CC BY
232
4. Свченко Н.Г. Методичнi пiдходи до формування моделi податкового менеджменту в банку / Н. Г. Свченко // Економiчний проспр : зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во ПДАБА, 2008. - № 19. - С. 132-140.
5. Сербина О.Г. Вплив оподаткування на дохщнють i напрями розвитку банювсько'1 дiяльностi / О.Г. Сербина // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.4. - С. 262-268.
6. Клюско Л.А. Удосконалення мехашзму оподаткування комерцшних банкiв податком на прибуток / Л. А. Клюско // Науковий вюник Нацюнально'1 академп державно! податково! служби Украши. - Сер.: Економка, право. - 2002. - № 4 (18). - С. 232-234.
КльобаЛ.Г., Ярошик О.И., Ярошик О.С. Влияние налогового регулирования на финансовую деятельность банка
Обоснована взаимосвязь показателей налоговой нагрузки и эффективности деятельности банка. Выделены основные функции налогообложения банков и даны рекомендации по его совершенствованию.
Ключевые слова: налоговый менеджмент, налоговое планирование, налоговый анализ, налоговая нагрузка, объект налогообложения, налоговый агент.
Kloba L.G., Yaroshyk O.I., Yaroshyk O.S. Impact of tax regulation on bank financial activity
Proved correlation parameters of the tax burden and effectiveness of the bank. Pointed out in the main functions of taxation of banks and concludes with recommendations for improvement.
Keywords: tax management, tax planning, tax analysis, tax burden, the object of taxation, tax agents. _
УДК 369.067.2 Астр. М.М. Бучкевич1 -
Льв1вська державна фтансова академ1я
ДОСВ1Д МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗАРУБ1ЖНИХ КРАШАХ
Висв^лено досвщ медичного страхування у розвинених крашах свггу, можливос-т його застосування для подальшого розвитку ринку медичного страхування Украши.
Ключов1 слова: медичне страхування, ринок медичного страхування Украши, шоземний досвщ медичного страхування.
Одним 1з найважливших компоненпв ефективного функщонування економжи та системи охорони здоров'я е медичне страхування. Медичне страхування - це гарант здорово! наци в майбутньому. На жаль, з1 збшьшен-ням вщсотка захворюваност населення Украши нагально постае питання про захист здоров'я людей. Кошт1в, як державний бюджет передбачае для фшан-сування медицини, не вистачае на ефективне медичне обслуговування. Тому зараз активно дослщжують питання про введення обов'язкового медичного страхування.
За допомогою страхово! медицини виршуються питання гарантова-ност та доступност медичних послуг для широких верств населення, залу-чення додаткових ресурЫв у сферу охорони здоров'я. Страхова медицина охоплюе фшансування наукових дослщжень, шдготовку медичних кадр1в, витрати на розвиток матер1ально-техшчно! бази лжувальних заклад1в, надан-ня медично! допомоги населенню [8, с. 233].
1 Наук. кер1вник: доц. О. А. Битер, д-р екон. наук - Льв1вська державна фшансова академш
Медичне страхування е формою захисту iнтересiв громадян у разi втрати ними здоров'я з будь-яко! причини. Воно пов'язане з компенсацiею витрат, зумовлених оплатою медично! допомоги та iнших витрат, пов'язаних iз пiдтримкою здоров'я, а саме: з вщв^ванням лiкарiв та амбулаторним лшу-ванням, придбанням медикамент, лiкуванням у стацiонарi, отриманням сто-матологiчних послуг, вживанням профiлактичних та оздоровчих заходiв.
З метою сприяння розвитку вщкритого та доступного ринку медично-го страхування в Укршт у березнi 1999 р. було створено Асощащю "Укра-!нське медичне страхове бюро". Членами ще! Асощаци е 28 страхових компа-нш Укра!ни та iн. юридичнi особи вщ 12 областей Укра!ни, АР Крим та Киева [1, с. 91, 98].
Як показують дослщження, сьогодш в Укра!ш людей, як не мають медичного страхування, понад 95 %! Тобто перспективи розвитку системи медичного страхування в Укра!ш велию, оскшьки потенцiйних споживачiв страхових послуг багато. Для того, щоб краще зрозумiти, яким шляхом пот-рiбно рухатись нашiй кра!ш у час реформ галузi медицини, розглянемо зару-бiжний досвiд, де медичне страхування було запроваджено майже сторiччя тому. Фшансове забезпечення охорони здоров'я у розвинених кра!нах здiйснюеться з рiзних джерел: державного бюджету, кош^в пiдприемств i внескiв приватних ошб. Базуючись на цьому, виокремлюють таю базовi мо-делi фiнансування охорони здоров'я:
• державна, заснована на бевериджевськш концепци, що фшансуеться пере-важно (до 90 %) з бюджетних джерел (системи, що фшансуються за рахунок оподаткування). Оплату медичних послуг проводять з основних прибутшв держави. Видшення фшансування на вс1 здшснюват послуги розглядають як частину процесу планування загальних урядових витрат. За першою формою фшансуються, наприклад, системи охорони здоров'я Великобритани, Канади, 1рланди;
• бюджетно-страхова (бшмарковська концепция), що фшансуеться за рахунок цшьових внесшв тдприемщв, трудящих громадян 1 субсидш держави (системи сощального страхування). Медичт послуги оплачуються за рахунок внесюв в фонд охорони здоров'я. Найпростшим е внесок, який робить наймач 1 пращвник. Внески залежать вщ платоспроможност!, а доступ до послуг - вщ потреби. Медичний фонд (або фонди) зазвичай незалежний вщ держави, але д1е в рамках законодавства. За сощального страхування гаран-туеться право на точно зумовлет види послуг 1 встановлюються так частки внесюв 1 на такому р1вт, як дають гарантш використання такого права. Ф1-нансування з позабюджетних фонд1в медичного страхування переважае в Н1-меччит (78 %), 1тали (87 %), Франци (71 %), Швеци (91 %), Япони (73 %) та шших крашах;
• приватнотдприемницька, що фшансуеться за рахунок реал1заци платних медичних послуг, а також за рахунок кошт1в добров1льного медичного страхування. Населения, що страхуеться, виплачуе премш страхувальнику, сума яко! визначаеться оч1куваною середньою вартштю послуг, що надаються ним, причому схильт до бшьшого ризику, платять бшьше. Пряма оплата послуг пациентами не належить до страхування. Пащенти сплачують медичт послуги вщповщно до тариф1в. Така система д1е в таких крашах, як США, Швденна Корея, Нвдерланди [4].
Системи фшансування охорони здоров'я з використанням Mexam3MÏB медичного страхування набули поширення в бшьшосп краш св^у. При цьому передбачаеться бiльша або менша участь урядiв у фiнансуваннi страхових фондiв, регулюваннi страхово1 моделi, що склалася сторiччями. Моделi медичного страхування експерти ВООЗ ощнювали за такими 10 критерiями:
1. Забезпечення доброго здоров'я для вс1х.
2. Яюсть i доступтсть медичного обслуговування.
3. Свобода вибору постачальника медично1 допомоги.
4. Вщсуттсть суворих перешкод для занять медичною практикою i наяв-
нiсть конкуренцiï.
5. Вплив громадськост^
6. Спiвпраця з iншими секторами.
7. Контроль за витратами i фшансова ефективнiсть.
8. Централiзований контроль i ощнка.
9. Здiбнiсть до оновлення i розвитку.
10. Адмшстративт витрати.
Оцiнюючи моделi, експерти спиралася як на нацiональний досвiд, так i на досвщ iнших краш, особливо Великобританiï i США, де практикуються окремi елементи цих моделей, тому ощнка мала не умовний, а досить кон-кретний характер.
Експерти зазначають, що при системi обов'язкового медичного страхування виникае небезпека того, що страхувальники будуть вщбирати для страхування бшьш здорових людей, у яких потреби в медичному обслугову-ванш менше. Тому необхщш державний контроль i надання субсидш тим страхувальникам, якi охоплюють бшьше число оЫб з високим ризиком захво-рювання.
Одшею з перших краш, де було запроваджено медичне страхування, е Шмеччина. Насамперед треба зазначити, що в Шмеччит е два види медичного страхування: державне i приватне. Державне медичне страхування Шмеч-чини е загальнообов'язковим. Тобто кожен найманий пращвник, а також особи, яю навчаються на виробнищш (Auszubildende), шдлягають обов'язковому державному медичному страхуванню i мають бути членами однiеï з вшьно обраних ними державних лшарняних кас. За певних умов обов'язковому державному медичному страхуванню шдлягають особи, яю отримують допомо-гу з безроб^я (Arbeitslosengeld II), пращвники сшьського i люового госпо-дарства та члени ïx сiмей, особи, якi займаються мистецькою дiяльнiстю, сту-денти, пенсюнери тощо.
Окрiм осiб, яю пiдлягають загальнообов'язковому державному медичному страхуванню, послугами i захистом державного медичного страхування користуються також особи, яю добровольно стали членами державних лжар-няних кас. Зазначимо, що на вщмшу вщ приватних, державш лiкарнянi каси не мають права вщмовляти особам у членствi.
У рамках так званого Ымейного страхування (Familienversicherung) послугами i захистом державного медичного страхування користуються та-кож члени Ымей (чоловж або дружина та неповнолiтнi дгги) осiб, що е зас-трахованими в системi державного медичного страхування. Таю члени Ымей
звшьняються вщ самостшно1 сплати страхових внесюв, однак за умови, що ïx зароб!ток не перевищуе певну встановлену законодавством межу.
Система медичного страхування Шмеччини виршуе своï завдання до-сить автономно i незалежно вiд державного бюджету [6].
Великобриташя використовуе для громадян краïни майже виключно систему бюджетного фiнансування охорони здоров'я, що обумовлюе його державний характер з високою мiрою централiзацiï управлшня. Бюджетна схема передбачае фiнансування охорони здоров'я iз загальних податкових надходжень до державного бюджету та охоплюе всi категорiï населення. При цьому основна частина медичних установ належить держав!, управлiння здiйснюють центральнi та мiсцевi органи влади за iерарxiчним принципом.
Система Нацiональноï служби охорони здоров'я (НСОЗ) Великобритании заснована переважно на державному фшансуванш та спрямована на здшснення повноцiнноï медичноï допомоги, доступноï кожному громадяни-новi без винятку. У системi незмшним збереглися основнi ïï принципи:
1. Фшансування НСОЗ - переважно iз загальних бюджетних надходжень.
2. Система охорони здоров'я з централiзованим фшансуванням.
3. Збереження форми власност виробниками медичних послуг.
Багато авторiв, фаxiвцiв у галузi охорони здоров'я за кордоном вважа-
ють, що цш системi xарактернi такi особливостг
• нестача фiнансовиx ресурсiв;
• незавершена система оплати пращ та пов'язаний з цим дефiцит кадрiв;
• иедостаттй розвиток системи первинно1 медико-саттарио1 допомоги;
• практична вщсуттсть контролю з боку споживач!в медичних послуг;
• самоощнка пращвииками охорони здоров'я свое! д!яльност!;
• иеобхвдтсть децентрал!заци управлшня;
• недостатне рацюнальне i ефективне використання ресуршв.
Уряд Великоï Британп пропонуе стимулювати спроби Нацiональноï системи охорони здоров'я шдвищити ефектившсть медичноï допомоги завдя-ки посиленню конкуренци м!ж ïï р!зновидами. Запроваджено розмежування вщповщальност за придбання медичноï допомоги та за ïï надання. Система медичного страхування також приеднана до придбання медичноï допомоги [5, с. 384]. Приватне медичне страхування у Великш Британи охоплюе переважно т сфери медичних послуг, що не забезпечуються Нацюнальною службою охорони здоров'я. Приватним добровшьним медичним страхуванням охоплено понад 13 % населення.
На думку фах!вщв, одна з найефектившших у свт - система охорони здоров'я в Канадь Канадську систему охорони здоров'я часто називають без-коштовною. На потреби охорони здоров'я в Канад! сьогодш витрачаеться 1/3 мюцевих бюджет!в провшцш. Пащенти теж сплачують вартють окремих медичних послуг. Але у тих випадках, коли останш включен! в плани охорони здоров'я на р!вш провшцш, пащент не бере участ в ix оплат! - всю вар-тють застрахованих послуг вщшкодовують уряди провшцш. Зпдно з ка-надським Законом про охорону здоров'я (Canada Health Act), гаранти безкош-товного медичного обслуговування поширюються тшьки на застрахован! ви-
ди послуг. Тобто медичне обслуговування канадщв фшансуеться через за-гальне оподаткування, страxовi внески й оплату готiвкою.
Поряд зi старою системою, в краш починае дiяти система ощадних рахунюв медичного страхування (MSAs - Меdiсаl savings ассоunts), яка веде, як показуе i досвiд американських фiрм, до економiï витрат на медичне обслуговування. Там, де вона використовуеться, знижуються витрати як у робо-тодавця, так i у пращвника, нагромаджуються заощадження. Згiдно з опубль кованими в США емтричними даними, система MSAs, або схожа з нею, дае змогу скоротити до 20 % витрат на медичне обслуговування. Система засно-вана на ощадних рахунках, яю формуються з вщрахувань роботодавщв. Як-що кошти ощадного рахунку вичерпанi, то пращвники сплачують медичт послуги з власно1' кишенi. Усi кошти, що знаходяться на ощадних рахунках, належать пращвнику, зокрема тi, що залишилися пiсля завершення розрахун-кового перюду. Тому ця реформа охорони здоров'я в Канадi мае двояку спря-мованiсть, впливаючи на поведiнку медичного персоналу i пащенлв.
Опоненти системи MSAs зазначають, що через необiзнанiсть стосовно сво1'х можливостей споживачi платних медичних послуг несвоечасно зверта-ються до лiкарiв або вiдмовляються вщ дiйовоï профiлактичноï допомоги. А це згодом може збшьшити медичнi витрати (наприклад, якщо хвороба прог-ресувала або занедбана). Також часто висуваеться аргумент, що внаслщок тiеï ж непошформованост пацiентiв лiкарi штучно стимулюють попит на сво1' послуги. Через щ причини, вважають опоненти, державне фшансування охорони здоров'я i регулювання ринку медичних послуг виправдаш та необхщт. Дослщження, однак, показують, що загалом система MSAs скорочуе обсяг медично1' допомоги, але не завдае шкоди здоров'ю людей [6].
Також ефективною системою медичного страхування, на думку фаxiв-щв, е iзраïльська. Близько 96 % населення 1зрашю застраховав й отримують медичну допомогу в рамках чотирьох лжарняних кас. Майже половину вЫх витрат на медичну допомогу фшансують споживачь Внески роботодавцiв становлять 30 %. Крiм охоплення страхуванням основних медичних послуг, кожна з кас забезпечуе додаткове медичне страхування, що передбачае дов-готривале лжування в стацiонарi i профiлактичнi служби, шдвищений комфорт, знижки на лжи, залучення провiдниx спецiалiстiв для проведення об-стежень та операцiй [2, с. 85].
У США е система медичного страхування, що базуеться на сполученш центрального страхового фонду з мережею мюцевих незалежних страхових оргашзацш. Кошти акумулюються у центральному фонд^ що не виконуе ад-мшстративних функцiй, а потiм роздшяються мiж страховими органiзацiями на основi законодавчо затверджено1' форми розраxункiв. Ця система дiе в США у частит програм "Меджер" та "Меджейт". Цi системи обiймають по-над 20 % населення, групове страхування за мюцем роботи становить 58 % та добровшьне медичне страхування не за мюцем роботи - 2 %. Близько 15 % населення не мають доступу до медичного страхування: це малозабезпечеш, безробпта, безпритульш та члени Ымей пращвниюв шдприемств, що не за-безпечуються системою медичного страхування. Наявшсть роботи не гаран-
туе отримання медичноï страховки. Найширше медичним страхуванням охоплен! роб!тники промисловост!, державн! службовц!, члени профсп!лок, роб!тники, як! працюють повний робочий день. Втрата робочого мюця автоматично призводить до втрати медичноï страховки.
Таким чином, у США медичне страхування тюно пов'язане з трудовою д!яльшстю. Економжа медичного обслуговування в США - парадоксальна сукупн!сть недол!к!в та переваг. США витрачають на охорону здоров'я 11,5 % валового прибутку - бшьше, шж будь-яка шша краша у свт та, вод-ночас, понад 15 % американщв не мають жодного фшансового захисту вщ великих витрат на медичну допомогу через вщсутшсть страхових медичних полшв. Серед приватних страхових компанш у США найбшьш поширеш та вщом! дв! некомерцшш страхов! компани: "Блу крос" та "Блу шилд". Вони проводять добров!льне медичне страхування, що забезпечуе оплату госп!тал!-заци або лiкарськоï амбулаторноï допомоги та медичних послуг для кшенлв, як! проживають у цьому район!. Сьогодш ддать чисельш асощаци цих това-риств, що платять за вс види медичноï допомоги [3, с. 44].
Що стосуеться Украши, то на сучасному еташ реформування системи охорони здоров'я необх!дн! радикальн! зм!ни в п!дготовц! та забезпеченн! кадрами страхових компанш. Збшьшення величини страхових платеж!в пот-ребуе додаткового залучення у страхову шдустрда висококвал!фжованих спец!ал!ст!в (менеджер!в, ф!нансист!в, юрист!в, програм!ст!в, експерт!в, бро-кер!в, актуарив), як добре знають теорда та передов! технологи страхування. Реформащя системи медичного обслуговування в Укршт з подальшим переходом до обов'язкового страхування громадян - шлях, який зможе виршити бшьшють проблем медичноï галуз! держави [7, с. 84].
Як бачимо, необхщно володгги вЫею шформащею про св!тов! тенден-ци розвитку страхових медичних послуг розвинених краш з метою прогнозу тих тенденц!й, як! на нас чекають в майбутньому. Але вс! намагання м!н!м!-зувати помилки i промахи шд час реформування цiеï галуз! будуть марними без належноï шдтримки держави. Розроблеш закони в галуз! медичного страхування мають ретельно перев!рити в!тчизняш та заруб!жш спещалюти, як! набули певного досвщу в практичному медичному страхуванш. Отже, медичне страхування повинно бути обов'язковим. Медичне страхування населення приведе до зростання сильноï та здоровоï наци, а як наслщок - сильноï та ефективноï економжи.
Лiтература
1. Базилевич В.Д. Страхова справа / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. - Вид. 2-ге. - К. : Тов. "Знання", 2002. - 203 с.
2. Богуславський С.1. Медичне страхування в Украш1: проблеми та перспективи / С.1 Богуславський, Ю.С. Шибалкша // Зовшшня торпвля право та економ1ка. - 2008. - № 4. - С. 83-86.
3. Виноградов О.В. Система здравоохранения США. Полезные предложения для государственного управления в Украине / О.В. Виноградов // Економша та держава. - 2008. - № 9. - С. 43-47.
4. Заруба О.Д. Страхова справа : пщручник / О. Д. Заруба. - К. : Тов. "Знання", 1998. -
321 с.
5. Машина Н.1. Мжнародне страхування : навч. поабн. / Н.1. Машина. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 504 с.
6. Медичне страхування в Австри, Фшлянди, Швеци, Ггали, 1зраш, США. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.likar.info/profi/articles/405.html
7. Новосельська Л.1. Шляхи запровадження медичного сощального страхування в Укра1'ш / Л.1. Новосельська // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.1. - С. 84.
8. Осадець С.С. Страхування : пщручник / С.С. Осадець. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 599 с.
Бучкевич М.М. Опыт медицинского страхования в зарубежных странах
Отражен опыт медицинского страхования в развитых странах мира, возможности его применения для последующего развития рынка медицинского страхования Украины.
Ключевые слова: медицинское страхование, рынок медицинского страхования Украины, иностранный опыт медицинского страхования.
Buchkevich M.M. Experience of medical insurance in foreign countries
In the article experience of medical insurance is reflected in the developed countries of the world, possibility of his application, for subsequent market of medical insurance of Ukraine development.
Keywords: medical insurance, market of medical insurance of Ukraine, foreign experience of medical insurance.
УДК334.012.64 (477)100 Мол. наук. ствроб. К.М. Воронич -
ЗРЦ СЕ i ГД НАН Укртни
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д ОРГАНГЗАЦП МАЛОГО Б1ЗНЕСУ ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАШ1
Розглянуто процеси становлення та розвитку малого тдприемництва в еконо-мщ зарубiжниx краш. Визначено основш тдходи щодо реалiзацiï державно'1 полынки тдтримки малого бiзнесу в крашах з ринковою економшою. Запропоновано опти-мальн шляхи щодо активiзацiï дiяльностi тдприемств малого бiзнесу в Украшу
Ключовi слова: малий бiзнес, тдприемництво, державна тдтримка, джерела фшансування.
Вступ. У сучасних умовах трансформаци економжи Украши важливе мюце посщае проблема формування ринкових шститу^в, головним iз яких е розвиток тдприемництва. Становлення i розвиток рiзниx форм малого тдприемництва, поряд iз середшм i великим бiзнесом, е стратепчною проблемою економiчноï полггики в умовах модершзаци економжи, ïï наближення до передових св^ових стандартiв [7, с. 6]. Проте, поки що малий бiзнес не став в Укра1'ш реальною базою для розвитку ринково!" економши, джерелом послаб-лення монополiзму i посилення конкуренцiï. Розширення сектору малого бiз-несу гальмують недостатня фiнансова база його розвитку, недосконала державна полiтика щодо його тдтримки, обмеження на окремi види дiяльностi, адмiнiстративнi бар'ери, низька дшова активнiсть населення. У цьому контек-стi важливого значення набувае вивчення зарубiжного досвiду органiзацiï малого тдприемництва як важливого чинника розвитку ринково1' економжи, з метою розроблення дiевиx меxанiзмiв його тдтримки та розвитку в Украшь
