Особливості медичного страхування у міжнародному аспекті Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

УДК 369.067.2 Ст. викл. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук -

НЛТУ Украти, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ У М1ЖНАРОДНОМУ АСПЕКТ

Узагальнено досвщ медичного страхування европейських краш. Охарактеризовано види медичного сощального страхування та шляхи розвитку сфери охорони здоров'я.

Ключов1 слова: соцiальне медичне страхування, страховi фонди, страховi внески.

Senior lecturer L.I. Novoselska - NUFWT of Ukraine, L'viv Peculiarities of medical insurance regarding the international aspect

The experience of medical insurance in European countries is generalized in this paper. Types of medical social insurance and possible ways for developing of health protection sphere are characterized.

Keywords: social medical insurance, insurance funds, insurance contributions.

На сьогодш запровадження в Укра1ш сощального медичного страхування багатьма политиками i економютами розглядаеться як споЫб розв'язан-ня низки фшансових та оргашзацшних проблем, як завели у глухий кут нащ-ональну систему охорони здоров'я. Тому акцентуемо увагу на особливост медичного страхування у мiжнародному аспекл.

Мету европейсько! политики у сферi охорони здоров'я можна сформу-лювати таким чином: загальна доступшсть, ефективна дiяльнiсть на користь здоров'я громадян, ефективне використання ресурЫв, висока яюсть послуг та чутливiсть до потреб пащенлв. Як св^ить досвщ багатьох десятирiч у рiз-них крашах, досягнення цiеi мети можливе за умови як бюджетного фшансу-вання охорони здоров'я, так i шляхом запровадження медичного соцiального страхування.

Загалом соцiальне медичне страхування глибоко закоршене у евро-пейськiй традицп охорони здоров'я. Ниш у класичному виглядi фiнансування охорони здоров'я здiйснюеться за рахунок страхових внескiв (Австрiя, Бель-гiя, Люксембург, Нiмеччина, Францiя та Швейцарiя). Ранiше модель сощаль-ного медичного страхування як базисна для оргашзаци охорони здоров'я до-мшувала у багатьох iнших крашах. Однак у другш половинi ХХ ст. ii було змiнено на бюджетне фiнансування (Данiя, Iталiя, Грецiя, 1спашя). Деякi сег-менти органiзацii охорони здоров'я на принципах сощального страхування збереглися у Фшлянди, Швеци та Великобритани. Значна кiлькiсть краш Свропи, якi згодом приедналися до Свропейського Союзу, запровадили адап-товану до сво1х умов систему соцiального медичного страхування: Угорщина (1989), Литва (1991), Чехiя (1992), Естонiя (1992), Латвiя (1994), Польща (1999) та Словаччина (1994).

Сощальне медичне страхування зовшшньо скидаеться на приватне, але воно е самодостатшм щодо фiнансування та надання послуг з охорони здоров'я. Отже, це система, яка здатна до самоуправлшня та саморегулюван-ня. Саме на автономност i саморегуляци грунтуеться ii фiнансова та оргаш-зацiйна стабiльнiсть, що, своею чергою, робить ii незалежною вiд полгтичних впливiв i ризикiв.

Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.8

Водночас, сощальне медичне страхування докорiнно вiдрiзняеться вiд приватного. У приватному страхуванш перерозподiл коштiв здшснюеться тiльки в одному вимiрi: вiд здорових до хворих, вщ заможнiших до бщтших, вiд молодших до старших. Особливютю соцiального медичного страхування, на вщмшу вiд приватного, е те, що розмiри страхових внескiв не пов'язуеться зi станом здоров'я потерпiлого, а медичне страхування поширюеться на чле-нiв його шм'1 на тих же умовах, що i на нього самого.

Внески збирають або безпосередньо страховi фонди (Австрiя, Шмеч-чина, Швейцарiя), або розподiляються центральним державним фондом сощ-ального страхування (Люксембург, Нщерланди) до чисельних фондiв медичного страхування (Бельгiя застосовуе обидва методи). Щ фонди е приватни-ми неприбутковими органiзацiями i мають правлiння, яке частково фор-муеться на виборнiй основi (^м Францп та Швейцари). Фонди ддать на шд-ставi нацiонального законодавства, а 1хня дiяльнiсть суворо контролюеться державою. Зiбранi внески фонди використовують на фшансування колектив-них контраклв з надавачами послуг.

У цих крашах загальнообов'язковим соцiальним медичним страхуван-ням охоплено вiд 63 % до 100 % населення. Рiвнiсть уЫх застрахованих за-безпечуеться або завдяки спещальному перерозподiльчому механiзмовi, або завдяки державним субсидiям.

Система сощального страхування охоплюе широкий спектр оргашза-цiйних структур. У рiзних крашах, залежно вiд традицiй, фонди сощального медичного страхування (лжарняш каси) формувались на професiйнiй, рель гiйнiй або полггичнш основi чи за шшими критерiями. Майже усi лiкарнi та лiкарi мають контракти з фондами медичного страхування i е частиною ще1 системи. До середовища, у якому ця система працюе належать: професшш медичш асощаци, мунiципальнi, регюнальш та нацiональнi органи влади, а також постачальники (фармацевтичнi компанil).

Медичне страхування у Польшд запроваджене через двi державнi iн-ституцil: аграрну касу соцiального страхування, що обслуговуе понад 1,6 млн. фермерiв та заклад сощального страхування, на баланЫ якого пере-бувають iншi працюючi громадяни. Власник-фермер щоквартально сплачуе по 258 злотих (66 евро) за себе, члешв родини та найманих пращвниюв. Реш-ту за нього доплачуе держава. Iншi працюючi громадяни вщраховують до фонду медичного страхування 9 % вщ заробiтноl плати (середня зарплата 800-900 евро). Страховi кошти надходять до регiональних фондiв здоров'я -обласних (воеводських) та районних. Кошти розподшяються серед медичних закладiв вiдповiдно до бюджетiв кожного рiвня. Рiчний бюджет обласного медичного закладу в Польщд становить близько 10 млн. евро, тодi як укра-1нська лiкарня подiбного рангу мае такий самий бюджет, але у гривнях.

Уш мiсцевi лжарш та полiклiнiки подiляються на державш та приватнi (комерцiйнi). Проте в Польщд ситуацiя зовсiм не така як в Украшь Державнi лжувальш заклади мають найсучаснiше обладнання i технiку, забезпеченi пов-ним асортиментом лжувальних препаратiв. Це стало можливим завдяки фiнан-суванню Нацiонального фонду здоров'я Польщд, який мае кошти вщ обов'язко-

4. Екч)мом1ка, планування i управлiння галузi

215

Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни

вих страхових внесюв громадян кра!ни. Комерцiйнi лжувальш заклади не ма-ють таких можливостей i розраховують на власш сили. 1з запровадженням страхово! медицини польськ лiкарнi стали отримувати ютотне фiнансування для полiпшення якостi обслуговування та розбудови власно! iнфраструктури.

Модель страхово! медицини в Польщд, за словами фахiвцiв та па-щенпв, ще не досконала. Однак владш органи знаходять шляхи розв'язання проблем системи охорони здоров'я. Вони планують запровадити так званий кошик послуг - страхування на випадок окремих хвороб, як це роблять у роз-винених европейських кра!нах, що дасть змогу заощадити кошти Ымейного бюджету й водночас отримати послуги шдвищено! якостi.

У кра!нах Захщно! Свропи, зокрема Нiмеччинi, понад 16 млн. жителiв кра!ни мають полюи особистого медичного страхування на загальну суму 25 млрд. евро, а витрати на охорону здоров'я за 2003 р. становили 240 млрд. евро. Тобто, на одного мешканця Шмеччини припадае 2,7 тис. евро страхових премш. Застраховав в системi особистого медичного страхування фор-мують стабшзацшт резерви, що надае можливють споживання великих вит-рат у старость На кшець 2004 р. об'ем таких резервiв становить 80 млрд. евро, з них 14 млрд. евро - на обов'язкове страхування тривалого огляду.

Отже, сощальне медичне страхування глибоко укоршене у грома-дянському сусшльствь Прозорють дiяльностi його iнститутiв, солiдарнiсть, плюралiзм, корпоративнiсть, участь у прийняттi ршень i вiльний вибiр - це складовi успiшного виконання покладених на нього завдань.

Досвщ медичного страхування у европейських кра!нах продовжуе роз-виватись й вдосконалюватися. Звичайно, повшстю калькулювати будь-яку iноземну модель системи охорони здоров'я не варто, а потрiбно враховувати вс аспекти укра!нського сьогодення. Необхiдно вивчати досвiд кшькох роз-винених держав, рiвень медичного обслуговування яких можна взяти собi за зразок та запровадити у втизнянш практищ.

Л1тература

1. Журнал "Сощальне страхування". - К.: ТОВ "Нка-принт". - 2007, № 3. - С. 7-8.

2. Журнал "Сощальне страхування". - К.: ТОВ "Нка-принт". - 2007, № 5. - С. 24-26.

УДК 369.067.2 Доц. С.М. Лихолат, канд. екон. наук - Львiвський ДУВС;

студ. О.Б. Трухан -Львiвський тститут МАУП

АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРИЧИН ТА НАСЛ1ДК1В ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ

Розглянуто проблеми вивчення, аналiзу та розроблення методiв регулювання трудових м^ацшних процесiв, якi на сьогоднi привертають дедалi бiльшу увагу ук-ра!нських учених, полiтикiв та суспiльства загалом. Причиною цього стало те, що мшьйони наших стввгтчизниюв, з метою полшшення матерiального становища, працюють у рiзних кра!нах Свропи, Азп та Америки, через що держава втрачае пев-ну частину трудових ресурав та його потенцiалу.

Одним з найважливших рушiйних чинникiв трудово! мграцл е високий рiвень безробiття та низький рiвень життя населення в Укрш'ш. Сдиним дiевим засобом про-