CC BY
11
12. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. — М.: Аг-ропромиздат, 1992. — Т. 1, 2. — 968 с.
13. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. — М.: Колос, 1977. — 356 с.
14. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде — М.: Колос, 1983 . — 289 с.
15. Клюенко М.А., Александрова Л.Г., Демченко В.Ф., Макарчик Т.Л. Аналiтична xi-мiя залишкових кшькостей пестицидiв. — К., 1999. — 238 с.
16. Баранов Ю.С., Клисен-ко М.А., Хилик Л.А. Метод определения микроколичеств трефлана, прометрина и тербацила при совместном присутствии в почве, растениях и эфирном масле мяты перечной // Агрохимия, 1983. — Т. 7. — С. 26-29.
17. Official Methods of analysis of А.О.А.С. International, ed. W. Horwitz, 18 ed. — Maryland, USA, 2005. — V. 1, ch. 10. — Р. 12-17.
18. Допустимi дози, концентраций кшькост та рiвнi вмюту пестицидiв у стьсько-господарсьюй сировиш, хар-чових продуктах, повiтрi ро-бочоТ зони, атмосферному пов^р^ водi водоймищ, фунтк Державнi санiтарнi правила та норми ДСанП1Н 8.8.1.2.3.4-000-2001. — К., 2001. — 244 с.
19. Мельничук С.Д., Лохан-ская В.И., Баранов Ю.С., Цвилиховский В.И., Земцо-ва О.В., Жук В.Е. Определение множественных остатков пестицидов в почвах прискладских территорий // Журнал xроматографiчного товариства. — 2005. — Т. 5, № 3. — С. 4-11.
20. Anastassiades M., Leho-tay S.J., Stajnbaher D., Schenck F.J. Fast and Easy Multiresidue Method Employing Acetonitile Extraction / Partitioning and "Dispersive SolidPhase Extraction" for the Determination of Pesticide Residues. In Produce, J. AOAC Int., 86 (2003) 412-431. Qu-EChERS. — Mini-Multiresidue Method for the Analysis of Pesticides, Page 1 of 12.
КОРОБЧАНСЬКИЙ В.О., СУБОТ1НА Н.1., КАРАСЬОВ В.1.
Харювський нацюнальний медичний ушверситет
УДК: 613.863: 613.956: 616.282.7
PSYCHOHYGIENIC CHARACTERISTIC OF A FUNCTIONAL STATE OF SENIOR PUPILS WITH PATHOLOGY OF HEARING
Korobchansky V.A., Subbotina N.I., Karasev V.I.
ПШОПГ1ШЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ СТАРШОКЛАСНИК1В З ВАДАМИ СЛУХУ
инi за свiтовою статистикою у краТ'нах бвропи на 1000 новона-роджених припадае 2-4 глухих або з такою глухуватютю, яка ускладнюе спiлкування з малю-ком. В Украíнi живуть понад 500 тисяч дiтей з вадами слуху. З них 30 тисяч мають незворотну па-тологю, яка не може бути усуне-на реабiлiтацiйними заходами [1]. Ц особи становлять iстотну частку з 168128 дп"ейчнвалщв, офiцiйно зареестрованих на початку 2007 року в УкраТ'ы, що ста-новить 191,0 на 10 тисяч дитячо-го населення [2]. Понад 5000 по-требують кохлеарно'Т iмпланта-ци, коли жодн слуховi апарати вже не здатн скоригувати слух чи його цтковиту вiдсутнiсть [3].
Виходячи з практично'' незво-ротностi уражень слухового аналiзатора у дiтей-iнвалiдiв з вадами слуху перспективним
ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ СТАРШЕКЛАССНИКОВ С ПАТОЛОГИЕЙ СЛУХА
Коробчанский В.А., Субботина Н.И., Карасев В.И.
В случае, когда невозможно восстановление утраченной функции, наступает инвалидность, и медико-биологическая реабилитация методами вторичной профилактики неэффективна, обязательным условием социальной реабилитации детей-инвалидов является их психогигиеническое сопровождение, объединяющее гигиеническую донозологическую психодиагностику и первичную профилактику психических расстройств. Установлено, что условия и характер жизнедеятельности подростков-старшеклассников с патологией органа слуха, обучающихся в специализированной школе-интернате, определяют специфику формирования их функционального состояния. Критериальными показателями обоснованно можно считать умственную работоспособность и устойчивость внимания, а показатель точности выполнения стандартного задания отражает развитие такой важнейшей функции организма, как устойчивость к внешнесредовому воздействию, что является основанием для психогигиенической коррекции состояний и периодов риска, сопровождающих жизнедеятельность детей и подростков.
Ключевые слова: психогигиена, образ жизни, старшеклассники, подростки-инвалиды, глухие подростки, слабослышащие подростки, умственная работоспособность, социально-психологическая реабилитация, донозологическая психодиагностика, первичная профилактика психических расстройств.
напрямком 1х соцiальноí реаби лiтацií е психогiгieнiчний супро-вщ цього контингенту на усiх етапах навчально-виховного процесу. Юнцевою метою цього е створення оптимальних умов для психiчного та ф^зичного розвитку дiтей-iнвалiдiв, що можливе завдяки вирiшенню двоединого завдання психопп-ени: ппешчно( психодiагности-цi, спрямовано( на дослiдження взаeмовiдносин особистостi та факторiв навколишнього учбо-вого середовища, та первинно)' психопрофiлактицi — системи цтеспрямованих заходiв з усу-нення або обмеження дм психо-травмуючих чинникiв та викори-стання для пщвищення особи-сто' психiчноí стмкост оздо-ровчих захо^в, у тому чист психологiчноí корекцií структу-ри особистост та íí поведiнки.
Незважаючи на певну кшь-кiсть публкацм, присвячених питанням впливу умов та характеру навчання на функцю-нальний стан швалщв [4], особливостям росту i розвитку дiтей та тдл^ювчнвалщв, ди-намiцi íхнього загального та психiчного здоров'я [5] та ха-рактерним рисам психiчного та соматичного стану д^ей з уро-дженими та набутими вадами слуху [6], ниш залишаеться вщ-критою проблема впливу умов навчання оаб з вадами слуху рiзного ступеня виразностi на функцiональний стан оргашз-му, що е пiдставою для об'ек-тивноí оцiнки внутршньошкшь-ного середовища у його впливi на оргашзм, який росте.
Мета, об'ект та методи до-слiдження. Метою дослщжен-ня було психодiагностичне вивчення умов та характеру навчання шдл^юв з вадами слуху на функцюнальний стан центральноí нервовоí системи за показниками розумово( пра-цездатностк
Пiд спостереженням протя-гом трьох роюв навчання знахо-дилися учш 9, 10 та 11 класiв одного в^ (вiдповiдно з 15 до 18 роюв). Експериментальнi групи складали учш двох спе-цiалiзованих шкiл-iнтернатiв: для слабочуючих дiтей (32 учня) та глухих (36 учшв). Контрольну групу склали учнi загально-освiтньоí школи (18 осiб).
Розумова працездатнiсть дослщжувалася за результатами виконання коректурно( про-би з використанням таблиць О. Г 1ванова-Смоленського та
за розрахунком коефщенлв точностi, розумовоí пра-цездатност та стiйкостi уваги [7]. Дослщження провадилися на початку та наприюнщ кожного року навчання у динамщ тижня (понедiлок — п'ятниця).
Характер життeдiяльностi пiдлiткiв оцiнювався за результатами, отриманими при вико-ристанш опитувальника "Спо-аб життя" [8].
Умови життeдiяльностi оцЫю-валися на пiдставi гiгieнiчних дослщжень планування будiвель навчальних закладiв; внутрш ньошкiльне середовище оцЫю-валось за показниками мiкроклi-мату, освiтлення та рiвня шуму.
Результати власних дослщ-жень. Як показали порiвняльнi саштарно-ппешчш дослiдження умов та характеру життeдiяль-ностi старшокласникiв, процес навчання супроводжувався пе-реважно сприятливими умова-ми внутршньошюльного середовища. Будiвлi дослщжених учбових закпадiв були збудова-ш за типовим проектом, що за-безпечувало адекватне рiшення з розмщення учнiв та дотри-мання норм площi та набору необхiдних примщень [9]. Не виходили за межi гiгieнiчних норм мiкроклiматичнi параме-три та характеристики природного i штучного освтлення [10].
Вивчення характеру житте-дiяльностi старшокласникiв з порiвняльних груп виявило до-сить висою та близькi результати в оцЫц учнями психолопч-ного мiкроклiмату у колективi: 81,81 ±8,45% пiдлiткiв-iнвалiдiв та 75,02±5,88% учнiв загально-освiтньоí школи дали оцшку "вище середнього" та "високу". Близькими були результати дослщження руховоí активно-стi. Як "середню" íí оцiнили 60,60±8,5% учнiв спе^атзова-ноí школи та 65,38±8,08% стар-шокласниюв,, якi навчаються у загальноосв^шй школi. До того ж в обох порiвняльних групах значна частина учшв (вщповщ-но 30,30±7,99% та 25,0±5,0%, р>0,05) оцiнювали моторну складову власноí життeдiяль-ностi "нижче середнього".
Близькими були оцЫки характеру харчування учшв рiзних груп: 45,45±8,66% учнiв спе^а-лiзованоí школи-iнтернату та 51,92±7,20% загальноосвiтньоí школи оцiнювали власне харчу-вання як "середне", а значна частина дослщжених (36,56± 8,37% та 32,69±5,71% вщповщ-
но) дали власному харчуванню оцiнку "вище середнього".
Подiбнi характеристики умов та характеру життeдiяльностi старшокласникiв спецiалiзова-них шктчнтерна^в та загаль-ноосвiтньоí школи свщчать про сприятливi умови, в яких вщбу-ваеться учбово-виховний процес пщттюв-старшокласниюв — представникiв принципово рiзних груп здоров'я.
Разом з тим, аналiз умов жит-тeдiяльностi у зв'язку з дотри-манням правил режиму дня та норм особисто( ппени виявив суттeвi розбiжностi мiж дослiд-женими групами.
Так, серед учнiв спецiалiзова-них шкiл-iнтернатiв явно про-стежувалася тенденцiя до по-слаблення режиму дня та менш суворого дотримання правил особистоí ппени, шж серед уч-нiв загальноосв^ньо[ школи. Суворо дотримувалися режиму дня 3б,36±8,37% пщлптавчнва-лiдiв та 63,46±7,16% учнiв за-гальноосвiтньоí школи (р<0,01). Значення "нижче середнього" за шкалою "режим дня" демон-стрували 15,15±6,24% учнiв спецiалiзованих шкiл-iнтернатiв та лише 7,69±2,27% учнiв за-гальноосвiтньоí школи (р<0,01). Мiцнi навички особистоí ппени та здорового способу життя показали 92,30±6,77% учшв за-гальноосв^ньо[ школи та лише 69,69±7,70% пщ^тювчнвалщв.
Подiбна закономiрнiсть, очевидно, пояснюеться певними складностями у прищепленш навичок рацiонального режиму дня та особисто( гiгieни пщл^-камчнвалщам, а також, у рядi випадюв, зниженими вимога-ми до них з боку учбово-вихов-ного персоналу [11]. Виходячи з програми дослщжень вивча-лася динамiка функцюнально-го стану пщл™в, який форму-вався пщ впливом iснуючого внутрiшньошкiльного середовища та специфiчних особли-востей життeдiяльностi.
Так, у динамiцi перiоду спо-стереження розумова пра-цездатнiсть слабочуючих пщ-лiткiв iз спецiалiзованоí школи-iнтернату характеризувалася рiзнонаправленiстю змiн окре-мих показникiв (рис. 1).
Якщо коефМент точностi практично не змшювався про-тягом усього перiоду навчання, то коефщент розумовоí пра-цездатност рiзко зростав про-тягом 9 класу (вiд 555,57±28,64 до 682,59±49,49, р<0,01), а на-
Е&H*42
далi не набував статистично значущих змш.
Найбiльш характерну "хвиле-подiбну" форму мала динамiка провiдного показника розумовоТ працездатностi — коефщен-та стiйкостi уваги, який зростав протягом 9 класу, знижувався до початку 10, знову вiрогiдно збтьшувався (вiд 31,04±3,28 до 53,89±7,23, р<0,01) до кiнця 10 класу й рiзко знижувався до початку 11 (вщ 53,89±7,23 до 32,02±3,14, р<0,01).
Подiбна динамiка свiдчить про складност процесiв адаптаци слабочуючих пщл™в до умов навчання у школннтернатк
Специфiчною була динамiка показникiв розумовоТ працез-датностi глухих пiдлiткiв, для яких характерною е загальна тенденция до зростання показ-ниюв вiд початку 9 класу до за-кiнчення 11 (рис. 2). Якщо показ-ник точностi виконуваноТ роботи i коефiцiент розумовоТ працез-датностi не мали статистично значущого приросту, то показ-ник сшкосп уваги, незважаючи на деяке зниження вiд початку i до юнця 9 класу, мав явно вира-жену тенденцю до свого росту вщ закiнчення 9 класу до заюн-чення навчання в 11 клаа, вiрогi-дно збтьшуючись з кiнця 9 класу до початку навчання у 10 клас (вщ 16,0±2,04 до 32,18±3,58, р=0,01) i вiд кiнця 10 класу до початку 11 (вщ 36,75±2,92 до 52,06±6,37, р<0,05).
Г1Г1еНА Д1ТЕИ ТА П1ДЛ1ТК1В =
Подiбна динамiка дозволяе встановити принципову осо-бливiсть формування розумовоТ працездатност у слабочуючих i глухих пщл™в, що пол я гае у наступному: у слабочуючих пщ-лiткiв розумова працездатнють полiпшуеться у динамiцi перiоду навчання i погiршуеться у кани кулярний час, на вiдмiну вiд чого розумова працездатнють глухих пщл™в за показником кое-фiцiента сшкост уваги Ытен-сивно зростала протягом кани кулярного часу мiж заюнченням 9 класу i початком 10, заюнчен-ням 10 i початком 11 i характе-ризувалася стабiльнiстю у пе-рiоди навчання.
Характерним виявився роз-виток розумовоТ працездатно-ст в учнiв загальноосвiтньоТ середньоТ школи (рис. 3). Як i у пiдлiткiв-iнвалiдiв з патологiею органа слуху, для них була характерна стабшьнють коефМ-ента точност протягом усього
Рисунок 1
Динамка розумовоТ працездатност слабочуючих пiдлiткiв, якi навчаються у спецiалiзованих школах-iнтернатах з вадами слуху
300
250
200
150
100
50
Р = 0,01
Р<0,01
j/p<0fll - — , _ — — — — —
III
IV
VI
Перюд навчання
Примтки до рис. 1-3:
Позначення I, II — початок i юнець 9 класу;
III, IV — початок i юнець 10 класу;
V, VI — початок i юнець 11 класу;
S — коефiцieнт стйкост уваги; I — коефiцieнт розумовоi працездатност'1; К — коефiцieнт точност'1.
)*
перюду спостереження, зниження коеф1ц1ента розумовоТ' працездатност1 вщ початку I до юнця 9 класу навчання, його р1зке зростання до початку 10 класу (вщ 538,76±34,74 до 731,65±33,55, р<0,001).
Специф1чною була зм1на ко-ефМента ст1йкост1 уваги, який р1зко зростав протягом 9 класу (вщ 37,64±6,50 до 87,95±17,30, р<0,01), а надал1 не мав статистично значущих змш за певноТ тенденци до зростання на початку 10 класу, зниження до початку 11 класу I деякого пщви-щення до заюнчення школи.
Очевидно, под1бна динамка показника ст1йкост1 уваги свщ-чить про високу потр1бнють да-ноТ психоф1з1олог1чноТ функц1Т у 9-10 класах загальноосв1тньоТ' школи, а також на етат заюн-чення школи, що зумовлено високою м1рою вщповщально-ст1 при здач1 пщсумкового контролю для одержання сертиф1-ката про середню осв1ту.
Найважлившим критер1ем ст1йкост1 орган1зму до зовнш-ньосередовищного впливу е мо-жливють п1дтримки стаб1льност1 психоф1з1олог1чних функц1й лю-дини протягом заданого в1др1зку часу. При цьому одним з харак-терних вважаеться тижневий цикл функцюнального стану [4, 7]. У результат! проведених до-слщжень було встановлено, що на початку 9 класу у слабочуючих пщл1тк1в, учшв спец1ал1зованоТ' школи-1нтернату для д1тей з па-толог1ею слуху, наприк1нц1 учбо-вого тижня вщзначалося зниження вс1х трьох показник1в розумовоТ працездатност1 при до-стов1рному зниженн1 коефц1ента розумовоТ працездатност1 (в1д 614,75±33,53 до 496,40±40,86, р<0,05). Це говорить про роз-виток стомлення. Под1бна динамка спостер1галася серед об-стежених наприк1нц1 учбо-вого року у 10 клас1 при досто-в1рному зниженн1 коеф1ц1ента розумовоТ працездатност1 (вщ
0
II
V
PSYCHOHYGIENIC CHARACTERISTIC OF A FUNCTIONAL STATE OF SENIOR PUPILS WITH PATHOLOGY OF HEARING
Korobchansky V.A., Subbotina N.I., Karasev V.I.
When restoration of the lost function is impossible, (there physical inability comes, and medical and biologic rehabilitation by ^ methods of secondary preventive maintenance is inefficient) an obligatory condition of social rehabilitation of children-invalids is their psychohygienic support, which uniting hygienic prenozological psychodiagnostics and primary preventive maintenance of mental frustration.
It is established, that conditions and character of ability to live of teenagers senior pupils with pathology of the ear, trained in a specialized boarding school define specificity of formation of
their functional state. Seriously, as a criteria parameters it is possible to consider as parameters of intellectual working capacity and stability of attention, and the parameter of accuracy of performance of the standard task reflects development of such major function of an organism, as stability to influence of environment, that is the basis for psychohygienic correction, of conditions and the periods of risk which accompany with ability to live of children and teenagers.
Keywords: psychohygiene, life style, senior pupils, teenagers-invalids, the deaf teenagers, hard of hearing teenagers, intellectual working capacity, socially-psychological rehabilitation, prenozological psychodiagnostics, primary preventive maintenance of mental frustration.
707,61 ±36,62 до 600,07±38,56, р<0,05); на початку i наприюнщ навчання в 11 клас^ коли протя-гом навчального тижня ютотно знижувався показник коефщен-та розумовоТ' працездатност (вщ 745,52±73,0 до 533,55±60,41, р<0,05) i коефщента сшкосп уваги (вщ 58,36±9,19 до 25,22±4,14, р<0,01).
Протилежна тенден^я, по-в'язана 3i змЫою показника розумовоТ працездатносд спосте-р^алася у слабочуючих пщл™в наприюнщ 9 класу, коли зростали вс три показники, а найбтьш ви-ражено — коефiцiент розумовоТ працездатност (вiд 4б5,23± 89,25 до 827,55±66,21, р<0,01) i коефiцiент стiйкостi уваги (вiд 25,69±5,85 до 47,66±6,90, р<0,05), i на початку 10 класу, що супроводжувалося статистично значущим збiпьшенням кое-фiцiента розумовоТ працездат-ностi (вiд 573,08±32,05 до 704,95±40,64, р<0,05). Зростан-
ня показника коефiцiента розумовоТ працездатностi протягом тижня може свщчити про него-товнють центрально! нервовоТ системи пiдлiткiв до включення в iнтенсивну розумову дiяльнiсть у понедiпок, отже неадекватнiсть перюду вiдновпення у вихiднi днi.
Характерною особливютю внутрiшньошкiпьного середовища, сполученою зi специфiчною патопогiею учнiв, була тижнева динамка глухих старшокласни-юв, якi демонстрували високий ступiнь сшкосп до зовшшньо-середовищного впливу протягом усього перюду спостере-ження. Про це переконливо свщчить вщсутнють статистично значимих змiн за уама показниками розумовоТ працездатностi, що вивчалися (р>0,05). Лише наприкiнцi 11 класу у дашй групi обстежених спостер^алося до-стовiрне зниження протягом навчального тижня коефщента розумовоТ працездатност (вiд
Рисунок 2
Динамiка розумовоТ працездатност глухих пiдлiткiв, якi навчаються у спецiалiзованих школах-iHTepHaTax з вадами слуху
300
250 200 150 100 50
Р<0,05
P<0,D1 ___ - -
___-
III IV
Перюд навчання
VI
923,87±74,59 до 705,71 ±73,22, р<0,05) i коефiцiента стiйкостi уваги (вщ 63,24± 10,66 до 34,04±7,47, р<0,05). Мав тен-денцiю до зниження i коефщент точностi.
При аналiзi результаив, отри-маних при обстеженнi д^ей з патологiею слуху, простежу-еться певна закономiрнiсть, суть якоТ полягае у тому, що на уах етапах навчання найбiльш стабiльним показником розумовоТ працездатност (як у ди-намiцi трьох рокiв, так i у тиж-невiй) на кожному етап е кое-фМент точностi.
Бiльшою мiрою пiд впливом внутршньошкшьного середовища пiддаються змшам коефи цiенти розумовоТ працездатно-ст та стiйкостi уваги, що тд-тверджуе його загальновизна-ну критерiальну роль в оцiнцi функцiонального стану центральноТ нервовоТ системи учшв [12].
При порiвняльному аналiзi результат вивчення стабiльностi показниюв розумовоТ пра-цездатностi протягом тижня встановлено, що в учшв загаль-ноосв^ньо'Т школи цi показники не змЫюються у динамiцi тижня протягом усього дослщженого перiоду, що говорить про аде-кватнi навантаження й умови навчання старшокласниюв у за-гальноосвiтнiй середнiй школi.
Висновки
1. Умови життедiяльностi уч-нiв спецiалiзованих шктчнтер-натiв для дiтей з вадами слуху характеризуются дотриман-ням основних ппешчних норм та правил, про що свщчать висок результати в оцiнцi учнями психолопчного мiкрокпiмату, достатня рухова активнiсть, висока оцЫка якiсного компо-
*/
Е&Н*44
-О-
II
V
нента складу рацюну у харчу-ванн1 та його режим.
2. Певш особливост1 умов життед1яльност1 учн1в-1нвал1д1в пов'язан1 з1 специфкою режиму дня I особистоТ г1г1ени. При цьо-му менш жорстке дотримання режиму дня, характерне для уч-н1в спец1ал1зованих шюлчнтер-нат1в, можна пояснити бшьш бережним ставленням до об-стежених з боку учбово-вихов-ного та допом1жного персоналу. Цим, очевидно, пояснюються й г1рш1 показники в учн1в-1нвал1д1в щодо дотримання правил особистоТ ппени та правил здорового способу життя. Останне припускае впровадження у систему навчання цього контингенту режимно-оргаызацмних заходов з корекц1Т ппетчних умов Тх перебування у спец1аль-них школах-1нтернатах.
3. Особливост1 формування розумовоТ працездатност1 у слабочуючих та глухих п1дл1тк1в в1дображають специф1ку умов I характеру ТхньоТ життед1яльно-стк Слабочуюч1 п1дл1тки демон-струють низьку готовн1сть сво-го орган1зму до включення у навчальну д1яльн1сть пюля в1д-починку. Специф1чною особли-вютю функц1онального стану глухих п1дл1тк1в е характерна стмкють розумовоТ працездат-ност1 у динам1ц1 навчання при зростанш показника розумовоТ працездатност1 п1д час канкул, що св1дчить про гарну здат-н1сть центральноТ нервовоТ си-стеми в1дновлюватися та про вщповщнють умов навчання розумовим можливостям.
4. Динамка розумовоТ пра-цездатност1 п1дл1тк1в загально-осв1тньоТ школи в1дображала загальш законом1рност1 функ-ц1онування, що протягом перю-ду спостереження супроводжу-валося тдвищенням р1вня розумовоТ працездатност1 на початку 10 класу та посл1довним зниженням ТТ наприюнц1 11 класу, що було наочним результатом втоми. Типовим для учн1в загальноосв1тньоТ школи було р1зке п1двищення пров1дноТ' функц1Т — ст1йкост1 уваги напри-к1нц1 11 класу, що може бути пояснено затребуванням даноТ функци на юнцевому етап1 навчання у зв'язку з п1дсумковою шк1льною атестац1ею та отри-манням документа про серед-ню осв1ту. Про гарш функцю-нальн1 резерви I стмюсть функ-ц1онального стану старшоклас-ник1в загальноосв1тньоТ школи св1дчить стабтьнють показник1в розумовоТ працездатност1 протягом ус1х трьох рок1в навчання та Тх тижневоТ динам1ки.
5. Розумова працездатнють безпосередньо в1дображае як характер I умови життя, так I особливост1 стану здоров'я. До критерпв, найбшьш показових щодо впливу характеру та умов навчання, слщ вщнести показники розумовоТ працездатност1 та ст1йкост1 уваги. До найб1льш стабтьних показник1в розумовоТ працездатност1 та вщповщ-но до найб1льш стмких функц1й центральноТ нервовоТ системи старшокласник1в можна вщне-сти точнють виконання стандартного завдання.
Рисунок 3
Динамка розумовоТ працездатност пiдлiткiв з непорушеною функцieю слухового аналiзатора, якi навчаються у загальноосв^нш школi
350
300
250
200
S
150
100
50
0
Р<0,01
Р<0,001 _ — - - — -
i
к
III IV
Перюд навчання
VI
Л1ТЕРАТУРА
1. Ольховський I.A. Малюк недочувае // Персонал плюс. — 2007. — № 19 (114).
2. ОфМйний сайт Мастерства охорони здоров'я УкраТни: http://www.moz.gov.ua/ua/main /press/?docID=8916
3. 1нтернет-портал "Громадсь-кий прост1р": http://www.ci-vic.ua/news/view.html?q=931714
4. Красноперова H.A., Чере-пенникова Т.Ю., Рожкова Г И. Сравнительная оценка зрительных функций у глухих и нормально слышащих людей // Рос. физиолог. ж-л им. И.М. Сеченова. Тез. докл. — Наука. — 2004. — Т. 90, № 8. — С. 318.
5. Фишман М.Н. Функциональное состояние головного мозга детей с нарушениями слуха и трудностями формирования речевого общения // Дефектология. — 2003. — № 1. — С. 3-7.
6. Пеганов Ю.А., Спицын А.Г Способы повышения уровня физической подготовленности глухих и слабослышащих старших школьников // Дефектология. — 1998. — № 2.— С. 37-49.
7. Коробчанський В.О. Ппе-шчна психод1агностика доно-золопчних сташв у тдл1тково-му та юнацькому в1ц1: Пос1бник для докторанлв, астрант1в, пошукач1в та лкар1в. — Харюв: Контраст, 2005. — 192 с.
8. Опитувальник "Спос1б життя" як метод оц1нки фактор1в ризику у життед1яльност1 п1д-л1тк1в. 1нформ. лист МОЗ УкраТни № 210-2005. — Вип. 2 з проблем "Охорони здоров'я д1тей шктьного вку та тдл1тк1в". — К., 2005. — 4 с.
9. СП № 407686. Санитарные правила устройства, оборудования, содержания и режима специальных общеобразовательных школ-интернатов для детей, имеющих недостатки в физическом и умственном развитии, 1986.
10. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. — М., 1980. — С. 20-25.
11. Организация деятельности коррекционных образовательных учреждений / Сост. Ф.Ф. Во-доватова, Л.В. Бумагина. — М.: Академия, 2000. — 180 с.
12. Особенности развития и воспитания детей дошкольного возраста с недостатками слуха и интеллекта / Под ред. Л.П. Носковой. — М.: Педагогика, 1984. — 143 с.
II
V
