CC BY
10
УДК 338.242:332.012.334
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ОРГАН1ЗАЦ|Т Д1ЯЛЬНОСТ1 ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНИХ П1ДПРИ6МСТВ
НА М1СЦЕВОМУ Р1ВН1
©2018
С1НЧЕСКУЛ I. Л.
УДК 338.242:332.012.334
Сшческул I. Л. Зарубiжний досвщ оргашзацп дiяльностi теплопостачальних шдприсмств на мiсцевому piBHi
Мета cmammi полягае в дотдженш практики орган/зацИд'тпьностi теплопостачальних тдприемств у розвинених крашах на мщевому pieni. У результатi дотдження було визначено, що проблеми в теплопостачанн! е штернацюнальними, i mi з них, що зараз виникають перед укра-¡'нськими теплоенергетиками, еже доводилося eupiuiyeamu в европейських крашах. Проведенi там реформи привели до того, що майже в ycix теплоенергетичних компашях головними напрямками були модершзащя тдприемств на принципах 1нновац!йно1пол1тики, перебудова практики управл'шня i виважена (внучка) тарифна пол'тика. ОбГрунтовано, що сталий розвиток теплоенергетики на мщевому pieni вимагае переходу eid модел'1, в якш пр'юритетним елементом е виробництво, до модел'>, де основна увага прид'шяеться споживачу, тобто nepexid до управл'шня взаемов!дносинами. А одним з основних принципе реформування i розвитку теплопостачання мае стати оновлений мехашзм cnienpani /и/ж уама стейкхолдерами. Перспективою подальших дотджень у цьому напрямку е визначення особливостей впровадження дано1модел1 в УкраЫ. Ключовi слова: заруб1жний doceid, стейкхолдери, система центрального теплопостачання, теплопостачальн! тдприемства, ¡нновацшний розвиток, практика управл'шня, тарифна пол/тика. Рис.: 1. Б\бп.:12.
йнческул 1рина ЛеонШвна - здобувач, Нацюнальний техтчний ynieepcumem «Харжський пол'техшчний шститут» (вул. Кирпичова, 2, XapKie, 61002, Украша) E-mail: sil-work§ukr.net
УДК338.242:332.012.334 Синческул И. Л. Зарубежный опыт организации деятельности предприятий теплоснабжения на местном уровне
Цель статьи заключается в исследовании практики организации деятельности предприятий теплоснабжения в развитых странах на местном уровне. В результате исследования было определено, что проблемы в теплоснабжении являются интернациональными, и те из них, которые сейчас возникают перед украинской теплоэнергетикой, уже приходилось решатьв европейских странах. Проведенные там реформы привели к тому, что почти во всех европейских теплоэнергетических компаниях главными направлениями были модернизация предприятий на принципах инновационной политики, перестройка практики управления и взвешенная (гибкая) тарифная политика. Обосновано, что устойчивое развитие теплоэнергетики на местном уровне требует перехода от модели, в которой приоритетным элементом является производство, к модели, где основное внимание уделяется потребителю, то есть переход к управлению взаимоотношениями. А одним из основных принципов реформирования и развития теплоснабжения должен стать обновленный механизм сотрудничества между всеми стейкхолдерами. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является определение особенностей внедрения данной модели в Украине. Ключевые слова: зарубежный опыт, стейкхолдеры, система центрального теплоснабжения, предприятия теплоснабжения, инновационное развитие, практика управления, тарифная политика. Рис.: 1. Библ.: 12.
Синческул Ирина Леонидовна - соискатель, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: sil-work§ukr.net
UDC 338.242:332.012.334 Sincheskul I. L. The Foreign Experience ofOrganization ofActivity of Heat Supply Enterprises at the Local Level
The article is aimed at studying the practice oforganization ofactivityofheat supply enterprises in developed countries at local level. As a result of the research it was determined that the problems in heat supply are international, and those, which now arise before the Ukrainian thermal power industry, already had to be solved in the European countries. The reforms carried out therein have led to the fact that at almost all European thermal power companies the main directions were modernization of enterprises on the principles of innovation policy, restructuring of management practices, and weighted (flexible) tariff policy. It is substantiated that sustainable development of thermal power engineering at the local level requires transition from the model, in which the priority element is production, to the model, where the main attention is paid to the consumer, that is the transition to the management of interrelationships. And one of the basic principles of reforming and development of heat supply should be the renewed mechanism of cooperation between all stakeholders. Prospect for further research in this direction is to determine the peculiarities ofthe implementation ofthis model in Ukraine. Keywords: foreign experience, stakeholders, central heat supply system, heat supply enterprises, innovative development, management practice, tariff policy.
Fig.:l.Bibl.:12.
Sincheskul Iryna L. - Applicant, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: sil-work§ukr.net
На сьогодш в Укра'М теплопостачання е одшею 3Í сфер, яка зазнае значних збитюв, обумовле-них як змшами, що в^буваються в сучасно-му сустльств^ так i недолшами в шституцшнш базi ведення господарства та внутршшми оргашзацш-но-економiчними проблемами комунальних шдпри-емств. Проблемний характер теплогенерацц та теплопостачання не е особливктю Украши, щ системи мають сво'1 складност у свиовш практищ в цкому, але пров^дш кра'ши з ними устшно справляються, по-
стшно накопичуючи корисний досв^д удосконалення роботи систем теплозабезпечення.
Аналiз вивчення та перенесення зарубiжного досвку на дшльшсть вичизняних тдприемств е не-обмдним з деюлькох позицш: по-перше, така наукова робота забезпечуе новi знання з питань оргашзаци теплосистем; по-друге, фахiвцi ще'1 галузi отримують доступ до апробованих на практищ шновацшних рь шень; по-трете, адаптацiя зарубiжного досв^ду до нащональних умов забезпечуе не пльки економiч-
них ефект, а i сощальний - у кра'М формуеться нова культура взаемов1дносин бГзнесу, влади, населення. У контекста евроштеграцшних тенденцiй для Укра!-ни особливо актуальний досвiд саме европейських кра!н, тим б1льше, що в багатьох з них уже до юнця ХХ ст. було досягнуто значних успiхiв у сферi оргашзаци та управлiння теплоенергетикою та теплопоста-чанням. Поштовхом до цього послужила енергетична криза 1973-1974 рр., що змусила уважнiше ставитися не лише до питання енергоресурсозбереження, але й управлшня енергетикою. На даний час управлшня в европейськiй теплоенергетищ характеризуеться:
+ високою вiдповiдальнiстю на вах рiвнях i
вiдкритiстю в дiяльностi компaнiй; + удосконаленою моделлю упрaвлiння взаемо-вiдносинaми, що орiентовaнa на споживaчiв i надае !м можливостi для впливу на систему теплопостачання; + реaлiзaцiею «трьох Е» енергетично! полiтики 6С: енергетична безпека, економiчнa конку-рентоспроможнiсть i екологiзaцiя бiзнесу [10].
Дослiдженню проблеми упрaвлiння взаемовГд-носинами сучасних пiдприемств присвяченi пращ багатьох шоземних дослiдникiв, зокрема Р. Акоф-фа, Р. Арбатта, Л. БеррГ, А. Бравермана, Ф. Вебстера, Н. Вудкока, П. Гембла, Я. Гордона, К. Гренрооса, С. Дiбa, Е. Долана, Дж. Еванса, Дж. Менншга, У. ОучГ, Т. Ш-терса, Дж. Рассела, Ф. Райхельда, М. Стоуна, Т. Томаса, Р. Уотермана, М. Хаммера та багатьох шших.
Мета ще! публшаци - проaнaлiзувaти практику оргашзаци дшльноста теплопостачальних шдпри-емств у розвинених кра'шах.
Дiючi в европейських кра'шах теплопостaчaльнi пiдприемствa мають рiзнi форми влaсностi: державну, мунiципaльну, кооперативну, при-змiшaну. При цьому в бкьшоста мiст з розви-неним центрaлiзовaним теплопостачанням вГдповь дaльнiсть за нього, а також за надання шших кому-нальних послуг несуть мунщипалиети. Це об'ективно обумовлено тим, що центрaлiзовaне теплопостачання е частиною мкько! iнфрaструктури i його розвиток повинен координуватися з розвитком мкта та його мунщипальних служб. Роль мунщипалГтету полягае у виконaннi координуючих i контролюючих функцiй у розвитку та експлуатацГ! систем теплопостачання [1, с. 4-7]. Але цього зараз недостатньо. В Укра'М щ функцГ! мiсцевоi влади необхiдно значно розши-рити. Зокрема, пiдприемствa вiтчизняноi системи житлово-комунального господарства (ЖКГ), у т. ч. i теплопостачальш, потребують фшансово! тдтрим-ки з боку держави, здшснення регуляторних зaходiв, роз'яснювально! роботи, оргашзаци в регюш шнова-цшно! iнфрaструктури та створення iнвестицiйних фондiв. Усе це практикуеться в европейських кра'шах i також потребуе поглибленого вивчення. Особливий штерес представляють зaрубiжнi оргaнiзaцiйнi форми розпод1лу управлшських функцiй i зобов'язань.
Так, у Дани тепловi мережi систем централГзова-ного теплопостачання i частина теплоджерел знахо-дяться в мунiципaльнiй власноста. Т1льки для невеликих систем центрaлiзовaного теплопостачання характерна форма кооперaтивiв споживaчiв [11]. Переважне використання мунщипально! форми влaсностi влас-тиве також для Фшлянди та Шмеччини [12]. У ШвецГ! все бкьшого розповсюдження набувають теплопоста-чaльнi тдприемства у формГ aкцiонерного товариства, г у багатьох випадках власником 100% акцш такого тдприемства е мунщипалГтет, хоча можливо Г поеднання приватних Г мунщипальних власниюв акцш.
Проте наявшсть рГзних форм власноста в окре-мих випадках спричиняе протирГччя мГж ш-тересами рГзних власникГв. Як приклад можна навести Швецш, де у формуваннГ тарифГв на теплову енергГю Гнститут державного регулювання участа не бере. Приватш Гнвестори та власники акцГй шдпри-емств теплопостачання значно бГльше защкавлеш в отриманнГ прибутку вГд теплопостачання, нГж муш-ципалГтети. Цей конфлкт ГнтересГв проявляеться пГд час формування тарифГв, але вГн Г виршуеться шляхом компромГсу мГж учасниками управлшня системами теплопостачання, що знаходяться в мунщипальнш власноста, здшснюеться або персоналом мунщипаль тету або спецГалГзованою компашею, що е незалежною юридичною особою [12]. Наприклад, у Дани мунщипалГтет здшснюе управлшня шдприемствами тепло-енергетики через раду директорГв, члени яко! вибира-ються мГською радою Г представляють уа зацГкавленГ сторони. До ради директорГв входять Г представники споживачГв. АдмшГстраци пГдприемств теплопостачання несуть вГдповГдальшсть перед щею радою.
У великих системах централГзованого теплопостачання декГлька мунГципалГтетГв можуть об'ед-нуватися Г створювати компанГ! з передачГ тепла, до функцш яких входять проектування, фГнансування, будГвництво, експлуатацГя Г розвиток магГстральних теплових мереж. ЦГ компани купують тепло у ви-робникГв, виробляють тепло на власних джерелах, транспортують тепло до теплообмшних станцш. ВГд теплообмшних станцГй до окремих споживачГв тепло передаеться теплопостачальними компашями вГдпо-вГдних мунГципалГтетГв [7].
Для оргашзаци теплопостачання у структурГ самих мунГципалГтетГв також Гснують вГдповГднГ струк-турш тдроздки. РозмГр таких шдроздшв Г !х спеща-лГзацш, як правило, залежать вГд розмГру мунГципаль-ного утворення та його теплоенергетично! системи. Техшчний шдроздк мунГципалГтету невеликого мш-та, окрГм централГзованого теплопостачання, може вГдповГдати за ГншГ комунальнГ послуги та мГський благоустрГй в цкому. У великому мкта для органГзацГ! теплопостачання може створюватися незалежний шдроздк, що мае власну розгалужену структуру. Наприклад, у такому шдроздш можуть бути роздкеш виробництво та розподк теплово! енерги [7].
Проблеми в теплопостачанш е штернацюналь-ними, Г т проблеми, якГ зараз постають перед укра!нськими теплоенергетиками, вже дово-дилося вирГшувати в кра'шах спочатку ЗахГдно! бвро-пи, а потГм в европейських постсощалктичних кра!-нах. Як показав досвГд, для розвитку теплоенергетики потрГбний перехГд вГд моделГ, в якГй прюритетним елементом е виробництво, до моделГ, де основна увага придГляеться споживачу (тобто перехГд до управлГння взаемовГдносинами), а одним з основних принцишв реформування та розвитку теплопостачання мае бути забезпечення сшвпращ мГж уйма стейкхолдерами. СьогоднГ на ринку теплопостачання европейських кра!н до подГбних стейкхолдерГв слГд вГднести такГ:
1. Держава. Законодавчо визначае загальш принципи правових Г економГчних вГдносин у сферГ теплоенергетики та правила регулювання природних монополГй (зазвичай це робиться у виглядГ спещаль-них законГв про теплопостачання), здшснюе еколо-гГчний, техшчний та Гнший нагляд, проводить лГбера-лГзацГю ринку.
2. Регулюючий орган. Установлюе тарифш меню, систему економГчних санкцш Г розмГр плати за шдключення до системи теплопостачання. У бГльшо-стГ европейських кра!н цей орган виведено зГ структурного тдпорядкування регюнально! та мунГци-пально! влади, що дозволяе йому бути незалежним в ухваленш рГшень.
3. Адшшстраци мунiципальних утворень.
Розробляють плани розвитку теплопостачання, здш-снюють загальний контроль розвитку системи цен-тралГзованого теплопостачання, виходячи з штереав споживачГв. Не втручаються в оперативну дшльшсть теплопостачальних пГдприемств, але при !х приватизации як правило, мають право «золото! акци», тобто можуть блокувати деяк рГшення акцюнерГв.
4. Пiдприeмства теплоенергетики. Продають теплову енергГю в загальномГськГ мережГ, оперативно шдпорядковаш диспетчерам пГдприемства теплових мереж. У бкьшосп випадкГв приватизованГ, але при цьому договГрш вимоги щодо параметрГв теплонос1я жорстко регламентованГ та !х неухильно дотриму-ються, осшльки за вГдхилення вГд них неодмшно вво-дяться економГчнГ санкцГ!, що встановленГ органом державного регулювання. Присутш елементи конку-ренцГ! мГж теплоджерелами, хоча про повномасштаб-ну конкуренцго не йдеться.
5. Споживачi. Уа знаходяться в рГвних умовах. Розраховуються за приладами облшу теплово! енер-гГ! та за ними же, що не менш важливо, контролюють параметри теплопостачання. Законодавчо закршлена обов'язковГсть установки приладГв облГку спожива-но! теплово! енергГ!.
У загальному виглядГ модель вГдносин учасни-кГв ринку теплово! енергГ! в европейських кра!нах представлено на рис. 1. Ця схема е в певному сена
Рис. 1. Типова модель взасмовщносин учаснимв ринку теплово!' енергГ! в европейських кра'Гнах
Е? со о о
о ^
о <
со
<
2 ш
«типовою», хоча Г може мати деяк вГдхилення, обу-мовленГ особливостями тГе! чи Гншо! кра!ни.
ЗарубГжнГ теплопостачальш системи в рамках регуляторно! полГтики мунГципалГтетГв вГдслГдкову-ють повний перелш Гнструментального забезпечення економГчних вГдносин на певнш територГ!: нараху-вання, платежГ, пГльги, соцГальнГ виплати, конку-рентш впливи. ТеплопостачальнГ пГдприемства, вГд-чуваючи найгостршу конкуренцГю з боку фГрм, що пропонують за свГй рахунок перемкнути споживачГв на теплопостачання вГд локальних теплоджерел, до-дають максимум зусиль зГ зниження витрат Г тдви-щення якостГ теплопостачання, щоб утримати свш сектор ринку.
Форма власностГ пГдприемств, як правило, ак-цГонерна, певна частина акцГй знаходиться в одного або деккькох мунщипал1тейв. Передача майна приватним операторам здшснюеться в рГзних формах, а саме [2]:
1. Контракт на управлшня. Зпдно з контрактом на управлшня приватна компанш управляе уаею системою теплопостачання й отримуе грошГ за сво! послуги. У даному випадку не вГдбуваеться змши власника, але Г не здшснюються капГтальнГ вкладення в систему теплопостачання з боку приватно! компа-ни. Як правило, контракти на управлшня е середньо-строковими.
2. Оренда. За умовами договору оренди мунГ-ципалГтети або шшГ мГсцевГ органи влади зберГгають право власностГ на об'екти систем централГзова-ного теплопостачання, а орендар отримуе права на управлГння ними на певний перюд. Орендар також вГдповГдае за експлуатацГю та ремонт устаткування теплоджерел Г теплових мереж, необхГдних об'ектГв допомГжно! Гнфраструктури, реалГзуе теплову енер-гГю, управляе потоком грошових коштГв, а також бере на себе комерцшш риски вГд ще! дГяльностГ. ЗгГдно з типовою угодою оренди орендар платить орендну плату власниковГ й отримуе дохГд вГд продажу тепла протягом усього термшу його дГ!.
3. Концесшт угоди. Уа концесГйнГ угоди вклю-чають договГр оренди на використання активГв, а так само ГншГ контрактш угоди. Проте вони мають бкь-ший ризик для приватного оператора, шж договори оренди. ПодГбно до оренди концесГйна угода дае можливГсть приватнГй органГзацГ! отримати право на управлшня системою централГзованого теплопостачання на фксований, зазвичай тривалий, перюд. Основною вГдмшшстю е те, що концесюнер бере на себе зобов'язання здшснювати ГнвестицГйнГ вкладення в концесшний перГод, включаючи модершзацго системи, а також вГдповГдае за вГдновлення Г замГну основних засобГв. ПГсля закГнчення концесГйно! угоди ва новГ та старГ активи повертаються власниковГ. КонцесГйнГ угоди зазвичай мГстять детальш домовленостГ про структуру тарифГв на теплову енергГю, яшсть на-
дання послуг, зобов'язання оператора вГдносно тех-нГчних покращень системи теплопостачання.
4. Контракти типу «Будiвництво - володшня -експлуатащя - передача (БВЕП)» i «Будiвництво -володшня - експлуатащя (БВЕ)». Контракти типу БВЕП Г БВЕ схожГ з концесшними угодами, проте вони укладаються тодГ, коли виникае необхГдшсть будГвництва нових генеруючих потужностей Г/або мереж. Таи контракти переводять вГдповкальшсть за схеми фшансування, будГвництва й управлшня об'ектГв систем централГзованого теплопостачання вГд державних або мунщипальних структур у при-ватний сектор. За контрактом типу БВЕП шдрядчик управляе енергетичними активами, побудованими !м за перюд дГ! контракту, пГсля закГнчення якого пере-дае !х державним або мунщипальним структурам. За угодою типу БВЕ приватна компанш залишае за собою право на активи, будГвництво яких вона фшансу-вала та якими управляла зпдно з контрактом.
Зворотний зв'язок у дГяльностГ пГдприемств здшснюеться через реакцго конкурентГв, вимоги споживачГв, контроль Г санкцГ! адмшктрацш мунщи-пальних утворень, держави Г регулюючого органу.
Тепер розглянемо детальнше досвГд окремих ев-ропейських кра!н у сферГ теплоенергетики, який може бути цГкавий Г корисний для Укра!ни.
Данiя. Галузь теплоенергетики Дани вважаеть-ся одшею з кращих у свГтГ. Прюритетами датсько! енергетично! полГтики е шдвищення ефективностГ використання енергетичних ресурсГв по усьому лан-цюжку вГд !х виробництва до кГнцевого споживача Г постшне зб1льшення частки поновлюваних джерел енергГ! та природного газу як найбкьш екологГчно чистих видГв палива в енергетичному балана кра!ни [4]. Так, за останш 15 роив при виробництвГ тепло-во! енергГ! частка вугГлля знизилася з 45% до 20%, при одночасному збкьшенш частки природного газу вГд 18% до 35% Г поновлюваних джерел енергГ! вГд 17% до 40%. За 20 роив споживання первинних енергоре-сурсГв на опалювання одинищ площГ знизилося удвГ-чГ, що сприяло щорГчному зниженню енергоемностГ ВВП майже на 3%.
Високий рГвень ефективностГ в теплоенерге-тищ, що Гснуе в ДанГ!, досягнутий здебкьшого в ре-зультатГ розвитку систем централГзованого теплопостачання (далГ - ЦТ). Уже до середини 1990-х роив частка систем ЦТ склала близько 60% вГд загального споживання тепла. На даний момент до системи ЦТ шдключено близько 500 тис. установок, що забезпе-чують теплом бкьше 1 млн житлових будГвель Г вели-ку кГлькГсть Гнших споживачГв [4]. При цьому ва спо-живачГ мають системи комерцГйного облку, а також можливГсть регулювання споживання тепла залежно вГд власних потреб Г, отже, безпосередньо беруть участь в енергозбереженш.
Як свкчить практика, ЦТ дозволяе забезпечити: + надiйнiсть теплопостачання на нацюнально-му рiвнi та вiдповiдний тепловий комфорт на основi нацiонального принципу мШмальних витрат;
+ пiдвищення рiвня енергоефективностi ви-
робництва та сфери послуг; + мiнiмальний викид в атмосферу СО2 й шших забруднюючих речовин.
У Дани централiзоване теплопостачання регу-люеться спецiальним законом про теплопостачання, основна мета якого полягае в стимулюванш розвитку централiзованого теплопостачання на базi сп1льного виробництва тепла й електроенерги [6].
Закон установлюе чiткий взаемозв'язок ус1х сто-рш, що беруть участь у теплопостачанш, i !х вкповь дальнiсть за результати дiяльностi системи теплоза-безпечення. Так, вкповкно до Закону шсцева влада несе вiдповiдальнiсть за планування розвитку та вико-нання проекпв на мiсцевому рiвнi, гарантуе !хню со-цiальну й економiчну ефектившсть, а також в1дпов1д-нiсть проекпв нацiональнiй енергетичнiй полiтицi [6].
Особливим напрямом для Дани е створення мШ-ТЕЦ потужнiстю до 1 МВт, передуам, на базi дiючих котельних шляхом надбудови на них газових турбш [8]. ^м того, близько 20 вксотюв палива, використовуваного ЦТ, представляють собою мiсцевi, невикопнi види палива, у т. ч. солома i в1дхо-ди деревно! тршки. Цi джерела енерги, на в1дмшу вiд вуг1лля, нафти або газу видкяють тiльки ту кiлькiсть вуглекислого газу, яку вони поглинули протягом сво-го життя та яка все одно потрапила б в атмосферу за природного розпаду так само, як i при спалюванш.
бвропейська практика теплозабезпечення, у т. ч. данський досвк, видкяють групу критерив розвитку системи, серед яких вiдмiтимо «iнституцiональну ефективнiсть» та органiзацiйно-операцiйну.
¡нститущональна ефективнiсть обумовлена, перш за все, тим, що майже ва компани, що здшсню-ють централiзоване теплопостачання, е власшстю споживачiв або безпосередньо (у формi кооперативiв споживачiв), або опосередковано (у формi мунщи-пально! компани). Вiдповiдно, споживачi обирають члешв ради директорiв компани або безпосередньо, або побiчно - за допомогою загальних виборiв муш-ципально! Ради.
Велике значення мае правильна оргашзащя пункпв продажiв теплово! енерги. У Дани в уах житлових будинках створюються асощаци власни-кiв квартир, як юридично е власниками будiвель по зовнiшнiх габаритах, i, вкповкно, покупцями кому-нальних послуг, у тому чи^ теплопостачання. Асо-щащя власникiв квартир несе вiдповiдальнiсть за усе внутршньобудинкове устаткування i розподк усiх витрат на його утримання мiж квартирами, а також за розподк витрат на теплову енергш, що купуеться,
i на виробництво гарячо! води на об'eднанiй шдстан-
цй' [8].
У Дани тариф для продажу тепла будiвлi включае так складовк варпсть шд'еднання для нових спожи-вачгв; фшсована варпсть поточного обслуговування, ремонту i врахування втрат у мережах (абонентська плата); змшюваний енергетичний тариф; змшюваний тариф шших шщгатив для зниження температури повернення. Якщо постачальник тепла встановлюе тепловий лгчильник на входг в будгвлю i обслуговуе його, то варпсть лiчильникa та його обслуговування також включаеться в тариф на теплову енергго.
Завдяки продумaнiй i звaженiй тaрифнiй поль
тищ забезпечуеться фшансова ефективнiсть
теплоенергетики, яка також шдкршлюеться доступними iнвестицiйними ресурсами. Бкьшшть теплоенергетичних пiдприемств фiнaнсують сво! ш-вестици в мережi i ТЕЦ, використовуючи внутршш та мiжнaроднi кредити при мШмальному ринковому вксотку (не бкьше 5% ргчних). Бiльше того, багато банив конкурують за можлившть надання найкра-щих умов кредиту, осккьки в Дани iснуе висока тарантя повернення кредиту.
Латвiя. У серединi 1990-х роив латвшська тепло-енергетика характеризувалася масовими неплатежами населення, застар1лою технiчною базою, зниженням обсяпв виробництва та низькою яшстю послуг. Для покращення ситуаци ^гвництво кра'!ни та регюналь-ш органи влади почали створювати новг або реформу-вати стaрi теплоенергетичнi компани, що впроваджу-вали новг мaркетинговi шдходи (а згодом i управлшня взaемовiдносинaми) у свою дгяльшсть [3]. Наведемо приклад ризько! компани «Rigas Siltums», 49% aкцiй яко! спочатку належало держав^ 49% - мунщипалиету м. Риги i 2% - приватному банку. Шзнше пакет акцш, що належав приватному банку, був викуплений компа-нiею «Dalkia City Heat», якш, проте, не дозволили ви-купити частку мунiципaлiтету, залишивши тим самим «Rigas Siltums» публ1чною компaнiею [5].
Ризька дума i «Латенерго» спкьним договором передали новш компани стaрi борги споживaчiв у сумг 128 млн долл. США. З цих борпв було поверне-но близько 30 млн дол. США, гншг виявилися безпер-спективними, i у 2003 р. «Латенерго» i Ризька дума домовились i звкьнили «Rigas Siltums» вгд обов'язку займатися старими боргами.
Новг договори зг споживачами укладалися за принципом: одна буд1вля - один споживач. При цьо-му, вгдповгдно до програми розвитку, були лгквгдо-вaнi всг ЦТП (центрaлiзовaне теплопостачання) i у склaдi автоматизованих 1ТП (iндивiдуaльнi тепловi пункти) були встановлеш однопотоковг лгчильники. 1ТП встановлювались вiдрaзу у великiй ккькосп, що дозволило понизити зaкупiвельнi щни. Одночасно з лiквiдaцiею ЦТП було замшено 60% розподкьних теплових мереж.
Установка 1ТП i приладiв облiку здшснювала-ся за рахунок коштiв «Rigas Siltums», а основними джерелами фiнансування заходiв програми розвитку були та е власнi кошти «Rigas Siltums» i кредити. На даний момент при шдключенш нового споживача прокладення мереж в^дбуваеться за рахунок компаний але при цьому укладаеться договiр про викуп цiеi дкянки мережi протягом 10 рокiв. Поняття «опалю-вальний сезон», також як i в Литвi, не шнуе в класич-ному розумiннi, проте тут включенням опалювання управляе автоматика 1ТП залежно вiд температури зовшшнього середовища.
Ц
7 рокiB
Ткавою особливГстю реформи теплоенергети-ки в ЛатвГ! е стабГльнГсть тарифу на тепло -.його ставка не змшювалася протягом перших 7 рокГв реформи. Але водночас платГжна полГтика проводиться дуже жорстко: якщо немае 100% спла-ти за тепло, будинок вГдключаеться вГд опалювання. Такий щдхтд забезпечив високий рГвень сплати за тепло, ниш неплатежГ складають менше 1%.
Нiмеччина. У Шмеччиш Гснуе розвинений ло-кальний ринок теплошдприемств Гз сильною конку-ренцГею централГзованому теплопостачанню з боку автономних джерел. НавГть у СхГднш НГмеччинГ, де щГльнГсть мГського населення досить висока, частка централГзованого теплопостачання в житловому сек-торГ складае ткьки близько 25%. У результат фГрми централГзованого теплопостачання вимушенГ боро-тися за свою частку на ринку, внаслГдок чого цГни на тепло, що постачаеться ними, мають тенденцго до зниження [4].
Основним завданням у НГмеччинГ у сферГ тепло-енергетики на даний момент е послГдовне в часГ зниження потреби будГвель в теплоенергГ! для пГдтримки в них необидного теплового комфорту. Розроблена Г практично реалГзована тепломодернГзацГйна про-грама. До перелку 11 енергозбережувальних заходГв входить належна теплоГзолящя нових будГвель Г сана-цГя ранГше побудованих, регулярний огляд Г контроль справностГ теплогенеруючих пристро!в, складання енергетичного паспорта будГвель, енергетичний аудит об'ектГв з високим рГвнем енергоспоживання, шдра-хунок фактичних витрат на опалювання, вентиляцго, кондицюнування та гаряче водопостачання [4].
Для реалГзацГ! цих заходГв розроблено мехашзм фГнансування робГт з теплозбереження. Так, домов-ласники мають право отримання пГльгового кредиту через уповноважений державний банк, ставка рефГ-нансування при цьому на 50-60% нижче, нГж у комер-цГйних банках Г складае 2-2,5%. Кредит видаеться на 10 Г бГльше роив, повернення кредиту здшснюеться за рахунок орендарГв квартир шляхом включення цих витрат до вартостГ оренди. При цьому, як показуе практика, фактичне збГльшення витрат е незначним, до 10%, осюльки Гстотно знижуються витрати на опалювання та гаряче водопостачання [9].
КрГм того, розроблено Г впроваджено комер-цшну систему фГнансування - Контрактант. За щею системою комерцшна фГрма за рахунок сво!х Г пози-кових коштГв виконуе роботи з енергозбереження в будГвлГ й експлуатуе устаткування до моменту повно! його окупностГ й отримання визначено! договором частки прибутку, у зв'язку з чим вона защкавлена в досягненш максимально! ефективностГ виконаного проекту. Повернення коштГв здГйснюеться також за рахунок орендарГв.
Таким чином, розглянувши досвГд европей-ських кра!н, якГ успГшно реформували Г роз-вивають теплоенергетику, зробимо висновок, що теплоенергетичш компанГ! нинГ широко викорис-товують у сво!й дГяльностГ принципи Г пГдходи управ-лшня взаемовГдносинами, максимально орГентую-чись на споживача. Характерними особливостями !хньо! д1яльност е:
1. Стовiдсотковий облж споживання тепло-вог енерги (за допомогою приладiв). Кожен споживач оплачуе реальне теплоспоживання Г може отримува-ти реальний економГчний ефект вГд заходГв, що про-водяться ним щодо енергозбереження.
2. Використання зручних розрахункових схем. Отримання вГдомостей з приладГв облшу теплово! енергГ! здГйснюеться персоналом теплопостачальних шдприемств, а для великих споживачГв широко вико-ристовуеться дистанцшне отримання вГдомостей за допомогою модема.
3. З технолопчно! точки зору виробництво Г роз-под1л теплово! енергГ! органГзованГ таким чином, щоб забезпечити високу яшть, максимальний термт екс-плуатаци та мтмальт експлуатацшт витрати.
4. При виробництвГ теплово! енергГ! широко за-стосовуються тат альтернативы джерела, як де-ревш вГдходи, метан з мГських звалищ, смГттеспалю-вальнГ установки, тепловГ насоси, сонячш панелГ тощо.
5. ПостГйно здшснюеться реконструкщя та модертзащя мережевого господарства, основними домшантами при цьому е великий ресурс коефщента корисно! дГ! генерацГ! та високГ показники у зниженш технологГчних втрат. ВГдбуваеться повсюдна замша ЦТП на 1ТП. ТепловГ пункти споживачГв обладнаш автоматичними регулюючими пристроями, що до-зволяють змшювати режим тепло споживання.
6. Прибутки вiд продажу тепловог енерги покри-вають уа довгостроковi витрати, включаючи швес-тицГ! при помГрному вГдсотку на капГтал. Прибуток, що отримуеться понад щ витрати, використовуеться для зниження тарифу, тобто на користь споживача.
7. Структура тарифу адекватно вiдбивае структуру витрат теплоенергетичних компанш, при цьому бГльшГсть компанш застосовують тариф з трьома компонентами: одноразова плата за шдклю-чення; постшна частина, пов'язана зГ встановленою потужшстю; змшна частина, пов'язана зГ спожитою кГлькГстю тепла.
Отже, розглянутий досвк, на наш погляд, е ко-рисним для Укра'ши i може бути успiшно адаптова-ний, у т. ч. у контекст впровадження управлiння вза-емовкносинами у сферi теплоенергетики.
ВИСНОВКИ
Узагальненням закордонного досвiду обгрунто-вано, що наявшсть рiзних форм теплопостачальних шдприемств у розвинених кра'шах мае об'ективну природу та форми власностк державну, мунщипальну, кооперативну, приватну i змшану. Кожна кра'ша ви-бирае свою модель, а ефектившсть роботи теплосис-теми е результатом штеграци зусиль уск зацiкавлених сторiн (стейкхолдерiв). У бкьшост мiст з розвиненим централiзованим теплопостачанням вiдповiдальнiсть за нього, а також за надання шших комунальних послуг несуть мунщипалиети. Це об'ективно обумовле-но тим, що централiзоване теплопостачання е части-ною мiськоï iнфраструктури та його розвиток повинен координуватися з розвитком мшта. Управлшня системами теплопостачання здшснюеться або персоналом мунщипалиету, або спецiалiзованою компанiею, що е незалежною юридичною особою. При цьому протя-гом останшх 10-20 рокiв у европейських кра'шах в1д-бувся перехiд вк моделi, в якiй прiоритетним елемен-том е виробництво, до модел^ де основна увага при-дкяеться споживачу, а одним iз основних принцишв реформування та розвитку теплопостачання повинне бути забезпечення ствпращ мiж усiма стейкхолдера-ми. Сьогоднi на ринку теплопостачання европейських краш до таких стейкхолдерiв належать органи державно!' влади i, зокрема, органи, що регулюють тари-фи, та органи, що контролюють яюсть послуг; органи мшцевого самоврядування; теплогенеруючi компани' та безпосередньо споживачь Подальшi доЫдження будуть зосередженi на особливостях впровадження дано'1 моделi в Украïнi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Жаворонков В. О., Жаворонкова Г. В., Жмуден-
ко В. О. Стратепчне управлiння репоном: eKOHOMi4Ha без-пека, планування та розвиток : монографiя. Умань : Вида-вець Сочiнський, 2010. 271 с.
2. Когенерация и централизованное теплоснабжение: наилучшая практика для муниципалитетов : Доклад Секретариата Энергетической Хартии, 2014. URL: http://www. encharter.org
3. Миницкий Р., Дубсон М., Пестов Е. Теплоснабжение Риги: опыт перехода к рынку. Новости теплоснабжения. 2003. № 2. С. 43-44.
4. Рыкалов В. Централизованное теплоснабжение Дании и Германии. URL: http://www.rosteplo.ru/Tech_stat/ stat_shablon.php?id=406
5. Семенов В. Г. Теплоснабжение Риги. Новости теплоснабжения. 2005. № 9. С. 11-14.
6. Danish Board and District Heating (DBDH). Development of the Danish district heating system. URL: http://www. dbdh.dk/dkmap/development.Html
7. Levy R. A Vision of Demand Response - 2016. The Electricity Journal. October 2006. Vol. 19. Issue 8. P. 48-63.
8. Metier R., Konings T., Lenton D. Co-firing: Learning from over a decade of Dutch experience in a growing fields. Journal of Modern Power Systems and Clean Energy. 2006. No. 6. P. 21-29.
9. Morin A. Private Sector Participation in District Heating and Communal Service Sectors of Central and Southeastern Europe: Lessons Learned in Energy Efficiency and Management. Hradec Kralove, 2014. 348 p.
10. Patwardhan A. P., Gomez-Echeverri L., Johansson Т. В. Global Energy Assessment: Toward a Sustainable Future. Cambridge, UK : Cambridge University Press, 2015. 392 p.
11. Political Agreements: Heating. Danish Energy Authority, 2002. URL: http://www.ens.dk/
12. Third Party Financing and Municipal Utility Restructuring. MUNEE / Alliance to Save Energy. Washington, 2012. 256 p.
Науковий керiвник - Ларка М. I., кандидат економ1чних наук, професор кафедри «Економ1ки та маркетингу» Нацюнального техшчного ушверситету «Харшський полгехшчний 1нститут»
REFERENCES
"Danish Board and District Heating (DBDH). Development of the Danish district heating system". http://www.dbdh. dk/dkmap/development.Html
"Kogeneratsiya i tsentralizovannoye teplosnabzheniye: nailuchshaya praktika dlya munitsipalitetov: Doklad Sekretar-iata Energeticheskoy Khartii, 2014" [Cogeneration and district heating: best practice for municipalities: Report of the Energy Charter Secretariat, 2014]. http://www.encharter.org
Levy, R. "A Vision of Demand Response - 2016". The Electricity Journal. Vol. 19, no. 8 (2006): 48-63.
Metier, R., Konings, T., and Lenton, D. "Co-firing: Learning from over a decade of Dutch experience in a growing fields". Journal of Modern Power Systems and Clean Energy, no. 6 (2006): 21-29.
Minitskiy, R., Dubson, M., and Pestov, E. "Teplosnabzheniye Rigi: opyt perekhoda k rynku" [Heat supply in Riga: experience of transition to the market]. Novosti teplosnabzheniya, no. 2 (2003): 43-44.
Morin, A. Private Sector Participation in District Heating and Communal Service Sectors of Central and Southeastern Europe: lessons Learned in Energy Efficiency and Management. Hradec Kralove, 2014.
"Political Agreements: Heating. Danish Energy Authority, 2002". http://www.ens.dk/
Patwardhan, A. P., Gomez-Echeverri, L., and Johansson,T.V. Global Energy Assessment: Toward a Sustainable Future. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2015.
Rykalov, V. "Tsentralizovannoye teplosnabzheniye Danii i Germanii" [Centralized heat supply to Denmark and Germany]. http://www.rosteplo.ru/Tech_stat/stat_shablon.php?id=406
Semenov, V. G. "Teplosnabzheniye Rigi" [Heat supply of Riga]. Novosti teplosnabzheniya, no. 9 (2005): 11-14.
Third Party Financing and Municipal Utility Restructuring. - MUNEE. Washington: Alliance to Save Energy, 2012.
Zhavoronkov, V. O., Zhavoronkova, H. V., and Zhmuden-ko, V. O. Stratehichne upravlinnia rehionom: ekonomichna bez-peka, planuvannia ta rozvytok [Strategic regional governance: economic security, planning and development]. Uman: Sochin-skyi, 2010.
