CC BY
11
путем персональной оценки их вклада в разных сферах трудовой деятельности. Приведены аргументы целесообразности внедрения в структуру зарплаты постоянных и изменяемых частей в зависимости от характера и содержания труда принятого на роботу специалиста с учетом его индивидуального вклада в конечный результат работы.
Ключевые слова: оплата труда, комбинированная система оплата труда, номинальная и реальная зарплата, тарифная система, размер зарплаты, тарифный разряд, уровень квалификации работника, тарифный коэффициент, тарифная ставка, почасовая форма оплаты труда, прямая и подрядная формы оплаты труда, аккордная система оплаты труда, основная и дополнительная зарплата.
Dolzhansky A.N., Milyukova M.Z. Forms of remuneration and ways to improve
The technique of flexible wage system is suggested. It can react to changed effective the performance of workers because of individualized assessment of their work in various fields of work. Reasoned feasibility of the allocation in the structure of wages constant (rate, salary) and variable (premiums, co-pays, allowances, etc.) particles depending on the nature and content of the employee based on his individual contribution to the final results.
Keywords: wage, combined wage system, nominal and real wages, tariff system, size of a worker's earnings, tariff level, skill level of a worker, tariff rate, hourly wage form, line and piecework wages, contract wage system, basic and additional salary.
УДК369.015:323.333:330.567.2(477) Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ЗАЛУЧЕННЯ СЕЛЯН ДО Ф1НАНСОВО1 УЧАСТ1 В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
ОбГрунтовано необхщшсть здшснення розпод^ особистих селянських госпо-дарств для цшей сощального страхування. Розглянуто, з врахуванням досягнень за-рубiжноl науки та практики, можливi шляхи залучення члешв особистих селянських господарств до фшансово! участ у системi загальнообов'язкового державного сощального страхування через запровадження шльгових режимiв сплати страхових внес-юв та зменшення пенсшного вжу для ще! категори самозайнятого населення.
Ключовг слова: зайнятють, особисте селянське господарство, единий внесок, пеншя, сощальне страхування.
Постановка проблеми. Залучення члешв особистого селянського гос-подарства до системи сощального страхування було 1 залишаеться вкрай складною проблемою. Причин цьому е багато. Найбшьш вагомими серед них е незначна частка надходжень вщ реал1зацп продукцп власного виробництва в сукупних доходах в багатьох господарствах, а також неможливють встано-вити дохщ члешв господарства, оскшьки ОСГ розглядають як домогосподар-ство сшьсько! мюцевосп, до складу якого можуть входити особи, яю: працю-ють офщшно в шших галузях економжи; не повшстю декларують сво! доходи, частково отримуючи заробггну плату в "конвертах"; живуть на сощальну допомогу або пенсто; працюють офщшно або неофщшно за кордоном 1 тлн.
Попри це, вже тривалий час в Укра!ш саме на особист селянсью господарства припадае майже 50 % вироблено! сшьськогосподарсько! продукцп. Тому пошук шлях1в вир1шення питань, яю лежать у площиш сощального страхування селян, а це стосуеться насамперед визначення статусу останшх як учасниюв фшансування системи сощального страхування (через сплату
страхових внесюв), е надзвичайно актуальним. Адже, в шшому раз^ значна частина сшьського населення, для якоï зайняпсть у власних господарствах трактуеться як основна, залишатиметься практично позбавленою соцiального захисту у випадку повно^ частковоï чи тимчасовоï втрати працездатносп, до-помоги з безробптя, i, за умови збереження положень сучасного пенсшного законодавства, у майбутньому буде позбавлена пенсшних виплат.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Рiзнi аспекти розвитку й ведення особистих селянських господарств в Украш розглянуто у роботах В. Гаркавого, В. Дiесперова, М. Дубшшо^ П. Макаренка, Л. Мельника, В. Месель-Веселяка, О. Онищенка, П. Саблука, С. Свиноуса, О. Шпичака й ш. Проте питання щодо залучення членiв особистих селянських господарств до системи загальнообов'язкового державного сощального страхування у вгт-чизнянiй науковiй лiтературi не набули достатнього висвiтлення.
Мета i завдання дослвдження. Метою дослщження е пошук можли-вих шляхiв залучення членiв особистих селянських господарств до фшансо-воï участi у системi загальнообов'язкового державного соцiального страхування, оскшьки саме це виступае передумовою отримання соцiальних страхових виплат. Виходячи iз сформульованоï мети, основним завданням е обгрун-тування необхщносп здiйснення розподiлу особистих селянських господарств для щлей сощального страхування з врахуванням досягнень зарубiж-ноï науки та практики.
Виклад основного матерiалу. Вихiдним моментом дослщження пи-тань щодо участi селян в системi соцiального страхування е визначення i на-лежне розмежування селянства на групи, якi можуть бути, зобов'язанi бути i е учасниками системи сощального страхування. Для здшснення зазначеного розподшу вважаемо за дощльне подати трактування сутностi поняття "селянин" як в зарубiжнiй, так i у вiтчизнянiй лггературь
У хрестоматiйнiй роботi з "селянознавства" англiйського вченого Т. Шанiна селянином вважають дрiбного сiльськогосподарського виробника, який, використовуючи простi знаряддя i працю членiв своеï сiм'ï, працюе на задоволення своïх потреб i виконання зобов'язань стосовно тих, що володь ють полiтичною та економiчною владою [1, с. 5]. Поруч з тим, наголошено на iснуваннi селянського господарства як багатовимiрноï одиницi соцiальноï ор-ганiзацiï, в якiй економiчна дiяльнiсть тiсно переплетена з юнуванням шм'ц господарювання на землi е основним джерелом засобiв до юнування; куль-турний розвиток тiсно прив'язаний до способу життя малоï сшьсь^ спшьно-ти; постiйне полiтичне, культурне та економiчне пiдпорядкування селян "неселянам" (тобто, усунення селян вщ сощальних джерел влади).
Британська енциклопедiя (Britannica) дае визначення селянина, як будь-якого члена класу осiб, як обробляють землю, будучи дрiбними землев-ласниками або найманими сiльськогосподарськими робгтниками [2]. При цьому вказують на натуральний характер селянських господарств, ïх неефек-тивнiсть в ринковiй економщ та, як наслiдок, з тдвищенням iндустрiалiзацiï суспiльства ïх зникнення або перетворення на бiльшi товарнi господарства.
Подiбне трактування селянина подае i Оксфордський тлумачний словник: бщний дрiбний фермер з низьким сощальним статусом, який володiе або орендуе невелику дшянку землi для вирощування продукцп; сшьськогоспо-дарський робiтник, зайнятий в натуральному господарст в бiдних кра1нах [3]. Отже, можна стверджувати, що в розвинених кра1нах сучасне означення зводиться до трактування селянина як до дрiбного фермера, головною метою якого е отримання прибутку вщ свое1 дiяльностi, або як найманого сшьсько-господарського працiвника, який працюе на основi контракту за винагороду. Отже, в обох випадках 1х можна розглядати як платникiв податкiв та учасни-кiв обов'язково1 системи сощального страхування. У вичизнянш ж енцикло-педичнiй лiтературi селянином вважають жителя села, основним заняттям якого е обробггок землi [4, с. 119].
Законодавча база Укра1ни розмежовуе селян, зайнятих у власних гос-подарствах на члешв особистих селянських та фермерських господарств через трактування понять цих господарств. Так, особисте селянське господар-ство - це господарська дiяльнiсть, яка проводиться без створення юридично! особи фiзичною особою шдивщуально або особами, яю перебувають у сь мейних чи родинних вщносинах i спiльно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, перероблення i споживання сшьсько-господарсько! продукцп, реалiзацп 1! надлишкiв та надання послуг з викорис-танням майна особистого селянського господарства, зокрема й у сферi сшьського зеленого туризму [5].
Фермерське господарство, визначають як форму тдприемницько! дь яльностi громадян iз створенням юридично! особи, яю виявили бажання ви-робляти товарну сiльськогосподарську продукщю, займатися 11 перероблен-ням та реалiзацiею з метою отримання прибутку на земельних дшянках, нада-них 1м для ведення фермерського господарства [6].
Виходячи з наведених трактувань, як особист селянсью, так i фер-мерськi господарства провадять селяни, вщмшшсть же полягае лише у юри-дичному оформленнi господарюючо! одинищ. Однак, потрiбно зважати й на той факт, що за нишшшх реалш значна частика особистих селянських господарств мають незначш земельш надiли, якi не дають змогу 1м провадити то-варне виробництво. Попри те функщонують i такi, що мають чiтку ринкову орiентацiю (оскiльки реалiзацiя виготовлено1 продукцп становить основне джерело доходiв селянсько1 сiм'l), i при цьому вони не рееструються i не створюють юридичну особу.
Зпдно з принципами страхування, соцiальний страховий захист мо-жуть отримати лише п особи, якi сплачують страховi внески. Виходячи з цього, переважну частину селян, не сплачуючи страхових внесюв, не вважають учасниками системи сощального страхування, i вона не мае права на виплати iз фондiв сощального страхування. Останне видаеться цшком лопч-ним, осюльки покривати витрати з виплати допомоги в рамках сощального страхування для селян за рахунок шших джерел (наприклад, бюджетних кошпв), особливо за нишшньо1 економiчноl ситуацil, - нереально.
З шшого боку, значна частина громадян, йдеться про сiльських жите-лiв, як зайнят лише у сво!х господарствах, опиняеться без допомоги в разi захворювання, травмування, старостi тощо. А це, своею чертою, спричи-няеться до наявносп в державi сощального типу частини населення, практично позбавлено! дiевого соцiального захисту.
Пошук шляхiв залучення дрiбних землекористувачiв до системи сощального страхування е актуальною практично в ушх кра!нах Свропи, що зас-вiдчуе здшснений для Ради Свропи огляд систем сощального захисту ферме -рiв. За лопкою речей, якщо зайняпсть в сво!х господарствах для дрiбних зем-лекористувачiв е основною, то вони повинш, як i iнше професшно активне населення, сплачувати страховi внески. Але на практищ в багатьох державах цш категорп населення надаеться особливий статус, який проявляеться у пшьговш сплатi внескiв на сощальне страхування. Зокрема, для невеликих землекористувачiв може бути встановлено низький фжсований розмiр внес-кiв, або навпъ для землекористувачiв з низьким доходом звшьнення вiд спла-ти внесюв [7, с. 28].
Деякi держави навмисно для того, щоб не включати частини дрiбних землекористувачiв до системи сощального страхування, встановлюють мшь мальнi вимоги до акгавносп останшх у сво!х господарствах. Але, оскшьки визначити оподатковуваний дохiд, який за своею сутнютю вiдображае актив-шсть землекористувачiв, е вкрай складно, як пор^ залучення членiв таких господарств до системи сощального страхування встановлюють мшмальш розмiри господарства. Осiб, яю не пiдпадають пiд встановлений критерш, не вважають дрiбними землекористувачами, для яких цей вид дiяльностi е ос-новним, i для щлей соцiального страхування вони можуть бути вщнесеш до шшо! категорп ошб (найманий працiвник, пенсiонер тощо). При цьому, такi особи пiд час обчислення суми внесюв можуть враховувати доходи, отримаш вщ дiяльностi в своему господарств^ разом з шшими доходами [7, с. 29].
Проте вщкритим залишаеться питання, як правильно встановити мшь мальну величину доходу дрiбних землекористувачiв, з яко! сплачуватимуть внески на соцiальне страхування? Здебшьшого ця мiнiмальна величина не вь дображае реальних доходiв землекористувачiв, вона е лише вихщним припу-щенням, що прибутки, отриманi ними вщ мшмально! активностi в сво!х господарствах, дадуть потенцiйну змогу провадити за цей кошт подальше життя.
У багатьох европейських кра!нах встановлення мшмального внеску на соцiальне страхування здшснюеться в розмiрi, який буде в змозi заплатити кожна працююча особа. Такий мшмальний внесок встановлюеться виходячи з доходу, який дае змогу працездатнш особi провадити свое життя. Зазначе-ним доходом може бути для найманих пращвниюв встановлена законодав-ством мiнiмальна заробiтна плата, а для самозайнятих ошб (до числа яких потрапляють дрiбнi землекористувач^ - законодавчо визначений прожитко-вий мшмум. Проте, якщо жорстко застосовувати цю систему, значна частина ошб, яю обробляють невеликi дiлянки, не зможуть стати учасниками системи сощального страхування, оскшьки не матимуть змоги сплатити необхщно! величини страхових внесюв.
Заслуговуе на увагу вирiшення ще1 проблеми в Литв^ де невеликi зем-лекористувач^ якi отримують незначнi доходи, працюючи лише у сво1х гос-подарствах, кватф^ються як зайнятi в сшьському господарствi i шдпада-ють тд обмежений соцiальний захист, який покривае невелику кiлькiсть со-цiальних ризиюв у мiнiмальному розмiрi. З щею метою, для цiлей сощально-го страхування законодавчо встановлено чике розмежування зайнятих у сiльському господарствi на "фермерiв та членiв 1х шмей, якi працюють на фермi" та "невеликих землекористувачiв та дорослих члешв 1х сiмей". До фермерiв вщносять осiб, якi офiцiйно зареестрованi як платники податюв, у зв'язку з чим вони отримують повний сощальний захист. Вшх iнших, зайнятих в сшьському господарств^ квалiфiкують як дрiбних землекористувачiв. Останнi лише частково тдпадають пiд пенсiйний захист та захист у разi зах-ворювання, сплачуючи при цьому внески, значно менш^ нiж сплачують iншi категорп зайнятих. Проте така система е недосконалою, оскiльки зазначена нерiвнiсть породжуе зловживання: фермери трансформуються у невеликих землекористувачiв, з метою зменшення податкових платежiв та внескiв на со-цiальне страхування; дрiбнi землекористувачi не оприлюднюють сво1 доходи, отриманi вщ iнших видiв дiяльностi тощо [7, с. 31].
Цшком можливою е також ситуащя, коли через обставини (погане уп-равлiння, важкi захворювання, несприятливi клiматичнi умови, вiдмiннiсть доходiв в рiзнi пори року тощо) землекористувач може зазнати неоч^ваних витрат. У зв'язку з цим ниш в багатьох европейських кра1нах дрiбним земле -користувачам (поруч з шшими самозайнятими особами), перед якими поста-ли тимчасовi фiнансовi труднощi, органи сощального захисту надають корот-кострокове звшьнення вiд обов'язку сплати страхових внесюв з подальшою компенсацiею боргу зi сплати внескiв на сощальне страхування в перiод, коли 1х дохiд зросте. Якщо ж остання умова не буде виконана, то перюд, впро-довж якого особа не сплачувала страховi внески, виключаеться з 11 страхового стажу, що спричинить зменшення розмiрiв сощальних допомог [7, с. 33].
За даними Державно1 служби статистики Укра1ни, у 2012 р. в Укра1ш налiчувалось 5,1 млн сшьських домогосподарств, що мали у своему володшш або користуваннi землю. З них 23,7 % становили господарства iз земельною площею менше шж 0,25 га, 26,5 % - з надшами 0,26-0,50 га, 27,0 % - 0,511 га, 19,0 % -1,01-5 га, 3,5 % - господарства з площею землi понад 5,01 га [8, с. 13]. На наш погляд, за сучасних реалш земельш надши з площею до 0,25 га не можна вважати основним джерелом доходу для селянсько1 шм'1. Проте Законом "Про внесення змш до деяких закошв Укра1ни щодо зменшення впли-ву свггово1 фшансово1 кризи на сферу зайнятостi населення" вони фактично позбавленi права на сощальний захист.
З метою виправлення ситуацп пропонуемо для цiлей сощального страхування виокремити групу господарств з надшами до 0,25 га з сукупносп ОСГ i запровадити для них (за умови прийняття останшми ршення про ве-дення особистого господарства) пшьговий режим сощального страхування, який може проявлятися у встановленш для члешв цих господарств зменше-ного розмiру единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне
страхування. OKpiM цього, в pa3i y4acTi члешв цих господарств в системi со-цiального страхування надати 1м право виходу на пенсiю у вщ 55 роюв (за умови страхового стажу не менше 30 роюв, зокрема пiд час зайнятостi в такому господарствi не менше 15 роюв).
Якщо ж члени таких ОСГ не виявлять бажання провадити подальшу сшьськогосподарську дiяльнiсть у власних господарствах, здшснювати 1х реестращю як безробiтних з вiдтермiнyванням виплати допомоги з безробптя на 90 календарних дшв.
З метою залучення членiв ОСГ i3 земельними надшами понад 0,25 га до системи сощального страхування пропонуемо встановити для них пшьго-вий вiк виходу на пеншю у вiцi 55 роюв для чоловтв i жшок, за умови сплати единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування в пов-ному розмiрi та наявного страхового стражу менше шж 30 роюв, зокрема тд час зайнятосп в такому господарствi не менше 15 роюв поспшь. При цьому, враховуючи свiтовий досвщ, надати цiй категорп зайнятого населения на пе-рiод фiнансових трyднощiв право на короткострокове звiльнення вщ обов'язку сплати страхових внесюв з подальшою компенсацiею нагромаджено1 заборго-ваност впродовж певного визначеного перiодy. О^м цього, якщо члени цих господарств не оформлятимуть пенсiю в 55 роюв, продовжуватимуть провадити дiяльнiсть у власних господарствах i сплачуватимуть единий соцiальний внесок в повному розмiрi, пропонуемо збiльшити розмiр 1хньо1 майбутньо1 пенсп на 0,5 % за кожен наступний повний рж страхового стажу.
Для реалiзацil зазначених заходiв вважаемо за необхiдне активiзyвати масово-роз'яснювальну роботу фондiв соцiального страхування та створити на базi Пенсшного фонду комiсiю, яка здiйснюватиме перевiркy матерiально-го стану господарств, перед якими мають фiнансовi трyднощi.
Висновки. Отже, враховуючи сучасш реалп функщонування особис-тих селянських господарств в Укра1ш та свiтовий досвiд сощального страхування дрiбних землекористyвачiв, пропонуемо, з метою залучення селян до фшансово! участ в системi сощального страхування, здшснити розподiл ОСГ за розмiром земельно1 дiлянки, виходячи iз можливостi господарства провадити товарне виробництво, а також запровадити справляння единого соцiального внеску в зменшеному розмiрi для членiв найдрiбнiших господарств (з розмiром земельних надЫв до 0,25 га) та право виходу на пению у вщ 55 роюв для члешв ОСГ, яю сплачують единий сощальний внесок.
Л1тература
1. Великий незнакомец: крестьяне и фермеры в современном мире : пер. с англ. / Сост, Т. Шанина / под ред. А.В. Гордона. - М. : Изд. группа "Прогресс" - "Прогресс-Академия", 1992. - 432.
2. Peasant. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.britannica.com/EBchecked/ to-pic/448160/peasant.
3. Peasant. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.oxforddictionaries.com/defini tion/american_english/peasant.
4. Селянин. - Словник украшсько! мови. - В 11-ти т. - Т. 9, 1978. - 119 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sum.in.ua/s/seljanyn.
5. Закон Украши "Про особисте селянське господарство" вщ 15 травня 2003 року № 742-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15/ conv/print1337200855634315.
6. Закон Украши "Про фермерське господарство" вщ 9 червня 2003 року, № 973-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15/conv/print 1337200855634315.
7. Paul Schoukens. Securing social protection for farmers. Farmers' social protection in Serbia / Schoukens Paul // Albania and Macedonia set off against European best practices. - Council of Europe. European Communikation. - 2007. - 128 p.
8. Основш альськогосподарсью характеристики домогосподарств в сшьсьюй мсцевосп в 2012 рощ // Статистичний бюлетень. - К. : Вид-во Держслужби статистики Украши, 2012. - 81 с.
Дуб А.Р. Привлечение крестьян к финансовому участию в системе социального страхования
Обоснована необходимость осуществления распределения личных крестьянских хозяйств для целей социального страхования. Рассмотрены, с учетом достижений зарубежной науки и практики, возможные пути привлечения членов личных крестьянских хозяйств к финансовому участию в системе общеобязательного государственного социального страхования путем введения льготных режимов взимания страховых взносов и уменьшения пенсионного возраста для этой категории самозанятого населения.
Ключевые слова: занятость, личное крестьянское хозяйство, единый взнос, пенсия, социальное страхование.
Dub A.R. Theoretical aspects of attraction peasants to financial participation in the social insurance system
The distribution of the personal peasant economies for the aims of social insurance is substantiated in the article. The achievement of foreign science and practices of social security of peasants are considered. Introduction of preferential regimes collecting insurance contributions and reducing the retirement age for this category of self-employed individuals are considered as a possible ways of attracting members of the personal peasant economies to the financial participating in the system of obligatory state social security, considering the achievements of foreign science and practice.
Keywords: employment, personal peasant economy, consolidated payment, pension, social insurance.
УДК336.24:339.543 Доц. Н.В. Жмурко, канд. екон. наук;
студ. 1.-О.1.1лечко - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ СТЯГНЕННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖ1В В УКРА1Н1
Розкрито економ1чний змют та призначення митних платеж1в, здшснено анал1з основних проблемних моменпв 1х адмшютрування в Укра1ш, визначено типологию порушень шд час нарахування митних платеж1в, а також обгрунтовано прюритетш завдання задля виршення виявлених проблем та розроблення заход1в для забезпе-чення ягасного митного регулювання нацюнально!' економжи.
Ключовг слова: митш платежу митш органи, митна варпсть, код за УКТ ЗЕД, митне оформлення, митна експертиза, вв1зне мито, митний контроль.
Постановка проблеми. У сферi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi (да-лi - ЗЕД) податки е специфiчною монопольною цшою держави за послуги, що своею чергою, дае змогу найоптимальшше поеднати штереси платниюв податюв i держави. У ринкових умовах господарювання необхщним е спра-ведливе визначення оптимально1 величини податкового навантаження та ра-цюнального розподшу його мiж рiзними групами платникiв податкових пла-
