CC BY
25Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 375-381.
СУДОУСТРОЙСТВО; ПРОКУРАТУРА И АДВОКАТУРА
УДК 343.1
АРЕШТ МАЙНА ЯК ОДНА З ФОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСТ1 ОС1Б П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ
Бондаренко О. М.
Нащональна академiя прокуратури УкраТни м. КиТв, УкраТна
У статп охарактеризована правова природа та процесуальний порядок арешту майна тд час досудо-вого розслщування. Розглянуто проблемш питання застосування цього заходу забезпечення кримшаль-ного провадження та запропоновано шляхи 1х вирiшення.
Ключовi слова: захщ забезпечення кримшального провадження, арешт майна, моральна шкода, ма-терiальна вщповщальшсть.
Постановка проблеми. Недоторканшсть права власност забезпечуеться у вс1х сферах життед1яльносп, зокрема й тд час кримшального провадження. Проте в ш-тересах суспшьства використання права власносп може бути обмежено, а саме, на-приклад, для виконання завдань кримшального провадження, де в раз1 виникнення конкуренцп м1ж приватними { суспшьними штересами, Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни (дал1 - КПК Укра!ни) передбачае можливють позбавлення чи обмеження такого права шляхом арешту майна.
Аналгз останшх дослгджень г публгкацгй. Вивченням питання щодо обмеження права власност тд час кримшального провадження, додамо, в р1зт перюди часу, займалося багато вчених-процесуатспв, а саме: Нескороджена Л. Л., Крилов I. Ф., Ба-стрикш А. I., Безлепкш Б. Т., Бобров В. К., Бажанова М. I., Баулш Ю. В., Брильов О. А., Волеводз О. Г., Гуторова Н. М., Гарбовський Л. А., Дьомш Ю. М., Кузнецов А. В., Кузьменко С. Г., Друзш А. I., Панов М. I., Пюкун I. I., Фойницький I. Я., Пшонка В. П., Омельяненко М. I., !гнатенко В. В. та шшь
Водночас, незважаючи на проведет цими вченими дослщження, слщ вказати про те, що бшьшють напрацювань по даному шституту були зроблеш ще за час1в дп на теренах Укра!ни Кримшально-процесуального кодексу Укра!ни 1960 року (дат -КПК Укра!ни 1960 року), тод1 як з 20 листопада 2012 року в нашш держав1 д1е новий Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни (дал1 - КПК Укра!ни), що дещо зм1-нив порядок кримшально! процесуально! д1яльносп, в тому числ1 й стосовно арешту майна. Це 1 обумовлюе важливють обрано! теми для опрацювання.
Формулювання мети досл1дження. В данш науковш робот здшснена спроба визначити правову природу такого шституту кримшального провадження, як арешт
майна, а саме в частит визначення його поняття шляхом вщображення поглядiв вче-них, яю займалися даним питанням. Крiм того, ставиться завдання розкрити тенден-цiю в змiнi, на нормативному рiвнi, порядку та пiдстав застосування цього заходу забезпечення.
Виклад основного матергалу. Так, розкриваючи поняття арешту майна в контекст кримшально! процесуально! дiяльностi, слiд вказати про те, що, наприклад, Ю.М. Дьомiн пiд арештом майна розумie процесуальний захiд, направлений на забезпечення майна з метою недопущення його втрати [3, с. 15].
Водночас, на думку А. Друзша, накладення арешту на майно полягае у вилученнi майна та передачi його на збергання, а також у заборонi, яка адресуешься власнику або володшь-цю майна, розпоряджатися та в необхдних випадках користуватися ним [4, с. 26].
М.1. Омельяненко зазначае, що арешт майна - це процесуальний захщ, що за-стосовуеться компетентними органами i спрямований на збереження майна з метою виключення його втрати, для забезпечення штерешв юридичних i фiзичних осiб, що претендують на дане майно в порядку цившьного чи господарського судочинства, або майна, що шдлягае конфюкаци у порядку кримшального судочинства [9, с. 313].
Що ж до законодавчого погляду на таке питання, то на початку вщмгтимо, що арешт майна в Укра!ш на сьогодшшнш день регулюеться нормами трьох галузей права: цивiльного процесуального права (ст. 152 Цившьного процесуального кодексу Укра!-ни) [2], господарського процесуального права (ст. 43-2, 67 Господарського процесуального кодексу Укра!ни) [14], кримшального процесуального права (стаття 126 КПК Укра!ни) [7], а також паралельно iз зазначеними сталями - сталями 50 та 55 Закону Украши «Про виконавче провадження» [10]. Кожна з перерахованих галузей права над^е арешт майна властивими тшьки данiй галузi характерними рисами [9, с. 307].
Так, зпдно з ч. 1 ст. 167 КПК Укра!ни, арештом майна е тимчасове позбавлення ш-дозрюваного, обвинуваченого або ошб, якi в силу закону несуть цившьну вщповщаль-нiсть за шкоду, завдану дiяннями пiдозрюваного, обвинуваченого або неосудно! особи, яка вчинила суспшьно небезпечне дiяння, можливостi вщчужувати певне його майно за ухвалою слiдчого суддi або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК Укра!ни порядку [7]. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно яко! накладено арешт, шшо! особи, у володшш яко! перебувае майно, розпоряд-жатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосоваш лише у випадках, коли !х незастосування може призве-сти до зникнення, втрати або пошкодження вщповщного майна або настання шших наслiдкiв, як можуть перешкодити кримiнальному провадженню. Заборона використання житлового примщення, в якому на законних тдставах проживають будь-якi особи, не допускаеться.
Згiдно з ч. 1 ст. 29 КПК Укра!ни 1960 року, орган дiзнання, слiдчий, прокурор i суд зобов'язанi вжити заходiв до забезпечення цивiльного позову при наявносп до-статнiх даних про те, що злочином завдана матерiальна шкода або понесет витрати закладом охорони здоров'я на стацюнарне лшування потерпiлого вiд злочину. Згiдно з ч. 3 ст. 29 КПК Укра!ни, при провадженш в кримшальнш справi про злочин, за який може бути застосована додаткова мiра покарання у виглядi конфiскацil майна, ор-
ган дiзнання, слщчий, прокурор зобов'язаш вжити заходiв до забезпечення можливо1 конфiскацiï майна обвинуваченого [8].
Порiвнюючи нове i старе законодавство, слщ зазначити, що порядок застосування арешту майна дуже змшився. Клопотання про застосування арешту майна на n^^^i ухвали слщчого судд подаеться до мiсцевого суду, у межах територiальноï юрис-дикцiï якого знаходиться орган досудового розслщування. З клопотанням про арешт мае право звертатися прокурор, слщчий за погодженням iз прокурором, а з метою забезпечення цившьного позову - також цившьний позивач. Фактичною пiдставою арешту майна е сукупнють фактичних даних, що вказують на завдання кримшальним правопорушенням матерiальноï та/чи моральноï шкоди, заявлення цивiльного позову про ïï вiдшкодування або можливiсть заявлення такого позову та накладення майно-вих стягнень, конфiскацiï майна за вироком суду. Необхiднiсть арешту майна зумов-люеться обгрунтованою пiдозрою вважати, що незастосування цього заходу зумо-вить труднощi чи неможливiсть виконання вироку в частинi забезпечення можливо1' конфюкаци майна або цившьного позову чи перешкоджатиме встановленню iстини внаслiдок того, що таке майно може бути приховане, вщчужене чи пошкоджене.
Процедура звшьнення майна з-пiд арешту, накладеного в рамках кримшально-го провадження, значно спростилась. Перш за все вщпала необхiднiсть звертатися з позовними заявами до власниюв майна та ошб, в iнтересах яких накладено арешт про звшьнення майна з-тд арешту, та чекати, поки судова справа не буде розгляну-та. Цившьний позов в кримшальному процес пред'являеться, якщо кримiнальним правопорушенням або шшим суспiльно небезпечним дiянням завдано майнову та/ або моральну шкоду. Розмiр шкоди, завдано1' кримiнальним правопорушенням, уста-новлюеться виходячи з фактично1' вартостi викраденого чи пошкодженого майна. Вартють такого майна необхiдно визначати з урахуванням його фактичного стану на момент вчинення кримшального правопорушення, а не на момент його набуття потерпшим. Наприклад, у провадженнях щодо кримiнальних правопорушень еко-номiчноï спрямованостi визначення розмiру шкоди здшснюеться на пiдставi ревiзiï, iнвентаризацiï, аудиту та бухгалтерсько1' експертизи.
Досить щкавим е визначення морально!' шкоди. Так, у постановi пленуму Верховного Суду Украши вщ 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про вщшкодування моральноï (немайново1) шкоди» вказано, що тд моральною шкодою слiд розушти втрати немайнового характеру внаслiдок моральних чи фiзичних страждань або шших негативних явищ, заподiяних фiзичнiй чи юридичнш особi незаконними дiями або бездiяльнiстю iнших осiб [12]. Щц моральною шкодою ро-зумiеться: 1) фiзичний бiль та страждання, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я; 2) душевнi страждання, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведiнкою щодо неï само^ членiв ÏÏ сiм'ï чи близьких родичiв; 3) душевних страждання, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням ïï майна; 4) приниження чест та гiдностi фiзичноï особи, а також дiловоï репутацiï фiзичноï або юридичноï особи [14].
Розмiр грошового вщшкодування моральноï шкоди визначаеться залежно вiд характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, попршення здiбностей потерпiлого або позбавлення його можливосп ix реалiзацiï, ступеня вини
особи, яка завдала морально1 шкоди, якщо вина е пiдставою для вiдшкодування, а та-кож з урахуванням iнших обставин, яю мають icTOTHe значення [14]. При визначенш po3Mipy шкоди враховуеться стан здоров'я потeрпiлого, тяжкicть вимушених змiн у його життевих i виробничих стосунках, cтyпiнь зниження престижу, дшово1 рeпyтацiï, час та зусилля, необхщш для вiдновлeння попереднього стану. При визначенш розмiрy вiдшкодyвання враховуються вимоги розyмноcтi i cправeдливоcтi. При необхщносп визначення розмiрy моральноï шкоди може бути призначена cyдово-пcихологiчна екс-пертиза, порядок призначення та проведення якоï регулюеться Iнcтрyкцiею про при-значення та проведення судових експертиз та експертних доcлiджeнь, що затверджена наказом Мшютерства юcтицiï Украïни вщ 8 жовтня 1998 р. № 53 [11].
Законодавством передбачений строк розгляду клопотання про арешт майна - не шзшше двох дшв з дня його надходження до суду, тсля чого вiдмовляють у задо-волeннi клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе не-обхщнють такого арешту чи задовольнити клопотання. Слщ зазначити, що порядок збертання майна, на яке накладено арешт, визначений в 1нструкцн про порядок вилучення, облшу, збeрiгання та пeрeдачi речових доказiв у кримiнальних справах, цшностей та iншого майна органами дiзнання, досудового cлiдcтва i суду, яка затверджена наказом Генерально1' прокуратури Украши, МВС Украши, Державно1' по-датково1' адмiнicтрацiï Украши, СБУ, ВСУ, Державно1' судово1' адмiнicтрацiï Украши вiд 27.08.2010 року [11]. Майно, на яке накладено арешт, передаеться на збернання прeдcтавниковi тeриторiальноï держадмшютрацн або житлово-eкcплyатацiйноï ор-ганiзацiï, державно1' служби охорони органiв внyтрiшнiх справ, а також оргашзацн, якiй завдаш збитки, або влаcниковi цього майна чи його родичу, якому роз'яснюеться його вщповщальшсть за збeрiгання прийнятого майна, про що у нього вщбираеться розписка. У разi необхщност майно, на яке накладено арешт, може бути вилуче-но. Твори мистецтва i антикварiат, предмети, що мають юторичну, наукову, художню чи шшу культурну цiннicть, на як накладено арешт, пicля проведення спещально1' експертизи i за погодженням з Мшютерством культури Украши та Нащональною комiciею з питань повернення культурних цiнноcтeй при Кабiнeтi Мiнicтрiв Украши, можуть бути передаш на збернання до державних музею, бiблiотeк, наукових та ш-ших закладiв. Предмети релншного культу, крiм таких, що мають юторичну, наукову, художню чи шшу культурну цшнють, можуть бути передаш на збернання релншним оргашзащям [11].
Арешт майна мае бути скасований, якщо вщпали пiдcтави його застосування або арешт було накладено необгрунтовано. Питання про скасування арешту майна роз-глядаеться на пiдcтавi клопотання пiдозрюваного, обвинуваченого, ix захисника, законного представника, iншиx власниюв або володiльцiв майна, якi не були присутш при розглядi питання про арешт майна. Адже неприбуття вказаних оciб у судове за-ciдання не перешкоджае розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК Украши), а з метою забезпечення арешту майна клопотання може розглядатися без повщомлення тдо-зрюваного, обвинуваченого, шшого власника майна (ч. 2 ст. 172 КПК Украши). На нашу думку, це може призвести до безтдставного застосування арешту.
В.Я. Тацш зазначае, що необхщшсть скасування накладення арешту майна можуть обумовити таю обставини: 1) вщшкодування тдозрюваним, обвинуваченим завдано].'
ним шкоди, з метою забезпечення вщшкодування якоï був накладений арешт; 2) змша квалiфiкацiï дiй пiдозрюваного, обвинуваченого на статтю КК, санкцiя якоï не перед-бачае додаткового виду покарання у вид конфiскацiï майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою ïï забезпечення; 3) встановлення обставин, яю свщчать, що майно, на яке накладено арешт, не вщповщае критерiям, зазначеним у частиш 2 статтi 167 КПК Украши; 4) помилкове накладення арешту на майно ошб, якi не ма-ють статусу пiдозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матерiальну вщповщальшсть за ïx ди [7].
Арешт може бути скасовано як повшстю, так i стосовно конкретного майна (його певноï частини). Для цього за наявност певних пiдстав можливо видiлити частину майна з арешту (наприклад, суму вiдшкодованоï шкоди, завданоï кримiнальним правопорушенням). У разi скасування арешту на окремi види майна (неруxомiсть, автотранспорт засоби, цiннi папери, банювсью вклади) копiю ухвали слiдчого судщ чи суду про скасування арешту необхщно направляти у вiдповiднi органи та установи, що шформувалися про арешт цього майна. Повернення майна, звшьненого вiд арешту, доцшьно оформляти протоколом повернення майна, який слщ складати у трьох примiрникаx, один з яких вручати власнику майна, другий - особi, що здшснювала зберiгання майна, третiй - долучати до матерiалiв кримiнального провадження [7].
Позитивним у законодавствi е те, що в КПК Украши ч^ко передбачено перелш майна, на яке може бути накладений арешт: нерухоме i рухоме майно, майновi права iнтелектуальноï власност, грошi у будь-якш валютi готiвкою або у безготвковому виглядi, цiннi папери, корпоративш права, якi перебувають у власност тдозрюва-ного, обвинуваченого або ошб, якi в силу закону несуть цившьну вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану дiяннями пiдозрюваного, обвинуваченого або неосудноï особи, яка вчинила суспiльно небезпечне дiяння, i перебувають у нього або в шших фiзичниx, або юридичних ошб з метою забезпечення можливоï конфiскацiï майна або цившьного позову. Це положення не стосуеться житлового примщення, де проживае особа.
Необхщно також зазначити, що не тдлягають арешту предмети першоï потреби, що використовуються особою, у якоï проводиться опис, i членами ïï родини. Перелш цих предметв визначено в Додатку до Кримшального кодексу Украши [6]. На прак-тищ гостро постае питання про те, як дiяти з майном такого характеру, яке мае велик розмiри ( наприклад, будинок, дача), або грошима, якi знаходяться на рахунку i отриманi злочинним шляхом. За змютом КПК Украши накладення арешту на таке майно не передбачене, а його вилучення, в одному випадку, просто неможливе, а в шшому - не рацюнальне. На думку В.В. 1гнатенка, гострота даноï проблеми набувае ще бiльшого значення, якщо майно, яке отримане злочинним шляхом, знаходиться у iншоï особи, та, при цьому, юридично оформлено на останню [5, с. 86]. Така практика, з одного боку, сприяе виконанню завдань кримшального судочинства, а з ш-шого - тягне за собою неоднобiчне волевиявлення суб'екпв права [13, с. 242-245]. Будучи на мющ захисника, нами подiбнi ди слщчого обов'язково були б оскаржеш на пiдставi незаконност вжиття арештних заxодiв. Вважаеться, що з метою уникнення майбутшх негативних наслщюв та забезпечення належного врегулювання процесу-альноï дiяльностi слiдчиx, в статп 126 КПК Украïни необхщно закрiпити положення, якi б дозволяли накладати арешт на майно, отримане злочинним шляхом. Тому на-
уковець пропонуе внести наступш змши до кримшального процесуального законо-давства: «Арешт може бути накладено на майно, яке знаходиться у тдозрюваного, обвинуваченого або шших ошб, якщо е достатш тдстави вважати, що воно отримане в результат злочинних дiй пiдозрюваного чи обвинуваченого», з чим ми повнютю погоджуемося.
Слщ зазначити, що кiлькicть випадюв застосування арешту значно зменшилася. Починаючи з входження в дiю нового Кримшального процесуального кодексу, кшь-юсть заарештованих оciб зменшилася на 41%. За даними МВС Украши з початку року в Сдиному реес^ досудових розслщувань зареестровано понад 1,1 млн. заяв i повiдомлeнь про злочини. Щомюяця в Украïнi рееструеться 132 тис. правопорушень, або майже 4,4 тис - за добу [1].
Висновки. Пщводячи пiдcyмок до вищезазначеного, необхщно наголосити, що арешт майна е примусовим заходом, що забезпечуе дiевicть кримiнального провадження, а саме дае можливють вщшкодувати шкоду чи застосувати конфicкацiю майна як вид покарання.
Список лггератури:
1. В Украш р1зко зменшилася кiлькicть арeшгiв // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://tsn. ua/ukrayina/v-ukrayini-rizko-zmenshilasya-kilkist-areshtiv-314976.html.
2. Господарський кодекс Украïни : Закон Украши вщ 16.01.2003 № 436-IV. - Офщ. вид. - К. : ВТФ Велес, 2012. - 144 с.
3. Демин Ю. М. Преступления против правосудия : лекция / Ю. М. Демин. - М. : ЦИиНМОКП МВД России, 2000. - 40 с.
4. Друзин А. И. Диспозиция ст. 312 УК РФ требует уточнения / А. И. Друзин // Законность. - М., 2002. - № 10. - С. 26-30.
5. Игнатенко В. В. Арест имущества: вопросы теории и практики применения органами досудебного следствия Украины / В. В. Игнатенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2007. - Том 20 (59). - № 1. - С. 85-85.
6. Кримшальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 05.04.2001 № 2341-Ш. - Офщ. вид. - К. : Пали-вода А. В., 2012. - 1122 с.
7. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - Х. : Право, 2012. - Т. 1. - 768 с.; Т. 2 - 664 с.
8. Кримшально-процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 28.12.1960 № 1001-05 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1001-05.
9. Омельяненко М. I. правове регулювання арешту в Украш: сучасний стан та перспективи / М. I. Омельяненко // Науковий вюник Дшпропетровського державного ушверситету внутршшх справ. -2010. - № 4. - С. 307-313.
10. Про виконавче провадження : Закон Украши вщ 21.04.1999 № 606-XIV // Вщомосп Вeрxовноï Ради Украши. - 1999. - № 24. - Ст. 207.
11. Про затвердження 1нструкци про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослщжень : Наказ Мшстерства юстицп Украши вщ 08.10.1998 № 53 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
12. Про судову практику в справах про вщшкодування моральноï (^матово^ шкоди : Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 31.03.1995 № 4 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95.
13. Скакун О. Ф. Теорш держави i права : тдручник / О. Ф. Скакун. - Харкш : Консум, 2001. - С. 242-245.
14. Цившьний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 18.03.2004 № 1618-IV // Вщомосл Вeрxовноï Ради Украши. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492.
Бондаренко А. Н. Арест имущества как форма процессуального обеспечения участия лиц в ходе досудебного расследования / А. Н. Бондаренко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 375-381.
В статье охарактеризована правовая природа и процессуальный порядок ареста имущества во время досудебного расследования. Рассмотрены проблемные вопросы применения этой меры обеспечения уголовного производства и предложены пути их решения.
Ключевые слова мера обеспечения уголовного производства, арест имущества, моральный вред, материальная ответственность.
PROPERTY SEQUESTRATION AS A PROCEDURAL FORM OF ENSURING OF PERSONS' PARTICIPATION IN THE PRE-TRIAL INVESTIGATION PROCESS
Bondarenko A. N.
National Academy of Prosecution of Ukraine, Kyiv, Ukraine
The Ukrainian criminal procedural ensuring measure, which refers to the property sequestration, is considered in the article. The list of criminal procedural law scholars, who devoted their works to the current subject matter, is presented. The necessity of the following researching undertaking in this area is determined, and it originates from the previously developed theoretical analysis. There is an attempt in the article to define the legal nature of the property sequestration, which encroaches on the constitutional rights, freedoms and legitimate interests of the each person and citizen, namely in the essential part of life - the ownership. The current analysis is conducted through a few scholars' points of view representation, who was involved in the researching of this institute within the criminal justice context, and what is referred to the property sequestration. However, in course of the current Criminal Procedural Code of Ukraine representation the attention is paid also to the legislative view, concerning the definition, defining this institute. By the further, the current measure comparison of the definitions on the theoretical and legislative levels is undertaken. In addition, in the article there is regulatory acts listing, which has provisions, affecting the criminal procedural relations passing. The common circumstances, the occurrence of which admits the forfeiture application are represented. The case, which anyway prohibits the current ensuring measure application, is indicated. However, the attention right away is paid to the prerequisites, which are required to be present in order to initiate the limitation procedure or the procedure that overrides such a constitutional right as ownership. Herewith, such a conclusion is based on the two main regulations, which determined it, namely Criminal Procedural Code, which was in effect till the 20 October of 2012, and the Criminal Procedural Code, which currently is in effect. Due to the Ukrainian criminal justice reformation, the positive and negative moments are indicated, which occurred because of and in the course of the property sequestration. Especially, the attention is paid to the moral losses, which create the prerequisites for one to be able to file the indemnification application at the time, when the former establishes the property law right limitation. Namely, the regulatory act is adduced, and it reveals the compensation in such a case. The direct property forfeiture procedure is provided toward the end of the article. At the same time, it is necessary to point out that the whole analysis is conducted simultaneously with the subordinate legislation scrutiny. By the results of research of this article, the reasoned conclusions are indicated, which might be utilized within the consequent sequestration frames observation.
Key words: sunset provision of the criminal proceeding, seizure of property, moral damage, liability.
