CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 338-343.
УДК 343. 13. 477
ОСОБЛИВОСТ1 ПОЧАТОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ ЗА НОВИМ КРИМ1НАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРА1НИ
Юрченко Л.В.
Тавршський нацюнальний ушверсишеш теш В.1. Вернадського, м. Сшферополь, Украта
У статп аналiзуються положення нового кримшального процесуального законодавства Укра1ни щодо початку досудового розслщування i проблеми, що пов'язанi з 1х правозастосуванням на ирактищ, та пропонуються деякi шляхи 1х виршення.
Ключовi слова: досудове розслiдування, права людини, принципи кримшального провадження, навантаження на слiдчi пiдроздiли.
Одним iз найважливiших результатiв правово1 реформи в Укра1ш стало прийн-яття нового Кримшального процесуального кодексу (далi - КПК), норми якого спрямоваш на досягнення верховенства права в кримшальному провадженш, згiдно з яким людина, 11 права та свободи визнаються найвищими цшностями та визнача-ють змют i спрямованiсть дiяльностi держави.
Новим КПК було запроваджено цша низка новел. Одна з них - це положення щодо вщмови вщ iнституту порушення кримiнально1' справи. В.Фаринник, один з авторiв нового КПК, вщзначив, що «за таких умов громадяни матимуть змогу реаль зувати право на захист сво1х iнтересiв вiдразу пiсля надходження заяви чи повщом-лення про злочин. Зазначене виключить "конфлшти" мiж пращвниками правоохо-ронних органiв та громадянами, оскiльки кожна заява, кожне повщомлення грома-дянина буде розглянуто та, вщповщно, буде прийнято рiшення щодо них» [3].
Дослщженню проблематики впровадження норм нового КПК Укра1ни, у тому чи^ стосовно початку досудового розслщування, були присвяченi науковi статп вчених-процесуалiстiв та практикiв: В. Гончаренка, Ю.Грошевого, В. Зеленецького, М. Погорецького, М. Шумило, В. Пшонки, В.Фаринника, В. Войцишена та iнших. Однак, норми нового КПК ддать майже чотири мiсяцi, тому практичний штерес ви-кликають особливостi початку досудового розслщування та проблеми, що виника-ють при застосуваннi норм КПК на практищ на цьому еташ.
Початковий етап досудового розслiдування е принципово новим щодо укра1н-сько1 правово1 системи. У вiдповiдностi з п.5 ч. 1 ст. 3 КПК (2012р.), досудове розс-лщування - це стадiя кримiнального провадження, яка починаеться з моменту вне-сення вiдомостей про кримiнальне правопорушення до Единого реестру досудових розслщувань (далi - СРДР).
Слiдчий, прокурор невщкладно, але не пiзнiше 24 годин тсля подання заяви, повщомлення про вчинене кримiнальне правопорушення або тсля самостшного виявлення ним iз будь-якого джерела обставин, що можуть свщчити про учинення кримiнального правопорушення, зобов'язаний внести вщповщш вiдомостi до СРДР та розпочати розслiдування (ч.1 ст. 214 КПК).
338
Вважаемо, що кримшально-процесуальна дiяльнiсть вiдповiдних органiв почи-насться не з моменту початку досудового розслщування - внесення вiдомостей до Единого реестру досудових розслiдувань (ч.2 ст. 214 КПК)1, а з моменту отримання вщомостей про вчинене кримшальне правопорушення (з заяви, повщомлення, без-посереднього виявлення правоохоронними органами ознак кримшального правопорушення, тощо). Тому що, мiж заявником, потерпшим та спiвробiтниками правоо-хоронних оргашв, що ведуть боротьбу зi злочиншстю, на пiдставi вiдповiдних зако-нодавчих актiв (наприклад: закони Украши «про мшщю», «про Службу безпеки»), виникають вiдповiднi кримiнально-процесуальнi правовiдносини.
Так при затриманш особи, шдозрювано! у вчиненш злочину, за який передба-чене покарання у виглядi позбавлення вол^ у випадках, указаних у ч.1 ст. 208 КПК, строк затримання, без ухвали слiдчого суддi, суду не може перевищувати сiмдесяти двох годин iз моменту затримання2. Моментом затримання та сплину вказаного строку е не внесення вщомостей до СРДР, а момент, коли така особа силою або через шдкорення наказу змушена залишатися поряд iз уповноваженою службовою особою чи в примщенш, визначеному уповноваженою службовою особою (приметка автора - не тшьки слщчим, прокурором) (ст. 209 КПК).
Таким чином, ще до початку досудового розслщування з'являеться такий суб'ект кримшального провадження як тдозрюваний, який мае права та обов'язки, передбачеш ст. 42 КПК.
До початку досудового розслщування з'являються також захисник затриманого у випадках, передбачених ч.1 ст. 208 КПК (ч.1 ст. 48 КПК), заявник (ст. 60 КПК), потерпший (ч.2 ст. 55 КПК), представник потерпшого (ст. 58 КПК). А в разi оскар-ження заявником, потерпшим, його представником чи законним представником, тдозрюваним, його захисником чи законним представником у порядку ст. 303 КПК бездiяльностi слщчого, прокурора, яка полягае в невнесенш вiдомостей про крим> нальне правопорушення до СРДР тсля отримання заяви чи повщомлення про кри-мiнальне правопорушення - слщчий суддя.
У разi проведення огляду мiсця поди у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 214 КПК - слщчий, прокурор, понят^ спещалют та iншi особи (ст. 237 КПК).
Одже, можна зробити висновок, що процесуальна дiяльнiсть у кримшальному провадженнi починаеться не з початку досудового розслщування, а з моменту провадження процесуальних дш у зв'язку iз вчиненням дiяння, передбаченого законом Украши про кримшальну вiдповiдальнiсть. Що не суперечить визначенню термiна «кримiнальне провадження», що надане п.10 ч.1 ст. 3 КПК.
Така дiяльнiсть бiльш детально регламентована в Положенш про Сдиний реестр досудових розслщувань (далi - Положення про СРДР), яке не е законоданчим актом.3
1 Крим випадку, передбаченим ч.3 ст. 214 КПК. А саме: У раз1 выявления ознак кримшального правопорушення на морському чи р1чковому судш, що перебувае за межами Украши, досудове розслщування розпочинаеться негайно; вщомост про нього вносяться до Сдиного реестру досудових розслщувань при першш можливость
2 Такий строк прямо вказаний у ч.2 ст. 29 Конституци Украши
3 Кожне вщомство мае також сво! в1домч1 шструкцп щодо порядку прийому та реестрацп шформацп про вчинене кримшальне правопорушення: 1нструкщя про порядок приймання, реестрацп та розгляду в Служб1 безпеки Украiип заяв i повщомлень про вчинен крпмiиальиi правопорушення затверджена Наказом Голови СБУ вщ 16 листопада 2012 № 515; 1нструкцп про порядок ведення единого облiку в органах i пiдроздiлах виутрiшиiх справ Украши заяв i повiдомлеиь про вчинен крпмiиальиi правопорушення та iишi поди та положень про комiсii 1нструкцп про порядок ведення единого обл^ в органах i пiдроздiлах внутрштх справ Украши заяв i повщомлень про вчинеш кримшальш правопорушення та iишi подii та положень про комки затверджена Наказом Мшютерст-ва внутршшх справ вiд 19 листопада 2012 № 1050, тощо.
339
Що, по-перше, суперечить вимогами статп 1 КПК. Вщповщно до яко1 порядок кримшального провадження на територп Украши визначасться лише кримiнальним процесуальним законодавством Украши, що складаеться з вiдповiдних положень Конституци Украши, мiжнародних договорiв, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, КПК та шших закошв Украши.
По-друге, принципу верховенства права, вщповщно до якого людина, ïï права та свободи визнаються найвищими цiнностями i визначають змют i спрямованiсть дiя-льностi держави (ст. 3 Конституци Украши, ст. 8 КПК).
Згщно з ч.1 ст. 60 КПК заявником е фiзична або юридична особа, яка звернулася iз заявою або повщомленням про кримiнальне правопорушення до органу державноï влади, уповноваженого розпочати досудове розслщування, i не е потерпшим. У ч.2 ст. 60 вказаш тiльки окремi права та шяких обов'язкiв. Однак головний обов'язок заявника-фiзичноï особи - не подавати завщомо неправдивi повiдомлення про зло-чин. Теж стосуеться i фiзичноï особи-потерпшого (ст. 57 КПК). Такий обов'язок ви-тiкае iз ст. 383 КК Украши, яка передбачае кримшальну вщповщальнють за завщо-мо неправдиве повiдомлення про злочин. Фiзична особа повинна знати сво1' обов'язки. Тому, що за ïx порушення вона може бути притягнута до кримшально1' вiдповiдальностi, а тут вже буде стояти питання про ïï конкретш права.
Як вказуе п. 1.3. роздшу II Положення про СРДР, особа, яка подае заяву чи по-вiдомляе про кримiнальне правопорушення, тд розпис попереджаеться про крим> нальну вiдповiдальнiсть за завiдомо неправдиве повщомлення, крiм випадкiв надхо-дження заяви, повiдомлення поштою або шшими засобами зв'язку.
У КПК зовшм не передбачений обов'язок слiдчого, прокурора, iншоï службовоï особи, уповноваженоï на прийняття та реестрацiю заяв i повщомлень про кримша-льнi правопорушення, попередити фiзичну особу: заявника або потерпшого про кримiнальну вiдповiдальнiсть за свщомо неправдиве повiдомлення про злочин, пе-редбачену ст. 383 КК.
Частина 4 ст. 214 КПК тшьки передбачае обов'язок прийняти та зарееструвати таку заяву чи повщомлення. Крiм того, вщмова в прийнятп та реестрацiï заяви чи повщомлення про кримшальне правопорушення не допускаеться.
У той же час, пункт 1.4. Положення про СРДР вказуе, що заява чи повщомлення про кримшальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримшальну вщповщальнють (за виключенням випадюв, коли таке попередження не можливо зробити з об'ективних причин: надходження заяви, повщомлення поштою, шшим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, вррядження тощо).
Вважаемо, що пункт 1.4. Положення про СРДР порушуе права особи, що з' явилася, наприклад, до прокурора з заявою - явкою з повинною. З одного боку, коли така особа буде попереджена про кримшальну вщповщальнють за ст. 383 КК, буде порушений принцип свободи вщ самовикриття та право не свщчити проти близьких родичiв та члешв шмЧ' (ст. 63 Конституци Украши, ст. 18 КПК). З другого, якщо не повщомити таку особу про кримшальну вщповщальнють, то вщповщно до вказаного пункту така заява не буде вважатися поданою.
На практищ зустрiчаються випадки, коли особа подае заяву про злочин та вказуе особу, яка вчинила злочин. Однак неврегульованють нормами КПК вимог до заяв та повщомлень про кримшальне правопорушення та порядку ix прийому приз-водить до конфлш^в мiж громадянами та пращвниками правоохоронних оргашв.
340
Так заявника попереджено про кримшальну ведповедальшсть за заведомо непра-вдиве повiдомлення, слiдчий вносить до СРДР ведомосп про злочин, кр\м ведомостей про особу, яка його вчинила, вказаних у заяв1, та приступае до розслщування. Заявник оскаржуе бездiяльнiсть слiдчого в порядку ч.1 п.1 ст. 303 КПК следчому суддi. Своею ухвалою слiдчий суддя вiдмовляе у ведкритп провадження мотивуючи тим, що ведомосп про злочин внесенi до СРДР шсля подання заяви, а неповнота внесення ведомостей до СРДР - тако! пiдстави для оскарження нема. Це з одного боку. З другого, особа, щодо яко! поведомлено в заявi як про таку, що вчинила зло-чин, та вс ведомосп, указанi в заяв^ внесенi до СРДР, позбавлена права оскаржува-ти дп слiдчого, прокурора слщчому судщ. Хоча при цьому починаеться розслщування та проводиться збiр ведомостей, доказiв стороною обвинувачення шляхом проведення слiдчих (розшукових) та негласних следчих (розшукових) дiй щодо об-ставин, указаних у ст. 91 КПК, у тому чи^ ведомостей про особу, про яку вказано в заявi як про таку, що вчинила злочин.
Прше положення, якщо в заявi ведеться мова про неочевидне кримшальне правопорушення. Заявника поведомлять, що ведомосп про заяву внесено до СРДР та почато досудове розследування. А коли буде проведений допит потерпшого, iншi слiдчi (розшуков^ та процесуальш ди невiдомо. Норми КПК не передбачають строку проведення досудового розследування в таких випадках.
Не можна не погодитися з думками, що вищевказаш пункти Положення про СРДР та ведсутнють ч^ко! регламентаци в нормах КПК порядку прийому та оформ-лення заяв та поведомлень про кримiнальнi правопорушення, як це було в КПК 1960р (ст.ст. 94-99) можуть також призвести до: направлення та подачу заяв i пов> домлень «недобросовiсними заявниками», вiдправлених iз хулiганських або шших мотивiв [4, с.49], у тому чи^ й проти самих «неугодних» слiдчого, прокурора, суд-дi [5, с.33], та зростання навантаженостi на следчих i прокурорiв.
Досудове розследування за новим КПК здшснюеться, як i за КПК 1960р., у двох формах: дiзнання та досудове следство. Вiдповiдно КПК 1960р. дiзнання здшснюва-ли органи дiзнання (ст. 101), а досудове следство органи досудового следства (ст. 102). Дiзнання починалося шсля порушення кримшально! справи та закшчувалося передачею кримшально! справи следчому через прокурора або закриттям кримшально! справи, у випадках передбачених ст. 6 (ст.ст. 104, 108, 109).
КПК, на ведмшнють вед КПК 1960р., впровадив таку нову категорда як "крим> нальш правопорушення", яка подiляеться на злочини та кримшальш проступки за критерiем тяжкостi. Досудове розслiдування злочинiв здшснюеться у формi досудового следства (п.6 ч.1 ст. 3 КПК), щодо кримшальних проступкiв - у формi дiзнання (п.4 ч.1 ст. 3 КПК).
У КПК ведсутне визначення поняття "кримiнальний проступок", однак детально описаш особливостi досудового розследування кримшальних проступюв у главi 25 КПК (ст.ст. 298-302) та процедура спрощеного провадження щодо кримшальних про-ступюв у § 1 главi 30 (ст.ст. 381-382).
Вiдповiдно до першого абзацу пункту 1 Роздшу Х Прикiнцевi положення КПК досудове розследування у формi дiзнання щодо кримшальних проступюв буде введено в дда одночасно з набранням чинностi закону Укра1ни про кримшальш про-
341
ступки. Однак законодавчий акт про кримшальну вщповщальнють за кримшальш проступки ще не прийнято.4
Як повщомив журналютам пщ час брифiнгу в Донецьку 27.02.2013 року Гене-ральний прокурор Украши В. Пшонка, що прийняття Кодексу про кримшальш проступки очшуеться до початку 2014 року[6].
Згщно з ч.1 ст. 38 КПК органами досудового розслщування (органами, що здш-снюють дiзнання i досудове слщство) е слiдчi пiдроздiли: 1) оргашв внутрiшнix справ; 2) оргашв безпеки; 3) оргашв, що здшснюють контроль за додержанням по-даткового законодавства; 4) оргашв державного бюро розслщувань5.
При досудовому розслщуванш кримшальних проступкiв у встановлених законом випадках повноваження слiдчого органу досудового розслщування можуть здшснюватися сшвроб^никами iншиx пiдроздiлiв органiв внутрiшнix справ, оргашв безпеки, оргашв, що здшснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч.3 ст. 38 КПК).
На нашу думку, усе це е дiяльним чинником збшьшення навантаження на слщ-чих вiдповiдниx слщчих пiдроздiлiв, особливо органiв внутрiшнix справ. Тому свое-часне прийняття закону про кримшальш проступки збшьшить чисельнють уповно-важених осiб починати та проводити досудове розслiдування, не за рахунок збшьшення чисельносп слщчих вщповщних слiдчиx пiдроздiлiв, а за рахунок сшвроб^-никiв iншиx пщроздшв органiв внутрiшнix справ (дiльничниx тощо), оргашв безпеки, оргашв, що здшснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
Крiм розглянутих чинниюв зростання навантаження на слiдчого можна вказати ще таю:
- у слщчого зараз у провадженш знаходяться вс заяви та повiдомлення, якi ра-нiше у великому обсязi «фшьтрувалися» через органи дiзнання, якi приймали р> шення про вiдмову в порушенш кримiнальноï справи в порядку п.2 ч.1 ст.6 КПК 1960р. На наш погляд, ця проблема буде виршена з декримiналiзацiею ряду злочи-нiв та прийняттям закону про кримшальш проступки;
- заборона зупиняти кримшальне провадження у випадку не встановлення особи, яка вчинила злочин, як це було передбачено (п.3 ч.1 ст.206, ст.209, ст.104, ст.108 КПК 1960р). Строк досудового розслщування за новим КПК починаеться з моменту повщомлення особi про пщозру (коли вiдома особа) (ст. 219 КПК), тому досудове розслщування може провадитися в межах строюв давност притягнення до кримша-льноï вiдповiдальностi, передбачених ст. 49 КК. Це дозволяе та iнодi примушуе по-верхово проводити розслщування або зовшм не звертати увагу на таю кримшальш провадження у раз^ коли е провадження вщносно особи або щодо бшьш тяжю та резонанснi кримiнальнi правопорушення. Таке положення явно суперечить принципу кримшального провадження - розумш строки (ст. 28 КПК);
- заборона доручати виконання слщчих (розшукових) дш шшим сшвроб^никам органiв внутрiшнix справ (дшьничним, наприклад, допит сусiдiв-свiдкiв, тощо), ^м
4 Не зовс1м зрозумшо така позиц1я законодавця. Як показуе практика прийняття та набрання чинноси законодавчих актiв, норми матер1ального закону приймаються рангше або разом з нормами процесуального закону, через яю вони реал1зуються.
5 Вщповщно до Прикшцевих положень КПК - Державного бюро розслщувань Укра1ни повинно бути створено не шзшше п'яти роюв з дня набрання чинносп КПК, а доки злочини, що пщслщш слiдчим ДБР, розслiдуються слщ-чими прокуратури (Перехiднi Положення КПК).
342
як сшвробггникам оперативних шдроздшв (ст. 41 КПК). На наш погляд, надшення повноваженнями сшвроб^ниюв шших пiдроздiлiв виконувати доручення про проведення слщчих (розшукових) дш та включення !х у слiдчi групи, зменшить наван-таження на слщчих органiв досудового розслiдування, тдвищить ефективнiсть роз-слiдування та повною мiрою налагодить взаемодiю вказаних шдроздшв при розсл!-дуваннi злочинiв.
Треба вщм^ити, що аналiз проблем, виникаючих при правозастосуванш норм кримiнального процесуального законодавства не тiльки тих, що регулюють початок досудового розслщування, а й всього кримшального провадження в цшому, та проблем забезпечення дiяльностi оргашв досудового розслiдування, прокуратури та !х вирiшення це головне завдання правово! полiтики держави з урахуванням цившзо-ваного консенсусу прав людини та штерешв держави у встановленш ефективного режиму правозастосування кримшально-процесуальних норм слiдчими, прокурорами, суддями, адвокатами та шшими юристами.
Список використаних джерел:
1. Конституцш Украши : прийнята на п'ятш сес!! Верховно! Ради Украши в!д 28 черв. 1996 р. // В!домост! Верховно! Ради Укра!ни. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни : Закон Украши в!д 13 кв!т. 2012 р. // Голос Украши. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.
3. Фаринник В. Початок досудового розсл!дування за Кримшальним процесуальним кодексом Укра!ни // Юридичний в!сник Украши - №24 (889). - 16-22 червня 2012 року.
4. Фастовець В. Реестрац!я заяв та пов!домлень про вчинен! кримiиальиi право порушення за но-вим Кримшальним процесуальним кодексом Украши // В!сник прокуратури - 2013. - №2 (140). - С.49 (43-51).
5. Соф!ев В. Актуальш проблеми початку досудового розсл!дування кримшальних правопору-шень, вчинених суддями // В!сник прокуратури - 2013. - №2 (140). - С.33 (29-37).
6. Ми очжуемо прийняття Кодексу про кримшальш проступки до початку 2014 року -Генеральний прокурор - Генеральна прокуратура Укра!ни, офщшний веб-портал. Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/actual.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=116930
Юрченко Л.В. Начало досудебного расследования: проблемы правоприменения / Л. В. Юрченко // Ученые записки Таврического национального университета В.И. Вернадского. - 2013. - Серия «Юридические науки». - Том 26 (65). - №1. - С. 338-343.
В статье анализируются положения нового уголовного процессуального законодательства Украины о начале досудебного расследования и проблемы, связанные с их правоприменением на практике, и предлагаются некоторые пути их разрешения.
Ключевые слова: досудебное расследование, права человека, принципы уголовного производства, нагрузка на следственные подразделения.
Yurchenko L. Beginning of pretrial investigation: problems of enforcement / L. Yurchenko //
Uchenye Zapiski Taurida National V. I. Vernadsky University. - 2013. - Series «Law sciences». - V. 26 (65). - № 1. - Р. 338-343.
This article analyzes the new criminal procedural legislation of Ukraine on the beginning of pretrial investigation and the problems, associated with their enforcement in practice, and suggests some ways to solve them.
Keywords: pretrial investigation, human rights, the principles of criminal procedure, the load on the investigative force.
343
