CC BY
15
В.К. Медико-социальная экспертиза и реабилитация.
- Мн.: Юнипак, 2005. - 420 с.
41. Состояние здоровья пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС (сравнительный анализ по данным регистров ВМУ СБУ и МВД Украины 1986-2005 гг.) / Захараш М.П., Богай Л.И., Иванова Н.В. и др. //Междунар. журн. радиационной медицины. - 2006. - №8 (1), спец.вып. - С.46.
42. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Шд ред. Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф.
- Тернотль: Укрмедкнига, 200. - 667 с.
43. Стратепчш напрями розвитку охорони здоров'я в УкраМ / Лехан В.М., Лашза-Сачук Н.М., Войцехiвський В.М. та ш. / Щд ред.. В.М.Лехан.- К.: Сфера, 2001.- 176с.
44. Сучасш проблеми медико-сощально! експер-тизи i реабштаци хворих та iнвалiдiв внаслвдок серцево-судинних захворювань: Матерiали. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю УкрДержНД1МСП1: Зб. наук. праць / П1д ред. В.Ф.Москаленка, Ю.В.Поля-ченка. - Дншропетровськ: Пороги, 2002. - 394 с.
45. Уваренко А.Р. Про медичну профшактику // Охорона здоров'я Укра!ни.- 2001.- №3(3).- С.45-47.
46. Шекера О. Г. Медичне забезпечення зброй-них сил Укра!ни в сучасних умовах: сощально-еконо-Mi4Hi проблеми // Вюн. соц. гiгieни та оргашзаци охорони здоров'я Укра!ни. - 2004. - №2. - С. 71-76.
47. Эпидемиологические аспекты инвалидности вследствие цереброваскулярных заболеваний у лиц трудоспособного возраста в крупном промышленном городе Днепропетровске / В.А.Голик, Т.М.Шутова, Е.Н.Мороз и др. // Актуальш питания медико-соць ально! експертизи та реабштаци швалщв: Матерiали всеукр. наук.-практ. конф., присвячено! 30^ччю УкрДержНД1 реабштаци швалщв МОЗ Укра!ни. -Вiнниця, 2004. - С.174-177.
48. Юдин Б.Д. Профилактическая медицина -новый подход к решению "старых" проблем // Пробл. управления здравоохранением. - 2004. - №5(18).-С.53-58.
49. Donald A. Evidence-based medicine: Key concepts // Medscape Psychiatry Mental Helth.G. - 2002.-Vol.7., N 2. - Р. 5.
50. WHO. The world health report 2000. - Geneva: Health systems - improving performance. WHO, 2000.
♦
УДК 613.955:371.78]-084 С.А. Щудро
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ХРОНОДИНАМ1КИ РОЗУМОВО1 ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В ПРОТЯГОМ УЧБОВОГО РОКУ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: розумова працездаттсть, старшокласники, хронодинамжа, учбова дiяльнiсть Key words: mental ability to work, senior pupils, chronodynamics, school activity
Резюме. Проведено изучение умственной работоспособности у 364 учащихся 9-11-х классов общеобразовательной школы. При комплексном анализе количественного и качественного параметров работоспособности, продуктивности работы установлены закономерности хро-нодинамики на завершающем этапе обучения, состоящие в колебании их уровня, согласованности изменений. Величина указанных параметров умственной работоспособности связана с возрастом, годовым и недельным интервалом. Более высокой степенью адаптированности к учебному процессу обладают учащиеся 10-11-х классов. Summary. There was carried out study of mental ability to work in 364 pupils of 9-11-th grades of a secondary school. In a complex analysis of qualitative and quantitative parameters of ability to work, productivity of work. There were established regularities of chronodynamics on the concluding stage of education which consist of flactuations of their level, conformity of changes. The value of above-mentioned parameters of mental ability to work is connected with age, yearly and week's duration intervals. Pupils of 10-11-th grades have a higher degree of adaptation to education process.
Сучасш та перспективш вимоги суспшьства диктують необхiднiсть реоргашзацп загально-освпньо! пiдготовки. Разом iз тим, нерацю-нальна органiзацiя учбового процесу негативно позначаеться на станi здоров'я учшв. Вiдомо, що внесок внутршньошкшьного довкiлля на форму-вання здоров'я становить 21-27%, а близько 60 % учшв загальноосвпшх закладiв мають пато-логiчнi вiдхилення у здоров'! [10]. Тому актуальною проблемою е ппешчна оптимiзацiя учбово! дiяльностi, перш за все у старших класах. Особливо попршуеться здоров'я в ус-тановах iз пiдвищеним рiвнем освiти [1, 10].
Учбова дiяльнiсть у загальноосвiтнiй шко-лi являе собою процес засвоення накопиченого юторичного досвiду людства у виглядi знань, умшь та навичок. Звiсно, И ефективнють за-лежить вiд розумово! працездатностi учнiв. З iншого боку, вона належить до числа найбшьш чуттевих показниюв здоров'я. Зниження праце-здатностi е прямим критерiем розвитку втоми.
Прюритетна роль в ошгашзацп учбово! дiяльностi належить адаптацiйним процесам. У свою чергу, ключову роль в оргашзацп присто-совних реакцш органiзму вiдiграють бiологiчнi ритми [2, 6]. Характеризуючи розумову праце-здатшсть учнiв загальноосвiтнiх шкiл, необхiдно вщмпити, перш за все, таку закономiрнiсть, як хронобiологiчна диференцiацiя !! рiвня. Це стосуеться динамiки протягом учбового року та тижнево! динамiки.
Метою роботи е вивчення хронодинамши розумово! працездатносп старшокласникiв протягом учбового року.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для вивчення особливостей розумово! праце-здатностi в учнiв старших клашв загально-освiтнiх шкiл було проведено обстеження 364 ошб за допомогою коректурних проб iз таб-лицями Анфiмова. Працездатнiсть вивчалась протягом усього учбового року, а також протягом учбового тижня. Щц наглядом були одш i тi ж самi учнi. Учбове навантаження на заняттях вiдповiдало програмi для учбових закладiв 11-Ш ступеня освiти i не перевищувало гiгiенiчних вимог.
За матерiалами коректурно! проби обчислю-вались кшьюсний показник розумово! праце-здатностi (ЮРП) та якiсний показник розумово! працездатносп (ЯкРП), продуктивнiсть працi, а також оцшювалась !! динамiка [4]. Аналiзувався характер розумово! працездатносп в динамiцi учбового року та учбового тижня. Статистична обробка матерiалiв дослщжень проводилась за допомогою стандартного пакету
програм Ма^ой Ехсе1. Оцiнка достовiрностi визначалась на основi t-критерiю Стьюдента (при р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Виходячи зi стадiйностi динамiки функщ-онального стану органiзму школярiв, е доцшь-ним дослiдження основних параметрiв розумово! працездатносп в ключовi перiоди учбового року [2, 5]. Характеристика початкового рiвня кшь-кiсного та яюсного параметрiв РП динамiки учбового року наведена в табл. 1. Таким чином, ЯкРП протягом учбового року знаходився на вщносно стабшьному рiвнi. Винятком е лише статистично достовiрнi його зниження в 9-му клас наприкiнцi першого пiврiччя до 297,6±7,2 зн./хв. Сталiсть кшьюсного параметру розумово! працездатностi, безперечно, свщчать про закш-чену довгострокову адаптащю.
Встановлено, що в динамiцi навчання у за-гальноосвiтнiй школi початковий рiвень КiРП збiльшувався. Вiдомо, що фоновий рiвень розумово! працездатносп в значнш мiрi визначае обсяг та яюсть наступно! дiяльностi [2, 5]. Вказана закономiрнiсть як з'являеться внаслщок адаптуючого впливу навчання, так i вказуе на великi функцюнальш можливостi органiзму шко-лярiв до засвоення шформацшного потоку протягом усього учбового року.
Яюсний параметр розумово! працездатносп старшокласниюв мав бiльш виражеш змiни в динамiцi учбового року. Дещо меншi його ве-личини на початку учбового року у вшх класах, очевидно, пов'язаш з тимчасовою втратою у них робочо! установки на навчання тд час лггшх канiкул. Пiсля зимових кашкул величина ви-хвдного рiвня ЯкРП зростала, а потiм знижу-валася наприкiнцi учбового року в порiвняннi з попереднiм перiодом (Р<0,05). Така динамша якiсного параметра розумово! працездатносп свщчить про позитивну роль кашкул, а також на втомлення, яке розвиваеться. Рiвень ЯкРП у 910-х класах не змшювався. Достеменно велика величина ЯкРП в 11-му клас вочевидь свiдчить про бшьш високi можливостi виконання точно! навчально! дiяльностi протягом усього учбового року.
Доробочi рiвнi кiлькiсного параметра розумово! працездатносп характеризувалися збшь-шенням динамши тижня (табл. 2). Днi найвищо! працездатностi припадали в 9-му клас на вiвторок i середу, а в 10-11-х класах, вщповщно, на вiвторок - четвер. Найменшою працездатшсть була у 9-му класi у п'ятницю, а 10-11 -х класах -у понедшок. Найвищi рiвнi КiРП вiдзначалися в 10-11-х класах.
Аналопчний характер носила тижнева динамша доробочого р1вня та яюсного параметра розумово! працездатносп. Проте його збшь-шення було менше вираженим. Так, суттеве зростання припадало в 9-му клас лише на середу, в 10-11-х класах - на в1второк I середу. Слщ зазначити { достов1рне зниження ЯкРП у пор1внянш з понедшком в 9-му клас у п'ятницю (235,8±6,6 умов.од.). Наростання втоми у стар-шокласниюв на кшець тижня пщтверджуегься
посиленням кореляцшних зв'язюв м1ж пси-хоф1зюлопчними показниками за рахунок психо-лопчних фактор1в { навчального розкладу. Таке явище свщчить про збшьшення жорсткост фун-кцюнально! системи до навчання шляхом поси-лення центратзаци управлшня вищими вщ-дшами ЦНС [3]. В 11-му клас цей показник у п'ятницю практично був однаковим ¡з понедшком.
Таблиця 1
Характеристика початкового р1вня працездатностi у старшокласникчв у динамЩ учбового року ( X ± S - )
Перюд Клас
9-й 10-й 11-й
К РП, зн./хв
Початок учбового року 327,4±6,1 340,2±2,1 353,4±4,2*
Кшець I твр1ччя 297,6±7,2х 332,5±3,9х* 361,2±3,4*
Початок II твр1ччя 316,5±5,8 338,8±3,7* 370,1±3,2*
К1нець учбового року 320,9±7,7 337,9±1,2* 364,7±4,2х*
К РП, ум. од
Початок учбового року 260,2±2,2 264,7±3,9 300,6±5,8*
Кшець I твр1ччя 274,0±8,3 276,4±2,9 328,2±5,2*
Початок II твр1ччя 306,8±7,3х 309,2±7,3х 354,6±3,4х*
Кшець учбового року 265,8±6,6х 264,3±4,1х 341,0±7,6х*
Щрим1тки: х - статистично достов1рш зсуви у пор1внянш з попередшм перюдом учбового року, * - у пор1внянш з попередшм класом (р<0,05)
Отримаш результати дослщження доробочих р1вшв ЮРП [ ЯкРП вщповщають вщомим законом1рностям тижнево! динамши праце-здатност [2, 5]. Разом ¡з тим, И р1вень був бшьш низьким у 9-му клас за обома параметрами. На бшьш низью функцюнальш можливосп орга-шзму у 9-класниюв вказуе розвиток виражено! втоми в них у п'ятницю, шдтвердженням чого служить зниження у пор1внянш з понедшком яюсного I кшьюсного параметр1в розумово! працездатносп.
У тижневш динамщ1 продуктивносп розумово! працездатност проявилися в1ков1 вщмш-носп: бшьш низью !! р1вш в ус дш тижня в 9-му
клас у пор1внянш з 10-11-ми класами (табл. 3).
Слщ також зазначити, що продуктивнють в 11-му клас наприкшщ тижня була достов1рно вище, шж у 10-му клась До вщмггних осо-бливостей слщ також вщнести стушнчасте зростання продуктивносп розумово! працездатносп у в1второк [ середу в 9-му клас1, тод1 як у 10-11-х класах протягом в1вторка-четверга вона пере-бувала на поснйному р1вш.
Отже, продуктивнють розумово! працездатносп протягом навчання у загальноосвпнш школ1 тдвищуеться. Протягом навчального тижня найвища працездатнють вщм1чаеться у 1011-х класах.
Таблиця 2
Доробоч1 piBHi розумовоУ працездатност1 старшокласникчв у динамЩ тижня ( X ± S - )
День Клас
9-й 10-й 11-й
К1РП, зн./хв.
Понедалок 319,4±6,1 327,3±4,9 332,5±4,6
В1второк 338,2+5,2х 344,9±3,8х 347,6±5,1х
Середа 342,1+7,1х 354,8±3,9х 367,5±5,0х
Четвер 326,4+5,5 341,2±3,8х 352,6±5,2х
П'ятниця 310,9+7,7 336,6±6,2 340,3±6,6
ЯкРП, умов. од.
Понедалок 250,2±8,2 260,1±8,3 283,7±7,4
В1второк 266,8±7,3 284,9±8,1х 312,3±7,7х
Середа 292,9±7,2х 290,4±7,6х 316,4±7,0х
Четвер 261,8±7,6 277,6±8,9х 302,1±8,2
П'ятниця 235,8±6,6х 244,2±8,3 280,3±8,4
Примiтка: х - статистично достовiрнi зсуви у nopiB^HHi з понедiлком (Р<0,05)
Таким чином, комплексний анатз динамши показниюв розумово! працездатносп на завер-шальному етат навчання у загальноосвпнш школ1 свщчить про наявнють законом1рностей хронодинамши: збшьшення розумово! працездатносп у динамщ навчання, наявнють тиж-невих бюлопчних ршмв, взаемозв'язок !з пе-рюдами учбового процесу. Вщомо, що вщ 9-го до 11-го класу в учшв шдвищуються показники основних властивостей ЦНС, когштивш i пси-хомоторш функцiï, полiпшуeться психосощаль-ний розвиток [9]. Поруч iз цим слщ вiдмiтити, що внаслiдок пiдвищеного розумового наван-
таження в старшокласникiв розвиваються високi рiвнi нейротизма надлишкова тривожнють, ак-центуацiï особистостi [1, 7, 8]. Отже, навчання у старших класах - один iз важливих еташв у фор-муваннi нервово-психiчного i фiзичного здоров'я. Тому треба забезпечити сприятливi сшввщно-шення мiж навчальною дiяльнiстю та функщ-ональними можливостями школярiв. Великi можливостi в оптимiзацiï навчальноï дiяльностi старшокласникiв надае цiлеспрямоване вико-ристання закономiрностi хронодинамши розумо-воï працездатностi.
Таблиця 3
Продуктившсть розумовоУ працездатност1 старшокласникчв протягом навчального
тижня, ум. од. ( X ± S - )
День Клас
9-й 10-й 11-й
Понедалок 97,9±1,2 109,6±1,4* 117,4±1,5*
В1второк 105,1±1,4х 121,5±1,2х 128,3±1,3х
Середа 114,6±1,5х 125,3±1,4 127,7±1,4
Четвер 110,3±1,3 123,1±1,2* 125,2±1,2
П'ятниця 86,7±1,3х 108,0±1,3* 117,3±1,3*
Примаки: х - статистично достовiрнi зсуви у порiвняннi з попередшм днем, * - у порiвняннi з попереднiм класом (р<0,05)
ВИСНОВКИ
1. 3aKOHOMipHOCTi хронодинамши розумово! працездатносп виявляються у коливаннi рiвня, узгодженосп кiлькiсного i якiсного ïï napaMeTpiB, продуктивностi та iнтегрального показника.
2. Значення параметрiв розумовоï працездатносп мають чiтко виражену перiодичнiсть залежно вiд вiку учня, рiчного i тижневого часових iнтервалiв.
3. Спрямованють змiн розумовоï праце-здатностi мае стадшнють - пiдвищення спочатку навчального року та тсля канiкул, попршення наприкiнцi першого пiврiччя i наприкшщ учбового року. Бшыл ранне i виражене зниження розумовоï працездатносп зареестровано в учшв 9-х клашв.
4. Вихiдний рiвень кiлькiсного i якюного параметрiв розумово1' працездатностi мае рiзно-спрямований характер в довгостроковому часовому iнтервалi. Кiлькiсний параметр практично
знаходиться на постшному рiвнi. Якiсний параметр мае бшьш виражеш змiни - зростання тсля зимових канiкул й iстотне зниження наприкшщ учбового року.
5. Кшькюний i якюний параметр, продуктивнють пращ i штегральний показник розумово1' працездатностi свiдчать про вищу адаптованiсть до навчально1' дiяльностi i про велим функцюнальш можливосп оргашзму учшв 10-11-x класiв.
Подальшого дослiдження вимагае проблема оцiнки короткочасно1' i довгостроково1' адаптацiï органiзму учшв старших клашв до навчання. Вважаемо за доцшьне обгрунтувати метод ri-гiенiчного монiторингу за станом здоров'я учшв на пiдставi визначення ефективносп регуляцiï функцiонального стану органiзму старшо-клас-никiв, зумовлено1' ступенем короткочасно1' i дов-гостроково1' адаптацiï до навчальних наван-тажень i пов'язаних з ними факторiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аветисян Л.Р., Кочарова С.Г. Изучение влияния повышенной учебной нагрузки на состояние здоровья учащихся // Гигиена и санитария. - 2001. - № 6. - С. 48-49.
2. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам / Под ред. А.Г. Хрипковой, М.В. Антроповой. - М.: Педагогика, 1982. - 240 с.
3. Вишневский В.А. Анализ школьного расписания с учетом здоровья детей // Гигиена и санитария. -2005. - № 1. - С. 43-44.
4. Гребняк М.П. Ппена дггей та шдлггшв. -Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 235 с.
5. Гребняк Н.П., Гребняк В.П. Валеологическая оптимизация госсаннадзора по гигиене детей и молодежи. - Донецк: Норд-Пресс, 2005. - 393 с.
6. Ермакова И.В. Изменение глюкокортикоидной функции надпочечников у мальчиков-первоклассников в период адаптации к началу обучения в шко-
ле и втечение учебного года // Физиология человека. -2002. - № 1. - С. 35-41.
7. Кучма В.Р. Руководство по гигиене и охране здоровья школьников. - М.: Медицина, 2000. - 232 с.
8. Макарова В.И., Дегтева В.Н., Коноплев О.Н. и др. Состояние здоровья детей школьного возраста при экспериментальных формах обучения // Гигиена и санитария. - 1997. - №3.- С.33-36.
9. Сухарева Л.М., Кучма В.Р. Медико-биологическая и психосоциальная адаптация выпускников средней школы // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и история медицины. - 2004. - № 6. - С. 17-23.
10. Онищенко Г.Г. О санитарно-эпидемиологическом благополучии общеобразовательных учреждений Российской Федерации // Гигиена и санитария. - 2004. - № 4. - С.3-5.
♦
