CC BY
28
]УНжнародна та регшнальна економпса
УДК 339.168.8:338.45(477)
doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-57-68
В. I. Ляшенко,
доктор економ1чних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605,
А. Ю. Ляшенко,
астрант,
1нститут економ1ки промисловост1, м. Кигв
ЗАРУБЕЖНИИ ДОСВ1Д НАДАННЯ МИТНИХ П1ЛЬГ ПЩПРИСМСТВАМ-УЧАСНИ-КАМ 1НДУСТР1АЛЬНИХ ПАРК1В: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Актуальнiсть розвитку та просування вде! íh-дуст^альних napKÍB в Укра!н зумовлена необх1дш-стю пришвидшення загального економiчного, а та-кож регiонального розвитку, загальносвгтовими тенденцiями регiоналiзащf, тобто поступовим на-буттям регiоном первинного значения в процесах iнновацiйного та промислового розвитку. 1ндуст^а-льнi парки можуть стати «точками зростання», тд-тягуючи до себе не тшьки фiнансовi, але й трудов! ресурси i знания, допомагаючи подолати таким чином негативн тенденцп, що склались останшми роками на ринку пращ.
Метою статт е дослiджения досвiду дiяльностi iндустрiальних паркiв в кра!нах, що розвиваються; порiвияння спецiального пшьгового режиму опо-даткувания в iндустрiальних парках рiзних кра!н; а також надання характеристики спецiального режиму оподаткування в митнiй сферi в 1П, передба-ченого дiючим законодавством Укра!ни.
Економiчнi зони: промисловi парки, спещальш економiчнi зони (СЕЗ), еко-шдуст^альш парки, технологiчнi парки та iнновацiйнi райони (класифь кацiя UNIDO), просувалися в якостi фундаменту стратегiй економiчного розвитку в кра!нах всього свгту. Пiдходи до створення економiчних зон ввд-рiзияються в кожнiй кра!ш, але сильно залежать вiд загального рiвня розвитку. Y той час, як менш роз-виненi кра!ни прагиуть за допомогою СЕЗ залучити якомога бiльше iноземних iнвестицiй, бшьш розви-ненi економiки використовують даний iнструмеит для залучения iнновацiй та технолопчно! модершза-ци виробництв, причому незалежно вiд кра!ни похо-дження вiдповiдних iнвестицiй.
Пiд iндустрiальним парком (1П) слiд розумiти територiю, спещально видiлеиу для використания групою промислових пiдприемств. Парк являе собою «дшянку землi, розроблену i роздшену на час-тини вiдповiдно до комплексного плану, забезпе-чеиу дорогами, транспортом i комунальними послу-гами з або без забудованих (заздалепдь) заводiв. iнодi з загальними промисловими об'ектами» [1, с. 12].
«Iндустрiальнi парки е найпростiшою формою планових утворень, метою яко1' е мюцевий еконо-мiчний розвиток. Для кра!н, що розвиваються,
трьома основними цшями створення iндустрiальних парков е: 1) сприяння економiчному зростанню та зайнятост на нацiональному, регiональному та мю-цевому рiвнях; 2) залучения прямих iноземних iнве-стицiй (П11); 3) стимулювання промислово! дина-мши» [1, с. 22].
Зпдно дослiдження UNIDO стимули iндустрi-альних парков включають, але не обмежуються: (1) коротко- та довгострокове кредитуваиия за пшь-говими ставками; (2) зменшения або скасування мит та податшв; (3) збудоваш заводи, пiльгова орендна плата; (4) знижена вартiсть землi/оренди; (5) пшь-говi тарифи на воду та електрику; (6) преференцiйнi тарифи на телекомушкацшш послуги; (7) спро-щення регуляторних процедур/«едине вiкно» з адмь нiстративних питань; (8) колективне використания виробничих потужностей та послуг; (9) створення житлово! iнфраструктури для пращвнишв, !х розсе-лення /створення iндустрiальних мiстечок [1, с. 23].
Устшнють дiяльностi iндустрiальних парков в Укра!н здебiльшого залежить вiд того, чи вдасться сьогодш створити привабливi умови для iнвесторiв та таким чином виграти в конкурентнiй боротьбi за швестицл у iнших кра!н, що розвиваються. Метою держави також е створення таких стимулюючих умов розвитку, ям б надавали дiевi переваги вгтчиз-няним промисловим тдприемствам та експортерам.
«Визначення iндустрiального парку як терито-рп дозволяе вживати вираз «правовий режим íh^^ трiального парку» та вказуе на те, що такий режим е територiально обмеженим спецiальним режимом господарсько! / швестищйно! дiяльностi» [2, с. 138]. Спещальний режим господарсько! дiяльностi перед-бачае надання учасникам 1П певних фiскальних пiльг, регуляторних спрощень, а також прямо! фь нансово! допомоги при заснуванн 1П та здшсненш промислово! дiяльностi. Це досягаеться шляхом розробленням та впровадження системи пшьг та об-межень, якi б ввдповвдали одночасно iнтересам держави i промисловщв. Особливо! уваги в цьому до-слiдженнi надано митним пiльгам, якi широко засто-совуються в 1П кра!н, що розвиваються.
Ключовим аспектом спецiального правового (або пшьгового) режиму iндустрiальних паркiв е по-легшення регуляторного тягаря для учаснишв íh-
дустрiальних napKÍB. Зменшення регуляторного впливу може вiдбувaтись у виглядi зниження кшь-кост регуляторних 6ap'epÍB для здшснення промис-лово! дiяльностi в 1П. Закон Укра!ни «Про iндустpi-aльнi паркие» пpидiляe цьому небагато уваги [2].
Чинним законодавством передбачена пряма (фшансова) та непряма (фюкальна) тдтримка господарсько! дiяльностi в межах iндустpiaльних парков. Прямш деpжaвнiй пiдтpимцi присвячена ст.34 ЗУ «Про iндустpiaльнi паркие» пiд назвою «Державна тдтримка облаштування iндустpiaльних парив»». Вiдповiдно до ч. 4 ще! статп, «з метою державно! тдтримки створення та функцюнування ш-дустpiaльних пapкiв керуючим компaнiям та imma-торам створення - суб'ектам господарювання за ра-хунок кошт^в, передбачених законом про Держав-ний бюджет Укра!ни на ввдповвдний piк, надаються безвiдсотковi кредити (позики), цiльове фшансу-вання на безповоротнш основi облаштування iндус-тpiaльних парив»» [3]. Але фактично, цей шструмент не працюе через ввдсутнють мехaнiзму його застосу-вання.
Непряма тдтримка iндустpiaльних пapкiв у ви-глядi митних пiльг передбачена ч.6 ст.287 Митного Кодексу Укра!ни. При ввезент на митну теpитоpiю Укра!ни вiд оподаткування митом звiльняються:
«устаткування, обладнання та комплектуючi до них, мaтеpiaли, що не виробляються в Укра!т, якi не е тдакцизними товарами та ввозяться iнiцiaтоpaми створення - суб'ектами господарювання, керуючи-ми компашями iндустpiaльних пapкiв для облаштування iндустpiaльних пapкiв;
устаткування, обладнання та комплектуючi до них, що не виробляються в Укра!т, та не е тдак-
цизними товарами, ям ввозяться учасниками iндус-тpiaльних пapкiв для здiйснення господарсько! дiя-льност у межах iндустpiaльних парив.
Перелши такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, мaтеpiaлiв з визначенням !х кодiв згiдно з УКТ ЗЕД, порядок та обсяги ввезення таких товapiв визначаються Кабшетом Мiнiстpiв Укра!ни» [4].
Законопроекти стосовно внесення змiн до По-даткового та Митного кодеков Укра!ни щодо роз-витку вiтчизняного виробництва шляхом стимулю-вання залучення iнвестицiй в реальний сектор економiки через iндустpiaльнi парки (2554а-д та 2555а-д ввд 25.04.2016 р.) передбачають кiлькa по-даткових пpефеpендiй (п. 2 списку пшьг UNIDO: зменшення або скасування мит та подaткiв), а саме: звшьнення на 5 pокiв вщ податку на прибуток та на наступи 5 pокiв половинна ставка (9%) за умови ре-швестування цих кошт!в у розвиток виробництва; звшьнення ввд ввiзного мита на обладнання та устаткування для облаштування та здшснення господарсько! дiяльностi в межах 1П; розстрочка на 5 роив iмпоpтного ПДВ на обладнання та устаткування для облаштування та здшснення господарсько! дiя-льност в межах 1П; можливiсть отримання фюкаль-них стимулiв з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендно! плати за користування земельною дщянкою державно! чи комунально! форми власносп, на якш створено 1П, за piшенням мюцево! влади [5].
Розглянемо пiльги iндустpiaльним паркам, що дiють в piзних кра!нах свiту (табл. 1).
Шльги iндустрiальним паркам в кра1'нах, що розвиваються
Таблиця 1
Кра!на
Пшьги для iндустpiaльних пapкiв
1
2
Укра!на
• Звiльнення на 5 роив вiд податку на прибуток та на наступи 5 роив половинна ставка (9%) i лише за умови решвестування цих кошпв у розвиток виробництва;
• зв№нення ввд ввiзного мита на обладнання та устаткування для облаштування та здшснення господарсько! дiяльностi в межах 1П;
• розстрочка на 5 рошв iмпоpтного ПДВ на обладнання та устаткування для облаштування та здшснення господарсько! дiяльностi в межах 1П;
• можливють отримання фюкальних стимулiв з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендно! плати за користування земельною донкою державно! чи комунально! форми власносп, на якiй створено 1П, за piшенням мiсцево! влади [3, 5]_
Румушя
Стимулювання pозмiщення виробництва в 1П:
• зв№нення вiд плати за зм^ призначення землi;
• звiльнення ввд сплати земельного збору;
• зв№нення вiд подaткiв за видачу мiстобудiвних сеpтифiкaтiв та будiвельних дозволiв;
• зв№нення вiд сплати мiсцевих податшв (податку на неpухомiсть) за ршенням мiсцевих оpгaнiв влади.
З 1 жовтня 2013 р. pеaлiзуються двi схеми державно! допомоги:
• схема N°1: забезпечуе пiдтpимку компaнiй, що здшснюють дiяльнiсть в iндустpiaльному парку, шляхом зв№нення вiд мiсцевих податшв. Компанп можуть отримати до 200 тис. евро протягом трьох наступних фшансових pокiв, максимальний бюджет схеми - 2,5 млн дол.;
• схема №2: надання репонально! державно! допомоги для тдтримки впровадження початкових ш-вестицiй в iндустpiaльному парку шляхом зв№нення вiд мiсцевих податшв: компанп можуть отри-мати понад 50% витрат за проектом, максимальний бюджет схеми - 4,65 млн дол. США [6; 8]_
В. I. Ляшeнко, А. Ю. Ляшeнко
Продовження табл. 1
i 2
Угоpщинa Bлacники компaнiй, що пpaцюють в In, можуть отpимaти пiдтpимкy, звepнyвшиcь до cпeцiaльниx фондiв, визнaчeниx в Опepaтивнiй пpогpaмi eкономiчного pозвиткy тa Опepaтивнiй пpогpaмi perw-нaльного pозвиткy. Зaгaльнa cyмa коштiв, видiлeниx нa щ цiлi нa пepiод 2007-2013 pp. cклaлa близько i млpд eвpо [б; S]
Словaч-чинa Iнcтpyмeнти дepжaвноï тдфимки: • дepжaвнa пiдтpимкa cтaновить до 50% ввд вapтоcтi пpоeктy; • подaтковi пiльги тa пpeфepeнцiï для iнвecтоpiв нaдaютьcя зaлeжно ввд обcягy iнвecтицiй; • компeнcaцiя витpaт га cтвоpeння pобочиx мicць; • чacтковa компeнcaцiя кaпiтaльниx витpaт iнвecтоpiв [б]
Польщa Пepeлiк пiльг, нaдaниx yчacникaм y Bиcокотexнологiчномy iндycтpiaльномy пapкy «ffiraprpaA Ш£-цижький»: • звiльнeння ввд подaткy нa нepyxомicть (зeмeльнi дiлянки, бyдiвлi, cпоpyди aбо ïx чacтини, що npro-нaчeнi для вeдeння гоcподapcькоï дiяльноcтi); • дepжaвнa допомогa для впpовaджeння новиx iнвecтицiй (iнвecтицiï га cyмy понaд 100 тиc. eвpо, зaвepшeння iнвecтицiйного пpоeктy пpотягом 4S мюящв ввд подaчi зaяви); • дepжaвнa допомогa пpи кyпiвлi комганп, якa знaxодитьcя в cтaдiï лшшдаци тa cтвоpeння новиx pо-бочт мicць (нe мeншe 50 новт pобочиx мicць в пpидбaнiй комганп ^отягом 12 мicяцiв ввд дня подaчi зaявки); • дepжaвнa допомога для cтвоpeння новиx pобочиx мюць пpи peaлiзaцiï нового iнвecтицiйного ^о-eктy (нe мeншe 50 новт pобочиx мicць пpотягом 3 pокiв). Bиpобники в iндycтpiaльниx пapкax, pозтaшовaниx в CE3ax, можуть отpимaти тльги: • звiльнeння вiд cплaти коpпоpaтивного подaткy aбо подaткy нa доxоди фiзичниx оciб; • чacтковe зв^шння вiд подaткy нa мaйно; • ш^фими cтвоpeння новиx pобочиx мюць - pозмip зaлeжить ввд пpоeктy i можe cягaти i5 б00 злотиx (4 тиc. дол. США) 3a однe pобочe мicцe; • компeнcaцiя вapтоcтi нaвчaльниx пpогpaм, cпpямовaниx нa пiдвищeння квaлiфiкaцiï пepcонaлy (до 70% вapтоcтi) [5, б]
Тypeч-чинa Пiдпpиeмcтвaм нaдaютьcя тaкi пiльги: Фicкaльнi стимули пepшого piвня (доcтyпнi для вcix оpгaнiзовaниx iндycтpiaльниx зон (OI3):
• зв^шния вiд ПДB пpи пpидбaннi зeмлi; •звiльнeння ввд cплaти подaткy нa об'eднaння тa/aбо подiл зeмeльниx дiлянок; •звiльнeння ввд подaткy га нepyxомicть нa нacтyпнi 5 pокiв пicля зaвepшeння бyдiвництвa; •звiльнeння вщ мyнiципaльного подaткy нa бyдiвництво тa eкcплyaтaцiю пpомиcлового гад^ием^ твa; •зв^^няя ввд мyнiципaльного подaткy нa твepдi вiдxоди (якщо OI3 нe коpиcтyeтьcя вiдповiдними мyнiципaльними поcлyгaми); Фicкaльнi стимули ^yroro piвня для peзидeнтiв OI3 (зaлeжно в!д cоцiaльно-eкономiчного pозвиткy
perw^): •звiльнeння ввд cплaти ПДB для мaшин i ycтaткyвaння (вiтчизняниx тa iмпоpтовaниx); • звiльнeння вiд ввiзного митa нa iмпоpтнe облaднaння; •звiльнeння ввд cплaти митниx збоpiв га iмпоpтнi мaшини тa облaднaння; •знижeння cтaвки коpпоpaтивного подaткy (до 2%) зi вcтaновлeною чacткою кaпiтaлy, га яку вога пошиpюeтьcя (до б5%); •звiльнeння вiд cплaти пpибyткового подaткy (до 10 pокiв) y вiдношeннi до cтвоpeниx pобочиx мicць; • по^итта дepжaвою внecкiв нa cоцiaльнe cтpaxyвaння cтpоком до 12 pокiв; •повepнeння ПДB, понeceного зa витpaтaми нa бyдiвництво; Фiнaнcовi cтимyли: •по^итта ypядом вiдcотковоï cтaвки по кpeдитaм; • знижeння вapтоcтi зв'язку тa пiльговi комyнaльнi плaтeжi; Оpгaнiзaцiйнi стимули: •коpотшi тepмiни отpимaння лiцeнзiй тa дозволiв нa дiяльнicть OI3 тa пiдключeння до комyнiкaцiйниx мepeж; ^тльи зaкyпiвлi; •тpeнiнги пepcонaлy [7, c. ii2-ii4]
Роciйcькa Фeдepaцiя Пiдпpиeмcтвaм нaдaeтьcя оcобливий peжим здiйcнeння пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi: • можe зacтоcовyвaтиcя митнa пpоцeдypa вiльноï митно1' зони; • знижeнa cтaвкa подaткy нa пpибyток для компaнiй в чacтинi плaтeжiв до peгiонaльниx бюджeтiв cyб'eктiв РФ нa визнaчeний œp^; • нyльовa cтaвкa тpaнcпоpтного подaткy;
В. I. Л^шенго, А. Ю. Ляшенто
Продовження табл. 1
1 2
• витpaти кoмпaиiй НДДКР вiдиocять дo зaтpaт; • змши пoдaткoвoгo зaкoиoдaвcтвa, щo пoгipшyють yмoви для плaтиикiв пoдaткiв, зa виняттом aктiв, щo cтocyютьcя oпoдaткyвaиня пiдaкцизниx тoвapiв, не зacтocoвyютьcя щoдo pезидеитiв тaкиx зoи пpoтягoм теpмiиy дп yгoди пpo ведення теxиiкo-впpoвaджyвaльиoï дiяльнocтi; • cтвopеиня oб'eктiв iифpacтpyктypи зa paxyиoк деpжaвиoï фiиaиcoвoï пiдтpимки ^уб^ким РФ га-дaютьcя cyбcидiï з федеpaльнoгo бюджетy) [б]
Бiлopycь Haдaeтьcя ^яме деpжaвие фiиaиcyвaиня тa пoдaткoвi пpефеpенцiï: • звiльиеиня ввд cплaти кopпopaтивнoгo пoдaткy, пoдaткy иa иеpyxoмicть тa земельиoгo пoдaткy иa 10 po^. Ha иacтyпиi 10 poкiв зacтocoвyeтьcя пoлoвиииa cтaвкa nnx пoдaткiв; • знижега cтaвкa пoдaткy иa ^ибуток - 10 % пpи зaгaльиiй cтaвцi 18 %; • зв№нення вiд cплaти ПДВ пpи iмпopтi; • звiльиеиня вiд cплaти ввiзнoгo митa; • пiльгoвa cтaвкa з пoдaткy иa дoxoди фiзичииx ocí6 (пpaцiвиикiв); • пiльги пo тоц. виеcкaм; • звiльиеиня ввд oбoв'язкoвoгo пpoдaжy вaлютиoï виpyчки тa кoмпеиcaцiйииx виплaт зa шк1дливий вплив га дoвкiлля [5]
Moлдoвa Ддя cпецiaльиoгo pежимy екoиoмiчиoï дiяльиocтi теpмiиoм не б№ше 25 poкiв. Moжливicть oтpимaиня га кoикypcиiй ocиoвi фiиaнcyвaння в paмкax деpжaвииx пpoгpaм i ^o-екпв зi cфеpи иayки тa iииoвaцiй, в тoмy чиcлi для cтвopення тa/aбo poзвиткy iииoвaцiйиoï iифpacтpy-raypa Фicкaльиi cтимyли зacтocoвyвaлиcь дo 2012 p., шли 6ули cкacoвaиi: • звшьнення ввд cплaти ПДВ; • зв№нення вiд cплaти митa га iмпopтoвaнi тoвapи тa пocлyги; • зв№нення вiд cплaти пpибyткoвoгo пoдaткy иa тpи пoдaткoвиx пеpioди [б; 8]
Чеxiя • Звшьнення вш craara кopпopaтивиoгo пoдaткy теpмiиoм дo 10 po^ тa иa 5 po^ звiльиеиня вiд пoдaткy иa мaйнo; • деpжaвиi гpaнти дo 300 тиа кpoи (12 тиc. дoл. США) зa cтвopеиня иoвoгo poбoчoгo мicця иa теpи-тopiï iидycтpiaльиoгo пapкy [5]
Maкедo-иiя • Звiльиеиня ввд craara кopпopaтивиoгo пoдaткy, ПДФО, ПДВ, пoдaткy иa иеpyxoмicть тa aкцизiв иa 10 poкiв; • зв№нення вiд cплaти мит иa cиpoвинy тa oблaдиaиия пpи iмпopтi га теpитopiю IП [5; 8]
Азеpбaй-джaи • Звшьнення фiзичниx i юpидичииx ocí6 , як1 e pезидеитaми ГП вiд cплaти кopпopaтивиoгo пoдaткy га ^ибуток i ПДФО теpмiиoм га 7 po^; • звiльиеиня чacтини дoxoдiв кеpyючoï opгaнiзaцiï i oœparopa IП, cпpямoвaнi иa бyдiвиицтвo тa ут-pимaиия iифpacтpyктypи IП, ввд пoдaткy иa пpибyтoк без чacoвoгo oбмежеиня; • звiльиеиня кеpyючoï opгaиiзaцiï, oпеpaтopa i pезидеитiв IП ввд земельшго i мaйиoвoгo пoдaткiв; • звшьнення ввд ПДВ ^и iмпopтi теxнiки, теxиoлoгiчиoгo oблaдиaиня тa ycтaнoвoк, як1 ввoзятьcя з метoю бyдiвництвa iифpacтpyктypи i виpoбиичиx плoщ в Ш [9, с. б5]
В'етгам Для пpoектiв, включеииx дo Пеpелiкy галузей зi cпецiaльиими iивеcтицiйиими cтимyлaми, пpoектiв в paйoиax iз cклaдиими coцiaльнo-екoнoмiчними yмoвaми, в екoиoмiчииx зoиax тa в виcoкoтеxиoлo-гiчииx зoиax pезидеитиим кoмпaнiям иaдaютьcя тaкi пiльги: • знижега cтaвкa пoдaткy иa ^ибуток в poзмipi 10% иa пеpшi 15 poкiв i cтaвкa в 28% в иacтyпиi pora; • звшьнення ввд cплaти пoдaткy га ^ибуток иa теpмiи 2-4 pora з дaти oтpимaиня пеpшoгo ^ибутку, a в иacтyпиi 3-9 po^ зниження cтaвки иa 1/2; • зв№нення вiд ПДВ екcпopтиoï ^o^^u; • тoвapи тa пocлyги, щo пocтaвляютьcя мicцевими кoмпaиiями иa екcпopтнo-виpoбничi пiдпpиeмcтвa, для виpoбиицгвa пpoдyкцiï з метою ïï пoдaльшoгo екcпopтy, poзцiнюютьcя як екcпopтиi тa звшьня-ютьcя вiд cплaти ПДВ; • зв№нення вiд cплaти iмпopтииx мит oкpемиx тoвapiв. Для виcoкoтеxнoлoгiчииx пpoектiв i кpyпнoмacштaбниx пpoектiв, як1 oтpимaли cxвaлення ^ем^-мiиicтpa кpaïии, дiють тaкi пiльги: • cтaвкa пoдaткy га ^ибуток кopпopaцiй у 10% пpoтягoм вcьoгo теpмiиy pеaлiзaцiï пpoектy; • пoдaткoвi кaиiкyли иa 4 pora з дaти oтpимaиня пеpшoï oгoлoшенoï пpибyткy i зниження cтaвки го-дaткy иa пpибyтoк иa 50% пpoтягoм иacтyпииx 9 poкiв. ^и iивеcтyвaниi в пpoекти пpoмиcлoвoгo виpoбництвa (зa виняткoм включеииx дo пеpелiкy гaлyзей з ocoбливими iивеcтицiйиими cтимyлaми, i пpoекти в депpеcивииx pегioиax): • cтaвкa пoдaткy иa ^ибуток в 15% в пеpшi 12 po^ з дaти пoчaткy виpoбництвa i в 28% в гаступш poки;
б0-
Eкoнoмiчний вicник Дoнбacy № 1(55), 2019
Зактчення табл. 1
1 2
• податковi канiкули на 3 роки з дати отримання першого оголошеного прибутку i в наступи 7 рок1в знижена ставка податку на прибуток на 50%. При швестуванш в iншi проекти в промислових парках i експортно-промисловi зони (ЕПЗ) В'етнаму дшть так податковi пiльги: • податок на прибуток в 20% в першi 10 рошв з дати початку виробництва; • податковi канiкули термшом на 2 роки з дати отримання першого оголошеного прибутку i зниження ставки податку на прибуток на 50% в наступи 6 рошв. Пшьги щодо iмпортного мита: • ввдносно сировини i матерiалiв, що не виробляються в кра!ш i використовуються для цiлей проми-слового виробництва в промислових парках i ЕПЗ, для промислового виробництва в економiчних зонах дiють податковi канiкули термiном на 5 рошв; • щодо продукцп, яка бере участь у формуванш активiв швестицшних проектiв в промислових парках, ЕПЗ i економiчних зонах, надаються податковi канiкули на весь перюд реалiзацп проекту. Податковi пiльги, що охоплюють ПДВ i акцизнi збори: •ставка ПДВ дорiвнюе 0% по вшношенню до товарiв, що iмпортуються в ЕПЗ, 1/або iмпорту експор-тно-орiентованими пвдприемствами; • звiльнення ввд сплати ПДВ засобiв громадського транспорту, в тому числ автобусiв, трамва!в, як1 ввозяться в промисловi парки i ЕПЗ; • ставка ПДВ в 0% по ввдношенню до товарiв, що iмпортуються в безмитш зони, що входять до складу економiчних зон В'етнаму, i вироблеш усерединi кра!ни або на територп спещально! митно! зони; • зв№нення вiд сплати ПДВ i акцизного збору товарiв, вироблених в безмитнш зонi, або iмпортова-них в безмитну зону, що включена до економiчно! зони. Iншi стимули швесторам в залежностi вiд специфiки проекту: - на розвиток шфраструктури: • компенсащя витрат на будiвництво шфраструктурних об'ектiв в депресивних районах; • надання техшчно! iнфраструктури; • компенсащя мешканцям сiльських районiв, як1 були виселеш зi сво!х земель, що використовуються шд економiчнi зони; • надання в оренду зайнятим особам житлових будинк1в з правом користування землею на територп зон; • однаковi ставки орендно! плати для шоземних i нацiональних пiдприемцiв; - на будiвництво житлових будинк1в: • звшьнення вiд сплати орендно! плати за землю оаб, зайнятих в промислових парках; • знижеш прибутковi податки, зниженi ставки iмпортних мит i iн., зазначенi в перелiку галузей спе-цiальних iнвестицiйних стимулiв; • тльгове кредитування; - на будiвництво виробничих пiдприемств: • звiльнення вщ сплати за оренду землi; • пшьги з податку на прибуток корпораций, експортного податку щодо галузей, включених до Пере-лiку галузей з особливими iнвестицiйними стимулами; • тльгове кредитування; • видшення кошпв з державного бюджету на будiвництво заводу в економiчнiй зон1, на спорудження систем водопостачання заводу в депресивних галузях [10]
Грузiя • Зв№нення вiд податку на прибуток, отриманий в промисловiй зонi; • зв№нення вiд ПДВ при iмпортi; • нерухоме майно та власнiсть на територп промислово! зони не обкладаеться податком на майно; • iмпорт товарiв не обкладаеться митом; • ввезення вироблених у промисловiй зош промислових товарiв на територ1ю кра!ни не обкладаеться митом. До тльг також можна в1днести спрощення процедур, пов'язаних iз будiвництвом на територп промислово! зони, а також скасування лщензування багатьох видiв економiчно! дiяльностi. Слiд зауважити, що ввезення грузинських товарiв на територ1ю промислово! зони буде розглядатися як експортна операщя [8, с. 32]
Серед розглянутих кра!н найбiльша кiлькiсть пiльг надаеться 1П в Туреччинi та В'етнамг Слiд ввд-значити, що для цих двох кра!н також характерна
значна дифереищащя пiльгових умов в залежност1 вiд соцiально-економiчного становища регюну роз-ташування 1П (див. дат табл. 1). У Туреччит в
2012 р. вiдбулось подiлення регюшв на 6 груп за рiвнем соцiально-економiчного розвитку вiд розви-нутих до вiдсталих. Залежно вiд групи регiону (1—У1) на кожнiй територп дie система пiльг [7]. Слад вш-значити, що система фюкальних стимулiв у Туреч-чинi еволющонувала вiд однорiвневоl (однаково! для в«х суб'екпв господарювання) О1З до дворiвне-во! диференцшовано!, яка базуеться на поеднанн однакових для всiх суб'екпв господарювання О1З преферендiй iз додатковими, чисельшсть та штен-сившсть яких залежить вiд провшцл та регюну (I— VI) розташування О1З та обрано! схеми стимулю-вання катталовкладень [7]. Еволюцiя системи сти-мулiв вiдбувалась в залежносп вiд виявлених про-
Складено авторами за даними [6-10; 16-20].
Найпоширешшими податковими iнвестицiй-ними стимулами, що застосовуються крашами для розвитку 1П, е: пiльговi ставки з податку на прибу-ток (Нiдерланди, Чехiя, Туреччина, Китай); звшь-нення вiд ввiзного мита на обладнання й устатку -вання (Туреччина, Нiдерланди, Азербайджан, Рес-публша Бiлорусь, Узбекистан); звiльнення вiд сплати податку на нерухомiсть (Польща, Нвдерла-нди, Туреччина, Тайвань, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Республiка Бiлорусь); звiльнення ввд податку на землю (Туреччина, Тайвань, Китай); звшьнення вiд податку на оренду землi або нерухо-мого майна (Литва, Туреччина); звшьнення ввд сплати мюцевих податшв i зборiв (Угорщина); за-стосування пшьгових суттево знижених тарифiв на комунальнi послуги (Туреччина, Угорщина); дер-
блем, визначених потреб та цшей [7, с. 112]. Також в Туреччиш юнують 4 схеми стимулювання iнвести-цш залежно вiд обсягу капiталовкладень та/або сектора (галузi) [7, с. 114].
У В'етнамi також дiе поеднання галузевого принципу надання спещального режиму оподатку-вання (вiдокремлюють галузi спецiальними шве-стицiйними стимулами») та територiального (для «райошв iз складними соцiально-економiчними умовами», «економiчних зон», «високотехнолопч-них зон»).
В табл. 2 наведено перелш дiючих пшьг (за гру-пами пiльг) для учасниюв 1П деяких кра!н, що роз-виваються, у тому чи^ в Укрш'ш.
жавн гарантл ввд несприятливо! змiни законодав-ства про податки i збори (дiють у багатьох крашах та передбачають збереження умов дiяльностi в разi прийняття законiв, якi погiршують умови в частит митного, податкового та iнших режимiв) [11].
Як бачимо, митн стимули е одним з найбшьш поширених видiв пiльг, вони застосовуються бшь-шiстю кра!н, що розвиваються.
Розглянемо окремо митнi пшьги, що застосовуються в 1П деяких кра!н, що розвиваються (табл. 3). Ц пшьги було класифшовано таким чином: звшь-нення ввд ПДВ, звiльнення вiд мита при iмпортi, звiльнення вiд акцизного збору, звшьнення ввд мит-них зборiв.
Серед кра!н, наведених в табл. 3, найбшьша кшьшсть митних пшьг надаеться учасникам 1П в Ту-
62-
Економ1чний вгсник Донбасу № 1(55), 2019
Таблиця 2
Перелж пшьг учасникам шдус^альних маркчв в деяких краУнах, що розвиваються_
Спещальний режим (Пшьга) Крана
Оподаткування земл1 та нерухомосп Румушя, Туреччина, Польща, Бшорусь, Македошя, В'ет-нам, Азербайджан, Украша (за ршенням м1сцево! влади), Груз1я
Корпоративный податок на прибуток (або ПДФЛ) Бшорусь, Рос1я, Польща, Туреччина, Чех1я, Македошя, В 'етнам, Украша, Азербайджан, Груз1я
Державна тдтримка (початков1 швестицц/ ком-пенсащя каттальних витрат швестор1в) Румушя, Угорщина, Словаччина, Польща, Молдова
Державна фшансова допомога при створент ро-бочих мюць Польща, Словаччина, Чех1я
Митш (ПДВ та/або мито при 1мпорт1) Роая, Бшорусь, Туреччина (обладнання), Македошя (сиро-вина, обладнання), В 'етнам, Азербайджан, Украша, Груз1я
Акциз Македошя, В 'етнам
Розвиток шфраструктури за державний кошт (або надання субсид1й/компенсацш) Роая, Молдова, В 'етнам, Азербайджан
Компенсащя вартосп тдвищення квал1ф1кацп персоналу, трешнги персоналу Польща, Туреччина
Внески на сощальне страхування Туреччина, Бшорусь
Комунальш платеж! Туреччина
Компенсащя переселеним з територш 1П, надання житла в оренду пращвникам 1П В етнам
Транспортний податок Роая
Виплати за шквдливий вплив на довк1лля Бшорусь
Пшьгове кредитування В 'етнам, Украша, Туреччина
Таблиця 3
Митнi пiльги, що надаються учасникам 1П при iмпортi в рiзних кра1'нах свiту_
Кра!на Звiльнення вщ ПДВ Нульова ставка iмпортного мита Звiльнення вiд сплати акцизу Звiльнення в^ сплати митних зборiв
товарнi/часовi обмеження товарнi/часовi обмеження
Укра!на X Устаткування, облад-нання та комплектуюч1 до них (кр1м шдакциз-них товар1в) - запропо-нована розстрочка на 5 роюв. ч/ 1) Ст.287 Митного Кодексу (д1юча редакщя) устаткування, обладнання та компле-ктукт до них, матер1али, що не виробляються в Укршш, ян не е тдакцизними товарами (ст287); 2) ст.287 ч.б (запропонована редакщя) устаткування, обладнання та комплектуюч1 до них (кр1м шдакцизних това-р1в), якщо компашя вщповь дае критер1ям 49.1 пункту 49 шдроздшу 10 роздшу XX Податкового кодексу Украши та та якщо таке устаткування, обладнання та комплектуюч1 до них (кр1м шдакцизних товар1в) будуть використаш ними для здшс-нення господарсько! д1яльно-ст1 у сфер1 переробно! про-мисловосп, а також науково-дошндшл д1яльност1, д1яльно-ст1 у сфер1 шформаци \ теле-комушкацш X X
Туреччина ч/ Машини, устаткування ч/ 1мпортне обладнання X 1мпортш машини, обладнання
Грузiя ч/ Ввезення грузинських товар1в на територ1ю промислово! зо-ни розглядаеться як експор-тна операщя X X
Бшорусь V X X
Росiя ^ Д1е режим ОЕЗ X X
Молдова (до 2012 р) V/ ч/ X X
Азербайджан ч/ Технпса, технолопчне обладнання та установки, ян ввозяться з метою буд1вництва шфра-структури \ виробничих площ в 1П X X X
Македошя 10 роюв з початку д1я-льносп ч/ Сировина, обладнання ^^ 10 роюв X
В'етнам V/ Засоби громадського транспорту, в т.ч. авто-бусiв, трамва!в, якi ввозяться в 1П i ЕПЗ, а та-кож сировина, натвфа-брикати, що використо-вуються при виробниц-твi продукцп на екс-порт ч/ 1) Сировина, матерiали, що не виробляються в краш -пода-тковi канiкули 5 рокiв; 2) формування активiв 1П -без часових обмежень ^Для без-митних зон, що включеш до перелiку економiчних зон X
^^- стимул (тльга у вигляд1 скасування податку); ^^ - обмеження (стягнення податку).
-63
Економiчний вiсник Донбасу № 1(55), 2019
реччиш та В'етнамi. В деяких кра!нах застосову-ються часовi та товарн обмеження до стягнення ПДВ та мита, що також ввдображено в табл. 3.
Розглянемо дiючi митнi тльги в укра!нських 1П. Найбiльш вагомi тльги в iндустрiальних парках у митнiй сферi в Укра!ш, згiдно дiючого законодав-ства, стосуються звыьнення в'д импортного мита деяких товарiв (ст.287 ч. 6 Митного Кодексу Украши) (див. вище).
Законопроектом «Про внесения змш до Митного кодексу Украши щодо розвитку вiтчизияного виробництва шляхом стимулювання залучення шве-стицiй у реальний сектор економiки через шдустрь альнi паркие» (№2555а-д вiд 25 квпня 2016 р.) вста-новлено там обмеження до користувачiв тльг щодо iмпортного мита (змiни до ст. 287 ч. 6 Митного Кодексу Украши):
«6. При ввезенш на митну територда Украши ввд оподаткування митом звiльияються устатку-вання, обладнання та комплектуючi до них (крiм тдакцизних товарiв), що ввозяться керуючими ком-пашями iндустрiальних паркiв, включених до Реестру iндустрiальних парков, для облаштування ш-дустрiальиих парив та/або для подальшого здшснення учасниками таких iндустрiальних паркiв, якi вiдповiдають критерiям, встановленим пiдпунктом 49.1 пункту 49 тдроздшу 10 роздiлу ХХ Податко-вого кодексу Украши, господарсько! дiяльностi в !х межах; учасниками iндустрiальиих парив, якщо таи учасники iндустрiальних парив ввдповвдають крите-рiям, встановленим тдпунктом 49.1 пункту 49 тдроздшу 10 роздiлу ХХ Податкового кодексу Украши, та якщо таке устаткування, обладнання та ком-плектуючi до них (крiм пiдакцизних товарiв) будуть використанi ними для здшснення господарсько! дГя-льност у сферi переробно! промисловосп, а також науково-дослвдно! дiяльностi, дiяльностi у сферi ш-формацi! i телекомуиiкацiй» [12].
Перелш критерi!в для компаиiй-учасникiв 1П, передбачених 49.1 пунктом 49 пiдроздiлу 10 роздшу ХХ Податкового кодексу Укра!ни, якi можуть бути звiльнеиi ввд мита (Законопроект «Про внесення змш до роздiлу ХХ "Перехвдш положення" Податкового кодексу Укра!ни щодо розвитку вггчизня-ного виробництва шляхом стимулювання залучення iнвестицiй в реальний сектор економiки через Гнду-стрiальнi паркие» № №2554а-д 25 квгтня 2016 р.):
«49. Особливостг оподаткування учасникгв т-дустргальних парюв, гнгцгаторгв створення гндустргальних парюв, керуючих компаний гндустргальних парюв.
49.1. Особливостг оподаткування, передбаченг цим пунктом, мають право застосовувати суб'ек-ти господарювання-учасники гндустргальних парюв, гнгцгатори створення гндустргальних парюв та керуючг компангг гндустргальних парюв, як здгйсню-ють господарську дгяльнгсть у межах гндустргаль-них парюв, включених до Реестру гндустргальних
парюв у порядку, встановленому Законом Украгни «Про гндустргальнг парки».
49.1.1. Учасником индустриального парку для цтей цього Кодексу визнаеться юридична особа, яка вгдповгдно до Закону Украши «Про гндустргальнг парки» набула статус учасника индустриального парку, включеного до Реестру гндустргальних парюв, та вгдповгдае одночасно таким критериям:
а) сума доходов вгд здшснення господарськог дгяльностг у сферг переробног промисловостг, а також науково-дослгдног дгяльностг, дгяльностг у сферг гнформацгг г телекомуткацт (роздгл 10, клас 11.07роздшу 11, роздали 13-17, 19-33, 58-63 та роздт 72 КВЕД 009:2010) в межах индустриального парку за останнгй р1чний звгтний пергод становить не менш як 70 вгдсоткгв доходов вгд реалгзацгг про-дукцгг (товар1в, робт, послуг) за такий перюд за да-ними финансово! звгтностг;
б) розмгр нарахованог за кожний мгсяць звт-ного периоду середньог заробтног плати (доходу) штатних працгвникгв, якг перебувають з учасником индустриального парку у трудових вгдносинах та безпосередньо задгянг у здгйсненнг господарськог дгяльностг у сферг переробног промисловостг, а також науково-дослгдног дгяльностг, дгяльностг у сферг гнформацгг г телекомуткацт (роздгл 10, клас 11.07роздглу 11, роздгли 13-17, 19-33, 58-63 та роздгл 72 КВЕД 009:2010) у межах гндустргального парку, е не меншим, як три м1н1мальн1 заробгтнг плати, розмгр яког встановлено законом на 1 сгчня звтного (податкового) року;
в) середньооблгкова кглькгсть штатних працгвникгв, якг безпосередньо задгянг у здгйсненнг господарськог дгяльностг у сферг переробног промислово-ст1, а також науково-дослгдног дгяльностг, дгяльностг у сферг гнформацгг г телекомуткацт (роздгл 10, клас 11.07роздглу 11, роздгли 13-17, 19-33, 58-63 та роздгл 72 КВЕД 009:2010) у межах гндустргального парку, за кожний мгсяць попереднього календарного кварталу становить не менш як 30 працгвникгв.
Для новостворених суб'ектгв господарювання, державна реестращя створення яких проведена в поточному податковому звгтному роцг, та якг на-були статус учасника гндустргального парку, включеного до Реестру гндустргальних парюв, в поточному звгтному кварталг цього ж року, чотири по-слгдовних податкових звгтних квартали, починаючи з кварталу, в якому такий суб 'ект господарськог дгяльностг набув статус учасника гндустргального парку, застосовуються особливостг оподаткування, визначен цим пунктом без врахування крите-рггв, визначених тдпунктом 49.1.1 цього пункту.
Центральний орган виконавчог влади, який реа-лгзуе державну податкову та митну полтику, веде Реестр учасникгв гндустргальних парюв. Порядок ведення такого Реестру (в тому числ1 порядок включення та виключення учасникгв гндустргальних парюв з Реестру), а також форми документгв встановлюються КабгнетомМ1н1стр1в Украгни.
Центральний орган виконавчог влади, який реа-лгзуе державну податкову та митну полтику, пуб-лжуе дат з Реестру учасникгв тдустргальних партв на своему офщШному веб-сайтг в порядку, встанов-леному Кабтетом М1н1стр1в Украгни.
Виключною тдставою для застосування учас-ником индустриального парку, особливостей опода-ткування, передбачених цим пунктом, е одночасна в1дпов1дн1сть такого учасника (з урахуванням ви-ключень, передбачених абзацом п 'ятим подпункту 49.1.1 цього пункту) критергям, визначених подпунктом 49.1.1 цього пункту (незалежно вгд наявно-ст1 такого учасника в Реестрг учасникгв ¡ндустрга-льнихпарюв)» [13].
Таким чином, Законопроект №2555 а-д ввдмь няе наступне обмеження до тдприемств, яким нада-ються митна пшьга у виглядi нульово! ставки !м-портного мита: «устаткування, обладнання та ком-плектуючi до них, матерiали, що не виробляються в УкратЪ, натомють запроваджуються так! додат-ковi вимоги (обмеження) до iмпортерiв:
1) вимоги до тдприемств щодо включення в Реестр шдустр1альних парив. Встановлюються до-датковi критерп: (1) мiнiмальна сума доход!в ввд здiйснення господарсько! д!яльносп у сферi пере-робно! промисловосп, а також науково-дослвдно! дь яльносп, д!яльносп у сфер! шформацп ! телекому-ткацш; (2) мшмальний розм!р нараховано! за кож-ний мюяць звгтного перюду середньо! заробгтно! плати (доходу) штатних пращвниив; (3) середньо-облшова ильисть штатних пратвнишв, як! безпосе-редньо зад!ят у здшснент господарсько! д!яльносп у сфер! переробно! промисловосп, а також науково-дослвдно! д!яльносп, д!яльносп у сфер! шформацп ! телекомуткацш;
2) вимоги до подальшого використання устат-кування (« устаткування, обладнання та комплекту-юч! до них (кр!м тдакцизних товар!в) будуть вико-ристат ними для здшснення господарсько! д!яльно-сп у сфер! переробно! промисловосп, а також на-уково-дослвдно! д!яльносп, д!яльносп у сфер! шформацп ! телекомуткацш») [12].
У раз! змшення ввдповшносп учасника IП вста-новленим критер!ям або нецшьового використання впродовж 5 рошв з моменту ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих, ставка мита нарахо-вуеться в повному обсязг «такий учасник !ндустр!а-льного парку зобов'язаний сплатити суми нарахова-ного вв!зного мита, що мали бути сплачет !з зазна-чених товар!в у момент ввезення таких товар!в на митну територда Укра!ни, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи !з 120 ввдсотшв облшово! ставки Нацюнального банку Укра!ни, що д!яла на день сплати податкового зо-бов'язання, за перюд з дня ввезення таких товар!в до дня збшьшення податкового зобов'язання» [12].
Таким чином, вимога щодо надання пшьг !м-портерам на ввезення обладнання такого, що не ви-робляеться в Укра!т скасована, перелш обмежень
для тдприемств, що можуть бути отримувачами та-ко! пшьги та цшьового призначення обладнання сут-тево доповнений.
Стягнення ПДВ. Укра!на е одтею з небага-тьох кра!н, в ялй сплачуеться ПДВ на !мпортт то-вари в IП. В якосп стимулу з! сплати ПДВ укра!н-ським !мпортерам пропонуеться розстрочка (до 5 роив) на певних умовах, вказаних в 49.3.1 Законопроекту №2554а-д, при цьому: «залишок суми зобов'язань з! сплати податку на додану вартють тд-лягае забезпеченню виконання ввдповвдно до роз-дшу X Митного кодексу Укра!ни або баншвською гаранпею, виданою ввдповвдно до законодавства Укра!ни, або шляхом застави устаткування, обладнання та комплектуючих до них (кр!м тдакцизних товар!в), що ввозяться ввдповвдно до цього пункту» [13].
Свгтова практика оподаткування в шдустр!аль-них парках свшчить про широке використання в якосп стимулу повне звшьнення ввд стягнення ПДВ при !мпорт! устаткування, обладнання та комплектуючих до них. Звшьнення ввд ПДВ при !мпорт! машин та технолопчного обладнання або сировини д!е у Туреччит, Груз!!, Бшоруа, Азербайджан!, Маке-донп, Ветнам!
Акциз та митнi збори. В Укра!т при !мпорт! товар!в в шдустр!альт парки, як ! в бшьшосп роз-глянутих кра!н акциз та митт збори тдлягають сплап. Однак у Туреччит, наприклад, при !мпорт! машин та обладнання в ОГЗ митт збори не сплачу-ються; у В'етнам! товари, як! ввозяться до безмитно! зони, що включена до перелшу економ!чних зон, не тдлягае стягненню акцизний зб!р.
Отже, пор!вняння перел!ку митних пшьг в ш-дустр!альних парках в Укра!ш та в деяких кра!нах свгту дозволяе зробити наступт висновки.
Як ! в бшьшосп кра!н, що розвиваються, ну-льова ставка вв!зного мита на устаткування, обладнання та комплектуюч! до них матер!али е д!евим стимулом розвитку та модертзацл виробництва в Ш. В Укра!н! попри наявшсть тако! п1льги д!е до-датковий перел!к критер!!в-вимог до !! отримувач!в, який з одного боку мае на мет! обмеження кшькосп зловживань при !мпорт! обладнання, але з !ншого -значно обмежуе кшьшсть промислових п!дпри-емств - потентйних користувач!в тако! п!льги.
Розповсюдження нульово! ставки мита на обладнання та комплектуюч! з будь-яко! кра!ни похо-дження передбачена законопроектом №2555 а-д (щодо кра!ни-виробника), тобто виключення з ви-мог до товар!в, що зв!льняються в!д мита, формулю-вання «що не виробляються в Укра!ш» знижуе пози-тивний вплив на в!тчизняних виробник!в устаткування.
Звшьнення ввд стягнення ПДВ в Укра!ш не за-стосовуеться, на ввдм1ну в!д б!льшост! кра!н, що розвиваються, наприклад, Туреччина, Груз!я, Бшо-русь, Рос!я, Азербайджан, Македон!я, В'етнам. На-том!сть укра!нським учасникам !П надаеться роз=
строчка 3i сплати ПДВ термшом до 5 роив пiд бан-швську гарантию або тд заставу iMnopTOBaHoro об-ладнання, устаткування, комплектуючих.
Митн збори сплачуються iмпopтеpaми в 1П в Укра1'ш в повному oбсязi, так само як акцизний збip.
Таким чином, режим оподаткування в митнш сфеpi для учаснишв iндустpiaльних парков Укра1'ни, зважаючи на сукупшсть стимулiв та обмежень, та пopiвнюючи його iз сукупнiстю пoдiбних шстру-менпв iнших кра!н, можна охарактеризувати як нейтральний, або з мшмальною кшьшстю митних податкових стимулiв. Вiдмiчaeмo недостатне вико-ристання стимулюючих зaхoдiв в частин митного оподаткування та ввдсутшсть диференщацп пiльг залежно вiд гaлузi або piвня розвитку територп роз-ташування 1П. Законодавство Укра1'ни в сфеpi дiяль-ност 1П розроблене в «традищйному стит i спира-еться на засоби, що обмежують» [14, с. 54]. Таким чином, можна зробити висновок, що система регу-ляторного стимулювання в 1П в Укра1'ш «ввдстае вiд потреб сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo та пoлiтичнoгo розвитку, повшьно набувае ввдповвдно! форми» [14, с. 54].
Украша, як i бiльшiсть кра!н, що розвиваються, мае шанси до збшьшення темпiв промислового розвитку за допомогою такого iнстpументу пожвав-лення екoнoмiчнol активности, як iндустpiaльнi парки. Але з метою ефективного використання тако1 форми стимулювання iнвестицiй, необхвдно удоско-налювати нaбip фiскaльних (у виглядi надання пшьг) та нефiскaльних стимулiв в 1П. Важливим е використання дoсвiду краш з устшною практикою дiяльнoстi 1П (Туреччина, В'етнам). Перспективним для Украши е використання дoсвiду Туреччини в сфеpi диференшаци пiльг залежно ввд сошально-екoнoмiчнoгo становища pегioну, що вимагае роз-роблення додатково! методики класифшаци регю-шв.
Метою подальших дoслiджень мае стати ви-вчання закордонного дoсвiду та розроблення прак-тичних рекомендацш зi стимулювання промислового розвитку в 1П в Укра1ш, розроблення класифь кацИ регюшв за ступенем сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку та рекомендацп стосовно системи пiльг та обмежень, у тому чи^ в митнш сфер^ тобто спець альних pежимiв в 1П, як б враховували iнтеpеси держави i бiзнесa, а також створювали приваблив1 умови для iнвестувaння. Показниками ефективност функцюнування такого режиму може стати приплив iнвестицiй та пришвидшення темпiв екoнoмiчнoгo зростання на вiдпoвiднiй територп'.
Лггература
1. Economic zones in the ACEAN / UNIDO Country office in Viet Nam. August, 2015. 111. p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/2015-08/UCO_ Viet_Nam_Study_FINAL_0.pdf. 2. Поединок В.В. Пра-вовий режим iндустpiaльних парив в Украшг Ученые
записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». 2013. Т. 26 (65). №2-2. С.138-143. 3. Про шдус^альш парки: Закон Украши № 5018-VI за станом: 21 червня 2012 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5018-17. 4. Митний Кодекс Украши №4495-VI ввд 13.03.2012 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/4495-17/stru. 5. Галасюк В.В. 1ндустр1альш парки: мiфи та реали. URL: https:// www.segodnya.ua/ opinion/galasukcolumn/ndustraln-parki-mfi-ta-real-7624 86.html. 6. Iндустрiальнi парки в Украш: що це таке i чи вдасться ïx реанiмувати. URL: https://mind.ua/publi-cations/20186816-industrialni-parki-v-ukrayini-shcho-ce-take-i-chi-vdastsya-yih-reanimuvati. 7. Егорова О.О., Манав Е. Оргашзоваш iндустрiальни зони Туреччини: фюкальне стимулювання. Науковий вгсник Ужгород-ського нацюнального унгверситету. 2016. Вип. 6, ч. 1. С. 109-116. 8. 1ндус^альш парки в Украш: про-блеми становлення та перспективи розвитку: моногра-фiя / 1.Ю. Сгоров, О.М.Бойко, В.Ю. Грига; наук. ред. Сгоров 1.Ю.; НАН Украïни, ДУ «1нститут економiки i прогнозування НАН Украши»; Мiнiстерство економь чного розвитку i торгiвлi Украши, науково-дослщний економiчний iнститут. Киïв, 2015. 140 с. 9. Europe and Central Asia regional conference on industrial parks as a tool to foster local industrial development: conference report (17-18 April 2012, Baku, Azerbaijan, UNIDO, 2012. 80 p. URL: https://www.umdo. org/ sites/default/files/ 2015-11/Europe_and_Central_ AsiaIndustrial_Park_ Com
pendium_1_0.pdf. 10. Костюнина Г.М. Свободные
экономические зоны в практике Вьетнама. Юго-Восточная Азия: актуальные проблемы развития. 2018. Том 1, №2 (39). С.121-135. 11. Сай-Боднар Л. 1ндуст-рiальнi парки: новi можливостг В1сник: офщшно про податки. 2016. № 23 (881). URL: http://www.visnuk. com.ua/ ua/pubs/id/ 9929? issue=276. 12. Про внесення змш до Митного кодексу Украши щодо розвитку вгг-чизняного виробництва шляхом стимулювання залу-чення швестицш в реальний сектор економши через ш-дуст^альш парки»: Проект Закону Украïни №2555а-д: за станом на 25 квгтня 2016 р. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58869.
13. Про внесення змш до розд^ ХХ "Перехщш поло-ження" Податкового кодексу Украши щодо розвитку вгтчизняного виробництва шляхом стимулювання за-лучення iнвестицiй в реальний сектор економiки через iндустрiальнi парки: Проект Закону Украши №2554а-д: за станом на 25 квгтня 2016 р. URL: http://w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58867.
14. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2012. 370 с.
15. Лекарь С.1. Мiжнароднi та вiтчизнянi реали функцюнування iндустрiальниx паркiв. Економжа промисловостг. №1. 2017. С.80-94. 16. Амоша А.И., Дубинина М.В., Кацура С.Н., Ляшенко В.И., Марченко В.Н. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности. Экономист. 2005. №12. С. 62-74. 17. Ляшенко В.И., Павлов К.В. Наноэкономика, наноиндустрия, нано-технологии: проблемы и перспективы развития и управления в славянских странах СНГ: монография.
Апатиты: КНЦ РАН, 2007. 263 с. 18. Ляшенко В.1., Котов С.В. Украша XXI: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»: монографiя. Кшв: 1ЕП НАН Укра-ти, 2015. 196 с. 19. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 20-25, http://soskin.info/userfiles/ file/Economic-Annals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf. 20. Paj^k, K., Kamins-ka, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217, http://fkd.org.ua/article/ view/91052/92128.
References
1. Economic zones in the ACEAN / UNIDO Country office in Viet Nam. August, 2015. 111 p. unido.org. Retrieved from https://www.unido.org/sites/default/files/ 2015-08/Uœ_Viet_Nam_Study_FINAL_0.pdf.
2. Poiedynok V.V. (2003). Pravovyi rezhym industrialnykh parkiv v Ukraini [Legal regime of industrial parks in Ukraine]. Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsional'nogo universiteta im. V.I. Vernadskogo. Seriya «Yuridicheskiye nauki» - Scientific notes of the Tauride National University. IN AND. Vernadsky. Series "Juridical Sciences", Vol. 26 (65), №2-2, рр. 138-143 [in Ukrainian].
3. Pro industrialni parky: Zakon Ukrainy № 5018-VI za stanom: 21 chervnia 2012 roku [About industrial parks: Law of Ukraine № 5018-VI as of: June 21, 2012]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/5018-17 [in Ukrainian].
4. Mytnyi Kodeks Ukrainy №4495-VI vid 13.03.2012 r. [Customs Code of Ukraine № 4495-VI dated March 13, 2012]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/4495-17/stru [in Ukrainian].
5. Halasiuk V.V. Industrialni parky: mify ta realii [Industrial parks: myths and realities]. (n.d.). segodnya.ua. Retrieved from https:// www.segodnya.ua/opinion/galasuk column/ndustraln-parki-mfi-ta-real-762486.html [in Ukrainian].
6. Industrialni parky v Ukraini: shcho tse take i chy vdastsia yikh reanimuvaty [Industrial parks in Ukraine: what is it and whether they can be resuscitated]. (n.d.). mind.ua. Retrieved from https://mind.ua/publications/ 20186816-industrialni-parki-v-ukrayini-shcho-ce-take-i-chi-vdastsya-yih-reanimuvati [in Ukrainian].
7. Yehorova O.O., Manav E. (2016). Orhanizovani industrialny zony Turechchyny: fiskalne stymuliuvannia [Organized industrial zones of Turkey: fiscal stimulation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific herald of Uzhgorod National University, Issue 6, part 1, р. 109-116 [in Ukrainian].
8. Yehorov I.Yu., Boiko O.M., Hryha V.Yu. (2015). Industrialni parky v Ukraini: problemy stanovlennia ta perspektyvy rozvytku [Industrial parks in Ukraine: problems of formation and prospects of development]. Kyiv, N.p. [in Ukrainian].
9. Europe and Central Asia regional conference on industrial parks as a tool to foster local industrial develop-
ment: conference report (17-18 April 2012, Baku, Azerbaijan, UNIDO. Retrieved from https://www.umdo. org/ sites/ default/files/2015-11/Europe_and_Central_AsiaIndustrial _Park_Compendium_1_0.pdf.
10. Kostyunina G.M. (2018). Cvobodnyye ekono-micheskiye zony v praktike V'yetnama [Free economic zones in the practice of Vietnam]. Yugo-Vostochnaya Aziya: aktual'nyye problemy razvitiya - Southeast Asia: Actual Problems of Development, Vol. 1, №2 (39), p.121-135 [in Russian].
11. Sai-Bodnar L. (2016). Industrialni parky: novi mozhlyvosti [Industrial parks: new opportunities]. Visnyk: ofitsiino pro podatky - Bulletin: Officially about taxes, 23 (881). Retrieved from http://www.visnuk.com.ua/ ua/pubs/ id/ 9929? issue=276 [in Ukrainian].
12. Pro vnesennia zmin do Mytnoho kodeksu Ukrainy shchodo rozvytku vitchyznianoho vyrobnytstva shliakhom stymuliuvannia zaluchennia investytsii v realnyi sektor ekonomiky cherez industrialni parky»: Proekt Zakonu Ukrainy №2555a-d: za stanom na 25 kvitnia 2016 r. [On Amendments to the Customs Code of Ukraine regarding the development of domestic production by stimulating the attraction of investments into the real sector of the economy through industrial parks ": Draft Law of Ukraine No. 2555a-d: as of April 25, 2016]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web proc4_1?pf3511=58869 [in Ukrainian].
13. Pro vnesennia zmin do rozdilu KhKh "Perekhidni polozhennia" Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo rozvytku vitchyznianoho vyrobnytstva shliakhom stymuliuvannia zaluchennia investytsii v realnyi sektor ekonomiky cherez industrialni parky: Proekt Zakonu Ukrainy №2554a-d: za stanom na 25 kvitnia 2016 r. [On Amendments to Section XX "Transitional Provisions" of the Tax Code of Ukraine regarding the development of domestic production by stimulating the attraction of investments into the real sector of the economy through industrial parks: Draft Law of Ukraine No. 2554a-d: as of April 25, 2016]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58867 [in Ukrainian].
14. Liashenko V.I. (2012). Finansovo-regulyatornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu [Financial and regulatory regimes to stimulate economic development: an introduction to economic regimeology]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
15. Lekar S.I. (2017). Mizhnarodni ta vitchyzniani realii funktsionuvannia industrialnykh parkiv [International and national realities of functioning of industrial parks]. Ekonomika promyslovosti - Economy of the industry, 1, pp. 80-94 [in Ukrainian].
16. Amosha A.I., Dubinina M.V., Katsura S.N., Lyashenko V.I., Marchenko V.N. (2005). Regiony Ukrainy: otsenka konkurentosposobnosti [Regions of Ukraine: assessment of competitiveness]. Ekonomist -Economist, 12, pp. 62-74 [in Russian].
17. Lyashenko V.I., Pavlov K.V. (2007). Nanoeko-nomika, nanoindustriya, nanotekhnologii: problemy i perspektivy razvitiya i upravleniya v slavyanskikh stranakh SNG [Nanoeconomics, nanoindustry, nanotech-nology: problems and prospects of development and ma-
nagement in the Slavic countries of the CIS]. Apatity, KSC RAS [in Russian].
18. Liashenko V.I., Kotov Ye.V. (2015). Ukraina KhKhl: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu» [Ukraine XXI: Neo-industrial state or "crash of the project"]. Kyiv, IIEP of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
19. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), рр. 20-25. Retrieved from http://soskin.info/userfiles/ file/ Economic-Annals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf.
20. Paj^k, K., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), рр. 204-217. Retrieved from http://fkd.org.ua/article/ view/91052/ 92128.
Ляшенко В. I., Ляшенко А. Ю. Зарубiжний до-свщ надання митних пшьг мщмриемствам-учасникам 1ндустр1альних маркш: висновки для УкраТни
У CTarri наголошуеться важливiсть створення ш-дустрiальних парив в Украш з метою прискорення eK0H0Mi4H0r0 та регiонального промислового роз-витку. Проведено порiвняльний аналiз «спешального пiльгового режиму» iндустрiальних паркiв в кранах, що розвиваються, та Украшг Проаналiзовано чинне за-конодавство, що стосуеться дiяльностi iндустрiальних паркiв в УкраМ. Особливу увагу придiлено дослвд-женню митних пiльг в iндустрiальних парках в Украiнi та за кордоном. Розглянуто нормативно-правовi акти, що мають на метi врегулювати дiяльнiсть iндустрiаль-них паркiв, з позицп наявностi в них стимулiв для тд-приемницькоi дiяльностi. Надано характеристику тль-говому режиму в митнш сферi в Украш порiвняно з шшими крашами, що розвиваються. Запропоновано подальшi напрями дослiдження цiеi' теми.
Ключовi слова: шдус^альний парк, «спещаль-ний режим» iндустрiального парку, правовий режим, фiнансово-регуляторний режим, пiльгове оподатку-вання, регуляторне стимулювання, iмпортне мито, ми-тнi збори, ПДВ, акциз.
Ляшенко В. И., Ляшенко А. Ю. Зарубежный омыт предоставления таможенных льгот мредмри-ятиям-участникам индустриальных марков: выводы для Украины
В статье отмечается важность создания индустриальных парков в Украине с целью ускорения экономического и регионального промышленного развития. Проведен сравнительный анализ «специального льготного режима» в индустриальных парках в развивающихся странах и Украине. Проанализировано действующее законодательство, касающееся деятельности индустриальных парков в Украине. Особое внимание уделено исследованию таможенных льгот в индустриальных парках в Украине и за рубежом. Рассмотрены нормативно-правовые акты, имеющие цель урегулировать деятельность индустриальных парков с позиции наличия в них стимулов для предпринимательства. Дана характеристика льготному режиму в таможенной сфере в Украине в сравнении с другими развивающимися странами. Предложенные дальнейшие направления исследования по этой теме.
Ключевые слова: индустриальный парк, «специальный режим» индустриальных парков, правовой режим, финансово-регуляторный режим, льготное налогообложение, регуляторное стимулирование, импортная пошлина, таможенные сборы, НДС, акциз.
Liashenko V., Liashenko A. Foreign experience of granting customs privileges to enterprises in the industrial parks: conclusions for Ukraine
The article emphasizes the importance of the creation of industrial parks in Ukraine in order to accelerate economic and regional industrial development. The authors carried out a comparative analysis of the "special privileged regime" of the industrial park in developing countries and Ukraine. The current legislation concerning industrial park activity in Ukraine is analyzed. Particular attention is paid to the study of customs privileges in the industrial parks in Ukraine and abroad. An analysis of regulatory acts aimed at regulating industrial park activity from the standpoint of availability of incentives for entrepreneurship. The characteristics of the preferential regime in the customs sphere in Ukraine are given in comparison with other developing countries. Further research directions on this topic are proposed.
Keywords: industrial park, "special regime" of industrial park, legal regime, financial regulatory regime, preferential taxation, regulatory stimulation, import duty, customs duties, VAT, excise.
Стаття надшшла до редакцй 24.01.2019
Прийнято до друку 28.03.2019
