CC BY
61
18. Rogoff, K. Equilibrium Political Budget Cycles / K. Rogoff // American Economic Review. - 1990. - Vol. 80. - P. 21-36.
19. Rogoff, K. Elections and Macroeconomic Police Cycles / K. Rogoff, A. Sibert // Review of Economic Studies.. - 1988. - Vol. 55. - P. 1-16.
Грабинская И.В., Миронович Ю.А. Деловые политические циклы в современной рыночной экономике
Проанализирована эволюция взглядов в современной экономической теории на взаимосвязь между политическими и экономическими циклами, и влияние политико-институционных факторов - избирательного законодательства, партийной структуры общества, политической стабильности и степени поляризации общества - на колебание деловой активности. Выяснено, как эти политико-институционные факторы влияют на экономический рост в Украине.
Ключевые слова: деловой цикл, деловой политический цикл, рациональный партийный деловой цикл, рациональный оппортунистический деловой цикл, экономические расходы делового политического цикла.
Hrabynska I.V., Myronovych Yu.A. Political business cycles in modern market economy: evolution of views
The relationship between political and business cycles is one of the widely studied topics in modern economics. In this article presents overview of the modern theoretical literature and examines how electoral laws, the ideological orientation of governments, and nature of competition between political parties influence unemployment, economic growth, inflation in Ukraine.
Keywords: business cycles, political business cycle, rational partisan model, rational opportunistic model, political business cost.
УДК368.025.4:61 Доц. 1.П. Андрушмв, канд. екон. наук -Львiвська КА
ЗАГАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО М1ЖНАРОДНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В ОКРЕМИХ КРА1НАХ
Охарактеризовано загальш тдходи до медичного страхування, зарубiжний дос-вщ у цш галузi та вплив держави на розвиток медичного страхування.
Ключов1 слова: страхування, медичне страхування, особисте страхування, стра-ховий захист, медичш послуги.
Постановка проблеми. Страхування - одна з найдавшших категорш сус-пшьних вщносин та об'ективно необхщний атрибут ринково! економ1ки. Свгго-вий досвщ переконуе, що одним 1з найважливших шдикатор1в стану економ1ки будь-яко! кра!ни ринково! ор1ентаци е розвиток страхування. Страхування забез-печуе надшний захист майнових штерешв шдприемщв \ населення в раз1 втрат, запод1яних вогнем, стихшним лихом, техногенними авар1ями, транспортними пригодами та багатьма шшими непередбачуваними обставинами. Одшею з галу-зей страхування е особисте страхування [2], яке проводиться з метою оргашзаци страхового захисту окремих громадян та !'хшх родин на випадок виникнення р1з-них подш, що вщображаються в житп, на здоров'! та працездатносп цих громадян. Важливою тдгалуззю особистого страхування е медичне страхування. Об'ектом медичного страхування виступае життя та здоров'я громадян.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Дослщження заруб1жного досв1ду швестування регюнально! економши викладено у працях таких учених, як В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.Д. Вовчак, О.Д. Заруба, В.В. Мачурський, С.С. Осадець, О.О. Слюсаренко та ш.
Шуковий Iticiiiik- НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 2G.13
MeTa дослвдження. Метою цieï pоботи e aнaлiз зapyбiжного досвiдy в ме-дичному стpaхyвaннi, a зaвдaнням - охapaктеpизyвaти зaгaльнi пiдходи в мiжнa-pодномy медичному стpaхyвaннi.
Виклaд основного мaтeрiaлy. Вaжливо зaзнaчити, що нa сьогодш в свiтi склaлися тpи основш фоpми фiнaнсyвaння охоpони здоpов,я: бюджетта (деpжaв-нa), бюджетно-стpaховa i npraaraa (пpивaтнопiдпpиeмницькa).
Дослiдники зaзнaчaють, що ycnix pефоpмyвaння охоpони здоpов,я, досяг-нення ^ий^т^ю piвня медично1' допомоги i покaзникiв здоpов,я нaселення 6a-гато в чому визнaчaються пpaвильнiстю вибpaноï моделi фiнaнсyвaння, aдеквaт-ною соцiaльно-економiчним i полiтичним yмовaм [4]. Ф^нсове зaбезпечення охоpони здоpов,я в pозвинених кpaïнaх здшснюеться з piзних джеpел: деpжaвно-го бюджету, коштiв пiдпpиeмств i внесюв пpивaтних осiб. Бaзyючись нa цьому, виокpемлюють тaкi бaзовi моделi фiнaнсyвaння охоpони здоpов,я:
1) Деpжaвнa, зaсновaнa нa бевеpиджевськiй концепци, що фiнaнсyeться пеpевaжно (до 90 %) з бюджетних джеpел (системи, що ф^нс^ться зa paхyнок оподaткyвaння). Оплaтy медичних послуг пpоводять з основних пpибyткiв деp-жaви. Видшення фiнaнсyвaння нa всi здiйснювaнi послуги pозглядaeться як чaс-тинa ^оцесу плaнyвaння зaгaльних ypядових витpaт. 3a пеpшою фоpмою ф^н-суються, нaпpиклaд, системи охоpони здоpов,я Великобpитaнiï, ^тади, Ipлaндiï.
2) Бюджетно-стpaховa (бiсмapковськa концепщя), що фiнaнсyeться зa pa-хунок цiльових внескiв пiдпpиeмцiв, тpyдящих гpомaдян i сyбсидiй деpжaви (системи ^^anb^ro стpaхyвaння).
Медичнi послуги оплaчyються зa paхyнок внескiв y фонд охоpони здо-pов,я. Нaйпpостiшим е внесок, який pоблять нaймaч i пpaцiвник. Внески зaле-жaть вiд плaтоспpоможностi, a доступ до послуг зaлежить вiд потpеби. Медич-ний фонд ^бо фонди), зaзвичaй, незaлежний вщ деpжaви, aле дie в межaх зaко-нодaвствa. У pasi ^^anb^ro стpaхyвaння гapaнтyeться пpaво нa точно обумов-ленi види послуг i всгановлюються тaкi чaстки внесюв i m тaкомy piвнi, як дa-ють гapaнтiю викоpистaння тaкого пpaвa. Фiнaнсyвaння з позaбюджетних фондiв медичного стpaхyвaння пеpевaжae в Нiмеччинi (VS %), Iтaлiï (SV %), Фpaнцiï (V1 %), Швецiï (91 %), Япони (V3 %) тa iн.
3) Пpивaтнопiдпpиeмницькa, що фiнaнсyeться зa paхyнок pеaлiзaцiï ona^ них медичних послуг, a тaкож зa paхyнок коштiв добpовiльного медичного erpa-хyвaння. Нaселення, що стpaхyeться. Виплaчye ^емш стpaхyвaльникy, сyмa яко1' визнaчaeться очiкyвaною сеpедньою вapтiстю послуг, що нaдaються ним, пpичомy схильнi до бшьшого pизикy плaтять бiльше. Пpямa оплaтa послуг та-цieнтaми не вщноситься до стpaхyвaння.
Пaцieнти сплaчyють медичш послуги вiдповiдно до тapифiв. Ця системa дie в тaких кpaïнaх, як США, Пiвденнa Kоpея, Нiдеpлaнди [3].
Вiдзнaчимо, що piвень витpaт нa охоpонy здоpов,я ютотно зaлежить вiд можливостей кpaïни, i чaсткa фiнaнсyвaння охоpони здоpов,я вapiюe вiд 5,3 % вa-лового нaцiонaльного пpодyктy в Гpецiï до S % здебшьшого в Шмеччиш, Фpaн-ци, Швеци i Нiдеpлaндaх. Нaйбiльших yспiхiв y pозвиткy систем охоpони здо-pов,я досягли тaкi кpaïни, як Нiмеччинa, Фpaнцiя, Нiдеpлaнди, Aвстpiя, Японiя, Бельгiя, Kaнaдa, fra^, Швецiя, Фiнляндiя i iншi. Як зaзнaчaлось paнiше, ф^н-сyвaння охоpони здоpов,я в цих кpaïнaх здшснюеться з викоpистaнням цiльових внесюв шд^ием^в i особистих внескiв гpомaдян. nrn^a вaгa коштiв тд-
приемщв i працюючих громадян у рiзних кранах становить в середньому вщ 4 до 20 % вщ загального обсягу коштiв, що витрачаються на охорону здоров'я.
Одшею з перших краш, де було запроваджено медичне страхування е Hi-меччина. Систему медичного страхування створено в Шмеччит ще в 1881 р. Ос-новним принципом нiмецькоï системи медичного страхування е те, що уряд не бере на себе вщповщальносп за фшансування охорони здоров'я (за винятком де-яких його сегменпв), а лише створюе умови для того, щоб необхiднi фонди створили пращвники та роботодавцi, а також здшснюе нагляд над функщонуванням усiеï системи медичного страхування. У Шмеччиш дiе децентралiзована система медичного страхування, а головна функщя уряду щодо медичного страхування -забезпечення вiдповiдностi дiяльностi страхових кас нормам закону, зокрема, за-безпечення виконання страхових програм. З огляду на це, держава надае медич-ному страхуванню обов'язковий характер та визначае його головш умови - базо-вi ставки страхових внескiв, схему фшансування та оргашзаци медичноï допомо-ги, бере участь у формуванш цiн на медичнi послуги, надае недержавним органам - страховим компашям та асоцiацiям лiкарiв значш функцiï в управлiннi системою з наданням 1'м прав представляти штереси застрахованих осiб та ште-реси медичних пращвниюв.
У Франци медичне страхування було введено в 1910 р. спочатку у вигля-дi фондiв взаемодопомоги, а починаючи з 1928 р., щ фонди були перетвореш в страховi компани. На сьогодш у Франци iснуе едина iерархiя страхових кас, дiе вертикальна система медичного страхування, яка перебувае шд контролем Mi-нiстерства сощального забезпечення та працi й охоплюе 78 % насел ення, мае мiсцевi вiддiлення, кожне з яких вiдповiдае за страхування в окремому регюш i не конкуруе мiж собою. Miсцевi вiддiлення мають певну автономш, але загалом пiдлягають адмiнiстративному контролю з центру.
У Нщерландах медичне страхування зародилось у 1901 р., i тодi станови-ло декшька сот товариств взаемодопомоги та страхових компанш. У 1940 р. по-чалось введення керованого медичного страхування, яке потребувало введення стандартизацй' в створенш системи медичного страхування, через що багато компанш об'еднались в бiльшi страховi фонди. Дiяльнiсть територiальних страхових органiзацiй сьогоднi регулюе Центральна Рада страхових фондiв, яка скла-даеться iз представник1в роботодавщв, профспiлок, медичних асоцiацiй, органiв управлшня. Цей орган не е урядовим, але йому делеговано низку важливих пов-новажень, зокрема стежити за тим, щоб страховi компанй' не вщмовляли насе-ленню в наданш страхових медичних послуг, контролювали витрати ресурсiв, надавали iнформацiю, необхiдну для визначення нормативу централiзованого фi-нансування страхових органiзацiй, розрахунку страхових внесюв та тарифiв.
Систему Hацiональноï служби охорони здоров'я (НСОЗ) Великобританiï, засновану переважно на державному фiнансуваннi i спрямовану на здшснення повноцiнноï медично1' допомоги, доступно1' кожному громадяниновi без винятку, було введено в 1948 р.
Реформа НСОЗ Великобритани почалася в 1991 р. i торкнулася широкого спектру питань управлiння i фшансування системи, однак базовi принципи побу-дови системи (загальнодоступнiсть i безоплатшсть надання медично1' допомоги для всього населення), а також головш форми оргашзаци НСОЗ не були знехту-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.13
ваш. У otcremi незмшними збереглися ochobhï ïï принципи: фiнансування НСОЗ - переважно i3 загальних бюджетних надходжень, система охорони здоров'я з централiзованим фшансуванням [5].
У Великобританiï актуальною е проблема залучення в охорону здоров'я кошт^в iз позабюджетних джерел. Одним з цих джерел можуть бути кошти пщ-приемств, фiрм, компанiй, працiвникам яких установи охорони здоров'я можуть надавати додаткову медичну допомогу на договiрнiй основi. Процес децентраль зацiï управлiння е основою реформи, що зараз проводиться. 1дея реформи - вдос-коналити й активiзувати дiяльнiсть структурних пiдроздiлiв галузi шляхом вве-дення в ïхню роботу комерцiйного елемента. Всi регюнальш органи охорони здоров'я Великобритани мають значну самостiйнiсть у вирiшеннi сво"х проблем.
На думку фахiвцiв [3], одна з найефектившших у свт - система охорони здоров'я в Канад^ Канадську систему охорони здоров'я часто називають безкош-товною. На потреби охорони здоров'я в Канада сьогодш витрачаеться 1/3 мюце-вих бюджетов провiнцiй. Пацiенти теж сплачують вартiсть окремих медичних послуг. Але у тих випадках, коли останш включенi в плани охорони здоров'я на рiвнi провiнцiй, пацiент не бере участ в ïхнiй оплат - всю вартiсть застрахова-них послуг вiдшкодовують уряди провiнцiй. Згщно з канадським Законом про охорону здоров'я, гарантн безкоштовного медичного страхування обслуговуван-ня розповсюджуються тiльки на застрахован види послуг. Тобто медичне обслу-говування канадцiв фiнансуеться через загальне оподаткування, страховi внески й оплату го^вкою. У середньому щорiчний внесок кожного канадця у систему охорони здоров'я становить майже 2 500 дол. У 1994 р. загальш витрати на охорону здоров'я (державш i приватш) з розрахунку на душу населення становили 2 478 дол. З ще" суми приблизно 700 дол. оплачено приватними особами. Джере-ло майже третини витрат на охорону здоров'я - приватний сектор, внесок якого перевищуе 22 млрд дол.
Поряд зi старою системою в краш починае дiяти система ощадних ра-хункiв медичного страхування, яка веде, як показуе i досвщ американських фiрм, до економи витрат на медичне обслуговування. Там, де вона використовуеться, знижуються витрати як у роботодавця, так i у пращвника, нагромаджуються за-ощадження.
В Австралп основу системи медичного страхування становить програма "Медакер", згiдно з якою всьому населенню сплачуеться 85 % вщ вартостi рiзних медичних послуг, о^м стоматологiчноï, оптикометрично" та швидко" допомоги. Фiнансування виконуеться за рахунок страхових внескiв обсягом 1 % вщ заро-бiтноï плати. Малозабезпеченим медичну допомогу надають безкоштовно в дер-жавних медичних закладах. Добровшьне медичне страхування малорозвинене та надае додатковi послуги.
Система медичного страхування у Япони складна та багатобiчна. У 1984 р. Вiдбулось злиття кiлькох програм i сьогоднi функщонуе двi програми: державна та суспшьна. Страхуванню пiдлягають всi працiвники на тд-приемствах iз числом працюючих п'ять та бiльше осiб, а також члени "хшх сiмей. Сума страхового внеску нараховуеться зi стандартного заробгтку, що визна-чаеться щомюячно. Страховi компани також проводять добровшьне медичне страхування. Як св^ить аналiз практики, у крашах з вщносно невеликими при-
бутками на потреби охорони здоров'я витрачаеться не бшьше за 2,5 % валових нацiональних продуктiв (ВНП), у багатьох розвинених держав - всього лише 12 % ВНП, тодi як, наприклад, Нiмеччина витрачае на це 9,5 % ВНП. У статистищ США часто згадуеться показник 5,2 %, яким характеризуеться частка асигнувань на медичне обслуговування в структурi ВНП США. Порiвняно з шшими розви-неними кра1нами, ця цифра досить велика [2].
Варто вщзначити, що держави з великим нацюнальним прибутком (США, Англiя, Швейцарiя) вiдрiзняються бiльш високими витратами на медичнi послуги на душу населення, порiвняно з менш розвиненими кранами (Iндiя, вгипет, Мексика). Даш аналiзу свiдчать про те, що в економiчно розвинених кра1нах у системi охорони здоров'я витрачаеться у середньому 74 дол. США на душу населення на рш, тод як в кра1нах, що розвиваються, ця сума становить 2 дол. США [2].
Висновки. У шдсумку зазначимо, що страхову справу в бшьшосп кра1н розглядають як окрему галузь економiчноl дiяльностi, до яко! входять рiзнома-нiтнi за формами власност оргашзаци-страховики. Спiввiдношення мiж держав-ними й приватними формами страховиюв залежить вiд суспiльного устрою та економiчноl полiтики держави.
Медичнi послуги надаються в обов'язковiй i добровшьнш формi, вибiр яко! залежить вщ таких чинникiв: культурно-iсторичних, соцiально-економiчних, демографiчних умов, рiвня захворюваносп та шших чинникiв, якi характеризу-ють загальний стан здоров'я i рiвень медичного обслуговування в тш чи шшш кра1ш.
Л1тература
1. Базилевич В.Д. Страхова справа / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. - 3-те вид. - К. : Тов. "Знания", КОО, 1998. - 374 с.
2. Вовчак О.Д. Страхування : навч. поабн. / О. Д. Вовчак. - Львiв : Вид-во "Новий Свгт", 2005. - 480 с.
3. Заруба О.Д. Страхова справа : пщручник / О.Д. Заруба. - К. : Тов. "Знання", 1998. -
321 с.
4. Мачурський В.В. Правовi основи страхування : навч. поабн. / В.В. Мачурський. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 302 с.
5. Слюсаренко О.О. Концептуальш засади державно! пол^ики розвитку особистого страхування / О.О. Слюсаренко // Страхова справа. - 2002. - № 2. - С. 12-13.
Андрушкив И.П. Общие подходы к международному медицинскому страхованию в отдельных странах
Охарактеризованы общие подходы к медицинскому страхованию, зарубежный опыт в этой отрасли и влияние государства на развитие медицинского страхования.
Ключевые слова: страхование, медицинское страхование, личное страхование, страховая защита, медицинские услуги.
Andrushkiv I.P. The general going is near international medical insurance in separate countries
The general going is characterized near medical insurance, foreign experience in this industry and influence of the state on development of medical insurance.
Keyword: insurance, medical insurance, personal insurance, insurance defence, medical services.
