CC BY
42
УДК 336.511:336.14 Тетяна Анатолй'вна Коляда,
канд. екон. наук Нацюнальний ушверситет державно! податково! служби Укра!ни, Iрпiнь
Ф1НАНСУВАННЯ ВИДАТК1В НА ЕКОНОМ1ЧНУ ДШЛЬШСТЬ У КОНТЕКСТЕ РЕАЛ1ЗАЦ11 СУЧАСНО1 БЮДЖЕТНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
В умовах несприятливих довгостроко-вих тенденцш, що посилилися у перюд складно! сощально-полггично! 1 економ!чно! ситу-ацп в кра!ш, та через юнування загрози стш-кост бюджету виникла необхщшсть пошуку балансу м1ж обсягом функцш держави та р1в-нем !х фшансового забезпечення. Протягом останшх роюв вщбуваеться зростання ступе-ня впливу держави на економ!чне та поль тичне життя суспшьства, що мае свш прояв у збшьшенш обсяпв бюджетних видатюв. Ви-конання законодавчо визначених функцш держави потребуе дедал! бшьших за масштабами обсяпв фшансування вщповщних бюджетних програм. При цьому обсяг над-ходжень до бюджету безпосередньо зале-жить вщ стану розвитку економши в цшому та промисловосп зокрема, яю, в свою чергу, потребують бюджетних швестицш для сти-мулювання економ!чного зростання.
Вщомий австршський економют Люд-вк- фон М1зес зазначае, що немае необхщнос-т задаватися питанням, правда чи ш, що "жодна кра!на ще не була зруйнована великими витратами держави { для держави. Не-можливо заперечувати, що ринкову еко-номшу можна зруйнувати великими держав-ними витратами, { саме такий чином багато хто мае нам1р !! зруйнувати " [1, с. 694].
Сьогодш Укра!на сто!ть перед вибором м1ж великою, але безсилою державою або державою, що повернула соб1 силу завдяки обмеженню функцш та делегуванню "вико-навчих" завдань шшим шститутам, зокрема шляхом запровадження державно-приватного партнерства.
Серед найбшьш вагомих робгг з питань теори 1 практики державних фшанив, зокрема щодо узгодження обсяпв функцш держави з наявними фшансовими ресурсами для !х реал!заци та визначення впливу на темпи
розвитку економши, можна назвати пращ таких вщомих економюив, як Ш. Бланкарт, М. Масгрейв, В. Нордгауз, А. Игу, П. Саму-ельсон, Р. Солоу, Дж. Сиглщ, М. Фрщман, С. Фшер та
Для умов розвитку укра!нсько! еконо-мши зазначеш питання дослщжували вчеш-економюти: А. Гальчинський, В. Геець у час-тин! визначення прюртепв структурно-!нновац!йно! перебудови промисловосп [2], Т. €ф!менко, I. Лунша у частин! синхрошза-ц!! бюджетних ресуршв з обсягом функц!й укра!нсько! держави задля п!двищення ефек-тивност бюджетних витрат та стимулювання економ!чного розвитку [3, 4], Л. Тарангул, С. Юрш у частин! розкриття особливостей бюджетного !нвестування та становлення шновацшно-швестицшно! модел! економ!ч-ного зростання у постсощалютичних кра!нах [5, 6] та
Анал!з наукових джерел свщчить, що частина ключових питань стосовно визна-чення оптимального розм!ру бюджетних ви-датк!в, у тому числ! й на економ!чну д!яль-н!сть, в Укра!н! в умовах економ!чно! рецес!! та загрозливого зростання державного боргу залишаеться недостатньо дослщженою. У держав! !снуе потреба у подальшому теоретичному обгрунтуванн! та узагальненш свь тового досв!ду практичного використання нових шдход!в до виршення дано! проблеми.
Метою досл!дження е виявлення тен-денц!й у бюджетнш пол!тиц! держави сто-совно фшансування видатюв на економ!чну д!яльн!сть ! визначення напрямк!в !х оптимь зацп з урахуванням наявних макроеконом!ч-них та шститущональних чинник!в впливу.
Необхщшсть пост!йно зб!льшувати витрати на фшансування законодавчо визначених функцш держави призвело до виник-нення структурних дисбаланшв бюджету та
© Т.А. Коляда, 2014
спричинило хрошчний дефщит Зведеного бюджету Укра!ни (табл. 1). На вiдмiну вщ кра!н, що видобувають та експортують нафту та/або газ та свщомо йдуть на виконання бюджету з профщитом для створення ста-бшзацшних фондiв для майбутнiх поколiнь, Укра!на, як i бiльшiсть кра!н ОЕСР, де
Результатом проведення урядом дефь цитно! бюджетно! полiтики стало значне зро-стання державного боргу (прямого та гаран-тованого), який за перюд з 2007 по 2013 р. збшьшився майже втричi та досяг рiвня 40,2% вiд ВВП. Цей показник не е критич-ним згiдно з iндикаторами бюджетних правил, однак для кра!н з ринками, що розвива-ються, до яких вiдноситься й Укра!на, така величина боргу може суттево вплинути на темпи розвитку економiки держави. Оскшьки зростання витрат на обслуговування державного боргу з 0,5 до 2,3% вщ ВВП протягом 2007-2013 рр. змушуе уряд скорочувати об-сяги бюджетних ресурсiв на фшансування соцiальних, iнфраструктурних, iнновацiйних проекпв або знов вдаватися до нових запо-зичень для покриття дефщиту бюджету. Фа-
дефiцит бюджету в середньому становить на рiвнi 2% вщ ВВП, витрачае бiльше кошта, шж акумулюе у бюджет. Це призводить до виникнення фюкального напруження в кра!ш, служить додатковим деструктивним чинником для досягнення бюджетно! ста-бшьносп та макроекономiчно! стiйкостi.
1
ктично виникае замкнене коло, розiрвати яке без прийняття непопулярних для населення та бiзнесу рiшень вже неможливо. Зрозумшо, що продовжувати й далi таку полiтику вже вкрай небезпечно для економши i необхщно здiйснювати в кра!ш структурнi реформи, в тому чи^ такi, що забезпечать перегляд структури видаткiв бюджету та прюритеив витрачання бюджетних кошив.
Збiльшення обсягiв державного боргу спричинило зростання макроекономiчних ризикiв, що в свою чергу негативно вплину-ло на швестицшний потенцiал вггчизняно! економши. Зазначена тенденцiя призвела та-кож до попршення кредитних рейтингiв кра-!ни, що спровокувало зростання ставок по зовшшшм запозиченням у банкiвських та парабанювських установах. Накладання дi!
Таблиця
Динам1ка основних показниюв бюджетног системи Украгни _в 2007-2013 рр., % в1д ВВП_
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Зведений бюджет
Доходи 30,5 31,4 29,9 29,1 30,6 31,6 30,4
Видатки 31,4 32,6 33,7 34,9 32,0 34,9 34,8
Дефщит* -1,1 -1,5 -4,1 -6,0 -1,8 -3,6 -4,4
Державний бюджет
Доходи 23,0 24,4 23,0 22,2 24,2 24,5 23,3
Видатки 24,2 25,5 26,5 28,0 25,6 28,0 27,7
Дефщит* -1,4 -1,3 -3,9 -5,9 -1,8 -3,8 -4,4
Мiсцевi бюджети
Доходи 14,6 14,5 14,7 14,7 13,9 16,0 15,2
Видатки 14,5 14,7 14,9 14,8 13,9 15,8 15,1
у т.ч. мiжбюджетнi трансферти 8,0 8,8 7,3 7,2 6,8 6,2 6,2
Баланс 0,1 -0,2 -0,2 -0,1 0 0,2 0,1
Державний борг 12,3 20,0 34,8 39,9 36,3 36,6 40,2
Витрати на обслуговування державного боргу 0,5 0,5 1,1 1,4 1,8 1,8 2,3
Темпи приросту ВВП 7,9 2,3 -14,8 4,1 5,2 0,3 0
* З 2004 р. дат наводяться, включаючи кредитування за вирахуванням погашення. Джерела: [11, 12].
негативних чинниюв та тенденцш на еконо-мшу Укра!ни за перюд з 2007 по 2013 р. спричинило р1зке скорочення темтв приросту ВВП ¿з майже 8% до нульово! позначки (не враховуючи р1зке падшня у кризовий
2009 р.). Це дае тдстави стверджувати, що чинна бюджетна та макроеконом1чна полгги-ка уряду не сприяе стабшзаци та пщйому укра!нсько! економши { потребуе радикаль-них змш.
Протягом 2007-2013 рр. показники до-ход1в бюджетно! системи коливалися в д1апа-зош вщ 29,1% ВВП (мшмальне значення в
2010 р.) до 31,6% ВВП (максимальне значення в 2012 р.), при цьому на початок { кшець анал1зованого перюду показники майже зрь внялися на р!вш 30,5% ВВП, що опосередко-вано може свщчити про досягнення певно! р1вноваги в юнуючих макроеконом1чних та сощально-полггичних умовах. Показники доход1в державного бюджету також мали значну волатильнють протягом зазначеного перюду вщ 22,2% ВВП у 2010 р. до 24,5% ВВП у 2012 р. та ур1вноважилися на р!вш 23% ВВП. Максимальне вщхилення показ-ниюв зведеного бюджету становило 2,5% ВВП, державного - вщповщно 2,3% ВВП. В умовах уштарно! держави, якою е Укра!на, коли майже 80% доход1в зведеного бюджету формуеться за рахунок доход1в державного бюджету, можна стверджувати, що коливан-ня показниюв доход1в бюджетно! системи вщбуваеться в основному за рахунок неста-бшьносп акумулювання дохщно! частини державного бюджету, про що свщчать наведет у табл. 1 дат. М1сцев1 бюджети не впливають суттево на цей процес, оскшьки близько 50% !х доход1в складають м1жбю-джетш трансферти, як1 надаються з державного бюджету на фшансування делегованих повноважень.
Показники видатюв бюджетно! системи також характеризуються волатильнютю протягом перюду з 2007 по 2013 р., але ма-ють чггко виражену тенденщю до зростання з 31,4 до 34,8% ВВП. Аналопчний тренд на зростання мають видатки державного бюджету з 24,2 до 27,7% ВВП. При цьому темпи зростання видатюв державного бюджету ви-переджають темпи приросту видатюв зведеного бюджету. Вщповщно темпи приросту
видатюв бюджетно! системи перевищують темпи зростання !! доход!в. Нев!дпов!дн!сть м!ж обсягами доход!в та видатюв бюджет-но! системи призвела до виникнення в Ук-ра!н! хрон!чного дефщиту (лише у 2000 та 2002 рр. був профщит бюджету), який для збалансування бюджету покривався за раху-нок запозичень або продажу державного майна. Оскшьки продаж державного майна, або нацюнального багатства, мае обмежений обсяг та е вичерпним ресурсом (джерелом фшансування бюджету), то уряд компенсуе нестачу бюджетних кошив за рахунок запо-зичень - як зовшшшх, так ! внутршшх - або проводячи ем!сда грошей, що офщально заборонено бюджетним законодавством кра!-ни.
Незважаючи на тенденщю до зростання видатюв Зведеного бюджету Укра!ни, !х показник на р!вш 34,8% в!д ВВП у 2013 р. все р!вно залишався значно нижчим за рь вень, який характерний для найбшьш розви-нених кра!н ОЕСР (близько 40% ВВП) та кра!н-члешв €С (у середньому 46% ВВП). Однак вггчизняна структура бюджетних ви-датюв мае суттев! в!дм!нност! в!д шших кра-!н. Кр!м того, в Укра!ш не входять до складу бюджетно! системи пенсшний фонд та сощ-альн! фонди, що викривляе значення показ-ника бюджетних видатюв уб!к зменшення. Також !снують розб!жносп у тренд! зм!н значення показниюв окремих складових структури видатк!в бюджету.
З метою коректносп пор!вняння по-казник!в структури видатк!в бюджету кра!н зони СС та Укра!ни до складу видатюв бюджету Укра!ни було додано суму в!драхувань до позабюджетних фонд!в (пенс!йного ! сощ-альних), як! знайшли свое вщображення також у показнику сощальних п!льг (табл. 2).
Як свщчать наведен! дан! у табл. 2, бюджетне навантаження в Укра!ш дещо нижче, шж у кра!нах зони СС, однак вггчиз-няний показник вщр!зняеться значною вола-тильн!стю та протилежним напрямом тренду щодо його змш Якщо у европейських кра!-нах простежуеться тенденщя до зменшення або стабшзаци темтв зростання бюджетних видатюв, то в Укра!ш вщбуваеться !х нер!в-ном!рне поступове зростання.
Структура видатюв бюджету крагн зони СС-27 та Украгни
Таблиця 2
Краши зони €С 27 Украша
Показники, % ВВП 2010 2011 2012 2010 2011 2012
Видатки* 50,6 49,1 49,4 45,9 42,7 46,1
Промiжне споживання 6,9 6,7 6,8 7,3 6,8 7,4
Оплата пращ пращвниюв бюджетних установ 11,1 10,8 10,7 8,5 7,7 8,4
Виплата процента (доходу) за зобов'язаннями 2,7 2,9 2,9 1,6 2,0 1,9
Субсиди 1,3 1,2 1,1 2,4 1,9 3,1
Сощальш пшьги** 21,6 21,3 21,6 20,3 18,4 19,6
Iншi поточш видатки 2,7 2,6 2,6 3,0 2,8 2,9
Каштальш трансферти, що тдлягають виплап 1,6 1,1 1,4 1,4 1,6 1,3
Каштальш вкладення 2,7 2,4 2,3 1,4 1,5 1,5
у яких спрямовано на валове накопичення катталу 2,7 2,5 2,3 0,07 0,05 0,04
* Видатки бюджету Укра!ни наведено з урахуванням видатшв зведеного бюджету та видатшв по-забюджетних фонд!в (пенсшного i сощальних).
** Сощальт пшьги наведено для Укра!ни з урахуванням видатшв позабюджетних фонд!в (пенсш-ного i сощальних).
Джерела: [11, 13].
Незважаючи на те що кшьюсть пращв-ниюв бюджетно! сфери, зокрема державних службовщв, в Укра!ш вважасться завищеною у розрахунку на 1000 ос!б населення кра!ни пор!вняно з европейськими кра!нами, однак через низький р!вень !х заробггно! плати, пи-тома вага показника оплата пращ пращвни-юв бюджетних установ у структур! видатюв бюджету в середньому на 2,5% нижче, шж у кра!нах зони GC. Що свщчить про потенцш-ну можливють здшснення бюджетного маневру за рахунок збшьшення частки цього показника у раз! оптим!зацп структури бюджетних витрат шляхом шдвищення заробггно! плати пращвниюв бюджетно! сфери з одно-часним скороченням !х кшькостг
Перевищено майже удв!ч! в структур! видатюв бюджету Укра!ни показник субси-д!!, у якому в!дображено субсиди i поточн! трансферти п!дприемствам (установам, орга-н!зац!ям). Незважаючи на те що частка державно! власносп залишаеться у кра!н! незна-чною, але за рахунок вимушених дотацш НАК "Нафтогаз Укра!ни" та вугшьно! галуз! (держава штучно обмежуе щну на газ для населення та вуг!лля, тому компенсуе п!д-приемствам втрату/недоотримання прибут-
ку), уряд змушений витрачати кошти на тд-тримку !х рентабельностi. 1снуюча практика неодноразово отримувала критику з боку ек-спертiв та фахiвцiв, однак залишаеться вгг-чизняним рудиментом неефективносп ви-трачання бюджетних кошта, оскiльки !х пе-реорiентацiя дозволила б довести показник питомо! ваги капiтальних вкладень до евро-пейських стандартiв, який удвiчi нижче, шж у кра!нах зони €С.
Головна вiдмiннiсть у структурi видат-кiв бюджету кра!н СС i Укра!ни характеризу-еться показником каштальш вкладення, який у нашiй кра!ш майже в пiвтора рази нижчий нiж у Свропi, при цьому в Укра!ш фактично вiдсутнi каштальш вкладення, спрямоваш на валове накопичення катталу. Це свiдчить про вщсутнють проведення модернiзацi! та оновлення виробничих фондiв, запроваджен-ня новiтнiх технологш (створення нематерь альних активiв) за рахунок кошта держави. Враховуючи, що держава ще залишаеться власником пакета акцш окремих стратепч-них тдприемств, вiдсутнiсть iнвестицiй з боку держави, а також обмеження щодо рефiнансування частини прибутку в розви-
- Економша промисловост1 ^^ Economy of Industry -
ток тдприемств (необхщнють виконання обов'язкового нормативу перерахування ди-вщенд!в до бюджету) призводять до втрати конкурентоспроможносн продукци держав-них пщприемств та негативно впливае на ринкову варнсть цих компанш У раз! прий-няття ршення урядом щодо продажу пакета акцш зазначених пщприемств (приватизацп) держава недоотримае кошти, яю необхщш для фшансування дефщиту бюджету.
Емшричш дослщження щодо питання про взаемозв'язок бюджетних видатюв та економ1чного зростання базуеться в основному на систем! облшу та анал1зу зростання Денюона, згщно з яким зростання визнача-еться змшою обсяпв катталу у форм! мате-р!альних актив!в, трудових ресуршв, техно-лог!й, а також ефективнютю використання ресурс!в [8, с.145]. Якщо урядов! видатки сприяють розвитку будь-яко! з цих складо-вих, то очшуеться позитивний вплив на еко-ном!чне зростання. Останн! досл!дження за-х!дних вчених п!дтверджують г!потезу про юнування под!бного впливу державних кат-тальних видатк!в на зростання. Бшьш того, у межах кап!тальних видатюв видатки на освь ту та шш! соц!альн! сфери спричиняють най-б!льший вплив. Кр!м того, поточш продук-тивн! видатки, особливо видатки на сощаль-ну сферу та безпосередню тдтримку приватного сектору, також мають позитивний вплив на зростання.
Необх!дно наголосити, що державш видатки не потр!бно розглядати дуже спро-щено, як сукупнють деяких чинник!в, що спричиняють найбшьший вплив на зм!ну темтв зростання в р!зних кра!нах або в р!зш пер!оди часу в однш кра!н!. Зовн!шн! чинни-ки мають найбшьший стутнь впливу, але, на жаль, у бшьшосп випадюв причини в!дм!н-ностей у темпах зростання до цього часу не розкрито. Це яскраво тдтверджуеться !сто-ричним розвитком кра!н колишнього Радян-ського Союзу. У 1991 р. майже вс! вони мали однаков! стартов! умови у план! юнування командно-адмшютративних метод!в регулю-вання економ!ки, спец!ал!зац!! економ!ки щойно створених кра!н на потреби СРСР, незакшченого технолог!чного циклу вироб-ництва у бшьшосп п!дприемств, кр!м того,
необхщносп побудови власно! пол!тично! системи та вщповщних !нститут!в тощо. Не-зважаючи на те, що Укра!на була одшею з найб!льш розвинених республш СРСР, мала значн! природн! та людсью ресурси, еконо-м!ка кра!ни протягом майже 9 рок!в перебу-вала в кризовому стан!, на вщмшу в!д кра!н Балтики (Естошя, Латв!я, Литва), у яких пе-р!од становлення зайняв менше часу ! не був дуже болюним для населення з точки зору його зубожшня. Таким чином, можна зроби-ти висновок, що державш видатки певною м!рою сприяють економ!чному зростанню, але насамперед важливо не !х обсяг, а структура. Тому в цьому контекст! спроба розме-жувати видатки на каштальш та поточн! мо-же бути помилковою. У центр! уваги, перш за все, повинш бути вщмшносп м!ж видат-ками, як! мають продуктивний та непродук-тивний характер.
Доцшьно в цьому контекст! розглянути структуру державних видатюв Зведеного бюджету Укра!ни, щоб визначити, за рахунок яких вид!в видатк!в вщбулося !х зменшення (табл. 3), та ув'язати ц! зрушення з темпами змши ВВП за аналог!чний перюд.
Як св!дчать наведен! дан! в табл. 3, ви-датки зведеного бюджету протягом 20072013 рр. знаходилися на р!вш 31,4-34,8% вщ ВВП (збшьшилися на 3,4 п.п.). Суттев! зм!ни в!дбулися у фшансуванш соц!ально! сфери, а саме: видатки на сощальний захист ! сощ-альне забезпечення зб!льшилися з 6,7% ВВП у 2007 р. до 10,0% ВВП у 2013 р. (на 3,3 п.п.), видатки на освггу зросли з 6,2% ВВП до 7,3% ВВП за анал!зований перюд (на 1,1 п.п.), на охорону здоров'я - з 3,7% ВВП до 4,2% ВВП (на 0,5 п.п.), духовний ! ф!зичний розвиток - з 0,8% ВВП до 0,9% ВВП (на 0,1 п.п.). Загальна сума видатюв на сощальну сферу зросла з 17,4% вщ ВВП у 2007 р. до 22,4% вщ ВВП у 2012 р. (на 5,0 п.п.), що складае майже 65% вщ загально! суми видат-юв бюджету.
Також вщбулося зростання видатюв за статтею загальнодержавш функцп з 3,4% ВВП до 4,2% ВВП (на 0,8 п.п.), в основному за рахунок збшьшення витрат на обслугову-вання державного боргу за зазначений перь од.
Таблиця 3
Структура видатюв Зведеного бюджету Украгни за функщональною класифтащею _видатюв та кредитування бюджету, % до ВВП_
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Загальнодержавш функцi! 3,4 3,3 3,6 4,1 3,8 3,9 4,2
Оборона 1,3 1,2 1,1 1,0 1,0 1,0 1,0
Громадський порядок, безпека та судова влада 2,6 2,9 2,7 2,7 2,5 2,6 2,7
Економiчна дiяльнiсть 5,6 5,4 4,4 4,1 4,4 4,4 3,5
Охорона навколишнього природного середовища 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,4 0,4
Житлово-комунальне господарство 0,8 0,9 0,8 0,5 0,7 1,4 0,5
Охорона здоров'я 3,7 3,5 4,0 4,1 3,8 4,1 4,2
Духовний та фiзичний розвиток 0,8 0,8 0,9 1,1 0,8 1,0 0,9
Освгга 6,2 6,4 7,3 7,4 6,6 7,2 7,3
Соцiальний захист та сощальне забез-
печення 6,7 7,8 8,6 9,7 8,1 8,9 10,0
Усього 31,4 32,6 33,7 34,9 32,0 34,9 34,8
Джерело [11].
Найбшьших змш у структурi видатюв зведеного бюджету зазнали видатки на еко-номiчну дiяльнiсть, якi мають при цьому протилежний тренд змш. Так, вщбулося !х зменшилися з 5,6% ВВП у 2007 р. до 3,5% ВВП у 2013 р. (на 2,1 п.п.). Що свiдчить як про скорочення обсяпв державних швести-цiй (субвенцiй), так i про зменшення субси-дш та допомог на покриття збитюв шдпри-емств окремих секторiв економши, зокрема сiльського господарства та вугшьно! галузi.
Частка видаткiв на житлово-комуналь-не господарство також мае стшку тенденцiю до зниження з 0,8% ВВП до 0,5% ВВП, ^м 2012 р., коли вщбувалася реалiзацiя масш-табних iнфраструктурних проектiв для про-ведення Свро-2012. Такий тренд змш пояс-нюеться як остаточним принципом фшансу-вання цього напрямку дiяльностi держави, так i скороченням обсяпв будiвництва житла за кошти державного або мюцевих бюджетiв, збшьшенням обсягiв приватного (приватизо-ваного) житла, шдвищенням тарифiв на ко-мунальш послуги для збiльшення частки !х покриття за рахунок коштiв споживачiв, за-провадженням принципу державно-приватного партнерства щодо надання послуг у сферi ЖКХ.
Вiдбулося скорочення частки видатюв на оборону у структурi видаткiв зведеного бюджету на 0,3 п.п. протягом 2007-2013 рр.
Це пояснюються як суттевим зменшенням кшькосп вшськовослужбовщв у державi, так i зменшенням обсягiв фiнансування програм, спрямованих на модершзащю вiйськово! техшки та переозброення армi! в цшому. Та-ке нехтування iнтересами армп може у пер-спективi негативно вплинути на !! обороно-здатнють та розвиток вiтчизняного ВПК через вщсутнють державних замовлень.
Решта складових структури видаткiв зведеного бюджету не зазнали суттевих змiн за перюд з 2007 по 2013 р., !х показники мали незначш коливання у межах фшсованого рiвня.
Пiдсумовуючи вищезазначене, необ-хщно наголосити, що серед науковцiв i досi не iснуе едино! думки щодо визначення оптимального рiвня втручання держави у фун-кцюнування ринкового механiзму. Так, зокрема, закон Вагнера стверджуе, що у мiру iндустрiалiзацi! суспiльства сукупнiсть сощ-альних, комерцiйних та правових вщносин усерединi нього стае бiльш складною. Уряди будуть вдагравати бiльш помггну роль у за-снуваннi та керiвництвi iнститутами, якi створенi для регулювання ще! складно! сис-теми [9, с. 217]. До недавнього часу ствер-джувалося, що демократа мае поняття при-пустимого (оптимального) податкового тяга-ря, тому на дп урядiв накладенi жорстю об-меження щодо значного збшьшення видат-
юв. Однак у перюди соцiальних потрясшь, таких як вiйна, голод або природш катактз-ми, припустимий рiвень оподаткування збь льшуеться i державш витрати можуть зрос-тати. Але тсля соцiальних потрясiнь припу-стима норма оподаткування не повертасться повнютю до попереднього рiвня, що призво-дить до перманентного збiльшення держав-них витрат завдяки ефекту зсуву.
При цьому необхщно пам'ятати, що висок державнi видатки у перюд рецесп збе-рiгаються i тд час економiчного пiднесення, а коли настае чергова рецесiя, вони збшьшу-ються знову. Квота державних видатюв, таким чином, у довгостроковому перiодi мае тенденцiю до перманентного збшьшення [7, с. 192].
Останшм часом увага фахiвцiв зосере-дилась на спробах пояснити зростання дер-жавних видаткiв шляхом посилання на поль тичнi процеси, що вiдбуваються в кра!ш. Зок-рема, вони вважають, що споживачi саме пiд час голосування проявляють сво! переваги вщносно державних програм. Реалiзацiя по-глядiв обраних представникiв народу опосе-редковуеться поим ршеннями бюрократiв, якi вщповщають за реалiзацiю полiтики та програм. Теоретики суспшьного вибору ви-сунули ряд гшотез про полiтичнi та бюро-кратичнi процеси, згiдно з якими приймають-ся урядовi ршення. Вони, наприклад, стверд-жують, що правило бшьшосп може призвес-ти до надмiрних асигнувань на державш про-грами, оскiльки створюються коалщи, що виступають за зростання витрат вище рiвня,
який порiвнюеться з бажанням !х фшансува-ти. Програми витрат, однак, не з'являються на свгг тiльки тому, що певна група, яка представляе чи!сь штереси, бажае цього. Вони повинш бути запропонованi державною органiзацiею. Таким чином, державш витрати можуть зростати не тшьки тому, що збь льшення витрат вимагають громадяни та групи, яю представляють рiзнi iнтереси, але й тому, що вони породжуються демокрапею, яка тдтримуе такi програми, чия влада та престиж збшьшуються разом зi зростанням витрат бюджету. Зокрема, Ш. Бланкарт вва-жае, що '^зномаштш групи з певними ште-ресами, зокрема державна бюрокраия, можуть висувати шдвищеш фiнансовi запити, насамперед у тому випадку, якщо юнують надшш джерела фiнансування доходно! час-тини бюджету. Невситимий попит на держав-ш блага являе собою двигун, що стимулюе прогресуючу експансда держави" [7, с. 201].
За час розбудови незалежно! Укра!ни вiдбулися суттевi змiни у бюджетних прюри-тетах держави. Сьогодш можна констатува-ти, що структура видатюв Зведеного бюджету Укра!ни за функцiональною класифша-цiею вiдповiдае загальноевропейським тен-денщям i вiдображае внутрiшню трансфор-мащю сутностi та призначення держави зага-льного добробуту.
Ранжування функцш держави за !х час-ткою фiнансування вiд ВВП у структурi ви-даткiв Зведеного бюджету Укра!ни дозволило визначити тенденщ! змiн бюджетних прiоритетiв протягом 1992-2013 рр. (табл. 4).
Таблиця 4
Ранжування бюджетних пр1оритет1в в Украгш за 1992-2013 рр._
Ранг 1992 2000 2007 2013
1 2 3 4 5
1 Економiчна дiяльнiсть Загальнодержавш функцп Сощальний захист та сощальне забезпечення Сощальний захист та сощальне забезпечення
2 Сощальний захист та сощальне забезпечення Освгга Освгга Освгга
3 Освгга Економiчна дiяль-нють Економiчна дiяль-нють Охорона здоров'я
4 Охорона здоров'я Соцiальний захист та соцiальне забезпечення Охорона здоров'я Загальнодержавш функцп
5 Оборона Охорона здоров'я Загальнодержавнi функцi! Економiчна дiяль-нють
1 2 3 4 5
6 Загальнодержавш функ-ци Громадський порядок, безпека та Громадський порядок, безпека та Громадський порядок, безпека та
судова влада судова влада судова влада
7 Громадський порядок, безпека та судова влада Оборона Оборона Оборона
8 Духовний та фiзичний Духовний та фiзи- Духовний та фiзич- Духовний та фiзич-
розвиток чний розвиток ний розвиток ний розвиток
9 Охорона навколишнього Житлово-комуна- Житлово-комуналь- Житлово-комуналь-
природного середовища льне господарство не господарство не господарство
10 Житлово-комунальне Охорона навколиш- Охорона навколиш- Охорона навколиш-
господарство нього природного нього природного нього природного
середовища середовища середовища
Джерело [11].
Якщо порiвнювати бюджетнi прюрите-ти Укра1ни та кра1н зони евро, то вони мають розбiжностi лише в розташуванш в рейтингу видаткiв на охорону здоров'я та освггу, тому для остаточного висновку щодо щентичносп тренду змiн та визначення 1х конкретних па-раметрiв доцiльно розглянути структуру бю-джетних видаткiв. Оскшьки до складу урядо-вих видатюв кра1н СС включено також вида-
тки на виплату пенсiй, допомог по безробгг-тю, соцiальних виплат вщ нещасних випадкiв на виробнищи та професiйних захворювань тощо, то для коректносп порiвняння до по-казникiв виконання функцiй держави стосов-но соцiального захисту та сощального забез-печення в Украш також включено видатки позабюджетних пенсiйного i соцiальних фон-дiв (табл. 5).
Таблиця 5
Структура бюджетних видатюв крат зони СС-17, СС-27 та Украгни* за функщональною класиф1кац1ею**
СС-17 СС-27 Украша
% до ВВП % % до ВВП % % до ВВП %
Сощальний захист та сощальне забезпечення*** 20,2 40,7 19,6 39,9 21,5 46,4
Охорона здоров'я 7,4 10,1 7,3 10,9 4,2 9,2
Загальнодержавш функцп 6,8 13,8 6,6 13,5 4,2 9,2
Освгга 5,0 14,9 5,3 14,9 7,3 15,7
Економiчна дiяльнiсть 4,1 8,4 4,0 8,2 3,5 7,5
Громадський порядок, безпека та судова влада 1,9 3,7 1,8 3,9 2,7 5,9
Оборона 1,5 2,7 1,3 3,0 1,0 2,2
Духовний та фiзичний розвиток 1,1 2,2 1,1 2,2 0,9 2,0
Житлово-комунальне господарство 0,9 1,8 0,9 1,7 0,5 1,1
Охорона навколишнього природного середовища 0,9 1,8 0,9 1,7 0,4 0,8
Усього 49,8 100,0 49,1 100,0 46,3 100,0
*Видатки бюджету Украши наведено з урахуванням видатшв зведеного бюджету та видатшв позабюджетних фонд1в (пенсшного 1 сощальних).
**Статистичш даш по крашам зони СС наведено за 2011 р., по Украш - за 2013 р.
***Сощальний захист та сощальне забезпечення для Украши наведено з урахуванням видатшв зведеного бюджету та видатшв позабюджетних фонд1в (пенсшного 1 сощальних). Джерела: [11, 14].
Як свщчать наведеш данi у табл. 5, в Укра!ш перевищено обсяг видатюв на сощ-альний захист та сощальне забезпечення порiвняно з европейським кра!нами зони СС-27 та СС-17 вiдповiдно на 1,9 та 1,3% вщ ВВП. При цьому питома вага зазначених видаткiв у структурi урядових видаткiв Укра!ни складае майже половину вщ загаль-ного обсягу та бшьше за аналопчш показни-ки порiвняно з кра!нами зони СС-27 та СС-17 вщповщно на 6,5 та 5,7%. Витрачання таких значних обсяпв державних ресуршв на вико-нання соцiальних функцш, у тому числi за рахунок формування бюджету "споживання", можуть собi дозволити лише провiднi кра!ни, де запроваджена система державного сощ-ального страхування. Для Укра!ни це висту-пае додатковим чинником, що породжуе хрошчний дефiцит бюджету. Крiм того, в умовах загальносвпово! тенденцi! старшня населення та вiдтоку значно! кшькосп пра-цездатного населення в iншi кра!ни, при про-довженнi юнуючо! державно! та бюджетно! полiтики, уряд Укра!ни буде змушений збшь-шувати частку видаткiв на соцiальнi цш, що у перспективi негативно вплине як на ста-бiльнiсть державних фшаншв, так i на темпи розвитку економши.
У цьому контексп особливо! уваги щодо доцiльностi та ефективносп витрачання бюджетних кошнв як з боку урядовцiв, так i фахiвцiв потребують видатки зведеного бюджету на економ1чну д1ялътстъ, обсяги фшансування яких зазнали найбшьших змш за роки незалежностi Укра!ни. Так, iз першо-го мiсця за прюритетнютю видаткiв бюджету в 1992 р. вони перемютилися на п'яте мюце в 2013 р. При цьому !х частка у структурi ви-даткiв зведеного бюджету зменшилася вщ-повiдно з 5,6 до 3,5% вщ ВВП. Якщо порiв-нювати цi показники з аналопчними показ-никами урядових видаткiв кра!н зони евро, то вони сьогодш е нижчими, зокрема, в кра!нах СС-17 цей показник становить 4,0% вщ ВВП, у СС-27 - 4,1% вщ ВВП. Оскiльки Укра!на, пiсля пiдписання асоцiацi! з СС, буде намага-тися вiдповiдати загальноприйнятим евро-пейським стандартам, то треба не скорочува-ти загальний обсяг видатюв бюджету на еко-номiчну дiяльнiсть, а лише оптимiзувати !х структуру.
Серед основних складових видатюв на економiчну дiяльнiсть можна видiлити три прюритетних напрямки витрачання бюджетних кошнв: сiльське господарство, лiсове господарство та мисливство, рибне госпо-дарство; паливно-енергетичний комплекс та транспорт. Сума зазначених видатюв становить майже 80% вщ загального обсягу видат-юв зведеного бюджету на економiчну дiяль-нiсть. Тому саме ця група видатюв потребуе оптимiзацi! та визначення доцшьносп про-довження надання бюджетно! пщтримки в iснуючих обсягах (табл. 6).
Частка видатюв на сшьське господарство, лiсове господарство та мисливство, риб-не господарство у структурi видаткiв зведеного бюджету становила в 2013 р. 15,2% (по-рiвняно з 19,8% у 2007 р.). При цьому майже 90% припадае на сшьське господарство. Практика надання державно! пщтримки сшь-ськогосподарському виробництву юнуе в ушх провщних кра!нах свiту. У кра!нах СС цей напрямок витрачання бюджетних кошив також е прiоритетним. Щодо ефективносп витрачання бюджетних коштiв, то звертае на себе увагу той факт, що протягом 20112013 рр. юнуе тюний зв'язок мiж обсягами наданих бюджетних дотацiй та темпами приросту обсяпв сшьськогосподарського вироб-ництва. Крiм того, рентабельнють виробниц-тва у сiльському господарсга залишаеться достатньо високою порiвняно з шшими видами економiчно! дiяльностi в реальному се-кторi економши Укра!ни, хоча i виникли тен-денцi! до !! падiння (з 27,0% у 2011 р. до 20,5% у 2012 р.).
Стосовно видатюв зведеного бюджету на паливно-енергетичний комплекс можна сказати, що !х частка у структурi видатюв на економiчну дiяльнiсть мае стшку тенденцiю до зростання, однак в^^зняеться певною волатильнiстю показникiв. За перюд з 2007 по 2013 р. !х частка зросла з 18,1 до 30,4% вщ загального обсягу видатюв на економiчну дiяльнiсть. При цьому вщ 46 до 97% вщ загального обсягу видатюв на паливно-енерге-тичний комплекс, або вщ або 0,8 до 1,0% вщ ВВП, припадае на вугшьну та iншi галузi з видобутку твердого палива. Бшьша частина фшансових ресурсiв на пiдтримку вугiльно! та торфовидобувно! галузей спрямовуеться
Таблuця 6
Структура выдаткгв Зведенoгo бюджету Украmu на екoнoмiчну дiяльнiсть, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Загальна eкономiчна, тоpговeльна та тpy-дова дiяльнicть 2,0 1,9 2,0 2,3 3,7 5,5 2,9
Ciльcькe гоcподаpcтво, лicовe гоcподаp-cтво та миcливcтво, próre гоcподаpcтво 19,8 18,8 15,8 1б,7 13,4 12,0 15,2
У тoму чuслi: альське гoсnoдаpствo 18,6 17,4 14,6 15,3 12,1 10,7 13,6
Паливно-eнepгeтичний комплeкc 18,1 30,2 30,1 27,5 19,2 28,0 30,4
У тoму чuслi: вугтьна галузь та iншi галузi з вuдoбутку твеpдoгo тлта 13,7 14,1 15,7 17,0 17,8 20,6 29,6
нафтoгазoва галузь 3,5 14,6 10,4 7,9 0,1 6,5 0,1
електpoенеpгетuчна галузь 0,3 0,8 2,3 1,7 1,0 0,5 0,5
iншi галузi nалuвнo-енеpгетuчнoгo mм-тексу 0,6 0,7 1,7 0,9 0,3 0,4 0,2
1нша ^ом^лов^^ та бyдiвництво 2,7 1,4 1,7 1,7 2,1 2,0 1,0
Тpанcпоpт 35,9 27,3 34,5 34,9 32,4 2б,8 35,2
У тoму чuслi: дopoжнe гoсnoдаpствo 31,2 20,0 31,4 26,0 29,8 25,0 32,3
Зв'язок, тeлeкомyнiкацiï та iнфоpматика 0,3 0,3 0,5 0,4 0,3 0,3 0,4
Iншi галyзi eкономiки 3,4 2,2 2,9 5,5 15,б 11,2 2,2
Фyндамeнтальнi та пpикладнi достщ-жeння i pозpобки в галузях eкономiки 2,5 2,б 2,7 2,7 2,4 2,1 1,9
1нша eкономiчна дiяльнicть 15,1 15,4 9,8 8,4 10,9 12,1 10,8
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джepeло [11].
на тeхнiчнe пepeоcнащeння пiдпpиeмcтв i каттальний peмонт гipничошахтного облад-нання, здeшeвлeння кpeдитивiв на модepнi-зацiю виpобництва, чаcтковe покpиття ot6Í-ваpтоcтi пpодyкцiï тощо. Вpаховyючи, що кам'янe вyгiлля в Укpаïнi е единим e^pro^-шем, що мае пpомиcловi обcяги видо6утку, в yмовах eнepгозалeжноcтi кpаïни вщ eкcпоpтy газy такi cyми дотацш з бюджeтy можна по-я^ити об'ективною нeобхiднicтю. Однак в yмовах peцeciï в eкономiцi та пошуку шляхiв мiнiмiзацiï бюджeтних видаткiв ypяд змyшe-ний пepeглянyти обcяги дepжавноï пiдтpим-ки цieï галyзi.
На rapara такого piшeння впливае той факт, що вщповщно до ^охрами ^иватиза-цй' пiдпpиeмcтв вyгiльноï галyзi дepжава пpодаe пакeти акцiй peнтабeльних пад^и-eмcтв, залишаючи в дepжавнiй влаcноcтi ни-зькоpeнтабeльнi або збитковi пiдпpиeмcтва. За таким умов дepжава бyдe змyшeна або
поcтiйно дотувати низькоpeнтабeльнi вугшь-нi шахти, або доводите пpоцeдypy бан^ут-cтва та за^ивати пiдпpиeмcтва. У такому випадку виникають додатковi видатки бю-джeтy на виплати по бeзpобiттю, пepeпiдго-товку кадpiв та cтвоpeння нових pобочих мicць у peгiонi.
Що cтоcyeтьcя eфeктивноcтi витpачан-ня бюджeтних коштiв на дepжавнy пiдтpимкy вyгiльноï галyзi, то пpотягом 2011-2013 pp. iндeкc пpомиcловоï пpодyкцiï з видобування кам'яного та бypого вyгiлля вищe, нiж у щ-лому по пpомиcловоcтi. Однак тeмпи ^и-pоcтy видаткiв бюджeтy на 1 т вугшля виш-peджають тeмпи ^^осту видаткiв звeдeно-го бюджeтy в цшому на вyгiльнy галузь, що cвiдчить пpо низьку peнтабeльнicть шд^и-eмcтв вyгiльноï галyзi та ^достатою eфeк-тивнicть витpачання бюджeтних кошта.
У crpy^ypi видаткiв на паливно-eнepгeтичний комплeкc значною волатильнi-
стю показниюв видiляються видатки на наф-тогазову галузь. Перiодичнi коливання по-казникiв державно! пiдтримки цiei галузi вщ-буваються кожнi 2 роки протягом перюду дослiдження. При цьому рiзниця у значеннях показникiв становить 6 i бiльше разiв. Врахо-вуючи, що НАК "Нафтогаз Укра!ни" е влас-нiстю держави, то така дискрецшна пщтрим-ка нафтогазово! галузi свiдчить про значнi проблеми у фшансовому станi компанп та низький рiвень державного менеджменту. Фактично держава за рахунок бюджетних кошнв покривае збитки цiеi компанп.
Найбшьшу частку у структурi видаткiв зведеного бюджету на економiчну дiяльнiсть становлять видатки на транспорт (понад тре-тину вщ загально! суми). При цьому майже 90% складають видатки на дорожне госпо-дарство. В абсолютному виразi питома вага зазначених видатюв мае тенденцiю на змен-шення. За перiод з 2007 по 2013 р. !х частка зменшилася з 1,8 до 1,1% вщ ВВП. Врахову-ючи, що бущвництво та облаштування дорiг е прерогативою держави, значш витрати на фшансування дорожнього господарства е закономiрним процесом, однак сучасний стан розвитку державних фiнансiв потребуе залучення у цю сферу приватних iнвесторiв.
У наукових колах поширеною е думка, що саме державш видатки сприяють досяг-ненню цiлей економiчного зростання. Еко-номiчне обгрунтування державного втручан-ня в економшу в умовах неефективного фун-кцiонування ринкового механiзму, а також процес розподшу ресурсiв частково базують-ся на такому припущенш. Однак у мiру того, як державний сектор починае брати на себе функцп, якi приватний сектор мiг би викону-вати бiльш продуктивно, а також враховую-чи, що спошб фiнансування видаткiв може мати негативш наслiдки як для бюджету, так i для економiки в цшому, зв'язок мiж сукуп-ними державними витратами та економiчним зростанням стае все менш виразним. Доказом цього можуть бути даш по цшому ряду роз-винених кра!н, як не вказують на iснування послщовно! кореляци мiж сукупними державними видатками та економiчним зростанням [10, с. 97].
Пщсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що ниш перед урядом на-
шо! кра!ни постае питання щодо планування бюджетних видатюв шляхом приведення зо-бов'язань держави вiдповiдно до ii наявних ресурав, перегляду структури видаткiв, у тому чи^ й на економiчну дiяльнiсть, вщ-повiдно до прюритенв державно! полiтики, ступеня та форми учасп держави в економь щ. З цiею метою в робот визначено прюри-тетнi напрямки витрачання бюджетних кош-ив на економiчну дiяльнiсть та запропонова-но шляхи оптимiзацii !х обсягiв.
1. В умовах загострення у свт продо-вольчо! проблеми Украiнi доцiльно продов-жувати надавати державнi дотацп сшьському господарству, що дозволить нарощувати об-сяги виробництва та прискорить перехщ до европейських стандартiв якостi продукцп у цiй сферi. Вважаемо, що обсяг бюджетних дотацш в умовах посилення конкуренци та необхiдностi виходу на новi ринку збуту продукцп потребуе збiльшення, зокрема до рiвня 2007 р. (1,0% вiд ВВП), на вщмшу вiд iснуючого в 2013 р. (0,5% вщ ВВП).
2. Через неможливють зменшення ви-даткiв бюджету на вугiльну галузь без загострення сощально! напруги в регюш необхщ-на для виршення цiеi проблеми розробка комплексно! довгостроково! державно! про-грами iз залученням багатьох мiнiстерств i вщомств. Одночасно доцiльно активiзувати процес залучення у вугшьну галузь приватних iнвесторiв шляхом 100% продажу державних пакепв акцiй вугiльних компанш, припинення практики надання державно! дотацп приватним пiдприемствам, замiнивши !х державними кредитами або субвенцiями. Крiм того, з метою забезпечення енергетич-но! безпеки держави необхiдно на тендернш основi на вiдповiдний бюджетний рш розмi-щувати державне замовлення на видобуток вугiлля конкретних марок.
3. Через низький рiвень державного менеджменту НАК "Нафтогаз Укра!ни", який неспроможний забезпечити рентабельну роботу компанп, единим виходом iз цiеi ситуа-цп е реструктуризащя та приватизацiя ком-панк зi збереженням контрольного пакета акцiй за державою. Фактично така робота вже розпочалася в Укра!ш в 2014 р. Це дозволить уникнути у майбутньому значних втрат бюджету через неефективне викорис-
тання бюджетних кошнв та скоротити ви-датки зведеного бюджету як на паливно-енергетичний комплекс, так i на економiчну дiяльнiсть у цiлому.
4. В умовах необхщносп проведення бюджетно! консолiдацii та переорiентацii бюджетних кошнв на вирiшення соцiальних проблем виникла потреба у скороченш обся-пв фiнансування дорожнього господарства за рахунок запровадження мехашзму державно-приватного партнерства. Оскшьки Укра!на займае вигiдне геополггичне розташування, то iнвестори будуть защкавлеш у бущвницт-вi приватних автобашв, частковiй приватиза-цп залiзничного транспорту. Це дозволить у довгостроковш перспективi скоротити ви-датки бюджету як на дорожне господарство, так i транспорт у цшому, а уряду - здшснити необхiдний бюджетний маневр.
Перспективами подальших дослiджень е доведення необхщносп законодавчого за-крiплення процедури розробки бюджетно! стратеги як шструменту збалансування бюджету в умовах несприятливих довгостроко-вих тенденцш, що дозволить уряду узгодити обсяг функцш держави iз наявними бюджет-ними ресурсами та забезпечити економшу, в тому чи^ й промисловiсть, достатнiми бюджетними швестищями задля стимулю-вання економiчного зростання.
Лiтература
1. Мизес Л. фон. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / Людвиг фон Мизес ; пер. с 3-го испр. англ. изд. А.В. Куряева. - Челябинск: Социум, 2008. - 878 с.
2. Стратепя економiчного i сощально-го розвитку Укра!ни (2004-2015 роки) "Шляхом Свропейсько! штеграцп" / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геець та ш; Нац. ш-т стратег. дослщж., 1н-т екон. прогнозув. НАН Укра!ни, М-во економiки з питань ев-роп. iнтегр. Укра!ни. - К.: 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2004. - 416 с.
3. Сфименко Т.1. Фiскальний простiр антикризового регулювання / Т.1. Сфимен-ко. - К.: ДННУ "Акад. фш. управлiння", 2012. - 332 с.
4. Лунша 1.О. Державнi фшанси Ук-ра!ни у перехiдний перюд / 1.О. Лунiна. -Харюв: Форт, 2000. - 296 с.
5. Бюджетна пiдтримка та податкове стимулювання нацiонально! економiки Укра-!ни: моногр. / [пiд. ред. Л.Л. Тарангул]. - 1р-пiнь; К. : Фенкс, 2012. - 532 с.
6. Економiчнi проблеми ХХ1 столiття: мiжнародний та укра!нський вимiри / за ред. С.1. Юрiя, G.B. Савельева. - К.: Знання, 2007. - 595 с.
7. Бланкарт Ш. Державш фiнанси в умовах демократий Вступ до фшансово! науки / Шарль Бланкарт; пер. з шм. С.1. Терещенко та О.О. Терещенка; Передмова та наук. редагування В.М. Федосова. - К.: Либщь, 2000. - 654 с.
8. Khan M. The Macroeconomic Effects of Fund-Supported Adjustment Programs / M. Khan // Journal of International Monetary Fond. - 1990. - Vol. 37. - Р. 145.
9. Bohm P. Social Efficiency / P. Bohm. -London: Macmillan, 1993. - P. 217.
10. Diamond J. Government Expenditure and Growth / Jack Diamond // Journal of International Monetary Fond. - 1990. - Vol. 27. -№ 4. - Р. 97.
11. Виконання Державного бюджету [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно! казначейсько! служби Укра!ни. -Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/ main/uk/doccatalog/list?currDir=146477.
12. Макроекономiчнi показники [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/pub-lish/category?cat_id=57896.
13. Government finance statistics [Електронний ресурс] // Eurostat Statistical books. - 2013. - № 1. - Режим доступу: http://epp. eurostat.ec. europa.eu/cache/ITY_OFF PUB/KS-EK- 13-001/EN/KS-EK-13-001 -EN. PDF.
14. Economy and finance [Електронний ресурс] // Eurostat Statistics in focus. - 2013. -№ 9. - Режим доступу: http://www.redaccion-medica.com/contenido/images/KS-SF-13-009-EN.PDF.
Надшшла до редакцИ 28.03.2014 р.
- Економта npoMumoeocmi ^^ Economy of Industry -
