CC BY
27
терiали мiжнародноl науково-практично! конференцп (Ужгород, 8-10 вересня 2010 року). - Ужгород: ТзОВ "Пашрус-Ф". - 2010. - С. 21-27.
16. Авакян, Г. Е. Подходы к определению горных территорий: Проблемы горного хозяйства и расселения [Текст] / Г. Е. Авакян. - М. : ИГАН СССР, 1989. - 214 с.
17. Свропейська хартш про захист пр [Електронний ресурс]: Рекомендаця 130 (2003). Конгресу мюцевих i регiональних влад Ради Свропи. - 2003. - Режим доступу : http ://www.coe.int/t/congress/Default_en.asp
18. Мгсцевгсть гiрська [Електронний ресурс] : Лгга Закон. - 2005. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/TM028321.html
References
1. Alaev, E. B. (1983). Social'no-jekonomicheskaja geo-grafija. Ponjatijno-terminologicheskij slovar'. Moscow : Mysl', 350.
2. Busel, V. T. (2005). Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi' ukrai'ns'koi' movy. Golov. red. V. T. Busel, redaktory-leksykografy: V. T. Busel, M. D. Vasylega-Derybas, O. V. Dmytri-jev, G. V. Latnyk, G. V. Stepenko. Kyiv: Irpin': VTF «Perun», 1728.
3. Kuzyka, S. P. (2002). Ekonomichna i social'na geo-grafija svitu: Navch. posibnyk. Lviv: Svit, 672.
4 Zhemerov, O. O., Dmytrykov, O. O. (2014). Land-shaftoznavchi znannja u shkil'nij geografii': Metod. posib. dlja stud.-geografiv VNZ. Harkiv: HNU im. V. N. Karazina, 50. -Available at: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/ 123456789/9705/2/zhemerov_dmitrikov.pdf
5. Marynych, O. M. (1989). Geografichna encyklopedi-ja Ukrai'ny: V 3-h t. T. 1. Kyiv. : "Ukrai'ns'ka Radjans'ka En-cyklopedija" im. M. P. Bazhana, A-Zh, 416.
6. Pryrodno-terytorial'ni kompleksy. Landshafty i fizyko-geografichne rajonuvannja. - Available at: http://ukrmap.su/uk-g8/882.html
7. Osaulenka, O. G. (2014). Statystychnyj shhorichnyk Ukrai'ny za 2013 rik. - Kyiv, 534.
8. Novykova, A. M. (2000). Depresyvni terytorii': jev-ropejs'kyj dosvid ta problemy Ukrai'ny. Strategichna panorama, 3-4, 115-118.
9. Leksin, I. V., Gricjuk, T. V., Leksin, A. V. (2005). Region kak ob'ekt analiza i gosudarstvennogo upravlenija. Regional'naja jekonomika: teorija i praktika, 3, 19-25.
10. Zastavnyj, F. D. (2005). Depresyvni regiony Ukrai'ny: analiz, ocinka, problemy. Regional'na ekonomika, 1, 87-92.
11. Baranovs'kyj, M. O. (2007). Depresyvni terytorii': sutnist' ponjattja, osoblyvosti rozvytku, pidhody do typologii'. Ukrai'ns'kyj geografichnyj zhurnal, 3, 26-30.
12. Galushhak, V. L. (2006). Organizacijno-ekono-michni zasady formuvannja ta realizacii' polityky rozvytku problemnyh terytorij. Poltava, 19.
13. Pro rozvytok girs'kyh terytorij v Ukrai'ni. Rishennja № 10 "Pro rozrobku proektu Zakonu Ukrai'ny "Pro rozvytok girs'kyh terytorij v Ukrai'ni". - Available at: http://euroregion-karpaty.com.ua/karpaty
14. (1995). Pro status girs'kyh naselenyh punktiv v Ukrai'ni: Zakon Ukrai'ny vid 15.02.1995 № 56/95-VR. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny (VVR), 9, 58.
15. Kravciv, V. S. (2010). Regional'na polityka stalogo rozvytku girs'kyh terytorij Ukrai'ny: suchasnyj stan ta naprjamky vdoskonalennja. Stalyj rozvytok Karpat ta inshyh girs'kyh regioniv Jevropy: Materialy mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii' (Uzhgorod, 8-10 veresnja 2010 roku). - Uzhgorod: TzOV "Papirus-F", 21 -27.
16. Avakjan, G. E. (1989). Podhody k opredeleniju gornyh territorij: Problemy gornogo hozjajstva i rasselenija. Moscow. : IGAN SSSR, 214.
17. (2003). Jevropejs'ka hartija pro zahyst gir. Rekomendacija 130 (2003). Kongresu miscevyh i regional'nyh vlad Rady Jevropy. - Available at : http ://www.coe. int/t/congress/Default_en.asp
18. (2005). Miscevist' girs'ka. Liga Zakon. - Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/TM028321.html
Рекомендовано до публгкацИ' д-р екон. наук, професор, член-кореспондент НААН Украти Лендел М. А.
Дата надходження рукопису 25.06.2015
Польовська Василина BacaíiBHa, гафедри екoнoмiки mдприeмствa, ДВНЗ "Ужгoрoдський нaцioнaль-ний yнiверситет", вул. Унiверситетськa, 14, м. Ужгoрoд, Укрш'га, SS000 E-mail: lesyagazuda@gmail.com
УДК 364(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.46682
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В У СОЦ1АЛЬНОМУ ЗАХИСТ1
© А. Ю. Стопчак
Обтрунтовано Heo6xidHicmb застосування ринкових MexaHi3Mie у cucmeMi соцiального захисту населення. До^джено можлuвоcmi використання ринкових мeханiзмiв у сощальному захucmi населення. У сощаль-ному обслуговуванш рuнковi механ1зми реал1зовуються через створення ринку cоцiалbнuх послуг. У cоцiалbному страхуванш - шляхом реформування системи пенстного страхування та запровадження обов'язкового медичного страхування шляхом розповсюдження лкарняних кас
Ключовi слова: сощальний захист, рuнковi мехашзми, пенсшне страхування, cоцiалbнi послуги, медичне страхування
The necessity of the application of market mechanisms in the system of social protection is argued. The possibility of using market mechanisms in social protection is investigated. In the social services market mechanisms are realized through the establishment of social services market. In social insurance - by reforming the pension system and introducing mandatory health insurance by distributing health insurance Keywords: social protection, market mechanisms, pension insurance, social services, health insurance
1. Вступ
Укра!на переживае кризу сощально! сфери. Дос вщсутня цшсна концепщя сощально! полижки, не визначеш цш на довгострокову перспективу. В сучасних умовах система сощального захисту розви-нутих кра!н включае не лише елементи державно! тдтримки, а б1льше спрямована на створення умов, за яких кожен громадянин зможе самостшно забез-печувати соб1 певний р1вень добробуту. Для Укра!ни в умовах обмежених фшансових ресурав, демо-граф1чно! кризи, використання ринкових мехашзм1в у систем1 сощального захисту е досить актуальним.
2. Постановка проблеми
1снуюча система сощального захисту ор1енто-вана на пропозицш, вона не здатна реагувати на змши попиту на сощальш послуги, отже, не в змоз1 задовольнити потреби споживач1в у повнш м1р1. Основною метою д1яльносп системи сощального захисту мае стати И ор1ентащя на потреби споживача, а не на шститути, що надають сощальш послуги. Саме ор1ентац1я на попит сприятиме формуванню збалан-совано! системи сощального захисту за вама напря-мами та формами. Зрозумшо, для створення тако! системи необхщно внести змши в дшчу систему сощального захисту. Ц змши слщ вводити поступово та шформувати (роз'яснювати) населения про необ-хвдшсть кожного кроку.
3. Лiтературний огляд
Питання сощального захисту населення широко розглядаються як провщними науковцями кра!ни, так 1 державними д1ячами. Проблематику державних фшанав дослщжено у працях Андрушка В. Л, Васи-лика О. Д., Карлша М. I. Питання теоретико-методичного та фшансового забезпечення сощального захисту висвгглено у дослщженнях [1-10]. До-слщженням свггового досввду створення та розвитку систем сощального захисту присвячена значна шль-к1сть робгт таких вчених, як [10-12].
Але, незважаючи на значну увагу з боку сус-шльства, впчизняно!' та заруб1жно! науки та практики, багато проблем залишаються невирiшеними, що негативно впливае на рiвень людського розвитку кра!ни. Серед них особливе значення мають пробле-ми забезпечення ефективносл системи сощального захисту.
4. Ринковi мехашзми у сощальному захисп населення
Основними елементами ринкових вщносин е попит, пропозицiя, цiна та конкуренцiя. Вiдповiдно ринковий механiзм це сукупнють iнструментiв регу-лювання ринкових процеав та ввдносин, через врахування до попиту, пропозицп, цiн, податшв, конкуренции Тобто використання цих шструменпв для досягнення рiвноваги мiж запитом суспiльства на цей вид сощального блага i його пропозищею е змiстом ринкового регулювання процесу соцiального захисту. Ринковий механiзм сощального захисту населення буде задовольняти лише п потреби, як1 вираженi через попит. Основною метою застосування ринкових
MexaHi3MiB у соцiальному захисп е задоволення потреб населення та покращення якостi послуг. Ство-рення конкурентного середовища використання рин-кових механiзмiв у соцiальному захисп сприятиме ефективному розподiлу та використанню всiх видiв ресурсiв: матерiальних, фшансових, трудових та часу. Дшсно, одним з головних результатiв сучасно! економiки е ефективний к1нцевий розподш ресурсiв.
Характерними особливостями юнуючо! системи сощального обслуговування е !! орiентованiсть на стацiонарний догляд, вщсутшсть безперервностi надання послуг конкретним ктентам, орiентованiсть на пропозицiю, а не на попит. Не зважаючи на сут-тевi змiни системи сощального обслуговування про-тягом останнiх рошв, вона ще далека ввд м1жнарод-них стандартiв. Напрямами реформування системи сощального обслуговування та запровадження ринкових механiзмiв повиннi стати:
- розробка та прийняття соцiального кодексу, який би упорядкував та систематизував законодав-ство щодо соцiального захисту, що виключило б дублювання;
- запровадження сощальних стандартiв, котрi визначають як1сть соцiальних послуг. Стандарти по-виннi буди единими як для державних, так i недер-жавних установ, яш надають соцiальнi послуги. Крiм того, повинна бути створена установа, яка б контро-лювала дотримання якостi сощальних послуг та надавала або анулювала лщензи надавачам послуг. Ця оргашзащя також буде вести реестр надавачiв соцiальних послуг, як1 мають лщензи;
- розробка класифшащ! усiх наявних та потен-цiйно можливих сощальних послуг, як державних установ, так i недержавних. На основi ще! кла-сифжащ! запровадити довiдник сощальних послуг (надавачiв) для населення в паперовому та електрон-ному варiантi та розмiстити його у надавачiв соцiальних послуг та на офщшних сайтах для ознайомлення населення;
- визначення права на отримання соцiальних послуг(безкоштовних) за рiвнем доходу споживачiв. Ti, хто мае можливють оплачувати соцiальнi послуги (самостшно, або за допомогою родичiв) не повинен отримувати !х безкоштовно;
- проведения роботи щодо шформування населення про соцiальнi послуги та можливють !х отримання;
- розробка та запровадження системи мониторингу наявносп, ступеню забезпечення iидивiдуаль-них потреб у сощальних послугах та упереджуваль-них заходах. Основним завданням системи соцiаль-ного обслуговування повинно бути попередження виникнення важких життевих обставин та соцiальна реiнтеграцiя;
- розробка системи оцшки вартостi сощальних послуг. Система оцшки повинна бути однаковою для вах суб'ектiв ринку сощальних послуг не залежно ввд форми власностi. Це сприятиме розвитку ринку сощальних послуг;
- створення рiвних умов для вах надавачiв соцiальних послуг незалежно ввд форми власносп. Засобом перерозподiлу фiнаисових ресурав мае ста-
ти державне сощальне замовлення та державш за-куп1вл1 сощальних послуг на конкурсних засадах. У конкура на р1вних умовах повинш приймати участь уа надавач1 сощальних послуг.
Оргашзацп, як1 надають сощальш послуги повинш ощнювати шдивщуальш потреби споживач1в та запроваджувати т послуги, що потребуе населення.
Система сощального страхування також потребуе удосконалення. Найбшьш обговорюваними у наукових колах е пенсшне та обов'язкове медичне страхування. У сучасних умовах, коли солщарна пенсшна система Украши не справляеться у повнш м1р1 3i сво!ми завданнями через фшансово-економ1чну кризу(зменшення внеск1в ), старiння населення, «тшьову» заробiтну плату, особливо акту-альним е популяризацiя недержавного пенсшного страхування накопичувального пенсiйного страхування (II рiвень). Можливостi пенсiйноï системи шдвищаться пiсля повномасштабного запровадження пенсiйноï реформи, передовсiм, вирiвнювання вiку виходу на пенсш чоловшв та жшок. Поетапне щдви-щення вжу дасть змогу поступово зменшити наванта-ження на Пенсiйний фонд, вщнайти новi шляхи та ме-ханiзми його збалансування.
Ще одним кроком повинне бути вщмежування ввд солiдарноï системи «спецпенсш», тобто в межах солщарно1 системи усi пенсiонери повиннi мати сшвставний розмiр пенсiï [13]. Також слщ виключити з солидарно! системи пенсiонерiв, що отримують пiльговi пенси. Для таких пенсiонерiв необхвдно за-провадити iндивiдуальнi рахунки, куди перерахо-вуватимуться додатковi внески працедавця. Щ заходи у перспективi дадуть змогу заощадити суттевi кошти. Крiм того, працiвникам повинна бути доступна шформащя щодо очiкуваного розмiру солiдарноï пенсiï. Однак, цi заходи зможуть лише тимчасово зняти надшрне навантаження з солiдарноï пенсiйноï системи. Лише запровадження накопичувально1' складово1' допоможе зменшити навантаження на пенсшну систему.
Щодо умов запровадження накопичувального рiвня точиться багато дискусiй. До здобуття Украшою незалежностi не було необхвдносп у ство-реннi накопичувального пенсшного страхування, оскшьки держава була единим роботодавцем. Однак, на сьогодш пенсшне забезпечення здiйснюеться тiею ж солщарною системою. Перевага солвдарно1' системи - захист пенсш ввд ринкових коливань, але така система чутлива до демографiчних ризик1в. Саме тому дуже важливо якнайшвидше запровадити II й рiвень пенсiйноï системи. З урахуванням того, що на сьогоднi сшввщношення працюючих до пенсiонерiв становить 10:7, не варто чекати беззбитковосп Пенсшного фонду, на нашу думку, слад орiентува-тись на прирiст ВВП та позитивну динамiку балансу ПФУ. Частину внеску, що буде спрямовуватись у накопичувальну систему, потрiбно збшьшувати щорiчно, паралельно перекладаючи ïï з роботодавця на працiвника, тим самим зменшуючи навантаження на ФОП, з одночасним тдвищенням заробiтноï плати. Поступове зб№шення частки внеску до накопи-чувально!' системи дозволить ПФУ адаптуватись до
нових умов та нормально працювати солщарнш системi.
При створенш накопичувально1' системи слад передбачити можливють розширювати меж1 швесту-вання у iноземнi фiнансовi активи, адже можливостi щодо засвоення iнвестицiй вичизняним фондовим ринком досить обмеженi. Якщо значний обсяг коштiв буде швестуватись всерединi краïни, за умов недо-статнього розвитку фондового ринку, то вартють фiнансових iнструментiв зросте, а дохвдшсть накопи-чувально1' системи знизиться. Це також стосуеться й недержавного пенсшного страхування. Пенсшш фонди, що обслуговуватимуть накопичувальний рiвень, необхщно обирати на конкурсних засадах, основними критерiями можуть бути: к1льк1сть залу-чених нових клiентiв, з числа тих, хто починае свою трудову дiяльнiсть; рiвень адмiнiстративних видат-шв; вартiсть одиницi пенсiйних активiв; яшсть обслуговування тощо. Конкурс перюдично повинен прово-дитись серед уах пенсiйних фондiв, не залежно ввд того, працюють вони вже з накопичувальним рiвнем, чи нi. Умови, з якими фонд перемiг на конкура, не повинш змiнювaтись до проведения наступного конкурсу. Конкуренця серед фондiв дасть змогу створи-ти на ринку нaйкрaщi умови для застрахованих та страхувальник1в. Недержавш пенсiйнi фонди повиннi розробити дешлька вaрiaнтiв iнвестувaния коштiв з рiзним спiввiдношениям ризику та доходностi (ризи-ковий, помiрковaний, консервативний) для того, щоб ктенти могли обрати прийнятний для них вaрiaит. Також важливо передбачити умови переходу з одного вaрiaнту на iнший. Вкрай необх1дно створити мехашзми, що унеможливлять шахрайства та зловжи-вання на другому та третьому рiвнях. Це стосуеться передуам системи облiку коштiв.
Ще одним напрямом удосконалення роботи НПФ е запровадження особистш вiдповiдaльностi оаб, як1 керують дiяльнiстю фонду. У мiжнaроднiй прaктицi особи, як1 займають вiдповiдaльнi посади, несуть особисту вщповвдальшсть (мaтерiaльну) за нaслiдки дiй адмшстратора та компанп з упрaвлiния активами фонду. Пвдвищенню довiри населення також буде сприяти оприлюднення справжшх влас-ник1в пенсiйних фондiв та шших фiнaисових посе-редник1в.
Що стосуеться обов'язкового медичного страхування, то його запровадження е актуальним, хоча на даний час залишаеться мaлоймовiрним. Система фiнaнсувaння здоров'я, що склалася в Укрaïнi, лише на одну восьму забезпечуе потреби л^вальних зaклaдiв; при цьому близько 70 % складае оплата прaцi медпращвнишв. Зрозумiло, що за таких умов недостатньо кошпв спрямовуеться на фшансування лiкувaльно-дiaгностичних технологiй. Тому необ-хвдно винайти шляхи залучення коштiв з шших дже-рел, з одного боку, та покращення якостi медичного обслуговування - з iншого [14].
Лшарняш каси це, на нашу думку, найкращш вaрiaнт запровадження медичного страхування, що здатне охопити бшьшу частину населення. Лжарняш каси реагують на поточну суспiльну потребу в сощально доступному i яшсному забезпеченш
медичною допомогою. Д1яльн1сть ЛК заснована на страховых принципах, тому !х можна розглядати як вар1ант добровшьного медичного страхування. Як сввдчить свгговий досввд, лшарнят каси можуть устшно ствюнувати та доповнювати обов'язкове медичне страхування, а в деяких крашах(1зра1ль) бути основною моделлю медичного страхування як обов'язкового, так i добров!льного.
Через невелику вартiсть внескiв, навиъ мало-забезпеченi верстви населення можуть стати членами лжарняних кас та отримувати як1сну медичну допомогу: обстеження, дiагностику, лiкування, у разi оперативного втручання ЛК забезпечуе необ-xiдними матерiалами та медикаментами. Адекват-нiстъ надано! допомоги контролюетъся лжарями-експертами. Саме ЛК вперше в Украш розроблено та регулярно випускаеться державний формуляр лiкарсъкиx засобiв, запроваджуються протоколи лiкування. Перевагами ЛК е прозора система залу-чення кошпв на медичне обслуговування у виглядi персональних внеск1в учасник1в та шдприемств, органiзацiй на основi солiдарностi та рацюнальне використання цих коштiв iз запровадженням новiтнix iнформацiйниx теxнологiй [15].
Серед недолшв сл!д назвати низьку ефек-тивнiстъ !х роботи при невеликому числ учасник1в каси, на початку свое! дiяльностi ЛК потребують допомоги (пiдприемств, органiв влади), тому що через невелик! обсяги залучених коштiв вони не здатш профiнансувати лiкування вах хвороб. Проте за умо-ви зростання чисельносп учасник1в, лiкарнянi каси здатнi не лише надавати медичнi послуги населенню, а й вкладати кошти у розвиток медицини в кра!ш. Шдтвердженням цього е досввд 1зра!лю, де працюють 4 ЛК, що складають систему медичного страхування. Кожен житель застрахований в однш з чотирьох лiкарняниx кас. Фiнансування охорони здоров'я в 1зраш здiйснюетъся за допомогою прогресивного податку на охорону здоров'я (Служба Нацюнального Страхування) i державного бюджету. Лжарняш каси зобов'язанi надавати послуги !з встановленого державою перелжу. Добровiлъне страхування також здшснюють ЛК, воно поширюеться на послуги, що не входять до державного перелжу. Паралельно з ЛК юнують також й державнi та приватш медичнi закла-ди [16].
В Укрш'ш лiкарнянi каси створюються як не-прибутков! благодiйнi оргашзацп або громадсьш об'еднання, метою д!яльносп яких е допомога учас-никам. На нашу думку, необхвдно розробити закон, який би визначав умови створення та д!яльносп лiкарняниx кас, з метою утфжацп !х д!яльносп. Зро-зумшо, що ЛК повинт i надалi залишатись доб-ровшьними, недержавними, некомерцшними ор-гашзащями, як1 побудоваш на принцип! солщарносл та страховш технологи.
Для шдтримки д!яльносп та подальшого ро-звитку(розповсюдження)ЛК держава повинна прово-дити конкурси на сощальне замовлення, постачаючи таким чином фшансов! ресурси та ктенпв з числа малозабезпечених та вразливих верств населення за допомогою ринкових мехашзм!в. Наприклад,
держзамовлення на проведення профiлактичних об-стежень на ранне виявлення онколопчних захво-рювань, що вже проводиться у багатьох крашах з розвиненою економжою. Крiм того, держава повинна проводити роз'яснювальнi роботи серед населення щодо переваг ЛК, механiзмiв !х дiяльностi, широку рекламу у ЗМ1. У цьому також повиннi бути зацжав-ленi як мiсцевi органи влади, регюнальш управлiння охорони здоров'я та роботодавщ.
Для пiдвищення ефективносп практичнi лiкарi повиннi також приймати участь у менеджментi при-значення та використання ресурсiв. Мотивацiею ефективно та рацюнально використовувати лiкарськi засоби для них може виступати:
- фшансова вiдповiдальнiсть лiкарiв щодо використання ресурав ЛК;
- мониторинг показник1в дотримання стан-дартiв та вартосп лiкування;
- надання доступу лжарю до шформаци щодо результата лiкування чи дiагностики.
Для устшно! та скоординовано! роботи ЛК повинш взаемодiяти з мiсцевими органами влади та управлшням охорони здоров'я. Також необхщно створювати фш! дшчих ЛК у райцентрах,оск1льки жителi мiстечок, селищ та сш мають менше можли-востей отримати як1сне медичне обслуговування. Сучасний свгговий та вiтчизняний досввд, хоч i невеликий, сввдчать про те, що лiкарнянi каси мають значний потенщал, який дозволить покращити медичне обслуговування та перейти до медичного страхування.
5. Висновки
Таким чином, система сощального захисту населення повинна бути орiентована на створення умов для самостшного забезпечення населенням пев-ного рiвня добробуту. З метою збалансування систе-ми соцiальних послуг необхвдно переорiентувати И з шститупв, як1 надають послуги, до попиту, який формують користувачi цих послуг. Для цього необ-х1дно розробити та запровадити: Соцiальний кодекс; стандарти якостi соцiальних послуг; систему сощального замовлення; класифжащю соцiальних послуг; доввдник послуг/надавачiв; перелiк категорiй населення, що можуть отримувати послуги без-коштовно(за рiвнем доходу); систему iнформування населення; систему мониторингу наявностi, ступеня забезпечення потреб у послугах та упереджувальних заходах; систему ощнки вартостi соцiальних послуг. Також розвитку ринку послуг сприятиме створення рiвних умов всiх надавачiв соцiальних послуг.
Необхвдно зак1нчити реформування пенсшно! системи, щоб були задiянi усi три рiвнi пенсшно! си-стеми. Недержавш пенсiйнi фонди, що будуть обслу-говувати другий рiвень, обирати необхвдно на кон-курснiй основi, що сприятиме формуванню найкра-щих умов для вкладнишв на ринку. Крiм того, необ-х1дно надати можливють вибору клiентам варiанту iнвестування пенсшних коштiв.
Медичне страхування можна запровадити у виглядi до6ровшьно! участi у ЛК. Таке страхування е доступним для вах верств населення та базуеться на
соладарнш вiдповiдальностi. При CTBopeHHi умов для поширення ЛК необхгдно врахувати, що ефективною буде лише система i3 участю громадських ор-гашзацш, мiсцевих органiв влади, регiональних управлшь охорони здоров'я та комерцiйного сектору. Держава повинна забезпечувати !х тдтримку через соцiальне замовлення на конкурсних засадах.
Л^ература
1. Борецька, Н. П. Полгшка соцiального захисту се-реднього класу [Текст] / Н. П. Борецька // ДемографГя та сощальна економiка. - 2007. - № 1. - С. 170-183.
2. Гнибщенко, I. Ф. Управлшня сощальним захи-стом населення Украши [Текст] / I. Ф. Гнибвденко, М. К. Орлатий, М. В. Кравченко, Н. А. Сич // Науковий вiсник Академл мунiципального управлшня. Серiя : Управлшня. - 2010. - Вип. 1. - С. 12-20.
3. Гнибщенко, I. Ф. Пенсшна система Украши в умовах реформування [Текст] / I. Ф. Гнибвденко // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 10. - С. 222-227.
4. Пенсшна реформа в Украш: напрями реалГзацп [Текст]: монограф1я / за ред. Е. М. ЛГбаново!. - К.: !н-т де-мографй та соцiальних дослвджень iменi М. В. Птухи НАН Украши. - 2010. - 270 с.
5. Еременко, В. Сощальна економжа в концепци еволюцй соцiально-економiчних систем [Текст] / В. Еременко // Економжа Украши. - 2008. - № 12. - С. 19-28.
6. Лiбанова, Е. М. Нацюнальна система загально-обов'язкового державного сощального страхування: су-часш проблеми та стратегiя розвитку [Текст]: монографГя / Е. М. Шбанова, В. М. Новiков, О. В. Макарова, У. Я. Садо-ва, Н. I. Андрусишин, Г. В. Герасименко, I. О. Курило, I. О. Крючкова, I. В. Крючкова, П. Б. Левш. - К.: !н-т демо-графп та соц. дослвдж. НАН Украши, 2006. - 178 с.
7. Лiбанова, Е. М. Сощальш результата державних програм: теоретико-методолопчш та практичнi аспекти оцшювання [Текст]: монографГя / Е. М. Шбанова. - Умань: Сочшський, 2012. - 312 с.
8. Макарова, О. В. Сощальна полггика в Украш [Текст]: монографГя / О. В. Макарова ; !н-т демографи та сощальних дослщжень Гм. М. В. Птухи НАН Укра1ни. - К., 2015. - 244 с.
9. Макарова, О. В. Державш сощальш програми: теор1я, методика розробки та оцшки [Текст]: монографГя / О. В. Макарова. - К.: Шра-К, 2004. - 328 с.
10. Гнибщенко, I. Ф. Сощальна захищешсть населення Украши в контекста проблем безпеки // Сощальний захист населення Украши. [Текст]: монографГя / I. Ф. Гни-бвденко, М. В. Кравченко, О. Ф.Новжова та гн.; за ред.
B. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. - К.: НАДУ, 2009. -
C. 40-49.
11. Внукова, Н. М. Сощальне страхування. Кредит-но-модульний курс [Текст] : навч.поабник / Н. М. Внукова, Н. В. Кузьминчук. - К. : ЦУЛ, 2009. - 412 с
12. Новжов, В. Н. Оргашзащя i розвиток соцГально1 сфери. (ЗарубГжний i вГтчизняний досвГд) [Текст] / В. Н. Новков. - К.: НАНУ, 2000. - 246 с.
13. Орел, М. НеобхГдно затвердити страховГ прин-ципи пенсГйно1 системи [Текст] / М. Орел, В. Надрага // Пенсгйний кур'ер. - 2010. - № 17. - С. 2.
14. Долот, В. Д. Шкарняш каси як додаткове джере-ло фгнансування системи охорони здоров'я Украши (на прикладГ благодшно! оргашзацп «Мунщипальна лГкарняна
каса мюта Киева») [Текст] / В. Д. Долот, В. В. Дудка, Л. А. Ляховченко // 1нвестицп: практика та досвщ. - № 5. -
2012. - С. 102-106.
15. Парш, В. Д. Впчизняний досвщ: лжарнят каси як прообраз добровшьного медичного страхування [Текст] / В. Д. Парш // Здоров'я Украши. - № 5. 2008. - С. 17-19.
16. Краснова, О. I. Удосконалення фшансування сфери охорони здоров'я в украши з використанням свгго-вого досвщу [Текст] / О. I. Краснова // Науковий вюник Полтавського ушверситету економши i торгiвлi. - № 1. -
2013. - С. 78-82.
References
1. Boretska, N. (2007). Polityka sotsialnoho zakhystu serednoho klasu. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 1, 170-183.
2. Hnybidenko, I., Orlatyi, M., Kravchenko, M., Sych, N. (2010). Upravlinnia sotsialnym zakhystom naselennia Ukrainy. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia : Upravlinnia, 1, 12-20.
3. Hnybidenko, I. (2013). Pensiina systema Ukrainy v umovakh reformuvannia. Biznes Inform., 10, 222-227.
4. Libanovа, E. (2010). Pensiina reforma v Ukraini: napriamy realizatsii. In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen imeni M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, Kyiv, 270.
5. Yeremenko, V. (2008). Sotsialna ekonomika v kontseptsii evoliutsii sotsialno-ekonomichnykh system. Ekonomika Ukrainy, Kyiv, 12, 19-28.
6. Libanova, E. (2012). Natsionalna systema zahal-nooboviazkovoho derzhavnoho sotsialnoho strakhuvannia: suchasni problemy ta stratehiia rozvytku. Sochinskyi, Uman, 178.
7. Libanova, E. M. (2012). Social'ni rezul'taty derzhavnyh program: teoretyko-metodologichni ta praktychni aspekty ocinjuvan. Uman': Sochins'kyj, 312.
8. Makarova, O. (2015). Sotsialna polityka v Ukraini. In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, Kyiv, 244.
9. Makarova, O. (2004). Derzhavni sotsialni prohramy: teoriia, metodyka rozrobky ta otsinky. Lira-K, Kyiv, 328.
10. Novikova, O., Hnybidenko, I., Kravchenko, M. et al. (2009). Sotsialna zakhyshchenist naselennia Ukrainy v konteksti problem bezpeky. Sotsialnyi zakhyst naselennia Ukrainy. Kyiv, NADU, 40-49.
11. Vnukova, N., Kuzmynchuk, N. (2009). Sotsialne strakhuvannia. Kyiv, TsUL, 412.
12. Novikov, V. (2000). Orhanizatsiia i rozvytok sotsi-alnoi sfery. (Zarubizhnyi i vitchyznianyi dosvid). Kyiv, NANU, 246.
13. Orel, M., Nadraga, V. (2010). Neobhidno zat-verdyty strahovi pryncypy pensijnoi' systemy. Pensijnyj kur'jer, 17, 2.
14. Dolot , V. D., Dudka, V. V., Lyaxovchenko, L. A. (2012). Likarniani kasy yak dodatkove dzherelo finansuvannia systemy okhorony zdorov'ia Ukrainy (na prykladi blahodiinoi orhanizatsii «Munitsypalna likarniana kasa mista Kyieva»). Investytsii: praktyka ta dosvid, 5, 102-106.
15. Parij, V. (2008). Vitchyznianyi dosvid: likarniani kasy yak proobraz dobrovilnoho medychnoho strakhuvannia. Zdorov'ya Ukrayiny, 5, 17-19.
16. Krasnova, O. (2013). Udoskonalennia finansuvan-nia sfery okhorony zdorov'ia v ukrainy z vykorystanniam svi-tovoho dosvidu. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, 1, 78-82.
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Хрущ Н.А.
Дата надходження рукопису 17.06.2015
Стопчак Анна Юрпвна, старший викладач, кафедра фшанав та баншвсько! справи, Хмельницький нацiональний ушверситет, вул. 1нститутська 11, м. Хмельницький, Укра!на, 29016 Е-mail: sannau@i.ua
