CC BY
22
Резшкова Олена IropiBHa,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримнального процесу та оперативно-розшуковоi дiяльностi, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: olena.i.reznikova@gmail.com ORCID 0000-0001-5188-9258
Липало Дж^я Алпвна,
студентка м'жнародно-правового факультету, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: juli.lypalo@gmail.com
10.21564/2414-990Х.143.147116 УДК 343.14
АКТУАЛЬН! ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ АКТИВ1В, ОДЕРЖАНИХ ВНАСЛ1ДОК ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИН1В, У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
Досл1джено теоретичт основи I практичш проблемы повернення активгв, одержаних внасл1-док вчинення злочиню, у криминальному проваджент, окреслено мету, суб'екти реалгзацй, об'екти пошуку та етапи здшснення таког дгяльност1, а також проаналгзовано провгдний мжнародний досвгд у цй сферь Дослгджено правовий статус, функца I повноваження Нацонального агентства Украгни з питань виявлення, розшуку та управлтня активами, одержаними в1д корупцшних та тших злочиню, як суб'екта таког дЫльностг.
Ключовi слова: активи, одержат внаслвдок вчинення злочитв; повернення активiв, одержаних внаслщок вчинення злочитв; кримшальне провадження; Нацюнальне агентство Украши з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними ввд корупцшних та шших злочитв.
Резникова Е. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры уголовного процесса и оперативно-розыскной деятельности, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : olena.i.reznikova@gmail.com ; ORCID 0000-0001-5188-9258
Липало Д. А., студентка международно-правового факультета, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : juli.lypalo@gmail.com
Актуальные проблемы возврата активов, полученных в результате совершения преступлений, в уголовном производстве
Исследованы теоретические основы и практические проблемы возврата активов, полученных в результате совершения преступлений, в уголовном производстве, названы цель, субъекты реализации, объекты поиска и этапы осуществления такой деятельности, а также проанализирован ведущий международный опыт в этой сфере. Исследован правовой статус, функции и полномочия Национального агентства Украины по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений, как субъекта такой деятельности.
Ключевые слова: возвращение активов, полученных в результате совершения преступлений; уголовное производство; Национальное агентство Украины по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений.
Вступ. Недосконалкть кримшального i кримшального процесуального законодавства УкраТни, ввдсутшсть дieвих механiзмiв повернення активiв, одержаних злочинним корупцшним шляхом (далi - повернення активiв), перевантажешсть оргашв досудового розслщування, прокуратуры та суду кримшальними провадженнями, використання суб'ектами такоТ злочинноТ дiяльностi складних, у тому чи^ й мiжнародних, механiзмiв приховування злочинних активiв, а також вщсутшсть у суб'екпв, уповноважених на ведення кримшального процесу спещальних знань у цш сфер^ призводили до того, що повернення таких активiв довгий час залишалося другорядним питанням у кримшальному судочинств^ а його здшснення супроводжувалося низкою проблем правозастосовного характеру [9]. Така ситуащя почала змшюватися з просуванням антикорупцшноТ реформи в УкраТш. Зокрема, шд час останньоТ правовi основи повернення активiв зазнали суттевих трансформацш шляхом оновленням положень Кримшального кодексу УкраТни (далi - КК), прийнят-тям Кримшального процесуального кодексу УкраТни (далi - КПК) та окремих спецiалiзованих закошв i шдзаконних акпв, яы сформували фiлософiю такоТ дiяльностi та запровадили процесуальнi механiзми ТТ здiйснення в УкраТнi.
Анал1з лтературних даних i постановка завдання дослгдження. Вщомо, що складовою притягнення особи до кримшально'Т вiдповiдальностi е повернення активiв, одержаних злочинним шляхом, оскшьки лише за такоТ умови шд час досудового розслiдування та судового провадження певних кримшальних правопорушень забезпечуеться реальне виконання завдань КК (ст. 1) i кримшального провадження (ст. 2 КПК). Так, з одного боку, повернення активiв покликано мiнiмiзувати негативш наслщки злочину, зокрема шляхом звернення незаконно здобутих активiв у дохщ держави, а з шшого, - здiйснити превен-
тивний вплив, адже за умов ïï ycnixy кшцева мета злочину - швидке незаконне збагачення - залишаеться недосяжною. Це важлива складова дiяльностi дер-жави у сферi протидп злочинностi. Однак, не дивлячись на безумовну сощальну значущiсть дiяльностi, спрямовано'Т на повернення активiв, остання в УкраТ'ш почала набувати широкого розповсюдження лише з 2015 р., що, порiвняно з практикою краш бвропейського Союзу (далi - 6С), не можна назвати позитив-ним досвщом. Саме з цим, на нашу думку, пов'язаний той факт, що ниш юнуе вельми обмежене коло втизняних наукових джерел, присвячених дослщженню проблеми повернення активiв, здобутих злочинним шляхом у кримшальному провадженш, що, безумовно, ускладнило роботу над щею науковою статтею.
Мета i завдання дослгдження. З огляду на вказане вище, метою ще'1 статтi е дослщження механiзму повернення активiв, одержаних злочинним шляхом, шд час кримшального провадження, а також виявлення актуальних проблем законодавчого регулювання i правозастосовно1 практики у цш сферi. Така мета спонукала авторiв до виокремлення низки завдань дослщного характеру, вирЬ шення яких дозволило сформулювали певш науковi положення, виявити про-галини правового регулювання i проблеми сучасного правозастосування у сферi повернення активiв, запропонувати шляхи усунення та виршення останшх.
Виклад основного матерiалу. Для початку зауважимо, що категорiя «повернення актив1в, одержаних унасл1док вчинення злочину» ввдносно нова для Украши i вже традицшна для мiжнародного спiвтовариства. Зокрема, цей термiн набув розповсюдження в 6С пiсля прийняття Ршення Ради бвропейського Союзу ввд 06.12.2007 р. № 2007/845/JHA (далi - Рiшення Р6С), яким було закладено загальний шдхвд до розумшня цiеï категорп i порядку його здшснення. Так, вiдповiдно до Ршення Р6С пiд поверненням актив1в, одержаних злочинним шляхом, варто розум^и розшук та виявлення доход1в, одержаних злочинним шляхом, та тшого майна, пов'язаного з кримтальними правопорушеннями, яке може стати об'ектом арешту або конфккацп за судовим ршенням тд час кримшального, або, якщо це можливо за законодавством краï-ни-члена 6С, цившьного провадження [4]. Разом iз цим, законодавство УкраТни взагалi не оперуе такою категорiею, а використовуе так поняття, як: виявлення актив1в, одержаних внасл1док вчинення корупцшних та iнших злочитв; ïх розшук та управлтня ними. Зпдно з Законом УкраТни «Про Нащональне агентство УкраТни з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними вщ корупцшних та шших злочишв» вщ 10.11.2015 р. № 722 (далi - Закон 722) виявлення активiв - це дiяльнiсть iз встановлення факту кнування активiв, на як може бути накладено арешт у кримшальному провадженш, а Тх розшук - дiяльнiсть iз визначення мюцезнаходження таких активiв. Шд управлтням активами розумiеться дiяльнiсть iз володшня, користування та/або розпоря-дження ними, тобто забезпечення збереження активiв, на яы накладено арешт у кримшальному провадженш, та Тх економiчноï вартост або реалiзацiя таких активiв чи передача ïx в управлiння, а також реалiзацiя активiв, конфiскованих у кримшальному провадженш [15]. Зауважимо, що бшьш привабливою вба-
чаеться термшолопчна конструкщя, використана у Ршенш Р6С, адже уявля-еться, що поняття повернення актив1в е родовим i охоплюе виявлення активiв, ïx розшук, а в деяких випадках, - й управлшня ними1.
Таким чином, притягнення особи до кримшально1 ввдповщальноси за вчинення корупцшних та шших злочишв мае включати й комплексну дiяльнiсть, спрямовану на повернення активiв, яка мае власну мету, об'ект, суб'ектгв здшснення, а також етапи реал1зацп. Так, метою повернення актив1в виступае мiнiмiзацiя негативних насладив злочину шляхом звернення здобутих активiв у дохвд держави, а також превентивний вплив. Об'ектом такоï д1яльност1 е активи, одержат злочинним шляхом, а саме: кошти, майно, майновi та iншi права, на яю може бути накладено або накладено арешт у кримшальному провадженш або яю конфiскованi за рiшенням суду у кримшальному провадженш (ст. 1 Закону 722). Таы активи повиннi вщповщати вимогам абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК. Щодо ïï етатв уявляеться, що повернення активiв, з моменту початку до досягнення кшцево1 мети цiеï дiяльностi, може змктовно охоплювати такi операцп: виявлення, розшук, арешт, управлтня i спещальна конф1скац1я актив1в.
Стосовно суб'ектiв повернення активiв зауважимо, що 1х коло у 2015 р. дещо розширилося. Так, зпдно зi ст. 170 КПК Украши обов'язок вжити необхвдш заходи з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт, у кримшальному провадженш покладаеться на слгдчого, прокурора2. Цей обов'язок реалiзуеться шляхом витребування шформацп у Нацюнального агентства Украти з питань виявлення, розшуку та управлтня активами, одержаними вiд корупцшних та тших злочитв (далi - АРМА), шших державних оргашв та оргашв мюцевого самоврядування, фiзичниx i юридичних осiб. Водночас, оскшьки повернення активiв охоплюе не лише виявлення та розшук таких активiв, а й ïx арешт, управлiння та спещальну конфiскацiю, то до суб'ектiв ïï здiйснення варто вiдносити й слгдчого суддю та суд3. Разом iз тим, у ч. 6 i 7 ст. 100 КПК передбачена можливють передачi активiв, на яы накладено арешт у кримiнальному провадженш, для управлшня або реалiзацiï АРМА. Отже, суб'ектами повернення активiв, одержаних злочинним шляхом, у кримшальному провадженш е слгдчий, прокурор, слгдчий суддя, суд i посадовi особи АРМА.
1 «Д1яльшсний пвдхвд» i положения кримшального i кримшального процесуального законодав-ства Украши дозволяють стверджувати, що запропоноваш поняття та 1х визначення не надають повного уявлення про повернення актпв1в як ввдносно самостшну д1яльшсть, адже не охоплю-ють вс1 можлив1 етапи ïï здшснення, зокрема, арешт i спещальну конфккащю майна. Лише з урахуванням останшх повернення актив1в е операцшно завершении, а його мета - досягнута.
2 Зпдно з1 ст. 92 КПК на слвдчого, прокурора покладено обов'язок доказування обставин, перед-бачених ст. 91 КПК, у тому числ1 тих, яю пвдтверджують, що грош1, цшност1 й шше майно, що тдлягають спещальтй конфккацп, одержат внаслвдок вчинення кримшального правопору-шення та (або) е доходами ввд такого майна [10].
3 Виршення питання про арешт майна у кримшальному провадженш покладено на слвд-чого суддю або суд (ст. ст. 170-175 КПК), а про спещальну конфккащю - виключно на суд (ст. ст. 961-962 КК, ч. 9-12 ст. 100 КПК) [10].
Сьогодш особливий штерес для юридичноТ науки i правозастосовно'1' практики Украши становить поява нового суб'екта повернення активiв, одержаних злочинним шляхом - АРМА, яке е нащональним аналогом оргашв (установ, агенцiй), що усшшно функцiонують у крашах 6С вщповвдно до Рiшення Р6С та шших мiжнародниx актiв уже бiльше 10 роюв. АРМА створено вiдповiдно до Закону № 722, який визначае правовi та оргашзацшш засади функцюну-вання цього органу. Так, вщповщно до ст. 2 Закону 722 АРМА е центральним органом виконавчоï влади зi спецальним статусом, що забезпечуе формування та реалiзацiю державног полтики у сферi виявлення й розшуку активiв, на як може бути накладено арешт у кримшальному провадженш, та/або з управлтня арештованими або конфккованими активами у кримшальному провадженш. До його функцш, серед шшого, вщнесено: здшснення заxодiв з виявлення, розшуку, проведення оцшки активiв за зверненням слвдчого, детектива, прокурора, суду (слвдчого судд^; оргашзащя здшснення заxодiв, пов'язаних з проведенням оцшки, веденням облшу та управлшням активами; формування та ведення бдиного державного реестру арештованих у кримшальному провадженш акти-вiв; здшснення сшвробггництва з органами шоземних держав, до компетенцп яких належать питання повернення активiв, шшими компетентними органами iноземниx держав, вщповщними мiжнародними органiзацiями; надання роз'яс-нень, методично'1' i консультацiйноï допомоги слщчим, детективам, прокурорам i суддям тощо. З метою реалiзацiï цих функцш АРМА надшена повноважен-нями: витребувати та отримувати ввд державних оргашв, оргашв мкцевого самоврядування шформащю, необxiдну для виконання ÏT обов'язюв; мати доступ до бРДР, автоматизованих шформацшних i довiдковиx систем, реестрiв i банкiв даних, держателем (адмшстратором) яких е державнi органи, органи мюцевого самоврядування; укладати мiжвiдомчi мiжнароднi угоди про спiвробiтництво з органами шоземних держав, до компетенцп яких належать повернення активiв та ш. (ст.ст. 9, 10 Закону) [15].
Шсля прийняття спецiалiзованого Закону, який врегульовуе дiяльнiсть АРМА в щлому, постало питання щодо впровадження процесуального мехашзму дiяльностi такого органу у нащональний кримiнальний процес. З щею метою Законом 722 були внесеш змши до статей 100 i 170 КПК, аналiз яких у системi з нормами цього Закону дае змогу стверджувати, що АРМА взаeмодie з органами досудового розсл1дування, прокуратури та суду у таких напрямах: 1) за зверненням слгдчого, прокурора АРМА надае шформащю i вживае заходiв щодо виявлення та розшуку активiв, як можуть бути арештоват у кримшальному проваджент (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК); 2) АРМА приймае для управлтня або реалiзацiï арештоваш у кримшальному провадженш активи (абз. 7 ч. 6 i 7 ст. 100 КПК); 3) АРМА виконуе запити про мiжнародну правову допомогу, метою яких е виявлення, арешт майна, грошей, цтностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить тдозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам (ст. 568 КПК). Указане питання врегульовуеться й Порядком взаемоди при розглядi звернень оргатв, що здшснюють досудове роз-
сл1дування, прокуратури та виконант запит1в тоземних держав щодо вияв-лення та розшуку актив1в вщ 20.10.2017 р. Так, останнш до напрям!в взаемодп АРМА з органами досудового розслвдування i прокуратури також вщносить: 1) виконання органами досудового розслщування, прокуратури запипв АРМА щодо надання шформацп, необхвдно! для надання цим органом ввдповвд на запит органу шоземно! держави, уповноваженого на виконання функцш установи з повернення активiв; 2) розгляд органами досудового розслщування, органами прокуратури шформацп АРМА щодо ознак правопорушень, виявлених ним шд час виконання визначених законом функцш та повноважень АРМА, шших питань, пов'язаних з виконанням повноважень АРМА [11].
Таким чином, законодавець зробив рiшучi кроки на шляху процесуального врегулювання дiяльностi з повернення активiв, одержаних злочинним шляхом у кримшальному провадженш. Однак багато питань у цш сферi вимагають уточнення або бшьш детального правового врегулювання.
Обговорення результатiв. По-перше, одним iз невирiшених питань нинi залишаеться питання надання АРМА процесуального статусу учасника крим^ нального провадження. Вбачаеться, що у його розв'язаннi необхiдно виходити як iз специфiки нацiонально! моделi кримiнального процесу, так i провщного зарубiжного досвiду у цiй сферь Щодо останнього наведемо такi результати дослщження.
На виконання Рiшення Р6С, що зобов'язуе держави створити нащональш центральнi контактнi пункти з метою швидкого виявлення активiв, одержаних ввд кримiнально! дiяльностi, - нац1ональн1 в1дд1лення з повернення актив1в («Asset Recovery Offices»), в кра!нах 6С було створено i нинi функцiонуе близько 28 таких вщдшень. Останнi обмшюються iнформацiею та досвiдом повернення активiв, незалежно вiд !х статусу - адмшктративного або правоохоронного органу. Але, визначення безпосереднього мехашзму дiяль-ност цих агенцiй залишаеться на розсуд держав, тому шституцшш моделi функщонування таких органiв досить рiзноманiтнi1. Аналiз останнiх дае змогу стверджувати, що так органи створюються та функщонують, як правило, у двох шституцшних моделях. Так, у бiльшостi кра!н повноваженнями з повернення активiв надшяються правоохоронш органи (органи внутрiшнiх справ, прокуратури та ш.), а така дiяльнiсть е одним iз напрямюв !х роботи2.
1 У деяких кра!нах 6 С киують одразу декшька оргашв, в1дпов1дальних за повернення акти-в1в i м1жиародие сшвробииицтво у цш сфер1 (Республ1ка Болгар1я, Федеративна Республжа Шмеччииа, Литовська Республ1ка, Корол1вство 1спашя, Французька Республ1ка, Корол1вство Швещя, Сполучене Корол1вство Велико! Британй та Швтчно! 1рлаидп) [3].
2 Залежно ввд системи правоохоронних оргашв rie! чи шшо! кра!ни фуикщя з повернення акти-в1в може покладатися на полщш (Республ1ка Австр1я, ФРН, Литовська Республжа), бюро розслвдуваиь та його департаменти (Угорщина, Фшляидська Республжа, Корол1вство Швещя), оф1с Геиеральиого прокурора або спещального державного прокурора з тяжких економ1чних злочишв (Республжа Болгар1я, Корол1вство Дашя, Литовська Ресиубл1ка). Як правило, у пра-воохороииому оргаш створюються спещальт шдроздши, наприклад, полщп (Естоиська Рес-публ1ка - шдроздш сл1дчого департаменту, Латвшська Республ1ка - департамент екоиом1чио! толщи, Республ1ка Польща - шдроздш розшуку актив1в) [3].
Надання статусу органу з повернення активiв обумовлюеться ввднесенням органу до числа правоохоронних, у зв'язку з чим такий орган мае процесуальний статус учасника кримшального судочинства. Одночасно в крашах з такою моделлю функщонування оргашв, уповноважених на повернення активiв, щ повноваження можуть покладатися одночасно не лише на правоохоронш органи, а й на пщроздши рiзниx мшктерств (Грецька Республжа, ФРН, Чеська Республжа), роль яких, як правило, обмежена шформацшною та координацшною функщею1. Друга шституцшна модель оргашв, дiяльнiсть яких спрямована на повернення активiв, представлена спецiалiзованими органами, ям уповноваженi виключно на повернення активiв (Республiка Кiпр, Королiвство Бельгiя, Французька Республша, Румунiя, Королiвство Нiдерланди та ш.). Наведемо деякi приклади щодо кожно1 iз названих нами моделей.
У Республщ Кiпр Законом «Про попередження та протидш вiдмиванню грошей i фшансування тероризму» створено шдроздш з боротьби з вiдмиванням грошей, до якого за посадами входять представники Генерального прокурора, Голови полщп i Директора митного департаменту [7]. Таю особи мають статус учаснишв кримшального судочинства та надшеш повноваженнями слвдчих (прирiвнюються до офiцерiв полiцiï) [6]. До повноважень Шдроздшу належать: збирання, аналiз та оцшка iнформацiï щодо злочинiв, пов'язаних iз вiдмиванням доxодiв, отриманих злочинним шляхом, а також про ввдповвдш предикатш злочини та дiяльнiсть, пов'язану з фшансуванням тероризму; розслiдування вказаних злочишв, проведення слiдчиx дiй i застосування заxодiв забезпечення кримiнального судочинства тощо [7].
Зпдно з КПК Французько1 Республiки у державi створена та дiе Агенщя з управлтня та розшуку актuвiв, що тдлягають вилученню або конфккацп, яка шдзвма Мшктерству юстицп i Мiнiстерству бюджету. IÏ основним завданням е управлiння майном, що було заарештовано, конфкковано або тимчасово вилучено шд час кримшального провадження. Агенщя може отримувати допомогу i будь-яку шформащю ввд фiзичниx чи юридичних осiб, надавати шформащю та всебiчну допомогу з питань повернення активiв, здобутих злочинним шляхом, за запитами правоохоронних i судових оргашв2.
1 Як приклад тако'1 модел1 наведемо досввд ФРН. У цш кра'М повноваженнями з повернення актив1в одночасно над1лен1 пол1ц1я та мМстерство юстицИ, зокрема створено Федеральне ведомство юстиц11 i В1дд1л фшансово1 розв1дки у Федеральному в1дд1л1 кримшально1 пол1ц11. Так, перше в1дпов1дальне за ствпрацю з нац1ональними та шоземними органами повернення актпв1в, а до повноважень другого належить збирання та анал1з даних кримшально1 ф1нансово1 розвщки, розсл1дування ф1нансових злочин1в та ш. [1].
2 Оф1цери Бюро призначаються мМстром юстицЦ 1рланд11 з1 складу Гарди Шикони (1рл. Garda 8носЬбпа - «вартов1 спокою», 1рландська полщя). При цьому повноваженнями члени Бюро надшяються виключно в силу належносп до Гарда ком1сар1в з прибутку або оф1цер1в М1н1стер-ства сощального забезпечення. Члени Бюро незалежно ввд ïx належност1 до правоохоронних структур мають право проводити розслвдування, слвдч1 д11 або будь-яку 1ншу тдготовчу роботу п1д час крим1нального провадження. Виключно до повноважень офщер1в полщп належить право здшснювати арешт або вилучення майна (Див.: [2]).
У Республщ Iрландiя Законом «Про Бюро кримтальних актив1в» вщ 1996 р. створено однойменний орган, що мае повноваження подавати до суду ввд власного iMern клопотання про набуття, збер^ання, утримання та розпорядження землею, а також будь-яким шшим майном (ст. 3). Основш напрямки дiяльностi Бюро включають виявлення активiв, яю були отриманi злочинним шляхом, !х вилучення, а також проведення розслiдування або шшо! шдготовчо! роботи у зв'язку з розслщуванням, що пов'язане з такими активами [5].
Нац1ональна агенц1я з управлтня вилученими активами у 2015 р. була створена й у Румунп. Так, Агенщя е державною установою, що шдпорядкована Мшютерству юстицГ!. До !! функцiй належить виявлення майна, що може бути предметом вилучення, арешту чи конфккацп у кримшальному провадженнi, управлiння таким майном, допомога судовим органам шд час здшснення кримiнального провадження у питаннях, що стосуються арешту майна, шляхом надання ввдповщей на запити вiдповiдних оргашв.
Таким чином, аналiз свiтовоí практики функщонування органiв з повернення активiв дае змогу стверджувати, що ниш кнуе двi основнi iнституцiйнi моделi таких органiв. Перша модель представлена правоохоронними органами, яю в силу свого статусу здшснюють дiяльнiсть з повернення активiв, що може бути доповнена дiяльнiстю спецiальних департаментiв мшютерств, якi здiйснюють вiдносно перших координацшну та забезпечувальну функцп. Друга модель представлена практикою кра!н 6С, де дшть спецiально створенi незалежнi агенцп з повернення таких активiв. У деяких випадках останш надiляються повноваженнями розслвдувати злочини, пов'язанi з одержанням незаконних активiв. Одночасно як у першому, так i другому випадку предметна дiяльнiсть вiдповiдних агенцiй може суттево рiзнитися: вiд здiйснення виключно виявлення та розшуку активiв (Республжа Кiпр, Республiка Iрландiя) до управлшня ними (Румунiя, Французька Республiка, Шдерланди). Важливо наголосити i на рiзних процесуальних статусах органiв з повернення активiв у кримiнальному судочинствi кра!н 6С. Гарантовано надiленi таким статусом правоохоронш органи, якi уповноваженi на повернення активiв. У державах, де дшть спещально створенi незалежнi агенцп з повернення активiв, вказане питання виршуеться по-рiзному1.
Дослiдження европейського досвщу зi створення та функцiонування оргашв з повернення активiв дозволяе стверджувати, що в Украгт втшена змшана тституцшна модель створення та функщонування оргатв, уповно-важених на повернення актив1в, одержаних злочинним шляхом, яка за сво!ми
1 Зауважимо, що найбшьш розповсюдженою сьогодш е модель спещальних агенцш з повернення актив1в, яю шдиорядковаш або ствпрацюють з мМстерствами (Румушя, Французька Респу-блжа). 1х роль у кримшальному провадженш обмежуеться наданням шформацп та ввдповщей на запити. Таю агеицЦ беруть участь у м1жнародиому сп1вроб1тництв1 з органами, створеними ввдповвдно до Ршення Р6С, а також мiжиародиими шщативами з повернення актпв1в: 1шщ-ативою з повернення вкрадених актив1в (Stolen Asset Recovery Initiative, StAR), Кемденською мiжвiдомчою мережею з повернення активiв [3].
характеристиками являе собою поеднання першо'1 та друго'1 дослвджених нами европейських моделей. Так, по-перше, в Укран створено та функцюнуе АРМА, яка е органом виконавчог влади зi спещальним статусом (обов'язкова риса друго'1 модел^, а по-друге, обов'язки iз виявлення та розшуку майна у кримшальному провадженн покладаються на сторону обвинувачення (обов'язкова риса першо'1 модел^, а виршення питання про накладення арешту на таке майно i його спещальну конфккащю, - на слвдчого суддю та суд ввдповвдно. Вбачаеться, що прототипами АРМА стали ввдповвдш агенцп Французько'1 Республши та Румунп. Водночас специфша нацюнально'1 моделi кримшального судочинства УкраТни, на нашу думку, вимагае надання АРМА процесуального статусу учасника кримшального провадження та закршлення ïï повноважень у КПК.
По-друге, аналiз судово'1 практики дае змогу стверджувати, що сьогодш у практишв деякi питання викликають застосування норм ч. 6 i 7 ст. 100 КПК i Закону 722. Зокрема, абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК вказуе, що речовi докази вартктю понад 200 розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних оЫб1, якщо це можливо без шкоди для кримшального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разi ïï вщсутност - за ршенням слщчого судд^ суду АРМА, для здшснення заxодiв з управлшня ними з метою забезпечення ïx збереження або збереження 1'хньо'1 економiчноï вартоси, а речовi докази, зазначеш в абз. 1 ч. 6 ст. 100 КПК, тако'1 само'1 вартостi - для ïx реалiзацiï, з урахуванням особливостей, зазначених законом. Одночасно, у ч. 1 ст. 19 Закону 722 передбачено, що АРМА здшснюе управлшня активами, на яю накладено арешт у кримшальному провадженш, у тому числi як захщ забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в штересах держави, iз встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або варткть яких дорiвнюе або перевищуе 200 розмiрiв мтмально'1 зароб^но'1 плати2, встановленог на 1 йчня вгдповгдного року.
Таким чином, ч. 1 ст. 19 Закону 722 суперечить положенням абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК, зокрема у частиш визначення вартосп арештованих активiв, яю можуть бути передаш в управлшня або для реалiзацiï АРМА у кримшальному провадженш. З огляду на ч. 3 ст. 9 КПК, де вказано, при здшсненш кримшального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК, норми ч. 1 ст. 19 Закону 722 не повинш застосовуватися шд час виршення питання про передачу арештованого у кримшальному провадженш майна в управлшня або для реалiзацiï АРМА.
1 Сума прожиткового мМмуму для працездатних ос1б на 2018 р. встановлена Законом Украши «Про Державний бюджет Украши на 2018 р1к» ввд 07.12.2017 р. № 2246-VIII у розм1р1 1762 грн (з 1 с1чня 2018 р.) [14].
2 Вщповвдно до Закону Украши «Про оплату пращ» ввд 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, мтмальна заро-бггна плата - це законодавчо встановлений розм1р зароб1тно1 плати за просту неквал1ф1ковану працю, нижче якого не може здшснюватися оплата за виконану пращвником мкячну погодинну норму пращ (обсяг роби) [17]. Згвдно з пп. 8 п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу Украши розм1р м1н1-мально'1 зароб1тно1 плати визначаеться в закот про Державний бюджет Укра1ни на ввдповвдний р1к [8]. Так, розм1р м1н1мально1 зароб1тно1 плати з 1 с1чня 2018 р. в Укра'М становить 3723 грн.
По-трете, не вщповщають положениям ч. 6 1 7 ст. 100 КПК 1 норми статей 1 1 22 Закону 722, зокрема, в частиш сшвввдношення понять «управлшня» та «реал1защя» арештованого у кримшальному провадженш майна, а також ознак, яким таке майно мае вщповщати для можливост його реал1зацп. Так, щодо першого зауважимо, що у КПК управлшня та реал1защя речових доказ1в (ч. 6 ст. 100 КПК) е самостшними операщями. У ст. 22 Закону 722 управлшня рухомим та нерухомим майном, цшними паперами, майновими та шшими правами охоплюе як передачу таких актив1в в управлшня, так 1 !х реал1защю. Ввдносно ж другого варто наголосити, що зпдно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК виключно речов1 докази, що не мктять слщв кримшального правопорушення, у вигляд1 предмет1в, великих партш товар1в, збериання яких через гром1здк1сть або з шших причин неможливо без зайвих труднощдв або витрати з забезпечення спещальних умов збериання яких сшвм1рш з !х варт1стю, а також речов1 докази у вигляд1 товар1в або продукцп, що шддаються швидкому псуванню, варт1стю понад 200 розм1р1в прожиткового м1шмуму для працездатних ос1б передаються за письмовою згодою !х власника, а в раз1 !! вщсутност - за ршенням слщчого судд1, суду АРМА для !х реал1зацп з урахуванням особливостей, визначених законом. Водночас у ч. 4 1 5 ст. 22 Закону 722 вказано, що, кр1м шшого, шдлягае реал1зацп 1 майно, витрати на забезпечення спещальних умов управлтня яким сп1вм1рн1 з його варт1стю, а також майно, яке швидко втрачае вартгсть [15].
Отже, спещальна норма Закону 722 розширюе перелш ознак арештованого майна, як роблять можливим його реал1зацш АРМА. Це дае змогу констатувати невщповщшсть ст. 22 Закону 722 положенням абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК, а тому у цш частиш норма спещального закону не може застосовуватися при вир1шенш питання щодо реал1зацп такого майна.
По-четверте, у правозастосовнш практищ склалася неоднозначна ситуащя щодо виду клопотання, з яким слвдчий за погодженням з прокурором або прокурор звертаеться до слвдчого судд1 м1сцевого суду, у межах територ1ально! юрисдикцп якого здшснюеться досудове розслщування, або до суду шд час судового провадження у порядку ч. 6 1 7 ст. 100 КПК Укра!ни. Так, анал1з судово! практики дае змогу стверджувати, що сторона обвинувачення, як правило, звертаеться з клопотаннями, в яких ставить питання про: а) арешт майна; б) визначення порядку збериання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна; в) передачу в управлтня майна, на яке накладено арешт у кримтальному проваджент. У бшьшост випадыв слщчий за погодженням з прокурором або прокурор д1яли за таким алгоритмом: а) зверталися до слщчого судд1, суду з клопотанням про накладення арешту на майно у порядку, передбаченому ст.ст. 170-175 КПК; б) отримували ухвалу про задоволення такого клопотання; в) зверталися до сл1дчого судд1, суду з клопотанням про визначення порядку збериання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна або з клопотанням про передачу в управлтня майна, на яке накладено арешт у кримтальному провадженш [20; 21]. Однак у деяких випадках сторона обвинувачення зверталася з клопотанням про
накладення арешту на майно у кримшальному провадженш, в якому просила визначити порядок збериання речового доказу [22].
Дшсно, у КПК законодавець не конкретизуе вимог до клопотання, з яким сторона обвинувачення мае звертатися до слщчого судд^ суду з метою передачi в управлшня або для реалiзацiï АРМА арештованого майна. У ч. 7 ст. 100 КПК лише вказано, що а) у випадках, передбачених абз. 7 ч. 6 ще'1 стата, слщчий за погодженням iз прокурором або прокурор звертаеться з «вгдповгдним клопотан-ням» до слщчого суддi мюцевого суду, в межах територiальноï юрисдикцп якого здшснюеться досудове розслщування, або до суду шд час судового провадження, яке б) розглядаеться зггдно зi статтями 171-173 КПК.
Системне тлумачення норм КПК переконуе, що виршення питання про арешт майна у кримшальному провадженш та передача такого майна в управлшня або для його реалiзацiï АРМА (ч. 6, 7 ст. 100 КПК i статт 170-175 КПК), з одного боку, е взаемопов'язаними i взаемодоповнюючими, а з шшого, - ввд-носно самостшними кримшальними процесуальними операщями1. З огляду на це, вбачаеться, що в абз. 7 ч. 6, 7 ст. 100 КПК може йти мова про самостшний вид клопотання - клопотання про передачу в управлтня або для реалiзацiï арештованого майна АРМА2. Але, деяк сумшви викликае назва цього процесуального документа. Так, якщо сторона обвинувачення, отримавши ухвалу слвд-чого судд^ суду про задоволення клопотання про накладення арешту на майно додатково звертаеться до слщчого судд^ суду з клопотанням, передбаченим ч. 7 ст. 100 КПК, вбачаеться, що таке звернення мае ввдбуватися шляхом подання
1 Так, арешт майна у кримшальному провадженш завжди передуе переданню для управлшня або реал1зацц АРМА, вказаних у абз. 7 ст. 6 ст. 100 КПК речових доказ1в. Разом 1з тим юридичною шдставою передання в управлшня або для реал1зацп АРМА арештованого майна, визначеного в абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК, не завжди е ухвала слвдчого судд1, суду, адже у випадках, коли власник такого майна надае письмову згоду на щ дп, воно може бути передане АРМА без останньо'1.
2 У цьому контекста щкавим е ршення Верховного Суду (дал1 - ВС) у справ1 № 760/16341/17. Так, дослвджуючи доводи касацшно1 скарги, ВС серед шшого вказав, що посилання на ввдсут-шсть у слвдчого судд1 повноважень для розгляду «клопотання про визначення порядку збе-р1гання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна», суперечить законодавчим приписам. Зокрема, посилаючись на ч. 6 ст. 100 КПК, ВС конста-тував, що суд апеляцшно1 шстанцп, встановивши, що ухвала сл1дчого судд1 про визначення порядку збернання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна оскарженню не шдлягае та ввдмовивши у ввдкритп провадження за апеляцшною скар-гою, д1яв ввдповвдно до вимог кримшального процесуального закону [19]. Це, в аспекта правово'1 позицп ВСУ, викладенш у постанов! ввд 12 жовтня 2017 р., переконуе, що постановляючи одно-йменну ухвалу за наслвдками розгляду клопотання про визначення порядку збернання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна, сл1дчий суддя д1яв у межах повноважень, визначених КПК [16]. Фактично такий самий висновок зробив ВС у вказаному вище ршент. Зокрема, посилаючись на ч. 6 i 7 ст. 100 КПК ВС прямо вказав, що як «клопотання про визначення порядку збернання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна», так i «ухвала сл1дчого судд1 про визначення порядку збернання речових доказ1в, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна» передбачет нормами чинного КПК, тому перший процесуальний документ правом1рно був розглянутий слвдчим суддею, а другий, ввдповвдно до ч. 1 ст. 309 КПК, - оскарженню в апеля-цшному порядку пвд час досудового розслвдування не пвдлягае [19].
клопотання про передачу в управлтня або для реал1зац1г арештованого майна (речових доказ1в) АРМА. У цьому разi назва як клопотання, так i вщповщно! ухвали будуть такими, що вщповвдають !х змюту.
Водночас варто наголосити, що обов'язок визначити порядок виконання ухвали про арешт майна, у тому числ й шляхом визначення порядку збериання речових доказ1в, ввдповщно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК покладаеться на слщчого суддю, суд, як у разi задоволення клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаш визначити в своему ршенн1 порядок виконання таког ухвали 1з зазна-ченням способу тформування заттересованих ос1б. Для цього слщчий суддя, суд визначае конкретш дп, як мають вчинити для виконання ухвали про арешт майна [12, с. 353], вказуе на ввдповщальну за це установу або службову особу [13, с. 418]. Тому практика виршення питания про передання в управлшня або для реалiзацi! АРМА речових доказiв, визначних у абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК, шд час розгляду клопотання про накладення арешту на таке майно (п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК) у кримшальному провадженш також е правомiрною.
Висновки. Таким чином, притягнення особи до кримшально! вщповвдаль-ност за вчинення корупцшних та шших злочишв обов'язково мае включати комплексну дiяльнiсть з повернення активiв, одержаних злочинним шляхом. Така дiяльнiсть змютовно охоплюе наступи операцп: виявлення, розшук, арешт, управлшня i спещальна конфюкащя таких активiв, а !! суб'ектами е слщчий, прокурор, слвдчий суддя, суд i посадовi особи АРМА. Аналiз правозастосов-но! практики у цш сферi дае змогу констатувати наявшсть низки проблем-них питань, яы вимагають ретельного наукового дослвдження i практичного виршення.
Список л1тератури:
1. Asset Recovery under German Law. Pointers for Practitioners: STaR. URL: https://star. worldbank.org/sites/star/files/asset-recovery-in-german-law-english.pdf (Last assessed: 03.06.2018).
2. Code de pro^dure рйшк: France, 1995. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/affichCode. do?cidTexte=LEGITEXT000006071154&dateTexte=20180521 (Last assessed: 03.06.2018).
3. Commission of the European Union. Report from the Commission to the European Parliament and to the Council COM (2011) 176 final (April 2011). URL: https://ec.europa.eu/home-affairs/ sites/homeaffairs/files/news/intro/docs/1_en_act_part1_v8.pdf (Last assessed: 03.06.2018).
4. Council Decision 2007/845/JHA, 2007, O. J. L 332/103. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32007D0845&from=EN (Last assessed: 03.06.2018).
5. Criminal Assets Bureau Act: Ireland, 1996. URL: http://www.irishstatutebook.ie/ eli/1996/ act/31/enacted/en/print.html (Last assessed: 03.06.2018).
6. Criminal Procedure Law Cap.155: Cyprus, 1959. URL: https://www.sbaadministration.org/ home/legislation/01_02_09_01_C0L0NIAL_CAPS_1959/01_02_01_04_Caps-125175A/1960010 1_CAP155_u.pdf (Last assessed: 03.06.2018)
7. The Prevention and Suppresion of Money Laundering and Terrorist Financing Laws of 2007, 2010, 2012 and 2013: Law of Cyprus No. 188(I)/2007. URL: http://www.law.gov.cy/law/ mokas/mokas.nsf/All/8D5B6DF6DC5D5815C2257BE1002A2848/$file/AML%20consolidated%20 law%20188(I)_2007,%2058(I)_2010,%2080(I)_2012,%20192(I)_2012,%20101(I)_2013%20final%20 18.11.13%20-%20M0KAS.pdf (Last assessed: 03.06.2018).
8. Бюджетний кодекс Укра!ни : Закои Укра!ни ввд 08.07.2010 р. № 2456-VI. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page3 (дата звериеиия: 03.06.2018).
9. Зви про дiяльнiсть Нацюнального агентства Украши з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними ввд корупцшних та шших злочитв за 2017 piK. URL: https:// arma.gov.ua/files/general/2018/04/27/20180427144834-93.pdf. (дата звернення: 03.06.2018).
10. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши ввд 13.04.2012 р. № 4651-VI. Дата оновлення: 16.03.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page (дата звернення: 03.06.2018).
11. Наказ Национального агентства Украши з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними ввд корупцшних та шших злочитв, Нацюнального антикорупцшного бюро Украши, Генерально1 прокуратури Украши, Служби безпеки Украши, Мшстерства внутрш-тх справ Украши, Мшстерства фшаншв Украши 20.10.2017 р. № 115/197-о/297/586/869/857. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1342-17 (дата звернення: 03.06.2018).
12. Науково-практичний коментар до Кримшального процесуального кодексу Украши / за ред. О. А. Банчука, Р. О. Куйбвди, М. I. Хавронюка. Ктв, 2013. 1160 с.
13. Науково-практичний коментар Кримшального процесуального кодексу Украши : у 3-х т. / за ред. О. В. Стовби. Харюв, 2013. Т. I. 528 с.
14. Про Державний бюджет Украши на 2018 рж : Закон Украши 07.12.2017 р. № 2246-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/2246-19 (дата звернення: 03.06.2018).
15. Про Нащональне агентство Украши з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними ввд корупцшних та шших злочишв : Закон Украши ввд 10.11.2015 р. № 772-VIII. Дата оновлення: 05.01.2017. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/772-19/page (дата звернення: 03.06.2018).
16. Постанова Верховного Суду Украши ввд 12 жовтня 2017 р. № 5-142кс(15)17. URL: http:// www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/FDC F10B19D4B1587C22581DA004E59F8 (дата звернення: 03.06.2018).
17. Про оплату пращ : Закон Украши ввд 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 03.06.2018).
18. Про прожитковий мтмум: Закон Украши ввд 15.07.1999 р. № 966-XIV. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-14 (дата звернення: 03.06.2018).
19. Ухвала Верховного Суду ввд 15 ачня 2018 р., судова справа № 760/16341/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71639619 (дата звернення: 03.06.2018).
20. Ухвала слвдчого суддi Печерського районного суду м. Киева ввд 29 березня 2018 р., судова справа № 757/15190/18-к. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73686156 (дата звернення: 03.06.2018).
21. Ухвала слдаого суддi Солом'янського районного суду м. Киева ввд 29 березня 2018 р., судова справа № 760/7819/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73531629 (дата звернення: 03.06.2018).
22. Ухвала слвдчого суддi Солом'янського районного суду м. Киева ввд 18 квиня 2018 р., судова справа № 760/10191/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73564083 (дата звернення: 03.06.2018).
References:
1. Asset Recovery under German Law. Pointers for Practitioners: STaR. URL: https://star. worldbank.org/sites/star/files/asset-recovery-in-german-law-english.pdf.
2. Code de prorädure pйnale: France, 1995. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/affichCode. do?cidTexte=LEGITEXT000006071154&dateTexte=20180521.
3. Commission of the European Union. Report from the Commission to the European Parliament and to the Council COM (2011) 176 final (April 2011). URL: https://ec.europa.eu/home-affairs/ sites/homeaffairs/files/news/intro/docs/1_en_act_part1_v8.pdf.
4. Council Decision 2007/845/JHA, 2007, O. J. L 332/103. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32007D0845&from=EN.
5. Criminal Assets Bureau Act: Ireland, 1996. URL: http://www.irishstatutebook.ie/ eli/1996/ act/31/enacted/en/print.html.
6. Criminal Procedure Law Cap.155: Cyprus, 1959. URL: https://www.sbaadministration.org/ home/legislation/01_02_09_01_C0L0NIAL_CAPS_1959/01_02_01_04_Caps-125175A/1960010 1_CAP155_u.pdf.
7. The Prevention and Suppresion of Money Laundering and Terrorist Financing Laws of 2007, 2010, 2012 and 2013: Law of Cyprus No. 188(I)/2007. URL: http://www.law.gov.cy/law/ mokas/mokas.nsf/All/8D5B6DF6DC5D5815C2257BE1002A2848/$file/AML%20consolidated%20 law%20188(I)_2007,%2058(I)_2010,%2080(I)_2012,%20192(I)_2012,%20101(I)_2013%20final%20 18.11.13%20-%20M0KAS.pdf.
8. Biudzhetnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 08.07.2010 r. № 2456-VI. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page3.
9. Zvit pro diialnist Natsionalnoho ahentstva Ukrainy z pytan vyiavlennia, rozshuku ta upravlinnia aktyvamy, oderzhanymy vid koruptsiinykh ta inshykh zlochyniv za 2017 rik. URL: https://arma.gov. ua/files/general/2018/04/27/20180427144834-93.pdf.
10. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13.04.2012 r. № 4651-VI. Data onovlennia: 16.03.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page.
11. Nakaz Natsionalnoho ahentstva Ukrainy z pytan vyiavlennia, rozshuku ta upravlinnia aktyvamy, oderzhanymy vid koruptsiinykh ta inshykh zlochyniv, Natsionalnoho antykoruptsiinoho biuro Ukrainy, Heneralnoi prokuratury Ukrainy, Sluzhby bezpeky Ukrainy, Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy, Ministerstva finansiv Ukrainy 20.10.2017 r. № 115/197-o/297/586/869/857. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1342-17.
12. Banchuk, O.A., Kuibida, R.O., Khavroniuk, M.I. (Eds). (2013). Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy Kyiv [in Ukrainian].
13. Stovba, O.V. (Ed.). (2013). Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy. (Vols. 1-3); Vol. 1. Kharkiv [in Ukrainian].
14. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2018 rik: Zakon Ukrainy 07.12.2017 r. № 2246-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/2246-19.
15. Pro Natsionalne ahentstvo Ukrainy z pytan vyiavlennia, rozshuku ta upravlinnia aktyvamy, oderzhanymy vid koruptsiinykh ta inshykh zlochyniv: Zakon Ukrainy vid 10.11.2015 r. № 772-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/772-19/page.
16. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 12 zhovtnia 2017 r. № 5-142ks(15)17. URL: http:// www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/FDC F10B19D4B1587C22581DA004E59F8.
17. Pro oplatu pratsi: Zakon Ukrainy vid 24.03.1995 r. № 108/95-VR. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80.
18. Pro prozhytkovyi minimum: Zakon Ukrainy vid 15.07.1999 r. № 966-XIV. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-14.
19. Ukhvala Verkhovnoho Sudu vid 15 sichnia 2018 r., sudova sprava № 760/16341/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71639619.
20. Ukhvala slidchoho suddi Pecherskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 29 bereznia 2018 r., sudova sprava № 757/15190/18-k. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73686156.
21. Ukhvala slidchoho suddi Solom4ianskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 29 bereznia 2018 r., sudova sprava № 760/7819/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73531629.
22. Ukhvala slidchoho suddi Solom4ianskoho raionnoho sudu m. Kyieva vid 18 kvitnia 2018 r., sudova sprava № 760/10191/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73564083.
Reznikova О. I., PhD in Law, Assistant Professor of the Department of Criminal Procedure and Operational and Investigative Activity in the Yaroslav Mydryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : olena.i.reznikova@gmail.com ; ORCID 0000-0001-5188-9258
Lipalo J. А., Student of International Law Faculty, Yaroslav Mydryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : juli.lypalo@gmail.com
Actual problems of the return of assets obtained by criminal means in criminal proceedings
The article is devoted to the study of the theoretical foundations and practical problems of returning assets acquired as a result of the commission of crimes in the criminal proceedings of Ukraine. It was noted that bringing a person to criminal liability for committing corruption and other crimes necessarily should include comprehensive activity on the return of the proceeds of crime, named its main structural elements: the purpose, subjects of realization, objects of search and stages of implementation of such activities. It is indicated that the purpose of such activity is to minimize the negative consequences of a crime by resorting to the acquisition of illegal assets into the state's income, as well as preventive influence, and the object is the proceeds of crime. It is proved that the activity of returning the assets obtained by the crime gull in a criminal proceeding includes the following operations: detection, search, arrest, management and special confiscation of such assets, and its subjects are the investigator, the prosecutor, the investigating judge, the court and officials of the National agencies of Ukraine on the detection, tracing and management of assets derived from corruption and other crimes. The analysis of leading international experience in the field of return of assets obtained as a result of the commission of crimes has been analyzed. The legal status, functions and powers of the National Agency of Ukraine for the detection, investigation and management of assets derived from corruption and other crimes as the subject of such activity are investigated.
Keywords: assets obtained as a result of crimes; return of assets received as a result of committing crimes; criminal proceedings; National Agency of Ukraine on Detection, Investigation and Management of Assets Received from Corruption and Other Crimes.
Hadiüwna do pedKomzii 12.11.2018 p.
