CC BY
4
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС
УДК 343.98 В. Бараняк
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка», доц. кафедри кримiнального права i процесу
канд. хiм. наук, доц.
О. Неамко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка», доц. кафедри кримшального права i процесу
канд. юрид. наук
ПРОБЛЕМИ В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1 ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ ПОТЕРП1ЛОГО
© Бараняк В., Неамко О., 2018
На основi аналiзу нормативно-правових актiв розглянуто пiдстави та проблеми вщшкодування матерiальноТ та моральноТшкоди за цивiльним позовом у кримшаль-ному провадження.
Ключовi слова: цившьний позов у кримiнальному провадженш; кримшальний процесуальний кодекс; кримiнальне правопорушення; вщшкодування заподiяноТ крим^ нальним правопорушенням шкоди.
Владимир Бараняк, Олег Несимко
ПРОБЛЕМЫ ВОЗМЕЩЕНИЯ ВРЕДА В УГОЛОВНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ ПО ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОСТРАДАВШЕГО
В статье на основе анализа нормативно-правовых актов рассмотрены основания и проблемы возмещения материального и морального вреда по гражданскому иску в уголовном производстве.
Ключевые слова: гражданский иск в уголовном производстве; уголовный процессуальный кодекс; уголовное правонарушение; возмещения причиненного уголовным правонарушением вреда.
Volodymyr Baranyak
Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D., Assoc. Prof.
Oleh Nesimko
Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.
PROBLEMS OF REFUSING OF INJURY IN CRIMINAL PROCEEDINGS FOR PROTECTING THE RIGHTS OF THE PROTECTED
In the article, on the basis of the analysis of normative legal acts, the grounds and problems of compensation for material and non-pecuniary damage following a civil claim in criminal proceedings are considered.
Key words: civil lawsuit in criminal proceedings; criminal procedural code; criminal offense; compensation for damage caused by a criminal offense.
Постановка проблеми. Цившьний позов у кримшальному процес - основний (единий по-зовний) спошб вщшкодування заподiяноi злочином шкоди в кримшальному процесс Його реалiзу-ють за допомогою подання вимоги потерпшою вщ злочину фiзичною чи юридичною особою, а в передбачених законом випадках i прокурором про вщшкодування майновоi i моральноi шкоди, безпосередньо завданоi злочином, яка пiдлягае розгляду i вирiшенню в порядку кримшального судочинства.
Аналiз дослiдження проблеми. Незважаючи на те, що iнститут цивiльного позову у кримь нальному провадженнi давно юнуе, але проблеми з вщшкодуванням шкоди, яка заподiяна потер-пшому злочином, iснуе.
Метою цiеi статп е окреслення проблем реалiзацii шституту вiдшкодування (компенсацii) шкоди, завдано1' злочином, тсля набрання чинностi новим КПК Украши .
Виклад основного матерiалу. Вiдповiдно до ст. 2 КПК Украши [2] маемо, що до одного iз основних завдань кримшального процесу та судочинства, зокрема, зараховують охорону законних прав та штереив фiзичних i юридичних осiб,котрi беруть участь у ньому. Крiм цього ст. 3 Конституци Украши стверджуе, що головним обов'язком держави е утвердження та забезпечення прав i свобод людини. Ст. 32 та 55 Конституцп мютять формулювання: «гарантп судового захисту», «захист прав у мiжнародних установах». Тому, проголосивши гарантований державний захист прав i свобод людини i громадянина, Украша взяла на себе зобов'язання силами оргашв державно1' влади охороняти i захищати цi права i свободи [1].
1нститут цивiльного позову, який застосовують у кримшальному судочинства е спорщнено близьким iз позовним провадженням, яке передбачено у ЦПК. Загальнi положення щодо вщшко-дування шкоди передбачеш цивiльним законодавством. Кримiнально-процесуальне законодавство не передбачае окремих вимог до змюту чи форми цившьного позову, покликаеться на загальний порядок цившьного судочинства i визначае тшьки умови щодо пред'явлення та вщмови позову.
Отже, шкода, яка завдана суспшьно небезпечним дiянням або iншим кримiнальним право-порушенням, може стягну суду кримшальному провадженш за результатом розгляду цившьного позов. Що ж стосуеться особи, котра не пред'явила цившьного позову в кримшальному провадженш, а також особи, цившьний позов яко1' залишено без розгляду, то така особа не позбавля-еться права пред'явити позов у судовому порядку зпдно з ЦПК.
Враховуючи вище наведене, бачимо, що значення цившьного позову в кримiнальному процес е таким, що: забезпечуе швидке вiдновлення майнових прав потерпiлого; унеможливлюе прийняття судом суперечливих рiшень з того самого питання; дае можливють звiльнити пiдсудного, потер-пiлого й шших суб'ектiв (свiдкiв, експертiв тощо) кримiнального процесу вiд необхiдностi двiчi брати участь у судовиробництвi; а також правильно квалiфiкувати злочинну дда.
Предметом цивiльного позову кримiнальному процесс на нашу думку, е вимога фiзично! особи, яка подана у судовому порядку до початку розгляду справи по суп або слщчому чи дiзн-авачу, про вщшкодування майново! шкоди, компенсацп морально! шкоди,на етапi досудового розслiдування завдано! безпосередньо злочином (128 КПК). Щцстави щодо заявлення цивiльного позову можуть бути як фактичш, такi юридичнi.
Щцставами, що вважаються фактичними е сукупнють вiдомостей про заподiяння шкоди (збитюв) злочином, яка можна покласти в основу на пiдставi заяви фiзично! чи юридично! особи щодо позовних вимог щодо 11 вiдшкодування (компенсацп) пiд час розслiдування або розгляду кримшально! справи. Достатнiсть доказiв для прийняття ршення щодо пред'явлення цившьного позову кримшально-процесуальний кодекс пов'язуе iз наявнiстю спричинено! злочином майново!, фiзично! або морально! шкоди, що лежить у площиш причиново-наслiдкового зв'язку мiж злочином i шкодою як негативним наслщком, котрий стався в результат його заподiяння.
Юридичними пiдставами вважають такi цивiльно-правовi та кримiнально-процесуальнi норми, що надають право фiзичнiй особi вимагати вiд вiдповiдача вiдшкодування збитюв та(або) заподiяно! йому злочином майново! шкоди.
Перевагами цившьного позову в кримшальному процес е те, що: позивач не зобов'язаний вказувати в позовi конкретного вщповщача, оскiльки позивач може його не знати аж до вияснення особи, котра вчинила злочин; позивач звшьняеться вщ сплати державного мита; обов'язок доведен-ня розмiру шкоди та виду шкоди покладаеться на досудове розслщування справи, а не на позивача, як це передбачено в цившьно-процесуальному правг
Що ж стосуеться тдстав та умов подання цившьного позову у кримшальному судочинства то основними з них е таю: майнова шкода повинна бути заподiяна злочином; заподiяна шкода повинна безпосередньо випливати з факту злочину, за яким здшснюеться розслщування чи судове провадження; цившьний позов повинен бути заявлений своечасно. Вщповщно до ст. 128 ч. 3 КПК Укра!ни цившьний позов можна пред'явити як тд час досудового слщства та дiзнання, так i тд час судового розгляду справи, але до початку розгляду справи по суп [2].
Враховуючи змют ст. 128 КПК Укра!ни, право пред'явлення цившьного позову у кримшальному процес належить особ^ яюй злочином заподiяно шкоду. Таю позови защкавлеш особи можуть подавати в порядку цившьного судочинства.
На вщмшу вщ цившьного судочинства, у кримшальному процес цившьний позов мае певш вщмшносп вщ позову, який розглядають у порядку цившьного судочинства, а саме: на вщмшу вщ цившьного судочинства, у кримшальному процесу неможливе подання зус^чного позову; вимога про вщшкодування збитюв, яка завдана злочином, е особистою (тобто вщповщальнють особиста), i тому у кримшальному судочинсга непередбачена замша кредитора чи уступка вимоги за позовом до шшо! особи; у цившьному судочинсга позов не буде прийнято до розгляду судом без зазначення в ньому вщповщача, а, яку кримшальному процесс цившьний позивач не зобов'язаний вказувати вщповщача у позовнш заяв^ оскiльки правопорушник може бути ще не встановленим; у кримшаль-нiй справi пiд час подання цившьного позову цившьний позивач звшьняеться вщ сплати державного мита; у кримшальному процеш обов'язок виявляти ошб, яю несуть вщповщальнють, та встанов-лювати розмiр збитюв за !х нанесення, покладаеться на орган досудового розслщування,тобто на слщчого, прокурора, а у цивiльному процесi кожна iз сторiн сама представляе докази у справц пiдставою для вщкладення розгляду цивiльного позову в кримшальнш справi не може бути неявка цившьного вщповщача чи його представника до судового засщання.
Кримшальний процес сво!м завданням мае не лише встановлення винного у вчинеш злочину та його покарання, а ще й усунення наслiдкiв злочину у вигщщ порушення майнових чи особистих немай-нових прав. А, отже цивiльний позов у кримшальнш справi е одним iз засобiв, який спрямований на компенсацiю та усунення наслщюв вiд злочину у вигщщ майново! чи морально! шкоди [2].
Отже, першим етапом для стягнення матерiальноï та морально1 шкоди з вщповщача у cnpaBi е подання заяви про скоення злочину та цившьного позову про вщшкодування матерiальноï та мо-ральноï шкоди. Найважливiше перебувае у самому розслщуванш справи та забезпеченш доказовоï бази для вщшкодування шкоди.
З практики вщомо, що кримшальну справу розслiдують «поверхнево», а не ретельно, тобто процесуальш керiвники та слiдчий переважно здiйснюють лише основш слiдчi дiï для того, щоб передати справу до суду, вважаючи що цього i так достатньо. За такого розслщування не беруться, як правило, до уваги штереси потерпших, зокрема, стосовно всебiчного i повного розгляду та вста-новлення всiх обставин та подш, що можуть стосуватися вiдшкодування матерiальноï шкоди. Звiдси робимо висновок, що досудовий орган хоче спростити собi роботу i вважае за непотрiбне займатися документуванням i встановленням розмiру матерiальноï шкоди, завдано1' потерпiлому злочином. А це прямо передбачено законодавством, тому що щ обставини, яю виникли у при-чиново-наслiдковому зв'язку, i пщлягають доказуванню у кримшальному провадженш. Тобто слiдчi iгнорують щ факти, залишаючи це на самих потерпших. Отже, не з'ясовуеться повний обсяг пошкоджених внаслщок злочинних дш речей, 1'х зазвичай не оглядають та не оцiнюють, таким чином не встановлюють розмiр завдано1' потерпшому матерiальноï шкоди. Ось тут i виникають проблеми... Треба зазначити, що такий огляд потрiбно зробити якнайшвидше тсля вчинення злочину. Чому? Тому що затягування щодо встановлення цього факту може стати для сторони захисту тдставою сумшватися у доказовш силi такого доказу. Потерпший може сам замовити оцiнку пошкоджених речей, але провести огляд таких речей вш зробити не може. А 1'х провести треба власне до моменту проведення оцшювання нанесення шкоди речам.
Отже, можна зробити висновок, що якщо особа е потерпшим, то вона повинна вимагати вщ слщчого проведення: надежного огляду мюця подiï; всiх ушкоджень отриманих внаслщок злочину; ушкодженi речi повинш мати детальний опис ушкоджень, так i детальний опис само1' речг Якщо слщ-чий не проявляе iнiцiативи щодо проведення вищезазначених дш, то подавайте йому клопотання про проведення огляду речей. Якщо ж слщчий робить вигляд, що не розуше про що ви або ви отримуете вщмову, то оскаржуйте його дй' вiдповiдно до норм кримшального процесуального кодексу та залежно вщ обставин справи i подавайте одночасно клопотання про повторний огляду [2].
Отже, ми повинш розумгги, що все, що стосуеться факту завдання тшесних ушкоджень потерпшому та встановлення причинового зв'язку мiж тшесними ушкодженнями та вчиненим злочином, повинно бути тдтверджено матерiалами кримшального провадження. Тобто у справi повинш бути таю докази: судово-медична експертиза, медичш довщки, характеристика на право-порушника, вiдтворення самого правопорушення та доказами, яю додав до позову сам потерпший. I власне цившьний позивач мае сам довести у сущ наявнють завданоï шкоди. Якщо встановлений розмiр завданоï матерiальноï шкоди зафшсовано матерiалами досудового розслiдування i потерпшу особу все влаштовуе, то в сущ потерпiлий лише тдтримуватиме доведений факт цiеï суми шкоди. Якщо ж ш, то ось тут виникають знову проблеми з доказовою базою щодо вщшкодування матерiальноï шкоди.
Треба пам'ятати, що доказами щодо тшесних ушкоджень е: аптечш касовi чеки на лши (х треба брати обов'язково i вчасно); у змiстi чекiв повинна бути дата та назва лЫв (назва лЫв мае вiдповiдати виписцi з ютори хвороби). Якщо ж дата лшування не збiгаеться з датами видачi чекiв, або не збтаються назви лiкiв iз зазначеними у виписщ з iсторiï хвороби, то вони не будуть взяп судом до уваги. Коли особа перебувае на лшуванш у медичному заклад^ важливо, щоб лiкарi всi призначення вписували в юторда хвороби, i вщповщно внесли цi записи до виписки з ютори хвороби. До того ж важливо, щоб у виписщ з ютори хвороби або у довщщ медичного закладу було зазначено, що призначеш лши придбаш за кошти хворого [4].
Що ж стосуеться моральноï шкоди та ïï визначення, то, на нашу думку, головною складнютю у розглядi справи про вщшкодування моральноï шкоди е власне доказування факту ïï спричинення, страждань, обгрунтованосп вартосп такоï шкоди. Станом на сьогодш основними нормативними документами, якi регулюють вщшкодування моральноï шкоди, е Конститущя Украïни, Цивiльний кодекс Украïни, Методичш рекомендацiï «Вiдшкодування моральноï шкоди» (лист Мшютерства
юстицп Укра'ни вiд 13 травня 2004 р. № 35-13/797), Постанова Пленуму ВСУ № 4 вщ 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про вщшкодування морально! (немайново') шкоди» та шшг Вщповщно до ще! постанови тд моральною шкодою розумдать немайновi втрати внаслiдок мо-ральних чи фiзичних страждань, або шших негативних явищ, якi заподiянi фiзичнiй чи юридичнiй особi незаконними дiями або бездiяльнiстю iнших ошб.
Отже, вiдповiдно з чинним законодавством моральна шкода може полягати, а саме: у приниженш чесп, гщносп,дшово'' репутаци або престижу, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, страждань у порушенш права власносп (зокрема iнтелектуальноï), прав, якi надають споживачам, iнших цивiльних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням тд слщством i судом, у порушенш нормальних життевих зв'язкiв через неможливють продовження активного громадського життя, порушенш стосунюв з оточуючими людьми, при настанш iнших негативних наслiдкiв [4, с. 23].
Звертаючись до практичного аспекту розгляду тако'' справи у суд^ суди неоднозначно сприй-мають позицiю позивача щодо визнання факту заподiяння морально'' шкоди та визначення ïï розмiру. I тут теж виникають проблеми оскiльки позовну заяву щодо вимоги вщшкодування морально'' шкоди скласти треба грамотно. До написання позовно'' заявив треба пщходи «творчо», а не використовувати стандартний зразок тако'' заяви. Насамперед щодо потерпшого, якому завдано моральну шкоду, то треба використати максимально його шдивщуальш психофiзичнi особливосп: душевнi хвилювання,душевнi страждання та емоцiйним дискомфорт.
Доцiльно у цш ситуацiï призначити вiдповiдно до ЗУ «Про судову експертизу» проведення психолого-психiатричноï експертизи потерпiлого. Для цього слщ на експертизу винести низку пи-тань, якi оптимально зможуть вказати та врегулювати всi сумшви, котрi можуть виникнути. Чи мо-жемо встановити або визначити чггкий перелiку питань для експертизи щодо встановлення наяв-ностi морально' шкоди та визначення ïï вартосп? Звичайно, що m. Чому? Тому що кожне крим> нальне провадження мае сво'' обставин та нюанси. Але ми можемо скласти орiентовний перелш запитань. Для цього можемо скористатися 1нструкщею про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендащями з питань подготовки та призначення судових експертиз та експертних дослщжень, затверджено'' наказом Мiнiстерства юстицiï Украши № 53/5 вщ 08.10.1998 р., яка може вказати нам правильний напрямок та зорiентувати, яю запитання допоможуть досягти вщповщно'' мети.
Отже, вщповщно до п. 148-155 1нструкци про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацш з питань подготовки та призначення судових експертиз та експертних дослщжень можна окреслити таю основш запитання, що стосуються вщшкодування морально'' шкоди, а саме:
- Чи е ситуащя, що дослщжуеться у справу психотравмувальною для Н.)?
- Якщо так, то чи завдаш Н. О. Д. морально'' шкоди?
Чи спричинеш Н. О. Д. страждання у виглядi морально'' шкоди за вщповщних ситуацшних умов (вказують умови ситуацп), що дослщжуються у кримiнальнiй справi? Якщо Н. О. Д. завдаш страждання у виглядi морально'' шкоди, то який можливий розмiр становитиме грошова компен-сацiя за завдаш страждання Н. О. Д. страждання у виглядi морально'' шкоди?
Чи моральш страждання спричинеш саме цим кримшальним правопорушенням та чи е причиново-наслщковий зв'язок мiж злочином та стражданням?
У чому полягае суть саме моральних страждання? Чим це пщтверджуеться?
Отже, для того, щоб довести наявшсть морально'' шкоди перш за все потрiбно збирати докази, яю будуть належно та об'ективно, а не опосередковано пщтверджувати ïï наявшсть та розмiр. На це вказуе п. 153 вищевказано'' шструкци, в яюй зазначено де i в яких документах можна знайти докази, а саме: особова справа та медична документащя, шюльна характеристики та характеристика з мюця пращ, свщчення учшв, вчителiв, колег, друзiв, знайомих, родичiв та iнших людей, з якими тд експертний близько спшкувався. У свiдченнях близьких та рщних потрiбно вiдобразити особ-ливосп характеру, притаманнi йому схильностi розвитку та поведшки, захоплення, iнтереси, умов життя.
Щодо присутносп моральноï шкоди внаслiдок нанесення потерпшому тiлесних ушкоджень можна тдтверджувати свiдченнями рiдних, близьких та колег, яю можуть дати свiдчення, що потерпший тсля вчинення щодо нього злочину став боятись увечерi гуляти, сам боггься йти додому, з'явилися комплекси щодо своеï зовшшносп внаслщок отриманих побо1в та замкнувся у собi i перестав проявляти шщативу в роботi.
Отже, щоб стягнути матерiальну та моральну шкоду з вщповщача, яка нанесена завданням тшесних ушкодженням, необхщно першочергово довести ïï наявнють та завчасно надати докази на пщтвердження таких протиправних дiянь, а також обгрунтувати розмiр моральноï шкоди. На жаль, сьогоднi в законодавсга Украïни немае чiтко визначених механiзмiв, якi надають можливiсть встановити наявнють моральноï шкоди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституция Украши. BidoMoemi Верховноï Ради Укра1'ни (ВВР). 1996. № 30. с. 141. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 2. Кримiнальний процесуаль-ний кодекс Украши eid 13.04.2012 eid № 4651-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. 3. Цившьний процесуальний кодекс Украши eid 18.03.2004 р. № 1618-IV.URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15. 4. Цившьний кодекс Украши eid 16.01.2003 № 435-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
REFERENCES
1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR).
1996. No. 30. s. 141. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 2. Kryminalnyiprotsesualnyi kodeks Ukrainy [Crimean Code of Practical Code Ukraine] vid 13.04.2012 vid No. 4651-VI. URL : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. 3. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy[Civil Procedural Code of Ukraine] vid 18.03.2004 No. 1618-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15. 4. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [The Civil Code of Ukraine] vid 16.01.2003 No. 435-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
Дата надходження: 5.04.2018р.
