CC BY
55
Обобщена сущность понятия конкурентоспособности предпринимательства; дана аналитическая оценка уровня конкурентоспособности предпринимательства региона; определены приоритеты ее усиления.
Ключевые слова: региональная экономика, предпринимательство, конкурентоспособность.
Kyryliv M.V. Competitiveness of enterprise of region and priorities of public policy of its strengthening on the posttransformation stage of development of economy
The essence of concept of competitiveness of enterprise is generalized; the analytical estimation of level of competitiveness of enterprise of region is given; certainly priorities of its strengthening.
Keywords: regional economy, enterprise, competitiveness.
УДК336.6:614.2:330.342.1 Асист. Н.В. Кузенко;
магЬстрант Л. С. Доскочинська - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РОЗВИНЕНИХ КРА1Н
На прикладi розвинених краш розглянуто рiзнi моделi фшансування систем охорони здоров'я. Проаналiзовано та виявлено особливосп фшансування системи охорони здоров'я США, Имеччини та Польщу Зроблено висновки для Украши.
Ключое1 слова: система охорони здоров'я, фшансування системи охорони здоров'я, структура фшансування системи охорони здоров'я, сощальне медичне страху-вання, приватне медичне страхування, державне медичне страхування.
Постановка проблеми. На сьогодш питания реформування системи охорони здоров'я стае дедал актуальшшим. Це пов'язано з тим, що система е опорою для стабшьного економ1чного зростання держави. Цей зв'язок прояв-ляеться у тому, що ефективно функщонуюча система охорони здоров'я, по-перше, сприяе шдвищенню якост робочо! сили, шдвишуючи продуктившсть пращ; по-друге, зменшуе р1вень смертности зокрема й серед людей працез-датного вжу, сприяючи збшьшенню ринку пращ в кра!ш.
Рацiоиальио розроблена система фшансування охорони здоров'я е од-шею з умов ефективного функщонування ще! галузi. Ефективнiсть системи фшансування залежить не тiльки вiд И основних структурних елементiв, а й вщ обсягу цього фiнансування, розподшу коштiв та регулювання з боку держави. Тому, зважаючи на наведет вище дат, для Украши е щкавим вивчен-ня досв^ Польщi, США та Нiмеччини щодо фшансування системи охорони здоров'я та 11 структури.
Отож, метою нашого дослiдження е виявлення особливостей фшансування системи охорони здоров'я у таких розвинених крашах, як Шмеччина, Польща та США, а також формування на основi досв^ цих краш рекомен-дацiй щодо удосконалення дано! системи в Укра1ш.
А • • • • • • и ГЧ с»
Анал13 останн1х досл1джень 1 публ1кац1и. Значний внесок у досль дження проблем фiнансування системи охорони здоров'я та його структури у крашах з рiзним рiвнем економiчного розвитку зробили такi вченi, як П. Гот-трет, Дж. Шiбер, Р. Хаг [8], Д. Кер^ Б. Херршг, П. Ленейн [6], К. Кушевсю,
К. Герж [9], В. Лехан, В. Рудий, Е. Нолте [10], В. Черненко [1] та ш Проте сьогодш е необхiднiсть у подальшому дослщженш ще! проблематики, особливо в контекст зростаючо! потреби реформування системи фшансування галузi охорони здоров'я Укра!ни на основi використання досвiду розвинених кра!н.
Основнi результати дослiдження. Основним завданням держави в галузi охорони здоров'я е створення умов для ефективного функщонування ще! системи за допомогою iнструментiв фiнансування, що забезпечували б доступнiсть якiсних медичних послуг для уЫх громадян. Це означае, що держава як основний суб'ект економiчноl полггики, не обов'язково повинна бра-ти всi витрати на себе, але може залучати й iншi джерела фiнансування, нап-риклад такi як фонди приватного медичного страхування. Проблема недос-татнього фшансування системи охорони здоров'я з боку держави особливо яскраво проявляеться у трансформацшних економжах. Тому досвщ розвинених кра!н у формуванш обсягiв та структури фiнансування набувае особливого значення для Укра!ни.
Обсяги фшансування системи охорони здоров'я у Шмеччиш, Польщд, США та Укра1ш значно рiзняться. Оскiльки щ кра!ни вiдрiзняються i за роз-мiром, i за економiчними параметрами, то для порiвняльного аналiзу вико-ристаемо показник загальних видаткiв на охорону здоров'я у розрахунку на душу населення за паритетом кушвельно! спроможность
Як видно з табл. 1, серед дослщжуваних кра!н найбшьшими видатка-ми характеризуються США, по^м - Нiмеччина та Польша, i найнижчим цей показник е для Укра!ни. Варто також зауважити, що за дослщжуваний перiод у Шмеччиш, Польшд та США сума видатюв у розрахунку на душу населення постшно зростала, а в Укра!ш спостерiгалося зменшення цього показника з 502 дол. США у 2008 р. до 445 дол. США у 2009 р.
Табл. 1. Загальт видатки на охорону здоров'я на душу населення у Шмеччиш,
Польшу, США та Укрш'т (дол. США за ПКС) [7]
Краша Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Н1меччина 2667 2802 2933 3083 3162 3355 3557 3706 3922 4129
Польща 584 642 733 748 807 857 935 1074 1271 1359
США 4703 5052 5453 5588 5911 6259 6612 6928 7164 7410
Украша 180 206 246 309 347 387 428 477 502 445
Вщмшност в обсягах фшансування системи охорони здоров'я вплива-ють на яюсть наданих послуг, про що, зокрема, свiдчать показники смертнос-т та очжувано! кшькост роюв, прожитих з хорошим здоров'ям. Так, станом на 2009 р. Укра!на "лщируе" (порiвняно з Шмеччиною, Польщею та США) за рiвнем смертностi населення вжом вiд 15 до 60 роюв (274 чоловiк на 1000 населення) [7]. В шших дослщжуваних кра!нах у перiод з 2000 по 2009 рр. цей показник зменшуеться, а в Укра1ш вш, навпаки, зростае. Невтiшною е ситу-ацiя i з очiкуваною кшьюстю рокiв, прожитих з добрим здоров'ям. Тодi коли в Нiмеччинi цей показник, станом на 2007 р., дорiвнював 73 роки, в Укра1ш вш становив лише 60 роюв [7].
Значш вщмшносп виявлено й у CTpyKTypi фшансування системи охорони здоров'я цих держав. Так, як видно з табл. 2, станом на 2009 р. у Шмеччиш основна частка витрат припадала на сощальне страхування i становила 69 %. Цей вид страхування фшансуеться за рахунок внесюв роботодавщв i пращвниюв, середнш розмiр яких становить 14,9 % вщ заробiтноï плати. Ро-ботодавцi сплачують 7,0 %, а роб^ники 7,9 % [4]. По 7 i 9 % вщ загальних витрат на охорону здоров'я в Шмеччиш припадае на державш видатки (без соцiального страхування) i приватне страхування вщповщно. Систему охорони здоров'я ^eï краïни вважають однiею з найефективнiших у свт. Вона е децентралiзованою, центральний уряд створюе лише законодавчу базу, в умовах я^ функцiонуe система охорони здоров'я, а виконавчi функцiï належать адмшютращям окремих земель [5].
Табл. 2. Структура фшансування системи охорони здоров'я у Шмеччиш, Польщц США та Укралт, 2009р. (частка eid загальних видатшв на охорону здоров'я, %)
Краша Джерела фшансування
сощальне медичне страхування державш видатки на охорону здоров'я (без социального страхування) приватне медичне страхування видатки, оплачет гот1вкою
Шмеччина 68,7 7,0 9,1 11,4
Польща 61,0 7,2 0,0 22,5
США 13,8 34,8 35,6 12,4
Украша 0,4 54,3 0,9 42,1
Примтка: власш розрахунки автора, зроблеш на основ1 даних з Global Health Observatory Database.
Держава встановлюе певний рiвень заробiтноï плати, до досягнення якого сощальне страхування е обов'язковим. За рiвня доходу, який переви-щуе встановлений державою порщ пращвники можуть обрати приватне страхування, проте держава контролюе яюсть наданих послуг. Члени Ым'", якi не працюють, застрахованi через працюючого члена Ым^ [1, 5]. У цш краïнi е можливiсть вибору приватного страхування, проте за умови, що держава кон-тролюватиме якiсть наданих послуг [3]. Зпдно з висновком ВООЗ, система охорони здоров'я в Шмеччиш надае вагомшого значення свободi вибору, доступности високiй кiлькостi медичних пращвниюв i достатнш забезпече-ност технiкою, нiж рентабельностi чи стримуванню видаткiв як таких [5].
Схожою е структура фiнансування системи охорони здоров'я у Поль-щi (табл. 2). Тут, як i в Шмеччиш, основна частка видатюв у галузi охорони здоров'я припадае на сощальне медичне страхування (61 %). Проте до 1999 р. система охорони здоров'я у цш краш була дуже схожою на ту, яка юнуе на цей час в Украш^ тобто основну частку у фшансуванш становили державш видатки (у 1998 р. частка державних видатюв дорiвнювала 65 % [7]). Рефор-мування охорони здоров'я розпочали зi заснування лжарняних кас у воеводствах i повгтах. У 1991 р. було прийнято Закон про заходи охорони здоров'я, а в 1997 р. - Закон про обов'язкове медичне страхування. Також було прийнято низку закошв, яю регулюють професшну дiяльнiсть медичного персоналу та 1хнього самоврядування [1].
З 1999 р. у Польщд було запроваджено обов'язкове медичне страхуван-ня. Вщповщно значною мiрою зросла частка сощального страхування. Вип-лати на цей вид страхування в середньому становлять близько 9 % вщ заро-бггно1 плати. Пiдхiд до сплати страхових внескiв у Польшi е диференцшова-ним [9]. Величина цих вiдрахувань у Польшi встановлюеться законом. Найщ-кавiшим е той факт, що населення не повинно було сплачувати додаткових виплат iз заробггно1 плати при переходi на нову систему фшансування, ос-кiльки обов,язковi страховi внески громадян компенсувалися вщповщним зниженням податку на прибуток; оскшьки реформування системи охорони здоров'я проводилось паралельно з реформуванням економiки. Щодо висо-коспецiалiзованих медичних послуг, то ix фiнансуе Мiнiстерство охорони здоров'я за рахунок державного бюджету [1, 9].
Одшею з основних проблем, пов'язаних з охороною здоров'я у Поль-шi, е наявнiсть неформальних платежiв за медичнi послуги та ем^ращю лжа-рiв у краши Заxiдноï Свропи, причиною яких е недостатнш рiвень заробггно1' плати медичного персоналу [9].
Структура фшансування системи охорони здоров'я у США значно вщ-рiзняеться вщ тоï, яка функщонуе у Нiмеччинi чи Польшд. Основна частка ви-даткiв у 2009 р. у цш кршт припадае на приватне страхування (36 %) та дер-жавнi видатки (35 %), сощальне страхування становить 14 % (табл. 2). Приватне страхування вщграе важливу роль у функщонуванш системи охорони здоров'я в США. Роботодавщ можуть повшстю або частково сплачувати вар-тють страховки. Через страховку працiвника страхуються i члени його сiм'ï. Лжарш i лiкарi е платними, якщо людина не застрахована, вона повинна оп-латити медичнi послуги го^вкою, якщо ж вона цього не зробить, то ш не на-дадуть медичних послуг [1].
У США дiе i низка сощальних програм, найвiдомiшою з яких е "Медь кер". За цiею програмою 2,9 % вiд заробiтноï плати сплачуються на медичне страхування людей пристаршого вiку. Також у США дiе програма суспшьно1' допомоги "Меджейд" та Програма медичного страхування дггей SCHIP, та спецiальна програма для страхування ветерашв i ix Ымей TRICARE [6].
Система охорони здоров'я, яка функщонуе на сьогодш у США, е найдорожчою у свт. Загальш видатки на охорону здоров'я у цш кра1'ш пере-вищують 2 трлн дол. США [7]. Хоча цю систему i вщносять до ринково!" мо-делi системи охорони здоров'я, проте, як можна побачити з даних, поданих у табл. 2, на сьогодш система охорони здоров'я у цш кра1'ш е змшаною. Значне зростання суми витрат на охорону здоров'я в США е одшею з основних проблем. Внаслщок такого зростання значною мiрою страждае бiзнес, оскшьки сплачуе основну частину вщрахувань до страхових фондiв [6].
Хоча структура фшансування у цих трьох крашах значно вiдрiз-няеться, проте системи охорони здоров'я у них е високоефективними, про що свiдчать показники тривалост життя та кшькост роюв, прожитих без проблем зi здоров'ям. Виходить, що ефектившсть функцiонування системи охорони здоров'я краши залежить не лише вщ структури фiнансування, а й вщ роз-мiру видатюв, якi припадають на охорону здоров'я кожного громадянина.
Якщо ж говорити про структуру фшансування в Укршт, то, зпдно з даними за 2009 р., приватне i медичне страхування практично вщсутт, i в су-мi становлять 1 % вщ загальних видаткiв на охорону здоров'я. Щодо держав-них видатюв (без врахування соцiального страхування), то вони становлять 54 % вщ загальних видатюв (табл. 2). Та важливим в Укра1'ш е не лише аналiз структури фшансування, а й суми цих видатюв, яка е недостатньою для за-безпечення ефективного функцюнування системи охорони здоров'я. Хоча зпдно зi ст. 49 Конституци Украши, "у державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаеться безоплатно" [2] та частка вит-рат, оплачених готвкою, в Украïнi е найвищою (порiвняно з розвиненими крашами) i становить 42 % вщ загальних видатюв на охорону здоров'я. Оскшьки для галузi охорони здоров'я характерною рисою е недостатне фшансування, державш i комунальш заклади починають шукати новi шляхи залучен-ня коштiв, закрiпленi у конституци. На сьогодш такими додатковими джере-лами е доброчинш внески юридичних та фiзичниx осiб, а також фонди добровольного медичного страхування [1, 10].
Структура фшансування системи охорони здоров'я у Шмеччиш, Польшу та США не е однаковою та спшьною рисою для вЫх цих краш е проведен-ня комплексного реформування галузi охорони здоров'я, що i стало запору-кою 1'х успiшного функцiонування. Зважаючи на це, для пiдвишення ефектив-ностi функцiонування системи охорони здоров'я в Укра1'ш необxiдним е про-ведення реформ, якi б охоплювали як управлiння цiею системою, так i ïï фь нансування та надавання медичних послуг. Залучення додаткових коштв до фiнансування неефективно функцюнуючо1' системи охорони здоров'я спри-ятиме посиленню кризи здоров'я, а не ïï виршенню. Послщовне i вщповщне до сучасного становища реформування системи охорони здоров'я е запору-кою добробуту всiеï держави у майбутньому.
Лггература
1. Досв1д краш Свропи у фшансуванш галуз1 охорони здоров'я. Уроки для Украши / за заг. ред. В.Г. Черненка, В.М. Рудого. - К. : Вид-во "Академпрес", 2002. - 112 с.
2. Конститущя Украши: редакщя вщ 4 лютого 2011 р. // Верховна Рада Украши. -Офщ. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2011. - 207 с. - (Б1блютека офщшних видань).
3. Страхова медицина - важливий крок до реформування галуз1 / пщгот. Т. Полянська // Медичний вюник. - 2009. - № 4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.medvisnyk. org.ua/content/view/848/3 5/.
4. Bäumler M. Major reform of German SHI contributions / Michael Bäumler, Leonie Sundmacher and Britta Zander // Health Policy Monitor. - 2010. - № 16. - P. 1-7.
5. Busse R. Health care systems in transition Germany / R. Busse, A. Riesberg. Copenhagen: WHO Regional Offi ce for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies, 2004. - 220 p.
6. Carey D. Health Care Reform in the United States / David Carey, Bradley Herring and Patrick Lenain. - Baltimore : OECD Publishing, 2009. - OECD Economics Department Working Papers. - № 665. - 45 р.
7. Global Health Observatory Database : World Health Organisation. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.apps.who.int/ghodata/.
8. Gottret P. Good practice in health financing: lessons from reforms in low and middle-income countries // Pablo Gottret, George J. Schieber, and Hugh R. Waters. - Washington, DC: World Bank, 2008. - 530 р.
9. Kuszewski K. Health Care Systems in Transition: Poland / Krzysztof Kuszewski, Christian Gericke. - Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies, 2005. - Vol. 7, № 5. - 130 p.
10. Lekhan V. Health Care Systems in Transition: Ukraine / Valeria Lekhan, Volodomyr Rudiy, Ellen Nolte. - Copenhagen: WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies, 2004. - Vol. 6, № 7. - 138 p.
Кузенко Н.В., Доскочинская Л.С. Особенности финансирования системы здравоохранения развитых стран
Рассмотрены различные модели финансирования систем здравоохранения на примере развитых стран. Проанализированы и выявлены особенности финансирования системы здравоохранения США, Германии и Польши. Сделаны выводы для Украины.
Ключевые слова: система здравоохранения, финансирование здравоохранения, структура финансирования системы здравоохранения, социальное медицинское страхование, частное медицинское страхование, государственное медицинское страхование.
Kuzenko N.V., Doskochynska L.S. Features of health care financing system in developed countries
Different models of health care financing are examined on the example of developed countries. Certain peculiarities of care financing systems in Germany, Poland and USA are discovered and analyzed. The conclusions to Ukraine are drawn.
Keywords: health care system, health care financing, the structure of health care financing, social health insurance, private health insurance, public health insurance.
УДК 338.432 Проф. М.А. Лендел, д-р екон. наук;
викл. С.В. Швардак - Мукачiвський ДУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ШНОВАЦШНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 У ГАЛУЗ1 ХАРЧОВОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянуто проблеми шновацшно'1 дiяльностi в харчовш галузi Украши та За-карпатсько'1 обл., можливосп, перспективи i загрози ïï розвитку. Наголошено на перевагах впровадження шнова^йнох моделi розвитку на тдприемствах харчово'1 про-мисловосп, забезпечення реалiзацiï шновацшних проекпв у галузь
Ключов1 слова: харчова промисловють, сучасний стан шновацп, можливють зростання, шновацшна модель розвитку, державна поломка з тдтримки шнова-цшно'1 дiяльностi.
1нновацшна д1яльшсть харчово!" промисловост в умовах переходу економжи Украши на шновацшний шлях розвитку набувае особливого значения. Охопивши р1зш аспекти ринкових вщносин, шновацшний процес сприяе зростанню виробництва, дае змогу шдвишувати продуктившсть пращ, залучати до виробничо!" сфери нов1 резерви. Харчова промисловють е сукуп-шстю шдприемств р1зних галузей, як технолопчними зв'язками й економ1ч-ним вщносинами пов'язаш з сшьським господарством, торпвлею, шдпри-емствами машинобудування тощо. Вщ ефективносп роботи шдприемств хар-чово1' промисловосл багато в чому залежить виршення завдань забезпечення населення високояюсними харчовими продуктами.
Дослщженню теоретичних i практичних питань оргашзацп та управ-лшня шноващями на тдприемствах присвячено значну кшьюсть наукових
