CC BY
9
Bashnyanyn G.I., Tretyak G.S., Homiak M.S. Influence of regulation on deregulational elasticity of the economic systems
The main factors of influence on deregulational elasticity are detected. The dependence between the degree of regulation of the economic systems (private, quasipublic, public) and their deregulational elasticity is investigated.
Keywords: deregulational elasticity, economic systems, regulation.
УДК 336.14:614 Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук;
студ. А. О. Подорожна - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
СТАН I ПРОБЛЕМИ Ф1НАНСУВАННЯ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ I ПРОТИЕП1ДЕМ1ЧНИХ ЗАХОД1В В УКРА1Н1
Розглянуто мехашзми розподшу бюджетних ресурав у галузi охорони здо-ров'я, зокрема щодо фшансування профшактичних i протиепiдемiчних заходiв. Дослiджено стан i проблеми фiнансування профiлактичних i протиепiдемiчних захо-дiв у крш'ш. З'ясовано, що невирiшеними залишаються питання ращотальносп вико-ристання медичними установами наявних ресурсiв, сощальио-екоиомiчиоi ефектив-ност галузi та нормативно-правового подiлу мiж бюджетами рiзних рiвнiв фшансу-вання медично'1 допомоги.
Ключов1 слова: фшансування, охорона здоров'я, протиепiдемiчнi заходи, ви-датки.
Постановка проблеми у загальному виглядг Значне збшьшення м1грацш населения - робочих, туристичних та шших, - не лише в межах Украши, але й у свт загалом, створюе нов1 можливост швидкого поширення нетипових для нашоi держави i мало дослщжених шфекцшних хвороб. Неоднозначно оцшений МОЗ Украши, анал1тиками, медичними пращвниками карантин 2009 р., що спричинив пашку серед населення Украши, необгрунтова-но спекулятивне тдвищення цш на низку медикаменпв, фшансову допомогу мiжнародноi спшьноти та шш1 економ1чш, полггичш та психолопчш наслщ-ки, зумовлюе потребу у дослщженш стану i готовност вiтчизняноi системи охорони здоров'я до новоi реальность Зокрема, актуальними залишаються питання достатност р1вня бюджетного фшансування заклад1в системи охорони здоров'я, оскшьки належна яюсть медичного обслуговування залежить на-самперед вщ фшансового забезпечення.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй за темою, в яких започат-ковано розв'язання проблеми. Проблема необхщносп реформування фшан-сування системи охорони здоров'я перебувае в центр! уваги багатьох вггчиз-няних науковщв. Питання фшансового забезпечення та використання ресур-Ыв у галуз1 охорони здоров'я дослщжували так украшсью вчеш, як Вовк М.Г., Надюк З.О., Галаган О.В., Карамишев Д.В. Черненко В.Г., Голя-ченко О.М., Свсеев В.1., Жданова М.П., Лехан В.М., Немченко А.С., Журавель В.1., Педченко Т.В., Шдаев А.В., Пономаренко В.М., Радиш Я.Ф., Ру-дий В.М., та ш Досвщ розвинених краш у галуз1 охорони здоров'я розглянуто в працях Солоненка 1.М., Солоненка Н.Д., Черненка В.Г., Рудого В.М., Сол-тмана Р.Б. У дослщженнях виокремлено таю проблеми та вади ддачо!" на сьогодш в Укршт системи фшансування галуз1 охорони здоров'я: 1) вщсут-шсть визначеного законодавством i нормативно-правовими актами ч1ткого
перелiку медично! допомоги, що повинна надаватися у державних i комуналь-них закладах охорони здоров'я безкоштовно на кожному рiвнi надання медич-но! допомоги та за вщповщного стану фшансування цих закладiв; 2) недос-татне фiнансування галузi охорони здоров'я, яке проявляеться, крiм усього, ще й значними особистими видатками громадян на медичш послуги; 3) вщ-сутшсть зв'язкiв мiж фiнансуванням державних i комунальних закладiв охорони здоров'я i кiнцевими результатами 1хньо1 роботи; 4) неможливiсть ефектив-ного управлшня обмеженими ресурсами в умовах системи постатейного фь нансування громадських лжувально-профшактичних закладiв; 5) фшансуван-ня лжувально-профшактичних закладiв рiзного рiвня з бюдже^в рiзного рiв-ня, що додатково ускладнюе координацiю надання допомоги; 6) вщсутшсть iнвестицiй у матерiально-технiчну базу. Прюритетною сферою реформування системи фшансування охорони здоров'я е перегляд наявного мехашзму розпо-дiлу ресурсiв залежно вiд наданих послуг i результат лiкування, а методи фь нансування повинш стимулювати надавачiв медично! допомоги до виконання функцш з медичного обслуговування найкращим для пацiентiв способом в умовах ращонального використання фшансових ресурсiв [5].
Виклад основного матерiалу дослiдження з обгрунтуванням отри-маних наукових результатiв. Протиепiдемiчнi заходи - комплекс оргашза-цiйних, медико-саштарних, ветеринарних, iнженерно-технiчних, адмшютра-тивних та шших заходiв, що здiйснюють з метою запоб^ання поширенню ш-фекцшних хвороб, локалiзацil та лжвщаци !хшх осередкiв, спалахiв та ешде-мш. Епiдемiя - масове поширення шфекцшно! хвороби серед населення вщ-повщно! територп за короткий промiжок часу. Обмежувальш протиепiдемiч-нi заходи - медико-санггарш та адмiнiстративнi заходи, що здшснюються в межах осередку шфекцшно! хвороби з метою запобiгання 11 поширенню [1].
Згiдно зi Законом Укра!ни "Про забезпечення санiтарного та епiдемiч-ного благополуччя населення" [2], фшансування санггарних i протиепiдемiч-них заходiв, а також програм забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя, шших програм, спрямованих на профшактику захворювань населення, здiйснюеться за рахунок державного i мiсцевих бюдже^в, коштiв тд-приемств, установ та оргашзацш, а також позабюджетних кош^в.
Згiдно зi ст. 8 закону Укра!ни "Про захист населення вщ iнфекцiйних хвороб" [1], фiнансування профшактичних i протиепiдемiчних заходiв та ль кування хворих на iнфекцiйнi хвороби здшснюеться за рахунок коштiв Державного бюджету Укра!ни та мюцевих бюджетiв, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок кош^в шдприемств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, а також кош^в фiзичних осiб. Для шдтримання допустимо! санiтарно-епiдемiчноl ситуаци проводяться профiлактичнi щеплення. Са-нiтарно-епiдемiчна ситуащя - стан середовища життедiяльностi та обумовле-ний ним стан здоров'я населення на певнш територи в конкретно визначений час. Профшактичш щеплення проти шфекцшних хвороб, включених до календаря щеплень, та профшактичш щеплення за епiдемiчними показаннями проводяться для громадян безоплатно за рахунок кош^в мюцевих бюджетiв та шших джерел, не заборонених законодавством. Поставки медичних iмуно-бюлопчних препаратiв для здшснення профiлактичних щеплень, включених
до календаря щеплень, здшснюються за рахунок кош^в Державного бюджету Украши, а для проведення щеплень за епiдемiчними показаннями - за рахунок кош^в мюцевих бюджетiв, а також шших джерел, не заборонених за-конодавством. Порядок забезпечення закладiв охорони здоров'я медичними iмунобiологiчними препаратами встановлюе спещально уповноважений цен-тральний орган виконавчо! влади з питань охорони здоров'я. У державних i комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах ль кування, медичш огляди та обстеження осiб, хворих на шфекцшш хвороби, та бактерюносив проводяться безоплатно (за рахунок кош^в вiдповiдних бю-джетiв), а також можуть проводитися за рахунок шших джерел, не заборонених законодавством. Профшактичш та поточш дезшфекцшш заходи проводяться за рахунок кош^в шдприемств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та за кошти фiзичних осiб. Згiдно ст. 9 [1], витрати, пов'язаш з ешдемюлопчним обстеженням i лiквiдацiею ешдемш та спалахiв шфек-цiйних хвороб, фшансуються за рахунок коштiв Державного бюджету Украши та мюцевих бюджетiв. У випадках, передбачених законом, для цього можуть залучатися кошти шдприемств, установ i оргашзацш незалежно вiд форм власностi, а також кошти фiзичних осiб i громадських органiзацiй, у тому чи^ мiжнародних. У разi, якщо епiдемiя чи спалах шфекцшно! хвороби виникли з вини встановлено! юридично! або фiзичноl особи, витрати з Державного бюджету Украши та мюцевих бюджетiв на локалiзацiю та лжвща-цiю зазначених ешдеми чи спалаху шфекцшно! хвороби можуть бути вщ-шкодованi за рахунок винно! особи в порядку, встановленому законом.
Видатки з державного бюджету протягом останшх 5-ти роюв постiйно збшьшувалися (табл. 1). Проте це не е свiдченням покращення матерiального становища бюджетних установ охорони здоров'я.
Табл. 1. Динамша видатшв державного бюджету _на охорону здоров 'я за 2005-2009 рр._
Роки Загальна сума видатшв державного бюджету, млрд грн Видатки на охорону здоров'я, млрд грн Частка видатшв на охорону здоров'я у загальнш сум1 видатав бюджету, % % ввд ВВП
2005 117394,6 12,5 10,6 2,8
2006 140199,4 16.9 12, 3,3
2007 174631,5 21,1 12,1 3,5
2008 253207,9 32,1 12,7 3,6
2009 274156,4 33,4 12,2 3,7
Частки видатюв на охорону здоров'я у ВВП характеризують рiвень фь нансування галузь За останш 5 роюв цей показник перебувае в межах вщ 2,8 % вщ ВВП до 3,7 % вщ ВВП. У середньому в Укра!ш цей показник стано-вить 3,6 % вщ ВВП (по оцiнкам Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ) з врахуванням тшьового фiнансування пацiентами - 6,5 %). ВООЗ визначила рекомендований розмiр видатюв на медичну сферу на рiвнi 5 % вщ ВВП. При цьому критичною межею вважаеться величина видатюв в обся-зi 3 % вщ ВВП, нижче яко! система охорони здоров'я стае нежиттездатною. Очевидно, що видатки на охорону здоров'я в Укра!ш е надто малими i не вщ-
повiдають визначеному стандарту. Лише у двох кра'нах св^у витрати на охо-рону здоров'я перевищують 15 % вщ ВВП, а саме: у США та Маршаллових Островах. Вiд 10 до 13 % вщ ВВП видшяеться на медичну галузь у Швейцара (10,9 %% ВВП), Шмеччит (10,7 0%), Франци (9,5 % ВВП), Канадi (9,7 % ВВП), 1сланди, Серби, Португали. Укра'на посщае у цьому рейтингу 78 мюце у свiтi. Серед 53 кра'н Свропейського регiону ВООЗ наша держава посщае 32 мiсце за величиною видатюв на охорону здоров'я у вщсотках вiд ВВП [3].
Розглянемо структурну динамiку видаткiв на профшактичш i проти-епiдемiчнi заходи на прикладi обласно!' комунально!' шфекцшно! лiкарнi м. Львова.
Табл. 2. Структура динамши видатшв кошторису комунально! тфекцшно!
лшарш м. Львова
Показник Фактична величина, грн Частка стати у загальтй сум1 видатав, % Ланцю-говий темп приросту, %
2008 рк 2009 рк 2008 рк 2009 рк
Видатки усього 11561112,07 14056477,45 100 100 21,58
Зокрема: Поточт видатки 10771198,63 13226477,51 93,167 94,095 22,79
Зароб1тиа плата 6256994,73 7265400 54,121 51,687 16,12
Нарахування на зароб1тну плату 2211038,42 2568256,23 19,125 18,271 16,16
Придбання предмет1в постачання 1 матер1ал1в, оплата послуг та шш1 видатки 1054091,4 1721583,24 9,118 12,248 63,32
Видатки на ввдрядження 3522,43 7251,76 0,03 0,052 105,87
Оплата комунальних послуг та енергоносив 1141322,2 1459925,24 9,872 10,386 27,9
Дослвдження 1 розробки, видатки державного (регюнального) значення 1829,45 1961,04 0,016 0,014 7,19
Субсидп 1 поточт трансферта 102400 202100 0,886 1,438 97,36
Каттальт видатки 789913,44 829999,94 6,833 5,905 5,1
З даних, наведених у табл. 2, можна стверджувати, що зростання видатюв бюджетно! установи на 21,6 % зумовлене переважно зростанням видатюв на придбання предме^в постачання i матерiалiв на 63,3 % (що спричинено зростанням щн на медикаменти i перев'язувальш матерiали на 105 %, на продукти харчування - на 44,1 %, на транспорты послуги i утри-мання транспортних засобiв-на 222,5 % та ш.).
При цьому каштальш видатки установи, яю враховують придбання медичного обладнання i предметiв довготермiнового користування фактично знизилися на 33,8 %. А одним iз визначальних факторiв фактично! готовност установ охорони здоров'я до епiдемiчного стану визначаеться наявнiстю i станом вщповщного медичного обладнання. Тому збшьшення бюджетних
асигнувань не е свщченням покращення готовност установ системи охорони здоров'я до глобальних загроз.
Висновки. Незважаючи на позитивну динам^ збiльшення обсягу фь нансування галузi охорони здоров'я в Укра1ш, видатки на охорону здоров'я е значно нижчими вщ визначеного у свт стандарту. Збiльшення бюджетного фшансування прoтиепiдемiчних захoдiв у 2009 р., у зв'язку з оголошенням негативно! санiтарнo-епiдемiчнoï ситуацiï, не спричинило покращення готовнос-тi установ охорони здоров'я до епiдемiчнoгo стану, оскшьки кошти витрачали-ся на поточш, а не капiтальнi видатки, а готовшсть медичних установ до ешде-мiчнoгo стану визначаеться наявнiстю вщповщного медичного обладнання.
Таким чином, невиршеними залишаються питання рацioнальнoстi ви-користання медичними установами наявних ресурЫв, сoцiальнo-екoнoмiчнoï ефективнoстi галузi та нормативно-правового подшу мiж бюджетами рiзних рiвнiв фшансування медичнoï допомоги.
Л1тература
1. Закон Украши "Про захист населення вщ шфекцшних хвороб" N 1645-III 6.04 2000.
2. Закон Украши "Про забезпечення саштарного та еп1дем1чного благополуччя населення" N 4004-XII, 24.02.1994.
3. Москаленко В. Сучасш шдходи до реформування системи охорони здоров'я // Ме-дична газета "Ваше здоров'я". - 2009. - № 03.
4. Надюк З.О. Ринок медичних послуг: роль держави у фшансуванш системи охорони здоров'я Украши / З.О. Надюк // Державне управлшня. - 2008. - №4 с.- 100-103.
5. Карамишев Д.В. Майбутне в1тчизняно'1' системи фшансування охорони здоров'я. За-конодавч1 аспекти / Карамишев Д.В., Немченко А.С // Медицина сьогодш i завтра. - 2003. -№ 3. - С. 49-52.
6. Черненко В.Г. Досвщ краш Свропи у фшансуванш галузi охорони здоров'я / В.Г. Черненко, В.М. Рудий. - К., 2002. - 112 с.
Ярошевич Н.Б., Подорожная А.О. Состояние и проблемы финансирования профилактических и противоэпидемических мероприятий в Украине
Рассмотрены механизмы распределения бюджетных ресурсов в области здравоохранения, в частности о финансировании профилактических и противоэпидемических мероприятий; исследованы состояние и проблемы финансирования профилактических и противоэпидемических мероприятий в стране. Выяснено, что нерешенными остаются вопросы рациональности использования медицинскими учреждениями имеющихся ресурсов, социально-экономической эффективности отрасли и нормативно-правового деления между бюджетами разных уровней финансирования медицинской помощи.
Ключевые слова: финансирование, здравоохранение, противоэпидемические мероприятия, расходы.
Yaroshevych N.B., Podorozhna A.O. Current state and funding of preventive and antiepidemic measures in Ukraine
The following areas were reviewed: distribution mechanisms of budget resources in healthcare, specifically funding of preventive and antiepidemic measures, its current state and problems. It is found out, that unsolved are questions of rationality of the use of present resources, socio-economic efficiency of industry and normatively legal division, medical establishments between the budgets of different levels of financing of medicate.
Keywords: funding, healthcare, antiepidemic measures, expenditure.
