CC BY
41Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 337-341.
УДК 343.14
ЩОДО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «СУДОВИ ДОКАЗИ», «ДОСУДОВ1 ДОКАЗИ» Й «ПРОЦЕСУАЛЬН1 ДОКАЗИ» У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 УКРА1НИ
Сергеева Д. Б.
Кшвський нащональний утверситет iменi Тараса Шевченка м. Кшв, Украта
На тдсташ наукового анатзу джерел iз кримiнального процесуального права, а також вiдповiдних норм чинного кримшального процесуального законодавства, висвiтленi проблемнi питання сшввщно-шення понять «судовi докази», «досудовi докази», «процесуальт докази» та «матерiали кримшального провадження»; висвiтлене авторське бачення моменту виникнення доказгв у кримшальному проваджент.
Ключовi слова: доказ, судовий доказ, досудовий доказ, процесуальний доказ, матерiали кримшаль-ного провадження, фактичш данi, суб'екти доказування.
У теори та практищ в1тчизняного кримшального судочинства вживаються таю термши, як «процесуальш докази», «досудов1 докази», «судов1 докази», а також «ма-тер1али кримшального провадження, що можуть бути визнаш доказами». Таке роз-матгтя понять спричиняе певш труднощ1 у правозастосовнш д1яльносп щодо надан-ня процесуального значення отриманим у ход1 И здшснення результатам. Окремими авторами обстоюеться думка про те, що у змагальному кримшальному судочинсга докази виникають лише на стади судового розгляду, тому використання термшу «до-судов1 докази» е таким, що не вщповщае чинному процесуальному законодавству.
Зазначеним питанням придшяли увагу таю вчеш-процесуалюти та практики, як Арсеньев В. Д., Дорохов В. Я., Зажицький В. I., Карнеева Л. М., Костенко Г. В., Лазарева В. О., Лупинська П. А., Миньковський Г. М., Михайловська I. Б., Мотовилов-кер Я. О., Нор В. Т., Погорецький М. А., Строгович М. С., Шейфер С. А., Шумило М. С., Ейсман О. О. та шшг Проте враховуючи змши, що вщбулися у кримшальному судо-чинств1 ¡з прийняттям кримшального процесуального кодексу Украши (дал1 - КПК Украши) 2012 р., а також викликаш цими змшами численш дискусп серед учених та практиюв ¡з питань доказового права, е тдстави констатувати актуальнють окресле-ного питання.
Отже, метою статп е визначення сшввщношення понять «процесуальш докази», «досудов1 докази», «судов1 докази», «матер1али кримшального провадження, що можуть бути визнаш доказами», а також висв1тлення авторського бачення щодо моменту виникнення доказу у кримшальному провадженш.
Виклад основного матергалу. Виходячи ¡з системного тлумачення окремих норм чинного кримшального процесуального законодавства, зокрема положень ч. 2 ст. 23
КПК Укра1ни, в якш зазначено, що не можуть бути визнанi доказами вщомосп, що мiстяться в показаннях, речах i документах, якi не були предметом безпосереднього дослщження суду, ^м випадкiв, передбачених КПК Украши; положень ст. 317 КПК Украши, яка визначае, що документи, iншi матерiали, наданi суду пiд час судового провадження його учасниками, судовi рiшення та iншi документи i матерiали, що ма-ють значення для кримшального провадження, долучаються до обвинувального акта (клопотання про застосування примусових заходiв медичного або виховного характеру, клопотання про звшьнення вщ кримшально! вiдповiдальностi) i е матерiалами кримiнального провадження (кримiнальною справою) та низки шших статей КПК Украши [1], окремi автори доходять висновку про те, що процесуальш докази з'явля-ються лише в сущ, а на стади досудового розслщування доказiв ще немае.
Так, у науковш лiтературi зазначаеться, що запровадження засади змагальностi й розповсюдження 11 на досудову процесуальну дiяльнiсть мало б означати, що доказами мають бути лише т фактичнi данi, що перевiренi судом i покладенi в основу його кшцевого рiшення у кримiнальному провадженш [2].
Шумило М. С. також iз цього приводу вказуе, що структура кримшального провадження за новим КПК лопчно передбачае, що в ходi досудового розслщування збираються матерiали, якi можуть бути визнаш доказами лише судом [3, с. 27].
Слщ погодитися з Погорецьким М. А., Шумилом М. С. та шшими процесуалюта-ми у констатаци факту, що проблема розмежування досудових i судових доказiв, а також матерiалiв кримiнального провадження, як можуть бути визнанi доказами, не отримала чiткого й послiдовного втшення в законi. Так, окрiм зазначених положень ч. 2 ст. 23, ст. 317 КПК Украши, в яких щеться про те, що на стади досудового роз-слщування отримуються лише матерiали, що можуть бути визнаш доказами судом, у КПК Укра1ни мютиться низка норм, що передбачають iснування доказiв вже на стади досудового розслщування.
Так, вказiвка у законодавчому визначенш поняття доказу у ч. 1 ст. 84 КПК Украши на те, що на пiдставi отриманих фактичних даних, якi становлять змiст доказу, не лише суд, але й слщчий, прокурор встановлюють наявнiсть чи вщсутшсть фактiв та обставин, що мають значення для кримшального провадження та шдлягають доказу-ванню, свщчить про можливiсть визнання слiдчим, прокурором, слщчим суддею цих фактичних даних доказами вже на стади досудового розслщування. Про збирання та оцшку саме доказiв, а не матерiалiв кримiнального провадження, що можуть бути визнаш доказами судом, йдеться й у ст. 93, 94 КПК Украши.
Зпдно з вимогами КПК Украши саме доказами повинш бути обгрунтоваш клопотання слщчого, прокурора про обрання запобiжного заходу, при розгщщ якого слiдчий суддя, суд, на пiдставi наданих сторонами кримшального провадження ма-терiалiв, зобов'язаний ощнити в сукупностi всi обставини, в тому чи^ вагомiсть наявних доказiв про вчинення пiдозрюваним, обвинуваченим кримшального право-порушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК Украши). Наявшсть достатшх доказiв для шдо-зри особи у вчиненнi кримшального правопорушення е пiдставою для повщомлення особi про пiдозру (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК Украши). У ч. 2 ст. 22 КПК Украши зазначаеться, що сторони кримшального провадження мають рiвнi права на збирання та подання до суду речей, докумеипв, шших доказiв, клопотань, скарг, а також на реал>
защю шших процесуальних прав, передбачених КПК. Про докази, обсяг яких визна-чаеться для дослщження в судовому розглядi, йдеться у ст. 349, 357 КПК Украши.
Виходячи iз розумiння сутшсного призначення доказiв у кримiнальному судочин-ствi, яке полягае у тому, що вони, встановлюючи наявнiсть або вщсутшсть обставин, що пiдлягають доказуванню у кримшальному провадженнi, а також шших обставин, що мають значення для кримшального провадження, е шдставою для прийняття вщ-повiдних ршень у кримiнальному провадженнi [4, с. 302-303], вважаемо необгрунтова-ною позищю вчених, якi, виходячи iз системного аналiзу вiдповiдних норм КПК Укра!-ни, роблять висновок про те, що на стади досудового розслщування доказiв ще немае.
В основу кшцевого судового ршення у кримшальному провадженш - вироку суду повинш бути покладенi докази, визнанi такими судом, тобто судовi докази, дослщжеш ним безпосередньо, окрiм випадкiв, встановлених КПК Укра!ни. Проте фактичнi даш, отриманi в передбаченому законом порядку й закршлеш у встановленiй процесуальнш формi слiдчим, прокурором, а також стороною захисту, потерпiлим, також е доказами, проте доказами досудовими. Звичайно, вони е такими для сторони кримшального провадження, яка 1х отримала й обгрунтовуе ними певш процесуальнi рiшення, проте вони е ймовiрними для шшо! протилежно! процесуально! сторони та суду.
Докази, на пiдставi яких суд виносить кшцеве рiшення, «продукуються» лише судом внаслщок змагально! судово! процедури. Проте якщо йти логiкою, за якою до-казiв на досудовiй стади не юнуе, а «вщповщно до ново! кримшально-процесуально! щеологи, пояснення особи можуть бути даш лише в сущ; все шше, що отримано поза судовим зашданням, взагалi не мае братися до уваги» [5], що на думку Портнова А. В., «автоматично виключить тортури» [5], то виникае питання доцшьносп й необхщносп взагалi отримувати показання й iншi докази на стади досудового роз^дування. Чи можна не брати до уваги показання, коли !х змютом е фактичнi данi, на пiдставi яких необидно приймати ршення про оголошення особi про шдозру, затримання, тримання пiд вартою чи про застосування iншого запобiжного заходу до шдозрюваного тощо?
У цьому контекст Лобойко Л. М. ставить питання про сенс вважати даш, зiбранi у цш частинi процесу (пiд час досудового розслщувания - прим авт.), доказами, якщо у нш не виршуеться питання про винуватють обвинуваченого. Тут же автор зазначае, що «у кримшальному процеш процес доказування iз осягнення одного й того ж предмету здшснюеться два рази у рiзних формах, бо цього вимагав i дош вимагае закон. I це е зайвою, надлишковою дiяльнiстю» [6, с. 141-142]. На наш погляд, вважати единим призначенням доказiв встановлення на !х пiдставi винуватосп особи е пiдходом, не достатньо обгрунтованим.
На нашу думку, саме на пiдставi досудових доказiв, що оцiненi за внутршшм переконанням суб'ектом доказування як належш, допустимi й достовiрнi, а !х су-купнiсть як достатня, можуть бути прийняи рiшення, що суттево обмежують права та свободи особи, яка потрапила у сферу кримшального судочинства. Прийняття таких ршень слщчим, прокурором у досудовому розслщуванш на пiдставi матерiалiв кримiнального провадження, критери оцiнки яких законом не встановлеш, на наш погляд, не вщповщае засадам кримiнального судочинства.
На нашу думку, слушною е точка зору Погорецького М. А., який вважае, що «процесуальш докази», «досудовi докази» i «судовi докази» мають мюце у кримшаль-
ному процеш, проте вони не е рiвнозначними поняттями. На погляд вченого, вони сшввщносяться мiж собою як рщ i вид. «Процесуальними доказами» е будь-яю докази, яю використовуються на будь-яких стадiях кримшального процесу; термiни «до-судовi докази» та «судовi докази» правомiрно вживати лише на досудових та судових стадiях кримiнального процесу вiдповiдно. Отримання останнiх двох груп доказiв вщбуваеться в рiзних процесуальних режимах [7, с. 19].
Висновки. Виходячи з вищевикладеного, вважаемо доцшьним подiл доказiв на до-судовi - визнаш доказами стороною кримшального провадження, яка обгрунтовуе ними сво1 висновки у процесуальнш дiяльностi, та не е такими для суду; судовi -визнаш такими судом. Досудовi докази й судовi докази е процесуальними доказами, що е родовим поняттям щодо попередшх видових.
При цьому матерiалами кримiнального провадження слiд визнавати вс без ви-нятку документи та iншi матерiали, що стосуються досудового розслiдування кримiнального правопорушення, тобто навпъ тi, що не мають доказового значення у кримiнальному провадженш. Так, матерiалами кримiнального провадження е не лише докази, але й iншi процесуальш документи й матерiали, наприклад, протоко-ли допиту свщюв, якi не повiдомили важливих для розслщування фактичних даних, неналежнi у кримшальному провадженш фактичш даш, вщповщ на запити, що за оцшкою слiдчого, прокурора не мають доказового значення тощо.
Виходячи iз законодавчого визначення кримшального провадження, наданого у п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК Украши, шд яким слщ розумгги досудове розслiдування i судове провадження, процесуальш дн у зв'язку iз вчиненням дiяння, передбаченого законом Украши про кримшальну вщповщальшсть, матерiалами кримiнального провадження е також протокол судового засщання, матерiали фшсування судового розгляду техшч-ними засобами тощо.
Що стосуеться матерiалiв сторони захисту, то виходячи iз положення ч. 6 ст. 290 КПК Украши, вони можуть не мютити матерiалiв, якi можуть бути використаш прокурором на пiдтвердження винуватост обвинуваченого у вчиненнi кримiнального правопорушення. Причому право прийняття рiшення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матерiалiв може бути вщкладено до закiнчення ознайом-лення сторони захисту з матерiалами досудового розслiдування. Тобто у матерiалах сторони захисту може не мютитися вся зiбрана нею iнформацiя про обставини поди, яка е предметом досудового розслщування.
Список лггератури:
1. Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Украши у зв'язку з прийняттям Кримшального процесуального кодексу Украши ввд 13 квпня 2012 року : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4652-VI. - К. : Алерта, 2012. - 304 с.
2. Карабут Л. В. Щодо формування доказiв тд час досудово1 кримiиальиоï процесуально1 д1яльиосл за новим КПК / Л. В. Карабут. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/ n1/12klvznk.pd.
3. Шумило М. G. загальне поияття доказiв у КПК Украши (наукова штерпретащя иормативиоï модели / М. G. Шумило // Докази i доказування за иовим Кримшальним процесуальиим кодексом Украши (до 75-р1ччя з дня иароджеиия доктора юридичних иаук, професора Михайла Макаровича Михеенка) : матер1али мiжнародноï науково-практичноï коифереицiï, (Кшв, 6-7 грудня 2012 р.). - Х. : Видавець Строков Д. В., 2013. - С. 23-28.
4. Сергеева Д. Б. Суттсне призначення доказш у кримшальному процеа / Д. Б. Сергеева // MaTepia-ли II М!жнародно1 науково-практично! конференци [«Малиновсью читання»], (Острог, 15-16 листопада 2013 р.). - Острог : Видавництво Нацюнального ушверситету «Острозька академш», 2013. - С. 302-303.
5. Реформа кримшального судочинства унеможливить тортури в мшщп, заявляе Портнов // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.newsru.ua/ukraine/21aug2010/notorture.html.
6. Лобойко Л. М. Реформування кримшально-процесуального законодавства в Укра1ш (2006-2011 роки). Частина 1: Зaгaльнi положення i досудове pозслiдувaння : монографш / Л. М. Лобойко. - К. : 1стина, 2012. - 288 с.
7. Погорецький М. А. Актуальш питання теорп доказш / М. А. Погорецький // Докази i доказування за новим Кримшальним процесуальним кодексом Укра1ни (до 75^ччя з дня народження доктора юри-дичних наук, професора Михайла Макаровича Михеенка) : мaтepiaли мiжнapодноl науково-практично! конференци, (Кшв, 6-7 грудня 2012 р.). - Х. : Видавець Строков Д. В., 2013. - С. 15-22.
Сергеева Д. Б. О соотношении понятий «судебные доказательства», «досудебные доказательства» и «процессуальные доказательства» в уголовном процессе Украины / Д. Б. Сергеева // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013 - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 337-341.
На основании научного анализа источников по уголовно-процессуальному праву, а также соответствующих норм действующего уголовного процессуального законодательства освещены проблемные вопросы соотношения понятий «судебные доказательства», «досудебные доказательства», «процессуальные доказательства» и «материалы уголовного производства»; освещено авторское видение момента возникновения доказательств в уголовном производстве.
Ключевые слова: доказательство, судебное доказательство, досудебное доказательство, процессуальное доказательство, материалы уголовного производства, фактические данные, субъекты доказывания.
ABOUT CORRELATION OF CONCEPTS «JUDICIAL PROOFS», «PRE-TRIAL PROOFS» AND «JUDICIAL PROOFS» IN CRIMINAL PROCEDURE OF UKRAINE
Sergieieva D. B.
Kyiv National University named after Taras Shevchenko, Kyiv,Ukraine
On the basis of theoretical researches of scientists and also requirements of norms of new criminal-procedure legislation of Ukraine, the problem questions of correlation of concepts «Judicial proofs», «pre-trial proofs», «judicial proofs» and «materials of criminal production», are lighted up.
Deem it wise dividing of proofs into pre-trial - acknowledged proofs by the side of criminal realization, which grounds by them the conclusions in judicial activity, and is not such for a court; judicial - acknowledged such the cramps. Pre-trial proofs and judicial proofs are judicial proofs which are a family concept in relation to previous specific.
Thus, it follows to acknowledge all documents and other materials which touch pre-trial investigation of criminal offence without an exception materials of criminal realization, that even those which do not have an evidential value in criminal realization. Materials of criminal realization are not only proofs but also other judicial documents and materials, for example, protocols of interrogation of witnesses which did not report important for investigation fact sheets are improper in criminal realization fact sheets, answers for queries, that as evaluated by an investigator, public prosecutor, does not have an evidential value and others like that. Materials of criminal realization are also protocols of the judicial meeting, materials ofjigging ofjudicial trial by hardware's and others like that.
Materials of side of defense cannot contain materials which can be used a public prosecutor in support of guiltiness of defendant in the feasance of criminal offence. At what a right for a decision-making is about a grant or ungrant the public prosecutor of access to such materials, it can be set aside to completion of acquaintance of side of defense with materials of pre-trial investigation. That in materials of side of defense there can be not contain all the information is collected by it about circumstances of event which by the article of pre-trial investigation.
Key words: proof, judicial proof, pre-trial proof, judicial proof, materials of criminal production, factual information, subjects of proving.
