CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 334-341.
УДК 343.14
ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВО1 ШФОРМАЦШ В ПРОЦЕС1 ДОКАЗУВАННЯ ЗА НОВИМ КРИМ1НАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРА1НИ
Недобор I. В.
КиТеський нащональний университет iменi Тараса Шееченка м. КиТв, УкраТна
У статп розглянуто проблемш питання щодо використання операгивно-розшуково! шформаци в процеа доказування за новим кримгнально-процесуальним кодексом Украши.
Ключовi слова: оперативно-розшукова шформацш, докази, процес доказування, сл1дч1 розшуюж дц, негласнi слiдчi розшуковi ди.
Постановка проблеми. Новий Кримшально-процесуальний кодекс Укра!ни сут-тево розширив засоби формування судових доказ1в. Проте виникли { певш нюанси, пов'язаш з отриманням оперативно-розшуково! шформаци, як шляхом проведения слщчих розшукових дш, так { новелою нового КПК - проведення негласних слщчих розшукових дш.
Аналгз дослгджень г публгкацШ з проблеми. Теоретичну основу дослщження скла-ли пращ вчених, в яких висв1тлювалося питання отримання та використання опера-тивно-розшуково! шформаци в процес доказування в кримшально-процесуальному законодавствь До них стд вщнести пращ: Лук'янчикова С. Д., Кобець О. Ю., Шехав-цова Р. М., Шумила М. С., Доронша Л. Д., Удалово! I. М., Александрова О. С., Кухти А. А., Гримко В. П. та шш1.
Виклад основного матер1алу. Зпдно ст. 84 КПК Укра!ни, доказами в кримшаль-ному провадженш е фактичш даш, отримаш у передбаченому Кримшальним проце-суальним кодексом порядку, на шдстав1 яких слщчий, прокурор, слщчий суддя \ суд встановлюють наявшсть чи вщсутшсть факпв та обставин, що мають значення для кримшального провадження та шдлягають доказуванню.
Поняття доказ1в структуровано \ як елементи включае в себе будь-яю фактичш даш, що мають значення у кримшальному провадженш (змют); процесуальну форму !х закршлення (спос1б юнування у матер1алах кримшального провадження) та носш вщомостей (зовшшнш вираз). Ус зазначеш елементи перебувають у взаемозв'язку та у сво!й едност утворюють поняття доказ1в [8, с. 46-47].
Пщ «фактичними даними» слщ розумгш не сам1 факти, а вщомост (шформащю) про них. Факти - це поди, явища дшсносп, яю не можна приеднати до справи. Через те при доказуванш по кримшальному провадженш слщчий, прокурор, слщчий суддя суд та шш1 особи, яю беруть участь у процесс оперують вщомостями про поди та
явища дшсносп, що утворюють змiст показань допитаних ошб, документiв та iнших вищв доказiв. Навiть при безпосередньому сприйнятп слiдчим, прокурором, слiдчим суддею чи судом обставин поди злочину у ходi провадження слiдчих (розшукових) дш (огляд, освiдування тощо) вони оперують як доказами не цими фактами, а тшьки вiдомостями (iнформацieю) про них, зафшсованими у встановленому законом порядку в протоколах слщчих (розшукових) дш. Використана законодавцем юридична конструкцiя на визначення доказу «фактичш даш» мае тлумачитися обмежено i оз-начати, що лише шформащя, що перевiряеться (тобто потенцiйно спростовна), може утворювати його змiст [5, с. 314].
В процес розслщування слiдчий оперуе вiдомостями про факти, якi отримуе з рiзноманiтних джерел, в першу чергу, передбачених КПК Украши. Цим обумовлю-ються особливосп шзнавально1 дiяльностi в процесi розслщування, оскшьки воно вiдбуваеться у формi процесуального доказування. Тобто законодавець встановлюе, яка iнформацiя (вiдомостi) може бути визнана доказами, з яких джерел i якими засо-бами вона мае бути отримана.
Засобами отримання вiдомостей про обставини злочину у кримшальному провад-женнi та формуванш судових доказiв е слiдчi (розшуков^ ди. Слiд звернути увагу на те, що у новому КПК Украши, на вiдмiну вщ попереднього, наводиться визначення слщчих (розшукових) дш Пiд ними розумiють ди, спрямоваш на отриманнi (зби-рання) доказiв або перевiрку вже отриманих доказiв у конкретному кримiнальному провадженнi (ч.1 ст. 223 КПК Украши). Крiм спрямування таких дiй, у наведеному визначенш не розкриваються характернi 1х риси. Бiльше вдалими слiд визнати визначення слщчих (розшукових) дш, що запропонованi науковцями. Слiдчу (розшукову) дiю пропонують розумiти як передбачений процесуальним кодексом захщ, який за-стосовуеться компетентними особами для збирання, дослiдження, оцiнки та використання доказiв пiд час конкретного кримшального провадження [1, с. 482]. Кожна слщча дiя може розглядатися як специфiчна сукупнiсть пiзнавальних прийомiв ви-явлення та вiдображення доказово! шформацп певного виду. Формулюючи поняття слщчих дiй, Дубинський А. Я. наголошуе на тому, що вони здшснюються вiдповiдно до визначених процедурних вимог [2, с. 46-47].
Отже, з широкого кола кримшально-процесуальних дш, як слiдчий використовуе в процесi розслщування як шструментарш шзнавально1 дiяльностi, вцщляють ту !х частину, яка мае пошуково-тзнавальний характер i спрямована на збирання i дослщ-ження фактичних даних про обставини злочину, що шдлягають доказуванню у справi.
С очевидним, що законодавець, на вiдмiну вiд КПК 1960 р., не вимагае ч^ко! про-цесуально! форми збирання вшх видiв доказiв [3, с. 15]. Якщо йдеться про слiдчi (розшуковi) ди, то у ст. 223 КПК викладено загальш умови !х проведення (мета, шд-стави, участь i присутнiсть ошб, iнтереси яких можуть бути порушеш або обмеженi, час i мюце !х проведення, участь у проведенш слщчо1 (розшуково1) ди осiб, як !х iнiцiювали, участь понятих, недопущення !х проведення пiсля закiнчення строюв досудового розслiдування). У Кодексi також конкретизовано процесуальну форму допиту (ст. 224-227; 231 КПК - ставлення для втзнання (ст. 228-232 КПК); обшуку (ст. 233-236 КПК); огляду (ст. 237-239 КПК); слщчого експерименту (ст. 240 КПК); освщування особи (ст. 241 КПК); експертизи (ст. 242-245 КПК).
Негласш (розшуков^ д^', як вiдомо, проводяться таемно, вiдомостi про факт
ïx проведення не пщлягають розголошенню, за винятком випадюв, передбачених Кодексом (п. 1. ст. 246). У закош закршлеш загальнi умови ïx проведення (ст. 246 КПК); порядок отримання дозволiв на ïx вчинення (ст. 247-251 КПК); фшсащя ïx ходу та результат (ст. 252 КПК) тощо; процесуальний порядок проведення негласних слщчих (розшукових) дш не встановлено, оскшьки це суперечить мен ïx призначення.
Вiдповiдно до ст. 252 КПК Украши, фшсащя ходу i результатiв негласних слщ-чих (розшукових) дiй здiйснюеться у протокол^ до якого в разi потреби долучаються додатки, якi, згiдно зi п. 2 ст. 84 Кодексу, може визнаватися доказом [4, с. 46]. За встановленим правилом у цьому документ можуть бути зафшсоваш лише факти i обставини, що мають значення для кримшального провадження за умови, якщо вони безпосередньо сприймалися слщчим.
Але вщповщно до положень КПК Украши, бшьшють негласних слщчих (розшукових) дш проводяться пщроздшами i службовими особами, яю, згщно з п. 1 ст. 84, не надшеш повноваженнями для визнання отриманих результапв доказами. Крiм того, у протоколах про ïx проведення може мiститися iнформацiйна основа для одночас-ного отримання шших видiв доказiв (речових доказiв, показань, висновюв експертiв) [9, с. 36]. Тобто протокол - у цьому випадку як рiзновид документу-доказу - не буде у повну мiру вщдзеркалювати доказове значення ходу i результапв проведення негласних слщчих (розшукових) дш. Не забуваемо також, що розширене трактування законодавцем поняття документу-доказу у ст. 99 КПК Украши може спровокувати ситуацiю штучного «подвоення» доказiв у кримiнальному провадженш.
Так, наприклад, у згаданiй статп вказуеться, що документами, як видом доказiв, також е складенi у порядку, передбаченому законом, протоколи процесуальних дiй та додатки до них, а також носи шформаци, на яких за допомогою теxнiчниx засобiв зафiксованi процесуальнi дiï. Якщо це так, то, наприклад, протокол допиту i показан-ня свiдка мають визнаватися як два види доказiв (документи i показання). У процесу-альнiй лiтературi наведено достатньо аргуменнв проти недопустимостi змiшування документiв - доказiв iз протоколами процесуальних дш та на ïx розмежування. До-ронiн I. М. справедливо стверджуе, що документи-докази складае компетентна особа (чи особа, що не е суб'ектом кримшального процесу), протоколи слщчих i судових дш - лише суб'екти кримшального процесу. Для того, щоб ч^ко визначити критерп розмежування зазначених видiв доказiв, необxiдно зважати на те, що в основу визначення суп такого виду доказу, як протокол слiдчоï та судовоï дiï, покладено iдею безпосереднього спостереження. 1накше кажучи, мова ситуаци, коли слiдчий або суд безпосередньо особисто сприймае певнi подiï та фшсуе ïx у протоколi. З огляду на це, е сенс у КПК Украши передбачити такий вид доказiв, як протоколи процесуальних дш, складених у порядку, передбаченому Кодексом, оскшьки рiзною е сама процесу-альна природа останнix i докуменнв. Слiд зазначити, що визнання докуменнв i про-токолiв доказами - атрибутика, невластива природi доказування. Писемнiсть «обкра-дае» географiю пiзнавальноï дiяльностi. Вона консервуе можливiсть отримання бшьш широкого кола виду доказiв. Тобто такi документи-докази iнформативно обмежують суб'ектiв доказування. Вважаю, що з цих мiркувань у ст. 103 КПК Украши (2012 р.), ^м традицшних форм фiксацiï кримiнального провадження, включеш також носiï
шформаци, на яких за допомогою техшчних 3aco6iB зафiксованi процесуальнi д^'. Умови застосування технiчних засобiв кримiнального провадження окреслеш в ст. 107 КПК 2012 року. Очевидно, з метою усунення шформативно1 обмеженост протоколу як засобу фшсаци процесуальних дiй у п. 3 ч. 2 ст. 105 Кодексу вказусться, що серед додатюв до нього залучаються аудю-, вiдеозаписи процесуальних дiй.
Використання результапв негласних слiдчих (розшукових) дiй для формуван-ня доказiв у кримшальному судочинствi - це проблема, яка виникла з прийняттям нового Кримшального процесуального кодексу Украши та розглядаеться на стику кримiнального процесу та оперативно-розшуково1 дiяльностi, а також мае як теоре-тичний, так i прикладний аспект.
Результатами негласних слщчих (розшукових) дш вважаються фактичнi даш, в> домостi, iнформацiя, що сприяе встановленню обставин, пов'язаних зi вчиненням злочину, або злочину, що готуеться, iнших обставин розкриття та розслщування зло-чину, розшуку осiб, як переховуються вiд органiв досудового розслщування, суду та кримшального покарання [6, с. 130].
Результати негласних слщчих дш як рiзновид слщчих (розшукових) дш, вщомосп про факт та методи проведення яких не пщлягають розголошенню та використовуються у кримшальному судочинсга за винятком випадюв, передбачених ст. 254 КПК Укра1-ни, - якщо у протоколi про проведення негласно1 слiдчоï дiï мютиться iнформацiя щодо приватного (особистого чи шмейного) життя iнших осiб, захисник, а також iншi особи, яю мають право на ознайомлення з протоколом, попереджаються про кримiнальну вщ-повiдальнiсть за розголошення отриманоï шформаци щодо шших осiб.
Негласнi слiдчi (розшуковi) дiï проводяться у випадках, якщо вiдомостi про зло-чин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в шший спошб [2, с. 303].
У новому КПК Украши значно розширено арсенал слщчих дш завдяки запровад-женню нових категорiй негласних слiдчих (розшукових) дш, результати проведення яких можливо використати як факти доказування у кримшальному судочинсга.
Так, главою 21 «Негласш слiдчi (розшуковi) ди» передбачеш та регламентованi негласнi слiдчi (розшуков^ д^', результати яких використовуються як основш або до-помiжнi докази, що проводяться на пiдставi ухвали слiдчого суддi [1, с. 140]:
- аудю-, вщеоконтроль особи (ст. 260);
- накладення арешту на кореспонденщю (ст. 261);
- зняття iнформацiï з транспортних телекомунiкацiйних мереж (ст. 263);
- зняття шформаци з електронних шформацшних систем (ст. 264).
Щодо кримшального провадження виключно по тяжких та особливо тяжких зло-чинах, цим Законом передбачено:
-обстеження публiчно недоступних мюць, житла чи iншого володiння особи (ст. 267);
- установлення мюцезнаходження радюелектронного засобу (ст. 268);
- спостереження за особою, рiччю або мюцем (ст. 269);
- аудiо-, вщеоконтроль мюця (ст. 270);
- контроль за вчиненням злочину (ст. 271);
- виконання спещального завдання з розкриття злочинноï дiяльностi оргашзова-ноï групи чи злочинноï органiзацiï (ст. 272);
- негласне отримання зразюв, необхщних для порiвняльного дослiдження (ст. 274);
- використання конфщенцшного сшвроб^ництва (ст. 275).
Результати проведення негласних слщчих (розшукових) дш можуть мютити двi групи даних.
До першо1' групи вщносяться фактичнi данi (вiдомостi), що безпосередньо вказу-ють на ознаки злочину, яю можуть бути використаш та закрiпленi у процесуальному провадженш та будуть джерелами доказiв у кримшальнш справi. Вони також мають значення для встановлення обставин, що пщлягають доказуванню (про наявшсть та мюця зберiгання знарядь злочину, викрадених цiнностей тощо).
До друго1' групи вщносяться даш, що мiстять допомiжний характер (про особу пiдозрюваного, способи маскування злочинно1' дiяльностi тощо) i можуть бути орiен-тиром для вибору оргашзацшних та тактичних прийомiв проведення слiдчиx дiй.
Вiдповiдно до ст. 256 КПК Украши, протоколи проведення негласних слщчих (розшукових) дш, аудю- або вщеозаписи, фотозшмки, iншi результати, здобутi за допом-огою застосування теxнiчниx засобiв, вилучеш пiд час ïx проведення речi i документи або ïx копи, рiвнозначнi вiдповiдному значенню як джерел доказiв протоколам, ау-дiо- або вщеозаписам, фотознiмкам, iншим результатам, отриманим при проведенш слiдчиx (розшукових) дш, передбаченим главою 20 КПК Украши. Однак це не озна-чае, що вщомосн про подiю злочину, злочинця та iншi обставини, що мають значення для кримшального провадження, якщо вони мютяться в протоколах негласних слщчих (розшукових) дш, додатках до них та у вилучених пщ час ïx проведення речах i документах або ïx кошях, то вони вщразу набувають статус доказiв у конкретному кримшальному провадженнi. Отриманi матерiали пiдлягають перевiрцi та оцiнцi так само, як i результати проведення шших слщчих (розшукових) дш. Ключовою умовою використання в доказуванш результапв конкретних негласних слщчих (розшукових) дш е визнання в результат здiйснення ïx перевiрки i оцiнки слiдчим, прокурором, слщчим суддею, судом процесуальними джерелами доказiв [7, с. 29]. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 91 КПК Украши, доказування полягае у збиранш, перевiрцi та ощнщ доказiв з метою встановлення обставин, що мають значення для кримшального провадження. В процедуру доказування включаються фактичш даш, яю вщповщають вимогам ст. 84-86 КПК Украши. Термш збирання доказiв е умовним, оскiльки доказiв в готовому вигщщ не iснуе, об'ективно в оточуючому середовищi залишаються слщи вчиненого кримiнального правопорушення у формi вiдображень рiзниx подiй у пам'ян осiб, що ïx спостерiгали або були ïx учасниками, та у формi матерiальниx слiдiв-вiдображень дiй по готуванню, вчиненню та приховуванню кримшального правопорушення, матерiаль-них об'ектiв, яю були знаряддями вчинення кримiнальниx правопорушень, об'ек-тiв кримiнально протиправних дш, грошi, цiнностi, та iншi реч^ набутi кримiнально протиправним шляхом тощо [10, с. 49]. В xодi кримшального провадження шляхом проведення не ильки слщчих, але й негласних слщчих (розшукових) дш, реалiзацiï ïx процесуальноï форми i застосування вщповщних пiзнавальниx прийомiв, цi слiди виявляються, вiдображаються в свiдомостi суб'ектiв доказування, а попм фiксуються в процесуальних документах, а за необхщносн iз застосуванням теxнiчниx засобiв фiк-сацп кримiнального провадження, вилучаються самi матерiальнi об'екти, що е носiями вщомостей, якi мають значення для досудового розслщування, в результап чого вини-кають данi, що утворюють об'ективну основу доказiв.
Результатом проведення негласних слщчих розшукових дш е даш, яю можуть бути використаш як докази у кримшальному провадженш Необхщними умовами використання результапв проведення негласних слщчих розшукових дш з щею метою е: належшсть доказу, тобто якщо даш, отримаш за результатами проведення вщповщ-них слщчих (розшукових) дш, прямо чи опосередковано пщтверджують iснування чи вiдсутнiсть обставин, що пщлягають доказуванню у кримшальному проваджен-ш, та iнших обставин, яю мають значення для кримшального провадження, а також достовiрнiсть чи недостовiрнiсть, можливiсть чи неможливiсть використання шших доказiв; допустимiсть доказу, тобто якщо вщповщш данi отриманi у порядку, вста-новленому КПК; доказу, тобто пщтвердження його iстинностi.
Таким чином, невщповщшсть будь-якому iз зазначених критерив даних, отрима-них у ходi проведення негласних слiдчих розшукових дш, унеможливлюе використання ix як доказiв у кримiнальному провадженнi. КПК передбачае, що отриманий за результатами проведення будь-яких НСРД доказ пщлягае оцiнюванню слiдчим, прокурором, слщчим суддею та судом для прийняття вiдповiдного процесуального рiшення - з точки зору належносп, допустимостi, достовiрностi, а сукупнiсть зiбра-них доказiв - з точки зору достатносп та взаемозв'язку.
Висновки. Отже, можна зробити висновки, що отримання оперативно-розшуковоï шформаци це i е виявлення доказiв. Проте варто зазначити, що поки дана шформа-цiя не перевiрена, не визнана належною, допустимою та достовiрною, вона не може називатися доказами. Лише в тому раз^ якщо оперативно-розшукова шформащя от-римана в порядку, встановленому в КПК i визнана судом як докази, вона може долу-чатися до справи i використовуватися в процес доказування.
Список л^ератури:
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. С. Шумила. - К. : Юстшан, 2012.
2. Про оперативно-розшукову дшльшсть : Закон Украïни в1д 18.02.1992 № 2135-Х11 // Ввдомосп Верxовноï Ради Украши. - 1992. - № 22. - С. 303.
3. Кримшально-процесуальний кодекс Украïни : Закон Украши ввд 13.04.2012 № 4651-VI // Голос Украïни. - 2012. - C. 190.
4. Дорошн I. М. Документи - докази у кримшальному процес Украши / I. М. Дорошн. К. : Видано Поливода А. В, 2008. - С. 46.
5. Александров А. С. Новая теория доказательств / А. С. Александров. - Режим доступа. - [Электронный ресурс] : www.luaj.net/hode/406; Гмирко В. П. Доказування у кримшальному процесс дшльшс-на парадигма. Теоретичний анатз. Проблематизацш. СТД - репрезентащя / В. П. Гмирко. - Дшпропе-тровськ : Академш мигал служби Украши, 2010. - C. 314.
6. Гмирко В. П. Категорш факт в доказуванш в кримшальному процесс спроба критичного осмис-лення / В. П. Гмирко // Зб1рник наукових праць НА СБ Украши. - 2011. № 39. - С. 130.
7. Дорохов В. Я. Общее понятие доказательств в советском уголовном процессе / В. Я. Дорохов. М. : ВКШ КГБ при СМ СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1981. С. 29.
8. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел / А. Я. Дубинский. - К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. - С. 46-47.
9. 1ерусатмов I. О. Деяю фактори i умови реатзаци досягнень науково-техшчного потенщалу у слщчш практиц1 / I. О. 1ерусатмов // Теоретичн1 та практичш проблеми використання можливостей кримшатстики i судовоï експертизи у розкритп й розсл1дуванн1 злочин1в. - К. : Украшська академ1я внутр1шн1х справ, 1996. - С. 36.
10. Быховский И. Е. Процессуальная регламентация проведения следственных действий / И. Е. Бы-ховский // Вопросы борьбы с преступностью. - Вып. 21. - М. : Юрид. лит., 1974. - С. 49.
Недобор И. В. Использование оперативно-розыскной информации в процессе доказывания, согласно новому криминально-процессуальному кодексу Украины / И. В. Недобор // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 334-341.
В статье рассмотрены проблемные вопросы по использованию оперативно-розыскной информации в процессе доказывания, согласно новому криминально-процессуальному кодексу Украины.
Ключевые слова: оперативно-розыскная информация, доказательства, процесс доказывания, следственные розыскные действия, негласные следственные розыскные действия.
USING OPERATIVE - SEARCH INFORMATION IN THE PROCESS OF PROVING IN OBEDIENCE TO THE NEW CRIMINAL PROCEDURE CODE OF UKRAINE
Nedobor I. V.
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Kyiv, Ukraine
New criminal procedure code of Ukraine extended facilities of forming judicial proofs substantially. However there were certain nuances related to getting operative-search information, such way as taking investigative search actions and as innovation of criminal procedure code of Ukraine is taking secret investigative search actions.
The meaning of proofs is structured and as elements include some facts mattering in criminal procedure, procedural form of their fixing and bearer of information. (data) All indicated elements are in intercommunication and in the unity form the concept of proofs.
In the process of investigation an investigator operates information about facts, which he gets from different sources, above all things provided by criminal procedure code of Ukraine. It is peculiarity of cognitive activity in procedure of investigation, as it takes place in form of procedure proving. A legislator sets, what information may be acknowledged proofs, from what sources and what facilities it must be got.
The result of secret investigative search actions is information which can be used as a proof in criminal process. The necessary conditions for the use of the results of the secret investigative search actions for this purpose are: proof of identity, that is, if the data obtained as a result of the proper consequence search actions directly or indirectly confirmative the existence or absence of circumstances subject proving in a criminal production and other circumstances relevant to criminal proceedings and also authenticity or unauthenticity, possibility or impossibility of the use of other evidences, admission of evidences, if the proper information is got in an order prescribed by the criminal procedure wde; proofs in other words the confirmation of his truth.
Thus, the discrepancy in any of the indicated criteria of information, got during secret investigative search actions, does impossible the use them as proofs in a criminal production .
Code of aimim! procedure provides that the obtained result of any secret investigative search actions is subject of estimation by an investigator, a prosecutor, an investigating judge and the court for acceptance of the proper judicial decision, from point of relevance, acceptability , reliability , and the set of collected evidence from terms of adequacy and relationship.
Thus, we can conclude that getting operational information that is revealing evidence. However, it should be noted that while this information is not guaranteed and not considered appropriate, valid and reliable , it can not be called evidence. Only in the case that operative-search information is got in an order prescribed in the criminal code and recognized by the court as evidence, it may register to the case and use in the process of proving.
Key words: operative-search information, proofs, process of proving, investigative search actions, secret investigative search actions.
Spysok literatury:
1. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny. Naukovo-praktychnyj komentar / za zag. red. prof. V. G. Goncharenka, V. T. Nora, M. Je. Shumyla. - K. : Justinian, 2012.
2. Pro operatyvno-rozshukovu dijal'nist' : Zakon Ukrai'ny vid 18.02.1992 № 2135-HH // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 1992. - № 22. - S. 303.
3. Kryminal'no-procesual'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 13.04.2012 № 4651-VI // Golos Ukrai'ny. - 2012. - C. 190.
4. Doronin I. M. Dokumenty - dokazy u kryminal'nomu procesi Ukrai'ny / I. M. Doronin. K. : Vydano Polyvoda A. V, 2008. - S. 46.
5. Aleksandrov A. S. Novaja teorija dokazatel'stv / A. S. Aleksandrov. - Rezhim dostupa. - [Jelektronnyj
resurs] i www.luaj.net/hode/406; Gmyrko V. P. Dokazuvannja u kryminal'nomu procesi dijal'nisna paradygma. Teoretychnyj analiz. Problematyzacija. STD - reprezentacija / V. P. Gmyrko. - Dnipropetrovs'k i Akademija mytnoi' sluzhby Ukrai'ny, 2010. - C. 314.
6. Gmyrko V. P. Kategorija fakt v dokazuvanni v kryminal'nomu procesi sproba krytychnogo osmyslennja / V. P. Gmyrko // Zbirnyk naukovyh prac' NA SB Ukrai'ny. - 2011. № 39. - S. 130.
7. Dorohov V. Ja. Obshhee ponjatie dokazatel'stv v sovetskom ugolovnom processe / V. Ja. Dorohov. M. i VKSh KGB pri SM SSSR im. F.Je.Dzerzhinskogo, 1981. S. 29.
8. Dubinskij A. Ja. Proizvodstvo predvaritel'nogo rassledovanija organami vnutrennih del / A. Ja. Dubinskij. - K. i NIiRIO KVSh MVD SSSR, 1987. - S. 46-47.
9. Ijerusalimov I. O. Dejaki faktory i umovy realizacii' dosjagnen' naukovo-tehnichnogo potencialu u slidchij praktyci / I. O. Ijerusalimov // Teoretychni ta praktychni problemy vykorystannja mozhlyvostej kryminalistyky i sudovoi' ekspertyzy u rozkrytti j rozsliduvanni zlochyniv. - K. i Ukrai'ns'ka akademija vnutrishnih sprav, 1996. - S. 36.
10. Byhovskij I. E. Processual'naja reglamentacija provedenija sledstvennyh dejstvij / I. E. Byhovskij // Voprosy bor'by s prestupnost'ju. - Vyp. 21. - M. i Jurid. lit., 1974. - S. 49.
