CC BY
11
Обсяг витрат для забезпечення шновацшно! дiяльностi деревооброб-них тдприемств Украти у 2007 р. порiвняно з 2006 р. зрю у 8,9 раза [2] за 1хньо1 частки у загальному обсязi цих витрат у промисловост 1,7 %. Зазначи-мо, що 99,3 % вiд обсягу цих витрат припало на придбання машин, обладнан-ня та програмного забезпечення.
Фшансування шновацтно! дiяльностi деревообробних тдприемств Украти у 2007 р. вщбувалося за рахунок коштiв зарубiжних iнвесторiв -41,3 % [2], за рахунок креди^в - 38 % [2], власних кош^в - 20,2 % [2], решта (0,5 %) [2] - кошти держбюджету, якi упродовж попереднього року для фь нансування тновацтно! дiяльностi тдприемств з оброблення деревини та виробництва виробiв з деревини не було залучено.
Здтснений аналiз дае змогу стверджувати, що хоча тновацтна дiяль-нiсть пiдприемств з оброблення деревини та виробництва виробiв з не! проходила на тлi загальноекономiчного пiднесення, iнновацiйна активнiсть об,ектiв господарювання вимагае покращення. Для вирiшення цього завдання потрiбно, насамперед, розробити методичний тструментарт та здiйснити системнi дослщження, якi, на жаль, упродовж остантх рокiв в кра!т не проводились. А без одержання конкретних ощнок щодо стану використання на-уково-технiчного потенцiалу, запровадження технологiчних тновацт, наяв-ностi певного типу технологт, рiвня конкурентоспроможностi продукци, стану основних фондiв, рiвня наукомiсткостi виробництва неможливо визна-читися з iнновацiйними та технолопчними прiоритетами i, як наслщок, - до-сить складно розробити об'ективну та результативну стратегiю сощально-економiчного розвитку кра1ни.
Лiтература
1. Статистичний щор1чник УкраТни за 2007 р. / Державний ком1тет статистики Укра-1ни. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 36 с.
2. Зб1рник "Промисловють Украши у 2001-2007 рр." / Державний ком1тет статистики Укра1ни. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 54 с.
3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.ukrstat.com.ua
УДК 338.43.02:369.022.6 (477) Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук - Львiвська
державна фтансова академш
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ЧЛЕН1В С1МЕЙНИХ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ ДО СИСТЕМИ СОЦ1АЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Розкрито стан зайнятосп, безроб^я, травматизму i старшня серед члешв ci-мейних аграрних господарств. Розглянуто проблему з визначенням основно'1 зайня-тоcтi у власних господарствах. Запропоновано шляхи залучення члешв особистих се-лянських i фермерських господарств до системи загальнообов'язкового державного сощального та пенсшного страхування (сприяти офiцiйному працевлаштуванню в cоцiально-побутовiй cферi села, справляння страхових внеcкiв одночасно iз ринко-вим збором тощо).
Ключов1 слова: оcобиcтi cелянcькi господарства, фермерсью господарства, зайнятicть, безробiття, cтраховi внески.
Assoc. prof. A.R. Dub - Lviv State Academy of Finance
The state and prospects of bringing in of members of domestic agrarian economies is to the system of social security in Ukraine
Employment, unemployment, traumatism and senescence among the members of domestic agrarian economies status is exposed in the article. A problem is considered with determination of basic employment in own economies. The ways of bringing in of members of the personal economies of peasants and farmers are offered to the system of obligatory state social and pension security (instrumental in official employment in the social and domestic sphere of village, correction of insurance payments simultaneously with market collection and others like that).
Keywords: personal economies of peasants, economies of farmers, employment, unemployment, insurance payments.
Ниш важко уявити co6i державу, яка б не дбала про захист працюючо-го населення вщ настання сощальних страхових ризиюв (безроб^я, хворо-би, нещасних випадюв, настання старост тощо). З щею метою в межах кож-но! цившзовано! кра!ни запроваджено систему сощального страхування. Не е виключенням i Укра!на. Основами законодавства Укра!ни про загально-обов'язкове державне сощальне страхування задекларовано п'ять видiв сощ-ального страхування: з тимчасово! втрати працездатностi, на випадок безро-бiття, вiд нещасних випадюв на виробницга, пенсiйне та медичне. Але фун-кцiонують лише першi чотири види. Для запровадження загальнообов'язково-го державного соцiального медичного страхування потрiбно прийняти певнi правовi акти.
Питання сощального страхування населення, зайнятого в Ымейних аг-рарних господарствах потребують докладного розгляду та пошуку шляхiв ви-рiшення в умовах становлення ринково! економiки в Укра!ш. Ще з часiв Ра-дянського Союзу у сферi соцiального страхування селяни не мали рiвних прав iз робiтниками та службовцями, зайнятими в шших галузях народного господарства. Не надто ситуащя змiнилась i в незалежнiй Укра!ш. Проте селяни, як i працiвники шших галузей хворiють, старiють, зазнають травм i потребують захисту з боку держави. Складшсть цих питань полягае у нестачi офiцiйного облiку зайнятост у власних господарствах та отриманих вiд цього прибуткiв.
Проблеми зайнятост^ безробiття та соцiального захисту сшьського на-селення, частка якого становить третину всього населення Укра!ни, завжди були та залишаються актуальними для вiтчизняних урядовцiв i науковщв. Значний внесок у дослiдження питань зайнятост та використання працi в особистих селянських господарствах зробили А. Барабаш, Н.М. Бондаренко, В.С. Дiесперов, М.Й. Малш, М. Махсма, В.М. Мних, О.М. Могильний, О.М. Онищенко, Т. Решитько, А. Руснак, П.Т. Саблук, 1.В. Свиноус, В.В. Юр-чишин та iншi. Проте в !хшх працях акцент здебiльшого зроблено на проблемах зайнятост в сел^ залишаючи поза увагою питання сощального страхування члешв рiзних форм сiмейних аграрних господарств.
Метою статт полягае у розкриттi стану зайнятостi, безробiття, травматизму та старшня серед членiв сiмейних аграрних господарств i запропо-нувати власне бачення можливих шляхiв !хнього залучення до системи за-гальнообов'язкового державного сощального та пенсшного страхування.
За офщшними даними Державного центру зайнятостi, безробггаими серед сiльського населення у 2005 р. були 400,9 тис. оЫб, що на 45,7 % мен-ше, нiж у 2002 р. [15, с. 187]. Проте у 2008 р. 1хня юльюсть зросла i становила 426,6 тис. оЫб [10]. Максимальний ж рiвень прихованого безробпгя в остан-нi роки становить близько 1,4 млн оЫб (57 % вщ загально! юлькост зайнятих сiльських жителiв у аграрнш галузi економiки). У розрiзi регюшв цей показ-ник коливаеться вщ 36 до 70 % [12, с. 101]. Пропозищя робочо! сили у сшьсь-кому господарствi значно перевищуе попит на не!: на одне робоче мюце в се-редньому по Укра1ш претендуе 25,6 оЫб (у захiдних областях ця цифра сягае понад 250 оЫб на мюце) [11, с. 22]. Це виступае ютотним спонукальним чин-ником до самозайнятостi в Ымейних аграрних господарствах.
Основними причинами потенцшного аграрного безробпгя е: перебу-вання пращвниюв у тривалих адмiнiстративних вщпустках, робота тд-приемств не на повну потужшсть, ведення домогосподарства тощо, а також вивiльнення жителiв села, зайнятих в шших галузях економжи, внаслiдок свь тово! фшансово! кризи.
Попршення трудового потенцiалу села спричиняе неналежний рiвень охорони працi та високий рiвень травматизму в аграрнш сферь Проблеми травматизму в сшьському господарствi пов,язанi з перенапруженням пращв-никiв, 1хньою низькою квалiфiкацiею, халатшстю, а також застарiлою i спрацьованою технiкою. Здебiльшого, травмування працiвникiв вщбуваеться через неправильне поводження iз сшьськогосподарською технiкою та рема-нентом, автотранспортом, електричним струмом, внаслiдок пожеж. У сь мейних аграрних господарствах практично не рееструються i не облжовують гострi професiйнi отруення пестицидами та хiмiкатами, недотримуються нор-ми допустимого вагового навантаження, особливо доярки, немае належного органiзованого контролю за працею вагiтних жшок. Поширенню профзахво-рювань та виробничого травматизму сприяе також вщсутшсть квалiфiкова-них медичних пращвниюв, перiодичних оглядiв i своечасно! дiагностики зайнятих у Ымейних аграрних господарствах. На початок 2008 р. 56,7 тис. оЫб (8,2 % до облшово! юлькост штатних працiвникiв) у сiльському госпо-дарствi працювали в умовах, що не вщповщають санiтарно-гiгiенiчним нормам, а щонайменше 69,4 тис. осiб (10,0 % до облжово! кiлькостi штатних пращвниюв) - у шюдливих i важких умовах працi [14, с. 399, 400]. Як насль док, захворювання та виробничий травматизм справляють негативний вплив на тривалють життя агровиробникiв. Так, середня тривалють життя чоловiкiв на селi становить 62,3 роки, а жшок - 73,2 роки.
Варто також вщзначити, що старiння сiльського населення набирае загрозливих обсяпв. Так, в 2007 р. частка пенсiонерiв у сшьських домогоспо-дарствах становила 28,3 % уЫх членiв цих господарств. Середнш вiк осiб у 2007 р. становив 58 роюв (54 роки серед чоловтв та 61 - серед жшок) [14, с. 170, 179]. Становище сшьських пенсiонерiв важко назвати задовшьним. Це зумовлено такими чинниками, як низький розмiр пенси, вщдалешсть органiв соцiального захисту вщ 1хнього мiсця проживання, важюстю працi в сшьсь-кому господарств^ особливо для людей похилого вжу тощо. Пiд час розгляду
питань сощального страхування члешв шмейних аграрних господарств пер-шочергового значення набувае визначення статусу зайнятого в цих господар-ствах, оскшьки зайнятiсть е чи не основним чинником участ в системi сощ-ального страхування.
Основною формою Ымейних аграрних господарств ниш е особист се-лянськi господарства. Статтею 8 Закону Украши "Про особисте селянське господарство" встановлено, що члени цих господарств е особами, яю забезпе-чують себе роботою самостiйно та вiдповiдно до Закону Украши "Про зайня-тiсть населення" належать до категорiï зайнятих за умови, що робота в цьому господарствi для них е основною. Дев'ятою ж статтею першого вказаного закону сказано, що члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному сощальному страхуванш на добровшь-них засадах у порядку, встановленому законодавством [1].
Сьогодш досить важко трактувати поняття "основна зайнятють в осо-бистому селянському господарств^', оскiльки частина членiв господарства працюе одночасно в несiльськогосподарських галузях економiки та у власно-му господарств^ а частина виïхала на заробггки в iншi регiони чи краши, де працюе без офiцiйноï реестрацiï, проте належить до селян, а отже, може трак-туватися як зайнята в особистому селянському господарствь До того ж пот-рiбно враховувати i сезонну специфжу зайнятостi в сiльському господарствi, коли людина тривалий час недовантажена у власному господарствь
Деякi вiтчизнянi науковщ, зокрема А. Руснак та Т. Решитько, пропо-нують вважати зайнятими в особистому селянському господарсга оЫб пра-цездатного вiку, на яких припадае не менш як по 2 га землi [13, с. 5]. Проте, ми вважаемо таке визначення не зовЫм лопчним, оскшьки, якщо сiм,я скла-даеться з 4-5 працездатних ошб, якi фактично зайнят в особистому господарств^ то на одну особу може припадати менше 2 га земль За кордоном особу вважають зайнятою у власному господарствi, якщо ïï дохiд вiд цiеï дiяльностi сягае певно!" встановлено1' законодавством межi. Цей критерш, на нашу думку, доцшьно застосувати i для члешв втизняних особистих селянських господарств, попередньо розробивши i впровадивши систему облшу членiв се-лянських домогосподарств.
Дещо шша ситуацiя iз визначенням статусу зайнятого у другш формi сiмейних аграрних господарств - у фермерському господарствь Оскшьки фермерство е формою шдприемницько1' дiяльностi громадян iз створенням юридично1' особи, яка дiе на пiдставi статуту, то члени цього господарства е зайнятими в ньому за умови зазначення цього у статуй [2].
Пунктом 4 статп 6 Закону Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробггтя", пунктом 2 статп 4 та частиною 3 статп 6 Закону Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатност та витратами, зумовле-ними похованням", пунктом 2 частини першо1' статтi 11 Закону Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробнищта та професiйного захворювання, яю спричинили втрату працездат-ностi" встановлено, що особи, яю забезпечують себе роботою самостшно, ма-
ють право на отримання соцiального захисту за рахунок вгдповгдних фондiв сощального страхування за умови сплати страхових внескiв. Тобто вони повиннi укласти договори добровiльного страхування з фондами, в яких зазначатиметь-ся термгн ди договору; обсяг i порядок сплати страхових внесюв; умови набут-тя застрахованою особою права матерiального забезпечення; умови розiрвання договору; права й обов'язки сторiн, вiдповiдальнiсть сторш за невиконання або неналежне виконання умов договору; iншi умови за згодою сторш або передба-ченг типовим договором про добровiльну участь у системi соцiального страхування. Отже, члени особистих селянських та фермерських господарств (оскшьки iз трьох згаданих вище законiв тгльки в Законi Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вгд нещасного випадку на вироб-ництвг та професiйного захворювання, яю спричинили втрату працездатностi" в перелiку самостшно зайнятих осiб виокремлено членiв фермерських господарств) можуть бути охопленг системою соцiального страхування (на випадок безробгття, з тимчасовоï втрати працездатностг, вiд нещасного випадку на ви-робництвi) лише добровiльно сплачуючи страховi внески [3-7].
Обсяг страхових внесюв на 2009 р. для добровольно застрахованих осiб на соцiальне страхування, на випадок безробггтя, становить 2,2 % суми оподатковуваного доходу (прибутку); на сощальне страхування з тимчасовоï втрати працездатностг - 1,9 % суми оподатковуваного доходу (прибутку); на сощальне страхування вгд нещасного випадку на виробництвг - одна мшг-мальна заробгтна плата (з 01.01.2009 - 605 грн, з 01.04.2009 - 625 грн). Зазна-ченг обсяги зборгв стають гстотним бар'ером для сощального страхування селян, зайнятих у власних господарствах [6, 7].
Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсгйне страхування" (пп. 2-4 статп 11) встановлено, що пенсшному страхуванню тдлягають особи, яю забезпечують себе роботою самостшно й отримують дохгд вгд такоï дгяльностг, а також окремо видiлено члешв фермерського господарства. Проте пунктом 3 статп 1 та абзацом 1 статп 3 Закону Украши "Про збгр на обов'язкове державне пенсшне страхування" визначено, що лише суб'екти п^^темни^^ дгяльностг (тобто фермери) зобов'язанг зарееструватися в органах Пенсгйного фонду як платники збору [8]. Обсяг збору для них становить 33,2 % оподатковуваного доходу [9]. Щодо члешв особистого селянсь-кого господарства такоï умови немае. Звгдси випливае, що якщо людина пра-цюватиме лише у власному селянському господарст, то з настанням старос-тг вона практично буде позбавлена пенси, оскшьки для неï не встановлено ба-зи та обсягу страхових внесюв, незважаючи на те, що самостшно зайнятг особи пгдлягають обов'язковому пенсшному страхуванню.
Розглядаючи питання сощального страхування селян, варто зазначи-ти, що понад 16 % усгх особистих селянських господарств (абсолютних величин статистика не наводить) залучали найманих пращвниюв, тому 7,2 % усгх ОСГ використовували найману працю постгйно, 54,0 % - для сезонних робгт, 38,8 % - одноразово. У фермерських господарствах у 2007 р. було зайнято 90785 найманих пращвниюв (78,7 % - усгх пращвниюв фермерських господарств), з них 75718 осгб працювали на постшнш основг [14, с. 177, 151]. Законодавством про сощальне страхування передбачено, що працгвники, яю
працюють за наймом на основi трудового договору, шдлягають загально-обов'язковому державному сощальному та пенсiйному страхуванню. Тобто здшснюеться нарахування на фонд оплати пращ найманих пращвниюв до уЫх фондiв соцiального страхування та утримання iз виплачено! 1м заробгт-но! плати (^м Фонду соцiального страхування вщ нещасних випадкiв на ви-робницт). Тобто працiвники, якi офiцiйно працюють у фермерських господарствах, мають право отримати допомогу у разi настання сощальних страхо-вих випадюв. Особист ж селянсью господарства здебшьшого не укладають трудових договорiв iз найманими працiвниками, позбавляючи останнiх сощ-ального страхового захисту.
У соцiальному страхуваннi, на випадок безроб^я та в пенсiйному страхуванш, справляються внески також i з договорiв цивiльно-правового характеру. Сучасний стан та подальше виршення питань, пов'язаних iз зайня-тiстю та сощальним страхуванням членiв сiмейних аграрних господарств, ви-магають виважених заходiв державно! полiтики в цiй сферь Першим таким кроком повинен стати подвiрний перепис членiв господарств, який можна здшснити за допомогою сшьських рад. Це дасть змогу точно визначити юльюсть оЫб до працездатного, працездатного та похилого вжу; встановити, скшьки оЫб зареестровано як безробгтш, а фактично зайнятi у власному гос-подарствi; скiльки оЫб ви!хало на заробiтки в iншi регiони чи кра!ни, а також тдпадають пiд маятникову мiграцiю. Перепис дасть змогу реально ощнити ситуащю iз зайнятiстю членiв сiмейних аграрних господарств.
Потрiбно також через сшьсью ради провести iнвентаризацiю об,ектiв со-цiально-культурно! сфери (iз зазначенням !хнього стану). Такий крок може мати подвшний ефект: дасть змогу створити мюця в соцiальнiй сферi села та сприяти-ме !! вщновленню. Своею чергою зайнягiсть автоматично дае право на отриман-ня матерiального забезпечення у разi настання сощальних страхових ризикiв.
Сприяти працевлаштуванню сшьських жителiв на мiсцi може й фор-мування приватних пiдприемств комплексного побутового обслуговування за участю Фонду сощального страхування на випадок безроб^я (шляхом на-дання тдвищеного обсягу одноразово! допомоги безробгтному для оргатза-цi! пiдприемницько! дiяльностi на сел^.
Особистi селянськi господарства, якi належать особам пенсшного та передпенсiйного вжу, котрi не в змозi, або не бажають обробляти земельш дь лянки, можуть переорiентовувати дiяльнiсть на надання послуг сшьського туризму (особливо в прських i курортних районах). При цьому Закон Укра!ни "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безро-бiттям передбачае надання шформацшних та консультацiйних послуг, пов'язаних з працевлаштуванням пенсiонерiв [3].
Для того, щоб селяни пенсшного вжу почували себе повноцiнними членами суспшьства, потрiбно забезпечити з боку держави належний рiвень соцiального захисту, культурно-просвгтницьку роботу, доступ до вЫх засобiв масово! iнформацi!, налагодити транспортну мережу, розвивати збутову ш-фраструктуру. О^м того, варто запроваджувати нагромаджувальну пен-сiйну систему та сприяти розвитковi недержавних пенсiйних фондiв, через яю селяни працездатного вiку (особливо фермери та члени !хшх Ымей) змо-
жуть нагромаджувати кошти для забезпечення своеï старостг, шляхом здгйснення вгдрахувань вгд реалiзованоï продукци та наданих послуг.
Поширенню сощального страхування на сгльських жителгв може сприяти гнформування i пропагування найманих пращвниюв (сезонних, разо-вих) про потребу офгцгйно укладати трудовг договори, що забезпечить im таранти за всгма видами сощального страхування.
Сьогоднг для залучення хоча б частини членгв сгмейних аграрних господарств до системи сощального страхування, на нашу думку, доцгльно зап-ровадити одночасне справляння ринкового збору та страхових внескгв, адже значна частини селянських господарств реалгзуе вироблену продукцгю на ринку. Пгд час сплати ринкового збору селянину видаватимуть документ, в якому зазначатимуть гнформацгю про сплату особою коштгв на сощальне та пенсгйне страхування. Обсяг такого збору пропонуемо визначати на основг мiнiмальноï заробiтноï плати, внескгв на сощальне страхування для найманих пращвниюв i розраховувати на 10 днгв у мгсяцг (оскгльки селяни реалгзують продукцгю не щодня). Так, виходячи з мiнiмальноï зарплати 605 грн та обсягу утримань гз суми оплати пращ, що мгстить основну та додаткову заробгтну плату, а також гншг заохочувальнг та компенсацшш виплати, зокрема в натуральны формг, яю пгдлягають обкладанню податком гз доходгв фгзичних осгб (1 % - на страхування вгд тимчасовоï втрати працездатностг; 0,6 % - на страхування на випадок безробгття; 2 % - на пенсгйне страхування; на страхування вгд нещасних випадкгв на виробництвг працгвники не несуть жодних витрат, проте ми пропонуемо брати тариф, встановлений для сгльського господарства, - 0,2 % [6, 7]), встановлених на 2009 р., обсяг збору на загальнообов'язкове державне соцгальне страхування для селян становитиме 23 грн на мгсяць, або 2,30 грн у розрахунку на день.
Варто враховувати також, що продукцгю на ринок може возити лише один член господарства, в такому випадку пгд систему сощального страхування пгдпадатиме тгльки вгн. Для того, щоб застрахувати гнших членгв домогос-подарства за них потргбно сплатити цей збгр i оформити вгдповгдний документ. У разг настання страхового випадку селянин зможе розраховувати на отри-мання матергального забезпечення за рахунок коштгв фондгв сощального страхування, виходячи з мiнiмальноï заробiтноï плати.
Отже, з викладеного вище можна зробити висновок, що в Украшг до-сить високий ргвень прихованого безробгття серед сгльського населення, що змушуе ix до самостшно зайнятостг у власних господарствах. Соцгальний за-хист селян вгд травматизму та захворювання перебувае на неналежному ргв-нг, а виробничг нещаснг випадки практично не облгковують. Старгння сгльсь-кого населення набирае загрозливих обсяггв, а умови 1хнього проживання важко назвати задовгльним.
Для залучення максимальноï чисельностг працездатного сгльського населення до системи соцгального страхування потргбно, на нашу думку, пе-редусгм, сприяти 1хньому офщшному працевлаштуванню в соцгально-побу-товгй сферг села та шляхом державноï реестраци як суб'ект господарювання (мгнг-ферми, господарства, що надають послуги з сгльського туризму) або
розробляти iншi мехашзми поширення соцiального страхування на селян (справляння внесюв одночасно з ринковим збором). Це з одного боку дасть змогу захистити селян вщ сощальних страхових ризикiв, а з шшого, - спри-ятиме становленню ринкових вщносин на сель
Лггература
1. Закон УкраТни "Про особисте селянське господарство" вщ 15 травня 2003 р. № 742-IV (з1 змшами 1 доповненнями).
2. Закон УкраТни "Про фермерське господарство" вщ 19 червня 2003 р. № 973-ГУ (з1 змшами 1 доповненнями).
3. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випа-док безроб1ття" вщ 2 березня 2000 р. № 1533-Ш (з1 змшами 1 доповненнями).
4. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещас-ного випадку на виробницга та професшного захворювання, якi спричинили втрату працездатносп" вщ 23 вересня 1999 р. № 105-ХГУ (з1 змшами 1 доповненнями).
5. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатносп та витратами, зумовленими похованням" вщ 18 ачня 2001 р. № 2240-Ш (з1 змшами 1 доповненнями).
6. Закон УкраТни "Про розм1р внесюв на деяю види загальнообов'язкового державного сощального страхування вщ 11 ачня 2001 р. № 2213-Ш (з1 змшами 1 доповненнями).
7. Закон УкраТни "Про страхов! тарифи на загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробницга та професшного захворювання, як спричинили втрату працездатносп" вщ 22 лютого 2001 р. № 2272-Ш (з1 змшами 1 доповненнями).
8. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування" вщ 9 лип-ня 2003 р. № 1058-ГУ (з1 змшами 1 доповненнями).
9. Закон УкраТни "Про зб1р на обов'язкове державне пенсшне страхування" вщ 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (з1 змшами 1 доповненнями).
10. Кшьккть зареестрованих безроб1тних за статтю та мюцем проживання у 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/ operativ2008/rp/sz_br/sz_br_u/kzbr_m_u2008.htm
11. Могильний О.М. Перспективи зайнятостi сiльського населення Укра!ни в контекстi глобалiзацi! аграрних ринюв // АгроСвiт. - 2004. - № 19. - С. 22-28.
12. Населення 1 трудов! ресурси села : навч. поаб. / 1н-т аграрно! економши УААН; Укра!нська академiя держ. управлiння при Президентовi Укра!ни; Науково-дослiдний центр нормативiв пращ Мшютерства аграрно! полiтики Укра!ни. - К., 2002. - 277 с. - Бiблiогр.: С. 229-232.
13. Руснак А., Решитько Т. Шляхи та методи врегулювання проблеми зайнятосп чле-нiв особистих селянських господарств // Праця i зарплата. - 18 березня 2009 р. - № 11. - С. 4-5.
14. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Укра!ни" за 2007 р. / Держком. статистики Укра!ни : за заг. керiвн. Ю.М. Остапчука. - К., 2008. - 369 с.
15. УкраТна у цифрах у 2005 р. Статистичний щорiчник // Держком. статистики Укра-!ни : за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант". - 2006. - 248 с.
УДК330.322:001.8 Доц. О.1.1ляш, канд. екон. наук;
магктрант С.М. Кулай - Львiвська КА
ОЦ1НЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ШДПРИеМСТВА У РИНКОВИХ УМОВАХ I НАПРЯМИ
II ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Проаналiзовано швестицшну дiяльностi на макро- та мiкроекономiчному рiв-нях. Обгрунтовано механiзм використання iнвестицiйного потенцiалу в сучасних умовах. Запропоновано основш напрямки формування власних iнвестицiйних ресур-сiв пiдприемства.
