CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 325-333.
УДК 343.131
ПОЧАТКОВИЙ МОМЕНТ ПЕРЕБ1ГУ РОЗУМНОГО СТРОКУ КРИМШАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (DIES A QUO)
Леоненко М. I., Блохт Г. I.
1нститут права шеш Володимира Сташиса Класичного приватного ушверситету
м. Запоржжя, Украша
У статт проведено досладжетня питання початкового моменту перебцу розумного строку кримшаль-ного провадження. Проаналiзованi вщповщт ршення Свропейського суду з прав людини та норми нового Криминального процесуального кодексу Украши. В стат робиться акцент на необхiдностi уточнення дея-ких положень та удосконалення практики Свропейського суду з прав людини щодо реалiзаци засади «ро-зумносп» в контекстi забезпечення прав i законних штере^ усiх учасникв кримшального провадження.
Ключовi слова: розумш строки, розумшсть, початок перебiгу розумного строку, кримшальне провадження, права потерпших, практика Свропейського суду з прав людини.
ВСТУП
Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни 2012 року - вагомий внесок у становления та розвиток правово! держави. Серед його нововведень особливо слщ вщ-м1тити загальш засади кримiиальиого провадження, яю видшеш в окрему главу КПК.
Одне з головних мюць займае засада «розумшсть строюв» (ст. 28 КПК). У першу чергу, слщ вщм^ити, що оцшочна категор1я «розумносп» е юридично значимою яюстю, критер1ем правом1рност1 акпв псих1чно! (розумне передбачення, розумне ро-зумшня) або ф1зично! (розумш заходи, розумне ведення справ) д1яльност1 реального суб'екта у передбачених законом випадках. Дана категор1я визначае !х вщповщшсть можливш поведшщ розумно! людини в конкретнш ситуацп.
На жаль, у наущ немае единого шдходу до визначення «розумностЬ>. Якщо проа-нал1зувати дане поняття через р1зн1 словники термшв, то можемо зробити наступш висновки. Розумшсть або нерозумшсть поводження суб'екта права може бути вста-новлена тшьки самими учасниками кримшального судочинства, зокрема судом, з урахуванням фактичних обставин, в яких знаходився суб'ект.
У юридичних словниках розумшсть ототожнюеться з1 справедливютю i сумлшш-стю i е загальним принципом, який допомагае встановити меж! здшснення суб'екта-ми належних !м прав, а також заповнити прогалини в законодавствi. Категорiя «розумшсть» взаемопов'язана з «сумлшшстю». Коли в законi зазначаеться «м1г i повинен був знати» або «ми i повинен був передбачати», то маеться на уваз^ що розумна (середньо статистична) людина в данш ситуацп була здатна на це. Таким чином, для законодавчого закршлення провадження процесуальних дш завжди використовуеть-ся пор1вняння дш учасника кримiнального судочинства з д1ями розумно! людини.
Розумними фiзичними дiями слщ вважати не будь-якi ди середньо1 статистично1 лю-дини, а лише т1, якi вчиняються сумлiнно, - середш ди суб'екта, якi сприяють i забез-печують ефективне судочинство [1, с. 15].
Щодо «розумност строюв», слiд констатувати, що на даний час ще не склалася вщповщна вiтчизняна судова практика, яка б дала нам змогу дослщжувати це пи-тання з урахуванням ди норм нового КПК. До того ж, кожен випадок порушення «розумност строкiв» залежить вiд специфiки обставин, характеру судового розгляду. На нашу думку, в питанш дотримання розумного строку кримшального проваджен-ня особливу увагу слщ придiлити усталеним тдходам, якi виробленi прецедентною практикою Свропейського суду з прав людини.
Розглядаючи «розумнiсть строкiв», в першу чергу необхщно визначити початок його переб^у. Без цього неможливо забезпечити виконання завдань кримшального провадження, серед яких видiляeться забезпечення швидкого розслiдування i судового розгляду (ст. 2 КПК).
Остантм часом дослщженням питання початкового моменту перебiгу розумного строку кримшального провадження займалися таю впчизнят та росiйськi вченi: Гринюк В. О., Круглiков А. П., Куришева Н. С., Некенова С. Б., Нштша Г. В., Самоденко С. А., Семенцов В. О., Толочко О. М., Фомiн С. Б., Шило О. Г. та ш Але новий КПК застосовуегься ще дуже мало часу, тому питання визначення початкового моменту перебпу розумного строку кримiнального провадження й надал залишаеться недослiдженим в повнш мiрi.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е формування науково обгрунтованого, на основi аналiзу робiт в№ чизняних та закордонних вчених, а також ршень ССПЛ, пiдходу щодо визначення початкового моменту переб^у розумного строку кримшального провадження. Це е вкрай необхщним для того, щоб кримшальне процесуальне законодавство Украши в повнш мiрi захищало права та законш iнтереси усiх учасникiв кримiнального провадження та ефективно забезпечувало швидке, повне та об'ективне розслiдування i судовий розгляд.
РЕЗУЛЬТАТИ
1. Поняття «кримшальне обвинувачення» в практицi ССПЛ
Аналiзуючи вщповщш рiшення ССПЛ, особливо тi, що прийнят щодо Украши, можна розглянути такi обставини, з настанням яких ССПЛ пов'язуе початок перебiгу розумного строку кримшального провадження:
1) особу «обвинувачено» в автономному, матерiальному розумшш цього термiну, з порушенням кримшально! справи проти заявникiв (справи «Антоненков та iншi проти Украши», «Кобцев проти Украши», «Мерiт проти Украши», «Девеер проти Бельгп», «Екле проти Шмеччини», «Iмбрiоша проти Швейцарп», «Калашников проти Росп», «Корiльяно проти 1талп» тощо);
2) особу було затримано (справи «Бший проти Украши», «Мерiт проти Украши», «Девеер проти Бельгп», «Екле проти Нiмеччини», «Колчшаев проти Росп», «Рохлiна проти Росп», «Салманов проти Росп» тощо);
3) початок досудового розслщування (справи «Девеер проти Бельгп», «Екле проти Шмеччини», «Колчшаев проти Росп», «Мер^ проти Украши» тощо).
Сднальним елементом вищезазначених обставин е поняття «кримшальне обвинувачення». Отже, бшьш детально розглянемо дане поняття.
У ршент ССПЛ по справi «Девеер проти Бельгп» вказано, що «кримшальне обви-нувачення» мае автономне значення, тобто повинно розумiтися в сена Конвенцп про за-хист прав людини i основоположних свобод. Такий пiдхiд необхщний для максимально!' ушфшаци праворозумiння «кримiнального обвинувачення» серед кран-учасниць Конвенцп. Нацiональне законодавство в цьому питаннi не е впршальним. Конвенцiя дозво-ляе державам визначати як кримшальне правопорушення дiяння, яке посягае на права, що захищаються, проводити розмежування мiж кримiнальними та шшими правопору-шеннями. Також держави можуть декримiналiзувати деякi правопорушення як з ураху-ванням iнтересiв особи, так i у зв'язку з необхвдтстю належного здiйснення правосуддя, наприклад, для розвантаження судiв вiд розгляду деяких незначних проступюв. Але в цьому питанш необхщно дотримуватись певних умов, щоб не маскувати кримшальш правопорушення пiд iншi, з метою виключення 1х iз сфери дп ст. 6 Конвенцп.
Розглядаючи таю повноваження держав, ССПЛ, особливо у ршенш по справi «Ен-гель та iншi проти Нiдерландiв», шдшмав наступнi питання: чи е ршення, прийняте в питаннi кримiнального правопорушення на нащональному рiвнi, переконливим з точки зору Конвенцп? Чи перестае застосовуватись ст. 6 тшьки тому, що держава кватфшуе дiяння не як кримшальне правопорушення? Може ст. 6 в деяких випадках застосовуеться незалежно вщ тако1 квалiфiкацiï?
Тому ССПЛ в своïх рiшеннях по справах «Градшгер проти Австрiï», «Демiколi проти Мальти», «Енгель та iншi проти Нiдерландiв», «Кадубек проти Словаччини», «Лауко проти Словаччини», «Лутц проти Шмеччини», «Отцюрк проти Нiмеччини», «Палаоро проти Австрiï», «Умлауфт проти Австри», «Шмауцер проти Австрiï» звер-тае увагу на три критерп для визначення обвинувачення кримшальним, якi об'едну-ються в поняття «тест Енгеля» - назва справи, пiд час виршення яко1' ССПЛ вперше ix сформулював.
1) Формальна квалiфiкацiя протиправного дiяння в нацiональному правi. ССПЛ дослщжуе, чи пiдпадае окреме протиправне дiяння пiд ознаки кримiнального правопорушення вщповщно до нацiональниx норм кримшального права. Але, осюльки «кримшальне обвинувачення» для щлей ст. 6 Конвенцп мае автономний характер, даний критерш не е виршальним.
2) Характер правопорушення. Даний критерш виявляе «саму природу правопорушення». До цього критерш можна вщнести розмiр порушення норми, поширення кримiнального правопорушення на невизначене коло ошб.
3) Характер та стушнь тяжкостi покарання за правопорушення. ССПЛ вважае, що до кримшально-правово1' сфери належать покарання, яю реально посягають на фiзичну свободу особи. Так, наприклад, до кримшально-правово1' сфери була вiднесена справа про порушення вшськово1' дисциплiни, де максимальним покаранням було 5 дiб су-ворого арешту (справа «Еггс проти Швейцарп»). Отже, правопорушення, визначене в нащональному правi не як кримшальне, ССПЛ у значенш Конвенцп може визнати кримшальним з урахуванням репресивного характеру покарання за нього.
Показовим для Украши в цьому питанш е ршення ССПЛ по справi «Гурепка проти Украши». Так, Гурепка М. В. був притягнутий до адмiнiстративноï вщповщальносп
у вшгщщ 7 дшв адмшютративного арешту. I ССПЛ, керуючись своею усталеною практикою, визнав, що, в силу суворост санкцп, дана справа за суттю е кримшаль-ною, а адмшютративне покарання фактично носило кримшальний характер.
Отже, з одного боку, слщ погодитися з думкою к.ю.н., доцента Толочко О. М., що до «кримiнального обвинувачення», вщповщно до ст. 6 Конвенцн, можуть бути вщнесеш адмiнiстративнi проступки, покарання за як передбачають арешт на строк до 15 д16 [2, с. 59]. Але, з шшого боку, це питання буде залишатися вщкритим до моменту остаточного реформування кримiнального права Укра!ни, а саме до прийняття Кодексу про кримшальш проступки, тсля чого бшьшють адмiнiстративних право-порушень втратять свою актуальнють. I як наслiдок, не буде проблеми розмежування кримшального i адмшютративного правопорушення. Тим паче, що у практищ ССПЛ юнуе тенденщя поступово! унiверсалiзацil понять «обвинувачення за адмшютратив-ним проступком» та «обвинувачення, яю мають ознаки злочину», незалежно вщ сту-пеня !х суспшьно! небезпеки.
Толочко О. М. вказуе, що наведеш вище три критерн для визначення обвинувачення кримшальним е альтернативними [2, с. 58]. На нашу думку, такий висновок потребуе коректування. Вщповщно до ршення ССПЛ по справi «Лутц проти №меч-чини», альтернативними визнаються тшьки другий та третiй критерн, а перший, як зазначалося вище, не мае виршального значення. Для застосування ст. 6 Конвенцп достатньо, щоб або правопорушення було по сво!й природ^ характеру «кримшаль-ним», або е загроза застосування покарання, яке за сво!м характером чи ступеня тяж-косп мае природу кримшального.
Але, оскшьки ступ1нь сусп1льно! небезпеки д1яння не завжди е виршальним (другий критерiй), i в деяких випадках лише по одному критерда не можливо однозначно виршити питання кримiнального характеру обвинувачення, ССПЛ щ критерil може оцiнювати системно, застосовуючи !х кумулятивний характер.
Отже, яке визначення можна дати поняттю «кримiнальне обвинувачення»? В1д-пов1дно до практики ССПЛ, «кримшальне обвинувачення» для ст. 6 Конвенци можна визначити як «офщшне повiдомлення, надане осо61 уповноваженими представника-ми влади, в шдтвердження того, що вона вчинила злочин» [3]. У рiшеннi по справi «Фот1 та 1нш1 проти 1тали» ССПЛ, в контекстi визначення поняття «кримiнальне провадження» звернув увагу на «... серйозш наслiдки, що можуть ускладнити становище шдозрюваного» [4]. Такими наслiдками можуть бути заходи забезпечення кримшального провадження, встановлеш у КПК.
2. «Кримшальне обвинувачення»—«офщшне повщомлення» в контексп нового КПК
«Офщшне повщомлення» асощюеться в кримшальному процесi Укра!ни з такою процедурою, як повщомлення про шдозру. У кримшальному процесуальному зако-нодавствi, зокрема у ст. 276 КПК, вказано, що повщомлення про шдозру обов'яз-ково здшснюеться у наступних випадках: 1) затримання особи на мющ вчинення кримiнального правопорушення чи безпосередньо шсля його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених у КПК запобiжних заходiв; 3) наявнiсть доказiв для шдозри особи у вчиненнi кримшального правопорушення [5].
Лист Верховного Суду Укра!ни вщ 25 с1чня 2006 року № 1-5/45 «Щодо переви-щення розумних строк1в розгляду справ» вказуе ще на один випадок здшснення пов>
домлення про шдозру, а саме допит особи як свщка, якщо з протоколу допиту видно, що на цей момент слщчий вже шдозрював допитуваного у причетност до конкретного злочину [6]. На нашу думку, даний тдхщ Верховного Суду Украши слщ привести у вщповщшсть до КПК та пiдxодiв ССПЛ, наприклад, у справi «Рослов проти Росп». В ршенш по цш справi ССПЛ зазначив таку правову позицiю: допит особи в якост свiдка не е пред'явленням обвинувачення в значенш ст. 6 Конвенцп i тому не може розглядатися як початковий момент обчислення розумного строку кримшального провадження.
Отже, усталена практика ССПЛ та шдходи сучасного кримшального процесу Украши пов'язують початок перебшу розумного строку кримiнального провадження зi здiйсненням повiдомлення про шдозру (ст. 276 КПК).
Останшм часом цей тдхщ аналiзувався з певними зауваженнями таких втизня-них та росшських вчених, як Баранова М. О., Гринюк В. О., Круглшов А. П., Некено-ва С. Б., Самоденко С. О., Фомш С. Б., Чельцо М. О. та ш.
Також в деяких пшотних ршеннях ССПЛ (справи «Девеер проти Бельгп», «Екле проти Шмеччини», «Колчшаев проти Росп», «Мер^ проти Украши») все ж таки допускав визначення початку перебшу розумного строку кримшального провадження з моменту початку досудового розслщування.
Вщповщно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК, кримшальне провадження складаеться з наступ-них елемеппв: досудове розслщування, судове провадження та здшснення окремих процесуальних дiй. Якщо зосередити увагу на першш стадп, то вона починаеться з моменту внесення ведомостей про кримiнальне правопорушення до Сдиного реестру досудових розслщувань, а не з моменту повщомлення про шдозру. Виникае цшком логiчне питання: як називати процесуальний строк вщ моменту початку досудового розслщування до повщомлення про пiдозру?
Усталений пщхщ до визначення початкового моменту перебшу розумного строку кримiнального провадження вигщний правоохоронним органам, оскiльки вони не обмежеш у часi щодо здшснення дiзнання або слiдства до моменту повщомлення про пiдозру. 1снуюють непоодиною випадки, коли таке повiдомлення здшснювалося наприкiнцi розслiдування чи за день-два до ознайомлення з матерiалами кримшального провадження. Але ж важливе значення мае не формальне дотримання строюв окремих процесуальних дiй чи всього досудового розслщування, коли юнуе пiдозрю-ваний, а строки розкриття злочину в цiлому (реальнi строки).
Якщо, в першу чергу, звертати увагу на захист прав i законних штерешв ошб, яю в майбутньому можуть бути визнаш шдозрюваними, то, звичайно, е вiрогiднiсть, що конкретно встановлеш строки перiоду мiж внесенням вiдомостей про кримiналь-не правопорушення до СРДР i повщомленням особi про пiдозру можуть спонука-ти деяких представникiв органiв досудового розслщування незаконними способами притягати до кримiнальноï вщповщальносп невинних людей. Але у КПК е охоронш норми, яю зводять нанiвець такi ди (ч. 2 ст. 94, ч.ч. 6, 7 ст. 206 КПК).
На нашу думку, не меншоï уваги заслуговуе питання дотримання прав потерпшого шд час досудового розслщування. Ст. 2 КПК вказуе, що одним iз завдань кримшального провадження е охорона законних штерешв його учасниюв, до яких саме i вщно-ситься потерпший.
На жаль, слщ констатувати, що права потерпших в Укра!ш не достатньо захищеш Так, в контекст прийняття нового КПК було проведене анкетне опитування 784 судщв, 288 пращвниюв прокуратури, 537 слщчих i 217 адвокатiв. Серед 24 питань, як були !м запропонованi, було наступне питання: «На Вашу думку, чи достатньо захищеш на сьогодшшнш день права потерпшого у пор1внянш з обвинуваченим?». Данi, отриманi в результат вщповщ на це питання, представлен в таблицi 1 [7, с. 282, 283].
Таблиця 1
Результати анкетного опитування щодо ступеня захищеност прав потерпшого та обвинуваченого
Суда Пращвники прокуратури СЛ!ДЧ1 Адвокати
Стутнь захищеностi прав потерпшого е адекватним його проце-суальному статусу i iнтересам, а тому його пор1вняння 1з обвинуваченим е некоректним 34,82% 31,25% 33,16% 36,41%
Права та законш штереси потерпшого захищеш значно менше у пор1внянш 1з обвинуваченим 46,43% 41,67% 51,13% 44,24%
Права та законнi штереси потерпшого захищеш значно бшьше у пор1внянш 1з обвинуваченим 1,79% 4,17% 1,22% 2,30%
Стутнь захищеностi прав потерпшого та обвинуваченого в цшому е однаковим 16,96% 22,92% 14,49% 17,05%
Як видно з ще! таблищ, бшьшють опитуваних вважають, що права та законш iнтереси потерпiлого захищеш значно менше у пор1внянш з обвинуваченим. Цшаво, що бiльше вс1х це пiдтверджують сл1дч1, тобто т суб'екти кримiнального процесу, яю частше ш-ших мають справу з потерпшими. Отже, питання збiльшення прав потерпших е дуже актуальним i потребуе внесення вщповщних змш до КПК, про що буде йти мова нижче.
Усталене положення про початок перебпу розумного строку не дозволяе потер-пшому в повнш м1р1 контролювати швидкють кримiнального провадження та реагу-вати на випадки тяганини.
Так, наприклад, вщповщно до ч. 6 ст. 28, потерпший може звернутися до прокурора, слщчого судд або до суду з вимогою здшснити кримшальне провадження у бшьш коротю строки, шж т1, що передбаченi в КПК [5]. Але таке звернення прив'язуеть-ся до вщповщних фактичних строюв. Тому можна припустити, що ця норма буде декларативною. Потерпший не може говорити про порушення розумносп строюв кримiнального провадження до пред'явлення обвинувачення конкретнiй людиш, оскшьки, вщповщно до усталено! практики, !х перебiг не розпочався з моменту внесення вщомостей про кримшальне правопорушення до СРДР.
Також п. 2 ст. 56 КПК виключае будь-яю дп потерпшого до повщомлення осо61 про пщозру щодо дотримання вщповщними суб'ектами розумност строюв кримшально-го провадження.
Аналiзуючи норми КПК щодо продовження строюв досудового розслщування, приходимо до висновку, що i в цьому питанш законодавцем чгтко не врегульований мехашзм дотримання прав потерпiлих слiдчими, прокурорами. Так, вщповщно до ч. 3 ст. 295 КПК, слщчий або прокурор не ознайомлюе в обов'язовому порядку потерпшого з клопотанням про продовження строку досудового розслщування так, як це робить щодо пщозрюваного та його захисника. Ч. 1 ст. 221 КПК вказуе, що таке ознайомлення можливе тшьки за клопотанням потерпшого, якщо слщчий, прокурор не виршить, що це зашкодить досудовому розслщуванню.
Як раз у даному питанш виявляеться сенс застосування категори «розумностЬ». Поняття «розумнють» використовуеться в текстах нормативних правових акпв у тих випадках, коли необхщно встановити «плаваючу» межу суб'ективного права або обов'язку. Чим менш конкретно описано дш в об'ективному прав^ тим бiльш необ-хщним е використання критерiю розумностi для з'ясування того, чи вiдповiдае вона моделi дозволено1 чи належно1 поведшки. Вимога розумностi зобов'язуе суб'екта (у нашому випадку слщчого, прокурора) вибирати дш i здiйснювати И так, щоб вона при нормальному розвитку причинно-наслщкових зв'язюв досягала б призначення кримшального судочинства.
З огляду на вищезазначене, з врахуванням того, що постанова про продовження строку досудового розслщування мае важливе значення для потерпшого, осюльки вона вiдтермiновуе судове провадження й обмежуе його доступ до правосуддя, ст. 295 КПК, на нашу думку, необхщно доповнити положенням про обов'язок слщчого або прокурора ознайомлювати потерпшого i його представника з клопотанням про продовження строку досудового розслщування. Також ч.ч. 1, 2 ст. 56, ч. 3 ст. 295 КПК слщ доповнити нормою про право потерпшого подавати письмовi заперечення на клопотання слщчого або прокурора про продовження строку досудового розслщування.
Вищезазначеш аргументи дають нам пщставу для внесення пропозицш змшити усталенi пщходи щодо визначення початку перебiгу розумного строку кримшального провадження з моменту пред'явлення обвинувачення (повщомлення про шдозру). Пропонуемо визначати початок перебшу розумного строку кримшального провадження з моменту початку досудового розслщування (з моменту внесення вщомостей про кримшальне правопорушення до СРДР) i не прив'язувати !х до наявносп пщо-зрюваного.
ВИСНОВКИ
Пiдсумовуючи вищезазначене, можна зробити таю висновки та пропозици:
1. Дослщжуючи питання розумностi строку кримшального провадження, в першу чергу, розглядаеться початковий момент його перебшу.
2. Вщповщно до практики ССПЛ, початок переб^у розумного строку кримшального провадження обчислюеться з моменту пред'явлення особi обвинувачення. Для того, щоб нацюнальне законодавство в повнш мiрi вщповщало пщходам ССПЛ, необхщно без затягувань прийняти Кодекс про кримшальш проступки, який повинен розмежувати кримшальш i адмiнiстративнi правопорушення.
3. Найголовшше, на що треба звернути увагу, - це на необхщшсть визначати початок переб^у розумного строку кримiнального провадження не з моменту пред'явлення обвинувачення (повщомлення про шдозру), а з моменту початку досудового
331
розслщування (внесення вщомостей про кримшальне правопорушення до СРДР). По-перше, такий пщхщ допоможе бачити реальш строки розслщування злочишв. По-друге, буде стимулювати дисциплiнованiсть органiв досудового розслiдування. По-трете, вiн допоможе пiднести рiвень забезпечення дотримання прав потерпiлих до рiвня прав пiдозрюваних (обвинувачених).
КПК був прийнятий зовсiм недавно, i ще не сформувалась достатня практика його застосування органами досудового розслщування, прокуратури та суду, щоб по-бачити як даш суб'екти кримiнального процесу дотримуються розумностi строкiв кримiнального провадження. Також, на жаль, питання порушення даного права особи, закршленого у ст. 6 Конвенцп, залишаеться чи не найбiльш частим, яке розгля-дае ССПЛ. Тому в його прецендентних рiшеннях, особливо по пшотним справам, ми зможемо i надалi бачити роз'яснення щодо правильного визначення початку пе-ребiгу розумного строку кримшального провадження, основаш на глибокому аналiзi кримiнального процесуального законодавства держав-учасниць Конвенцп. Отже, це питання потребуе подальшого вивчення.
До того ж, розглядаючи «розумшсть строюв» як загальну засаду кримшального провадження, в обов'язковому порядку слщ дослщжувати не тшьки початок його перебпу, а й закiнчення. Також особливу увагу слщ придшити критерiям для визначення розумностi строюв кримiнального провадження, викладеним у ч. 3 ст. 28 КПК. Лише в цьому випадку дотримання в Украш дано! засади буде на рiвнi найкращих правових стандартiв. Щодо визначення строюв, якi вважаються «розумними», пре-цедентне право дае лише найзагальнiшi рекомендацiï, оскiльки кожен випадок зале-жить вiд специфiки обставин, а також вщ характеру судового розгляду.
Список лггератури:
1. Рябцева Е. В. Принцип разумности в уголовном процессе России : монография / Е. В. Рябцева. -М. : Юрлитинформ, 2011. - 240 с.
2. Толочко О. Роль ршень Свропейського суду з прав людини в мехашзм1 кримшального процесуального регулювання / О. Толочко // Вгсник Нацюнальжй академи прокуратури Украши. - 2012. - №
3. - С. 56-61.
3. Ягунов Д. Категор1я «розумний строк судового розгляду» у практищ Свропейського суду з прав людини / Д. Ягунов. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] :
http://dmytro-yagunov.at.ua/news/rozumnij_strok_sudovogo_ rozgljadu/ 2010-03-02-123.
4. Гом'ен Д. Короткий путавник Свропейською конвенщею з прав людини / Д. Гом'ен. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.coe.kiev.ua/putivnn/.
5. Кримгнальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4651-VI // Ввдо-мост Верховноï Ради Украши. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст. 88.
6. Щодо перевищення розумних строюв розгляду справ : Лист Верховного Суду Украши вщ 25.01.2006 № 1-5/45 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ v5_45700-06.
7. Кучинська О. П. Принципи кримшального провадження в мехашзт забезпечення прав його учас-никв : монографш / О. П. Кучинська. - К. : Юргнком 1нтер, 2013. - 288 с.
Леоненко М. И., Блохин Г. И. Начальный момент течения разумного срока уголовного производства (DIES A QUO) / М. И. Леоненко, Г. И. Блохин // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. -
4. 2. - С. 325-333.
В статье проведено исследование вопроса начала течения разумного срока уголовного производства. Проанализированы соответствующие решения Европейского суда по правам человека и нормы
нового Уголовного процессуального кодекса Украины, которые регулируют соблюдения принципа разумности сроков. Определено, какие необходимо провести изменения в практике Европейского суда по правам человека, внести дополнения к новому уголовному процессуальному законодательству, чтобы принцип разумности сроков в полной мере отражал соблюдение прав и законных интересов всех участников уголовного производства.
Ключевые слова: разумные сроки, разумность, начало течения разумного срока, уголовное производство, права потерпевших, практика Европейского суда по правам человека.
THE INITIAL TIME OF COURSE FOR THE REASONABLE TERM OF CRIMINAL PROCEEDINGS
Leonenko M. I., Blokhin G. I
The Institute of Law named after Vladimir Stashis of the Classical Private University
Zaporozhye, Ukraine
This article presents a comprehensive study on the initial time of course for the reasonable term of criminal proceedings, as it is considered in the modern criminal trial of Ukraine. Particular attention was paid to the appropriate decisions of the European Court of Human Rights, both for Ukraine and for other States-Parties to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. The article analyzes the standards of the new Criminal Procedure Code of Ukraine which regulate compliance with principles of the reasonable terms.
It is noted that in the issue of the initial time of course for the reasonable term, the correct understanding of the concept of "criminal charge" is of exceptional importance, and particularly, as it is understood in the context of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Considering the well-established approach of the European Court of Human Rights, the approach of the new Criminal Procedural Code of Ukraine, the article states the necessity to start the countdown of reasonable term course of criminal proceedings not since the moment of notification to the person suspected of having committed a criminal offense but since entering information about criminal offense to the Unified Register of pre-trial investigations.
In this article, in the context of the initial time of course for the reasonable term, the rights of the victims, who suffered moral, physical or property damage through a criminal offense, were analyzed.
These proposed changes and amendments to the Criminal Procedural Code of Ukraine will help implement properly the principles of respect for the reasonable terms of criminal proceedings since its very beginning.
Key words: reasonable terms, reasonableness, beginning of current a reasonable term, criminal proceeding, victims' rights, the practice of the European Court of Human Rights.
Spysok literatury:
1. Rjabceva E. V. Princip razumnosti v ugolovnom processe Rossii : monografija / E. V. Rjabceva. - M. : Jurlitinform, 2011. - 240 s.
2. Tolochko O. Rol' rishen' Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny v mehanizmi kryminal'nogo procesual'nogo reguljuvannja / O. Tolochko // Visnyk Nacional'noi' akademii' prokuratury Ukrai'ny. - 2012. - № 3. - S. 56-61.
3. Jagunov D. Kategorija «rozumnyj strok sudovogo rozgljadu» u praktyci Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny / D. Jagunov. - Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] :
http://dmytro-yagunov.at.ua/news/rozumnij_strok_sudovogo_ rozgljadu/ 2010-03-02-123.
4. Gom'jen D. Korotkyj putivnyk Jevropejs'koju konvencijeju z prav ljudyny / D. Gom'jen. - Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http://www.coe.kiev.ua/putivnn/.
5. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 13.04.2012 № 4651-VI // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - St. 88.
6. Shhodo perevyshhennja rozumnyh strokiv rozgljadu sprav : Lyst Verhovnogo Sudu Ukrai'ny vid 25.01.2006 № 1-5/45 // Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ v5_45700-06.
7. Kuchyns'ka O. P. Pryncypy kryminal'nogo provadzhennja v mehanizmi zabezpechennja prav jogo uchasnykiv : monografija / O. P. Kuchyns'ka. - K. : Jurinkom Inter, 2013. - 288 s.
