CC BY
83
Литература
1. Население Республики Беларусь: статистический сборник / Национальный статистический комитет Республики Беларусь. - Минск, 2011. - 474 с.
2. Европейский статистический прогноз, 2010 год // Фонд Организации Объединенных наций в области народонаселения (ЮНФПА) в Беларуси Электронный ресурс]. - 2011. - Режим доступа: http://un.by/unfpa/ru/demography/res-ource/publication/datasheet.html. - Дата доступа: 6.03.2012.
3. Здоровье населения Республики Беларусь: статистический сборник / Национальный статистический комитет Республики Беларусь. - Минск, 2011. - 256 с.
4. Об общественных объединениях: Закон Респ. Беларусь, 4 окт. 1994 г., № 3254-XII// Ведамасц Вярхоунага Са-вета Рэсп. Беларусь. - 1994. - № 29. - 2/443.
5. О государственных минимальных социальных стандартах: Закон Респ. Беларусь, 11 нояб. 1999 г., № 322-3: в ред. Закона Респ. Беларусь от 31.12.2009 // Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 1999. - № 89. - 2/97.
6. О мерах по внедрению системы государственных социальных стандартов по обслуживанию населения республики: постановление Совета Министров Респ. Беларусь, 30 мая 2003 г., № 724: в ред. постановления Совета Министров Респ. Беларусь от 13.01.2012// Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2003. - № 64. - 5/12556.
7. Об утверждении Перечня бесплатных и общедоступных социальных услуг, предоставляемых государственными учреждениями социального обслуживания системы органов по труду, занятости и социальной защите в соответствии с их профилем и Положения о порядке и условиях предоставления социальных услуг государственными учреждениями социального обслуживания системы органов по труду, занятости и социальной защите: постановление Совета Министров Респ. Беларусь, 8 июня 2001 г., № 858: в ред. постановления Совета Министров Респ. Беларусь от 14.01.2011 // Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2001. - № 58. - 5/6182.
8. Об утверждении норм и нормативов обеспеченности граждан услугами государственных учреждений социального обслуживания в рамках Перечня бесплатных и общедоступных социальных услуг, предоставляемых государственными учреждениями социального обслуживания системы органов по труду, занятости и социальной защите в соответствии с их профилем: постановление Совета Министров Респ. Беларусь, 4 апр. 2003 г., № 456: в ред. постановления Совета Министров Респ. Беларусь от 14.01.2011 // Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2003. - № 43. - 5/12267.
УДК 338:61
Бшяев C.C.,
старший викладач кафедри економки, Мел1топольський державний педагопчний университет
СУЧАСН1 ФОРМИ Ф1НАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В ЗАРУБ1ЖНИХ KPAIHAX
В статтi проанал1зовано тенденцй'розвитку та сучасний стан сфери охорони здоров'я Великобритании Нмеччини та США. Проведено зставлення показниюв витрат на охорону здоров'я в перерахунку на душу населення. Визначенi джерела фiнансування охорони здоров'я зару&жних кра/н впродовж перюду становлення галуei.
Ключовi слова. охорона здоров'я; джерела фiнансування; державне страхування; приватне фiнансування; ефектив-нсть управлiння.
В статье проанализированы тенденции развития и современное состояние здравоохранения Великобритании, Германии и США. Проведено сопоставление показателей расходов на здравоохранение в пересчете на душу населения. Определены источники финансирования здравоохранения зарубежных стран на протяжении периода становления отрасли.
Ключевые слова. здравоохранение; источники финансирования, государственное страхование; частное финансирование; эффективность управления.
The article analyzes the tendencies of development and current state of healthcare in Great Britain, Germany and the USA. Comparison of indicators of health care spending in per capita are performed. Sources of financing health care in foreign countries during the period are investigated.
Key words. health care, sources of financing, public insurance, private financing, management efficiency.
Вступ. Необхщнють реформування галуз1 охорони здоров'я не потребуе доказ1в, адже спостер^аеться попршен-ня здоров'я населення та скорочення життя. Сучасний стан галуз1 характеризуемся недостатым фшансовим забез-печенням i низькою ефективнютю надання медичних послуг. Правов1, органЬацмы проблеми фЫансового забезпе-чення охорони здоров'я на сьогоды залишаються невиршеними.
Питаннями фЫансування системи охорони здоров'я переймалися таю вчеы як Агарков В., Бтинська М., Солонен-ко I., Шевченко М., Степаненко А., та rnrni. Але нажаль проблема державного регулювання фшансування системи охорони здоров'я доа потребуе виршення. У бтьшосл краТн держава бере участь у робол системи охорони здоров'я, а у рядi краТн нав^ь е гарантом отримання медичноТ допомоги. Очевидно, що держава вщграе певну роль на ринку, але немае единоТ думки щодо того, якою мае бути мiра ТТ втручання. У процеа становлення УкраТни як сощальноТ дер-жави виникла ситуащя, яка вимагае змш в умовах функцюнування в^чизняноТ охорони здоров'я.
Постановка завдання. Метою дослдаення е аналiз стану охорони здоров'я в зарубiжних краТнах.
Результати. На сьогоды сфера охорони здоров'я виконуе покладеы на неТ функцп перш за все за рахунок фшансування i належного державного регулювання. В основi останнього лежить нормативно-правова база, що визначае правове становище оргаыв, установ i посадових оаб у галузi охорони здоров'я. Саме за рахунок управлЫня система оргаызацп медичноТ допомоги набувае ефективносл, що сприяе найповнЫй реалiзацiТ покладених завдань.
254 Eкономiчний вюник университету | Випуск № 18/2
© Бшяев C.C., 2012
Oxopoнa çцopoв'я - цe cиcтeмa çaxoцiв, cпpямoвaниx на çaбeçпeчeння çбepeжeння та poçвиткy фiçioлoгiчниx i пcиxoлoгiчниx фyнкцiй, oптимaльнoÏ пpaцeçцaтнocтi та coцiaльнoÏ aктивнocтi люцини пpи мaкcимaльнiй бioлoгiчнo мo-жливiй шцивщуальый тpивaлocтi життя [2].
Meцичнe oбcлyгoвyвaння нaceлeння y BeликoбpитaнiÏ opгaнiçoвaнe чepeç cиcтeмy HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я. У кoнцeпцiÏ нaцioнaльнoÏ cиcтeми oxopoни çцopoв'я мoжнa вицiлити п'ять ocнoвoпoлoжниx пpинципiв: ça-гaльнe oxoплeння; пoвнe пoкpиття; бeçoплaтнe нацання пocлyг пащентов^ цocтyпнicть пocлyг цля вcix, включаючи ^o-çeмцiв (ця нopмa бyлa cкacoвaнa в 19BB p., шли пpи влaцi пepeбyвaлa Mapгapeт Teтчep); пiцвищeння piвня çцopoв'я нaцiÏ, пpoвeцeння пpoфiлaктичниx çaxoцiв.
Дyжe cкopo в cиcтeмi ç'явилиcя пepшi пpoблeми. Bиник вeличeçний пoпит на мeцичнi пocлyги ç бoкy тиx вepcтв нaceлeння, якi paнiшe нe мали доступу до бeçoплaтнoгo мeцичнoгo oбcлyгoвyвaння. Haцioнaльнa cлyжбa oxopoни çâo-poв'я була cтвopeнa в пicлявoeннi чacи, шли кpaÏнa вiцчyвaлa пoтpeбy бaгaтo в чoмy, çoкpeмa y фiнaнcoвиx кoштax i бyцiвeльниx мaтepiaлax. Toмy на пepшoмy eтaпi cвoгo icнyвaння Haцioнaльнa cлyжбa oxopoни çцopoв'я çмyшeнa була викopиcтoвyвaти пiц мeцичнi ycтaнoви çacтapiлi бyцiвлi, якi, кpiм того, були нepiвнoмipнo poçпoцiлeнi пo фашк A^ тивнo ç'являтиcя нoвi мeцикaмeнти, oблaцнaння i мeцичнi тexнoлoгiÏ. ^й пpoцec çyмoвив пoцopoжчaння мeцичнoгo oбcлyгoвyвaння. Cклaцнa тpиpiвнeвa cтpyктypa cиcтeми чacтo була пoгaнo cкoopцинoвaнa, бaгaтo мeцичниx ycтaнoв пpoцoвжyвaли цублювати фyнкцiÏ oцин oцнoгo, нeцocтaтньoю була iнтeгpaцiя мiж тpьoмa piвнями cиcтeми.
Oтжe, iç caмoгo пoчaткy в нoвiй cиcтeмi виникли фyнцaмeнтaльнi пpoблeми, пoв'яçaнi ç eфeктивнicтю yпpaвлiння i фiнaнcyвaння, вpeгyлювaнням кoнфлiктy iнтepeciв пaцieнтiв, мeцичнoгo пepcoнaлy i плaтникiв пoцaткiв, нepaцioнaль-ним витpaчaнням кoштiв. Cтaлo çpoçyмiлo, щo oчiкyвaння çaвжци пepeвepшyвaтимyть мoжливocтi. Дepжaвa çiткнyлa-cя ç нeoбxiцнicтю peфopмyвaння cиcтeми на caмoмy пoчaткy ÏÏ icнyвaння. Пoчaлacя пoeтaпнa eвoлюцiя cиcтeми.
У çв'яçкy ç тим, щo пoпит на мeцичнi пocлyги ç 6o^ нaceлeння вcyпepeч oчiкyвaнням пpoцoвжyвaв çpocтaти i пe-peвищив шшти, щo acигнyвaлиcя на фiнaнcyвaння cиcтeми, нeoбxiцнicть y пepшиx çмiнax y cиcтeмi HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я нaçpiлa вжe чepeç тpи po^ пicля пoчaткy ÏÏ poбoти. У 1951 p. була ввeцeнa cимвoлiчнa oплa-та ça пocлyги o^icm i цaнтиcтiв (oцин фунт), a в 1952 p. - ça випи^у peцeптa (oцин шилiнг).
Уна^док cтypбoвaнocтi ypяцy BeликoбpитaнiÏ пocтiйним çpocтaнням витpaт на oxopoнy çцopoв'я y 1953 p. був crao-peний Koмiтeт Гiллaбoцa, ocнoвним çaвцaнням яшго бyлo oцiнювaння eфeктивнocтi poбoти HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopo-ни çцopoв'я i виявлeння мoжливиx шляxiв çaпoбiгaння çpocтaнню витpaт. Ha пiцcтaвi виcнoвкiв ^мтету Гiллaбoцa в 1962 p. був poçpoблeний Лiкapняний план, щo пepeцбaчaв poçвитoк мepeжi лiкapcькиx ycтaнoв, y яюй лiкapня, poçpaxoвaнa на 6QQ-BQQ лiжкo-мicць, пoвиннa була oбcлyгoвyвaти нaceлeння, кiлькicтю 1QQ-15Q тиc. ocí6. Ha бyцiвництвo нoвиx лка-peнь y paмкax peaлiçaцiÏ цьoгo плану в наступи цecять poкiв плaнyвaлacя витpaтити 5QQ млн фyнтiв cтepлiнгiв [2].
Для того, щoб ocтaтoчнo cфopмyвaтиcя на пepшoмy eтaпi cвoгo poçвиткy, Haцioнaльнiй cлyжбi oxopoни çцopoв'я бyлo пoтpiбнo цва цecятилiття.
Пpoтe, нeçвaжaючи на тe, щo в 6Q-^ pp. XX cт. cиcтeмa çaçнaлa cyттeвиx çмiн, yce щe çaлишaлacя aктyaльнoю oä-на ç найбтьш cepйoçниx пpoблeм - нeцocтатня штофаця piçниx piвнiв cиcтeми i пoтpeбa в кpaщoмy yпpaвлiннi. Ha-ступна cepйoçнa çмiнa в cтpyктypi HC3 вiцбyлacя в 1974 p. пюля набуття чиннocтi Зaкoнy пpo мeцичнe oбcлyгoвyвaн-ня 1973 p. Уxвaлeння цьoгo çaкoнy бaгaтo в чoмy бyлo пoв'яçaнe çi cвiтoвoю нaфтoвoю кpиçoю, eкoнoмiчним cпaцoм i cпpичинeнoю цим нeмoжливicтю пoцaльшoгo çбiльшeння цepжaвниx витpaт на coцiaльнi пoтpeби.
Peçyльтaти peфopми 1974 p. нe були çaцoвiльними нacaмпepeц внacлiцoк тoгo, щo нoвocтвopeнa cиcтeмa yпpa-влiння виявилacя, як i paнiшe, гpoмiçцкoю, щo нeгaтивнo пoçнaчилocя на пpoцeci пpийняття piшeнь i бyлo пoв'яçaнo ç вeликими витpaтaми. He тiльки нe вцaлocя цocягти oцнieÏ ç ocнoвниx цiлeй peфopмyвaння - бiльшoÏ Ытофаци мiж piç-ними piвнями cиcтeми oxopoни çцopoв'я, a й, навпаки, був cтвopeний щe oцин бю^фатичний piвeнь, а тaкoж ввe-цeнo кoнceнcycнe yпpaвлiння, щo на пpaктицi цoвeлo cвoю нeцieçцaтнicть. У 19B2 p. бyлo iнiцiйoвaнo нoвy cтpyктypнy çмiнy (pиc. 2.3), щo cкacyвaлa oцнy ç yпpaвлiнcькиx лaнoк cиcтeми - oкpyжнi opгaни oxopoни çцopoв'я.
У peçyльтaтi нoвoгo peфopмyвaння бyлo çбepeжeнo 14 peгioнaльниx opгaнiв oxopoни çцopoв'я, cтвopeнo 192 paйoн-ниx opгaни i 9Q кoмiтeтiв ciмeйниx лiкapiв. A в 19B3 p. ça на^щками Дoпoвiцi Гpiффiтa кoнceнcycнe yпpaвлiння бyлo ça-мiнeнe çaгaльним yпpaвлiнням, якe пepeцбaчaлo cтвopeння цeнтpaльнoÏ HaгляцoвoÏ paци cлyжби oxopoни çцopoв'я, щo вiцпoвiцae ça cтpaтeгiю, i Pa^, яка вiцпoвiцae бeçпocepeцньo ça poбoтy HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я.
Ùe äo цьoгo, y 7Q-^ pp. XX cт. cталo çpoçyмiлo, щo фiнaнcoвi pecypcи HaцioнaльнoÏ ^ужби oxopoни çцopoв'я oбмe-жeнi i тотема нe мoжe çaбeçпeчити вcix гpoмaцян буць-яким вицoм лiкyвaння. Пoявa нoвиx тexнoлoгiй i мeтoцiв лкуван-ня пpиçвeлa äo тoгo, щo вce бiльшe пацieнтiв пpeтeнцyвaли на oтpимaння cклaцнoгo i цopoгoгo лкування та мeцикaмeн-тiв. Bимoги äo piвня мeцичнoгo oбcлyгoвyвання, щo пocтiйнo çpocтaли, та cтapiння нaceлeння, щo пpoцoвжyвaлocь, пpиçвeли äo тoгo, щo cиcтeма oпинилacя в cтaнi фiнaнcoвoÏ кpиçи. Haçpiлa нeoбxiцнicть пoцaльшoгo peфopмyвaння [3].
Уpяц Mapгapeт Teтчep, щo пpийшoв äo влаци в 1979 p., цoтpимyвaвcя цумки, щo eкoнoмiчнi тpyцнoщi y Beликo-бpитaнiÏ çyмoвлeнi, нacaмпepeц, виcoкими цepжaвними витpaтaми i вфучанням цepжaви в eкoнoмiкy, i y çв'яçкy ç цим poçпoчaв мacштaбнy пpoгpaмy пpивaтиçaцiÏ. Пpoтe ^^тема HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я нe çaçнaлa çнaч-ниx çмiн yпpoцoвж бiльшoÏ чacтини BQ-x pp. XX ст., мoжливo, yнacлiцoк тoгo, щo ypяц пoбoювaвcя çacтocoвyвaти pa-цикальн çaxoци äo ceктopа, який, ça peçyльтaтaми чиcлeнниx oпитyвaнь гpoмaцcькoÏ цумки, кopиcтyвaвcя, нeçвa-жаючи на ва тpyцнoщi, шиpoкoю пiцтpимкoю нaceлeння. Пpoтe пicля тpивaлиx цeбaтiв щoцo нeцocтaтньoгo фiнaнcy-вання cиcтeми oxopoни çцopoв'я в 19B7 p. пpeм'ep-мiнicтp Teтчep oгoлocилa пpo внyтpiшню пepeвipкy HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я пiц ÏÏ ocoбиcтим кepiвництвoм.
Peçyльтaтoм викoнaнoÏ po6o™ cтaлa iцeя paцикaльнoгo peфopмyвaння cиcтeми HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцo-poв'я шляxoм cтвopeння внyтpiшньoгo pинкy в paмкax цieÏ cлyжби. Бaçoю цля peфopм, щo пoчaлиcя в 1991 p., став Зашн пpo Haцioнaльнy cлyжбy oxopoни çцopoв'я вiц 199Q p.
Hoвий eтaп peфopмyвaння HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я oçнaмeнyвaвcя найбтьш çнaчними ç мoмeнтy
Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 1B/2 255
ÏÏ cтвopeння çмiнaми в opгaнiçaцiÏ i cиcтeмi yпpaвлiння - y paмкax HaцioнaльнoÏ ^ужби oxopoни çцopoв'я була peaлi-çoвaнa "внyтpiшня", aбo "квaçi pинкoвa" мoцeль, яка пepeцбaчaлa в^^ння фyнкцiй пpицбaння пocлyг вiц фyнкцiÏ на-цання пocлyг. Пoкyпцями пocлyг ставали opгaни oxopoни çцopoв'я, а фyнкцiя нацання пocлyг була пoклaцeнa на ць льoвi тpacти HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я.
Пiцбивaючи пiцcyмoк вищecкaçaнoмy, вiцçнaчити, щo ввeцeння внyтpiшньoгo pинкy в cиcтeмi oxopoни çцo-poв'я, пoça cyмнiвoм, çpoбилo eфeктивним poçпoдiл фiнaнcoвиx pecypciв y cиcтeмi, ^mopon^ мoтивaцiю цля бть-rnoÏ Ïx eкoнoмiÏ. Пiцвищилacя тaкoж i eфeктивнicть poбoти oкpeмиx мeцичниx ycтaнoв, як ycпiшнo aцaптyвaлиcя в нo-вм cиcтeмi. Пpoтe впpoвaцжeння pинкoвиx мexaнiçмiв y cиcтeмy HC3 мaлo й нeгaтивнi нacлiцки: пo-пepшe, цepжaвa втpaтилa вeликy частину кoнтpoлю ça цiнoyтвopeнням y cфepi мeцичниx пocлyг, а пo-дpyгe, кoнкypeнцiя cepeä виpoб-ниюв пocлyг çyмoвила icнyвaння ycтaнoв ç цублюючими фyнкцiями.
Пoявa нoвoгo rnäxoäy äo peфopмyвання HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я пoв'яçaнa ç пpиxoцoм äo влаци лeйбopиcтcькoгo ypяцy в 1997 p. ^й пiцxiц yçяв на oçбpoeння цeякi ç важeлiв внyтpiшньoгo pинкy, вiцмoвляючиcь вiц iншиx. Ocнoвнi пpинципи, на якиx бaçyвaвcя цeй eтaп peфopмyвaння HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я, були ви-клaцeнi в oпyблiкoвaнiй y 1997 p. "Бшм книçi" (пpoeкт цля oбгoвopeння в ypядi) пiц нaçвoю "Hoвa Haцioнaльнa ^уж-ба oxopoни çцopoв'я: cyчacнa i нaцiйнa".
Цe був так çвaний тpeтiй пiцxiц äo çабeçпeчeння нaceлeння мeцичним oбcлyгoвyвaнням, вiцпoвiцнo äo яшго, ак-цeнт пepeнocивcя ç pинкoвиx мexанiçмiв фyнкцioнyвaння гaлyçi на пpoцec планування cпiвпpaцi i пapтнepcтвa. Пepe-твopeння, щo пoчaлиcя в 1999 p., тopкнyлиcя як cфepи opгaнiçaцiÏ мeцичнoгo oбcлyгoвyвaння, так i aдмiнicтpaтивнoÏ cтpyктypи HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я.
Ha мicцяx були opгaнiçoвaнi гpyпи пepвиннoгo мeцичнoгo oбcлyгoвyвaння нaceлeння, щo cклaцaютьcя ç лiкapiв i мeдичниx cedep, якi вiцпoвiцaли ça мeдичнe oбcлyгoвyвaння тepитopiÏ ç ктькютю нaceлeння блиçькo 1QQ тиc. ocí6. У poçпopяцжeння гpyп aмбyлaтopнoгo лкування пepeцaвaлиcя гpoшoвi фoнци, ça витpaчaння якиx вoни вiцпoвiцaли пe-peä мicцeвими opганами oxopoни çцopoв'я. Oднoчacнo були лiквiцoвaнi вci iншi фopми цoвipчoгo yпpaвлiння фoнцa-ми в cиcтeмi HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çдopoв'я. Бiльшicть гpyп aмбyлaтopнoгo лiкyвaння були oб'eднaнi в цoбpo-вiльнy opгaнiçaцiю "Aльянc", ocнoвнoю мeтoю якoÏ е вcтaнoвлeння eциниx cтaнцapтiв нацання пepвиннoÏ мeцичнoÏ до-пoмoги пo вай кpаÏнi [2].
Ùo cтocyeтьcя çмiн y cтpyктypi opгaнiв yпpaвлiння HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я, то, вiдпoвiднo äo нoвo-гo пpoeктy peфopмyвання, ça Miнicтepcтвoм oxopoни çцopoв'я були çбepeжeнi фyнкцiÏ çaгaльнoгo кoнтpoлю й yпpa-влiння, а тaкoж фiнaнcyвaння cиcтeми. ФyнкцiÏ oпepaтивнoгo yпpaвлiння були пepeдaнi Bикoнaвчiй циpeкцiÏ Ha^o-нaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я, щo пiдкopялacя мiнicтepcтвy.
Ha cьoгoцнi Beликoбpитaнiя витpaчae на oxopoнy çцopoв'я 7,7% BB^ aбo 2231 цoл. C0A на душу нaceлeння ça piк.
^iä çаçначити, щo цe цocить ниçькi пoкaçники цля бiльшocтi кpaÏн Eвpoпи. Beликa частина кoштiв (B2,2%) нaцxo-цить ç цepжaвниx цжepeл, на пpивaтнe фiнaнcyвaння пpипaцae 17,B%.
Ha вщмшу вiц бaгaтьox iншиx eвpoпeйcький кpaÏн i, çoкpeмa, вiц Hiмeччини, cиcтeмa фiнaнcyвaння oxopoни çцo-poв'я y BeликoбpитaнiÏ нe така хладна. Ocнoвний oбcяг кoштiв (93,9%) нaцxoцить ça paxyнoк çaгaльниx пoцaткiв (73,5%), щo çбиpaютьcя цeнтpaльним ypяцoм, а ташж внecкiв y paмкax cиcтeми цepжaвнoгo cтpaxyвaння (2Q,4%). Peштa витpaт (6,1%) пoкpивaeтьcя шляxoм стягування плати ç кopиcтyвaчiв, нaцxoцжeнь вiц виплат ça пoçикaми i ç iншиx цжepeл. Як цoцaткoвe цжepeлo фiнaнcyвaння oxopoни çцopoв'я y BeликoбpитaнiÏ виступае пpивaтнe мeцичнe cтpaxyвaння й oплaтa пocлyг ça гoтiвкy.
Ha cyчacнoмy eтaпi мoжнa вiцçнaчити цвi ocнoвнi тeнцeнцiÏ. Пepшa - цe çмiщeння aкцeнтy iç çaгaльнoÏ цocтyпнocтi мe-цичниx пocлyг на цoбpoвiльнi opгaнiçaцiÏ i пpивaтний ceктop. Пpи цьoмy çaoxoчyeтьcя пpицбaння poбoтoцaвцями пoлiciв пpивaтнoгo мeцичнoгo cтpaxyвaння цля cвoÏx cпiвpoбiтникiв. Дpyгa тeнцeнцiя пoлягae в ocлaблeннi цoмiнaнтнoгo c^o-вища лiкapнянoгo лкування на кopиcть пepвиннoгo (aмбyлaтopнoгo) piвня нацання мeцичниx пocлyг. Цe oçнaчae вiцмo-ву, в pяцi випадюв вiц цopoгoгo лiкyвaння в лiкapняx на кopиcть цeшeвшoгo мeцичнoгo oбcлyгoвyвaння в кoмyнaльниx мeцичниx цeнтpax, а тагаж çмiщeння aкцeнтy ç л^вання çaxвopювaнь на Ïx пpoфiлaктикy. B Haцioнaльнiй cлyжбi oxopo-ни çдopoв'я çapaç icнyють цeнтpи бopoтьби çi CHIДOM, цeнтpи бopoтьби ç aлкoгoлiçмoм i кypiнням. У cитyaцiÏ, щo c^a-лacя, бiльш увагу пpидiляють пpoпaгaнцi çцopoвoгo cпocoбy життя i пpoфiлaктицi xвopoб, нiж на лкування.
Oцнieю ç ocнoвниx çмiн, щo пpивeли äo çначнoÏ мoцepнiçaцiÏ HaцioнaльнoÏ cлyжби oxopoни çцopoв'я, cтaлo ввeдeн-ня нoвoÏ тexнiки yпpaвлiння. Уceбiчнe викopиcтaння кoмп'ютepниx тexнoлoгiй в oxopon çцopoв'я цaлo çмoгy пiцвищити piвeнь пpoцyктивнocтi в гaлyçi, cпpиялo cтвopeнню нaцioнaльниx eлeктpoнниx бiблioтeк цля мeдичниx пpaцiвникiв [6].
Пpoтe çaлишaeтьcя багато нeвиpiшeниx пpoблeм, çoкpeмa нepiвнoмipний poçпoдiл мeцичниx ycтaнoв пo тepитo-piÏ BeликoбpитaнiÏ. Haпpиклaц, лиcткiв oчiкyвaння в лiкapняx Уeльcy çнaчнo бiльшe, ыж в AнглiÏ. Збepiгaeтьcя пpoблe-ма мaлoçaбeçпeчeниx вepcтв нaceлeння i нaцioнaльниx мeншин, y якиx тpивaлicть життя нижча, нiж y cepeцньoмy пo кpaÏнi. Bвeцeння нoвиx yпpaвлiнcькиx пpoцeдyp пpиçвeлo äo çбiльшeння кiлькocтi папepoвoÏ poбoти: лiкapi cкapжaть-cя на то, щo блиçькo 25% Ïx poбoчoгo чacy витpaчaeтьcя на виpiшeння aцмiнicтpaтивниx пpoблeм.
За ocтaннi 3Q po^ тeнцeнцiя äo çбiльшeння витpат на oxopoнy çцopoв'я cyпpoвoцжyвaлacя çбiльшeнням тpивaлocтi життя чoлoвiкiв i ж^к, а тaкoж cкopoчeнням cмepтнocтi. Пpoтягoм 3Q poкiв oчiкyвaнa тpивaлicть життя y ж^к çбiльши-лacь на шють poкiв - ç 75 po^ y 197Q p. äo B1 poкy в 2QQ3 p., а в чoлoвiкiв на ам poкiв - ç 69 äo 76 po^, вiцпoвiцнo. Cмepт-нють на 1QQQ ocí6 наceлeння ça той caмий пepioц cкopoтилacя ç 11,7B äo 1Q,22. Пpи цыэму витpати на oxopoнy çцopoв'я ç poçpaxyнкy на душу нaceлeння ç 197Q пo 2QQ2 p. çбiльшилиcь на 135Q% - ç 16Q дол. C0A äo 2231 дол. CHIA на pk.
Oцними ç ocнoвниx паpамeтpiв, щo xapaктepиçyють eфeктивнicть poбoти cиcтeми oxopoни çцopoв'я, e тaкoж пo-кaçники çaxвopювaнocтi i cмepтнocтi нaceлeння ça ocнoвними клacaми пpичин cмepтнocтi. Як вицнo ç pиc. 2.9, y Be-ликoбpитaнiÏ в 2QQ2 p. ocнoвними пpичинaми cмepтнocтi нaceлeння були xвopoби cиcтeми кpoвooбiгy (37%), нoвoy-твopeння (2B%) i xвopoби opгaнiв циxaння (12%). Пpи цьoмy пpocтeжyeтьcя пoçитивнa динамка cмepтнocтi ça ocнoв-
256 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcиIeIy j Bипycк № 1B/2
ними клacaми пpичин зa ocтaннi 1G poкiв фиа 2.1G). Biдзнaчимo, щo пoмiтний пpиpicт (51,4%) cмepтнocтi в peзyль-тaтi iнфeкцiйниx зaxвopювaнь нe тaкий пoкaзoвий, ocкiльки cepeд ocнoвниx клaciв пpичин cмepтнocтi нa ньoгo пpипa-дae мeншe нiж 1%.
Змiни вiдбyвaлиcя тaкoж i в пoкaзникax, щo бeзпocepeдньo xapaктepизyють poбoтy cиcтeми oxopoни здopoв'я. Зa цeй пepioд cкopoтилacя cepeдня кiлькicть лiкapняниx лiжoк з poзpaxyнкy нa 1GG GGG нaceлeння, a тaкoж cкopoтилacя тpивaлicть гocпiтaлiзaцiÏ, щo нa фoнi пoзитивниx тeндeнцiй cмepтнocтi i зaxвopювaнocтi нaceлeння cвiдчить пpo eфeк-тивну poбoтy мeдичниx ycтaнoв.
У Hiмeччинi нaбyли poзвиткy ciм видiв фoндiв oxopoни здopoв'я: зaгaльнi peгioнaльнi фoнди oxopoни здopoв'я; фoнди oxopoни здopoв'я пiдпpиeмcтв; фoнди oxopoни здopoв'я пpoфeciйниx гiльдiй; мopcький фoнд oxopoни здс>-poв'я; aгpapнi фoнди oxopoни здopoв'я; фoнд oxopoни здopoв'я вyгiльнo-дoбyвнoÏ пpoмиcлoвocтi (вiд яшго бepe cвiй пoчaтoк y Hiмeччинi вcя cиcтeмa дepжaвнoгo мeдичнoгo cтpaxyвaння); дoдaткoвi фoнди oxopoни здopoв'я.
Êpiм фoндiв oxopoни здopoв'я, oплaтy мeдичниx пocлyг чacткoвo здiйcнюють:
- фoнди cтpaxyвaння вiд нeщacниx випaдкiв - пoкpивaють витpaти нa лiкyвaння зaxвopювaнь i тpaвм, oтpимaниx y зв'язку з пpoфeciйнoю дiяльнicтю;
- пeнciйнi фoнди - фiнaнcyють бiльшicть пocлyг з peaбiлiтaцiÏ;
- фoнди oплaти тpивaлoгo лiкyвaння, cтвopeнi нa бaзi фoндiв oxopoни здopoв'я в 1995 p.
Baжливy poль y cиcтeмi дepжaвнoгo мeдичнoгo cтpaxyвaння тpaдицiйнo вiдiгpaвaли cyмicнi кoмiтeти, щo cклaдa-ютьcя з двox aбo бiльшe yчacникiв cиcтeми. У cпiвпpaцi з Фeдepaльним кoмiтeтoм пpaцюe lнcтитyт кoнтpoлю якocтi зa eфeктивнicтю, дo зaвдaнь я^зго вxoдить: oцiнювaння eфeктивнocтi i нaдiйнocтi лiкapcькиx пpeпapaтiв y paмкax пpийняття piшeння пpo включeння пpeпapaтiв дo cпиcкy вживaниx y paмкax ДMC; cклaдaння нayкoвиx звiтiв пpo якють i eфeктивнicть пocлyг, щo нaдaютьcя в paмкax ДMC; виpoблeння peкoмeндaцiй щoдo кoнтpoлю зa piвнeм зaxвopювa-нocтi; дocлiджeння й oцiнювaння нoвиx мeтoдiв лiкyвaння й дiaгнocтики; нaдaння шиpoкiй гpoмaдcькocтi iнфopмaцiÏ щoдo eфeктивнocтi i якocтi лiкyвaння в paмкax ДMC.
Êpiм нaзвaниx вищe opгaнiзaцiй, y cиcтeмi oxopoни здopoв'я в Hiмeччинi icнye тaкoж вeликa ктькють дoбpoвiль-ниx opгaнiзaцiй, щo функцюнують y тaкиx cфepax, як нayкoвi дocлiджeння, пpoфeciйнa ocвiтa для мeдичнoгo пepcoнa-лу, дoбpoвiльнi acoцiaцiÏ пpeдcтaвникiв piзниx мeдичниx пpoфeciй.
Ocнoвним iнcтpyмeнтoм cтpимyвaння витpaт нa oxopoнy здopoв'я е зaгaльний дepжaвний бюджeт, який вcтaнo-влюе лiмiти витpaт нa oxopoнy здopoв'я. Фoнди oxopoни здopoв'я oплaчyють мeдичнy дoпoмoгy, нaдaнy aмбyлaтop-ними лiкapями, нa бaзi бaльнoÏ cиcтeми oцiнювaння piвня нaдaниx пocлyг. Бaли, y cвoю чepгy, вcтaнoвлюютьcя в плa-нi виплaт зa пocлyги, дe oбyмoвлюeтьcя кiлькicть бaлiв зa кoжнy нaдaнy пocлyгy. У cиcтeмi oxopoни здopoв'я в Hiмeч-чинi вiдcyтня пpaктикa бeзпocepeдньoÏ oплaти мeдичниx пocлyг пaцieнтoм, виключaючи л випaдки, кoли плaтa зa мe-дичнi пocлyги вiдшкoдoвyeтьcя зacтpaxoвaнoмy пiзнiшe, вiдпoвiднo дo пoлica дoбpoвiльнoгo мeдичнoгo cтpaxyвaння. Poзмip вiдшкoдyвaння лiкapям нa пiдcтaвi зapoблeниx ними бaлiв poзpaxoвyeтьcя як cпiввiднoшeння зaгaльнoÏ ктькс>-ctí бaлiв, зapoблeниx вciмa лiкapями, i peгioнaльнoгo бюджeтy oxopoни здopoв'я. Biдпoвiднo дo цьoгo, збiльшeння o6-cягy мeдичниx пocлyг, щo нaдaютьcя в penc^i, oзнaчaтимe, щo кoжeн бaл мaтимe мeншy цiннicть, нiж y пoпepeдньo-му poцi. З мeтoю oбмeжeння мoжливocтeй лiкapiв в oтpимaннi бiльшoгo пpибyткy зa paxyнoк нeoбфyнтoвaнoгo вклю-чeння y звiти бiльшoгo oбcягy нaдaниx пocлyг, кoмiтeти лiкapiв i фoндiв oxopoни здopoв'я вeдyть пocтiйний кoнтpoль зa дiяльнicтю мeдичниx ycтaнoв i бyдь-якe вiдxилeння звiтнocтi вiд peaльнoгo oбcягy нaдaниx мeдичниx пocлyг нeгaй-нo пoзнaчaeтьcя нa cтaтиcтичниx cпocтepeжeнняx зa мeдичнoю ycтaнoвoю i виявляе лiкapя, який нaдae oбcяги мeдич-ниx пocлyг, щo знaчнo вiдxиляютьcя вiд cepeдньoгo пoкaзникa. Лiкapi, визнaнi винними в нeчecнoмy вeдeннi cпpaв, пiдлягaють пoкapaнню [7].
Hiмeччинa витpaчae нa oxopoнy здopoв'я 1G,9% BBП (234 млpд eвpo). Öi витpaти cтaнoвлять oднy тpeтинy зaгaль-нoгo coцiaльнoгo бюджeтy кpaÏни, вeликa чacткa в ньoмy пpипaдae лишe нa пeнciйнi виплaти. Зa дaними BcecвiтньoÏ opгaнiзaцiÏ oxopoни здopoв'я, Hiмeччинa пepeбyвae нa чeтвepтoмy мюц cepeд eвpoпeйcькиx кpaÏн зa piвнeм витpaт нa oxopoнy здopoв'я нa душу нaceлeння (пicля ШвeйцapiÏ, HopвeгiÏ i Люкceмбypгa) i нa пepшoмy мicцi зa чacткoю BBП, щo cпpямoвyeтьcя нa фiнaнcyвaння oxopoни здopoв'я.
Дepжaвнe мeдичнe cтpaxyвaння е ocнoвним джepeлoм фiнaнcyвaння oxopoни здopoв'я в Hiмeччинi, нa ньoгo пpи-пaдae близькo 57% кoштiв, щo нaдxoдять y cиcтeмy. Якщo нa дepжaвнe мeдичнe cтpaxyвaння пpипaдae 57% ф^н-cyвaнь cиcтeми oxopoни здopoв'я, то iншi 43% - нa дoдaткoвi джepeлa фiнaнcyвaння. Haйбiльш знaчнoю з ниx е c^a-тa зa гoтiвкy, якa включae cпiвплaтeжi зa мeдичнy дoпoмoгy, щo нaдaeтьcя в paмкax дepжaвниx пpoгpaм, a тaкoж бeз-пocepeдню oплaтy мeдичниx пocлyг. Ha дoдaткoвi дepжaвнi джepeлa фiнaнcyвaння пpипaдae зaгaлoм близькo 18%. Ha пpивaтнe мeдичнe cтpaxyвaння пpипaдae близьш 8,5% фiнaнcyвaння cиcтeми oxopoни здopoв'я.
У цiлoмy cиcтeмa oxopoни здopoв'я в Hiмeччинi дocяглa виcoкoгo piвня poзвиткy як з пoглядy кaпiтaлiзaцiÏ гaлyзi, тaк i з пoзицiÏ coцiaльнoÏ cпpaвeдливocтi. Taк caмo, як i y BeликoбpитaнiÏ, пpaвo нaceлeння нa бeзoплaтнy мeдичнy дс>-пoмoгy нeзaпepeчнe. Унiвepcaльнicть cтpaxoвoгo пoкpиття, пoвнa oплaтa витpaт нa oxopoнy здopoв'я, a тaкoж пpин-ципи пepepoзпoдiлy дoxoдiв в oxopoнi здopoв'я oднaкoвoю мipoю пpиймaютьcя вciмa пoлiтичними пapтiями в Hiмeч-чинi i Ïx викoнaння визнaчeнe ocнoвoпoлoжними зaкoнaми.
Haйбiльшa чacткa cмepтeй пpипaдae нa xвopoби cиcтeми кpoвooбiгy (43,5%) i нoвoyтвopeння (26,85%), щo cвiд-чить, як yœe гoвopилocя paнiшe, пpo ocтaнню фaзy eпiдeмioлoгiчнoгo пepexoдy i пpo виcoкий piвeнь poзвиткy ^CTe-ми oxopoни здopoв'я. Зa ocтaннix дecять poкiв пpocтeжyeтьcя пoзитивнa динaмiкa в зм^ cмepтнocтi зa ocнoвними клacaми пpичин cмepтi - cкopoчyeтьcя cмepтнicть пpaктичнo зa вciмa ocнoвними клacaми.
Пpи oб'eднaннi CxiднoÏ i ЗaxiднoÏ Hiмeччини, тa зi злиттям двox cиcтeм oxopoни здopoв'я виникли нoвi пpoблeми. Ùe дeкiлькa poкiв бyлo пoтpiбнo нa пoвнy мoдepнiзaцiю oxopoни здopoв'я в кoлишнiй HДP.
Дo cepeдини 9G-x pp. XX ст. мeдичнi пocлyги, щo нaдaютьcя в cиcтeмi дepжaвнoгo мeдичнoгo cтpaxyвaння, знaч-
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 18/2 257
нo poçшиpилиcя. Пpийняття в 2QQ3 p. 3aкoнy пpo мoцepнiçaцiю cиcтeми цepжaвнoгo мeцичнoгo cтpaxyвaння oçнaмe-нyвaлo нoвий eтaп y peфopмyвaннi cиcтeми, ocнoвнe çaвцaння яшго - cкopoчeння витpaт на oxopoнy çцopoв'я на 1Q млpц eвpo в 2QQ4 p. i на 23 млpд eвpo в 2QQ7 p. Ця eкoнoмiя цocяглacя в ocнoвнoмy ça paxyнoк poçшиpeння пpaкти-ки cпiвoплaти мeцичниx пocлyг патентом, а тaкoж cкopoчeння нaбopy мeдичниx пocлyг (в ocнoвнoмy ça paxyнoк cto-мaтoлoгiчнoÏ цoпoмoги) i мeдикaмeнтiв, щo нaцaютьcя бeçкoштoвнo. Як i в бaгaтьox iншиx кpaÏнax, вiдпoвiдaльнicть ça oплaтy мeцичниx пocлyг вте бiльшe çмiщyeтьcя ç цepжaви на гpoмaдян.
У Hiмeччинi, як i y BeликoбpитaнiÏ, çaбeçпeчeння мeцичним oбcлyгoвyвaнням ycьoгo нaceлeння кpaÏни е "cвящeн-нoю" нopмoю. Boцнoчac ypяц Hiмeччини ycвiцoмлюe, щo нeмoжливo yтpимyвaти cиcтeмy oxopoни çцopoв'я ça paxy-нoк çбiльшeння пoцaткoвoгo нaвaнтaжeння на poбoтoдaвцiв, ocкiльки цe пpиçвoцить äo cкopoчeння найму i çpocтан-ня бeçpoбiття. У циx yмoвax ocнoвнoю тeндeнцieю е poçшиpeння пpaктики cпiвфiнaнcyвaння мeдичниx пocлyг пащен-тами, щo ташж цае çмoгy бopoтиcя ç нaдмipним викopиcтaнням мeцичниx пocлyг.
Дo ДpyгoÏ cвiтoвoÏ вiйни y C0A витpaти на oxopoнy çцopoв'я i cтpaxyвaння були виключнo пpoблeмoю cпoживaчa aбo пaцieнтa. Aлe пiц чac вмни, в yмoвax нecтaчi poбoчoÏ ^ли i кoнтpoлю ça piвнeм çapoбiтнoÏ плати ç бoкy цepжaви, poбoтoдaвцi пpaгнyли пpивaблювaти пpaцiвникiв, пpoпoнyючи |'м coцiaльний пaкeт, щo включав мeдичнe cтpaxyвaн-ня, oплaчyвaний ça paxyнoк poбoтoцaвця. Цe пpивeлo äo маcoвoгo пoшиpeння кopпopaтивниx пpoгpaм çi cтpaxyвaн-ня çцopoв'я. Пpoтe на piвнi ypяцy нeoбxiцнicть peгyлювaння cиcтeми oxopoни çцopoв'я в кpaÏнi нe oбгoвopювaлacя äo 6Q-x pp. минyлoгo ^тол^тя. Пepeц Koнгpecoм cтoяли актyальнi пpoблeми бiцнocтi, нaцioнaльниx мeншин, пpaв ж^к i xoлoцнoÏ вiйни [1].
^льки в 1965 p. був yxвaлeний 3aкoн пpo coцiaльнe cтpaxyвaння, який пepeдбaчaв cтвopeння пpoгpaм "Meцiкep" i "Meдiкeйд".
"Meцiкep" була cтвopeнa як дepжaвнa cтpaxoвa пpoгpaмa нацання мeдичнoÏ цoпoмoги (y пeвниx мeжax) людям вь кoм вiц 65 po^ i CTaprne. Чacткoвo вoнa фiнaнcyeтьcя ça paxyнoк пoцaткy на çapoбiтнy плату i пpeмiй yчacникiв, äep-жава, y cвoю чepгy, пepepаxoвye кoшти ç фeцepaльнoгo бюцжeтy ç мeтoю цocягнeння çбaлaнcoвaнocтi фiнaнcyвaння пpoгpaми. Дo цьoгo лiтнi люди пoвиннi були caмocтiйнo çaбeçпeчyвaти co6í доступ äo oтpимання мeцичнoÏ цoпoмoги. Пpи цьoмy cлiц вpaxoвyвaти, щo cтpaxoвi кoмпaнiÏ, як пpaвилo, нe çaцiкaвлeнi y пpoцaжy пoлiciв мeцичнoгo cтpaxyвaн-ня лiтнiм людям, ocкiльки вoни вxoцять äo гpyпи виcoкoгo pиçикy. "Meцiкep" cтвopювалаcя як цвopiвнeвa ^^тема. Ча-стина пpoгpaми A çaбeçпeчyвaлa лiкyвaння в лiкapняx aбo пocлyги мeцичниx cecIep, а тaкoж пocлyги xocпiciв. Boнa фiнaнcyeтьcя ça paxyнoк 2,9% пoцaткy на çapoбiтнy плату. Частина B - вiçити лiкapя цoцoмy, мeцичнe oбcлyгoвyвaн-ня вдoмa, цeннe лiкyвaння в cтaцioнapi й rnrni нeцopoгi мeцичнi пocлyги, таю як аналюи. Ця частина фiнaнcyeтьcя част-кoвo ça paxyнoк пpeмiй ÏÏ yчacникiв, якi, пpoтe, пoкpивaють тiльки блиçькo 25% витpaт, а чacткoвo - ça paxyнoк пepe-paxyвaнь ç цepжaвнoгo бюцжeтy [5]. Oтpимaння мeцичнoÏ цoпoмoги oплaчyeтьcя учаотикам пpoгpaми "Meцiкep" ça yмoви, щo вoни нацацуть лiкapcькe пiцтвepцжeння нeoбxiднocтi тoгo чи iншoгo лiкyвaння i пpoйдyть йoгo в лiкapняx, щo мають cepтифiкaцiю в cиcтeмi "Meäkep".
"Meцiкep" çapaç е нaйбiльшoю пpoгpaмoю cтpaxyвaння çцopoв'я в C0A. Ocнoвним цжepeлoм ÏÏ фiнaнcyвaння е пo-цаток iç çapoбiтнoÏ плати 2,9% [7], щo е чacтинoю пoдaткy на coцiaльнe cтpaxyвaння i oплaчyeтьcя oцнaкoвими част-ками пpaцiвникaми i пpaцeдaвцями. Пpoтe cлiц çaçнaчити, щo, нeçвaжaючи на цocить пoвнe oxoплeння мeцичним o6-cлyгoвyвaнням y paмкax cиcтeми "Meцiкep", icнyють cepйoçнi oбмeжeння i фpaншиçи в oплaтi мeдичниx пocлyг.
За чac icнyвaння пpoгpaм "Meцiкep" i "Meцiкeйц" çцiйcнeнo pяд cпpoб пpиeцнaння в ниx iншиx кaтeгopiй нaceлeн-ня, щo мають найбтьшу пoтpeбy. Oцнaк ocнoвнoю тeндeнцieю в poçвиткy cиcтeми cтaлo пepeнeceння вiцпoвiцaльнo-ctí ça ÏÏ фiнaнcyвaння ç цepжaви на poбoтoцaвцiв.
Пoчинaючи ç 6Q-x pp. минyлoгo cтoлiття, ocнoвнoю тeнцeнцieю на pинкy oxopoни çцopoв'я в C0A бyлo пocтiйнe пь цвищeння цiн на мeдичнi пocлyги. За пepioц ç 196Q äo 19B1 p. шфлящя цш y цiй cфepi пepeвищyвала çaгaльний piвeнь iнфляцiÏ в cepeцньoмy на 1% ça pk (блиçькo 6,4% пpoти 5,4% çaгaльнoÏ iнфляцiÏ). A впpoдoвж нacтyпнoгo цecятилiт-тя, ç 19B2 äo 1992 p., цeй пoкаçник çбiльшивcя бiльшe нiж y тpи paçи, цocягнyвши 3,B% (7,B% пopiвнянo ç 4,Q% ça-гaльнoÏ iнфляцiÏ). Boцнoчac ça пepioц ç 199Q äo 1996 p. пoкаçник Ыфляци y cфepi мeцичниx пocлyг вцaлocя crapo™-ти ç 9,Q% äo 3,5% в ocнoвнoмy ça paxyнoк cтpyктypниx çмiн y cфepi фiнaнcyвaння cиcтeми i бeçпocepeцньoгo нацання мeдичниx пocлyг, a ташж багато в чoмy ça paxyнoк пoшиpeння cиcтeми кepoвaнoгo нацання мeдичнoÏ цoпoмoги.
Ha cьoгoцнi C0A витpaчaють на oxopoнy çцopoв'я бiльшe ыж 1 тpлн цoл. на pk. За цаними ça 2QQ3 p., витpaти на oxopoнy çцopoв'я cтaнoвили 15% вiц BBП, aбo 5635 дoл. C0A на душу нaceлeння ça piк, щo в 1,5 paça бiльшe ça мак-^мальний пoкaçник цля Sвpoпи (Швeйцapiя - 37B1 дoл. C0A на душу нaceлeння). Пpи цьoмy частка дepжaвниx ви-IpaI cтaнoвить 44,4% вщ çaгaльниx витpaт на oxopoнy çдopoв'я, Ioäi як частка пpиватниx витpaт cтaнoвить 55,6% (pиc. 2.1B). У cтpyктypi пpивaтниx витpaт на мeдичнe oбcлyгoвyвaння 64,1% пpипaцae на пepeдплaтнi cxeми (çoкpe-ма мeцичнe cтpaxyвaння), i лишe 26,5% - на пpямy oплaтy мeцичниx пocлyг патентом. У cиcтeмi oxopoни çцopoв'я çaйнятo бiльшe нiж 9 млн ocí6. Жoцнa iншa кpaÏнa y cвiтi нe витpaчae cтiльки на oxopoнy çцopoв'я, як y пoкaçникax частки BBП, так i в пoкaçникax на душу нaceлeння. Як ocнoвнi пpичини çбiльшeння oбcягiв фiнaнcyвaння мoжнa нaç-вати çpocтaння витpaт на oбcлyгoвyвaння ça paxyнoк пoяви нoвиx цopoгиx тexнoлoгiй, пpиpicт нaceлeння i вoднoчac пpoцec cтapiння нaceлeння, а ташж пiцвищeний пoпит на мeдичнi пocлyги [4].
За цаними на 2QQ2 p., 43,6 млн ocí6, aбo 15% нaceлeння C0A, нe мали мeцичнoÏ cтpaxoвки, щo на 5,5% бiльшe, нiж y 2QQ1 p. За ocтaннe цecятилiття цe cтaлo нaйçнaчнiшим çбiльшeнням частки нeçacтpaxoвaниx гpoмaцян. He cлiц тaкoж çaбyвaти i пpo Ie, щo частина людей нe мае мeцичнoÏ cтpaxoвки тiльки цeкiлькa мicяцiв на pk, щo çбiльшye цeй пoкaçник äo пpиблиçнo 32,2% наceлeння кpaÏни, aбo äo B1,B млн ocí6 ^и цьoмy ця статистика вpаxoвye ттьки ocí6, мoлoцшиx ça 65 po^). Бiльшe нiж B,5 млн д^й нe çacтpaxoвaнo, щo cтaнoвить блиçькo 11,6% вiц ycix цiтeй y C0A [3]. Boцнoчac çpodae ктькють гpoмaцян, щo бepyть участь y дepжaвниx пpoгpaмax oxopoни çцopoв'я, ç 25,3% в 2QQ1 p. äo 25,7% наceлeння в 2QQ2 p. B ocнoвнoмy цe cтocyeтьcя пpoгpaми "Meцiкep". Cлiц вкaçaти тaкoж на çнaчнy e^o-
258 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/2
расову диференщацю у сфер1 забезпечення медичними послугами: медичну страховку мають 67,6% ¡спаномовного населения США, 79,8% афро-американського населення, 81,6% американца аз^тського походження ¡ 89,3% бтих американц¡в. 1снуе ряд проблем, що заважають систем¡ працювати ефективно, до них належать таю: висок адмЫь стративн¡ витрати, неефективне використання медичних послуг, практика вщшкодування витрат, "захисна" медицина (випадки, коли л¡кар¡ роблять зайв¡ процедури й анал¡зи т¡льки з метою убезпечити себе вщ подальших претенз¡й з боку пацюнта) ¡ шахрайство. Адмшютративы витрати оц¡нюються як 15% вщ загальних витрат на в¡дшкодування медичних витрат. За оцшками, зробленими в урядовм допов¡д¡ 1995 р., 10% уах витрат на охорону здоров'я зумовле-но неефективним використанням ресурса, шахрайством ¡ перевищенням повноважень. На "захисну" медицину при-падае близько 3% загальних витрат.
Необхщнють ефективного використання кошт¡в привела до того, що основною тенденцию останнього десятил^тя став перех¡д в¡д системи компенсаци за отриман¡ медичн¡ послуги до системи керованого надання медичних послуг, у рамках якоУ функцюнують оргаызаци охорони (MCO's) здоров'я, що управляють, з рюними механ¡змами оплати. У 2003 р. бтьше ыж 90% перерахувань працедавц¡в припадало на оргаызаци, що управляють. Для пор^няння: у 1988 р. 70% перерахувань припадало на програми вщшкодування витрат. Система керованого надання медичних послуг була створена зусиллями приватного ¡ сусптьного сектор^ економки у вщповщь на пост¡йне зростання вартост¡ ме-дичного обслуговування, тому основним завданням цю)' системи стало скорочення витрат на медичне обслуговуван-ня шляхом Ух суворого контролю. Робляться спроби створення системи нормативних ¡ клшнних стандарта, що дають змогу ефективно використовувати наявн ресурси.
Видаються можливими так¡ шляхи реформування американськоУ системи охорони здоров'я: надання кредит^, ре-ф¡нансованих за рахунок оподаткування, на лкування незастрахованих ос¡б з низьким р^нем доходу; встановлення податкових птьг малим п¡дприeмствам, особливо тим, на яких значну частку становлять низькооплачуван спюроб^-ники; надання прац¡вникам ¡ роботодавцям податкових п¡льг. Наприклад, роботодавець може перераховувати части-ну зароб^но)' плати прац¡вник¡в на окремий рахунок, не оподатковуваний податками, але ц кошти можуть бути ви-трачен виключно на медичне обслуговування; обмеження судових виплат за нематер¡альною шкодою, завданою внаслщок д¡яльност¡ л¡каря.
Пщбиваючи п¡дсумки вищесказаному, сл¡д зазначити, що система охорони здоров'я в США мае як переваги, у тому чи^ й пороняно з¡ вама ¡ншими ¡снуючими системами, так ¡ серйозн¡ недол¡ки, що свщчать про необх¡дн¡сть ÏÏ реформування. До безперечних переваг охорони здоров'я в США можна зарахувати: високу техннну озброенють медичних установ;високий р^ень квал¡ф¡кац¡Ï медичного персоналу; процес ¡нновацм ¡ досл¡джень, що пост¡йно вщбу-ваеться у сфер¡ охорони здоров'я; широкомасштабну пропаганду здорового способу життя.
Серед недол¡к¡в сл¡д назвати таю: неповне охоплення населення кра'ни системою медичного страхування; не зав-жди висока як¡сть медичних послуг, пов'язана з наявнютю велико' к¡лькост¡ обмежень, зокрема, пов'язаних з програ-мами медичного страхування, а також з наявнютю так звано' "захисноУ медицини"; пост¡йне зростання адмшютратив-них витрат, пов'язаних як з контролем за дыльнютю медичних установ з надання послуг пацюнтам, так ¡ з ускладнен-ням метод¡в л¡кування.
Проте, незважаючи на те, що недолки американсько' системи охорони здоров'я очевидна не варто зменшувати ¡ ÏÏ переваги. Доц¡льно розглянути основн¡ показники рюня життя ¡ стану здоров'я наци ¡, виходячи з отриманих даних, зробити висновок про те, який вплив справляе система, що склалася в США, на рюень здоров'я наци.
Структура захворюваност населення в США у цтому зб^аеться з Великобританию ¡ Н¡меччиною - на першому м¡сц¡ за ктькютю смертей перебувають хвороби системи кровооб^у (35,7%), а на другому - новоутворення (22,9%).
Аналопчы зм¡ни вщбуваються також ¡ в структур¡ медичного обслуговування - зменшуеться к¡льк¡сть лжко-мюць у л¡карнях у розрахунку на 1000 населення, ¡ скорочуеться середня тривалють перебування в л¡карнях, що свщчить також про збтьшену увагу до превентивних заход¡в у сфер¡ охорони здоров'я.
Можна зробити висновок, що тенденцт зм¡ни цих показниюв у США аналог¡чна з Нмеччиною ¡ Великобритан¡eю. В¡др¡зняeться, проте, (х абсолютна величина: витрати на охорону здоров'я в перерахунку на душу населення в США в 2,5 раза перевищують витрати Великобритани ¡ майже в два рази Ымеччини.
Висновки. Проанал¡зовано стан охорони здоров'я в зарубжних краÏнах. Встановлено, що, не дивлячись на наявнють очевидних проблем у систем¡ охорони здоров'я Великобритани ¡ на те, що держава стикаеться ¡з значними трудноща-ми у ф¡нансуванн¡ безкоштовноÏ для громадян краÏни системи охорони здоров'я, Нацюнальна служба охорони здоров'я справляеться ¡з поставленими перед нею завданнями щодо забезпечення громадян крайни необхщними медичними послугами ¡ п¡дтримкою здоров'я нац¡Ï. У Нмеччиы склалася одна з найб¡льш розвинених ¡ технолог¡чно просунутих систем охорони здоров'я у свт, основною метою якоÏ е, по можливост¡, забезпечення повного набору медичних послуг. На вщ-мЫу в¡д Великобритан¡Ï, де переважае бюджетна схема ф¡нансування охорони здоров'я, в Нмеччиы набуло найбтьшо-го розвитку ф¡нансування системи за рахунок державного медичного страхування. Система охорони здоров'я в Нмеч-чиы досягла високого р^ня розвитку як з погляду катталюаци галуз¡, так ¡ з позиц¡Ï соц¡альноÏ справедливости Так само, як ¡ у Великобритани, право населення на безкоштовну медичну допомогу незаперечне. У США eдиноÏ системи со-щального, у тому числ¡ ¡ медичного, страхування не ¡снуе. Вс¡ види сощальних програм в США об'еднаы в Загальну фе-деральну програму, що фЫансуеться за рахунок податку на со^альне страхування, який встановлюеться як в¡дсоток в¡д зароб¡тноÏ плати ¡ виплачуеться р¡вними частками працюником ¡ працедавцем. При цьому однюю з основних тенденц¡й у розвитку державноÏ системи соц¡ального страхування е пост¡йне п¡двищення цього податку.
Л1тература
1.Арайс Д. Перетворення системи охорони здоров'я США в контекст,i cbîtoboto процесу реформ. Роль i Micue медичного страхування в реформуваннi охорони здоров'я/Д. Арайс//Матерали мжнародноïконференцн. - М., 1996.
Економнний □¡сник университету | Випуск № 18/2 259
2.Кудрявцев A.A. Страхование здоровья (опыт Великобритании)/A.A. Кудрявцев, Р.Г. Плам, Г.В. Чернова. - М.: АН-КИЛ, 2003. - С. 12-18.
3.Солоненко Н.Д. М1жнародн1 тенденци державноi пол1тики та управл1ння реформуванням у галузi охорони здоров'я / Н.Д. Солоненко // В^ник УАДУ. - 2001. - № 1. - С. 187-195.
4.Going without insurance. Families USA. - June 2004.
5. U.S. Fiscal Policies and priorities for Long-Run Sustainability. International Monetary Fund. Washington, 2004. - P. 22, 23.
6.Wall A., Owen В., Health policy. - 2-nd edition. - London and New York: Routledge, 2002. - P. 13.
7.Westerfield D.L. Mandated health care. Issues and strategies, New York, Westport, Connecticut, London: PRAEGER, 1991. - P. 20.
УДК 378.014.543.3 (477)
Богол1б T.M.,
доктор економнних наук, професор, декан фЫансово-економнного факультету, завщуюча кафедрою фЫанав, грошового об1гу та кредиту, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григорт Сковороди"
НОРМАТИВНИЙ МЕТОД Ф1НАНСУВАННЯ ОСВ1ТИ
У статт1 досл1джено нормативний метод ф1нансування ocei™, ефективмсть використання бюджетних кошлв, проа-нал1зовано позитивн i негативнi наслдки запровадження нормативного методу фiнанcування ocвiти для подальшого розвитку освЬ^х установ, узагальнено правoвi аспекти нормативного методу фiнанcування ocвiти.
Ключовi слова: нормативний метод фiнанcування, екoнoмiчний механiзм, кошторис, бюджетне фiнанcування, бю-джеш кошти, прогнозування, контингент.
В статье исследовано нормативный метод финансирования образования, эффективность использования бюджетных средств, проанализировано положительные и отрицательные последствия внедрения нормативного метода финансирования образования для дальнейшего развития образовательных учреждений, обобщено правовые аспекты нормативного метода финансирования образования.
Ключевые слова: нормативный метод финансирования, экономический механизм, смета, бюджетное финансирование, бюджетные средства, прогнозирование, контингент.
This article explores the normative method of financing education, analyzed the positive and negative regulatory function of the method of financing education for the further development of educational institutions, summarized the legal aspects of the normative method of financing education.
Keywords: normative method of financing, the economic mechanism, budget, budget financing, budget, forecast, contingent.
Питома вага бюджетних кошлв на розвиток осв^ньоТ галуз1 зростае разом ¡з загальним ростом витратноТ части-ни бюджета. Проте саме осв^ня галузь хроннно недофЫансовуеться. Удосконалення економнних мехаызмю функ-цюнування сфери осв™ являеться одним ¡з основних напрямюв державноТ осв^ньоТ пол^ики. Виршення стратепч-ного завдання удосконалення економнних мехаызм^ у сфер¡ осв^и передбачаеться забезпечити за рахунок подальшого розвитку та вттення нових моделей фЫансування осв^ых установ уах рюыв, уттення механюм^, як сприяють розвитку економнноТ самостмносл осв^ых оргаызацм ¡ установ, пщвищення ¡нвестицмноТ привабливост сфери ос-в™, яка сприяе потоку ¡нвестицм, а також фшансових, матер^льних ¡ ¡нтелектуальних ресурса у систем¡ осв¡ти.
В умовах зростаючих обсяпв ф¡нансування все бтьшоТ активност¡ набувае проблема п¡двищення ефективност використання цих кошт¡в, що в бтьшост випадк¡в пов'язуеться з¡ зб¡льшенням результативност¡ осв¡ти у вигляд¡ пщви-щення ТТ якост¡ ¡ доступност¡ як¡сноТ осв¡ти.
В УкраТн нормативний метод ф¡нансування установ осв™ почав запроваджуватися з 2002 року. Цей метод мае своТ позитивы ¡ негативн¡ риси. В процес нашого досл¡дження ми проанал¡зували основы аспекти, показали вплив на реалюацю завдання якост осв¡ти, основних положень БолонськоТ конвенц¡Т та ефективност¡ використання фЫансових ресурс¡в закладами осв¡ти.
Наведен в нормативних ¡ програмних документах вимоги до органюаци ф¡нансування осв™ до цього часу не от-римали реал¡зац¡Т, що пов'язано, на нашу думку, ¡з недостатньою розробкою нових тдходю до механ¡зму нормативного фЫансування осв¡ти. В УкраТн мало науковц¡в займаються досл¡дженням ефективних метода ¡ механ¡зм¡в фЫан-сування осв^ньоТ галуз¡.
Серйозн¡ науков¡ результати проведен в досл¡дженнях рос¡йських науковцю: Ворон¡на А., Глухова В., Дятлова С., Жильцова Е., Зуева В., 1шиноТ I., Колесова В., Савельева А., ЮрьевоТ Т., Якобсона Л.
ФЫансування осв™ за нормативним методом являеться одним ¡з пр¡оритетних напрямюв модерн¡зац¡Т осв¡ти. Нормативний метод фшансування осв¡ти лежить в основ¡ Постанови Кабшету M¡н¡стр¡в УкраТни в¡д 17 серпня 2002 року №1134 "Про затвердження норматива чисельност¡ студенлв, асп¡рант¡в, доктор¡в, здобувач¡в наукового ступеня кандидата наук, слухач^, ¡нтерн¡в" [1].
Постановою передбачено:
• запровадження нормативного бюджетного фЫансування вищоТ та п¡слядипломноТ осв¡ти ¡з врахуванням забез-печенням державних осв^ых стандарт¡в ¡ необх¡дних умов осв^нього процесу;
• розробка диференц¡йованих норматива бюджетного ф¡нансування установ (орган¡зац¡й) вищоТ осв™, а в перс-пектив¡ профес¡йно-техн¡чноТ осв¡ти, як¡ в¡дображають характер програм, як ними реал¡зуeться.
Потр^но зазначити, що питання нормативного бюджетного фЫансування не являеться новим. Вперше нормативний метод ф¡нансування був запроваджений у XIX ст. У Роайсьюй ¡мпер¡Т (значна частина територп УкраТни була у
260 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Богол1б Т.М., 2012
