснением некоторых аспектов правового статуса гражданского ответчика как участника (субъекта) уголовного производства. Участие лиц в уголовном производстве требует четкого знания прав и обязанностей каждого учасника этих отношений, в том числе и гражданського ответчика. Определено, что гражданський ответчик является самостоятельным учасником уголовного процесса, согласно своему статусу обязан иметь права и обязанности, которые должны бать непосредственно определены уголовным процессуальным законодательством. Предложены изменения в действующем уголовном процессуальном законодательстве.
Ключевые слова: уголовное производство; гражданский ответчик; правовой статус.
Svitlana Soroka
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University», Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D., Assoc. Prof.
Galina Rimarchuk
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D.
CIVIL RESPONSIBLE IN CRIMINAL PROCEEDINGS
The article deals with issues related to elucidation of some aspects of the legal status of a civil defendant as a participant (subject) of criminal proceedings. The participation of persons in criminal proceedings requires a clear knowledge of the rights and obligations of each participant in these relations, since within the framework of this proceeding activity is carried out which may result in bringing the person to criminal liability that will result in a certain restriction of his rights and freedoms. A person who is liable for compensation for damage in a criminal proceeding is a civil defendant who has the responsibility to be responsible for the claims brought by the plaintiff within the limits and in the circumstances determined by the procedural law. Thus, a civilian defendant as a party to a criminal proceeding is a person who is defending himself and being involved in answering a claim made by the plaintiff. It is determined that the civil defendant is an independent participant in the criminal process, who, according to his status, should have rights and obligations that must be directly determined criminal procedural law. Proposed changes to the existing criminal procedural legislation.
Key words: criminal proceedings; civil defendant; legal status.
Постановка проблеми. Одним з вагомих етатв здшснення судово-правово1' реформи стало удосконалення кримшально-процесуального законодавства у напрямi його демократизацп й увщповщнення його мiжнародним стандартам. Питання прав i свобод людини i громадянина ниш е найважлившою проблемою внутршньо1 та зовшшньо1 полггики вшх держав свггово1 ствдружнос-тг Саме стан у сферi забезпечення прав i свобод особи, 1хньо1 практично!' реалiзацiï е тим крите-рiем, за яким ощнюеться рiвень демократичного розвитку будь-якоï держави i суспшьства загалом. Конституцiйнi норми, в яких закршлеш цi права та свободи, виступають основою для деталiзацiï ïx в галузевому законодавсга, де конкретно здiйснюеться регулювання вшх аспектiв ïx дiï. Участь ошб в кримiнальному провадженнi вимагае чггкого знання прав та обов'язкiв кожного учасника цих вiдносин,зокрема i цившьного вiдповiдача. Усе це спрямовано на досягнення законносп та правопорядку в нашш державi, захисту головно1' ïï цiнностi - прав та законних штереив людини.
Аналiз дослщження проблеми. Проблемнi аспекти участi цившьного вщповщача у кримь нальному провадженш дослiджували такi науковцi: В. Глов'юк, Л. Б. Коваленко, В. Т. Маляренко, Л. Д. Кокорев, М. М. Михеенко, В. Т. Нор, Г. М. Омельяненко, О. В. Рибалка, В. М. Тертишник, В. П. Шибшо та ш.
Метою статт - е дослiдити цившьного вщповщача як учасника (суб'екта) кримшального провадження.
Виклад основного MaTepiany. Прийняття Кримiнального процесуального кодексу (далi КПК) Украши 13 квггня 2012 року i подальше реформування законодавства сприяло змшам правового статусу учасниюв кримiнального провадження. Основною метою законодавця е покращення ефективносп правово1 регламентацiï захисту прав та свобод ушх учасникiв кримiнального провадження. Уся дiяльнiсть держави повинна бути спрямована на реальне забезпечення прав i свобод своïх громадян, поваги до особи та як найширшого визнання загальнолюдських цшностей. Особли-воï уваги такий обов'язок держави набувае у разi найнебезпечнiшого порушення прав особи в державi - вчинення кримшального правопорушення. Здебiльшого тд час вчинення кримiнального правопорушення особi завдано шкоди (майновоï, моральноï, фiзичноï). Обов'язковою обставиною, що пiдлягае доказуванню пiд час здiйснення кримiнального провадження е вид i розмiр завдано1' шкоди (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК) [1]. Ця обставина мае важливе кримiнальне процесуальне значення. Отже,завдання кримiнального судочинства полягають не лише у призначеннi покарання особ^ котра вчинила кримiнальне правопорушення, але й в усуненш його наслщюв, зокрема, пов'язаних з порушенням майнових прав громадян, пiдприемств, установ, що потерпши вiд вчинення кримь нального правопорушення. Вiдшкодування матерiальноï шкоди мае важливе значення для усунення наслщюв кримшального правопорушення поновлення порушених прав громадян, тдприемств, установ, оргашзацш. Вщповщно до рiшення Конституцiйного Суду Украши № 3-рп/2003 вiд 30.01.2003 р.[2] правосуддя за своею суттю визнаеться таким лише за умови, якщо воно вiдповiдае вимогам справедливости та забезпечуе ефективне поновлення в правах. Отже, держава зi свое1' сто-рони забезпечуе швидке, повне i неупереджене досудове розслщування i судовий розгляд, дотри-муючись завдань кримшального провадження, одним iз яких е охорона прав, свобод та законних штереив учасниюв кримiнального провадження. Участь будь-якого суб'екта у кримшальному провадженш зумовлюе чггкого визначення його прав та обов'язюв, оскшьки у межах цього провадження виконують дiяльнiсть, яка може мати наслщком притягнення особи до кримшально1' вщповь дальностi, що зумовить певне обмеження ïï прав та свобод. Особа, на яку покладаеться обов'язок вщшкодування заподiяноï шкоди у кримшальному провадженш, е цившьний вiдповiдач, який мае обов'язок нести вщповщальшсть за позовними вимогами, що пред'явлеш позивачем у межах та за обставин визначених процесуальним законом. Отже, цившьний вщповщач як учасник кримшального провадження е особою, яку обороняють i залучають до вщповда щодо вимоги заявлено!' позивачем.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 62 КПК Украши [1] цившьним вщповщачем у кримшальному провадженш може бути фiзична або юридична особа, яка вщповщно до положень законодавства повинна нести цившьну вщповщальшсть за шкоду, заподiяну злочинним дiянням пiдозрюваного, обвинуваченого або неосудноï особи, яка його вчинила, та до якоï пред'явлено цившьний позов у порядку, передбаченому чинним законодавством Украши. Права та обов'язки цившьного вщповщача виникають з моменту подання позовноï заяви органу досудового розслщування або суду. Хоча КПК Украши немае окремоï норми, яка б визначала права та обов'язки цившьного вщповщача, проте в ч. 3 ст. 62 КПК Украши зазначено, що цившьний вщповщач володiе правами та обов'язками, яю передбачеш КПК Украши для пщозрюваного, обвинуваченого, в тш частиш, яка стосуються цившьного позову. Крiм того, вш мае право визнавати позов повнютю чи частково або заперечувати проти нього. Варто також зауважити, що цившьний вщповщач повщомляеться про прийнят процесуальш ршення у вщповщному кримшальному провадженш, яю безпосередньо стосуються цившьного позову, та отримуе 1хш копи у випадках та в порядку, передбачених чинним КПК Украши для шформування та надюлання копш процесуальних ршень пщозрюваному, обвинуваченому [1].
Пщставою для участ у кримiнальному провадженш цившьного вщповщача е у сукупносп: подання позовноï заяви до органу досудового розслщування або суду i встановлення особи, до я^ може бути заявлено цившьний позов. Адже, як показуе юридична практика, що не завжди
пщозрюваний чи обвинувачений виступае як цившьний вiдповiдач, оскiльки доволi часто така вщповщальнють покладаеться й на шших осiб, якi у передбачених законодавством випадках несуть цившьну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну злочинним дiянням тдозрюваного, обвинуваченого.
У зв'язку iз цим необхщно погодитися iз думкою ряду науковщв про те, що ошб, на яких покладаеться обов'язок щодо вiдшкодування матерiально! шкоди у межах кримшального про-вадження, варто роздшяти на двi групи: 1) особа, яка безпосередньо заподiяла шкоду шляхом вчи-нення кримiнального правопорушення; 2) особа, на яку вщповщно до положень чинного законо-давства Укра!ни покладено обов'язок нести матерiальну вщповщальнють за вчинення протиправ-них дш iншими особами [3, с. 116; 4, с. 29-30; 7, с. 141].
Отже, якщо цившьним вщповщачем е сам пiдозрюваний або обвинувачений, то вщшкоду-вання заподiяно! матерiально! або майново! шкоди покладаеться на нього. Тому доцшьно розгляну-ти випадки, коли в силу певних припишв у закон цивiльним вщповщачем е особа, на яку покладено обов'язок нести матерiальну (моральну) вщповщальнють за вчинення протиправних дш шшими особами. Ця пiдстава мiститься в рiзних галузях права: цивiльного, шмейного, трудового. Так, якщо особа, яка на момент учинення злочинного дiяння не досягла встановленого законодавством вшу, з якого можлива кримшальна вщповщальнють, не може набувати статусу тдозрюваного, обвинуваченого, й тому у межах кримшального провадження розгляд цившьного позову про вщшкоду-вання шкоди, заподiяно! И дiями, не передбачений, що пщтверджуе ч. 1 ст. 62 КПК Укра!ни, яка не передбачае малолггню особу, що не досягла встановленого вшу кримшально! вщповщальносп, серед ошб, за ди яких несе вiдповiдальнiсть цивiльний вiдповiдач. У зв'язку iз цим вiдшкодування шкоди, завдано! суспiльно небезпечними дiями малолггньо! особи, вирiшуються у порядку цившьного судочинства [6, с. 201]. У разi вчинення суспшьно небезпечного дiяння неповнолiтнiм вiком вiд 14 до 18 роюв встановлено вщповщальнють батьюв, (усиновлювачiв), опiкунiв, (пiклувальникiв) або навчально!, лшувально! або виховно! установи, пщ наглядом яко! перебував або повинен був перебувати неповнолггнш у момент вчинення кримшального правопорушення (цившьне i сiмейне законодавство). Власник джерела пщвищено! небезпеки для оточуючих (транспорт, мережа струму, мехашзми обертання тощо) вiдповiдае за шкоду, причиною яко! стало це джерело (цившьне законодавство). Власник пщприемства вщповщае за шкоду звини його найманого пращвника, яка була завдана пщ час виконання ним сво!х трудових (службових) обов'язюв (трудове i цивiльне законодавство). У разi заподiяння шкоди незаконними дiями органiв досудового розсл1дування п1д час здшснення кримшального провадження або незаконним засудженням особи судом, вщповщальнють несе держава, яка е цившьним вщповщачем. Отже, положеннями чинного законодавства Украши передбачено доволi вагому кшькють випадюв, вщповщно до яких цившьний позов у межах кримь нального провадження може бути пред'явлено не до безпосереднього заподдавача в1дпов1дно! шкоди.
Стосовно функцюнально! спрямованостi дiяльностi цивiльного вщповщача у межах кримi-нального провадження, то для И визначення доцшьно застосовувати термшолопчш конструкцп «заперечення проти позову» та «захист вiд цившьного позову», що, зважаючи на положення ч. 2 та ч. 3 ст. 62 КПК Укра!ни, надае пщстави для вщнесення вищевказано! функцюнально! дiяльностi ци-вiльного вiдповiдача до загального поняття захисту. Важливою ознакою, яка характеризуе правовий статус цившьного вщповщача, е те, що вш е суб'ектом цившьно-правово! вiдповiдальностi у рамках кримшального процесу. Ця ознака передбачае: вщшкодування збитюв потерпiлому (потерпшим); передачу iндивiдуально визначено! речi; компенсування морально! шкоди потерпшому (потерпi-лим); вщновлення становища, що iснувало до порушення права потерпшого (потерпiлих); припи-нення дiй, що порушують право або створюють загрозу його порушення [5, с. 129]. Адже ршення про притягнення як цивiльного вщповщача приймаеться щодо кожно! особи.
Зважаючи на це, слщ погодитися iз думкою О. В. Рибалка про те, що цившьний вщповщач у частиш, що стосуеться цивiльного позову, володiе такими правами: знати змют цивiльного позову; бути чiтко i своечасно повiдомленим про сво! права, а також отримати !х роз'яснення; давати пояс-
нення, показання з приводу пред'явленого цившьного позову; збирати i подавати слщчому, прокурору, слщчому суддi докази, що стосуються пред'явленого цившьного позову; брати участь у про-веденш процесуальних дш; тд час проведення процесуальних дш ставити запитання, подавати своï зауваження та заперечення щодо порядку проведення дiй, якi заносяться до протоколу; застосо-вувати з додержанням вимог КПК Украши техшчш засоби тд час проведення процесуальних дш, в яких вiн бере участь; заявляти клопотання про проведення процесуальних дш, про гарантування безпеки щодо себе, члешв своеï сiм'ï, близьких родичiв, майна, житла тощо; заявляти вiдводи, тощо. Висловлюючи заперечення проти пред'явленого цившьного позову, вш може:заперечувати наявнiсть обставин, якi дають змогу вважати його матерiально вщповщальним за шкоду, завдану злочином; оспорювати юнування причинового зв'язку мiж злочинними дiянням i наслiдками, що настали; доводити менший розмiр шкоди, яку вш повинен вiдшкодувати; спростовувати вимоги цившьного позову та обставини, на яких вони грунтуються [3, с. 117].
Доцшьно також наголосити, що слушною видаеться думка Л. Б. Коваленко, яка дослщжуючи правовий статус цившьного вщповщача як суб'екта доказування у кримшальному провадженш, зауважуе, що цившьний вщповщач мае права та обов'язки, передбачеш КПК Украши для пщозрю-ваного, обвинуваченого тшьки в тш частит, яка безпосередньо стосуеться цившьного позову. Хоча вш i не задiяний у вшх етапах процесу доказування, вш надшений правом збирати i подавати слщчому, прокурору, слщчому судд^ суду докази, тобто е суб'ектом кримшального процесуального доказування в частиш, що стосуеться цившьного позову, що, своею чергою, дае змогу стверджу-вати, що вш е самостшним суб'ектом кримшального процесуального доказування[7, с. 140]. Водно-час, зазначае Л. Б. Коваленко, цившьний вщповщач законодавцем не вщнесений до сторш крим> нального провадження, а таким чином не включений до перелшу ошб, яю, вщповщно до ст. 93 КПК Украши, надшеш правом на збирання доказiв i пропонуе доповнити п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК Украши, що до сторони захисту слщ зарахувати цившьного вщповщача (в частиш, що стосуеться цившьного позову) [7, с. 141]. Зважаючи на правовий статус цившьного вщповщача у кримшальному провадженш, слщ погодитись, що його обов'язками доцшьно визначити таю: 1) прибувати за викликом до слщчого, прокурора, суду, а в разi неможливосп прибути в призначений строк - заздалегщь повщомити про це; 2) виконувати обов'язки, покладеш на нього ршенням про застосування заходiв забезпечення кримшального провадження; 3) пщкорятися законним вимогам i розпорядженням слщчого, прокурора, слщчого судд^ суду. Вищезазначеш права та обов'язки цившьного вщповщача доцшьно розкрити в ч. 3 ст. 62 КПК Украши.
Висновки. На нашу думку, цившьного вщповщача доцшьно вважати самостшним учасником кримшального провадження, правовий статус останнього у кримшальному провадженш передбачае наявнють у нього вщповщних прав та обов'язюв, що дае можливють окреслити сутнють, структуру та межi кримшальних процесуальних прав та обов'язюв, обумовлених безпосередньо статусом сторони як учасника процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Крим1нальний процесуальний кодекс Украши eid 13.04.2012 року № 4651-VI. Офщйний в1сник Украши. 2012. № 37. Ст. 11. 2. Ршення Конститу^йного Суду Украши: eid 30.01.2003 р., № 3-рп/2003. Офщйний ei^rn Украгни. 2003. № 6. Ст. 245. 3. Рибалка О. В. Проблемт аспекти статусу цившьного вiдnовiдача як суб 'екта доказування у кримшальному провадженш. Науковий ei^rn Мiжнародного гумантарного утверситету: Серiя «Юриспруденщя», 2013. № 6-3. Т. 2. С. 116-118. 4. Остапенко С. I. Суб'екти матерiальноï вiдповiдальностi в кримшальному процеа. Судова апелящя, 2008. № 3. С. 29-34. 5. Кравченко Н. С. Участь цившьного вiдповiдача в доказувант цившьного позову. Науковий вiсник Нацiональноï академИ' внутрштх справ, 2015. № 2. С. 125-135. 6. Кримiнальний процесуальний кодекс Украши: науково-практичний коментар / Вiдп.
ред. : С. В. Ювалов, С. М. Мщенко, В. Ю. Захарченко. X. : Одгссей, 2013. 1104 с. 7. Коваленко Л. Б. Цивыьний позивач та цивыьний в1дпов1дач як суб 'екти доказування у крим1нальних провадженнях щодо злочимв проти власност1. Науковий в1сник Ужгородського нащонального университету. Сергя «Право», 2016. № 36(2). С. 138-141.
REFERENCES
1. Kryminalnyiprotsesualnyi kodeks Ukrainy vid 13.04.2012 roku [The Criminal Procedural Code of Ukraine dated April 13, 2012] No. 4651-VI. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2012. No. 37. St. 11.
2. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy: vid 30.01.2003r.[Decision of the Constitutional Court of Ukraine: dated January 30, 2003] No. 3-rp/2003. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2003. No. 6. St. 245.
3. Rybalka O. V. Problemni aspekty statusu tsyvilnoho vidpovidacha yak subiekta dokazuvannia u kryminalnomu provadzhenni. [Problematic aspects of the status of a civil defendant as a subject of evidence in a criminal proceeding] Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu: Seriia «Iurysprudentsiia», 2013. No. 6-3. T. 2. S. 116-118. 4. Ostapenko S. I. Sub^iekty materialnoi vidpovidalnosti v kryminalnomu protsesi. [Subjects of material liability in criminal proceedings] Sudova apeliatsiia, 2008. No. 3. S. 29-34. 5. Kravchenko N. S. Uchast tsyvilnoho vidpovidacha v dokazuvanni tsyvilnoho pozovu.[Participation of the civil defendant in proving a civil action]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 2015. No. 2. S. 125-135. 6. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar [Criminal Procedural Code of Ukraine: scientific and practical commentary] / Vidp. red.: S. V. Kivalov, S. M. Mishchenko, V. Yu. Zakharchenko. X.: Odissei, 2013. 1104 s. 7. Kovalenko L. B. Tsyvilnyi pozyvach ta tsyvilnyi vidpovidach yak subiekty dokazuvannia u kryminalnykh provadzhenniakh shchodo zlochyniv proty vlasnosti. [Civil plaintiff and civil defendant as subjects of evidence in criminal proceedings against property offenses] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pravo», 2016. No. 36(2). S. 138-141.
Дата надходження: 27.04.2018р.