CC BY
7
УДК 338.32
УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСУВАННЯМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА БУД1ВЕЛЬНИХ П1ДПРИеМСТВАХ:
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д
© 2016
КЛИМЧУК м. м.
УДК 338.32
Климчук М. М. Управлшня фiнансуванням енергозбереження на будiвельних тдприемствах: мiжнародний досвiд
Метою cmammi е досл/дження досв/ду ф/нансування проект/в енергозбереження пров/дними кра/нами св/ту в ракурс/ адаптаци сучасних управл/нсько-регуляторних технологш до умов функцюнування п/дприемств буд/вельного комплексу Укра/ни. На основ/ проведення контент-анал/зу /'снуючих практик реал/заци заход/в енергозбереження та п/двищення р/вня енергоефективност/' запропоновано iх класиф'шацж: залеж-но в/д нституцшного забезпечення соцюеконом/чно-еколог/чного розвитку, в/дпов/дно до загальновизнаного курсу сталого розвитку, залежно в/д р/вня в структур/ економ/чно! системи, за тдгалузевою ознакою, за часовим 'ттервалом. На засадах наукового тдходу щодо п'яти р/вн/в у структур/ економ/чних систем визначено бар'ери та рекомендаци щодо iх упередження при управл'тт енергозбереженням у буд/вництв/ на кожному з цих р/вмв. Запропоновано стратегнт прюритети державноi полтики енергозбереження в будюельнш шдустри, зокрема проведення енергоаудиту та сертиф/кацИ енергетичноi ефективност/ буд/вель, збшьшення частки нетрадицшних та в/дновлювальних джерел енерги в енергетичному баланс/ кра/ни; 'тплементаци сучасних концепц/й енергозбереження («Green Lease», «Passive House», «Triple Zero»); створення консультащйно-нформац/йних центр/в з питань пропаганди заход/в енергозбереження. Ключов'! слова: енергозбереження, «зелена» оренда, енергоеконом'т, джерела ф/нансування, «пасивний» будинок. Табл.: 2. Ббл.: 16.
Климчук Марина Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри оргашзацп та управлння буд/вництвом, Ки/вський нацюнальний ун/верситет буд/вництва / архтектури (пр. Повтрофлотський, 31, Ки/в, 03680, Укра/на) E-mail: klimarinchuk@gmail.com
УДК 338.32
Климчук М. Н. Управление финансированием энергосбережения на строительных предприятиях: международный опыт
Целью статьи является исследование опыта финансирования проектов энергосбережения ведущими странами мира в ракурсе адаптации современных управленческо-регуляторных технологий к условиям функционирования предприятий строительного комплекса Украины. На основе проведения контент-анализа существующих практик реализации мероприятий энергосбережения и повышения уровня энергоэффективности предложена их классификация: в зависимости от институционального обеспечения социоэкономическо-экологического развития, в соответствии с курсом устойчивого развития, в зависимости от уровня в структуре экономической системы, в зависимости от временного интервала и подотраслевого признака. На основе научного подхода к пяти уровням в структуре экономических систем определены барьеры и рекомендации по их предупреждению при управлении энергосбережением в строительстве на каждом из этих уровней. Предложены стратегические приоритеты государственной политики энергосбережения в строительной индустрии, в частности проведениеэнергоаудита и сертификации энергетической эффективности зданий, увеличение доли нетрадиционных и возобновляемых источников энергии в энергетическом балансе страны; имплементации современных концепций энергосбережения («Green Lease», «Passive House», «Triple Zero»); создание консультационно-информационных центров по вопросам пропаганды мер энергосбережения. Ключевые слова: энергосбережение, «зеленая» аренда, энергоэкономия, источники финансирования, «пассивный» дом. Табл.: 2. Библ.: 16.
Климчук Марина Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедри организации и управления строительством, Киевский национальный университет строительства и архитектуры (пр. Воздухоф-лотский, 31, Киев, 03680, Украина) E-mail: klimarinchuk@gmail.com
UDC 338.32
Klimchuk M. N. Management of Financing the Energy Saving in Terms of Construction Enterprises: International Experience
The article is aimed at studying the experience of financing the energy saving projects by leading countries of the world from the perspective of adapting the contemporary management-regulatory conditions of technology in terms of enterprises of the construction complex of Ukraine. On the basis of a content analysis of the existing practices of implementation of energy saving and enhancing energy efficiency, the following classification has been suggested: depending on the institutional socio-economic and environmental development, in accordance with the course of sustainable development, depending on the structure of economic system, depending on both time interval and subsectoral characteristic. Based on a scientific approach to the five levels in the structure of economic systems, barriers and recommendations for their prevention in the management of energy saving in construction at each of these levels have been identified. The article proposes strategic priorities of the State policy of energy saving in the construction industry, in particular holding of energy audits and energy performance certification of buildings, increasing the share of renewable energy sources in the energy balance of country; implementation of contemporary concepts of energy saving ("Green Lease", "Passive House", "Triple Zero"); establishing consulting-information centers for promoting energy saving measures.
Keywords: energy saving, «Green Lease», energy conservation, sources of financing, «Passive House». Tabl.: 2. Bibl.: 16.
Klimchuk Marina N. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Organization and Construction Management, Kyiv National University of Construction and Architecture (31 Povitroflotskyi Ave, Kyiv, 03680, Ukraine)
E-mail: klimarinchuk@gmail.com
Стрателчним прюритетом для Украши е досяг-нення високого piBM енергоефективносй, енер-гонезалежносп й енергобезпеки нацюнально! економжи. Одшею 3i структурних компонент запропо-нованих стратепчних орiентирiв енергоресурсозбере-ження е формування й реалiзацiя енергоефективного будiвництва. Акцептуалiзацiя питання шдвищення рiвня
енергоефективносй, зокрема, житлового будiвництва обумовлена тим, що будiвлi споживають близько 40 % паливно-енергетичних ресурав, яке потребуе значного фшансування.
Наведемо основш фiнансовi показники в контекст заходiв енергозбереження у сферi ЖКГ [7]:
+ у житловий фонд Украши до 2020 р. необхцно 300 млрд грн;
+ швестицш з урахуванням вартостi модершза-цГ1 котелень пiдприeмств Теплокомуненерго в УкраМ - 60-75 млрд грн; + скорочення втрат теплово! енергГ! в УкраМ внаслiдок теплосанацГ! будiвель може скласти близько 41 %, у грошовому еквГвалентГ економiя бюджетних коштiв оцiнюeться на рiвнi 150-600 млрд грн.
Вибiрково-фрагментарна система управлшня фЬ-нансуванням енергозбереження на шдприемствах бу-дiвельного комплексу обумовлюе обмежену кгльюсть реалiзованих заходiв з шдвищення рiвня енергоефек-тивностi та потребуе вивчення мiжнародного досвiду вирiшення зазначено! проблематики.
Актуалiзацiя досл1джувано1 проблематики детер-мiнувала вивчення управлiння фiнансуванням енергозбереження в рiзних сферах господарсько-комерцшно! дiяльностi низкою вчених: БригГлевич В., Данилова Л., Казаков Г., Караева Н., Комелiна О., Мхитарян Н., Щер-бiнiна С. та Гн.
Проте значна кiлькiсть дослiджень недостатньо повно розкривають сучаснi методи та шструменти управлiння енергоефективними заходами на шдприемствах буддвельно! шдустрй, що використовують провГд-нi кра!ни свпу в контекстi концепцiй сталого розвитку, «зелено!» економжи.
Метою статтi е дослдження досвГду фiнансування проектiв енергозбереження провГдними кра'1нами свГту в ракурй адаптацГ! сучасних управлiнсько-регуляторних технологiй до умов функцюнування пiдприемств будд-вельного комплексу Украши.
Енергозбереження е домшантним вектором розвитку засад «зелено!» економши, 'й сталостi. Розроб-ка та Тмплементацш системних заходiв полГтики енергозбереження надасть можливГсть пГдвищити кон-курентоспроможнiсть реального сектора економiки, за-безпечить енергоефективнiсть, енергонезалежнiсть та безпеку кра'ни [9].
Проблема формування й реалшаци ефективних заходiв енергозбереження в 6удГвництвГ актуальна г для передових кра'1н свГту, але вже кнують практики результативного вирГшення цих завдань на засадах системно-стГ й з певною ефективнГстю.
У розвинених кра!нах свГту внаслГдок дГево! енер-гоефективно'1 полГтики енергоемнГсть ВВП зменшилася за останнГ два десятирГччя на 21-27 %. ПГдвищення рГв-ня енергоефективностГ надало можливГсть забезпечити до 60-65 % економГчного зростання. Очшуеться, що ця тенденцГя Г надалГ буде домГнувати [3].
ПровГдш експерти зазначають [1; 2; 4], що фшан-сово-економГчнГ регулятори й стимули - найбГльш дГ-евий метод енергозбереження, зокрема:
+ цти на енергоресурси i тарифи на послуги ЖКГ, що покликан покривати усГ витрати шдпри-емств з виробництва, постачання енергетичних ресурав споживачам в1дпов1дно до умов дого-ворГв, що укладаються. ЦГни й тарифи стимулю-ють споживачГв до енергоресурсозбереження;
f система знижок-надбавок, що разом з тарифами вщграе ктотну стимулюючу роль; f тльгове оподаткування - один з ефективних шструменпв, вживаних органами державно! влади для стимулювання енергозбереження. Споживач енергоресурав отримуе податкову пкьгу або податкове звкьнення на суму кош-пв, що iнвестуються в енергозберiгаючi проекта на перюд '!х реалшаци. Зокрема, у Нiмеччинi власники шдивцуальних будiвель мають право протягом 10 роив швестувати 10 % суми при-буткового податку (30 тисяч евро на будшлю) в заходи щодо пiдвищення !х рiвня енергоефек-тивностi [1];
f державна фшансова тдтримка - швестицшш гранти або прямi субсидй у виглядi фжсовано! суми, пропорцiйно! об'ему енергй, що збериа-еться;
f управлшня через нормативт заходи i введення стандартiв (Англш, Францiя, Польща, Iталiя); f тдтримка процесу приватизаци систем ЖКГ
(Англш, США, 1спанш Голландш, Швецiя); f регулювання твестицшних вiдношень, у т. ч. державна фшансова тдтримка ЖКГ, пкьги для концесiонерiв, пайова участь в термомодершза-цй застарких будшель житлового фонду, формування шституту управителш житловими комплексами (Чехш, Нiмеччина, Польща, Норвег1я); f впровадження сучасних концепцш «Passive House», «Triple Zero» (Фшляндш, Шмеччина) [12]. «Па-сивний будинок» - це енергоефективна буддв-ля, що вiдповiдае встановленим критершм PHI Darmstadt i реалiзуе основнi засади сталого розвитку в ракура структурних компонент: економiчно!, еколопчно!, соцiaльно! [4; 10]; f впровадження проектно! методологи ведення робт з енергозбереження характерно для бкь-шост кра!н Зaхiдного Свiту [5; 7].
Проведений контент-aнaлiз комплексу зaходiв, що розробляються й iмплементуються кра!нами бвропейського Союзу та США для шдвищення рiвня енергоефективностi та енергозбереження, надав можливкть iдентифiкувaти прaктично-приклaднi век-тори, що можуть бути доцкьними для нашо! держави: f впровадження нетрадицшних та вцновлюваль-
них джерел енергй; f модернiзaцiя житла та устаткування; f ефективне упрaвлiння фiнaнсувaнням зaходiв
енергозбереження; f дiеве нормативно-правове регулювання енерго-споживання;
f iнтегровaностi фiнaнсових ресурсiв (державно-
приватне партнерство); f реaлiзaцiя концептуальних засад «Passive House», «Triple Zero», «Green Lease».
Для Укра!ни щнно використовувати таю здобут-ки зaрубiжного досвiду, як нормування витрат енергоресурав, введення стандартш, розширення ринкових умов, регулювання тaрифiв, програмно-проектний ш-
струментарш регшзаци заходiв. У фiнансуваннi проек-TiB по енергозбереженню активно використовуються кошти як мiсцевих бюджетiв i Державного бюджету Украши, так i самих пiдприeмств, що надають житлово-комунальнi послуги. Способи залучення приватних ш-вестицiй, кредитних коштiв i засобiв мiжнародно! тех-шчно! допомоги використовуються вцносно рiдко (не бкьше, нiж у 20 % проекпв) [5; 11].
Мiнiстерство енергетики та Агентство з охорони навколишнього середовища США, щоб досягти ефекту масштабност в енергозбереженнi та енергоефективно-CTi, актуалiзуe проблематику залучення iнвестицiй в цю сферу. Численнi дослiдження показали, що швестуван-ня зараз в проекти енергоекономи надасть можливiсть США заощадити сотнi мiльярдiв доларiв наступш 10-15 рокiв [15].
Kонтент-аналiз кнуючих практик регшзаци за-ходiв енергозбереження та шдвищення рiвня енергоефективностi надав можливкть запропо-нувати градацiю заходiв управлiння енергозбереженням у будiвельному комплекй й розробити !х класифiкацiю (табл. 1).
У ракурй проблематики теоретико-методичного досидження соцiоекономiчно-екологiчного розвитку, по-в'язаного ш загальнотеоретичними питаннями штеграцп людини, природи i суспкьства, функцiонуванням сощ-альних та економiчних в1дносин, системи шститутш та '1х трансформаций що забезпечують результативне управ-лiння енергозбереженням, виокремимо стимулюючi, пре-вентивнi, просвгтницько-пропагандистсью та комплекснi (оптимальним подходом для шдвищення ргвня енерго-ефективностi е поеднання зазначених видiв заходiв).
У США, бврош та Австрали набувае все бкьшого поширення «Green Lease» («зелена оренда») - як один з шструменпв фшансування реалiзацil заходiв енергозбереження. Зелена оренда - це загальний термш, який вiдноситься до стратегй шдприемства, що формалiзуе обов'язки мiж орендарями та орендодавцями щодо зе-
лених заходiв будiвлi. «Зелений лiзинг» е одним з ш-струментiв, яю можуть бути використанi для шдвищення рiвня енергоефективностi комерцiйноl нерухомостЬ Зелена оренда забезпечуе реалiзацiю зобов'язань мiж орендодавцем та орендарем будiвлi в контекстi мь нiмiзацil негативного впливу на навколишне середови-ще [14].
Зюридично! точки зору «зелену оренду» можна охарактеризувати як комплекс взаемних прав i обов'язкiв орендодавця та орендаря за договором оренди, яю надають можливкть зазначеним особам спкьними зусиллями забезпечувати вiдповiднiсть при-мщень, наданих в оренду орендодавцем, i дiяльностi орендаря в цих примщеннях певним екологiчним стандартам. Таю стандарти, як правило, розробляються не-урядовими органiзацiями i в рiзних крашах мають рiзний предмет регулювання: вiд енергетично! ефективностi до всебiчно! мiнiмiзацil впливу на навколишне середовище та створення екологiчно сприятливого середовища про-живання для людини.
Натепер виокремлюють бар'ери, що перешкоджа-ють бкьш широкому впровадженню «зелено! оренди»: f вiдсутнiсть знань про потенцiйнi можливостi
«зелено! оренди»; f брокери i юристи мало знайомi з практикою
«зеленого лiзингу»; f роздiляючi (Split) бар'ери, що виникають, коли сторона, яка платить авансом витрати на по-лшшення ефективностi, в^д^зняеться вiд того, хто отримуе вигоду з майбутньо1 економи енер-ги. Наприклад, «загальна» оренда передбачае, що комунальнi послуги, як правило, входять у варткть оренди. У результат мешканцi мало простимульованi для економи енерги у сво!х орендованих примщеннях, осккьки витрати на енергiю оплачуються власником. Проте при «чистш» оренда вiдбуваеться проти-лежна ситуац1я: мешканщ сплачують сво! комунальнi
Таблиця 1
Класифшащя заходiв управлiння енергозбереженням в будiвельному комплексi
Класифшацшш ознаки Види заходiв управлiння енергозбереженням
Залежно вщ iнституцiйного забезпечення соцюекономiчно-еколопчного розвитку - Стимулююч^ - превентивнi; - просвггницько-пропагандистсью; - комплекснi
Вiдповiдно до загальновизнаного курсу сталого розвитку - «Зеленi» заходи («Green Lease»); - заходи «синьо''' економки»; - заходи для низьковуглецевого зростання
Залежно вщ рiвня в структурi економiчно''' системи - Заходи ме^вня; - макро-, мезо-, мiкро-, нанорiвнiв
За пщгалузевою ознакою - Житлово-комунальне господарство; - виробництво будiвельних матерiалiв; - будiвельне машинобудування
За часовим штервалом - Короткостроков^ - довгостроковi
Е?
QQ О О
О ^
Q_
О <
СО
<
о
ш
Джерело: запропоновано автором.
рахунки щомкяця, тому власники будинюв не прости-мульован для iнвестицiй в енергоефектившсть. Орен-дарi не готовГ вкладати кошти в енергоефективнiсть, якщо термiн '!х оренди менший, шж проект з енерго-збереження [14].
Заборона в деяких кра'!нах здавати в оренду житло, що мае дуже низький рiвень енергоефективностi, надае чiткi орiентири розвитку ринку енергоресурсозбере-ження. У даному ракyрсi прийнятий шдхГд у Великобри-танГ! в 2011 р., де законодавством визнано незаконним здавати в оренду житло, клас енергоефективностГ якого вГдповГдае рiвню F або нижче пiсля 2018 р. Разом з тим, мешканщ мають право з 2016 р. вимагати проведення заходiв енергозбереження в орендованому помешканш. У трансформацiйний перюд 2014-2017 рр. Гмплементу-ються схеми податкових пГльг для того, щоб надати фГ-нансову пiдтримкy орендодавцям. У Шмеччиш натепер реалiзyеться схожа схема шдвищення рiвня енергоефективностГ житла, що проходить випробування в семи громадах [13].
Наведемо приклад реалшаци концепцГ! «зелено! оренди» компашею «Pyramid», що базуеться в пГвтч-н1й частинi штату Нью-Йорк i е найбГльшим бyдiвником торгових центрiв у Сполучених Штатах (володiе i управ-ляе бiльш нiж 17 мГльйонами квадратних фyтiв торгових площ) [16].
Компанiя визнала, що, незважаючи на свою при-хильнiсть до постулайв сталого розвитку, ii здатшсть впливати на недолiки в реалiзацii заходiв енергоефек-тивностi орендарями обмежено в стандартних лГзинго-вих угодах. Щоб подолати цю проблему, компанiя роз-робила i реалiзyвала певш документи у сферi «зеленого лiзингy» i працювала з орендарями, надаючи рекомен-дацГ! щодо заходiв енергозбереження '!х простору.
Одним з векторiв виконання полiтики енергоре-сурсозбереження е державна шдтримка, ство-рення сприятливого iнвестицiйного клiматy, лiквiдацiя бар'ерiв. В1дпов1дно до наукових розробок Г. Клейнера [8], який запропонував 5 рiвнiв у стрyктyрi економiчних систем, визначимо бар'ери та рекомендацГ! щодо '!х упередження при yправлiннi енергозбережен-ням на кожному з цих рiвнiв (табл. 2).
Виршення проблематики енергоресурсозбережен-ня потребуе скоординовано'! спiвпрацi мiж державними органами влади з бiзнес-спiльнотою, забезпечення Гн-формацiйно-пропагандистськоi та освггньо! пiдтримки груп населення i в рiзних форматах заходiв з енергоеко-номГ! та пiдвищення рiвня енергоефективностГ на запро-понованих п'яти рГвнях у структурГ економiчних систем.
Погоджуемося з автором [6], що у сферГ вдоскона-лення органГзацГйно-управлГнських методГв забезпечення енергозбереження перш за все необхГдно здГйснити перехГд вГд оргашзащйно-розподГльчого до проектно-аналГтичного управлшня, що передбачае вГдмову вГд практики тГльки розподГлу бюджетних коштГв та перехГд до функцш розроблення мехашзмГв фГнансування проектГв енергозбереження i контролю за '!х дотриман-ням. НеобхГдно також запровадити практику укладен-ня добровГльних угод мГж органами державно! влади,
об'еднаннями шдприемств, окремими шдприемствами та громадськими органiзацiями щодо впровадження енергоефективних проектiв.
ВИСНОВКИ
Отже, вивчення мiжнародного досвiду управлiння фшансуванням енергозбереження на будiвельних шд-приемствах надав можливкть зробити такi висновки, що державна полiтика енергозбереження в будшельнш шдустрп мае реалiзуватися на основк формування та реалiзацГi програм шдвищення рiвня енергоефективно-стi на кожному з п'яти рiвнiв структури економiчних систем; доцкьно iмплементувати сучаснi концепцГ! енергозбереження («Green Lease», «Passive House», «Triple Zero»); проведення енергоаудиту та сертифжацГ! енер-гетично! ефективностi будiвель; збкьшення частки не-традицiйних та вiдновлювальних джерел енергГ! в енер-гетичному балана кра!ни; створення консультацшно-iнформацiйних центрiв з питань пропаганди заходiв енергозбереження; розробка дiевих iнструментiв щодо упередження бар'ерiв при управлiннi енергозбережен-ням на буддвельних шдприемствах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бригiлевич В. Термомодернiзацiя житлового фонду: оргаызацшний, юридичний, соцiальний, фшансовий i техшч-ний аспекти : практичний поабник / В. Бригтевич [та iH.]. -Львiв : ФОП П'ятаков Ю. О, 2012. - 262 с.
2. Данилова Л. Л. Проект ТАСИС СВС «Энергосбережение в жилых зданих городов Ужгород, Михаловце и Дармштадт» [Электронный ресурс] / Л. А. Данилова. - Режим доступа : http:// bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=4525&chapter=1
3. Енергетична стратепя Укра'ши на перюд до 2030 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mpe.kmu.gov. ua/fuel/control/uk/publish/article
4. Енергоефектившсть уНПмеччиш// Энергосбережение.-2013. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// energefficiency.in.ua/images/files/1_2013.pdf
5. Казаков Г. В. Архпектура енергоощадних сонячних будинюв / Г. В. Казаков. - Львiв : ЕКОшформ, 2009. - 288 с.
6. Караева Н. В. Аналiз метс^в та класифка^я заxодiв управлшня енергозбереженням в сиоемн забезпечення сталого розвитку Укра'ши / Н. В. Караева // Мехашзм регулювання економки. - 2010. - № 3, т. 2. - С. 117-126.
7. Комелша О. В. Фшансування заxодiв з Шдвищення енергоефективносп житлового будiвництва на рiвнi регiону / О. В. Комелша, С. А. Щербшша // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 12. -C. 96-102.
8. Клейнер Г. Наноэкономика / Г. Клейнер // Вопросы экономики. - 2004. - № 12. - С. 70-93.
9. Климчук М. М. Гносеолопчний аналiз континууму по-глядiв на дефшрю «енергозбереження»: системний пщхщ / М. М. Климчук // Сталий розвиток економки. - Х., 2015. - № 3 (28). - С. 49-55.
10. Климчук М. М. Теоретико-прикладн засади кон-цепцш енергоефективного будiвництва: економiчний аспект / М. М. Климчук // Шляхи Шдвищення ефективносп будiвництва в умовах формування ринкових вщносин : зб. наук.праць. - 2015. -Вип. 33. - К. : КНУБА, 2015. - С. 52-62.
11. Мхитарян Н. М. Энергосберегающие технологии в жилищном гражданском строительстве / Н. М. Мхитарян. - К. : Наукова думка, 2000. - 420 с.
Таблиця 2
Рекомендацп щодо упередження 6ap'epiB при управлiннi енергозбереженням у будiвництвi
PiBeHb
Бар'ери
Рекомендацп
Мега
- Вщсутысть стратегГГ та системного пщходу у сферi енергозбереження;
- використання паливно-енергетичних ресурав;
- потреба в значних фшансових вкладеннях для реалiзацiï нового «зеленого» курсу
- Реалiзацiя постулатiв концепцп сталого розвитку;
- диверсифка^я джерел енергопостачання та Тх надiйностi;
- пошук iнновацiйних ршень та iнвестицiй у новiтнi енергоефективн технологи;
- популяризацiя економiчних, еколопчних i соцiальних переваг ефективного використання вщновлюваних джерел енергп
Макро
- Малодi£вi ринковi механiзми енергозбереження;
- високий рiвень енерго£мностi ВВП нацюнальноТ економiки;
- недостатнiй рiвень шформованосп суспiльства щодо переваг i потенцшних мож-ливостей енергозбереження
- Створення спецiалiзованих державних або змiшаних фондiв пiльгового кредитування для реалiзацiï цтьових програм енер-гозбереження;
- органiзацiя i пщтримка освiтнiх програм, рекламно-пропаган-дистських кампанш у сферi енергозбереження;
- державна тдтримка та створення сприятливого швестицш-ного клiмату;
- вза£модiя з бiзнес-спiльнотою та фiнансовими шститутами на основi державно-приватного партнерства;
- переоснащення тдгалузей житлово-комунального господар-ства на базi новiтнiх наукових i техшчних досягнень, вггчизня-ного, мiжнародного досвiду;
- розробка мотивацiйноï системи для пщпри£мств, що займають-ся енергоресурсозбереженням i досягли позитивних результат
Мезо
- Висок трансакцiйнi витрати на впрова-дження заходiв з Шдвищення енергоефек-тивностi, особливо для малих i середых пiдпри£мств;
- обмеженкть iнвестицiйних (фiнансових) ресурсiв, якi можна залучити для реалiзацiï енергозберiгаючих проекпв;
- нестача коштiв у мкьких бюджетах для впровадження енергозберiгаючих заходiв та технологiй, формування бюджету на енерго-збереження за залишковим принципом
- Формування спе^альних регюнальних фондiв енергозбереження;
- стимулювання самофiнансування енергозберiгаючих проектiв суб'£ктами господарювання через пiльгове оподаткування
цих проекпв та надання кредитiв за зниженими кредитними ставками;
- iмплементацiя механiзму фшансування енергозбер^аючих заходiв у бюджетнiй сферi з використанням коштiв державного бюджету, приватних швестицш, з поверненням швестицш повнiстю чи частково за рахунок отриманоТ економи паливно-енергетичних ресурав (перфоманс-контрактинг);
- на регюнальному рiвнi - створення iнфраструктурних еле-ментiв, таких як iнформацiйно-консультативнi центри енерго-збереження
Мiкро
- Низький рiвень обiзнаностi керiвникiв у сферi енергозбер^аючих технологiй;
- брак досвiду фшансування проекпв;
- вiдсутнiсть стимулiв у пра^вниюв тдпри-£мств до зниження енерговитрат на випуск продукцп
- Упровадження передових енергозбер^альних технологiй у виробництвi будiвельних матерiалiв;
- оргашза^я, планування та контроль за реалiзацi£ю енергозбе-рiгаючих заходiв, облiк енергоресурав, стимулювання працiв-
Нано
- Вiдсутнiсть мотивацп споживачiв до впровадження енергозбер^аючих технологiй
- Стимулювання самофiнансування енергозбер^аючих проектiв суб'£ктами господарювання через птьгове оподаткування цих проектiв та надання кредипв за зниженими кредитними ставками;
- шформування споживачiв про переваги енергозбереження
в ракурс Шдвищення комфорту будинюв i офiсiв, а також збть-шення вартостi нерухомостi
Джерело: запропоновано автором.
12. Принципи пасивноТ будiвлi для енергоефективних шкiл. - К. : ВБО «Глобальна синерпя», 2013. - 16 с.
13. Economidou, М. Overcoming the split incentive barrier in the building sector / М. Economidou // European Commission -oint Research Centre - Institute for Energy and Transport Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2014. - 33 p.
14. Green Leasing An Effective Tenant / Landlord Strategy for Energy Efficiency // A Better City (ABC), 2014. - 20 p.
15. National Action Plan for Energy Efficiency Vision for 2025: A Framework for Change // National Action Plan for Energy Efficiency, 2008. - Р. 23-34.
16. Pyramid Companies Implements Green Leasing to Promote Energy Efficiency in Tenant Retail Space // Energy efficiency & renewable, 2014. - P. 1-2.
REFERENCES
Bryhilevych, V. et al. Termomodernizatsiia zhytlovoho fondu: orhanizatsiinyi, iurydychnyi, sotsialnyi, finansovyi i tekhnichnyi as-pekty [Thermo housing: organizational, legal, social, financial and technical aspects]. Lviv: FOP Piatakov Yu. O., 2012.
<
О ш
Danilova, L. L. "Proekt TASIS SVS «Energosberezheniye v zhilykh zdaniyakh gorodov Uzhgorod, Mikhalovtse i Darmshtadt»" [TACIS CBC project "Energy efficiency in residential buildings in the city of Uzhgorod, Michalovce and Darmstadt"]. http://bo0k.net/in-dex.php?p=achapter&bid=4525&chapter=1
"Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2030 roku" [Energy Strategy of Ukraine till 2030]. http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/ control/uk/publish/article
"Enerhoefektyvnist u Nimechchyni" [Energy efficiency in Germany]. http://energefficiency.in.ua/images/files/1_2013.pdf
Economidou, M. Overcoming the split incentive barrier in the building sectorLuxembourg: Publications Office of the European Union, 2014.
"Green Leasing An Effective Tenant". A Better City (ABC)
(2014).
Komelina, O. V., and Shcherbinina, S. A. "Finansuvannia zak-hodiv z pidvyshchennia enerhoefektyvnosti zhytlovoho budivnyt-stva na rivni rehionu" [Financing energy efficiency improvements of housing at the regional level]. Biznes Inform, no. 12 (2014): 96-102.
Kleyner, G. "Nanoekonomika" [Nanoeconomics]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (2004): 70-93.
Klymchuk, M. M. "Hnoseolohichnyi analiz kontynuumu pohliadiv na definitsiiu «enerhozberezhennia»: systemnyi pidkhid" [Epistemological analysis continuum of views on the definition of "energy efficiency": a systematic approach]. Stalyi rozvytok ekono-miky, no. 3 (28) (2015): 49-55.
Klymchuk, M. M. "Teoretyko-prykladni zasady kontseptsii enerhoefektyvnoho budivnytstva: ekonomichnyi aspekt" [Theoretical and applied principles of energy efficient construction concepts: economic aspect]. Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti budivnytstva v umovakh formuvannia rynkovykh vidnosyn, no. 33 (2015): 52-62.
Kazakov, H. V. Arkhitektura enerhooshchadnykh soniach-nykh budynkiv [Architecture of energy efficient solar homes]. Lviv: EKOinform, 2009.
Karaieva, N. V. "Analiz metodiv ta klasyfikatsiia zakhodiv upravlinnia enerhozberezhenniam v systemi zabezpechennia sta-loho rozvytku Ukrainy" [Analysis methods and classification measures power management system for sustainable development of Ukraine]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, vol. 2, no. 3 (2010): 117-126.
Mkhitarian, N. M. Energosberegaiushchie tekhnologii v zhi-lishchnom grazhdanskom stroitelstve [Energy-saving technologies in housing civil engineering]. Kyiv: Naukova dumka, 2000.
"National Action Plan for Energy Efficiency Vision for 2025: A Framework for Change". National Action Plan for Energy Efficiency (2008): 23-34.
Pryntsypy pasyvnoi budivli dlia enerhoefektyvnykh shkil [The principles of passive energy efficient buildings for schools]. Kyiv: VBO «Hlobalna synerhiia», 2013.
"Pyramid Companies Implements Green Leasing to Promote Energy Efficiency in Tenant Retail Space". Energy efficiency & renewable (2014): 1-2.
E?
QQ O O
O ^
Q_
O
<c
CO
<
s
u
