CC BY
194
К.В. Павлюк, О.В. Степанова
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕР1 ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1
Сфера житлово-комунального
господарства е вагомою складовою забезпечення сощально-економiчноl безпеки держави. Сучасний технiко-економiчний стан шдприемств житлово-комунального господарства в Укра1ш е незадовiльним, характеризуеться низькою яюстю наданих населенню послуг, високим ступенем спрацювання основних засобiв,
неефективнiстю управлшня пiдприемств. Це пiдтверджуе нагальну необхщшсть змiни моделi та iнструментiв управлшня об'ектами житлово-комунального господарства,
залучення додаткових iнвестицiй у галузь, реструктуризацп та комплексного реформування сфери ЖКГ. Вiдтак, чим суттевшою е участь приватного сектору в галузi надання комунальних послуг, тим значшшою мае ставати роль держави, яка змшюватиме сво! функцп з керуючо! на контролюючу та регулюючу. У свою чергу, органи мiсцевого самоврядування мають нести вiдповiдальнiсть за ефектившсть управлiння майном, що належить територiальнiй громадi, та регулюванням процесу забезпечення населення яюсними комунальними послугами в достатньому обсязi.
Важливий внесок у розробку проблем розвитку партнерства держави i приватного сектору внесли зарубiжнi та вiтчизнянi вченi: О.1. Амоша, В.Г. Варнавський, В.М. Геець, Дж. Гелбрейт, Р.С. Грiнберг, М.А. Дерябша,
B. В. 1вантер, Т.1. Сфименко, М.В. Клiнова, А.В. Кузнецов, К. Макконелл, Дж. Мшь, О.В. Мартякова, Ю.М. Пахомов, С.Е. Иво-варов, К. Рау, А.А. Чухно, А.Н. Шохiн,
C.Г. Ясiн та ш
Водночас у сучаснiй втизнянш науцi небагато наукових дослiджень, присвячених розвитку державно-приватного партнерства
(ДПП) в окремих сферах економши, зокрема у сферi житлово-комунального господарства, обгрунтуванню практичних напрямiв щодо шдвищення ефективностi його впровадження в Украшь
Для розв'язання нагальних проблем розвитку ЖКГ, зокрема й за допомогою механiзмiв державно-приватного
партнерства, у 2009 р. була прийнята Концепцiя розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарствь Окрiм цього, сприянню розвитку державно-приватного партнерства служив розгляд проекту Закону Украши «Про основш засади взаемодп держави з приватними партнерами».
Незважаючи на юнування окремих форм спiвпрацi держави i приватного сектору, заснованих на принципах державно-приватного партнерства, украшська економша знаходиться ильки на початку складного процесу створення необхвдно1 системи упраашння проектами ДПП. Впровадження проектiв державно-приватного партнерства в Укрш'т носить безсистемний, поодинокий характер, про що свщчать данi табл. 1.
Виходячи з вищенаведених даних, сфера застосування зазначених проектiв е досить вузькою, що не дозволяе використовувати потенщал державно-приватного партнерства у розвитку економiки та сощально1 сфери. Аналiз динамiки iнвестицiй у проекти на основi державно-приватного партнерства свщчить про те, що потенцiал державно-приватного партнерства не було використано для розвитку економiчноl та сощально1 шфраструктури нацюнально1 економiки. Лише сфера телекомушкацш вiдзначаеться систематичною реалiзацiею iнвестицiйних проекпв протягом 1990-2008 рр.
© Павлюк Клавд1я Васил1вна - доктор економ1чних наук, доцент; Степанова Олена В1ктор1вна, кандидат економ1чних наук, докторант. ДУ «1нститут економ1ки та прогнозування НАН Укра1ни», Ки1в.
ISSN 1562-109X
Таблиця 1. Форми реалгзацИ проекш1в державно-приватного партнерства _в Украгш, 1990-2008 рр._
Сектор реаль заци проекта державно -приватного партнерства Форми реал1защ! державно-приватного партнерства
Проекти «ввдокремлення актив1в» Проекти «зеленого поля» Контракта на управл1ння та л1зинг У щлому
Ктьшсть проекпв 1нвестици, млн. дол. США Кшьшсть проекпв 1нвестици, млн. дол. США Кшьшсть проекпв 1нвестицй, млн. дол. США Кшьшсть проекпв 1нвестицй, млн. дол. США
Енергетика 12 160 - - - - 12 160
Телекомушкащ! 1 252 7 7673 - - 8 7925
Водопостачання та водоввдве-дення - - - - 1 100 1 100
У щлому 13 412 7 7673 1 100 21 8185
Джерело: робота [21].
Сучасний стан розвитку державно-приватного партнерства у сферi житлово-комунального господарства е незадовшьним. Так, у 2009 р. до утримання житлового фонду залучено лише 417 приватних тдприемств, з них найбшьше у Донецькш (86), Сумськш (36), Одеськш (27), Житомирськiй (23) та Кшвськш (22) областях. Водночас у Черкаськш, Львiвськiй, Волинськiй, Хмельницькiй, Чернiвецькiй, Запорiзькiй, Закарпатськiй областях та м. Севастополi
цьому питанню зовшм не придшяеться належно! уваги. У переважнiй бшьшосп населених пунктiв до теперiшнього часу збертаеться монополiя комунальних ЖЕКiв [10].
Удосконалення управлiння у сферi жит-лово-комунального господарства здшснюеть-ся шляхом створення регiональних компанiй, запровадження делегованих форм управлш-ня, таких як концешя, оренда (табл. 2).
Таблиця 2. Окремг проекти реалгзацИ форм державно-приватного партнерства _ у житлово-комунальнт сфер1 Украгни_
Репон, мюто Форма партнерства Сектор ЖКГ Об'ект державно-приватного партнерства
Луганська область Концешя Водопостачання та водовщве-дення Послуги з централiзованого водопостачання та водовщведення 85% споживачiв областi забезпечуе ТОВ «Луганськвода», з жовтня 2008 р. передано в концесда на 25 роюв
Одеса Оренда Водопостачання та водовщве-дення Цiлiсний майновий комплекс комунального пiдприeмства «Одесводоканал» з 1 шчня 2004 р. передано в оренду на 49 рокiв ТОВ «1нфокс» (фiлiя «1нфоксводоканал»)
Юровоград Оренда Теплопостачання «Юровоградтепло» та «Теплоелектроцентраль»
Артемiвськ Концесiя Теплопостачання У 2007 р. у концесда переданий один цiлiсний майновий комплекс - МКП «Артемiвськтепло-мережа» термiном на 40 рокiв (литовська ком-панiя «Еnегgijа», що зарееструвала на територii Укра!ни пiдприемство ТОВ «Артемiвськ-енергiя»)
Джерело: сформовано на основ1 роботи [11].
Oкpiм цього, в Укpaïнi для pеaлiзaцiï пpоектiв pозвиткy житлово-комyнaльного господapствa e досвiд зaлyчення до пapтнеpствa мiжнapодниx фiнaнсовиx оpгaнiзaцiй. Тaк, нa стади pеaлiзaцiï знaxодиться пpоект pозвиткy мюько!'
iнфpaстpyктypи в Укpaïнi 3a пiдтpимки Miжнapодного бaнкy pеконстpyкцiï тa pозвиткy i 3a paxyнок позики Cвiтового бaнкy нa yмовax 100-вiдсоткового кpедитyвaння тa склaдaeться з «основного» (табл. 3) тa «вiдкpитого» компонентiв.
Таблиця 3. Залучeння мiжнаpодних оpганiзацiй до peалiзацiï npoeKmie _модертзацп в житлово-комунальшй сфepi Украг'ни1_
Репон, мiсто Iнвестицiйнi потpеби, млн.дол.CШA ^^rop ЖKГ ^оект пapтнеpствa
Oдесa 28,39 Bодопостaчaння тa водовщведення Cyбпpоект «Pеaбiлiтaцiя тa модеpнiзaцiя теxнологiчного облaднaння y сфеpi водопостaчaння тa водовiдведення м. Oдеси»
Oдесa 7,14 Твеpдi вiдxоди Cyбпpоект «Упpaвлiння твеpдими вiдxодaми м. Oдеси". Бенефiцiap сyбпpоектiв - Kn «Aгентство пpогpaм pозвиткy Oдеси»
Чеpнiгiв 14,83 Bодопостaчaння тa водовщве-дення Cyбпpоект «Pеaбiлiтaцiя тa модеpнiзaцiя теxнологiчного облaднaння y сфеpi водопостaчaння тa водовiдведення м. Чеpнiговa». Бенефiцiap суб^оекту - Kn «Чеpнiгiвводокaнaл», м. Чеpнiгiв
^aro-Фpaнкiвськ 7,17 Bодопостaчaння тa водовщведення Cyбпpоект «Pеaбiлiтaцiя тa модеpнiзaцiя системи водопостaчaння тa водовiдведення y м. ^aro-Фpaнкiвськy». Бенефiцiap сyбпpоектy - Kn "Iвaно-Фpaнкiвськводоекотеxпpом"
1 Джepeло: сфоpмовaно та основ1 pоботи [11] 3a ^д^имки Miжнapодного 6amy pеконстpyкцiï тa pозвиткy i 3a paxyTOR позики Cвiтового бaнкy та yмовax 100-в1дсоткового кpедитyвaння («основний» компонент).
^оект pеaлiзyeться шляxом вiдбоpy тa подгльшох' iнвестицiйноï пiдтpимки нaйбiльш aктyaльниx ^вести^йн^ пpоектiв y сфеpi водопостaчaння, водовщведення тa yтилiзaцiï твеpдиx побyтовиx вiдxодiв з метою нaдaння комyнaльним пiдпpиeмствaм допомоги y зaбезпеченнi ïx стaбiльноï дiяльностi щодо нaдaння нaселенню Укpaïни якiсниx комyнaльниx послуг, a тaкож полiпшення екологiчноï ситyaцiï.
Aнaлiз вищешведенж дaниx пpо pеaлiзaцiю пpоектiв деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa в ЖKГ Укpaïни свщчить пpо ïx пошиpенiсть y ^^ropi водопостaчaння тa водовiдведення, що в свою чеpгy пiдтвеpджyeться i св^овим досвiдом pеaлiзaцiï пpоектiв деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa(тaбл. 4).
Таблиця 4. Свтовий doceid застосування Mexam3Mie дepжавнo-пpиватнoгo паpтнepcтва, 1990-2008_pp.
Cектоp pеaлiзaцiï ^оекпв деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa Kiлькiсть ^оекпв Ывестици, млн. дол. CШA
Енеpгетикa 1647 405451
Тpaнспоpт 1147 232065
Телекому^^^!' 795 664027
Bодопостaчaння тa водовiдведення 662 59281
Джерело: pоботa [20].
Державно-приватне партнерство в сферi житлово-комунального
господарювання сектору е ефективним механiзмом максимiзацiï економiчноï та соцiальноï цiнностi комунальних послуг для кшцевих споживачiв. Залучення приватного сектору спрямоване на полшшення якостi послуг, розширення сфери охоплення споживачiв та можливого скорочення собiвартостi послуг.
Потенцiйними формами застосування державно-приватного партнерства в галузi житлово-комунального господарства е, на нашу думку, такк контракт на виконання робгг, контракт на управлiння цiлiсним майном шдприемства та (або) його частками (акщями), оренда, лiзинг, концесiя, приватизащя (табл. 5), що узгоджуеться i3 проектом Закону Украïни «Про основш засади взаемодiï держави з приватними партнерами».
Контракти на виконання певних робгг з iншими пiдприемствами мають право на свiй розсуд укладати комунальнi пiдприемства завдяки своему статусу комерцшних пiдприемств, вiдповiдно до Господарського кодексу Украши зi змiнами та доповненнями [4]. При укладанш контракту на надання послуг комунальне тдприемство делегуе виконання певних функцiй приватнш компанiï на певний перiод часу. Загальна вiдповiдальнiсть за надання комунальних послуг залишаеться за державним шдприемством, але фактично робота виконуеться приватною компанiею. Як форма державно-приватного партнерства контракти на виконання певних робгг пiдприемствами у сферi ЖКГ доцiльно укладати для виконання таких функцш:
великих обсяпв часто повторювано1' роботи (наприклад, виставлення рахункiв спо-живачам, збирання платежiв, зчитування показникiв лiчильникiв, очищення каналiзацiйних систем); укладання контрактiв на виконання таких робгг особливо вигiдне шдприемствам з великою кiлькiстю працiвникiв;
техшчного обслуговування
спецiалiзованого обладнання (наприклад, насошв на насосних станцiях або шшого складного обладнання водоочисних станцiй);
виконання робгг, що належать до непрофшьних видiв дiяльностi комунальних
пiдприемств i потребують вiд них високих, з огляду на масштаби цих робгг, витрат (наприклад, прання спецодягу, утримання !дальш, технiчне обслуговування
автотранспортних засобiв, лабораторний аналiз тощо).
Контракти на виконання робгг можуть бути привабливими для державних установ, вщповщальних за надання комунальних послуг, за умови сприяння скороченню витрат та заощадження коштiв завдяки економи на масштабi [2].
При використаннi тако! форми державно-приватного партнерства, як контракти на виконання робгг пiдприемствами у сферi ЖКГ, доцшьно враховувати такi органiзацiйно-економiчнi аспекти: сформувати перелш робiт для укладення контракпв на виконання робiт; провести зональне, технолопчне та процесне подрiбнення робгг проектiв; сформувати докладний обсяг робгг за контрактом; установити межi вщповщальносп сторiн; провести конкурс серед приватних пiдприемств для укладення контракпв на виконання робiт.
Як рiзновид контракту на виконання робiт у сферi ЖКГ може бути застосований аутсорсшг, тобто передача власником комунального шдприемства певних бiзнес-процесiв чи виробничих функцiй на обслуговування приватному тдприемству, яке спецiалiзуеться у вщповщнш галузi.
На вiдмiну вiд звичайного контракту на виконання робгг, як мають разовий, випадковий характер, на аутсорсшг передаються зазвичай функци iз професшно! пiдтримки безперервного функцiонування окремих систем на основi довгострокового контракту (не менше одного року). Найпоширешшими видами аутсорсiнгу е передача таких функцш: бухгалтерський облiк, управлiння шформацшними системами, бiзнес-планування та оптимiзацiя процешв, послуги доставки, тестування, прибирання та обслуговування, колл-центрiв (обробки телефонних виклиюв та передача на сторону).
За умови застосування тако! форми державно-приватного партнерства, як договiр на управлшня пiдприемством, комунальне пiдприемство покладае на приватну компанiю вiдповiдальнiсть за
виконання вшх завдань, пов'язаних з управлшням функцiонування пiдприeмства. Послуги приватно! компани оплачуються здебiльшого у фiксованому розмiрi, вона бере на себе бшьший комерцiйний ризик, нiж при використанш тако! форми державно-приватного партнерства, як контракти на виконання робгг [2]. Приватна компанiя може нести витрати на дрiбний ремонт i незначну реконструкцiю устаткування. Зазвичай контракти цього типу е середньостроковими (5-10 роюв).
При використаннi тако! форми державно-приватного партнерства, як договiр на управлiння пiдприемством у сферi ЖКГ, доцiльно враховувати таю органiзацiйно-економiчнi аспекти: залучити як партнерiв мiжнароднi спецiалiзованi фiрми з управлшня пiдприемствами у сферi житлово-комунального господарства, що надасть можливiсть впровадження технолопчних та управлiнських iнновацiй у функщонування вiтчизняного комплексу ЖКГ;
сформувати та залучити колектив менеджерiв з управлшня окремими напрямками, процесами та проектами шдприемств у сферi ЖКГ;
функци стратегiчного управлiння та каштальних iнвестицiй можливо залишити за комунальним тдприемством;
власник комунального шдприемства не-се вiдповiдальнiсть за неспроможшсть приватного пiдприемства, залученого до управлшня, задовольнити вимоги
встановлених державних стандарт надання комунальних послуг.
При використаннi лiзингу як форми державно-приватного партнерства вщповщно до Закону Укра!ни «Про фшансовий лiзинг» (зi змiнами i доповненнями) комунальне шдприемство може надати
лiзингоодержувачу в користування на встановлений термш майно, що е власнiстю шдприемства. У випадку оперативного лiзингу лiзингоодержувач оплачуе користування майном за фшсованою ставкою i отримуе, таким чином, стимул до ефективно! експлуатаци майна i скорочення експлуатацiйних витрат. Об'ектом лiзингу можуть бути тiльки основш фонди комунального пiдприемства [9].
При використанш тако! форми державно-приватного партнерства, як лiзинг, у сферi ЖКГ доцшьно враховувати такi органiзацiйно-економiчнi аспекти:
власник комунального шдприемства може на конкурснш основi передати майно в лiзинг приватнiй компани;
комунальне шдприемство несе вщповщальшсть за надання комунальних послуг, установлення тарифiв та яюсть окремих аспектiв обслуговування
споживачiв;
ус надходження понад здiйсненi витрати залишаються в розпорядженнi приватного пiдприемства;
приватне пiдприемство мае звiтувати перед власником комунального шдприемства або уповноваженим ним органом;
приватне шдприемство отримуе можливють зниження ризиюв оперативно! дiяльностi за рахунок комунального шдприемства;
приватне шдприемство може вщнести лiзинговi платежi на витрати, що знижуе прибуток до оподаткування;
право власносп на обладнання залишаеться за комунальним тдприемством.
Незадовшьш показники фшансово-еко-номiчного стану укра!нських комунальних пiдприемств роблять оренду, лiзинг та iншi прогресивш форми залучення приватного сектору в нишшшх умовах непривабливими. Зокрема, об'ектом оренди вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про оренду державного та комунального майна» ^ змiнами та допов-неннями) може бути як окреме визначене майно, так i цiлiсний майновий комплекс (цше пiдприемство), а орендна плата за оренду цiлiсних майнових комплекшв, !х структурних пiдроздiлiв та нерухомого майна, яке перебувае в комунальнш власностi, зараховуеться до мюцевого бюджету i повинна використовуватись на каштальш вкладення [8]. Орендна плата за iндивiдуально визначене майно, яке здаеться в оренду пiдприемством у порядку, встановленому законодавством та статутом шдприемства, спрямовуеться на поповнення обшових коштiв пiдприемства.
При використанш тако! форми державно-приватного партнерства, як оренда, у сферi ЖКГ доцшьно зазначити:
особливо привабливою формою державно-приватного партнерства е оренда у
сферi ЖКГ для шдприемств, що мають шльговий тариф на природний газ;
право власносп на майно залишаеться за приватним пiдприемством;
оренднi платежi у порiвняннi з лiзинговими е значно меншими, оскiльки замовник у даному випадку не сплачуе вартiсть обладнання;
ус ризики проекту покладаються на приватного швестора, основним способом зниження ризикiв е укладення договорiв довгостроково1' оренди.
Перспективною формою державно-приватного партнерства у сферi ЖКГ, як свiдчить зарубiжний досвщ, е концесiï. У багатьох зарубiжних крашах концесiï випереджають усi iншi форми партнерства за кiлькiстю транзакцш, обсягом залучених приватних iнвестицiй, шшими важливими економiчними показниками [1]. Так, у свт приватним операторам частково чи повшстю передано у концесда близько 10% послуг iз водокористування [16]. Однак в Украïнi у сферi ЖКГ на вiдмiну вщ зарубiжного до-свiду концесiï не отримали значного поширення. Вiдповiдно до Закону Украши «Про концесп» (№ 997 вiд 16 липня 1999 р. зi змiнами та доповненнями) юнуе можливiсть для укладання договорiв концесiï в комунальному господарствi Украши [6].
У процес розвитку державно-приватного партнерства концеси дозволяють державi [3, 12]:
при незмiнному збереженш об'екта у суспiльнiй власностi передавати його у володшня i користування приватному сектору на поворотнiй основi при дотриманнi суворого контролю за дiяльнiстю концесiонера;
перекласти функцiï будiвництва, екс-плуатацiï, утримання об'ектiв суспшьно1' власностi, насамперед у сферi виробничо1' i соцiальноï iнфраструктури, на приватний сектор;
забезпечити технiчний i технологiчний розвиток державних i мунщипальних виробництв, об'екпв i послуг;
створити передумови для ефективного функщонування виробничих об'ектiв, що знаходяться у сусшльнш власностi, оптимального управлшня ними, рацiональноï експлуатацiï природних ресурсiв, захисту на-вколишнього природного середовища;
переривати дда концесiйного договору у випадку порушення концесiонером його умов i положень, повертати об'ект у державне управлшня чи передавати його у концесда шшому господарюючому суб'екту;
повнiше реалiзовувати принципи сощ-ально1' справедливостi при ошташзаци державного втручання в економшу;
забезпечувати реальне партнерство дер-жави i приватного сектору на прюритетних напрямах економiчного i сощального розвитку;
формувати конкурентнi ринки в окремих сегментах державно),' i мунщипально1' власностi;
одержувати концесiйнi платежi до бюджетiв рiзних рiвнiв.
Защкавлешсть бiзнесу у концесiях виявляеться у тому, що:
концесiонер отримуе у довгострокове володшня i користування державш активи, часто - на шльгових умовах плати за концесда;
вкладаючи iнвестицiï, концесiонер мае достатш гарантiï ix повернення, оскiльки держава як партнер концесюнера несе певт ризики щодо забезпечення мiнiмального рiвня рентабельностi. В окремих випадках (проекти у сферi водо-, газо-, теплопостачання) держава йде на те, щоб доплачувати iз бюджету концесiонеру за умови полшшення ]_'м якостi послуг;
концесюнер, маючи господарську свободу, може за рахунок тдвищення продуктивностi пращ, нововведень збiльшувати загальну прибутковiсть бiзнесу пiд час д^ строку концеси.
Разом з тим концесп як формi господарювання властивi i недолши порiвняно з iншими формами партнерства. В основному вони пов'язаш з тим, що концеси надаються на тривалi строки, а тому закршлеш у договорi положення можуть бути змшеш тiльки за погодженням сторш чи рiшенням суду [19]. Фшсоваш системи вiдносин держави i бiзнесу на довготривалу перспективу, детермiнованiсть багатьох закладених у концесiйний договiр положень зменшують гнучкiсть i динамiчнiсть, характерну для сучасно].' економiки.
Недолiк концесп полягае i в тому, що об'екти шфраструктури мають тривалi строки окупносп i повернення iнвестицiй. Складшсть проведення розраxункiв на
тривалий термш по концесiйним об'ектам викликае неточности що призводить до шд-вищення ризикiв невиконання умов концесп.
У випадку порушень концесiонером умов договору чи концесшного законодавства, а також у випадку необхщносп захисту штерешв суспiльства у держави в рамках як концесшного договору, так i законодавства в цшому залишаеться достатньо засобiв впливу на концесюнера. За наявно! суспшьно! потреби i при iнших, обумовлених у закош обставинах держава мае право в односторонньому порядку переривати концесiю. Це положення фiксуеться в концесiйному договорi вiдповiдно до чинного законодавства. Таю односторонт права держави урiвноважують-ся принципами е^валентно-оплатних вщно-син i фшансово! збалансованостi концесш-ного договору. Якщо держава переривае договiр внаслщок суспшьно! необхiдностi, то при повному виконанш концесiонером умов договору вона зобов' язана виплатити йому компенсацiю, включаючи вiдшкодування упущено! вигоди [3]. Право на односторонне переривання концесп мае бути закршлене i в укра!нському законi про концесiю.
У сучаснш економiцi концесiя - одна з найбшьш розвинених ринкових i комплексних форм партнерства держави i приватного сектору. На вщмшу вiд шших форм партнерських вiдносин концесп, по-перше, носять багатоцiльовий i довгостроковий характер, що дозволяе обом сторонам - державi i приватному сектору -здшснювати довгострокове прогнозування i планування свое! дiяльностi; по-друге, надавати приватному сектору бiльшу свободу у прийнятп iнвестицiйних та управлiнських ршень; по-трете, дають можливiсть диверсифiкувати ризики мiж усiма учасниками, завдяки чому шдвищу-еться життездатнiсть концесп.
При використанш тако! форми державно-приватного партнерства, як концешя, у сферi ЖКГ доцiльно врахувати таке:
складшсть вартiсно! оцiнки об'ектiв сфери ЖКГ для передачi в концесш;
власник комунального пiдприемства несе ризик неплатоспроможност
концесiонера та невиконання ним умов договору;
висока енергомютюсть
теплопостачання, водопостачання та водовiдведення може стати чинником фшансово! нестабiльностi приватного шдприемства - концесюнера;
тривалють концесп доцiльно спiввiдносити з термiном амортизацп очiкуваних капiтальних вкладень або вщшкодування капiтальних витрат;
концесiя як форма державно-приватного партнерства у сферi ЖКГ буде ефективною в мютах iз високою щiльнiстю населення (економiя на масштабi).
Для поширення державно-приватного партнерства ЖКГ у цшому та концесп зокрема необидно розробити типову концесшну угоду в галузi об'екпв водо- та теплозабезпечення, водовiдведення, очистки спчних вод, переробки та утатзацп побутових вiдходiв.
Вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про приватизацiю державного майна» (№ 2163 вiд 4 березня 1992 р.) не пiдлягають приватизаци об'екти iнженерно!
iнфраструктури та благоустрою мют, у тому числi мереж^ споруди, устаткування, якi пов'язанi з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також вщведенням i очищенням стiчних вод [7]. Окрiм цього, приватизащя як форма державно-приватного партнерства сьогодш в Укра!нi не дозволить активно та результативно залучити приватний сектор до вирiшення проблем сфери ЖКГ, осюльки бiльшiсть шдприемств е низькорентабельними або збитковими.
У випадку спшьно! дiяльностi приватне шдприемство бере участь у процеш надання комунальних послуг разом iз державою. Оби^ сторони спiльно зацiкавленi в максимiзацi! прибутку та якостi комунальних послуг; несуть ризики; здшснюють взаемний контроль [2]. Проте така дiяльнiсть оргашзуеться через створення ново! юридично! особи (ВАТ, ТОВ). При цьому таке шдприемство буде вважатися комерцшним та зможе отримувати пiльги на придбання природного газу.
Найбiльш важливими i складними з технiко-економiчно! точки зору е проблеми функцiонування теплозабезпечення та тепло-постачання. Тому впровадження механiзмiв державно-приватного партнерства для ста-бiльно! та бiльш ефективно! роботи системи теплозабезпечення та теплопостачання мае
бути спрямовано на виршення таких завдань.
Так, у секторi теплопостачання потребують вщновлення та модершзацн котельнi, насоснi станци, станцп когенерацп, переходи на iншi види палива, впровадження провiдних систем проектного та процесного управлiння. У секторi транспортування теплово1 енергп необхщно встановити та вщ-новити роботу шдстанцш, провести ремонтнi роботи, яюсно модернiзувати iзоляцiю юну-ючих або здшснити прокладку нових теплових мапстралей. У секторi теплоспоживання потребуе формування та вдосконалення система енергозбереження в комунально-побутовому секторi, як наприклад, удосконалення iзоляцil, установлення лiчильникiв на витрати тепла в будiвлях, установлення iндивiдуальних клапанiв для регулювання тепла та розподiльчих засобiв, що проводять облiк теплово1 енергп, тощо [16-18].
Залучення приватного сектору до вирь шення нагальних проблем дозволить створити конкурентнi умови на ринку теплопостачання, а саме:
конкуренщю масштабiв технологiчних рiшень (мiсто, район, будинок, квартира);
конкуренщю альтернативних техноло-гiй (види палива, теплоносп);
конкуренщю теплоджерел на однш магiстралi;
конкуренщя за критерiями порiвняння (цiна тдключення до iндивiдуальноl чи централiзованоl системи теплозабезпечення, цiна обслуговування, якiсть та надшшсть обслуговування тощо);
конкуренцiя в галузi будiвництва транспортних теплових мапстралей, енергетичного машинобудування, житлове та промислове будiвництво iз впровадженням енергетичних паспортiв примiщень, технологiй, процесiв, проектов.
В Укра1ш з метою поступового переходу вщ монопольного стану до ринкового в системi теплозабезпечення та теплопостачання, а також забезпечення часу для адаптацп споживачiв та виробниюв до нових умов виникае обгрунтована необхiднiсть використання перехiдних моделей оргашзацп ринку. Серед таких моделей е модель единого покупця, яку доцшьно застосовувати за умови [13]:
невелико1 кiлькостi постачальникiв по-рiвняно з кшьюстю споживачiв;
структури укладених угод, яка не шд-лягае частой змiнi;
можливостi реалiзацil конкуруючих довгострокових проектiв виробництва тепла.
У системi теплозабезпечення та теплопостачання модель единого покупця використовуеться для побудови та оргашзацп вiдносин, у яких присутш пiдключенi до едино1 теплово1 мережi джерела тепла, що належать рiзним власникам. Сдиний покупець проводить конкурсний вiдбiр джерел тепловоз' енергп для закупiвлi в них тепловоз' енергп та (або) потужност для продажу споживачам.
Для бшьш широкого впровадження форм державно-приватного партнерства в системi ЖКГ Украши необхiдно створити Нацiональний реестр об'ектов за вщповщни-ми територiями, секторами, процесами та проектами системи ЖКГ, а також сформувати економiчний мехашзм добровiльноl сертифiкацil систем управлiння, процешв, проектiв, технологiй, послуг та персоналу в сферi ЖКГ. Така система спрямована на тдвищення якостi управлшня в цiй галузi, реалiзацiю комплексного мошторингу розвитку та функцiонування вшх об'ектiв ЖКГ, розвиток системи шдвищення квалiфiкацil спецiалiстiв ЖКГ та шших. Об'ектами сертифiкацil можуть виступати послуги окремих оргашзацш чи !х персонал, яю здiйснюють дiяльнiсть у сферi ЖКГ. Пiдприемствам, що пройшли сертифшащю у сферi ЖКГ, може надаватися прiоритетнiсть чи переваги в конкурсах державного або регюнального замовлення. Зазначеш заходи пiдвищуватимуть конкурентоспроможнiсть та статус оргашзацп при здшсненш дiяльностi в конкурентному середовищь
Найбiльш ефективним шляхом зниження вартостi житлово-комунальних послуг, зокрема у сферi теплопостачання, е енергозбереження. Житлово-комунальне гос-подарство займае в Укра1ш трете мюце пiсля металургiйноl та хiмiчноl промисловосп за обсягами споживання енергоносilв i перше мiсце - за споживанням тепла. Щорiчне споживання природного газу в сферi ЖКГ становить 10-12%, а електроенергп - 5-6% вщ !х загальнодержавного споживання. Через незадовшьний стан обладнання i застарiлi технологи втрачаеться до 30-40% спожитих
енергетичних та матерiальних ресурсiв. З шшого боку, немае реальних стимулiв до економи ресурсiв [15].
Вiдтак, одним iз провiдних напрямкiв пiдвищення ефективносп функцiонування системи теплозабезпечення та
теплопостачання е удосконалення мехашзму енергогосподарювання. З вищезазначених позицiй у межах формування системи державно-приватного партнерства доцшьно залучати енергосервюш компанi!, якi здатнi вiдiграти важливу роль у фшансуванш розвитку сектору теплоенергетики в Украшь Енергосервiснi компани можуть бути як державно!, так i приватно! власностi. На сьогодш в Укра!нi ринок приватних енергосервюних компанiй недостатньо розвинутий. Контракти з такими приватними пiдприемствами можуть стати ефективними засобами фшансування заходiв зi збiльшення енергоефективностi. Мета енегосервiсно! компани - реалiзацiя комплексних рiшень, спрямованих на скорочення витрат енергозбереження, а оплата !! дiяльностi пов'язана з ефективнютю реалiзованих рiшень. Енергосервюна компанiя може реалiзовувати фiнансування проектов, спрямованих на енергозбереження, самостш-но або iз залученням третьо! сторони.
Енергосервюна компашя може здш-снювати такi послуги [14,15]:
енергетичний аудит та аналiз стану об' екта;
розробку та реалiзацiю проектiв енергозбереження в секторi
теплозабезпечення та теплопостачання;
проектування та установку обладнання й устаткування;
розробку бiзнес-планiв, спрямованих на отримання комунальним пiдприемством фiнансування проектiв енергозбереження в секторi теплозабезпечення та
теплопостачання;
управлшня та експлуатацiю; монiторинг енергозбереження. У свтоовш практицi використовуються такi форми партнерства з енергосервюними компанiями [14]:
контракт на шдвищення
енергоефективностi, або «енергетичний перфоманс-контракт» (енергосервюна
компашя розробляе та реалiзуе проекти з шдвищення енергоефективностц бере на себе частину ризиюв, що пов'язанi з шдвищенням енергоефективностi; дохiд, пов'язаний зi
зниженням витрат, може використовуватися на оплату послуг енергосервюно! компанi! або розподшятися вiдповiдно до досягнутих домовленостей);
контракт на енергоефективне управлш-ня енергосистемою з гарантованим результатом (енергосервюна компашя не тшьки розробляе та реалiзуе проекти з шдвищення енергоефективносто, а й покладае на себе вщповщальнють за забезпечення визначеного рiвня енергозбереження, а також управляе експлуатацiею системи продажу енергоресурсiв).
З метою удосконалення системи теплозабезпечення та теплопостачання на базi системи державно-приватного партнерства доцiльно залучити мiжнароднi та двостороннi органiзацi!, що надають фiнансування або технiчне сприяння в реалiзацi! проектiв сферi теплозабезпечення, таю як: Свтоовий банк, Глобальний еколопчний фонд, Програма розвитку ООН, Свропейський банк реконструкцi! та розвитку, Свропейський швестицшний банк, Програми Свропейського Союзу, Ившчна екологiчна фiнансова корпоращя тощо. Зазначенi органiзацi! також фшансують проекти, спрямованi на зменшення негативного впливу систем теплозабезпечення та теплопостачання на навколишне природне середовище i на енергозбереження [16].
Крiм цього, слiд зазначити, що Кютсь-кий протокол до Рамково! конвенцi! ООН про змiну клiмату (ратифiковано Законом Укра!ни вiд 04.02.2004 р. за № 1430-1У) може стати вагомою стороною стратегiчного технолопчного партнерства та джерелом iнвестицiй для модершзаци систем теплозабезпечення та теплопостачання i (або) переходу на альтеративш види палива при умовi приведення до зменшення викидiв парникових газiв [5].
Окремим вагомим напрямком удосконалення системи теплозабезпечення та теплопостачання на базi системи державно-приватного партнерства та шструментом стимулювання енергозбереження мае стати проведення державного комплексного енергоаудиту систем теплозабезпечення та теплопостачання з економiчною оцiнкою варiантiв розвитку систем, незалежно вiд теплозабезпечуючих органiзацiй. Зазначений енергоаудит дозволить ошташзувати витрати, а також не лише виявити потенцiал енергозбереження системи
теплозабезпечення та теплопостачання, а й сформувати конкретш бiзнес-плани на кредити для впровадження
енергоефективних технологш та
модернiзацiю обладнання. Комплексний енергоаудит системи теплозабезпечення та теплопостачання мют i територiй мае виявляти необxiднi схеми резервування, оптимальне завантаження теплоджерел, шляхи мiнiмiзацiï втрат тепла, в тому чи^ за рахунок зменшення трубопроводiв [14]. Енергоаудит може також застосовуватися для фшансово-технолопчного контролю суб'екпв природних монополш.
Доцiльними iнструментами
стимулювання енергозбереження в системi теплозабезпечення мають стати: 1) оргашзащя монiторингу програм iз шдвищення енергоефективностi, з виокремленням отримано1' економп на окремi рахунки, що дозволить реально ощнити результати виконання проекпв, внесення коректив та врахування необхщних змiн у майбутньому;
2) розробка та впровадження меxанiзмiв мотивацп персоналу до енергозбереження та енергоефективного управлшня, персонального заохочення за економiю та покарань за перевитрати паливно-енергетичних ресурсiв на пiдприемстваx усього ланцюга теплозабезпечення;
3) створення системи стимулювання кредитування енергоефективних проекпв;
4) пiдвищення економiчностi роботи котельних шляхом переведення ïx iз дефщит-ного та дорогого палива на газ та iншi види палива; 5) комплексного впровадження автоматизованих систем диспетчерського управлiння та контролю.
Отже, впровадження меxанiзмiв державно-приватного партнерства в галузi житлово-комунального господарювання дозволить досягти таких ефекпв: пiдвищити ефектившсть операцiйноï дiяльностi пiдприемств, окремих процешв та проектiв; впровадити теxнiко-теxнологiчнi,
управлшсью еколого-економiчнi та соцiальнi iнновацiï; залучити додатковi фiнансовi, матерiальнi та шформацшш ресурси; забезпечити пiдвищення якостi надання комунальних послуг; пiдвищити потенцiал платоспроможносп пiдприемств ЖКГ; збiльшити iнвестицiйну привабливють пiдприемств ЖКГ та окремих проекпв; удосконалити меxанiзм модернiзацiï систем ЖКГ; шдвищити сталiсть розвитку
пiдприемств ЖКГ та ефектившсть процешв надання комунальних послуг.
Лiтература
1. Алешин О. Концессия как инструмент государственно-частного партнерства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kisilandpartners.com.
2. Варiанти залучення приватного сектора у сферу комунальних послуг в Укра1ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tariffreform.padco.kiev.ua.
3. Варнавский В.Г. Партнерства государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В.Г. Варнавский; Ин-т мировой экономики и междунар. отношений.
- М.: Наука, 2005. - 315 с.
4. Господарський кодекс Украши // Вщомосп Верховное' Ради Украши. - 2003. -№ 18, № 19-20, № 21-22. - Ст.144.
5. Долшський А.А., Басок Б., Чайка О., Базеев С. Концепщя (проект) державное' науково-техшчно1 програми «Комплексна модершзащя комунальноЛ теплоенергетики Украши» // Вюник НАН Украши. - 2007. -№7. - С. 22-27.
6. Закон Украши «Про концеси» // Вь домосп Верховное' Ради Украши. - 1999. -№ 41. - Ст. 372.
7. Закон Украши «Про приватизащю державного майна» // Вщомосп Верховное' Ради Украши. - 1992. - № 24. - Ст. 348.
8. Закон Украши «Про оренду державного та комунального майна» // Вщомосп Верховное' Ради Украши. - 1992. -№ 30. - Ст. 416.
9. Закон Украши «Про фшансовий лiзинг» // Вщомоси Верховное' Ради Украши.
- 1998. - № 16. - Ст. 68.
10. Зв^ про стан реалiзацн Загаль-нодержавно1 програми реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки протягом 2008 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minjkg.gov.ua/.
11. 1нформащя про виконання заходiв, затверджених Програмою дiяльностi Кабше-ту Мiнiстрiв Укра1ни «Подолання впливу свь тово! фiнансово-економiчноi кризи та поступальний розвиток», та iнших заходiв, спрямованих на виконання прiоритетiв, подолання негативного впливу св^ово! фiнансовоi кризи, виршення окремих проблемних питань у I кварталi 2009 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.me.gov.
иа/Ше/Нпк/134269/ШеАгук_ 1 kv_09.doc.
12. Клинова М. Глобализация и инфраструктура: новые тенеденции во взаимоотношениях государства и бизнеса // Вопросы экономики. - 2008. - № 8. - С. 7890.
13. Модель единого закупщика в тепловых сетях [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ice.ru/teploreform/154946.
14. От холода к теплу: политика теплоснабженя в странах с переходной экономикой [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iea.org/dbtw-wpd/Textba-se/stats/index.asp.
15. Перспективы развития теплоэнергетики в России [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.rosteplo.ru/Tech_ stat/stat_shablon.php?id=596.
16. Рекомендации по энергосбережению и экономии ТЭР. Проект
GEF/UNDP. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org/.
17. Реформування тарифно! полтоики комунальних шдприемств в Укра!т [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tariffreform.padco.kiev.ua
18. Семенов В.Г. Управление теплоснабжением [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ice.ru/teplore-form/91327.
19. Точицкая И. Партнерство государственного и частого секторов. Немецкая экономическая группа в Беларуси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.research.by.
20. PPI Project Database. World Bank and PPIAF [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/explore/ppi.
21. Ukraine: Private Infrastructure Projects - The World Bank & PPIAF [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ppi.
worldbank.org/explore/ppi_exploreCountry.aspx? countryId=97.
