CC BY
21
УДК 351.81.085 (477)
Андрш Палюх
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримiнального права i процесу
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В ДОКАЗУВАНН1 ОБСТАВИН, ЯК1 ОБГРУНТОВУЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБ1ЖНИХ ЗАХОД1В
© Палюх А., 2017
Посилення ролi npoKypopiB пщ час нагляду у форм1 процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням потребуе дослщження особливостей реалiзацiï ïхнiх процесуальних повноважень щодо ключових напрям1в кримiнальноï процесуально'1 дiяльностi. Однак питання участi прокурора у доказуванш у кримiнальному провадженш в умовах нового кримiнального процесуального законодавства не були предметом спещальних дослщжень, хоча потреба аналiзу прокурорсько-слщчоТ практики у вiдповiдному науковому забезпеченш дiяльностi прокурора у цьому напрямп кримшальноУ процесуально'1 дiяльностi е очевидною.
Ключовi слова: кримiнальне провадження; запобгжш заходи; прокурор; прокурорський нагляд; докази; ризик.
Андрей Палюх
УЧАСТИЕ ПРОКУРОРА В ДОКАЗЫВАНИИ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ, ОБОСНОВЫВАЮЩИХ ПРИМЕНЕНИЕ МЕР ПРЕСЕЧЕНИЯ
Усиление роли прокуроров путем осуществления ими надзора в форме процессуального руководства досудебным расследованием требует исследования особенностей реализации ими своих процессуальных полномочий по ключевым направлениям уголовной процессуальной деятельности. Однако, вопрос участия прокурора в доказывании в уголовном производстве в условиях нового уголовного процессуального законодательства не были предметом специальных исследований, хотя потребность анализа прокурорско-следственной практики в соответствующем научном обеспечении деятельности прокурора в этом направлении уголовного процессуальной деятельности очевидна.
Ключевые слова: уголовное производство; меры; прокурор; прокурорский надзор; доказательства; риск.
Andrew Palyuh
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure
Ph. D.
PARTICIPATION OF THE PROSECUTOR IN PROVING CIRCUMSTANCES JUSTIFYING THE APPLICATION OF PREVENTIVE MEASURES
Strengthening the role of prosecutors by the exercise of supervision in the form of pre-trial investigation procedure requires management to study the characteristics exercising their
judicial powers on key areas of criminal procedural activities. However, the participation of the Prosecutor of proof in criminal proceedings in the new criminal procedure law were the subject of special studies, although the need for analysis of prosecutorial and investigative practices in the relevant scientific support of the prosecutor in this area of criminal procedural activity is apparent.
Key words: criminal proceedings; precautions; prosecutor; procurator; evidence; risk.
Постановка проблеми. Останшм часом загострилися дискуси щодо функцюнального призначення прокуратури. Iнодi законодавцями, зокрема в юридичнш лггератур^ ставиться питання про звуження функцш прокуратури. Значення проблеми повноважень прокурора в доказуванш в частит функцюнального призначення актуалiзувалось у зв'язку з переглядом усталених у сферi кримшального процесуального права положень та шститупв.
Аналiз дослщження проблеми. Особливостям кримшально! процесуально! дiяльностi з доказування у кримiнальному проваджент сво! науковi розробки присвячували вчет-юристи, як О. С. Александров, В. Д. Арсеньев, А. Р. Белкш, Р. С. Бeлкiн, Т. В. Варфоломеева, В. П. Гмирко, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, В. Я. Дорохов, М. М. Сгоров, Г. Б. Карнович, С. Г. Коваленко, В. Я. Колдш, А. А. Кухта, Ю. О. Ланцедова, В. К. Лисиченко, Д. А. Лопаткш, I. М. Лузгш, В. Т. Нор, М. А. Погорецький, С. М. Стаивський, Л. Д. Удалова, Ю. В. Худякова, М. С. Шумило та ш.
Мета полягае у правильному окресленш ролi та встановленнi мiсця прокурора тд час здiйснення досудового розслщування у кримiнальному провадженнi з урахуванням специфiчних функцiй, якi на нього покладаються у сферi доказування в кримшальних провадженнях.
Виклад основного матерiалу. З метою створення належних умов для досудового розслщування i судового розгляду кримшального провадження, забезпечення законного i обгрунтованого вироку суду КПК Украши передбачае можливiсть застосування до пщозрюваних i обвинувачених низки заходiв. Чiльне мiсце серед них посщають запобiжнi заходи. За загальним правилом, !х застосовують щодо пiдозрюваних тд час досудового розслiдування i обвинувачених тд час судового розгляду. Тому !х обрання здiйснюють переважно одночасно або безпосередньо тсля повiдомлення про тдозру.
Запобiжнi заходи - це частина заходiв процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належно! поведiнки тдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного, засудженого через певне обмеження !хтх особистих прав [1, с. 130].
Щцстави та умови застосування запобiжних заходiв визначають юридичну сутнiсть i правову природу заходiв забезпечення кримiнального провадження. Запобiжнi заходи можна обрати тшьки за наявносп пiдстав, закрiплених у нормах кримшального процесуального права.
Використання будь-яких iз передбачених запобiжних заходiв завжди пов'язано з утиском певних прав громадян, незважаючи на те, що вони прагнуть дотримання належно! поведшки тдозрюваного (обвинуваченого).
Розглядаючи такий процесуальний шститут, як запобiжнi заходи, I. С. Макаренко виходить передовым з того, що вони на доволi тривалий перюд обмежують права i свободи особи (свободу пересування, спшкування, здшснення певних дiй), причому ще не визнано! судом винною в скоенш злочину. Тому вирiшальне значення мае правомiрнiсть обмеження прав особи через застосування зазначених заходiв. I тшьки правильне застосування того чи шшого запобiжного заходу дае змогу пропорцшно обмежувати права i свободу учасниюв кримiнального судочинства. Це багато в чому залежить вщ законностi й обгрунтованосп приведення норм права в дда, вiд того, наскiльки досконале законодавство, що регулюе процедуру застосування запобiжних заходiв [2, с. 155].
Як наголошуе П. Гультай, правове врегулювання i практична реалiзацiя прокурорського нагляду за законнiстю застосування запобiжних заходiв у кримiнальному провадженнi мае вщповщати певним принципам, зокрема, прокурор як посадова особа оргашв прокуратури
тдпорядковуеться принципам оргашзацп та дiяльностi прокуратури, визначеними у ст. 6 Закону Укра!ни "Про прокуратуру", а як суб'ект кримiнального провадження мае дiяти вiдповiдно до основних засад кримшального провадження, закрiплених у КПК Украши [3, с. 466].
Н. Марчук, дослщжуючи шститут запобiжних заходiв, визначае два важливi аспекти дiяльностi прокурора щодо !х застосування. По-перше, участь прокурора у застосуванш запобiжних заходiв спрямована на забезпечення дiевостi кримшального провадження. По-друге, прокурор повинен наглядати за додержанням прав i законних штереив особи тд час застосування запобiжних заходiв. Виокремлення !х вщповщае таким сформульованим у науковiй юридичнш лiтературi загальним напрямам дiяльностi прокурора у кримшальному провадженнi, як забезпечення прав i законних iнтересiв особи (правозахисна дiяльнiсть) та здiйснення процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням [4, с. 58].
Забезпечення прокурором законносп застосування запобiжних заходiв е комплексною дiяльнiстю, яка передбачае декiлька етапiв. Залежно вщ процесу !х застосування у науковш юридичнiй лiтературi виокремлюють "обрання запобiжного заходу", що розумiеться як прийняття рiшення про запобiжний захщ, i "застосування запобiжного заходу", що трактуеться як процесуальна дiя, яка здшснюеться з моменту прийняття ршення про обрання запобiжного заходу до його скасування чи змши [5, с. 107].
Ми роздшяемо позищю А. Лапкiна, який вказуе, що такий шдхщ мае бути доповнений з урахуванням положень КПК Украши.
Вщповщно, алгоритм участi прокурора у застосуванш запобiжних заходiв у кримшальному провадженш мае три етапи:
1) шщдавання застосування запобiжного заходу;
2) обрання запобiжного заходу;
3) виконання запобiжного заходу.
На кожному з цих етатв участь прокурора у забезпеченш законносп застосування запобiжних заходiв вiдбуваеться у своерiдних формах i властивими лише !м засобами та методами прокурорсько! дiяльностi [6, с. 59].
Оцшюючи роль прокурора тд час вирiшення питання про обрання запобiжного заходу, ми пiдтримуемо висновок дослщниюв про те, що в кожному разi застосування запобiжного заходу прокурор фактично попередньо виршуе зазначене питання, здшснюючи при цьому досудову перевiрку законностi й обrрунтованостi застосування конкретного запобiжного заходу пiд час кримшального провадження. Без позитивного волевиявлення прокурора щодо необхщносп застосування запобiжного заходу, оформленого у виглядi клопотання встановлено! форми, складеного або затвердженого прокурором, слщчий суддя не мае права розглянути i вирiшити це питання [7, с. 341]. Отже, саме прокурор е шщатором застосування запобiжного заходу, визначаючи його вид i змiст зобов'язань, якi вш передбачае [8, с. 59-60].
Зпдно з ч. 3 ст. 176 КПК Укра!ни, слiдчий суддя, суд вщмовляе у застосуваннi запобiжного заходу, якщо слiдчий, прокурор не доведе, що встановлеш пiд час розгляду клопотання про застосування запобiжних заходiв обставини е достатнiми для переконання, що жоден iз м'якших запобiжних заходiв, передбачених частиною першою вказано! статтi, не може запобiгти доведеним тд час розгляду ризику або ризикам. Найм'якшим запобiжним заходом е особисте зобов'язання, а найсуворшим - тримання тд вартою.
Як бачимо з наведено! норми, кримшальний процесуальний закон особливе мюце вiдводить прокурору тд час вирiшення питання про обрання запобiжних заходiв. Стрижневий термш у наведенiй статтi КПК "якщо слщчий, прокурор не доведе" вщводить прокурору особливу роль у процес доказування у кримiнальному провадженнi тд час застосування запобiжних заходiв.
Процесуальна сутшсть поняття застосування запобiжного заходу полягае в тому, що ними е фактичш дат. Такими фактичними даними так само, як i тд час застосування будь-якого заходу кримшального процесуального примусу, перш за все е докази [9, с. 10-12].
На наш погляд, спершу необхщно зазначити, що фактичш даш, що вказують на ситуащю, яка зумовлюе необхiднiсть застосування певного виду запобiжного заходу, будуть пiдставами для його застосування.
Д. I. Бедняков наголошye, що вс процесyальнi рiшення слiдчого чи прокурора, якщо y викладi ïx пщстав прямо не згадyeться слово "докази", належать до особливо1' категорiï - "тдстав, якиx закон не пов'язye з наявнiстю доказiв". Звiдси автор робить висновок про те, що, оскшьки процесyальнi рiшення цieï категори "вiдповiдно до законy не потребyють достовiрного знання" i приймаються "в yмоваx невизначеностi, отже, фактор ризику (можливiсть негативного резyльтатy) в ниx присyтнiй" [lO, с. S5-S6].
Вважаемо, така думка не вщповщае загальним правилам теори доказiв у кримшальному процесi. Виxiдним положенням для визнання необxiдностi наявностi доказiв в основi бyдь-якиx процесyальниx рiшень е те, що вс вiдомостi у кримшальному провадженш е результатом кримшального процесуального тзнання, тобто доказування. За допомогою такого пiзнання встановлюються i обставини, що слугують пiдставами бyдь-якиx процесyальниx рiшень, зокрема застосування запобiжниx заxодiв.
Допустити можливiсть взагалi обxодитися без доказово1' iнформацiï пiд час прийняття процесyальниx рiшень - означае свщомо допустити i можливiсть прояву свавшля щодо особи. Тому i в основi рiшень про застосування запобiжниx заxодiв, незважаючи на ïxню превентивнiсть, повиннi лежати докази.
Для того, щоб стати тдставами для застосування запобiжниx заxодiв, докази мають мiстити вiдомостi, що зумовлюють необxiднiсть ïx застосування.
Отже, пiд час виршення питання про застосування того чи шшого запобiжного заxодy на досудовому розслщуванш прокурор, як процесуальна особа, яка буде доводити ризики перед слщчим суддею, отримавши клопотання вщ слiдчого чи складаючи це клопотання самостшно, спочатку зобов'язаний встановити з матерiалiв кримiнального провадження наявнють пiдстав для застосування запобiжниx заxодiв у кримiнальномy провадженнi.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. lll КПК Украши, пщставою застосування запобiжного заxодy е наявнiсть обгрунтовано1' пiдозри у вчиненш особою кримiнального правопорушення, а також наявнють ризикiв, якi дають достатш пiдстави слiдчомy сyддi, суду вважати, що пщозрюваний, обвинувачений, засуджений може здшснити дiï, передбаченi частиною першою вказано1' статтi.
Отже, враxовyючи вищенаведену норму, доказова дiяльнiсть прокурора з приводу наявносп (вiдсyтностi) пщстав для застосування запобiжниx заxодiв полягатиме у встановленш двоx фактiв у кримшальному провадженш - це наявнють обгрунтовано1' пщозри (тобто особi у встановленому порядку повщомлено про пщозру за достатностi доказiв, якi вказують на те, що ця особа вчинила кримшальне правопорушення), а також наявнють ризиюв у кримшальному провадженш, що можуть ускладнити розслщування кримшального правопорушення.
Отож тд час застосування запобiжниx заxодiв е нагода оперувати двома видами доказiв: такими, що встановлюють факт настання поди, яка вщбулася за минулий перюд, i такими, що встановлюють можливють настання майбутньо1' поди. Вщтак, до першо1' групи ми зараxовyeмо докази, що пщтверджують вчинення кримiнального правопорушення i стутнь сyспiльноï небезпеки особи, до друго1' - докази, що встановлюють можливють поведшки пiдозрюваного, обвинуваченого, яка спрямована на дп, що передбачеш в п. l-5 ч. l ст. lll КПК Украши.
У зв'язку з цим виникае запитання: що розумгги тд наявнiстю ризиюв, якi дають достатнi пiдстави вважати, що пщозрюваний, обвинувачений, засуджений може здшснити дп, передбачеш ч. l ст. lll КПК Украши? Гадаемо, що в цьому разi закон мае на yвазi наявнють у прокурора, слщчого тако1' сyкyпностi показань учасниюв кримiнального провадження, iншиx результата слiдчиx (розшyковиx) та негласниx слiдчиx (розшyковиx) дiй, даниx про особу правопорушника, а також xарактер вчиненого кримшального правопорушення, на пiдставi якиx можливо прийняти рiшення про обрання запобiжного заxодy.
Хотiлося б, ^м цього, зазначити, що, на нашу думку, одше1' тiльки обгрунтовано1' пщозри недостатньо для обрання запобiжного заxодy, оскiльки слiдчий, прокурор не мають права шщдавати застосування запобiжного заxодy без наявностi для цього пщстав, передбачениx КПК Укра1'ни. Тому власне тшьки сукупнють дiй прокурора, яю оxоплюються повiдомленням особi про пщозру i доведенням ризиюв, що пщозрюваний, обвинувачений може вчинити дп, яю можуть
ускладнити процес розслщування, дають змогу вести мову про законну та обгрунтовану можливють застосування запобiжного заходу.
Звершмось до дослiдження питань доведення ризиюв пiд час обрання запобiжних заходiв.
Гадаемо, доречно було би визначити поняття ризику при застосуваннi запобiжних заходiв. Для цього насамперед слщ вдатися до вже розроблених у наущ понять. Ризик - характеристика ситуацп, що мае невизначенiсть результату, за обов'язково! наявностi несприятливих наслщюв. Ризик у вузькому сенсi - кшькюна оцiнка небезпек, визначаеться як частота одше! подiï в разi настання iншоï. Ризик - це невизначена подiя або умова, яка в разi виникнення мае позитивний або негативний вплив на репутащю, призводить до прибутку або втрат у грошовому вираженш. Ризик -це ймовiрнiсть можливоï небажаноï втрати чого-небудь за поганого зб^у обставин.
Як бачимо, ризик майже завжди пов'язаний iз можливiстю отримання негативного результату за настання певних обставин. Тож можемо трактувати поняття ризику у кримшальному провадженш як можливють отримання негативного результату у кримшальному провадженш за умови виконання ди або сукупносп дш його учасником, яю спрямоваш на ускладнення розслщування чи невиконання процесуальних обов'язюв, мають бути шдтверджеш вiдповiдними зiбраними доказами уповноваженим органом чи посадовою особою за допомогою проведення у передбаченш процесуальнiй формi дiй.
Згiдно з ч. 1 ст. 177 КПК Украши, такими обставинами, яю свщчать про ризик, е ймовiрнiсть здшснення однiеï або такоï сукупностi дш пiдозрюваним:
1) переховування вiд оргашв досудового розслiдування та/або суду;
2) знищення, сховання або спотворення будь-яко1' iз речей чи документiв, яю мають iстотне значення для встановлення обставин кримшального правопорушення;
3) незаконний вплив на потерпшого, свiдка, шшого пiдозрюваного, обвинуваченого, експерта, спецiалiста у цьому ж кримшальному провадженш;
4) перешкоджання кримшальному провадженню iншим чином;
5) вчинення шшого кримшального правопорушення чи продовження кримшального правопорушення, в якому пщозрюеться, обвинувачуеться особа.
Наявнють ризиюв для обрання запобiжного заходу повинно шдтверджуватися наявними в матерiалах кримiнального провадження доказами, що вказують на високий ступiнь iмовiрностi того, що пщозрюваний, обвинувачений буде переховуватись вiд органiв досудового розслiдування або суду, може продовжувати свою злочинну дiяльнiсть, впливати на свщюв, шших учасникiв кримiнального судочинства, знищувати докази або шшим шляхом перешкоджати кримшальному провадженню.
З проведеного аналiзу Вищим спецiалiзованим судом Украши вiдмов слiдчих суадв у задоволеннi клопотання про застосування запобiжних заходiв вбачаеться, що слщч^ прокурори не у всiх випадках дотримуються вимог ст. 184 КПК Украши. Основною причиною вщмови у задоволенш клопотань е недоведення слщчим, прокурором пiд час розгляду клопотання наявносп достатнiх пiдстав вважати, що юнуе хоча б один iз ризикiв, передбачених ст. 177 цього Кодексу. У такому разi е випадки, коли в клопотанш CTi^i (прокурори) неправильно зазначають прiзвище шдозрюваного, немае правово1' квалiфiкацiï, не завжди долучаються копiï матерiалiв, якими обгрунтовуються докази клопотань [11].
Передбаченi кримшальним процесуальним законом ризики як шдстави застосування запобiжного заходу мають "доказово-прогностичний" характер, що дае можливiсть зробити iмовiрний висновок про майбутне в поведшщ пiдозрюваного, обвинуваченого.
КПК Украши прямо не вказуе, що на шдстави застосування запобiжних заходiв поширюеться процес доказування. Однак такого висновку можна дшти з аналiзу загальних положень кримшального процесуального законодавства. Зпдно з теорiею кримiнального процесу, будь-яке ршення суддi, слiдчого суддi, прокурора, слщчого повинно бути законним, обгрунтованим i мотивованим. Окрiм того, п. 4-6 ч. 1 ст. 184 КПК Украши чггко передбачають, що клопотання слщчого, прокурора про застосування запобiжного заходу повинно мютити: посилання на один або кшька ризиюв, зазначених у статп 177 КПК Украши; виклад обставин, на пiдставi яких слщчий,
прокурор дшшов висновку про наявнють одного або кшькох ризиюв, зазначених у його клопотанш, i посилання на матерiали, що пiдтверджують цi обставини; обгрунтування неможливостi запобiгання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанш, через застосування м'якших запобiжних заходiв.
1з зазначених вимог закону випливае, що для прийняття рiшення про обрання запобiжного заходу щодо пiдозрюваного повинна бути зiбрана сукупнiсть доказiв, наявних у кримшальному провадженш, i яю мають вщповщати вимогам вiдносностi, допустимости достовiрностi та достатностi. Обов'язок доказування прокурором та органами досудового розслщування наявносп пщстав для застосування запобiжного заходу випливае i з принципу презумпцп невинуватосп [12, с. 41]. Така дiяльнiсть е допомiжним видом кримшального процесуального доказування, спрямована на встановлення обставин, що мають кримшальне процесуальне значення. Роль доказiв у цьому раз^ як правило, виконують дат, що характеризують окремi сторони i обставини вчиненого кримшального правопорушення, та характеристика особи тдозрюваного, яю за своею правовою природою, як правило, е непрямими доказами [13, с. 81].
Висновки. Розглядаючи повщомлення про пщозру як кримшальну процесуальну гарантда прав тдозрюваного, тобто сукупнють установлених законом правових норм, що забезпечують виконання завдань кримшального провадження й надають можливють суб'ектам кримшального процесу виконувати обов'язки та реалiзовувати права, вважаемо, що повщомлення про пщозру е можливим тшьки тод^ коли у кримшальному провадженш зiбрано таку сукупнють доказiв (достатню), яка дае можливють прокурору чи слщчому зробити припущення або попереднш висновок про причетнють певно! особи до конкретного кримшального правопорушення.
Так, для прийняття обгрунтованого ршення про повщомлення особi про пщозру не вимагаеться максимально! повноти i всебiчностi встановлення вшх обставин кримшального правопорушення. Необхщна, за п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК Украши, достатнють доказiв повинна розумггися як така !х кшькють, яка приводить прокурора (слщчого) до однозначного висновку про вчинення кримшального правопорушення певною особою за вщсутносп обставин, що виключають кримшальну вщповщальнють, а також можуть спричинити звшьнення вщ кримiнальноï вщповщальносп або покарання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лобойко Л. М. Кримшально-процесуальне право : курс лекцт /Л. М. Лобойко. - К. : 1стина, 2005. - 456 с. 2. Макаренко I. С. Д1яльтсть одного cyddi nid час обрання запоб1жних заход1в / I. С. Макаренко // Право i сустльство. - 2013. - № 5. - С. 155-160. 3. Гультай П. Реалiзацiя основних засад кримшального провадження при здтснент прокурорського нагляду за законмстю застосування заnобiжних заxодiв у досудовому роз^дувант / П. Гультай // Право Украши. -2013. - № 3-4. - С. 466-473. 4. Марчук Н. Основн напрями участi прокурора в кримшальному провадженш на досудових стадiях / Н. Марчук // Вiсник Нащональног академИ' прокуратури Украши. - 2011. - № 4. - С. 57-62. 5. Вапнярчук В. В. Заnобiжнi заходи, не пов 'язан iз взяттям тд варту, в новому КПК Украши та проблеми ïx процесуальног регламентацИ' / В. В. Вапнярчук //Роль захисника у досудовому слiдствi при обранн заnобiжниx заxодiв, не пов 'язаних iз взяттям тд варту : матер. Мiжнар. наук. -практ. конф. (м. Харюв, 22-23 лютого 2006 р.) / редкол.
B. В. Сташис (голов. ред.) та ш. - X. ; К. : ПП "Серга", 2006. - С. 105-110. 6. Лапкш А. Забезпечення прокурором законностi застосування заnобiжниx заxодiв у кримшальному провадженн / А. Лапкш // Вiсник На^ональног академИ' прокуратури Украгни. - 2014. - № 1(3 4). -
C. 58-63. 7. Гультай П. М. Роль прокурора в меxанiзмi застосування заnобiжниx заxодiв у досудовому кримшальному провадженн /П. М. Гультай // Часопис Кигвського утверситету права. -2012. - № 3. - С. 338-342. 8. Лапкш А. Забезпечення прокурором законностi застосування заnобiжниx заxодiв у кримшальному провадженн / А. Лапкш // Вiсник На^ональног академiг прокуратури Украгни. - 2014. - № 1(3 4). - С. 58-63. 9. Булатов Б. Б. Государственное принуждение в уголовном судопроизводстве : монография / Б. Б. Булатов. - Омск : Изд-во Омск.
акад. МВД России, 2003. - 320 с. 10. Бедняков Д. И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений /Д. И. Бедняков. - М. : Юрид. лит., 1991. - 208 с. 11. Узагальнення судовог практики щодо розгляду сл1дчим суддею клопотань про застосування заход1в забезпечення кримшального провадження в1д 7 лютого 2014 р. / Вищий спец1ал1зований суд Украгни з розгляду цивтьних i кримтальних справ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14. 12. Жога Е. Ю. Арест как мера пресечения в уголовном процессе и судебная проверка его законности и обоснованности : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук / Е. Ю. Жога. - Саратов, 2001. - 21 с. 13. Черкасов А. Арест как мера пресечения в свете презумпции невиновности / А. Черкасов, О. Шляпникова, Н. Громов // Правозащитник. - 2002. - № 1. - С. 79-82.
REFERENCES
1. Loboyko L. M. Kryminal'no-protsesual'ne pravo : kurs lektsiy [The Criminal procedure law], Kiev, Istyna Publ, 2005, 456 p. 2. Makarenko I. S. Diyal'nist' slidchoho suddi pid chas obrannya zapobizhnykh zakhodiv [Activities of the investigating judge on preventive measures]. Pravo i suspil'stvo -Law and Society, 2013, Vol. 5, pp. 155-160. 3. Hul'tay P. Realizatsiya osnovnykh zasad kryminal'noho provadzhennya pry zdiysnenni prokurors'koho nahlyadu za zakonnistyu zastosuvannya zapobizhnykh zakhodiv u dosudovomu rozsliduvanni [Implementation of the basic principles of criminal procedure when carrying out supervision over the legality of preventive measures in pre-trial investigation]. Pravo Ukrayiny - Right Ukraine, 2013, Vol. 3-4, pp. 466-473. 4. Marchuk N. Osnovni napryamy uchasti prokurora v kryminal'nomu provadzhenni na dosudovykh stadiyakh [The main directions of the prosecutor in criminal proceedings at the pre-trial stages]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Prosecution of Ukraine, 2011, Vol. 4, pp. 57-62. 5. Vapnyarchuk V. V. Zapobizhni zakhody, ne pov'yazani iz vzyattyam pid vartu, v novomu KPK Ukrayiny ta problemy yikh protsesual'noyi rehlamentatsiyi / Rol' zakhysnyka u dosudovomu slidstvi pry obranni zapobizhnykh zakhodiv, ne pov'yazanykh iz vzyattyam pid vartu : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Kharkiv, 22-23 lyutoho 2006 r.) [Measures not related to pre-trial detention in the new Code of Ukraine and the problems of their procedural regulation], Kharkiv; Kiev, PP "Serha"Publ, 2006, pp. 105-110. 6. Lapkin A. Zabezpechennya prokurorom zakonnosti zastosuvannya zapobizhnykh zakhodiv u kryminal'nomu provadzhenni [Ensuring the legality prosecutor preventive measures in criminal proceedings]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Prosecution of Ukraine, 2014, Vol. 1 (34), pp. 58-63. 7. Hul'tay P. M. Rol' prokurora v mekhanizmi zastosuvannya zapobizhnykh zakhodiv u dosudovomu kryminal'nomu provadzhenni [The role of the prosecutor in the mechanism of preventive measures in pre-trial criminal proceedings]. Chasopys Kyyivs'koho universytetu prava - Journal of the Kiev University of Law, 2012, Vol. 3, pp. 338342. 8. Lapkin A. Zabezpechennya prokurorom zakonnosti zastosuvannya zapobizhnykh zakhodiv u kryminal'nomu provadzhenni [Ensuring the legality prosecutor preventive measures in criminal proceedings]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Prosecution of Ukraine, 2014, Vol. 1 (34), pp. 58-63. 9. Bulatov B. B. Gosudarstvennoe prinuzhdenie v ugolovnom sudoproizvodstve : monografija [State compulsion in criminal proceedings], Omsk, Izd-vo Omsk. akad. MVD Rossii Publ, 2003, 320 p. 10. Bednjakov D. I. Neprocessual'naja informacija i rassledovanie prestuplenij [Non-procedural information and investigation of crimes], Moscow, Jurid. lit. Publ, 1991, 208 p. 11. Generalization of court practice to review requests for an investigating judge to ensure application of the criminal proceedings on February 7, 2014 / High Specialized Court of Ukraine for Civil and Criminal Cases. Available at: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14. 12. Zhoga E. Ju. Arest kak mera presechenija v ugolovnom processe i sudebnaja proverka ego zakonnosti i obosnovannosti : avtoref. diss. na soiskanie uch. stepeni kand. jurid. nauk [The arrest as a preventive measure in criminal proceedings and judicial review of its legality and validity], Saratov, 2001, 21 p. 13. Cherkasov A. Arest kak mera presechenija v svete prezumpcii nevinovnosti [The arrest as a preventive measure in the light of the presumption of innocence]. Pravozashhitnik - Human rights activist, 2002, Vol. 1, pp. 79-82.
Дата надходження: 03.01.2017р.
