CC BY
25
АктуальН проблеми сучасно! медицины
УДК 616.12 - 008.331.1:616.7 - 002.18:613.25] - 036 - 08 Танас О.В., Хухлна О.С.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ПАЦ16НТ1В З ОСТЕОАРТРОЗОМ, ЕСЕНЦ1АЛЬНОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ16Ю ТА ОЖИР1ННЯМ
ВДНЗ УкраГни «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
В cmammi проанал'зовано дан добового мошторування арmерiального тиску у nau,ieHmie з остеоа-ртрозом, артерiальною гiпертензieю та ожирiнням. Встановлено, що nauieHmu з остеоартрозом, за умов приеднання коморб'дних захворювань, характеризуються вищими середньонтегральними значеннями артерiального тиску та збльшенням вар'абельностi АТ. Виявлено, що коморб'дн'ють iз ожирiнням сприяе зростанню середнього САТ в денн години на 10,3% (р<0,05), а в нЫн'1 години на 14,4% (р<0,05), що призводить до зб'тьшення ктькостi паuieнтiв iз наявнстю несприятливих цир-кадних ритмiв артерiального тиску: «non-dippers» (44%), «night-peakers» (17%), «оver-dipper» (8%) в пор!внянн1' з хворими на ОА та АГ без ожирiння, а також у пор!внянн1' з патентами на ОА без супут-ньоГ патологи.
Ключов1 слова: артер1альний тиск, добове монггорування артер1ального тиску, остеоартроз, ожиршня, артер1альна ппертен^я. Стаття е фрагментом комплексноГ науково-до^дноГ роботи кафедри внутрiшньоi' медицини, клiнiчноi' фармакологи та професйних хвороб ВДНЗ УкраГни «Буковинський державний медичний унiверситет» «Особливот коморбiдного перебгу захворювань внутрiшнiх органiв: чинники ризику, механiзми розвитку та взаемообтяження, фармакотерапiя», № держ. ре-естрацп 0114U002475.
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) залишаеться одшею з найбтьш актуальних, складних та ком-плексних медико-со^альних проблем сучасноТ кардюлоги. АГ - розповсюджене хроычне захво-рювання, яке займае провщне мюце у структурi непрацездатносп, швалщизаци та смертност населення i являеться проблемою номер один у сучаснш кардюлош [1]. Поеднання остеоартрозу (ОА), АГ та ожиршня е дуже поширеним в сучас-ному суспшьсга [6,8,13]. Останн дослщження показали велику поширенють ОА у па^етчв з ожиршням та серцево-судинними захворюван-нями, що призвело до опису нового фенотипу ОА - метаболiчного синдрому (МС) - асоцшова-ного з ОА [10,15]. Цей зв'язок може бути обумо-влений, як загальними патогенетичними мехаш-змами, так i шшими зовшшыми факторами. В патогенезi ОА чималу роль в^грае неспецифiч-не запалення [15]. Обмеження фiзичноТ' активно-стi пацiентiв е важливим фактором, який збть-шуе ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) та ожиршня [6]. Хрошчний больовий синдром, викликаючи нейроендокринну вiдповiдь, нерiдко е причиною розвитку ускладнень у патента iз ССЗ [12]. Можливо, це пов'язано не ттьки iз сш-льними патогенетичними механiзмами розвитку, а й iз використанням нестероТдних протизапаль-них засобiв (НПЗЗ), якi застосовують в лiкуваннi ОА [17].
На сьогодшшнш день основним методом дiа-гностики пiдвищеного тиску та оцшки ефектив-ностi проведеного лiкування залишаеться одне або ктька вимiрiв артерiального тиску (АТ) про-тягом доби. Однак таю вимiрювання не дають повноТ iнформацiТ про 24-годинний профть АТ. Дiагностичну цiннiсть представляють не ттьки традицшш разовi вимiрювання АТ, але i величи-ни АТ пщ час сну, фiзичних, розумових наванта-
жень, на рiзних термшах пiсля прийому препара-тiв i т.д. [4]. Таку iнформацiю дае метод добового монiторування артерiального тиску (ДМАТ). Добове монiторування АТ використовують для дiагностики АГ або ппотонп, пiдбору медикаментозной терапи, оцiнки ефективностi та безпеки лкування. ДМАТ дозволяе виключити iзольова-ну кл^чну гiпертензiю i iзольовану амбулаторну ппертензш. Крiм того, ДМАТ надае важливу ш-формацiю про стан механiзмiв серцево-судинноГ регуляци, дозволяе визначати добовий ритм АТ, шчну ппотензш i гiпертензiю, динамiку АТ в чаа i рiвномiрнiсть антигiпертензивного ефекту пре-паратiв [3]. Пiдвищений рiвень цифр АТ е важливим, але не единим чинником, що визначае прогноз кардюваскулярних ускладнень. 1нфор-мативними показниками при дослщженш АТ е варiабельнiсть АТ, особливостi циркадного ритму, добового шдексу, швидкють ранкового пщ-йому АТ. Дослщження даних характеристик АТ здшснюеться при проведены добового моыто-рування [2,3].
Мета дослщження
Вивчення характеристики АТ упродовж доби у хворих ОА при коморбщносп з ессен^альною АГ II стади та ожирiнням.
Матерiали та методи дослiдження
В дослiдженнi приймало участь 52 пацiента (III) з ОА колiнних суглобiв II-III стади iз ессенцн альною АГ II стади 1-го, 2-го ступеня та ожиршням 1 ступеня, вк па^етчв коливався у межах вщ 59 до 78 рош. Середнiй вiк чоловiкiв склав 74,2±2,3 рокiв, жiнок - 68,7±1,6 рош. Серед них 18 чоловiкiв (34,61%) та 34 жшки (65,38%). В II групу увшшли 38 хворих на ОА колiнних суглобiв II-III стади та есен^альною АГ II стади 1-го, 2-го ступеня, без супутнього ожиршня. До I групи увшшли 32 патента, хворих на ОА без супутньоГ
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
патологи. Групу контролю склали 20 практично здорових оаб (ПЗО).
Верифкацш дiагнозу, визначення стади' i ступеня АГ проведено зпдно з критерiями, реко-мендованими у 2013 роц бвропейським товари-ством ппертензи' (ESH) / бвропейським товарис-твом кардюлопв (ESC) [11], та рекомендацiями УкраГнськоГ асо^ацп кардiологiв (2008), з переглядом ктшчно'Г настанови у 2012 [1]. Дiагноз ОА було встановлено зпдно з рекоменда^ями Аме-риканського коледжу ревматологи (ACR, 1990) та Асо^а^ею ревматологiв Укра'ши та Асо^ацн ею ортопедiв-травматологiв Укра'ши (2004). Стадш ОА визначали за класифiкацiею Kellgren-Lawrence.
Усiм хворим проводили антропометричнi до-слiдження, з вимiрюванням зросту, маси тта, обчисленням iндексу маси тта (1МТ): 1МТ(кг/м2) = маса тта (кг) / зрют2 (м2), при результат до 24,9 кг/м2 хворi вважались з нормальною масою тта, 1МТ понад 25 кг/м2 - свщчив про надмiрну масу тта, при 1МТ понад 30 кг/м2 хворi були вщ-несенi до групи з ожиршням.
Добове мошторування артерiального тиску (ДМАТ) проводилось за допомогою апарату SDM 23 (Украша). При проведеннi добового мошторування артерiального тиску манжету на-кладають на плече пацiента, а моштор фiксують на поясi. Пацiенту дають щоденник i просять за-писувати вс сво'1 ди протягом дня (час вживання Тж1, фiзичних навантажень, спокою i т.д.). Пiсля запуску моштора вiдбуваеться автоматичне ви-мiрювання АТ через певнi промiжки часу (як правило, кожш 15-30 хв. вдень i щогодини вно-ч^. Пiсля завершення обстеження данi заванта-жують на комп'ютер, на якому за допомогою спе^альних програм здшснюеться аналiз отри-маних даних артерiального тиску та формуеться дiагностичний висновок. Аналiзувались наступнi показники: середнi значення систолiчного арте-рiального тиску (САТ), дiастолiчного артерiаль-ного тиску (ДАТ), варiабельнiсть (ВАР) САТ i ДАТ, ступшь зниження САТ у шчний час харак-теризували добовий профть АТ, пацiенти з дос-
татшм зниженням (на 10 - 20 %) класифкува-лись як "dippers", при не достатньому зниженш (0-9%) - "non-dippers", "over-dipper" вважали при надмiрнoму зниженш (> 20%), при наявносл шч-ноТ ппертензи вщносили до "night-peakers" (<0%)
Для статистичноТ обробки даних використо-вувався пакет програм обробки даних загально-го призначення Statistica for Windows верси 7.0. Для визначення розходжень мiж групами засто-совувся критерiй Стьюдента. Вiдмiннoстi вважали статистично значимими при р<0,05.
Результати дослiдження та \х обговорення
При аналiзi пoказникiв ДМАТ, виявлено, що у па^етчв з ОА без супутньоТ патологи показники САТ i ДАТ характеризувались вищими середньо-iнтегральними значеннями у пoрiвняннi з ПЗО, але рiзниця була недoстoвiрнoю. Аналiзуючи показники САТ, встановлено, що у па^ен^в II групи рiвень добового САТ дoстoвiрнo вищий на 18,4% (р<0,05) у пoрiвняннi з кл^чно здоровими особами та пiдвищуеться на 16,3% (р<0,05) по-рiвнянo з I групою. Аналoгiчнo зростае i рiвень середнього САТ в денш години на 21,3% (р<0,05), а в шчш години на 17,3% (р<0,05) у по-рiвняннi з ПЗО, та на 18,7% (р<0,05) i 11,5% (р<0,05) вiдпoвiднo до показника I групи. При аналiзi показниш пацiентiв III групи встановлено зростання середньодобового САТ на 36,4% (р<0,05) пoрiвнянo iз ПЗО, на 34% (р<0,05) - iз I групою та на 15,2% (р<0,05) вщповщно до показника II групи. Також, пщвищуеться рiвень середнього сАт в деннi та шчш години на 33,9% (р<0,05) та на 29,6% (р<0,05) пoрiвнянo з ПЗО. На 31% (р<0,05) пiдвищуеться середнiй САТ в денш години та на 27,5% в шчш години (р<0,05) пoрiвнянo iз пацiентами I групи. При пoрiвняннi пoказникiв мiж II та III групою встановлено, що коморбщнють iз oжирiнням сприяе зростанню середнього САТ в денш години на 10,3% (р<0,05), а в шчш години на 14,4% (р<0,05) (табл.).
Показники ПЗО, n=20 Групи обстежених хворих
1 група (ОА), n=25 II група (ОА+АГ), n=38 III група (ОА+АГ+ОЖ), n=52
САТ(24) мм.рт.ст. 124,5±3,8 126,7±4,5 147,4±5,1*/** 169,8±4,75*/**/***
САТ(д) мм.рт.ст. 127,4±6,3 130,2±5,6 154,6±4,4*/** 170,6±3,2*/**/***
САТ(н) мм.рт.ст. 121,7±4,8 123,6±3,4 137,8±2,6*/** 157,7±3,5*/**/***
Вар(д) сат мм.рт.ст. 8,3±1,2 9,5±2,2 15,2±2,5 20,2±2,1*/**
Вар (н) сат мм.рт.ст. 7,2±3,6 8,4±2,5 10,7±2,4 18,4±2,3*/**
ДАТ(24) мм.рт.ст. 68,6±4,3 72,3±2,3 92,6±2,3* 104,8±3,5*/**/***
ДАТ(д) мм.рт.ст. 72,8±3,8 73,6±2,9 96,9±2,2 108,9±3,7*/**/***
ДАТ(н) мм.рт.ст. 62,6±3,2 64,2±2,97 88,3±3,42* 99,1±2,9*/**
Вар (д)дат мм.рт.ст. 7,7±2,09 8,3±2,1 12,6±2,64 18,7±2,5*
Вар(н) дат мм.рт.ст 7,4±1,7 7,7±1,09 9,6±2,8 14,4±2,29*
Примiтки: * - достовiрно по вiдношенню до П30(р<0,05); ** - достовiрно по вiдношенню до 1 групи (р<0,05),*** - достовiрно по вiдношенню до II групи (р<0,05).
Таблиця
Данi добового монторування арmерiального тиску у nau,ieHmiB з остеоартрозом, гiпертонiчною хворобою та ожирiнням
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Встановлено, що у па^енпв з ОА, АГ та ожиршням piBeHb добового ДАТ та денного ДАТ збн льшуеться в 1,5 рази (р<0,05), а рiвень нiчного ДАТ - у 1,6 рази (р<0,05) порiвняно з ПЗО. У по-рiвняннi з пацieнтами, якi хворiють на ОА та АГ рiвень добового ДАТ у па^енпв Ill групи пщви-щуеться на 13,2% (р<0,05), денного на 12,4% (р<0,05).
Дослщжуючи рiвень варiабельностi САТ у па^енпв з ОА за коморбiдностi з АГ та ожиршням встановлено достовiрне його зростання у 2,4 рази порiвнянi з ПЗО (р<0,05) та з патентами I групи у 2,1 рази (р<0,05). Водночас достовн рно пiдвищуеться i рiвень варiабельностi денного ДАТ у 2,4 рази (р<0,05) та шчного ДАТ у 1,9 рази (р<0,05) порiвняно з даними кл^чно здо-рових осiб.
Бiльшiсть дослщниш вважае, що дослщжен-ня та змши артерiального тиску у шчний час яв-ляються бiльш важливими та iнформативними, нiж АТ у денний час, для прогнозу розвитку кардюваскулярних ускладнень, та фатальних подш [7]. Так, при проведены Dublin Outcome Study,
"dipper" "non-dipper" "night-peakers" "over-dipper"
■ OA ОА+АГ ■ ОА+АГ+ОЖ
було виявлено, що при пщвищенш у шчний час САТ на 10 мм.рт.ст. ризик смертност збтьшив-ся на 21% [10]. Аналiзуючи ступеш шчного зни-ження АТ та характеру розподту добового про-фiлю виявлено, що серед 52 хворих Ill групи лише 16 па^етчв (31%) характеризувались, як «dipper», а 36 (69%) оаб з несприятливими типами добового профтю: «non-dipper» - 23(44%), «night-peakers» - 9(17%), «over-dipper» - 4(8%). Небезпечними у прогностичному вiдношеннi вважаються такi типи добового профiлю, як «non-dipper» та «night-peakers», тому що недо-статне зниження АТ у шчний перюд асоцшеться з великою частотою розвитку фатальних катастроф, бтьш частим розвитком ппертрофи' мюка-рду лiвого шлуночка, частотою та ступеню мк-роальбумшури [14,16]; а розвиток феномену «over-dipper» супроводжуеться ппоперфузшни-ми ускладненнями, що пщвищуе ризик розвитку iшемiчного iнсульту чи тромбоемболи легенево'Г артери, що особливо небезпечно при супутнш коронарнiй патологи та ураженш сонно!' артери [2].
Рис. Показники циркадного ритм Дослщжуючи показники добового профтю у па^етчв з ОА та ессен^альною АГ i без супут-ньо'Г патологи' встановлено, що в цих групах 22 (58%) i 28 (86%) па^ен^в мали фiзiологiчний профть АТ «dipper». В той час, як в II груп були «non-dipper» у 12 (32%) та «night-peakers» -4(10%) хворих, а в I груп у 4 (14%) па^етчв до-бовий профть - «non-dipper» (рис.).
Висновок
Па^енти з ОА та коморбщною ессен^альною АГ i ожиршням характеризувались достовiрно
пац1ент1в з ОА, АГ та ожир1нням. вищими середньоштегральними значеннями ар-терiального тиску, вищим рiвнем варiабельностi артерiального тиску, так, встановлено, що комо-рбiднiсть iз ожирiнням сприяе зростанню серед-нього САТ в денш години на 10,3% (р<0,05), а в нiчнi години на 14,4% (р<0,05), а також збть-шенням кiлькостi пацiентiв iз наявнютю несприя-тливих циркадних ритмiв артерiального тиску: «non-dippers» (44%), «night-peakers» (17%), «^ver-dipper» (8%) в порiвняннi з хворими на ОА та АГ без ожиршня, а також у порiвняннi з патентами на ОА без супутньо'1 патологи.
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматол.оггчна академя»
Перспективи подальших дослщжень
Визначити та аналiзувати такi показники ДМАТ, як шдекс часу навантаження ппертензн ею, швидкiсть та величину ранкового пщвищен-ня артерiальнoгo тиску iз визначенням шдивщу-ального кардioваскулярнoгo ризику у па^етчв з остеоартрозом, артерiальнoю гiпертензiею та oжирiнням.
Лiтература
1. Артерiальна гiпертензiя. Оновлена та адаптована кшшчна на-станова, заснована на доказах (2012 рк): практичнi рекомендаций проект / Робоча група з артерiальнoТ ппертензп Укр. асоц. кардюлопв // Артериальная гипертензия. - 2012. - № 1. - С. 96152.
2. Ахунова С. Практические аспекты метода суточного монитори-рования артериального давления / С. Ахунова, И. Кирилюк // Практическая медицина. - 2011. - № 3. - С.104-112.
3. Значення добового мошторингу артерiальнoгo тиску у практик Ымейного лкаря. Методичш рекомендацп для лiкарiв-iнтернiв, лiкарiв-курсантiв та практичних л^а|^в усiх спецiальнoстей та студентiв старших курсiв / [М.М. Гечко, K.I. Чубiркo, I.B. Чопей та ш.]. - Ужгород, 2013. - 24 с.
4. Кривенышев А. Реформа часовых зон России и циркадный ритм человека / А. Кривенышев // World Time Zone. - 2012. - С. 1-8.
5. Черняга-Ройко У.П. Варiабельнiсть артерiальнoгo тиску - стра-тепчна мшень комбшованоТ антиппертензивноТ терапп чи мiф експериментальних дoслiджень? / У. П.Черняга - Ройко, М. С. Сороювський / Здоров'я УкраТни. - 2012. - № 1. - С. 1-4.
6. Hall A.J. Association between osteoarthritis and cardiovascular disease: Systematic review and meta-analysis / A.J. Hall, B. Stubbs, M.A. Mamas [et al.] // Eur. J. Prev. Cardiol. - 2016. - Vol. 23, № 9. - Р. 938-946.
7. Collins R. Blood pressure, stroke, and coronary heart disease — Part 2, short-term reductions in blood pressure: overview of randomised drug trials in their epidemiological context / R. Collins,
Реферат
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ОСТЕОАРТРОЗОМ, ЭССЕНЦИАЛЬНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И ОЖИРЕНИЕМ Танас Е.В., Хухлина О.С.
Ключевые слова: артериальное давление, суточное мониторирование артериального давления, остеоартроз, артериальная гипертензия, ожирение.
В статье проанализированы результаты суточного мониторирования артериального давления у пациентов с остеоартрозом, эссенциальной артериальной гипертензией и ожирением. Установлено, что пациенты с остеоартрозом и сопутствующими заболеваниями характеризуются более высокими средними значеннями артериального давления и увеличением вариабельности АД. Результатом ко-морбидности остеоартроза с артериальной гипертензией и ожирением является увеличение среднего САД в дневные часы на 10,3% (р<0,05), а в ночные на 14,4% (р<0,05), что приводит к увеличению количества пациентов с неблагоприятными типами суточного профиля артериального давления: «non-dippers» (44%), «night-peakers» (17%), «over-dipper» (8%) по сравнению с больными остеоартрозом с сопутствующей артериальной гипертензией без ожирения, а также в сравнении с пациентами на остеоартроз без коморбидной патологии.
Summary
PERFORMANCE INDICATORS OF BLOOD PRESSURE IN PATIENTS WITH OSTEOARTHRITIS, ESSENTIAL HYPERTENSION
AND OBESITY
Thanas E.V., Huhlina O.S.
Key words: blood pressure, 24-hour blood pressure monitoring, osteoarthritis, hypertension, obesity.
The article described the analysis of the results of 24-hour monitoring of blood pressure in patients with osteoarthritis, essential hypertension and obesity. It was found that patients with osteoarthritis and related conditions were characterized by higher average values of blood pressure and increased blood pressure variability. Comorbidity of osteoarthritis, hypertension and obesity results in increase in the mean daily BP by 10.3% (p <0.05), and in the night by 14.4% (p <0.05) that leads to an increase in the number of patients with unfavourable types of circadian blood pressure profile: «non-dippers» (44%), «night-peakers» (17%), "over-dipper» (8%) compared to the patients with osteoarthritis and concomitant hypertension without obesity, as well as compared to the patients with osteoarthritis without any comorbidity.
R. Peto, S. MacMahon [et al.] // Lancet. - 1990. - Vol. 335. - P. 827-838.
8. Chan K.W. Comorbidities of patients with knee osteoarthritis / K.W. Chan, H.Y. Ngai, K.K. Ip [ et al.] // Hong Kong Med. J. - 2009. -Vol.15, № 3. - P. 168-172.
9. Casteda S. Osteoartritis: a progressive disease with chaning phe-notypes / S. Casteda, J.A. Roman-Blas, R. Largo, G. Harrero-Beaumont // Rheumatology. - 2013. - № 6. - P. 258-260.
10. Dolan E. Superiority of ambulatory over clinic blood pressure measurement in predicting mortality: the Dublin Outcome Study / E. Dolan, A. Stanton, L. Thijs [et al.] // Hypertension. - 2005. - Vol. 46. - P. 156-161.
11. Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // Journal of Hypertension. - 2013. -Vol. 31, № 7. - P. 1281-1357.
12. Goldring M.B. Inflammation in osteoartritis / M.B. Goldring, M. Otero // Curr. Opin. Rheumatol. - 2011. - Vol. 23, № 5. - P. 471478.
13. Calvet J. High prevalence of cardiovascular co-morbidities in patients with symptomatic knee or hand osteoarthritis / J. Calvet, C. Orellana, M. Larrosa [et al.] // Scand. J. Rheumatol. - 2015. - № 27. - P. 1-4.
14. Kario K. Stroke prognosis and abnormal nocturnal blood pressure falls in older hypertensive / K. Kario, T.G. Pickering, T. Matsuo [et al.] // Hypertension. - 2001. - Vol. 38, № 4. - P. 852-857.
15. Courties A. Metabolic stress-induced joint inflammation and osteoarthritis / A. Courties, O. Gualillo, F. Berenbaum, J. Sellam // Osteoarthritis Cartilage. - 2015. - Vol. 23, № 11. - P. 1955-1965.
16. O'Brien E. Use and interpretation of ambulatory blood pressure monitoring: recommendations of the British Hypertension Society / E. O'Brien // BMJ. - 2000. - № 320. - P. 1128-1134.
17. Warksman J.C. Nonselective nonsteroidal anti-inflammatory drugs and cardiovascular risk: are they safe? / J.C. Warksman // Ann. Rharmacother. - 2007. - № 41. - P. 1163-1173.
