CC BY
9
Mizhnarodni standarty profesiinoi praktyky vnutrishnyoho audytu [International standards of professional practice of internal auditing]. Kyiv: IVA, 2013.
Nemchenko, V. V. et al. Audyt (Osnovy derzhavnoho, nezale-zhnoho profesiinoho ta vnutrishnyoho audytu) [Audit (Principles of public, professional and independent internal audit)]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2012.
Proskurina, N. M. Protsedurne zabezpechennia audytu. Teoriia ta praktyka [Procedural software audit. Theory and Practice]. Kyiv: Informatsiino-analitychne ahentstvo, 2011.
Petryk, O. A. Audyt: metodolohiia i orhanizatsiia [Audit: methodology and organization]. Kyiv: KNEU, 2003.
Rudnytskyi, V. S., Lazaryshyna, I. D., and Sheremeta, H. A. Vnutrishnii audyt [Internal audit]. Rivne: UDUVHP, 2003.
Shalimova, N. S. Sotsialno-ekonomichni aspekty audytu: teoriiaipraktyka [Socio-economic aspects of the audit: Theory and Practice]. Kirovohrad: Imeks-LTD, 2012.
Smetanko, O. V. Teoriia ta praktyka vnutrishnyoho audytu v aktsionernykh tovarystvakh Ukrainy [Theory and practice of internal auditing in joint stock companies in Ukraine]. Kyiv: KNEU, 2013.
Shalimova, N. S. et al. Kontseptsiia nezalezhnosti: zovnishnii i vnutrishnii audyt [The concept of independence: external and internal audit]. Kyiv: Sova, 2012.
Zubilevych, S. "Perspektyvy rozvytku audytu" [Prospects audit]. Bukhhalterskyioblikiaudyt, no. 8-9 (2005): 101-109.
УДК 368.9.06
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д Ф1НАНС0В0Г0 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ I М0ЖЛИВ0СТ1 Й0Г0 ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАТН!
© 2015
ГЕРУС Ю. В.
УДК 368.9.06
Герус Ю. В. Зарубiжний досвщ фшансового забезпечення медичного страхування i можливост його застосування в УкраТш
У статт'1 досл'джено dei групи краш, а саме: краши £вропи та колишнього СРСР, на doceid яких шд спиратися УкраЫ у сферi фшансового забезпечення медичного страхування. Розглянуто централ'вований nidxid (мобтзаф кошт'ю здшснюеться у бюджет, спефльний фонд, загально-державний фонд) i децентрал'вований nidxid (мобтзаф кошт'ю здшснюеться у приватт установи) фшансового забезпечення медичного страхування. Охарактеризовано ключов 'шструменти (фшансов'1, iнcтитуцiйнi, oрганiзацiйнi) дотджуванихкраш, задопомогоюякихбуло досягнуто уcпixiв у формуванш бшьш ефективного iсправедливого фшансового забезпечення медичного страхування. На основiмiжкраiнниx пор'тянь доведено, що на практиц не снуе «ушверсальноЪ модел'> фшансового забезпечення медичного страхування, тому розробку державноi полтики у да-нш сферi шд проводити з урахуванням сощально-полтичних, coцiальнo-екoнoмiчниx та сощально-географ'тиххарактеристик кожноi краши. Ключов'! слова: ф'шансове забезпечення, медичне страхування, реформування мехашзму охорони здоров'я, страховий фонд, централiзацiя, де-централiзацiя. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 8.
Герус Юлiя Васил'юна - астрантка, Нацональний ушверситет державноi податковоi служби Украши (вул. Карла Маркса, 31, м. рп'шь, Кивська
обл., 08201, Украша)
E-mail: gerusjulinka@rambler.ru
УДК 368.9.06
Герус Ю. В. Зарубежный опыт финансового обеспечения медицинского страхования и возможности его применения в Украине
В статье исследованы две группы стран, а именно: страны Европы и бывшего СССР, на опыт которых следует опираться Украине в сфере финансового обеспечения медицинского страхования. Рассмотрены централизованный подход (мобилизация средств осуществляется в бюджет, специальный фонд, общегосударственный фонд) и децентрализованный подход (мобилизация средств осуществляется в частные учреждения) финансового обеспечения медицинского страхования. Охарактеризованы ключевые инструменты (финансовые, институциональные, организационные) исследуемых стран, с помощью которых были достигнуты успехи в формировании более эффективного и справедливого финансового обеспечения медицинского страхования. На основе межстрановых сравнений доказано, что на практике не существует «универсальной» модели финансового обеспечения медицинского страхования, поэтому разработку государственной политики в данной сфере следует проводить с учетом социально-политических, социально-экономических и социально-географических характеристик каждой страны.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, медицинское страхование, реформирование механизма здравоохранения, страховой фонд, централизация, децентрализация. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 8.
Герус Юлия Васильевна - аспирантка, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: gerusjulinka@rambler.ru
UDC 368.9.06
Herus Yu. V. Foreign Experience of Financial Support of Health Insurance, Possibilities of its Implementation in Ukraine
The article examines the two groups of countries, namely the European countries and the former USSR republics, experience of which Ukraine should draw on in the sphere of financial support of medical insurance. Both the centralized approach (mobilization of funds into the budget, special fund, national fund) and the decentralized approach (mobilization of funds into private institutions) of financial support of health insurance have been considered. The key tools (financial, institutional, organizational) of the countries in question, by means of which success had been achieved in the establishment of a more effective and equitable financial support of health insurance, were characterized. On the basis of inter-country comparisons has been proven that there is no «universal» model of health insurance in practice, so that development of public policy in this area should take into account the socio-political, socioeconomic and socio-geographical characteristics of each country. Key words: financial support, health insurance, reforming the health care service mechanism, insurance fund, centralization, decentralization. Pic.: 1. Tabl.: 3. Bibl.: 8.
Herus Yuliia V. - Postgraduate Student, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine) E-mail: gerusjulinka@rambler.ru
Процес реформування систем фшансового за-безпечення медичного страхування мае довго-строковий характер як в економiчно розвине-них кра'1нах, так i в кра'1нах iз перехiдною економiкою, й тксно пов'язаний з масштабними сощальними змша-ми, що мають мксце в цих кра'1нах. Поеднання зовшшни та внутршнк чинникiв, цкей, засобiв та шляхiв прове-дення реформ у кожному окремому випадку е специфГч-ним, тому результати також суттево вГдрГзняються. КрГм того, будь-яю досягнення щодо фiнансово-ресурсного забезпечення медичного страхування не е тим кшцевим пунктом, на якому реформи можна вважати заверше-ними. Запозичення та впровадження кращого досвГду, що базуеться на мГжкра'1нних порiвняннях, надае мож-ливiсть поглибленого аналiзу актуальних для Украши проблем та особливостей процесу реформування. Це наочно показуе, яю з них е ключовими, за допомогою яких iнструментiв було досягнуто успГхи у формуваннi бГльш ефективного i справедливого фiнансового забезпечення медичного страхування.
Науковцями напрацьовано величезний теоретич-ний та практичний доробок щодо вдосконалення фь нансових вГдносин i розвитку медичного страхування. З позицш нашого дослiдження найвагомiшими е пращ таких вчених, як: П. Беллi [2], С. Кашин [2], А. Шдде [3], Л. Попович [4], Г. Цуркану [7], С. Шишкш [5].
Проте серед множини публжацш, оглядiв, реко-мендацiй i офiцiйних документiв лише порiвняно незнач-ну частку може бути використано для впровадження в УкраМ.
Мета статтi полягае в дослГдженш зарубiжного досвiду фiнансового забезпечення медичного страхування та наданш пропозицш щодо його застосування в Украм. Для досягнення поставлено! мети алгоритм до-слiдження мае налiчувати такi кроки.
Першим кроком мае стати вГдбГр кра'1н, на прикла-дi яких буде вивчатися досвГд фiнансових перетворень у сферi медичного страхування.
Другий крок пов'язано з базовою гшотезою нашого дослГдження, а саме: не iснуе «ушверсально!» моделi, певного, всеохоплюючого пiдходу, едино вiрних шстру-ментiв (iнституцiйних, оргашзацшних, фiнансових), здатних забезпечити створення ефективно'1 системи фiнансування охорони здоров'я. Розробку, вибiр, упро-вадження усГх засобiв та заходiв державно'1 фшансово'1 полижи у сферi медичного страхування громадян слГд проводити iз урахуванням шдивГдуальних сощально-по-лiтичних, соцiально-економiчних та економжо-геогра-фiчних характеристик кожно'1 кра'1ни.
Третш крок, узагальнення досвiду реформування медичного страхування, спираеться на систему цГлей державно'1 полiтики в галузi охорони здоров'я, у вГдпо-вiдностi до яких дГ1 учасникiв системи фшансових вiд-носин розглядаються в довго-, середньо- та коротко-строковгй перспективi.
Насамперед, методика выбору кра'1н передбачае визначення для Украши вектора стратепчного розвитку системи медичного страхування, на основг вибору яко-го формуватиметься довгострокова полГтика держави. Перелiк кра'1н, досвгд яких може бути корисним Украм,
досить обмежений г теоретично включае три потенцшш групи:
+ по-перше, кра'1ни бвропи (Зах1дно'1, Центрально'! та СхГдно'1), переважна бГльшкть з яких ниш е учасницями 6С;
+ по-друге, кра'1ни колишнього СРСР (СхГдна бвропа, Центральна АзГя та Далекий СхГд), якГ входять до таких об'еднань, як СНД, Митний Союз тощо;
+ по-трете, решта кра'1н свГту, серед яких можна також видГлити двГ пГдгрупи - розвиненГ (США, Канада, АвстралГя, ЯпонГя, ПГвденна Корея тощо) та тГ, що розвиваються (БразилГя, Аргентина, 1ндГя, КНР, ПАР, Мексика тощо).
З точки зору вдосконалення фшансових мехашз-мГв медичного страхування досвГд кра'1н третьо'1 групи е мМмально корисним. СправдГ, важко собГ уявити «гар-монГзацГю» нормативно'1 бази або оргашзацшних засад вГтчизняних систем медичного страхування Гз канад-ською, австралГйською, американською. Або запрова-дження в УкраМ «японсько'1» або «корейсько'1» моделГ медичного страхування, якГ дшть на основГ фГнансових ресурсГв корпоративного (Гз пожиттевим наймом) та державно-приватного медичного страхування. Ще менш ймовГрш запозичення Гз досвГду ПАР, 1ндГ1 або кра'1н Ла-тинсько'1 Америки, де реформи у сферГ медичного страхування далею вГд завершення Г переважним чином де-монструють негативнГ приклади «реформування».
Таким чином, зосередимо увагу, насамперед, на
досвГд кра'1н бвропи (як прикладГ найбГльш со-
цГально орГентованих систем медичного страхування), а також успшних прикладах удосконалення медичного страхування на пострадянському просторГ, розвиток яких залежить вГд впливу зовшшнГх (система сощально-економГчних вГдносин загалом) Г внутршнГх (темпи економГчного розвитку, ВВП, державнГ видатки на охорону здоров'я) критерГ'в.
З точки зору систематизацГ! досвГду реформування медичного страхування за зовшшшм критерГем данГ кра'1ни формують три групи систем фшансування:
1) розвиненГ, в яких фшансовГ механГзми медичного страхування сформовано, а ниш вГдбуваеться '1хне вдосконалення в напрямку поступового зближення («старГ» кра'1ни - учаснищ 6С);
2) тГ, що розвиваються, Г шсля вГдносно короткого перехГдного перГоду спромоглися реформувати державнГ механГзми фшансування медичного страхування, модершзувавши та послГдовно вдосконалюючи його ш-ституцГональну, органГзацГйну, ресурсну базу (до групи входять «новЬ> кра'1ни - учасницГ 6С);
3) тГ, що розпочали (або розпочинають) розви-ватися, але не завершили реформу вГдносин у сферГ фшансування охорони здоров'я у зв'язку Гз переходом до комплексно'! системи медичного страхування (групу представляють кра'1ни колишнього СРСР, крГм БалтГ1, найменш розвиненГ кра'1ни Швденно-СхГдно! бвропи, до ще'1 ж групи можна вГднести й Украшу).
За внутршшми критерГями, представленими у виглядГ показникГв соцГально-демографГчного та сощ-
о_
о
т о
о о_
о
=п <
ально-економГчного стану, систему фшансування ме-дичного страхування можна подГлити на дев'ять пГдгруп кра'1н (табл. 1).
Групування, наведене вище, дозволяе проводити яюсний аналГз, спираючись на кГльюсш соцГальнГ та економГчнГ показники, наприклад, Гз викорис-танням показниюв економГчного розвитку, таких як ВВП на душу населення Г чисельшсть населення: усГ кра-'1ни можна подГлити на групи великих/середнГх/малих високо-/середньо-/слаборозвинених, Г це дае змогу ви-значити Укра'1ну як велику, слаборозвинену економщ.
Лота вГдбору кра'1н в табл. 1 враховуе також цш полГтики реформування вГтчизняно! системи страхово'1 медицини. Виходячи з цих позицш, сощально-еконо-мГчнГ критерГ! визначають перспективи:
+ довгострокового економГчного зростання, шд-вищення рГвня суспкьного добробуту, сощ-ально'1 захищеностГ, якостГ медичних послуг, що вГдповГдають соцГальним стандартам висо-корозвинених кра'1н (для Укра'1ни це - кра'1ни -учасницГ 6С);
суспГльного розвитку в середньостроковГй перспектива впровадження багатоканально'1 системи финансового забезпечення медичного страхуван-ня, включаючи запровадження обов'язкового медичного страхування, розвиток ринку до-бровГльного медичного страхування, створення системи державних закушвель медичних послуг, монГторингу та контролю (Гз орГентащею на до-сягнення постсощалГстичних кра'1н ЦС6 та, частково, БалтГ1);
оперативних (короткострокових) змГн, спря-мованих на вдосконалення чинного мехашзму фГнансування страхово'1 медицини на основГ досвГду успГшного реформування медичного страхування у крашах колишнього СРСР (яю е найближчими до Укра'1ни за рГвнем економГчного розвитку Г сощального захисту населення).
+
+
УсерединГ кожно'1 з груп ми додатково виокрем-люемо три шдгрупи за критерГем «сталкть системи фшансування охорони здоров'я», що вГдображае збалан-сованГсть системи фГнансового забезпечення (сшввГд-ношення державних Г приватних фшансових ресурсГв, частки бюджету, фондГв сощального страхування, приватних страхових компанш, прямих платежГв населення тощо). Наприклад, серед великих розвинених економГк найбГльш сталГ системи фГнансування функцГонують у ФРН та ФранцГ1, ВеликГй БританГ! та 1спанГ1, що демон-струють певну диспропорщю на користь централГзова-них фГскальних (державний бюджет) джерел фГнансування, а 1талГя - децентралГзованих фГскальних (мГсцевГ бюджети). Застосування даного критерш дае змогу бГльш точно визначити послГдовнГсть реформування мехашзмГв фГнансування медичного страхування.
На основГ вищевказаного загального досвГду груп кра'1н бвропи та колишнГх кра'1н СРСР здшсни-мо огляд фГнансового забезпечення медичного страхування окремо кожно'1 групи. Так, для кра'1н 6в-ропи огляд змш, що вГдбувалися у мехашзмах фГнансування системи охорони здоров'я, починаючи Гз 1990-х рр. ХХ ст., дае змогу ощнити не лише загальш тенденцГ' розвитку медичного страхування, але й дозволяе визначити базовГ складовГ сучасних фГнансових моделей, ви-окремити !хш сильнГ та слабкГ сторони (табл. 2).
Перш за все, звертае на себе увагу той факт, що в розвинених Г перехГдних економжах краш 6С мають мГсце два типи трендГв, кожен з яких е наслГдком дГ' цен-тралГзованих та децентралГзованих чинникГв:
1) у розвинених економжах, якими е ФРН, Фран-цГя, Велика БританГя, 1талГя та 1спанГя, чГтко проявля-еться вГдцентрова тенденцГя, яка вГдображаеться у:
а) поетапнГй централГзацГ' надходжень медичного страхування (етап мобшзаци коштГв) у бюджетнГй системГ, наприклад, у ВеликГй БританГ' це - державний бюджет, або у спещалГзованому фондГ медичного страхування, у ФРН та ФранцГ' - загальнодержавний фонд, державнГ та приватнГ фонди, вГдповГдно;
Таблиця 1
Матриця розподшу краУн Свропи та СНД за критерiями соцiально-економiчного розвитку i соцiально-демографiчного стану
Рiвень соцiально-економiчного розвитку Соцiально-демографiчний стан
Великi краУни (бшьше 20 млн осiб) Середж краУни (до 10 млн оаб) Малi краУни (до 6 млн оаб)
Високий 1. ФРН, Франтя. 2. Велика Британiя, 1спаыя. 3. Iталiя 1. Нiдерланди, Бельгiя, Швецiя. 2. Швейцарiя, Фiнляндiя, Австрiя. 3. Порту^я, Грецiя 1. Норвепя, Дaнiя, Iсландiя. 2. Iрлaндiя, Люксембург. 3. Словенiя, Мальта
Середнiй 1. Польща. 2. Румушя. 3. Росiя 1. Чехiя. 2. Угорщина, Хорва™. 3.Казахстан 1. Литва, Лaтвiя, Естонiя. 2. Словач-чина. 3. Кiпр, Чорногорiя
Низький УкраУна 1. Бол^я. 2. Сербiя. 3. Бiлорусь 1. Молдова, Мaкедонiя. 2. Киргизстан, Грузiя. 3. Вiрменiя, Албaнiя, Босыя i Герцеговина
<
2 ш
Джерело: розроблено автором.
от
и
сг с X
¥2.
=5' а> $ о
3' X
& Р е о
ь а> ■о
ю
О
_1
СП
Таблиця 2
Огляд змш у системах фшансування охорони здоров'я деяких краТн Свропи в 1990 - 2000 рр.
КраТна
Охоплення та перелш _послуг_
Витрати на охорону _здоров'я_
Мобш1зац1я фшансових ресурс! в
Акумулящя фшансових _ресурс ¡в_
Закушвля медичних послуг
ФРН
Починаючи ¡з 2009 р. МС £ обов'язковим для всього населения. ОМС охоплюс 90% населения \ надас доступ до широкого перелку послуг. Прац1вники, яю отримують бтьше 48 000 евро на р|к, члени Тхшх родин, держслужбовц1 \ самозайняп можуть вибирати мЬкОМС \ ДМС. ДМС охоплюс в близько 10%. населения. Часткова оплата: лшарсью засоби, стоматолопчне лкування, вщвщування л1кар1в
Загальы витрати ФРН протягом 1990-2000-х рр. стабтьно £ одними з найвищих серед краТн €С:11-12% ВВП, частка державних витрат скоро-тилася з 82 до 77%, частка прямих платеж^ зросла з 10% до 15%
Основне джерело фшансування -внески СС, середшй розмф внесюв -15% вщ загальноТ суми дохода. Починаючи з 2008 р., розмнр внесюв регулюсться урядом, кошти над-ходять до Нацюнального фонду СС, земельним фондам СС дозволено додатково стягувати ¡з застрахованих фасований страховий внесок. ДМС мае замшюючий характер, включав групи, ви ключей з програм ОМС (держслужбовць самозайняп та особи ¡з високими доходами), страхов! внески регулюються ринковими механвмами
Внески збираються централвовано Нацюнальним фондом СС, державш про-грами ОМС обслуговують близько 250 конкуруючих некомерцшних фонд1в МС, дтльшсть яких регулюсться урядом. Кошти мЬк фондами перерозподтяються за схемою вир1внювання ризиюв для здоров'я з урахуванням вку, стат1 та працездатносп застрахованих
Фонди МС - представники Нацюнального фонду СС уклада-ють контракти в з приватними ЛПУ за теритсральним принципом, застрахован! можуть самостшно вибирати медичний заклад
Францт
ОМС охоплюс постшне населения, пра-цюючих \ оаб, яю перебувають на Тх утриманы, ¡снують державы програми, що покривають медичне обслуговування нелегальних ¡мм1грант1в. Перелк медичних послуг визначасться Нацюнальною спткою фонд1в МС у вщповщносп до рекомендацш Державного департаменту ОЗ. Частков1 доплати: за вщвщування лкаря, лкарсью засоби, виклик швидкоТ допомоги тощо. ДМС ор|£нтовано на вщшкодовання доплат за послуги \ охоплюв понад 90% населения
Загальы витрати на 03 зросли з9,5 до 12% ВВП, частка державних витрат збтыиилася з 76 до 85%
Програми МС фшансуються за ра-хунок внесюв на СС, що сплачують роботодавця1 та прац1вники (43%), по-датку на доходи фвичних оаб (33%), надходжень в1д акцизних збор1в за тютюн \ алкоголь (8%), коил1в ¡нших установ гадального забезпечення (8%) та державних субсидш (2%). Ставки внескв встановлюються централвовано; кошти збирають ор-гани гадального забезпечення. ДМС покривас часткову оплату послуг \ надавться некомерцшними установа-ми взасмострахування (органвоваы за професшним принципом)_
Внески на СС централвовано збирас Казначейство \ розподтясться мЬк фондами та програмами МС Департаментом 03 на неконкурентних засадах
Державы фонди МС закуповують медичы послуги у державних, приватних некомерцшних та приватних комерцшних ЛПУ. Л|карн1 фшансуються через сдину державну систему тарифа на основ1 клУко-статистичних груп в посднанш з бюджетами (кошто-рисами), результата дтльносп та/ або обсягу наданих послуг.
Велика Бриташя
Державна система 03 забезпечус профтактичну, первинну медичну допо-могу, стацюнарне лкування поспйного населения. Перелк рекомендованих послуг надасться Нацюнальним ¡нститутом ОЗ. ДМС охоплюв близько 12% населения, забезпечуючи лкування у приватних ЛПУ, а також витрати на стоматолопчну допо-могу I альтернативну медицину_
Загальы витрати на 03 зросли з 7 до 8%, частка державних витрат скоро-тилася з 89% до 87%
Фшансова основа 03 - загальы податков1 надходження, внески ОМС, яю покривають 8% видатюв на 03. Частка населения, охоплена ДМС за останы роки практично постшна, до 12%, прям1 платеж! населения - до 90% век приватних витрат на 03
Податков1 надходження збирае Казначейство Англм (Мшктерство фшанав), яке раз на 3 роки узгоджув середньо-строковий бюджет ¡з Департаментом 03
Департамент 03 перераховув 85% кошт1в 152 фондам первинноТ медичноТ допомоги, органвованим за теритсральним принципом на основ1 чисельносп застрахованих, населения та показниюв потреби в медичнш допомоз1
м м
Джерело: розроблено автором на основ1 [1].
ЕКОНОМ1КА
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ О БIГ I КРЕДИТ
б) чГткому розмежуванш функцГй мобшзаци та акумуляцГ' коштГв на медичне страхування, коли збора-ми податкГв (внесюв, вГдрахувань) займаеться податко-ва служба, а накопиченням, розподком та перерозподГ-лом - спецГалГзована установа, зазвичай, у особГ НацГо-нального фонду медичного страхування;
в) частковому розмежуванш функцГ' акумуляцГ' коштГв та закушвель медичних послуг: першу найчас-тГше виконуе головний розпорядник коштГв медичного страхування (фонд), а другу - у переважнш бкьшост випадках делеговано його територГальним шдроздкам, Г лише у деяких крашах (у крашах СкандинавГ') переда-еться на виконання шшим установам, наприклад, органам мГсцевого самоврядування у ШвецГ';
г) характерГ вГдносин мГж постачальниками та по-купцями медичних послуг: по кожному випадку кошти, що призначаються для закушвлГ послуг, передаються медичним установам виключно на договГрних засадах (коротко- та середньостроковГ контракти, угоди), а цГ-льове використання фшансових ресурсГв централГзо-вано контролюеться головними розпорядниками (фондом медичного страхування або Мшстерством охорони здоров'я);
2) ГерархГчному розподш функцГ' мГж обов'яз-ковим медичним страхуванням Г добровГльним медич-ним страхуванням: обов'язковГ форми медичного страхування утворюють основну частину доходГв Г переби-рають на себе переважаючу частку видатюв медичного страхування (вГд 70 до 90 Г бкьше вГдсотюв), у той час як добровГльне медичне страхування забезпечуе доповню-юче (для бкьшост кра'н), замГнне або альтернативне медичне страхування;
3) загальнГ (у т. ч. державш) витрати на охорону здоров'я в усГх розвинених крашах зростають, у той час, як частка державних - або повкьно зростае, або коли-ваеться навколо сталого значення; водночас, приватнГ витрати, яю не вГдГграють суттево! ролГ у медичному страхуваннГ, можуть суттевим чином змГнюватися, за-лежно вГд сощально-економГчно! динамГки.
У розвинених крашах сформувалося двГ фшансо-вГ моделГ обов'язкового медичного страхування: 1) солГдарно-бюджетна, яка функцюнуе на основГ системи внесюв на сощальне страхування, що доповню-еться системою вГдрахувань та трансфертГв (субсидГй, дотацГй тощо) з бюджету; 2) фГскально-бюджетна, коли фшансовГ ресурси на обов'язкове медичне страхування формуються за рахунок загальних (спещальних) податкГв Г зборГв або вГдрахувань вГд податкГв на доходи громадян. Уа без виключення моделГ передбачають доповнюючу складову у виглядГ добровкьного медичного страхування, ресурси якого формують страховГ внески приватних осГб, а також, у деяких випадках, компенсацГйнГ транс-ферти нацГональних фондГв соцГального страхування (або бюджетГв). Таким чином, усГ без виключення фшан-совГ моделГ можна вГднести до змГшаного типу.
Зусилля щодо реформування фГнансового забез-печення медичного страхування та охорони здоров'я в розвинених крашах 6С спрямовано на оптимГзацш структури та механГзмГв управлГння фГнансовими ре-
сурсами, пГдвищення доступностГ та покращення яко-стГ медичного обслуговування, розвиток нормативно'' бази, систем монГторингу та контролю - тобто усе те, що можна назвати вдосконаленням оргашзаци чинно'' системи медичного страхування. Саме тому досвГд розвинених краш слГд розглядати як релевантний з точки зору формування стратеги розвитку медичного страхування в УкраМ: при визначенш мк:и, цкей довгостро-кового розвитку, вдосконалення ГнституцГонального та органГзацГйного середовища тощо - для новостворено! украшсько! системи медичного страхування.
ЗГншого боку, значно бкьш корисним для Укра!-
ни е досвГд реформування медичного страхування у крашах колишнього СРСР, яю шсля перших роюв перехГдного перГоду, коли увесь пострадянський простГр пережив значне скорочення видатюв на охо-рону здоров'я, Г це, на тлГ стрГмкого зменшення ВВП, призвело до спроб диверсифкувати Г стабшзувати фГ-нансову базу галузГ за рахунок таких джерел, як: 1) щ-льовГ (адреснГ) податки на охорону здоров'я, зазвичай у формГ податку на заробггну плату, який сплачуеться роботодавцем; 2) платних послуг Г доплат у державних лГкувально-профГлактичних установах, зокрема за ме-дикаменти, процедури тощо; 3) стимулювання приватного медичного страхування [2].
Шсля 10 - 15 роюв перехГдного перюду постра-дянсью краши можна подГлити на три групи за моделлю фГнансового забезпечення охорони здоров'я: 1) у нових крашах - учасницях 6С запроваджено згадуваш вище фГскально-бюджетна та солГдарно-бюджетна моделГ, коли адреснГ податки що стягуються або з зарплати, або у виглядГ вГдрахувань вГд ПДФО та внески на сощаль-не страхування доповнюють одне одного; 2) у деяких колишнГх республГках СРСР - перехГдна солГдарно-бюджетна модель (Росш, Молдова, Казахстан, Киргиз-стан), яю тим чи шшим чином запровадили обов'язкове медичне страхування; 3) перехГдна бюджетно-приватна модель (Украша, БГлорусь, ВГрменГя та шш), де пара-лельно дГють стара «радянська» система фГнансування охорони здоров'я, а дефщит фГнансування покриваеться за рахунок прямих приватних платежГв.
У бкьшосй кра'н було запроваджено цкьовГ податки на охорону здоров'я у виглядГ податку на заробГт-ну плату, або змшана система, коли податок на заро-бГтну плату доповнюеться вГдрахуваннями на сощальне страхування, бюджетними трансфертами та прямими платежами. Наприклад, у ЛитвГ до Фонду державного соцГального страхування стягуеться податок на заробГт-ну плату (3%) Г вГдраховуеться частина податку на доходи фГзичних осГб (30%, табл. 3).
Ставки податку на заробГтну плату суттево вГдрГз-няються залежно вГд кра'ни: у крашах ЦС6 - учасницях 6С вони коливаються вГд 3% в ЛитвГ до 15% в Угорщиш та ХорватГ', тодГ як у РосГ' ставка единого соцГального податку становить лише 2,6 %, у МолдовГ - 5 %, а в БоснГ' та Герцеговиш сягае 17%.
За збГр коштГв, призначених для фГнансування охорони здоров'я, у рГзних кра'нах вГдповГдають рГзнГ оргашзаци: 1) податковГ органи (ЕстонГя, Хорватш, Ро-
Таблиця 3
Зб1р платежiв на обов'язкове сощальне страхування у деяких краУнах Свропи та СНД
КраУна Оргажзащя збору фiнансових ресурсiв обов'язкового сощального страхування Податовi ставки (роботодавц^ найманi працiвники)
Росiя Федеральна податкова служба 2,6% ЗП (2,6 : 0)
Литва Державна податкова шспещя Фонд державного со^ального страхування 3% ЗП (3 : 0); 30% ПДФО
Лaтвiя Служба державних доходiв 28,4% ПДФО
Молдова Нацюнальна компaнiя медичного страхування 5% ЗП (2,5 : 2,5)
Болгaрiя Нaцiонaльний шститут соцiaльного страхування 6% ЗП (1 : 1)
Польща Нaцiонaльний фонд охорони здоров'я 9% ЗП
Естоыя Податковий департамент 13% ЗП (13:0)
Словенiя Державне агентство з облку та податкового адмУстрування 13,25% ЗП (9:0)
Чехiя Нацюнальний фонд медичного страхування 13,5% ЗП
7 страхових компанш (9 : 4,5)
Румунiя 42 районних фонди медичного страхування 14% ЗП (1 : 1)
Словаччина 5 страхових фондiв 14% ЗП (10 : 4)
Хорва™ Державне казначейство 15% ЗП (15 : 0); 0,5% на охорону пра^
Угорщина АдмУстра^я з податкового та фЫансового контролю 15% ЗП (11 : 4)
Боснiя i Герцеговина 10 регюнальних фондiв медичного страхування 17% ЗП (4 : 13)
Джерело: складено автором за даними [1].
сш); 2) нацюнальш установи (фонди, шститути) медич-ного страхування (Болгарш, Румунш, Польща, Молдова та ГншГ); 3) декГлька провГдних компанГй медичного страхування (Чехш, Словаччина).
Запровадження податку на заробГтну плату вГдбу-лося у РосГ! - в 1993 р, у Казахстан - у 1996 р, у Молдо-вГ - у 2004 р., Г хоча цш реформування були однаковими для всГх краш (створення системи обов'язкового медич-ного страхування), шдходи, методи Г результати карди-нальним чином вГдрГзнялися, а наслГдком реформ стало те, що лише в однш краМ, МолдовГ реформа медичного страхування привела до реального зростання витрат на охорону здоров'я.
Започаткування системи обов'язкового медичного страхування в РосГ! передбачало створення тери-торГальних (на рГвнГ областГ) фондГв обов'язкового медичного страхування, до яких надходили б кошти у виглядГ податку на заробГтну плату та платежГв з регю-нального та мГсцевих бюджетГв, проте децентралГзова-ний пГдхГд до акумуляцГ! фГнансових ресурсГв призвГв до зростання розбГжностей мГж платежами на обов'язкове медичне страхування непрацюючого населення. Напри-клад, у 2010 р. стввГдношення податкових вГдрахувань та бюджетних коштГв, що видГляються на фГнансування медичних установ, варшвалося вГд 1 : 5 до 19 : 1 по рГз-них суб'ектах ФедерацГ! [3, с. 25; 4]. У зв'язку з тим, що на регГональному та мГсцевому рГвнях збереглася система прямого бюджетного фГнансування медичних установ, обов'язкове медичне страхування не замшило собою успадковану вГд СРСР систему акумуляцГ! коштГв, а дГ-яло паралельно ш. При цьому координацш фГнансових потокГв мГж цими системами в бГльшостГ випадкГв була
вГдсутня [5]. ЗГ схожими проблемами координацГ! мГж територГальними фондами обов'язкового медичного страхування та органами мшцевого самоврядування зГтк-нулася й система обов'язкового медичного страхування у Казахсташ [6].
З Гншого боку, можна навести позитивний приклад Молдови, де Гз 2004 р. дГе система обов'язкового медичного страхування, в основу яко! було покладено змГну функцГй системи бюджетного фГнансування, цен-тралГзацГю коштГв мГсцевих бюджетГв Гз подальшим аку-мулюванням на рГвш Нацюнально! компанГ! медичного страхування (рис. 1). Досить незвичайним у молдовськгй системГ обов'язкового медичного страхування е те, що близько 2/3 фГнансових ресурсГв обов'язкового медичного страхування надходять Гз бюджетних джерел, Г менше 1/3 - власне за рахунок обов'язкових платежГв сощаль-ного страхування (податку на заробГтну плату). Центра-лГзацГя усГх каналГв державного фГнансування охорони здоров'я та розмежування функцш закутвлГ та надання послуг дозволили МолдовГ повшстю подолати успадковану вГд радянсько'! системи розпорошешсть коштГв [7].
ЦентралГзацГя коштГв, разом Гз вГдходом вГд принципу утримання медичних установ, передбачае фшансу-вання на основГ наявних ресурсГв, що призвело до бкьш рГвномГрного територГального розподГлу витрат на охо-рону здоров'я в розрахунку на душу населення [8].
Основним недолГком молдавсько' реформи ме-дичного страхування, а отже, головною проблемою, на яку слГд звернути увагу УкраМ, стало те, що фундаментальна змша прав громадян на отримання гарантованих медичних послуг з ознаки «проживання/громадянство» на ознаку «сплата внесюв» призвело до появи велико'! групи працюючого, але незастрахованого населення.
Медичш послуги
Рис. 1. Модель фшансового забезпечення охорони здоров'я у Республiцi Молдова Джерело: складено автором за [7].
У цю групу входили, насамперед, самозайнят в сгль-ському господарств^ сферi послуг та торгшлъ а також працiвники «неформального», тшьового сектора. За де-якими оцшками, тгльки 7,5% представникiв цих катего-рiй сплачували внески, i через три роки шсля проведен-ня реформи, у 2007 р., близько 26 % громадян Молдови залишалися незастрахованими. Переважна бкьшкть iз них продовжуе сплачувати прямi платежi за медичш послуги, i цей показник у Молдовi сягае 40 %. 1ншими словами, реформа спричинила появу нового рiзновиду фшансово! розпорошеностi [8].
Загалом, молдовська фiнансова модель в1дршня-еться вiд iнших трьома особливостями:
1) максимально простий мехашзм фшансуван-ня охорони здоров'я, який включае два централiзованi канали: а) пряме бюджетне фiнансування (застосову-еться до деяких спецiалiзованих медичних закладiв) та
б) обов'язкове медичне страхування (частково фь нансуеться з бюджету), а також два децентралiзованi:
в) добровкьне медичне страхування (не вцкрае значно'1 ролi у системi фiнансування) та г) прямi платежi насе-лення (складае майже половину загально'1 суми витрат на охорону здоров'я). Разом ш тим, проста органiзацiйна структура мiнiмiзуе адмiнiстративнi видатки i посилюе контроль за процесом формування та використання фь нансових ресурсiв, що сприяе пiдвищенню економiчноl ефективностi системи загалом;
2) штегральна модель управлшня державними фь нансовими ресурсами, в якш майже усi кошти, що призна-чаються для фiнансування охорони здоров'я, керуються
единою незалежною страховою установою - Нацюналь-ною компашею медичного страхування, яка вiдповiдае не лише за збiр та розподк ресурсiв, але й за !хне цiльове використання, безпосередньо займаючись закупшлями медичних послуг;
3) незалежнiсть Нацюнально! компани медичного страхування забезпечуеться, по-перше, спецiальним статусом, вiдображеним у законодавствi та, по-друге, закрiпленням за НКМС сталих джерел доходiв (спещ-ального податку та бюджетних трансферов). Разом ш тим, у системi обов'язкового медичного страхування вiдсутнi мехашзми, що забезпечували б захист вгд ри-зикiв у надзвичайних обставинах (економiчна криза, дефолт по державному боргу тощо) або, шшими словами, альтернативнi джерела фiнансування.
Загальна оцiнка процесу реформування фiнансових засад охорони здоров'я, зокрема, медичного стра-хування у крашах колишнього СРСР вказуе, на те, що у перехцних економжах поки що переважають цен-тралiзованi процеси. Це проявляеться в рiзноманiтностi пiдходiв, систем i механiзмiв, рiзноспрямованостi д1й щодо вдосконалення медичного страхування, ресурсного забезпечення гарантш для застрахованих громадян щодо доступу та якост медичних послуг. Характерною зовншньою ознакою переважання централшаци над де-централiзацiею е розпорошенiсть фшансових ресурсiв медичного страхування.
Таким чином, децентралiзованiсть системи фшан-сування медичного страхування е одшею з найбкьших
перешкод для досягнення цкей реформування медич-ного страхування. Головними проблемами, що виника-ють внаслiдок децентралшаци, е фшансова неефектив-нгсть та нерГвшсть доступу до медичних послуг на системному рГвш, внаслiдок чого застраховав громадяни менш фiнансово захищеш й несуть бкьшГ витрати, шж у централiзованiй системi фiнансування.
ВИСНОВКИ
Найважлившим результатом проведеного дослГ-дження е функцюнальний аналiз централiзованого та децентралiзованого пгдходгв фiнансового забезпечення медичного страхування, який показав, що:
- по-перше, централiзацiя фiнансових ресурсiв у системi обов'язкового медичного страхування е необ-хгдною, але недостатньою умовою виршення проблеми фiнансування медичного страхування, вона лише ство-рюе шдгрунтя для бкьш ефективного г справедливого перерозподку коштГв. Адже фактичний перерозподГл вГдбуваеться на етапГ закупГвель медичних послуг, коли кошти витрачаються за цГльовим призначенням. При використаннГ методГв перерозподку ресурсГв медичного страхування, заснованих на принципГ фГнансування мереж медичних установ, а не результата !хньо! д1яль-ностГ, дисбаланс у розподш ресурсГв зберГгаеться навГть у випадку Гснування централГзованого фонду медичного страхування на нацюнальному рГвнГ;
- по-друге, намагаючись зменшити розпороше-шсть фГнансових ресурсГв, кра'1ни використовували кГлька пГдходГв: найбГльш розповсюджений - створення единого нацюнального фонду коштГв медичного страхування, який охоплюе бкьшкть або усе населення. У кра!нах, яю розпочали реформування обов'язкового медичного страхування зГ створення велико! юлькос-тГ фондГв медичного страхування за територГальним принципом, централГзацГя вГдбувалася шляхом злиття або поступового поглинання цих фондГв НацГональним фондом медичного страхування;
- по-трете, для Укра!ни, якГй ще тГльки належить вирГшувати проблему централГзовано'1 чи децентраль зовано'1 системи медичного страхування, слГд звернути увагу на стратегГю реформування обов'язкового медичного страхування у МолдовГ, змГст яко'1 полягав в одно-часному створеннГ единого фонду та закршленш за ним додаткових джерел фГнансування у виглядГ бюджетних вГдрахувань вГд податкГв та зборГв.
НевдалГ спроби повного реформування систем медичного страхування у РосГ! та Казахстан до-зволяють зрозумГти, що саме по собГ запровадження обов'язкового медичного страхування не створюе шд-став для покращення фшансового стану галузГ охоро-ни здоров'я. Цей момент е принциповим для Украши, оскГльки таке потужне джерело коштГв, як податок на заробГтну плату, не плануеться як основний навггь у найбГльш глибоко пророблених проектах Закону «Про обов'язкове медичне страхування». Належна ресурсна шдтримка обов'язкового медичного страхування пе-редбачае створення адекватного фшансового мехашз-му, який би гарантував передбачувашсть, стабкьшсть
надходжень на обов'язкове медичне страхування за ра-хунок гарантованих бюджетних трансферов або за до-помогою чггко! координацГ! надходжень вiд внескiв на обов'язкове медичне страхування та вцрахувань вц щ-льових податкiв. 1ншим варiантом е застосування «формул вирiвнювання» страхових ризикiв для перерозподь лу коштiв обов'язкового медичного страхування, проте подiбний пiдхiд може розглядатися лише для випадку дшчо! системи медичного страхування.
Таким чином, на практищ не кнуе яко!сь «правильно!» або «кращо! за шшЬ> системи фiнансового забезпечення медичного страхування. Перед початком реформування системи медичного страхування в УкраМ слд сформувати чгтке розумiння переваг i не-долiкiв дiючо! системи, а досвц кра!н, у яких реформа медичного страхування вже вцбулася або продовжуеть-ся, дае уявлення про шдходи, напрямки вдосконалення, iнструментарiй, проблеми, яю виникають у ходi реформ та спрямовашсть заходiв щодо !х усунення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Health Systems in Transition (HiT) series: Countries and subregions (Germany HiT, 2014; Netherlands HiT, 2010; Switzerland HiT, 2000) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. euro.who.int/en/about-us/partners/observatory/health-systems-in-transition-hit-series/countries-and-subregions
2. Belli P. Ten years of health reforms in the ECA region: lessons learned and options for the future / P. Belli. - Washington, DC: World Bank, 2000. - 52 p. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ces-asso.org/sites/default/files/belli.pdf
3. Пиддэ А. Проблемы медицинского страхования в современной России / А. Пиддэ // Медичне право. - 2009. - № 4 (11). - С. 19 - 31.
4. Popovich L. Russian Federation: Health system review. HiT, 2011 / L. Popovich, E. Potapchik, S. Shishkin, E. Richardson, A.Vacroux, B. Mathivet. - Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2012. - 190 р. [Electronic resource]. - Mode of access : www. euro.who.int/_data/assets/.../HiT-Russia_EN_web-with-links.pdf
5. Shishkin S. Problems of transition from tax-based system of health care finance to mandatory health insurance model in Russia / S. Shishkin // Croatian Medical Journal. - 1999. - № 40 (2). - Р. 195 - 201 [Electronic resource]. - Mode of access : http://iet. ru/files/persona/shishkin/dubr99.pdf
6. Cashin C. National health insurance systems: a review of selected international experience: ZdravPlus Technical Report / C. Cashin, J. Simidjiyski. - Almaty: Abt Associates, 2000. - 62 р. [Electronic resource]. - Mode of access : http://pdf.usaid.gov/pdf_ docs/Pnacu627.pdf
7. Turcanu G. Republic of Moldova: health system review. Health Systems in Transition, 2012 / G. Turcanu, S. Domente, M. Buga, E. Richardson. - Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2013. - 151 р. [Electronic resource]. - Mode of access : www. euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/.../HiT-Moldova.pdf
8. Shishkin S. Evaluation of Moldova's 2004 health financing reform. Health Financing Policy Paper / Shishkin S., Kacevicius G., Ciocanu M. - Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2008 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.euro. who.int/document/HSF/healthfin_moldova.pdf
REFERENCES
Belli, P. "Ten years of health reforms in the ECA region: lessons learned and options for the future". http://www.ces-asso. org/sites/default/files/belli.pdf
Cashin, C., and Simidjiyski, J. "National health insurance systems: a review of selected international experience: ZdravPlus Technical Report". http://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnacu627.pdf
"Health Systems in Transition (HiT) series: Countries and subregions (Germany HiT, 2014; Netherlands HiT, 2010; Switzerland HiT, 2000)". http://www.euro.who.int/en/about-us/partners/ observatory/health-systems-in-transition-hit-series/countries-and-subregions
Popovich, L. et al. "Russian Federation: Health system review". www.euro.who.int/__data/assets/.../HiT-Russia_EN_web-with-links.pdf Pidde, A. "Problemy meditsinskogo strakhovaniia v sovre-mennoy Rossii" [Problems of health insurance in Russia]. Medichne pravo, no. 4 (11) (2009): 19-31.
Shishkin, S. "Problems of transition from tax-based system of health care finance to mandatory health insurance model in Russia". http://iet.ru/files/persona/shishkin/dubr99.pdf
Shishkin, S., Kacevicius, G., and Ciocanu, M. "Evaluation of Moldova's 2004 health financing reform. Health Financing Policy Paper". http://www.euro.who.int/document/HSF/healthfin_moldova.pdf Turcanu, G. et al."Republic of Moldova: health system review.
Health Systems in Transition, 2012". www.euro.who.int/_data/as-
sets/pdf_file/0006/.../HiT-Moldova.pdf
УДК 330+336.3
0БЛ1К0В0-АНАЛ1ТИЧНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ф1НАНС0ВИХ П1РАМ1Д
© 2015
МЕЛЬНИЧЕНКО 0. В.
УДК 330+336.3
Мельниченко О. В. Облшово-аналггичний аспект функцюнування фшансових шрамщ
Стаття присвячена актуальнш проблемi сучасних сустльних в/дносин у сферi фшанав. 1з поширенням недобросов/сних орган/зац/й, що заво-лод/вають коштами людей, у тому числ/ й за допомогою шахрайських мехатзм'ю, часто дискредитуються традищйн та безпечн/ ф'шансовi операцИ. Основою втрати дов/ри з боку населення, зокрема, до бант, часто е нерозум'шня сут/ операщй та основ д/яльностiр/зних фшансових /нститут/в. З метою повернення чи тдвищення доври сл/д вживати р/зних заход'в, серед яких п/двищення ф'тансовоi грамотностi населення, запоб/гання здшснення шахрайських операщй тощо. У данй статтi на тдставi методв бухгалтерського облку та економ/чного анал/зу проде-монстровано в/дмштсть фшансових п/рам/д вд банк/в. Враховуючи також науковi iнтереси автора щодо функцюнування систем електронних грошей, висновки у статтi сл/д також розглядати як наукове тд(рунтя для п/двищення дов/ри до цього плат'жного засобу, враховуючи, що випуск електронних грошей в УкраЫ мають право здшснювати лише банки, а принципи побудови фшансових п/рам/д та систем електронних грошей в/др/зняються докоршно. Ключов'! слова: ф/нансова п/рам/да, банк, обл/к, анал/з. Табл.: 3. Ббл.: 13.
Мельниченко Олександр Вiталiйович - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант, Житомирський державний технолог/чний ун/верситет (вул. Черняховського, 103, Житомир, 10005, Украна) E-mail: amelnitschenko@yahoo.de
УДК 330+336.3 Мельниченко А. В. Учетно-аналитический аспект функционирования финансовых пирамид
Статья посвящена актуальной проблеме современных общественных отношений в сфере финансов. С распространением недобросовестных организаций, завладевающих средствами людей, в том числе и с помощью мошеннических механизмов, часто дискредитируются традиционные и безопасные финансовые операции. Основой потери доверия со стороны населения, в частности, к банкам, часто является непонимание сути операций и основ деятельности различных финансовых институтов. С целью возвращения или повышения доверия следует предпринимать различные меры, среди которых повышение финансовой грамотности населения, предотвращение совершения мошенничества и т. п. В данной статье на основании методов бухгалтерского учета и экономического анализа продемонстрировано отличие финансовых пирамид от банков. Учитывая также научные интересы автора относительно функционирования систем электронных денег, выводы в статье следует рассматривать как научную основу для повышения доверия к этому платежному средству, учитывая, что выпуск электронных денег в Украине имеют право осуществлять только банки, а принципы построения финансовых пирамид и систем электронных денег отличаются в корне. Ключевые слова: финансовая пирамида, банк, учет, анализ. Табл.: 3. Библ.: 13.
Мельниченко Александр Витальевич - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Житомирский государственный технологический университет (ул. Черняховского, 103, Житомир, 10005, Украина) E-mail: amelnitschenko@yahoo.de
UDC 330+336.3
Melnychenko O. V. Accounting-Analytical Aspect of Functioning of Financial Pyramid Schemes
The article is aimed at a topical problem of contemporary social relations in the field of finance. With the proliferation of unethical organizations, which take hold of people's possessions, also by using fraudulent mechanisms, the traditional and secure financial operations often become discredited, too. The loss of confidence among the population, in particular to banks, is often a misunderstanding of the nature of operations and bases of the activities of various financial institutions. Aiming to regain or increase confidence, various measures should be taken, including increasing people's financial literacy, special actions for prevention of frauds and so forth. In this article, using the methods of accounting and economic analysis, the difference between financial pyramid schemes and the regular banks is displayed. Also, keeping in mind research interests of the author concerning the functioning of electronic money systems, the conclusions in the article should be considered as a scientific basis to enhance the credibility towards this means of payment, understanding that the right to issue electronic money in Ukraine is exclusive to banks, and the principles of constructing the financial pyramid schemes and the electronic money systems differ fundamentally. Key words: financial pyramid scheme, bank, accounting, analysis. Tabl.: 3. Bibl.: 13.
Melnychenko Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Zhytomyr State Technological University (vul. Chernyakhovskogo, 103, Zhytomyr, 10005, Ukraine) E-mail: amelnitschenko@yahoo.de
Ключовими характеристиками грошей e функцп, яю вони виконують та яю базуються на довiрi до них. Таю функци e класичними i загальновцоми-ми та дослцжеш багатьма науковцями у численних пра-
цях. На нашу думку, саме довiра до грошей забезпечуе виконання ними засобу обиу, засобу платежу, мiри вар-тостГ засобу нагромадження та в окремих випадках свь тових грошей. Адже без довiри з боку кнк користувачiв
