CC BY
68
УДК 330.341.424 Олексш Олександрович Молдован,
завгдувач сектору Нацюнальний шститут стратегiчних дослвджень при Президентовi Укра!ни, Кшв
ДОЩЛЬШСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1НДУСТР1АЛЬНИХ ПАРК1В В УКРА1Н1
Пюля внесення змш до Податкового кодексу Укра!ни (ПКУ) щодо функщонування спрощено! системи оподаткування, обл1ку та звггносп у сфер1 податкового законодавства Укра!ни залишилось останне невиршене
фундаментальне питання - функщонування спещальних економ1чних зон (СЕЗ). Позищя розробниюв ПКУ е такою: оскшьки в результат зниження номшальних ставок ключових нащональних податюв податкове навантаження на економшу Укра!ни буде одним 1з найнижчих у Сврош, то немае сенсу надавати додатков1 податков1 преференций Под1бне переконання е не зовс1м обгрунтованим { може обернутися для Укра!ни втратою значного обсягу швестицш.
Дшсно, номшальш ставки у европейських кра!нах сьогодш дещо вищ1, шж будуть в Укра!ш шсля остаточного зниження податку на прибуток до 16%, ПДВ - до 17%, а також в1ропдного зменшення навантаження на фонд оплати пращ для роботодавщв у процес пенсшно! реформи. Водночас для швестицш, передуем, у високотехнолопчш галуз1 економши, у кра!нах €С функщонують особлив1 фюкальш режими, проти яких Укра!на нав1ть 1з найнижчими номшальними ставками апрюр1 не е конкурентоспроможною.
У даному контекст держав1 необхщно переглянути свою пол1тику щодо СЕЗ задля можливост застосування !х найбшьш ефективних тишв на територи Укра!ни. Зокрема, на нашу думку, розбудова системи 1ндустр1альних парюв е не тшьки дощльним, а й необхщним кроком у напрям1 стимулювання швестицш у промислове виробництво та полшшення И галузево! структури.
Нараз1 в суспшьсга, в експертному середовищ1 й у влад1 тривають дискусп щодо
дощльност1ндустр1альних парюв, тому дане питання залишаеться вщкритим та досить актуальним як на теоретичному, так { на прикладному р1внях.
Науков1 дослщження функщонуван-ня СЕЗ в Укра!ш активно здшснюють М. Влащук, В. Лушкш, О. Егорова, О. Мазур, О. Чмир [1-5] та шшь Вони зробили значний внесок в анал1з досвщу функщонування СЕЗ в Укра!ш, зокрема шдустр1альних парюв. Разом 1з тим об'ективно через незначний часовий пром1жок вщ часу набрання чинносп Податкового кодексу, сьогодш ще недостатньо розкрита тема можливост запровадження окремих тишв СЕЗ в умовах ново! податково! системи.
Прийняття Податкового кодексу сприяло утвердженню в Укра!ш вщносно нейтрально! податково! системи. За виключенням досить обмеженого кола галузей, яким надаш тимчасов1 пшьги з ПДВ I податку на прибуток, I преференцш для малого б1знесу, податкова система не мютить шших пшьгових режим1в, у тому числ1 1 преференцш для спещальних економ1чних зон. Чомусь вважаеться, що 1з вступом в д1ю кодексу СЕЗ як таю були лшвщоваш. Насправд1, Закон Укра!ни «Про загальш засади створення { функщонування спещальних (вшьних) економ1чних зон» [6] залишаеться чинним, як { ряд закошв про утворення окремих СЕЗ.
Натомють ПКУ позбавив !х бшьшост податкових преференцш, залишивши лише пшьги з1 сплати вв1зного мита на обладнання, яке не виготовляеться в Укра!ш, { лише для учасниюв 17 технолопчних парюв. Унаслщок цього сьогодш склалася досить парадоксальна ситуащя: практично жодних економ1чних стимул1в у межах СЕЗ шдприемства не мають, проте змушеш зазнавати додаткових перев1рок щодо
©О.О. Молдован, 2011
дотримання умов ре^заци швестицшних проектiв. Через це компани, якi розвивали бiзнес у СЕЗ, намагаються або перевести свою дiяльнiсть пiд загальний режим, або просто залишають кра!ну.
Сьогодш в Укра1ш поняття «СЕЗ» повшстю дискредитоване й асоцiюeться в бшьшост громадян, як правило, з колосальними податковими пшьгами, корупцieю та втраченими бюджетними коштами. Така практика дшсно мала мiсце, хоча е приклади i досить успiшних проектiв, яю дозволили залучити швестици у високотехнолопчш виробництва та створити робочi мюця. Через негативний вiдтiнок будь-якi шщативи щодо запровадження спецiальних режимiв економiчноl дiяльностi намагаються представляти окремо вщ закону про СЕЗ. Зокрема, Закон Украши «Про спецiальний режим шновацшно! дiяльностi технологiчних парюв» [7] жодного разу не посилаеться на нього (! взагалi не згадуе про СЕЗ), хоча технопарки е одним iз найбшьш поширених видiв СЕЗ.
У лютому 2011 р. на розгляд Верховно! Ради був винесений законопроект, який пропонуе форматзувати в окремий режим економiчноl дiяльностi ще один вид СЕЗ -iндустрiальнi (промисловi) парки. Його iнiцiатором виступили представники i влади, i опозици, тому здавалося, що iснуе певний консенсус щодо дано! ще1. Але сам проект мютив украй дискусшш норми, тому згодом був знятий iз розгляду парламенту. Шкода, що досить перспективна щея може бути втрачена через те, що колись вона була некоректно застосована в Укра1ш, i через те, що законодавцi не можуть чггко та зрозумiло для суспшьства донести И суть i потенцiал. Мiж тим саме iндустрiальнi парки е найбiльш дiевим i ефективним механiзмом залучення iнвестицiй в Украшу.
1ндус^альш парки е одними з найпоширешших видiв СЕЗ, яю створенi як в економiчно розвинутих крашах, так i у крашах, що розвиваються. Бiльшiсть краш, яю е сусiдами Украши, тобто прямими конкурентами за швестици в регюш, також активно розвивають систему шдус^альних паркiв. Варто вiдзначити, що у европейських та росшських iндустрiальних парках умови для iнвесторiв наразi е бшьш
преференцiйними, нiж iснували в Укра1ш до 2005 р. 1нше питання, у них вiдсутнi таю масштабш зловживання, якi мали мюце в нас.
Як показуе практика, шдус^альш парки в Укра1ш часто плутають iз <жртуальним» фiскальним простором, у якому зменшене податкове навантаження. Насправд^ iндустрiальний парк - це лише юридично вiдокремлена земельна дшянка, призначена для розмiщення промислового виробництва. Площа iндустрiальних паркiв, як правило, коливаеться вщ кiлькох десятюв до кiлькасот гектарiв у межах одше! територiально-адмiнiстративноl одиницi, що видшена для промислового розвитку. На них досить часто (але необов'язково) поширюються спецiальнi режими
економiчноl дiяльностi, в окремих випадках i особливий податковий режим, вщмшний вiд загального.
Поширешсть iндустрiальних паркiв у свiтi обумовлена нижченаведеними чинниками.
По-перше, вони сприяють пiдвищенню iнвестицiйноl активностi в економщ, адже сама суть функцiонування iндустрiальних паркiв полягае у збiльшеннi швестицш. Допуск в iндустрiальний парк, як правило, обмежений мшмальним обсягом швестицш, який компашя мае вкласти в розвиток виробництва. Крiм того, виробництво в межах iндустрiального парку автоматично розширюе попит на продукцiю сумiжних галузей промисловостi, чим стимулюе !х розвиток. Додатковим джерелом iнвестицiй також е бюджетнi видатки на розбудову в межах шдус^альних паркiв шфраструктури та логiстики.
По-друге, iндустрiальнi парки дозволяють лептимно (з точки зору дотримання норм i правил СОТ) субсидувати прiоритетнi галузi промисловостi, як правило, високотехнолопчш. Будь-яка субсищя в остаточному шдсумку покликана зменшити витрати тдприемств: держава може надавати И у формi бюджетних видаткiв на розвиток шфраструктури або звшьнити шдприемство вiд сплати частини податкiв. Безумовно, держава не може надавати таку допомогу для вше! економши,
оскшьки просто не матиме фшансових pecypciB на реалiзацiю сво'х функцiй. Бшьш того, запровадження пiльгового податкового режиму для Bcieï економiки не мае сенсу, адже навiщо стимулювати, наприклад, торгiвлю чи експлyатацiю природних ресуршв? Цi галyзi, хоч i е важливими, проте не впливають на яюсний розвиток економiки. Але юнуе комплекс галузей промисловостi, якi можуть принести значш економiчнi вигоди, навт якщо вони сплачують досить незначш обсяги податкiв. Такими вигодами можуть бути швестици, робочi мiсця, при-плив валюти, зростання доходiв населення, попит на освiтy тощо. Очевидно, що розвиток суднобудування чи
лгакобудування, навiть якби вони не приносили жодноï копiйки до бюджету, матиме набагато бшьше загальноï користi для економiки та держави загалом, нiж добування й експорт газу та нафти, яю дають наддоходи до бюджету. Через це держава готова вщмовитися вiд частини власних доходiв у виглядi податюв заради того, щоб данi шдприемства розмiщyвалися на ïï територiï. Iндyстрiальнi парки дозволяють надати особливо сприятливий режим економiчноï дiяльностi для таких галузей.
По-трете, розвиток iндyстрiальних парюв дозволяе економiчно, екологiчно та естетично структурувати населенi пункти, «очистивши» мюта вiд промислового виробництва. В останне десятилотя iснyе тенденцiя до розширення середньо' площi iндyстрiальних парюв, що пов'язано з бажанням оргашв влади сконцентрувати в них як новоствореш пiдприемства, так i дiючi промисловi пiдприемства (фактично, винести ix за територiю населеного пункту). Концентрацiя промислового виробництва на обмежених площах за межами житлових, iсторико-кyльтyрниx та рекреацшних територiй не лише робить економшу громади бiльш ефективною через зниження транзакцшних витрат, але й дозволяе полшшити якiсть життя й еколопчний стан у вiдповiдномy населеному пункта Уже зараз у багатьох европейських мютах уся мiсцева промисловють концентруеться виключно в межах шдус^ального парку. Для Украши, мiста яко' становлять конгломерат iз
житлових масивiв та екологiчно шкiдливиx пiдприемств, даний аспект е вкрай важливим.
Вщзначимо, що попри значну поширенiсть iндyстрiальниx паркiв, iснyють i певнi проблеми. На практищ багато iндyстрiальниx парюв, особливо у крашах, що розвиваються, або взагалi незадiянi, або мають значний обсяг вiльниx площ. Це обумовлено:
профщитом створених потужностей -якщо шщатором створення iндyстрiального парку виступають мiсцевi громади, то виникае ситуащя, коли кожна громада зазвичай намагаеться створити власний iндyстрiальний парк, незважаючи на те, що поруч уже може функцюнувати подiбний парк;
обмеженiстю термiнy дiй пшьг -частими е випадки, коли компани приходять в iндyстрiальний парк на термш ди податкових пшьг, шсля чого перебазовуються в шший iндyстрiальний парк у межах або за межами кра'ни, бажаючи отримати новi пiльги;
слабкою та низькою ефектившстю роботи щодо залучення iнвесторiв;
наявнiстю бiльш привабливих режимiв економiчноï дiяльностi в сyсiднix крашах.
Назваш недолiки мають бути враxованi при розробщ законодавства та практики функцюнування iндyстрiальниx паркiв в Украïнi. При цьому необхщно мати на уваз^ що для забезпечення yспiшностi iндyстрiальниx паркiв режим економiчноï дiяльностi для iнвесторiв у i'x межах мае бути не просто сприятливим, а бшьш сприятливим, нiж у сусщшх державах.
Значною мiрою дiевiсть iндyстрiальниx паркiв як iнстрyментiв стимулювання промислово' активностi визначаеться рядом регулятивних меxанiзмiв i'x фyнкцiонyвання, помiж яких найважлившими е питання yправлiння та власносп, меxанiзмy залучення iнвесторiв i система стимyлiв та пiльг, що надаються на i'x територи.
1. Управляюча (керуюча) компашя та питання власность 1шщатором створення парку може виступати як держава, так i приватш швестори. Водночас в Укра'ш, як i в бшьшост кра'н, що розвиваються, приватш вдус^альш парки, скорш за все, у
клаотчному виглядi нe знaйдyть зaцiкaвлeноcтi y пpивaтниx iнвecтоpiв. Цe пояcнюeтьcя тим, що пpивaбливicть iндycтpiaльниx пapкiв для iнвecтоpiв полягae в тому, що швний cyб'eкт (таким можe бути лишe дepжaвa) бeзкоштовно 6epe на ce6e чacтинy ïx витpaт на вeдeння бiзнecy. У такий отошб iнвecтоpи (оcобливо iнозeмнi) отpимyють пpeмiю за pизик, пов'язаний iз нecтaбiльнicтю вeдeння бiзнecy в тaкиx ^arnax, як Укpaïнa.
Очeвидно, якщо облаштуванням та зaбeзпeчeнням дiяльноcтi iндycтpiaльниx nap^ зaймaтимyтьcя пpивaтнi компaнiï, то вони neperaa4yib cвоï витpaти на плeчi yчacникiв пapкy, включаючи влacнy ноpмy пpибyткy. В оcтaточномy пiдcyмкy для iнвecтоpiв втpaчaютьcя eкономiчнi cтимyли для pозмiщeння виpобництвa у пpивaтномy iндycтpiaльномy пapкy.
Як пpaвило, iнiцiaтоpом cтвоpeння iндycтpiaльного пapкy e оpгaни мю^вох' влади, якi зaцiкaвлeнi у стимулюванш iнвecтицiйноï aктивноcтi на cвоïй тepитоpiï. Вони кpaщe обiзнaнi з гeогpaфiчним, тexнологiчним та iнфpacтpyктypним потeнцiaлом, тому компeтeнтнiшe можуть cтвоpити бiзнec-плaн iндycтpiaльного пapкy, нiж cпeцiaлicти цeнтpaльниx оpгaнiв влади. Для облаштування тepитоpiï iндycтpiaльного пapкy та подальшого його обстуговування cтвоpюeтьcя окpeмa юpидичнa оcобa -кepyючa компaнiя.
У бiльшоcтi випадюв у кожному iндycтpiaльномy пapкy дie влacнa окpeмa кepyючa компaнiя. Водночac icнye пpaктикa, коли кepyючa компашя обcлyговye дeкiлькa СЕЗ. Зокpeмa, у РФ у 2006 p. була cтвоpeнa кepyючa компaнiя ВАТ «Оcобливi eкономiчнi зони», у вiдaннi якоï знaxодятьcя дiючi та новоcтвоpювaнi оcобливi eкономiчнi зони Роciï. Сдиним aкцiонepом компaнiï e дepжaвa. Kомпaнiя також здiйcнюe пошук та зaлyчeння iнвecтоpiв iз нaйбiльшиx мiжнapодниx i pоciйcькиx коpпоpaцiй або нeзaлeжниx cпeцiaлiзовaниx компанш cepeднього pозмipy.
У кpaïнax Цeнтpaльно-Сxiдноï Свpопи (Словаччина, Польща, Угоpщинa) дie дeщо вiдмiннa cиcтeмa i, на наш погляд, бшьш eфeктивнa за вiдcyтноcтi чiткоï
aдмiнicтpaтивноï вepтикaлi, яка ^итаманна РФ. Оcкiльки iнiцiaтоpом cтвоpeння iндycтpiaльного пapкy e мyнiципaлiтeт, то у статутному фондi кepyючоï компани йому нaлeжить контpольний або найбшьший мiноpитapний пaкeт aкцiй. Цeнтpaльний ypяд, здiйcнюючи полiтикy cтимyлювaння iнвecтицiй, можe викупити чacтинy aкцiй для пiдтpимки pозвиткy пpоeктy, якщо ввaжaтимe його eфeктивним. 1нша чacтинa aкцiй pозподiляeтьcя мiж yчacникaми iндycтpiaльного пapкy з мeтою зaбeзпeчeння можливоcтi впливати на дiяльнicть кepyючоï компaнiï. Такий мexaнiзм зpyчний тим, що чepeз iнcтpyмeнти додaтковоï eмiciï дозволяe здiйcнювaти пiдтpимкy кepyючоï компaнiï з мeтою peaлiзaцiï новиx зaxодiв щодо якicнiшого зaбeзпeчeння дiяльноcтi iндycтpiaльного пapкy.
2. Мехашзм залучення iHeecmopie. Пpоцec пошуку та пepeконaння iнвecтоpiв, що caмe даний iндycтpiaльний пapк e пpивaбливим для нього, e доотть cклaдним. Цим мають cпiльно зaймaтиcя кepyючi компани, мунщипалтети, peгiонaльнi та дepжaвнi оpгaни влади.
Звичайно pоль peгiонaльноï та мicцeвоï влади доcить значна в цьому ^овда, пpотe вони (а тим бiльшe кepyючi компaнiï) ж мають pecypciв для пошуку та зaлyчeння потyжниx iнозeмниx iнвecтоpiв. Бшьш того, iнвecтоpaм cклaдно визначити cвоï пpiоpитeти, якщо одночacно вони отpимyють iнфоpмaцiю пpо дecятки iндycтpiaльниx nap^.
Для зaбeзпeчeння eфeктивнiшого пошуку iнвecтоpiв цeнтpaльний ypяд чacто cтвоpюe окpeмi оpгaни цeнтpaльноï влади, мeтою якиx e пошук iнозeмниx iнвecтоpiв за коpдоном для ïx зaлyчeння до iндycтpiaльниx пapкiв. Зокpeмa, у Словаччиш, яка «пepeтягнyлa» на cвою тepитоpiю виpобничi потyжноcтi бaгaтьоx cвiтовиx rnpropa^^ цим питанням зaймaeтьcя цeнтpaльнe дepжaвнe aгeнтcтво SARIO (Словaцькe aгeнтcтво pозвиткy тоpгiвлi та iнвecтицiй). Агeнтcтво фоpмye каталог пpопозицiй мicцeвиx оpгaнiв влади (тобто пepeлiк доcтyпниx та запланованж iндycтpiaльниx пapкiв у кpaïнi) i пpопонye iнвecтоpy нaйцiкaвiший для нього вapiaнт. Очeвидно,
що шоземному швестору зручнiше вести дiалог з однiею структурою, яка знаходиться у столищ держави, шж самостшно аналiзувати десятки варiантiв, якi до того ж часто знаходяться на перифершних територiях.
3. 1нструменти державноI тдтримки. Для стимулювання приходу бiзнесу в iндустрiальнi парки держава застосовуе широкий перелш iнструментiв тдтримки. Передуем, пiдтримка дiяльностi iндустрiальних парив з боку держави полягае у здшсненш iнженерноl пiдготовки дiлянки, забезпеченш постачання газу, електрично1 та тепловоз' енерги, води, функцiонування системи водовщведення, проведення та налагодження транспортних комунiкацiй (автомобiльнi дороги, доступ до пор^в, аеропортiв, залiзничних колiй), розбудовi прикладно1 iнфраструктури (адмiнiстративнi будiвлi, складсью примiщення тощо).
Крiм того, iз практики функцiонування европейських та росшських iндустрiальних паркiв можна видiлити таю форми державно1 пiдтримки:
а) ствфтансування твестщтних про-ектгв. Наприклад, швестор презентуе проект будiвництва певного шдприемства на територи шдус^ального парку. На основi кошторису проекту держава фактично бере на себе частину зобов'язань з його фiнансування через рiзнi способи фшансово1 пiдтримки (умовнi податковi пшьги, прямий трансферт, пiльговий кредит тощо). На цьому шдтримка держави заюнчуеться, а пiдприемство продовжуе користуватися лише шфраструктурними послугами iндустрiальних паркiв;
б) опосередковане зменшення витрат гнвесторгв, о^м як обслуговування парку. Держава може взяти на себе забезпечення пiдготовки, проживання та доставку необхiдних квалiфiкованих ка^в, охорону промислових об'ектiв, частину сощального страхування, пiльговий доступ до транспортно1 та лопстично1 iнфраструктури тощо;
в) надання податкових тлъг. Держава може надавати окремi податковi пiльги на постшнш основi без цшьово1 прив'язки. Таю
методи застосовуються з метою стимулювання збшьшення обсягiв виробництва шляхом розширення фiнансових ресурсiв пiдприемств.
Види податкових стимулiв досить рiзноманiтнi:
податковi канiкули, передусiм зi сплати податку на прибуток, землю та нерухоме майно. 1х змiст полягае в тимчасовому звшьненш пiдприемства вiд сплати цих податюв за умови спрямування цих кош^в на iнвестицiйнi цiлi або збшьшення виробництва й експорту продукци;
зниженi (пiльговi) податковi ставки по-датку на прибуток, землю та нерухоме майно як менш витратна для держави альтернатива податковим кашкулам;
iнвестицiйний податковий кредит, який може бути двох вцщв: 1) вщстрочення сплати нарахованого податку (часто з додаванням вiдсоткiв за користування); 2) спрямування нарахованого податку на швес-тицшш цiлi;
податкова знижка, тобто зменшення бази оподаткування шляхом внесення витрат на швестицшш цiлi до складу валових витрат;
прискорений метод податково1 амор-тизац^. Цей шструмент застосовуеться у переважнiй бшьшосп кра1н не лише в шдуст-рiальних парках, але й у загальнш системi оподаткування. При цьому норми аморти-зац^ значно вищi за укра1нський варiант прискорено1 амортизации Зокрема, у Канадi програмне забезпечення амортизуеться за нормою 50%, матерiальнi основнi фонди -30-50, нерухомють - 20%. Метод прискоре-но! амортизац^ спрямований на те, щоб досягти перевищення фiскальноl амортизаци над економiчною (бухгалтерською). Завдяки цьому шдприемства отримують значний ресурс для швестицш, не сплачуючи податку на прибуток чи вщсотюв за користування кредитом;
амортизацшна премiя, що передбачае можливють вiднесення на валовi витрати додаткового вщсотка вартостi основних засобiв;
звшьнення вiд сплати ПДВ та мита обладнання, яке не виробляеться у крашц
знижeнa ставка вiдpaxyвaнь до шщ-альнж фондiв iз фонду оплати ^ащ ^ащв-никiв, зaйнятиx нayково-доcлiдними pозpобкaми;
можливicть випиcyвaти подaтковi вeкceлi ^и iмпоpтi пpодyкцiï;
звiльнeння чи пом'якшeння вимог щодо обов'язкового пpодaжy вaлютноï виpyчки.
В оcтaточномy пiдcyмкy вш зaxоди дepжaвноï пiдтpимки зводятьcя до змeншeння витpaт iнвecтоpiв. Таким чином, дepжaвa для зaлyчeння iнвecтицiй мae нe cтвоpювaти видимicть фоpмyвaння cпpиятливого eкономiчного cepeдовищa, а взяти на ceбe чacтинy peaльниx витpaт.
Зacтоcовyючи пeвнy комбiнaцiю нaзвaниx зaxодiв дepжaвноï пiдтpимки, можна доcягти пpивaбливоcтi iндycтpiaльниx пapкiв i в Укpaïнi. Водночac вiдзнaчимо, що головна мeтa eкономiчниx (зокpeмa, фicкaльниx) cтимyлiв у paмкax iндycтpiaльниx пapкiв полягae нe в наданш ïx yчacникaм бiльш cпpиятливиx нepинковиx пepeвaг, а у змeншeннi нaвaнтaжeння на доxiд та ^ибуток, що дозволить збiльшити iнвecтицiï та в^обництео. 1з цieï пpичини, на наш погляд, видaeтьcя нeкоpeктним надання подaтковиx пiльг щодо cплaти податюв на cпоживaння, пepeдyciм ПДВ, та ^упи eкологiчниx подaткiв.
Висновки та пропозицИ Iндycтpiaльнi пapки нe лишe в pозвинyтиx, aлe i ^arnax, що pозвивaютьcя, cтaють нeвiд'eмною частиною eкономiчноï cиcтeми. Вони e iнcтpyмeнтом cтимyлювaння пpомиcлового виpобництвa, зaлyчeння i^ecrn^^ збiльшeння зaйнятоcтi нaceлeння,
виpiвнювaння piвня eкономiчного pозвиткy peгiонiв. Загалом, дея iндycтpiaльниx пapкiв e доcить пepcпeктивною та eкономiчно вигiдною як для пiдпpиeмcтв, так i для дepжaви.
У даному контeкcтi Укpaïнa, яка вiдчyвae гоcтpий дeфiцит iнвecтицiйниx pecypciв i мae дeфоpмовaнy cтpyктypy пpомиcловоcтi, мae активно pозвивaти cиcтeмy iндycтpiaльниx пapкiв. Доцiльною e peaлiзaцiя пол^ики cтвоpeння
iндycтpiaльниx пapкiв у тpи eтaпи:
1. Розpобкa чiткоï зpозyмiлоï концeпцiï pозвиткy iндycтpiaльниx rnp^. Ця концeпцiя мae бути cвоepiдним пpоcпeктом iз дeмонcтpaцieю витpaт i випд дepжaви та бiзнecy, а також мютити дieвi мexaнiзми cтвоpeння iндycтpiaльниx пapкiв, мaкcимaльно нaближeними до yкpaïнcькоï пpaктики.
2. Пpийнягтя Закону У^аши пpо пpовeдeння pядy голота^ пpоeктiв на однiй iз дeпpecивниx тepитоpiй. Цeй пpоeкт мae стати «пpомо-pоликом» для iнвecтоpiв, який cфоpмye пeвнi позитивнi очiкyвaння.
3. На оcновi aнaлiзy фyнкцiонyвaння пapкiв в у^аш^к^ yмовax фоpмyвaння зaконодaвчоï бази для ш^окого зacтоcyвaння iндycтpiaльниx rnp^ на тepитоpiï Укpaïни.
У вщповщному зaконi було б доцiльно:
1. За^шити пpaво iнiцiaцiï cтвоpeння iндycтpiaльного пapкy виключно за оpгaнaми мю^вого caмовpядyвaння. Оcкiльки дepжaвa здiйcнюe фшажову пiдтpимкy дiяльноcтi yчacникiв iндycтpiaльниx rnp^, вона мae мати пpaво визначати пол^ику pозвиткy iндycтpiaльниx пapкiв. Надання ^ава iнiцiaцiï cтвоpeння iндycтpiaльного rnp^ пpивaтним cтpyктypaм пpизвeдe до того, що потужш пiдпpиeмcтвa пpолобiюють вдй cтaтyc виключно для змeншeння витpaт на вeдeння гоcподapcькоï дiяльноcтi шляxом пepeклaдaння обcлyговyвaння iнфpacтpyктypи на плeчi дepжaви. Водночac cтвоpeння iндycтpiaльного nap^ мae бути погоджeнe з оpгaнaми цeнтpaльноï влади та облacноï влади з мeтою пpовeдeння cиcтeмноï полгшки pозвиткy iндycтpiaльниx пapкiв та уникжння пpоблeми виникнeння пpофiцитy потyжноcтeй.
2. Визначити pозподiл чacток у статутному фондi мiж гpомaдою-облacтю-дepжaвою зaлeжно вiд обcягy фiнaнcовоï yчacтi croprn у peaлiзaцiï пpоeктy. Надати учаетикам iндycтpiaльниx пapкiв (компaнiям, якi вешили pозмicтити в ньому cвоe в^обництео) опцiони на володiння 25%+1 акцш для можливоcтi ïx впливу на полгшку кepyючоï компaнiï.
3. Розpобити дieвий мexaнiзм зaлyчeння iнвecтоpiв. Зокpeмa, видaeгьcя доцiльним cтвоpeння окpeмого ведомства в
рамках Мшютерства економiчного розвитку та торпвт, яке б займалося залученням потужних шоземних та вiтчизняниx компанiй в iндyстрiальнi парки Украши. Крiм того, необхщно зобов'язати iнiцiаторiв створення iндyстрiальниx паркiв разом iз проектом створення подавати стратепю залучення компанiй до парку.
4. Запровадити пакет фюкальних стимyлiв (iз паралельним внесенням змш до Податкового кодексу Украши) для учасниюв мyнiципальниx iндyстрiальниx паркiв. При цьому обсяг державно' допомоги мае бути обернено пропорцшним до вщношення показника ВВП на душу населення в регюш розмщення iндyстрiального парку до середнього значення ВВП на душу населення в Укра'ш. 1ншими словами: чим бщшша територiя, тим бшьший обсяг державно' допомоги мае буди наданий учасникам iндyстрiального
парку.
5. Ч^ко прописати меxанiзм контролю громадськостi щодо використання податкових пшьг учасниками iндyстрiальниx паркiв, зобов'язавши i'x пyблiчно розкривати шформащю щодо обсягу отриманих пшьг, напрямiв i'x використання, фiнансовиx та економiчниx показникiв дiяльностi. Крiм того, варто надати право керуючш компани перюдично проводити перевiрки yчасникiв парку щодо вщповщносп ïï дiяльностi вимогам законодавства та договору.
Л^ература
1. Влащук М. ПриПАРКована iндyстрiя / М. Влащук // Вюник податково' служби Украши. - 2009. - № 23. - С. 9-11.
2. Лушкш В.А. Вшьш економiчнi зони у нацiональнiй економiцi та перспективи i'x розвитку [Карти]: моногр. / В.А. Лушкш. -Житомир: Житомир, 2001. - 227 с.
3. Егорова О.О. Запровадження нових форм спещальних режимiв економiчноï дiяльностi в Украïнi / О. Егорова // Економша розвитку. - 2010. - № 2 (54). - С. 33-35.
4. Мазур О.А. Технолопчш парки. Свтовий та укра'нський досвщ / О.А. Мазур, В.С. Шовкалюк. - К.: Прок-Бiзнес, 2009. -70 с.
5. Чмир ОС. Щодо подальших перспектив застосування в господарськiй практищ Украши спецiальниx економiчниx режимiв / ОС. Чмир // Ушверситетсью наyковi записки. Часопис Хмельницького yнiверситетy управлшня та права. - 2007. -№ 3.-С. 179-184.
6. Закон Украши «Про загальш засади створення i функщонування спещальних (вшьних) економiчниx зон» [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офщ. вебсайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2673-12.
7. Закон Украши «Про спещальний режим шновацшно' дiяльностi теxнологiчниx парюв» [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офщ. веб-сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=991-14.
8. Проект Закону «Про вдус^альш (промислов^ парки [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офщ. веб-сайт. -Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1 ?pf3511=33158.
Надтшла до редакци 14.06.2011 р.
