CC BY
97
ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ
ДОСВ1Д ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСАМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В КРАШАХ СХ1ДН1Й ЕВРОП1
Кринична 1рина nempieHa
доктор наук з державного управлгння, професор, кафедри державного управлтня та мкцевого самоврядування, Днтропетровського реггонального iнституту державного управлгння Нацюнально'1' академи, державного
управлгння при Президентовг Украши
EXPERIENCE OF PUBLIC ADMINISTRATION OF THE PROCESSES OF REFORMATION OF HEALTH PROTECTION SYSTEM IN THE CO UNTRIES OF EASTERN EUROPE
Krynychna Iryna Petrivna, doctor in Public administration, professor of Public administration and local government department, Dnipropetrovs'k regional institute ofpublic administration National academy for public administration under the President of Ukraine АНОТАЦЯ
у статтг вивчено досвгд державного управлгння процесами реформування системи охорони здоров'я в крашах Схгднш Свропи, а саме у ЧехИ' та Польщг для тплементаци його в УкраШ. З'ясовано, що гснуе нагальна необхгдтсть виргшення сощально-державних суперечностей мгж наявною системою державного управлгння охороною здоров'я й реальними умовами медичного забезпечення громадян Украши, спричинених змтами життя та реформуванням еко-номгчних вгдносин у державг, тому досвгд реформування системи охорони здоров'я у крашах СхгдноХ Свропи е корисним для практично'1 реалгзацИ' впровадження реформ даноï системи в УкраШ. Аналгз досвгду функцюнування системи охорони здоров'я в Чехи г Польщг показав наявнкть таких складових, як дають можливгсть системг устшно гснувати, а саме: "приватизащя" професи сгмейних лжаргв; вшьний допуск приватного капталу до системи охорони здоров'я; створення та вдосконалення управлгння фондами соцгального страхування; концентрацгя спшьних платежгв як споаб обмежити надлишковий попит визначення основних г додаткових послуг; укладання каталогу та класифкаци медич-них послуг; багаторгвнева система фшансування медичних послуг з обов'язковим приватним страхуванням здоров'я; конкуренщя серед закладгв стацюнарного й амбулаторного лгкування.
Ключовг слова: державнеуправлгння, система охорони здоров'я, реформування, медичне страхування, первинна ланка, медична допомога, медичнг послуги, ресурси охорони здоров'я.
АННОТАЦИЯ
в статье изучен опыт государственного управления процессами реформирования системы здравоохранения в странах Восточной Европы, а именно в Чехии и Польше для имплементации его в Украину. Установлено, что существует необходимость решения социально-государственных противоречий между имеющейся системой государственного управления здравоохранением и реальными условиями медицинского обеспечения граждан Украины, которые обословлены изменениями жизни и реформированием экономических отношений в государстве, поэтому опыт реформирования системы здравоохранения в странах Восточной Европы является полезным для практической реализации реформ данной системы в Украине. Анализ опыта функционирования системы здравоохранения Чехии и Польши показал наличие таких составляющих, которые дают возможность системе успешно существовать, а именно: "приватизация" профессии семейных врачей; свободный допуск частного капитала в систему здравоохранения; создание и совершенствование управления фондами социального страхования; концентрация совместных платежей как способ ограничить избыточный спрос; определение основных и дополнительных услуг; заключения каталога и классификации медицинских услуг; многоуровневая система финансирования медицинских услуг с обязательным частным страхованием здоровья конкуренция среди учреждений стационарного и амбулаторного лечения.
Ключевые слова: государственное управление, система здравоохранения, реформирования, медицинское страхование, первичное звено, медицинская помощь, медицинские услуги, ресурсы здравоохранения.
ANNOTATION
in the article there is studied the experience ofpublic administration of the processes of reformation of health protection system in the countries of Eastern Europe in particular in Czech Republic and Poland for implementation thereof in Ukraine. It is determined that there is an urgent necessity for salvation of existing social and public contradictions between the current system ofpublic administration of heath protection and actual conditions of medical provision of citizens of Ukraine caused by the changes of life and reformation of economic relations in the country therefore the experience of reformation of health protection system in the countries of Eastern Europe is useful for practical realization of implementation of reforms of this system in Ukraine. The analysis of experience offunctioning of health protection system of Czech Republic and Poland demonstrated the existence of such components which provide system with an opportunity to successfully exist that are: "privatization " of profession of family doctors; free access of private capital to health protection system; creation and improvement of administration of social insurance funds; concentration of joint payments as the method to limit the excess demand of determination of the main and additional services; composition of catalogue and classification of medical services; multi-level system of medical services financing with obligatory private health insurance; competition among the institutions of hospital and ambulatory treatment.
Key words: public administration, health protection system, reformation, medical insurance, primary component, medical aid, medical services, resources of health protection.
I. Постановка проблеми. Полшшення системи охо-рони здоров'я населения потребуе скоординованих дай державного управлшня Системний аналiз вичизняно! та заруб1жно! лiтератури, iнформацiйнi матерiали Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни про стан фшансування системи охо-рони здоров'я Укра!ни та невiдкладнi заходи щодо його полшшення, матерiали пiдсумкових колегiй Мшютерства охорони здоров'я та перiодичнi звгги керiвництва галузi на "Днях Уряду Укра!ни" у Верховнiй Радi Укра!ни "Про стан справ у вичизнянш охоронi здоров'я" сввдчать, що наявний рiвень державного управлiння системою охорони здоров'я Украши виявився неадекватним новим умовам i потребуе формування яшсно ново! системи управлiння. Зважаючи на це, Верховною Радою Укра!ни були прий-нятi нормативнi акти: Закон Укра!ни "Про порядок прове-дення реформування системи охорони здоров'я у Вш-ницьк1й, Дшпропетровськш, Донецьк1й областях та м. КиевГ, а також на його основi розроблено новий Проект Закону Укра!ни "Про внесення змiн до Закону Укра!ни "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницькш, Днiпропетровськiй, Донецькш областях та мiстi КиевГ', що передбачае подовження термiну "пшоту" до 31 грудня 2016 року та поширення його ди на регюни, як1 найбiльш пiдготовленi до запровадження реформування, а саме Закарпатська, Одеська, Полтавська областi [1], а також Закон Укра!ни "Про внесення змш до Основ законодавства Укра!ни про охорону здоров'я щодо удосконалення медично! допомоги" [2; 3]. Ц Закони пе-редбачають реалiзацiю у зазначених областях та шсп Киевi протягом 2011-2016 рок1в пiлотного проекту щодо реформування системи охорони здоров'я. Промiжнi результата, отримаш в пшотних регiонах, сввдчать, що об'еднання коштiв для надання вторинно! медично! допомоги на регюнальному рiвнi дозволить пiдвищити доступ-нiсть цього виду допомоги за рахунок И регюнально! екстериторiальностi та забезпечiть можливють вибору медичного закладу для отримання допомоги адекватного стану пацiента, привести видатки на медикаменти та хар-чування в установах, що надають вторинну спецiалiзовану медичну допомогу до единих нормативiв.
Актуальнiсть дослiдження обумовлена також нагальною необхiднiстю вирiшення соцiально-державних суперечностей мiж наявною системою державного управлшня охороною здоров'я й реальними умовами медичного забезпечення громадян Украши, спричинених змшами життя та реформуванням економiчних ввдносин у державi, тому досввд реформування системи охорони здоров'я у кра!нах Схщно! £вропи, на нашу думку, е дуже корисним для практично! реалiзацi! впровадження реформ системи охорони здоров'я в Украш.
II. Аиалiз останнiх дослвджень i публiкацiй. До-слвдження, присвяченi проблемам державного управлшня, були започатковаш в 90-х рр. такими укра!нськими науковцями, як: 1.Ак1мова, В.Бакуменко, О.Валевський, О.Дем'янчук, Т.Дiгтяр, О.Кiлiевич, В.Ребкало, В.Романов, О.Сулема, В.Тертичка та iн., яю сформулювали та ро-зробили базовi науковi подходи до державного управлшня, теоретичш та методологiчнi засади прийняття державних рiшень [4-13].
Також, за останш роки в Укра!нi чгтко просте-жуеться тенденцiя пiдвищення штересу до проблем державного управлшня у сферi охорони здоров'я таких вгт-чизняних учених як В.М.Лехан, Г.О.Слабкий, 1.М.Со-лоненко, Я.Ф.Радиш, Л.1.Жалшо та iн., як1 вважають, що галузь охорони здоров'я перебувае в кризовому станi [14-18].
III. Видшення ранiше невирiшених частин загаль-но! проблеми. Система охорони здоров'я - це сукупнють всiх органiзацiй, шститупв i ресурсiв, головною метою яких е полiпшения здоров'я. Для функцюнування цiе! системи необхiднi кадровi ресурси, фiнансовi кошти, шфор-мащя, устаткування й матерiали, транспорт, комушкаци, а також загальне керування й керiвництво. Внутрiшня ево-люцiя само! системи охорони здоров'я й методи регулю-вання !! життедiяльностi пiдлеглi законам суспiльного ро-звитку. Саме виходячи iз цих об'ективних закошв, що визначають, з одного боку, сутнють системи охорони здоров'я як специфiчно! галузi державного устрою, з шшого боку - формуючих науково обгрунтованi методи регулю-вання !! життедiяльностi, можливi забезпечення й прак-тичне здiйснення конкретних плашв розвитку системи.
Система охорони здоров'я Укра!ни на сьогод-нiшнiй день нагально потребуе посл1довних та глибоких структурних перетворень, спрямованих на полшшення показнишв здоров'я населення та задоволення його спра-ведливих потреб у медичнш допомозi. Тому, для обгрун-тування доцiльностi запланованих перетворень, необхвдно вивчити досв1д реформування системи охорони здоров'я у Схвднш Gвропi.
IV. Щль статтi - аналiз досввду реформування системи охорони здоров'я у кра!нах Сходно! Свропи для iм-плементацi! його в Укра!ш.
V. Виклад основного матерiалу. Розглянемо най-бiльш прийнятний досвiд кра!н з огляду на перспективне зостосування його в нашiй кра!'нi. Свиовий досвiд пока-зуе, що 80% хворих повинш розпочинати та зашнчувати лiкування на амбулаторно-полiклiнiчному рiвнi. Тому одним iз напрямiв розвитку амбулаторно-полiклiнiчно! допомоги в сшьськш мiсцевостi - е переход на засади амей-но! медицини. Перший рiвень послуг системи охорони здоров'я найкращим чином надають лiкарi, яю отримали лiцензi!. Це так зваш "сiмейнi лiкарi".
Так, за результатами аналiзу досв1ду реформування галузi охорони здоров'я в рiзних кра!нах, Свропейським бюро ВООЗ визначено та обгрунтовано напрямки реформування iз застосуванням ринкових моделей, сiмейно! та страхово! медицини, а також вимог менеджменту. Ос-новш з них це: "приватизацiя" професи лiкарiв широкого профiлю; вiльний допуск приватного кашталу до системи охорони здоров'я; створення та вдосконалення управлшня фондами сощального страхування; концентрацiя стльних платеж1в як спосiб обмежити надлишковий попит, тобто така система намагаеться не покрити частину витрат, а зробити населення чутливим до витрат загалом. Напри-клад, у Польщi, Угорщина та Чехи запроваджена система оплати пацiентами за кращу як1сть i комфортнiше роз-мiщення в лiкарнях; визначення основних i додаткових послуг, укладання каталогу та класифшаци медичних послуг; багаторiвнева система фiнансування медичних послуг з обов'язковим приватним страхуванням здоров'я; конкуренцiя серед закладiв стацюнарного й амбулаторного лiкування [19; 20].
Так, у Чехи тсля отримання незалежностi в кра!нi була впроваджена система страхово! медицини i чiтко роз-межоване надання громадянам первинно!, вторинно! i тре-тинно! медично! допомоги. Первинна допомога була ор-ганiзована на регiональному рiвнi, медичну допомогу яко! склали 98% лiкарiв, що займалися приватною практикою. Громадяни Чех1! мають право в№но обирати лiкарiв первинно! ланки, до яких належать спещалюти загально! практики для дорослих, для дней та пiдлiткiв (окремо), а також пнекологи i стоматологи. Робота фахiвцiв, що надають послуги первинно! медично! допомоги, фшансуеться
за принципом подушно! оплати, що передбачае оплату за кожного патента, частково сумщену i3 оплатою за медичну послугу та надаеться в медичних центрах, як пе-ребувають у мунiципальнiй власносп i використовуються лiкарями загально! практики i лшарями-спешалютами первинно! ланки на умовах оренди. Вторинна медична допо-мога надаеться амбулаторно i в умовах клшк. Спешал!зо-вану медичну надають амбулаторно лiкарi, що займа-ються приватною практикою. Переважна бiльшiсть лша-рень знаходиться у комунальнш власностi району або мунщипалтгету. У державнiй власностi перебувають уш-верситетсьш клiнiки i спецiалiзованi медичш заклади. 1снують, також, i приватш лiкарнi (як комерцiйнi, так i не-комерцiйнi), частка яких складае 9% вiд загально! шль-костГ Страховими фондами компенсуються лише опе-рацiйнi витрати лiкарень, що знаходяться у державнiй власностi, а також ушверситетських клiнiк. Капiтальне ш-вестування лiкарень здiйснюеться державою або регю-нальними органами влади. Всi лшарш, незалежно вiд фо-рми власносп, укладають контракти з фондами страху-вання здоров'я.
Лiкарськi засоби в Чехи подшет на три категори: генерiки, вартiсть яких покриваеться медичною страховкою; негенерiки, вартiсть яких компенсуеться страховою кампашею за медичними показаннями; негенерiки, вар-тiсть яких пащенти сплачують за власнi кошти. Бiльшiсть аптек перебувае у приватнш власностi, а фармацевтична продукцiя, в сво!й бiльшостi, iмпортуеться.
Фiнансування системи охорони здоров'я в Чехи грунтуеться на принцип солiдарностi i справедливости його головним джерелом е державш кошти. Фiнансування первинно! ланки медично! допомоги здшснюеться iз фонду обов'язкового медичного страхування, що забезпе-чуе майже 80% всiх витрат на охорону здоров'я в Чехи. Фонд обов'язкового медичного страхування наповнюе-ться за рахунок внеск1в працюючих громадян i роботодав-цiв. Приватнi пiдприемцi вщраховують 13,5%, але не бшь-ше 35% в!д задекларованого ними прибутку. В Чеськ1й республiцi iснуе дев'ять фондiв медичного страхування, як1 працюють в умовах здорово! конкуренцп, що забезпе-чуе належну якiсть контрактних умов для пересiчних громадян. Загальний фонд страхування здоров'я е найбшь-шим i його плапжна спроможнiсть гарантуеться державою. Сьогодш система охорони здоров'я Чехй' спрямо-вана на продовження впровадження стандарпв £С та подальше шдвищення рiвня соцiального захисту громадян.
Польща з 1999 року перейшла до децентралiзованоï системи охорони здоров'я з 16 регюнальними фондами страхування здоров'я. Але нова система охорони здоров'я Польщi зустршась iз низкою суттевих перешкод у виглядi недостатностi регуляторно! i законодавчо! бази, а також обмежешстю фiнансових ресурсiв. Зважаючи на це, у квита 2003 року в кра!'ш були прийнятi закони, якими було регламентовано створення Нацюнального фонду здоров'я, який пiдпорядковувався Мшютерству охорони здоров'я Польщi, що дозволило ввдновити роль Мшстер-ства охорони здоров'я в управлшш i спостереженш за розподiлом фiнансiв для системи охорони здоров'я. Функцп фiнансування, планування, органiзацi! i нагляду за закладами первинно! медично! допомоги були покла-деш на мiсцевi органи влади. Нова система охорони здоров'я Польщi орiентована на послуги первинно! допомоги, тобто медичш послуги в спецiалiзованих центрах та лшар-нях надаються лише за умови направления ввд лiкаря загально! практики. Шкарт знаходяться в державнiй власносп, однак вони е окремими адмшютративними
одиницями, як1 дiють за принципами самоуправлшня i са-мофшансування. Головними нагальними проблемами ста-цюнарних закладiв у Польщi е неадекватний розподiл л1жок, вiдсутнiсть чiткого мехашзму фiнансування в ро-зрiзi окремих груп населення, неофiцiйнi платеж! та ко-рупцiйнi ввдносини м!ж лшарнями, лiкарями i фармацев-тичними компашями. Для вирiшения означених проблем урядом приймаються спецiальнi полггачш програми. Фармацевтична галузь, яка грае важливу роль в системi охорони здоров'я Польщ^ швидко розвиваеться завдяки дер-жавнiй шдтримш у вигляд! шльгового оподаткування. 1з 20 тисяч польських фармацевпв 6 тисяч працюе в приватному сектор!. Вщшкодування вартосп витрат на лжи за-лежить в!д !х типу. 1снуе основний перелш лЫв, цша на яш доступна i фшсована до мшмально! заробггао! плати, а також додатковий перелш лЫв, за яш пашент сплачуе 30-50% вщ !хньо! вартосп. Витрати на л!ки пащентам !з хрошчними захворюваннями, а також ветеранам вшни ввдшкодовуються в повному обсязГ З 2003 року в Польщ! введене обов'язкове медичне страхування. Громадяни, як1 не застрахован! роботодавцем, або п,що працюють на умовах приватного тдприемництва, можуть придбати полю добровшьного медичного страхування здоров'я. До-датково громадяни Польщ! можуть придбати так зван! "пакети здоров'я", яш пропонуються деякими приватними клшками i страховими компашями для розширення га-рантованого покриття обсягу медичних послуг. Вони часто пропонують так1 "пакети здоров'я" власним робгтни-кам. Мшютерство фшансш Польщ! вид!ляе кошти !з державного бюджету лише на покриття вкрай високовар-тюних медичних послуг, таких як пересадка оргашв та складш онколопчш втручання. В уах шших випадках ос-новним платником е Нацюнальний фонд здоров'я, кошти з якого не проходять через Мшютерство фшанав. З да-ного фонду сплачуються послуги первинно! медично! до-помоги, а л!кар! загально! практики укладають !з ним угоди у яких зазначаеться розм!р подушно! оплати. Обо-в'язковий внесок до Нацюнального фонду здоров'я стано-вить близько 9% доходу громадянина. Стд зазначити, що Польща мае значну тшьову економ!ку в рамках яко! доходи не рееструються державними службами, тому внески !з них не надходять в сошальне медичне страхування.
VI. Висновки ш пропозици. Проведений анал!з за-руб1жного досвщу функцюнування системи охорони здоров'я вказуе на те, що основою усшху реформ охорони здоров'я в кра!нах Схщно! Свропи е створення потужно! первинно! медико-саштарно! допомоги. Кр!м того, досвщ функцiонуваиия системи охорони здоров'я Чехй' i Польщ! показав наявнють таких складових, як1 дають можливють систем! усшшно юнувати, а саме: "приватизашя" професп амейних лшар!в; вшьний допуск приватного кашталу до системи охорони здоров'я; створення та вдосконалення управлшня фондами сошального страхування; концентра-шя сшльних платеж1в як споаб обмежити надлишковий попит (так, у Польщ! та Чех1! запроваджена система оплати пашенпв за кращу як1сть i комфортшше розмщення в лшарнях); визначення основних i додаткових послуг; укладання каталогу та класифшацп медичних послуг; ба-гатор!внева система фшансування медичних послуг з обов'язковим приватним страхуванням здоров'я (у приватному сектор!, також поширюеться на державний); кон-куреншя серед заклащв стацюнарного й амбулаторного лшування.
Таким чином, основними прюритетами розвитку систем охорони здоров'я в Укра!'ш повинш стати: запро-вадження та розвиток системи обов'язкового медичного
страхування; поеднання бюджетного та страхового дже-рела фшансування системи охорони здоров'я; зростаюче бюджетне фшансування системи охорони здоров'я; ро-звиток первинно1 ланки; врегулювання державних га-рантiй вiдповiдно до державних фшансових можливостей; збiльшення оплати пращ медичних працiвникiв; пошук нових оргашзацшних форм дiяльностi закладiв охорони здоров'я; зб№шення ефективностi використання ресурсiв охорони здоров'я; роздержавлення та удосконалення структури системи медично1 допомоги.
VII. Список лггератури
1. Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницькш, Днiпропетровськiй, Донецькiй областях та м. Киевг Закон Украши вщ 07.07.2011 №3612-VI.
2. Основи законодавства Украши про охорону здоров'я: Закон Украши вад 19.11.1992 № 2801-XII // Ввдомосп Верховно1 Ради Украши. - 1993. - №4. -С. 19 - 20.
3. Про внесення змш до Основ законодавства Украши про охорону здоров'я щодо удосконалення медич-но1 допомоги: Закон Украши ввд 07.07.2011 №3611-VI.
4. Акимова И.М. Качество медицинской помощи должно повыситься в ближайшие годы и это будет связано с изменением системы финансирования здравоохранения // Зеркало недели. Украина. -2011. - №4. - С. 12 - 13.
5. Сулима О.М. Охорона здоров'я: агошя чи реформи // Новости медицины и фармации. - 2007. - №14 (220). - С. 18 - 22.
6. Бакуменко В. Формування державно-управлшсь-ких ршень: проблеми теорп, методологи, практики: Монографiя. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. -328 с.
7. Валевський О. Соцюлопчний вимiр деяких макро-полттачних тенденцiй у громадськ1й думцi та аналiз 1хнього впливу на полгтачну ситуацiю // Стра-тегiчна панорама.- 1999.- №1/2.- С.69-76.
8. Дем'янчук О. "Державна полттака" та "публiчна полгтака": варiант перех1дного перiоду // Наук. зап. НаУКМА. - Т. 18: Поли. науки. - 2000. - С. 31 - 36.
9. Днтяр Т. Анатз полтики: можливосп впро-вадження в Украш // http://www.icps.kiev.ua/doc/ policy-analysis-ukraine-ukr. doc.
10. Кшевич О., Юрчишин В. Стосовно моделi держави у глобалiзованому свт // Вiсник УАДУ: Наук. журн. - 2001. - N1. - С. 213 - 220.
11. Ребкало В., Гаевський Б. Украшське полгтачне управлшня: деякi сучаснi риси // Вюник УАДУ: Наук. журн. - 2000. - N2. - С. 169 - 186.
12. Романов В. Державна полгтака й реформи // Вюн. УАДУ. - 2001. - № 2. - Ч. 2. - С. 72 -78.
13. Тертичка В. Державна полгшка як фактор жит-тедiяльностi сустльства // Командор. - 2000. - № 2
- 3. - С. 20 - 22.
14. Лехан В.М., Слабкий Г.О. Стратепя розвитку системи охорони здоров'я: украшський вимГр (ча-стина 1) // Новости медицины и фармации. - 2010.
- №4 (309). - С. 23 - 30.
15. Лехан В.М., Слабкий Г.О. Стратепя розвитку системи охорони здоров'я: украшський вимГр (ча-стина 2) // Новости медицины и фармации. - 2010.
- №5 (311). - С. 28 - 35.
16. Солоненко Н. Удосконалення механiзмiв державного управлшня перебудовою галузi охорони здоров'я в Укрш'ш в контекст сустльних потреб // Державне управлшня в Укрш'ш: реали та перспек-тиви: Зб. наук. пр. НАДУ. - К., 2005. - С. 424 - 431.
17. Державне управлшня охороною здоров'я в Украш: генезис, проблеми та шляхи реформування: моно-граф1я / Я.Ф. Радиш; Передм., заг. ред. Н.Р. Ниж-ник. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 359 с.
18. Охорона громадського здоров'я: управлшсьш аспекта: навч. поаб. / Кол. авт.: Л. Жал1ло (кер.), I. Солоненко, Б. Волос та ш - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 142 с.
19. Галайда В. свгговий досввд з реформування системи фшансування лтувально-профшактичних установ // http: //www.healthfin.kiev/ua
20. Модел1 охорони здоров'я в розвинутих крашах свиу // http: //www.likar.info
ПОЛ1ТИЧНИЙ «ЗАПЛИВ» ДЕНИСА СИЛАНТЬЕВА
Кулик Сергш Михайлович
кандидат полгтичних наук, доцент кафедри кра'шознавства i мгжнародних в1дносин, Сх1дноевропейський
нащональний ymieepcumem iMem Лес Укратки
ПОЛИТИЧЕСКИЙ «ЗАПЛИВ» ДЕНИСА СИЛАНТЬЕВА
Кулик Сергей Михайлович, кандидат политических наук, доцент кафедры страноведения и международных отношений, Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки POLITICAL «SWM» OF DENNIS SIIANTIEV
Kulyk S.M., PhD, assistant professor of country studies and international relations department, the Eastern European National University by Lesya Ukrainka АНОТАЦЯ
Наявтсть спортсменiв у полiтичному процеd - технологiя, що устшно апробована у крашах свiту, застосо-вуеться i в Украïнi, що додае популярностi i прохiдностi полiтичним партiям. Проаналiзовано спортивну обумов-ленкть полтично'1 дiяльностi Д.Силантьева за алгоритмом: «дiючий спортсмен - громадський дiяч - персона свтсь-кого життя -учасник сощальних проектiв - кандидат в народт депутати - народний депутат». Охарактеризовано роль i значення кожного з цих етатв у полтичнт дiяльностi Д.Силантьева, перспективи роботи спортсмена у вищому законодавчому орган держави.
