CC BY
4
УДК 616.12-008.331.1-039.13-073.97 DOI: 10.26565/2313-6693-2020-40-10
ЗАЛЕЖН1СТЬ ТРИВАЛОСТ1 1НТЕРВАЛУ QT(QTc), В1Д Р1ВНЯ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ПАЩСНТ1В З АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1СЮ
Цел1к Н. €, Мартиненко О. В., БЫьченко О. В._
Актуальшсть. Артерiальна ппертензш мае зв'язок з електричною нестабiльнiстю мiокарда та розвитком фатальних шлуночкових аритмiй. Однiею з основних причин електрично1 нестабiльностi мiокарда е негомогеннють процесiв реполяризаци в шлуночках, яку можна оцiнити шляхом вивчення тривалостi та дисперси QT штервалу.
Мета. Вивчення залежностi тривалостi штервалу QT (QTc) ввд рiвия артерiального тиску у пацiентiв з артерiальною гiпертензiею при стандартному та амбулаторному електрокардiографiчних дослвджениях.
Матерiали та методи. Обстежено 147 пащенпв, iз яких 124 хворих на артерiальну ппертензш, 23 - без артерiальноl ппертензи. Вiдповiдно до рiвня артерiального тиску пащенти були розподiленi на 5 груп: 1-ша група - нормальний або високий нормальний тиск на rai антигшертензивнох терапи -56 пащенпв (38,1 %), 2 група - 1-ий ступiнь aртерiaльноl ппертензи - 39 пащенпв (26,5 %), 3-я група - 2-ий стутнь - 22 пацiенти (15 %), 4 група - 3-ш стутнь - 7 пацiентiв (4,8 %), 5-а група -нормальний або високий нормальний тиск - 23 пащенти, що складае 15,6 % (група порiвняння, без артерiальноl ппертензи). Залежшсть тривалостi iнтервалу QT (QTc) ввд рiвня артерiального тиску проводилося за результатами аналiзу показник1в стандартного та холтеровського мошторувания електрокардiографiчних дослвджень i добового монiторування артерiального тиску.
Результати. Встановлена статистична значуща регресшна залежнiсть показник1в тривалостi мiнiмальних шчних iнтервалiв QT та коригованого QT: вiд ступеня артерiальноl ппертензи в 1 i 4 групах на рiвнi р < 0,05, що було виявлено на пiдставi t-тесту Ст'юдента для незалежних змiнних.
Висновок. Встановлена статистична значуща регресiйна залежнiсть показник1в мiнiмального iнтервалу QT шчного i мiнiмального коригованого iнтервалу Q^ нiчного ввд добового рiвня варiабельностi 1 систол1чного артерiального тиску, що вказуе на пряму залежнiсть показнишв iнтервалу QT та QTc ввд рiвня артерiального тиску.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: артерiальна гiпертензiя, подовжений iнтервал QT (QT^, амбулаторне монiторування електрокардiографiчного дослвдження, добове монiторування артерiального тиску, дисперая QT (QTс), вaрiaбельнiсть артерiального тиску
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Целiк Наталя бвгешвна, асистент кафедри виутршиьо! медицини, медичний факультет, Харкгвський нaцiонaльний уншерситет iмеиi В. Н. Каразгна, майдан Свободи, 6, Харкгв, Украша, 61022, e-mail: n.tselik@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6658-8359
Мартиненко Олександр Вггалшович, д.ф.-м.и., професор кафедри ппени та сощальши медицини, Харювський иaцiоиaльиий уигверситет iмеиi В. Н. Каразгна, майдаи Свободи, 6, Харкгв, Украша, 61022, е-mail: alexander.v.martynenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0609-2220
Бшьченко Олександр Вжторович, д.мед.и., професор кафедри виутршиьо! медицини, Хaркiвський иaцiоиaльиий уиiверситет iмеиi В. Н. Кaрaзiиa, провулок Балаюрева, 5, Харкгв, Украша, 61103, е-mail: ternef@med.edu.ua, RCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3313-2547
ВСТУП
Артер1альна гшертенз1я (АГ) залишаеться одним з основних модифшуемих фактор1в ризику серцево-судинних захворювань i значущою причиною смертност в загальнш популяци [1, 2].
Дослщження, яю були проведет в останньому десятир1чч1 показали, що ризик серцево-судинних ускладнень (ССУ) у
хворого з артер1альною гшертенз1ею (АГ) залежить, насамперед, вщ абсолютного р1вня артер1ального тиску (АТ). Це вщноситься не тшьки до показниюв АТ що були вим1ряш за методом Рива-Рочи, але й середшх показниюв при добовому мошто-руванш (ДМ) АТ [3, 4]. Середш показники, яю були отримаш при ДМАТ, точшше вщображають дшсний р1вень АТ та мають перевагу щодо прогнозу розвитку АГ та ll
© Целж Н. С, Мартиненко О. В. Бшьченко О. В., 2020
перебшу, а саме: ураження оргашв-мшеней виникнення серцево-судинних ускладнень та смертност [5, 6].
На сьогодш доведено, що АГ мае зв'язок з електричною нестабшьшстю мiокарда та розвитком фатальних шлуночкових аритмiй
[7, 8, 9,10].
Одшею з основних причин електрично! нестабшьносп мiокарда е негомогеннiсть процесiв реполяризаци в шлуночках, яку можна ощнити шляхом вивчення тривалостi та дисперси QT iнтервалу [11].
Дисперсiю штервалу QT (dQT), що е рiзницею мiж найбiльшим i найменшим значеннями iнтервалу QT у 12 стандартних вщведеннях електрокардiографiчного до-слiдження (ЕКГ), пропонуеться викорис-товувати в якостi чутливого маркера аритмогенносп мiокарда, так як ризик виникнення небезпечних для життя аритмiй у хворих з синдромом подовженого iнтервалу QT прямо пропорцшний вираженостi dQT [13].
Дослiдження при амбулаторному мошторуванш (АМ) ЕКГ електрофiзiо-логiчного феномену подовженого iнтервалу QT як незалежного предиктора фатальних порушень ритму, що призводять до передчасно! смертi [4, 5, 12, 13], дозволило визначати мшмальний, середнiй та максимальний коригований iнтервал QT та питому вагу подовженого штервалу QTс за добу [15].
Норматзащя АТ призводить до зниження загрози виникнення серцево-судинних ускладнень та смертность Це зниження вщносного ризику (ВР) е послщовним, незалежно вiд показникiв вихiдного АТ, рiвня кардiоваскулярного ризику (КВР), статi, вшу та етшчно! приналежностi, а також наявносп супутнiх захворювань [7].
На сьогодш проводяться вивчення залежносп тривалосп iнтервалу QT (QTc) у пащенпв з АГ вiд И ступеню, але отриманнi результати е неоднозначними. Враховуючи що АГ збшьшуе ризик розвитку фатальних шлуночкових аритмш, перспективнiсть розв'язання дано! залежностi залишаеться актуальною.
МЕТА
Мета роботи — вивчити залежшсть тривалостi iнтервалу QT вiд рiвня
артерiального тиску у пащенпв з артерiальною гiпертензiею при стандарт-
ному i амбулаторному електрокардю-графiчному дослiдженнi та добовому мошторуванш артерiального тиску.
Дослiдження виконано в рамках науково-дослщницько! роботи «Фармаколопчш та iнтервенцiйнi пiдходи до терапп пацieнтiв з порушеннями серцевого ритму та артерiальною riпертеюiею», номер державно! реестраци 0116U000973.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
На базi КНП «Мiська полшлшша № 24» Харювсько! мюько! ради обстежено 147 пащенпв (100 жшок та 47 чоловiкiв), середнiй вш 59,3 ± 8,7 рокiв.
Обстежено всього 147 пащенпв, в тому чи^ 124 хворих на АГ, 23 - без АГ. Групи були репрезентативш по стал та вшу.
В обстежених групах спостереження рiвень систолiчного артерiального тиску (САТ) шд час першого вiзиту коливався в межах 95-170 мм. рт. ст., дiастолiчного артерiального тису (ДАТ) - в межах 60110 мм. рт. ст. Вщповщно до рiвня офiсного АТ пацiенти були розподшеш наступним чином: нормальний або високий нормальний тиск - 23 пащенти, що складае 15,6 % (група порiвняння, без АГ), нормальний або високий нормальний тиск на rai антигшертензивно! терапп' (АГТ) - 56 пащенпв (38,1 %), 1-ий ступiнь АГ - 39 пащенпв (26,5 %), 2-ий ступiнь — 22 пацiенти (15 %), 3-ш ступiнь — 7 пащенпв (4,8 %).
Залежно вщ ступеня ураження оргашв-мiшеней, АГ I стади встановлена у 9 ошб (7,3 %), II стади - у 99 осiб (79,8 %), III-i стади — у 16 осiб (12,9 %), серед пащенпв з АГ.
В групах спостереження iшемiчна хвороба серця (1ХС) була виявлена у 31 пацiента (21,1 %), в тому числк стабшьна стенокардiя напруги — у 25 (17,0 %), шсляшфарктний кардiосклероз — у 6 оаб (4,1 %). При аналiзi наявностi серцево! недостатностi встановлено, що у 100 хворих (68 % вщ загально! кiлькостi обстежених) хрошчна серцева недостатнiсть (ХСН) I функщонального класу за NYHA (ФК ХСН) зареестрована у 42 пащенпв (28,6 %), II ФК — у 53 хворих (36,1 %), III ФК — у 5 (3,4 %).
Критерiями включення у дослщження були: вiк вiд 30 до 80 роюв; АГ I -III стади, рiвень офiсного АТ > 140 мм. рт. ст., або нижче, на тлi застосування пащентом АГТ,
але < 220 мм p^ ст. та /або ДAT > 90 мм p^ ст. але < 120 мм. p^ ст.
Kpитеpiями виключення iз дослщження 6УЛИ: гостpi сеpцево-сyдиннi зaхвоpювaння, стабшьна стенокapдiя нaпpyження IV ФK, IV ФK ХСН за NYHA, з поpyшенням фyнкцiï щитоподiбноï залози, фiбpиляцiя пеpедсеpдь, сyпyтнi iнфекцiйнi, онкологiчнi зaхвоpювaння, хpонiчнi зaхвоpювaння в стaдiï зaгостpення та декомпенсaцiï.
Для оцiнки pезyльтaтiв aмбyлaтоpного EKr пpоведено aнaлiз тpивaлостi iнтеpвaлy QT, коpиговaного iнтеpвaлy QT (QTo) та dQT та dQ^ y пaцieнтiв rpyn обстеження.
^и пpоведеннi aнaлiзy AMEKr викоpистaно добов^ деннi та нiчнi показники iнтеpвaлy QT та QTс шляхом поpiвняння сеpеднiх, максимальних, мiнiмaльних покaзникiв, диспеpсiï та питомо1' ваги вище ноpми за добу подовженого iнтеpвaлy QT^
За клaсифiковaний yкоpочений ^ийма-ли iнтеpвaл QTс < 320 мс, ноpмaльний > 320 мс та < 430 мс для пaцieнтiв чоловiчоï стaтi, та < 450 мс, для пaцieнтiв жiночоï стат^ клaсифiковaний подовжений вважався iнтеpвaл Q^ > 430 мс та > 450 мс, в залежност вщ стaтi пaцieнтa [б].
Для aнaлiзy диспеpсiï iнтеpвaлy QT (dQT), яка вiдобpaжae неодноpiднiсть шлуночково1' pеполяpизaцiï мiокapдa, визначалась piзниця мiж найбшьшим i найменшим значеннями iнтеpвaлy QT y 12 em^^pTO^ вiдведеннях EKr, диспеpсiя коpиговaного iнтеpвaлy QT (dQTc) обчислювалася за фоpмyлою визначення dQT до коpиговaних iнтеpвaлiв QT. Пpи викоpистaннi автоматичного методу обpобки EKr кpитеpieм веpхньоï межi ноpмaльного значення dQT вважалось 50 мс. Поpогове значення 50 мс, за даними D. Dabar i спiвaвтоpiв (1996), e пpедиктоpом paптовоï сеpцевоï смеpтi (РСС).
Для ощнки покaзникiв ДMAT викоpистaнi сеpеднi величини систолiчного, дiaстолiчного, пульсового AT, пульсу за день i шч, а також показники вapiaбельностi (Bap) 1, 2, 3 для CAT, flAT - добов^ денш, нiчнi.
Показник вapiaбельностi AT визначався як стaндapтне вiдхилення коливань AT в^одовж доби вiд його сеpеднього piвня. Вважають, що вapiaбельнiсть AT може вiдобpaжaти змiни кpовопостaчaння житге-во важливих оpгaнiв i бути самостшним
пpедиктоpом pизикy pозвиткy piзномaнiт-них ускладнень Ar [17].
Зазначеш показники отpимaно в умовах pеaльноï життeдiяльностi i тому вищi за величини ктшчного AT одного або декшькох yсеpеднених вимipiв.
Cеpеднi значення CAT, flAT, сеpеднього пульсового AT та сеpеднього пульсу визначалися як сеpедньоapифметичнi значення AT. В якост ноpмaльного piвня сеpедньоденного тиску ^иймався тиск
< 135/85 мм p^ ст., сеpедньонiчного
< 120/70 мм. p^ ст. Пiдвищеним вважався AT бшьше 140/90 мм pт. ст. та 125/75 мм p^ ст. в денний та шчний час, вщповщно [б, 12].
За ноpмaльний piвень сеpеднього пульсового AT вважався тиск < 46 мм p^ ст., за тдвищений > 53 мм pт. ст. [4, 5, 13]. За ноpмaльнi величини сеpедньоï 4CC в активний œp^ доби бpaлися 75-85 yдapiв за хвилину, пiд час сну 55-65 уд. за хвилину, тaхiкapдieю вважалася 4CC > 90 уд. хв., бpaдикapдieю < 40 уд. хв. [6, 16].
Для ^оведення aнaлiзy зaлежностi тpивaлостi iнтеpвaлy QTc вщ piвня офiсного AT пaцieнти були pозподiленi на 5 гpyп за piвнем офiсного AT: 1 Tpyrn (56 осiб) -ноpмaльний та високий ноpмaльний AT на rai ArT, 2 гpyпa (39) - Ar 1-го ступеня, 3 Tpyrn (22) - Ar 2-го ступеня, 4 Tpym (7) -Ar 3-го ступеня, 5 Tpym (23) - без Ar.
Bикоpистовyвaвся iнтеpвaл QT та iнтеpвaл QTс, коpиговaний за фоpмyлою Базетта [11], iз застосуванням комбшо-ваного холтеpовського монiтоpy EKr та AT - «Kapдiосенс AT», Укpaïнa, XAI. Pозpaхyнок показниюв пpоводився за допомогою пpогpaми «KapдiоCенс».
Пpи пpоведеннi статистичного aнaлiзy даних викоpистовyвaлися нaстyпнi показники: х - сеpеднe значення та s -стaндapтне вiдхилення, p - piвень статистично1' знaчyщостi. Поpiвняння покaзникiв, що вивчалися y пaцieнтiв в ^упах спостеpеження, пpоводили наступними методами: дж^им^ащ^го aнaлiзy, методом головних компонент, пpоцедypи множинно1' pегpесiï. Для визначення статистично значимих piзниць кiлькiсних покaзникiв BAP1 CAT y видiлених гpyпaх був викоpистaний непapний t-кpитеpiй Cт'юдентa для незалежних змшних. Cтaтистично достовipними данш пpиймaлися пpи piвнi
3HaHHM0cri p < 0,05. Po3paxyHKH BHKOHyBa^Hca 3a gonoMororo nporpaMH IBMSPSSStatistics 20.
PE3y^bTATH TA OETOBOPEHHfl
npH npoBegeHHi K0M6ÍH0BaH0r0
xonTepoBcbKoro MoHiTopyBaHHa EKr Ta AT 3a$ÍKCOBaHO 78 noKa3HHKÍB.
^HCKpHMÍHaHTHHH aHani3 noKa3aB, ^o
CTaTHCTHHHy 3Hany^icTb cepeg BHMipaHHx 78
noK33HHKiB MaroTb TinbKH 10 noKa3HHK!B:
1) 4 noKa3HHKa gna QT (QTc) - dQT HiHHa, MaKCHMa^bHHH QTc go6oBHH, MimManbHm QT híhhhh, MimManbHm QTc híhhhh;
2) 6 noK33HHKÍB gna AT - cepegHi CAT, flAT Ta nynbcoBHH AT híhhí, Bap 1 CAT go6oBa, Bap 1 CAT geHHa, Bap 3 CAT geHHa.
B Ta6nH^ 1 npegcTaBneHa 3ane^HicTb TpHBanocri irn-epBany QTc EKr Big piBHa AT.
3a^e^HÍCTb TpiBa.nocTÍ iffrepB&ny QTc EKr Big píbhh AT
Ta6nH^ 1
rpyna 1 HopManbHHH AT Ha Tni ArT (n = 56) rpyna 2 Ar I cryneHfl (n = 39) rpyna 3 Ar II cryneHH (n = 22) rpyna 4 Ar III cryneHa (n = 7) rpyna 5 Ee3 Ar (n = 23)
x s x s x s x s x s
QT, mc 372 21,9 367 24,8 371 25,2 377 21,2 361 26,4
QTc, mc 395 22,7 401 26,0 395 24,4 413 14,8 394 17,0
dQT, mc 31 11,9 33 11,0 33 12,5 29 13,2 29 12,4
dQTc, mc 33 3,4 36 12 35 14,6 32 14,1 32 13,6
x - cepedHe apu^MemmHe; s- cmaHdapmHe BÍdxuneHm; QTc - Kop^oBamü QT;d QT, dQTc - ducnepcw mmepBany QT
npn aHanÍ3i inrepBany QT EKr
HaM6inbmHH noKa3HHK TpHBanocri iHTepBany QT Ta QTc, BCTaHoBneHHH b 4 rpyni, y naцieнтiв 3 Ill CTyneHeM Ar, a HaaMeHmHH, b Me^ax HopMH b 5 rpyni, rpyni nopiBHaHHa, ane CTaTHCTHHHo 3HaHHMoi 3aKoHoMipHocTi m™ noKa3HHKaMH y naujeHTÍB rpyn cnocrepe^eHHa He BcraHoBneHo.
noKa3HHKH gHcnepcii dQT Ta dQTc EKr 6ynH igeHTHHHi b 4 Ta 5 rpynax Ta e
HaHMeHmHMH, b nopiBHaHHi aHanoriHHHMH noKa3HHKaMH y xBopHx iHmHx rpyn.
^ogeH 3 noKa3HHKiB, oTpHMaHHx npn CTaHgapTHoMy EKr, He 6yB CTaTHCTHHHo 3Hany^HM.
AHani3 oTpHMaHHx 10 noKa3HHKiB
oTpHMaHHx npu AM EKr Ta flM AT MeTogoM
ronoBHHx KoMnoHeHT, noKa3aB, ^o:
1. flna noacHeHHa 85,4 KoBapiauji 4 noKa3HHKiB QT (QTc) gocHTb TinbKH 2-x ^aKTopÍB (gHB. Phc. 1).
6000 5500 W00 J500 1000 3500
s
4 moo
I 2500
ÜJ
2000 1500 1000
500
o
-500
Eigenvalues or covariancc malrix Activo variables on:v
68 20%
1%
_ __ 5.68%
2.0 25 3 0 Eigenvalue number
Phc. 1. B^acHi 3HaneHHH KOBapiauinHOi мaтрнцi noKa3HiiKÍB QT (QTc)
2. Для пояснення 95,5% KOBapia^i' 6 показниюв АТ досить тшьки 2-х факторiв (див. Рис. 2).
150 100 350 300 250 300 150 100 50 О -60
Eigenvalues о* covanance mal rix Active variables only
SO 8S%
1<П 50%
S3 72% _____ 35% .26% 17%
3 4
Eigenvalue number
Рис. 2. Власш значення ковар1ац1йно1 матрицi показникчв АТ
За допомогою процедури множинноi регресп встановлено зв'язок мiж вказаними показниками QT (QT^ i АТ. Статистично значущими виявляються тiльки два показника, а саме, — мшмальний QT шчний i мiнiмaльний Q^ нiчний, якi на piвнi р < 0,05 i зi стандартною помилкою менше 5 % можуть бути передбачеш на пiдстaвi величини Вар 1 САТ добовий за формулою:
QT (QT^ = 2,27 * (Вар 1 САТ добовий) + 380,8 Оскшьки коефщент Вар 1 САТ добовий позитивний, то його збшьшення призводить до подовження мiнiмaльного iнтеpвaлу QTс нiчного при незмшному мiнiмaльному iнтеpвaлу QT шчному. В таблицях 2 i 3 представлеш результати отриманих даних, в тому чи^ i 10 показниюв, якi мали статистичну знaчущiсть.
Таблиця 2
Залежшсть тривалостi iнтервалу QTc вiд р1вня АТ
Група 1 нормальний АТ на тл1 АГТ (n = 56) Група 2 АГ I ступеня (n = 39) Група 3 АГ II ступеня (n = 22) Група 4 АГ III ступеня (n = 7) Група 5 без АГ (n = 23)
х s х s х s х s х s
Добовий QTc max, мс 504 32,3 498 29,8 513 28 487 33,2 502 35,9
Шчний QT min, мс 349 36,6 343 32,5 345 30,1 337 29,7 357 30,3
Шчний QTc min, мс 377* 33,3 377 28 376 28,1 403* 45,5 379 21,3
Шчна dQT, мс 105 59,5 103 43,5 111 49,8 107 50,8 128 122, 4
Добова dQT^ мс 159 62,2 157 52,5 165 55,4 153 82,1 165 61,7
Денна dQT^ мс 148 54,5 152 48,7 158 58,3 145 75,1 152 55,9
Середньдобовий QTc, мс 415 22,4 409 49,7 421 26,8 430 17,5 412 14,3
СеpедньоденнийQTc, мс 416 17,7 417 19,0 416 32,0 427 16,4 413 14,4
Середньошчний QTc, мс 417 21,1 414 24,4 422 32,7 435 23,7 410 16,6
QTc, мс, ЕКГ 395 22,7 401 26,0 395 24,4 413 14,8 394 17,0
Питома вага Q^ вище норми добове, % 8 14,2 10 16,0 17 26,0 21 30,6 4 6,4
Питома вага Q^ вище норми денне, % 8 2,0 10 16,2 16 26 18 29,1 4 5,7
Питома вага Q^ вище норми шчне, % 8 21,1 9 23,0 18 30,1 27 38,3 1 2,4
х - середне арифметичне; s - стандартне eidxuneHrn; QTc - коригований QT, AQTc - дисперая коригованого ттервалу QT при ДМАТ, dQTc - дисперая коригованого QT ЕКГ,САТ - сисmолiчний артерiальний тиск, ДАТ -дiастолiчний артерiальний тиск, ДМАТ - добове монторування артерiального тиску *р < 0,05 при порiвняннi мiж собою 1 та 4 груп, непарний критерш Ст'юдента
Зпдно з проведеним статистичним анатзом встановлена статистична значуща регресiйна залежнiсть показникiв тривалост мiнiмального iнтервалу QT та QTc нiчних вiд ступеню АГ в 1 i 4 групах на рiвнi р < 0,05, що було виявлено на пiдставi t-тесту Ст'юдента для незалежних змiнних.
При порiвняннi середньодобових, середньоденних та середньошчних штер-валiв QTc при холтеровському моштору-ванш ЕКГ та iнтервалу QTc, при амбулаторному ЕКГ, збер^аеться однакова закономiрнiсть: найбiльший показник
вiдмiчаeться в груш 4 (АГ 3 ступеню), найменший в 5 груш (група порiвняння), але статистично значима достовiрнiсть вщсутня.
При порiвняннi показника дисперси штервалу QTc при АМЕКГ статистично! закономiрностi не виявлено.
Встановлено що iз збiльшенням ступеню АГ збiльшуeться рiвень питомо! ваги iнтервалу QTc вище норми: максимальний зареестрований в 4 груш (АГ III ступеню), а мшмальний в 5 групi (група без АГ), але статистично! достовiрностi не отримано.
Таблиця 3
Залежшсть середнiх показникчв САТ, ДАТ та варiабельностi САТ
вiд р1вня АТ
Група 1 Нормальний АТ на тл1 АГТ (n = 56) Група 2 АГ I ступеня (n = 39) Група 3 АГ II ступеня (n = 22) Група 4 АГ III ступеня (n = 7) Група 5 Без АГ (n = 23)
X s X s X s X s X s
Середнш САТ нчний 117* 10,8 126 14,7 132 14,6 142* 22,6 109 13,1
Середнш ДАТ шчний 67* 8,4 71 9,3 72 6,7 81* 13,4 64 6,5
Середнш пульсовий АТ шчний 51* 7,6 55 9,3 59 12,8 65* 8,1 45 8,5
ВАР 1 САТ добове 13,5* 2,5 15,3 2,8 16,4 2,6 18,0* 1,7 12,4 2,2
ВАР 1 САТ денне 13,1* 2,9 13,9 2,7 15,2 2,6 17,9* 1,8 11,9 2,1
ВАР 3 САТ денне 12,4* 2,7 13,2 2,4 14,3 2,7 15,9* 2,4 11,4 1,9
х - середне арифметичне; s - стандартне eidxuneHm; QTc - коригований ттервал QT, САТ - cucmoMiuHm apmepianbHm тиск, ДАТ - дiастолiчний артерiальний тиск, ДМАТ - добове монторування артерiального тиску * р < 0,05 при порiвняннi мiж собою 1 та 4 груп, непарний критерш Ст'юдента
3i збшьшенням ступеня АТ збшьшуються середш шчш показники САТ, ДАТ та пульсового АТ при ДМАТ.
Також, при збшьшенш ступеня АТ зареестровано збшьшення ВАР 1 добового, денного та ВАР 3 САТ денного.
Вщзначимо, що Вар 1 САТ добова достовiрно рiзнi в 1 i 4 групах на рiвнi р < 0,05, що було встановлено на пiдставi t-тесту Ст'юдента для незалежних змшних.
Не отримано переконливих даних, на користь верси взаемозв'язку залежносп штервалу QT (QTo) вщ ступеня АТ, але мае сенс подальшого вивчення його залежносп вщ ступеня ураження органiв - мшеней у пацiентiв з АГ.
ВИСНОВКИ
1. Рiвень iнтервалу Q^ на ЕКГ у 12 вщведеннях не вiдрiзнявся достовiрно у хворих з рiзним ступенем АГ.
2. Виявлено достовiрне збiльшення нiчного штервалу QTc min в групi хворих АГ з 3 ступенем за даними мошторування ЕКГ за Холтером.
3. Встановлена статистична значуща регресшна залежшсть показниюв мшмального iнтервалу QT шчного i мiнiмального iнтервалу Q^ нiчного вiд добового рiвня Вар 1 САТ, що вказуе на пряму залежшсть показниюв штервалу QT та QTc вщ рiвня АТ.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Перспективним у подальшому дослщ-женш вважаемо вивчення залежностi
тривалостi штервалу QT (QTc) вiд ступеня ураження органiв - мiшеней у пащенпв з АГ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Chow C. K., Teo K. K., Rangarajan S. et al. Prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in rural and urban communities in high-, middle-, and low-income countries. JAMA. 2013; 310 (9): 959968. DOI: 10.1001/jama.2013. 184182
2. Сиренко Ю. Н. Артериальная гипертензия и сердечно-сосудистый риск. Киев: Четверта хвиля; 2009. 159 с.
3. Blacher J., Evans A., Arveiler D. et al. Residual cardiovascular risk in treated hypertension and hyperlipidaemia: the PRIME Study. J. Hum Hypertens. 2010; 24 (1): 19-26. DOI: 10.1038/jhh.2009.34
4. Dolan E., Stanton A. V., Thom S. et al. Ambulatory blood pressure monitoring predicts cardiovascular events in treated hypertensive patients - an Anglo-Scandinavian cardiac outcomes trial substudy. J Hypertens. 2008; 27: 876-885.
5. Яблучанский Н. И., Мартыненко А. В., Мартимьянова Л. А.. Амбулаторная электрокардиография. Серия: для настоящих врачей. Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина; 2015; 113 с.
6. Breidthardt T., Christ M., Matti M., et al. QRS and QTc interval prolongation in the prediction of long-term mortality of patients with acute destabilised heart failure. Heart. 2007; 93 (9): 1093-1097. DOI: 10.1136/hrt.2006.102319
7. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018; 39 (33): 3021-3104. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy339
8. Сиренко Ю. Н.. Гипертоническая болезнь и артериальные гипертензии Донецк: Издатель Заславский А. Ю. 2011: 288 с.
9. Gao C., Yang D. Electrical inhomogeneity in left ventricular hypertrophy. Cell Biochem Biophys. 2014; 69 (3): 399-404. DOI: 10.1007/s12013-014-9850-6
10. Dimopoulos S., Nicosia F., Donati P. et al. QT dispersion and left ventricular hypertrophy in elderly hypertensive and normotensive patients. Angiology. 2008; 59 (5): 605-612.
DOI: 10.1177/0003319707310276
11. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование. 4-е издание. М.: ИД т «МЕДПРАКТИКА-М»; 2017: 504 с.
12. Al-Khatib S. M., Stevenson W. G., Ackerman M. J. et al. 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society [published correction appears in J Am Coll Cardiol. 2018 Oct 2; 72 (14): 1760]. J Am Coll Cardiol. 2018; 72 (14): e91-e220. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.10.054
13. Antzelevitch C., Oliva A. Amplification of spatial dispersion of repolarization underlies sudden cardiac death associated with catecholaminergic polymorphic VT, long QT, short QT and Brugada syndromes. J Intern Med. 2006; 259 (1): 48-58. DOI: 10.1111/j.1365-2796.2005.01587 "
14. Zareba W., Cygankiewicz I. Long QT syndrome and short QT syndrome. Prog Cardiovasc Dis. 2008; 51 (3): 264-278. DOI: 10.1016/j.pcad.2008.10.006
15. Цел1к Н. £., Шмщт О. Ю., Мартиненко О. В., Яблучанський М. I. Розподш тривалосп штервалу QTc за даними амбулаторного мошторування ЕКГ у хворих з гшертошчною хворобою в залежносп ввд клшчних проявiв. Вюник Харшвського ушверситету iменi В. Н. Каразша, Сергя «Медицина». 2017; 33: 34-39 с.
16. Диагностика та лжування екстрасистоли та парасистоли. Рекомендацп Робочо! групи з порушень ритму серця Асощацп кардюлопв Украши. Кшв. 2012: 20-21 с.
17. Mezue K., Goyal A., Pressman G. S., Matthew R., Horrow J. C., Rangaswami J. Blood pressure variability predicts adverse events and cardiovascular outcomes in SPRINT. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018; 20 (9): 1247-1252. DOI: 10.1111/jch.13346. Epub 2018 Jul 9
REFERENCES
1. Chow CK, Teo KK, Rangarajan S, et al. Prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in rural and urban communities in high-, middle-, and low-income countries. JAMA. 2013; 310(9): 959-968. DOI: 10.1001/jama.2013. 184182
2. Sirenko YuN. Arterialnaya gipertenziya i serdechno-sosudistyy risk. Kiyev: Chetvertaya volna; 2009. 159 s.
3. Blacher J, Evans A, Arveiler D, et al. Residual cardiovascular risk in treated hypertension and hyperlipidaemia: the PRIME Study. J Hum Hypertens. 2010; 24 (1): 19-26. DOI: 10.1038/jhh.2009.34
4. Dolan E, Stanton AV, Thom S, et al. Ambulatory blood pressure monitoring predicts cardiovascular events in treated hypertensive patients - an Anglo-Scandinavian cardiac outcomes trial substudy. J Hypertens. 2008; 27: 876-885.
5. Yabluchanskyi N1, Martynenko AV, Martymianova LA. Ambulatornaia elektrokardyohrafyia. Seryia: dlia nastoiashchykh vrachei. - Kh.: - KhNU imeni. V. N. Karazyna, 2015; 113.
6. Breidthardt T, Christ M, Matti M, et al. QRS and QTc interval prolongation in the prediction of long-term mortality of patients with acute destabilised heart failure. Heart. 2007; 93 (9): 1093-1097. DOI: 10.1136/hrt.2006.102319
7. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018; 39 (33): 3021-3104. Doi: 10.1093/eurheartj/ehy339
8. Sirenko YuN. Gipertonicheskaya bolezn' i arterial'nyye gipertenzii Donetsk: Izdatel' Zaslavskiy AYU. 2011: 288 s.
9. Gao C, Yang D. Electrical inhomogeneity in left ventricular hypertrophy. Cell Biochem Biophys. 2014; 69 (3): 399-404. DOI: 10.1007/s12013-014-9850-6
10. Dimopoulos S, Nicosia F, Donati P, et al. QT dispersion and left ventricular hypertrophy in elderly hypertensive and normotensive patients. Angiology. 2008; 59 (5): 605-612. DOI: 10.1177/0003319707310276
11. Makarov LM. Kholterovskoye monitorirovaniye. 4-ye izdaniye. M.: ID t «MEDPRAKTIKA-M»; 2017: 504 s.
12. Al-Khatib SM, Stevenson WG, Ackerman MJ, et al. 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society [published correction appears in J Am Coll Cardiol. 2018 Oct 2; 72 (14): 1760]. J Am Coll Cardiol. 2018; 72 (14): 91-220. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.10.054
13. Antzelevitch C, Oliva A. Amplification of spatial dispersion of repolarization underlies sudden cardiac death associated with catecholaminergic polymorphic VT, long QT, short QT and Brugada syndromes. J Intern Med. 2006; 259 (1): 48-58. DOI: 10.1111/j.1365-2796.2005.01587
14. Zareba W, Cygankiewicz I. Long QT syndrome and short QT syndrome. Prog Cardiovasc Dis. 2008; 51 (3): 264-278. DOI: 10.1016/j.pcad.2008.10.006
15. Tselik NE, Shmidt OY, Martinenko OV, Yabluchanskyi MI. Distribution of QT duration according to ambulatory ECG monitoring data in patients with hypertension depending on clinical manifestations. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series «Medicine». 2018; 35: 66-71. DOI: 10.26565/2313-6693-2018-35-10
16. Diahnostyka ta likuvannya ekstrasystoliyi ta parasystoliyi. Rekomendatsiyi Robochoyi hrupy z porushen rytmu sertsya Asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny. Kyyiv. 2012: 20-21 s.
17. Mezue K, Goyal A, Pressman GS, Matthew R, Horrow JC, Rangaswami J. Blood pressure variability predicts adverse events and cardiovascular outcomes in SPRINT. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018; 20 (9): 1247-1252. DOI: 10.1111/jch.13346. Epub 2018 Jul 9
DEPENDENCE OF QT (QTc) INTERVAL DURATION ON THE BLOOD PRESSURE LEVEL IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION
Tselik N. E., Martynenko O. V., Bilchenko O. V.
Introduction. Arterial hypertension is associated with electric instability of the myocardium and the development of fatal ventricular arrhythmias. One of the main causes for the electric instability of the myocardium is the in homogeneity of the ventricular repolarization processes, which can be estimated by studying QT interval duration and dispersion.
Objectives.To study the dependence of QT interval (QTc) duration on the level of blood pressure in patients with arterial hypertension using a standard ECG recording and an ambulatory ECG monitoring.
Materials and methods. Were examined147 patients, 124 of which with arterial hypertension and 23 without arterial hypertension. Patients were divided into 5 groups according to their blood pressure level: group 1 - normal or elevated blood pressure on a background of antihypertensive therapy: 56 patients (38.1 %), group 2 -grade 1 hypertension; 39 patients (26, 5 %), group 3 -grade 2 hypertension: 22 patients (15 %), group 4 -grade 3 hypertension: 7 patients (4.8 %), the fifth group - normal or elevated pressure: 23 patients, which is 15.6 % (comparison group, without arterial hypertension). The study of the dependence of QT interval (QTc) duration on the level of BP was carried out according to the analysis of the data of standard ECG, ECG Holter monitoring and 24-hour blood pressure monitoring.
Results. A statistically significant regression dependence of the duration of minimal nocturnal QT intervals and corrected QTc on the stage of arterial hypertension in groups 1 and 4 with p < 0.05 was establishedon the basis of Student's t-test for independent samples.
Conclusions. There was a statistically significant regression dependence of the minimum QT interval at night and the minimum corrected interval QTc at night on the daily level of variability 1 of systolic blood pressure, which indicates a direct dependence of the QT interval and QTc on blood pressure.
KEY WORDS: arterial hypertension, prolonged QT interval (QTc), ambulatory ECG monitoring, ambulatory blood pressure monitoring, QT dispersion (QTc), blood pressure variability
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Tselik Natalia, Assistant of Department, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Department of Internal Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine 61022, e-mail: n.tselik@karazin.ua, ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-6658-8359
Martynenko Alexander, D. Sc., Professor, Department of Hygiene and Social Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: Alexander.v.martynenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0609-2220
Bilchenko Oleksander, MD, Full Professor, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Square, Kharkiv, Ukraine, 61022. e-mail: ternef@med.edu.ua. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3313-2547
ЗАВИСИМОСТЬ ДЛИТЕЛЬНОСТИ ИНТЕРВАЛА QT (QTc), ОТ УРОВНЯ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Целик Н. Е., Мартыненко А. В., Бильченко А. В.
Актуальность. Артериальная гипертензия связана с электрической нестабильностью миокарда и розвитием фатальных желудочковых аритмий. Одной из основных причин электрической нестабильности миокарда является негомогенность процесов реполяризации в желудочках, которую можно оценить путем изучения продолжительности и дисперсии интервала QT.
Цель. Изучение зависимости продолжительности интервала QT (QTc) от уровня артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией при стандартном ЭКГ и амбулаторном ЭКГ.
Материалы и методы. Обследовано 147 пациентов, из которых 124 человека с артериальной гипертензией, 23 - без артериальной гипертензии. В соответствии с уровнем артериального давления пациенты были разделены на 5 групп: 1-я группа - нормальное или высокое нормальное артериальное давление на фоне антигипертензивной терапии - 56 пациентов (38,1 %), 2 группа - 1-я степень артериальной гипертензии - 39 пациентов (26,5 %), 3-я группа - 2-я степень - 22 пациента (15 %), 4 группа - 3-я степень - 7 пациентов (4,8 %), 5-а группа - нормальное или высокое нормальное артериальное давление - 23 пациента, что составляет 15,6 % (группа сравнения, без артериальной гипертензии). Зависимость продолжительности интервала QT (QTc) от уровня артериального давления определялась по результатам анализа показателей стандартного и холтеровского мониторирования электрокардиографических обследований, а также суточного мониторирования артериального давления.
Результаты. Установлена статистически значимая регрессионная зависимость показателей продолжительности минимальных ночных интервалов QT и корригированного Q^ от степени артериальной гипертензии в 1 и 4 группах на уровне р < 0,05, что было виявлено на основании t -теста Стъюдента для независимых переменных.
Выводы. Установлена статистически значимая регрессионная зависимость показателей минимального интервала QT ночного и минимального корригированного интервала Q^ ночного от суточного уровня вариабельности 1 систолического артериального давления, что указывает на прямую зависимость показателей интервала QT и QTc от уровня артериального давления.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: артериальная гипертензия, удлиненный интервал QT ЮТс), амбулаторное мониторирование электрокардиографического обследования, суточное мониторирование артериального давления, дисперсия QT ЮТс), вариабельность артериального
ИНФОРМФЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Целик Наталя Евгеньевна, ассистент кафедры внутренней медицины, медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6, Харьков, 61022, Украина, e-mail: n.tselik@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6658-8359
Мартыненко Александр Витальевич, д.ф-м.н., профессор кафедры гигиены и социальной медицины, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6, Харьков, 61022, Украина, е -mail: alexander.v.martynenko@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0609-2220
Бильченко Александр Викторович, д.мед.н., професор кафедри внутринней медицины, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6, Харьков, 61022, Украина, пер. Балакирева, 5, Харюв, Украина, 61103, е-mail: ternef@med.edu.ua. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3313-2547
