CC BY
17
HYGIENICAL ESTIMATION OF CONDITIONS, MODES AND ORGANIZATION OF EDUCATIONAL-PEDAGOGIC PROCESS AT DIFFERENT PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES AS FACTORS
OF INFLUENCING ON PUPILS HEALTH
Lebedynets N.V.
Г1Г1СН1ЧНА ОЦ1НКА УМОВ, РЕЖИМ1В ТА ОРГАН1ЗАЦИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЗА Р1ЗНИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Н ЯК ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯР1В
ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н.В.
Нацюнальний педагогiчний унiверситет iM. М.П. Драгоманова, м. Кшв
УДК 613.955 : 37.018.2 : 371.25
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА УСЛОВИЙ, РЕЖИМОВ И ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА ПРИ РАЗНЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЯХ КАК ФАКТОРАХ ВЛИЯНИЯ НА ЗДОРОВЬЕ ШКОЛЬНИКОВ Лебединец Н.В. Дана гигиеническая оценка условий, режимов и организации учебно-воспитательного процесса при разных педагогических технологиях (семестрово-цикло-блочной сравнительно с традиционной). В обоих учебных заведениях в разной степени установлено несоответствие гигиеническим требованиям условий обучения, отмечены нарушения организации учебно-воспитательного процесса, что вызывает негативное влияние на организм школьников.
юльнии в1к — це перюд життя, коли на стан здоров'я д1теИ та пщл^юв зменшуеться вплив бюлопчних фактор1в I збтьшу-еться роль соц1альних, серед яких вагоме значення належить умовам, режимам та оргаызаци навчання. Зважаючи на те, що учн1 тривалий час перебувають у межах осв1тнього закладу, стае зрозумтим важливють позитивного впливу на Тхне здоров'я фактор1в шк1льного сере-довища. Навчальна I трудова д1яльнють менш виснажлива, якщо вона в1дбуваеться в опти-мальних умовах. Як вщомо, чут-ливють дитячого орган1зму до б1льшост1 фактор1в оточуючого середовища значно вища, шж у дорослих [1]. П1двищена температура I волопсть, бакте-р1альна забруднен1сть, збшь-шення вм1сту оргаычних речо-вин, пог1ршення 1онного складу пов1тря р1зко зм1нюють самопо-чуття I настр1И школяр1в. Важли-ва роль у створены умов висо-коТ працездатност1 та позитивного емоц1Иного фону належить св1тловому I звуковому режимам, меблевому забезпеченню школи, арх1тектурно-плану-вальному р1шенню буд1вл1 та пришк1льноТ територ1Т.
Дослщження спец1алют1в св1дчать, що забезпеченню три-валоТ д1яльност1 в умовах опти-мальноТ працездатност1, зни-женню втоми та збереженню здоров'я сприяють рац1онально складений розклад навчальних дисципл1н, дотримання ппеыч-них вимог до орган1зац1Т режим-них елемент1в навчально-ви-ховного процесу [2, 3].
Мета роботи. Ппешчна оцшка умов, режим1в та оргаш-зац1Т навчально-виховного процесу як фактор1в впливу на здоров'я школяр1в в ¡нновацм-ному заклад1 осв1ти (школа з семестрово-цикло-блочною системою викладання —
©Лебединець Н.В. СТАТТЯ, 2009
65 Environment & Health № 2 2009
СЦБСВ) пор1вняно з традиц1И-ним (контрольна школа).
Оргашзащя та методи дослщження. Для вир1шення поставленоТ проблеми були обран1 учн1 5-х (група А), 9-х (група В), 11-х клас1в (група С) семестрово-цикло-блочного (основна школа — ОШ) та тра-диц1Иного (контрольна школа — КШ) осв1тн1х заклад1в м. Киева. Ппешчну оц1нку умов навчання проведено методом пп-ен1чного обстеження: вивчали особливост пришк1льноТ д1-лянки, арх1тектурно-плану-вальних р1шень, оснащення прим1щень, а також визначали параметри м1крокл1мату I ос-в1тленост1. Температуру I вщ-носну волог1сть пов1тря визначали за допомогою психрометру Ассмана, осв1тленють — люксметром Ю-116 за стан-дартними методиками у хо-лодну I теплу пору року.
Вивчення оргаызаци навчаль-но-виховного процесу загаль-ноосв1тн1х заклад1в провадили за такими критер1ями: к1льк1сть навчальних зм1н, розклад уро-к1в, тривалють занять, терм1ни I к1льк1сть перерв, тижневе учбо-ве навантаження, тривалють навчального тижня, чверт1, року. Для ппеычно'Т оц1нки розкла-ду уроюв використали загаль-ноприИнят1 та модифковаы методики Гребняка Н.П., Алексан-дровоТ i.Е., СтепановоТ М.к, Сивкова i.Г, Даниленка ГМ.
Результати дослщження та Ух обговорення. При ппеычно-му вивченн1 умов навчання школяр1в встановлено, що при-мщення обох навчальних за-клад1в побудоваш у перш1И половин! ХХ стол1ття. ОШ зведено за шдивщуальним проектом, КШ функц1онуе у пристосова-ному прим1щенн1. ЗначниИ в1к буд1вель та розташування Тх у центральному раИон столиц! призводять до того, що розми ри прим!щень ! зонування пришк!льних д!лянок не вщпови
5 Довкiлля та здоров'я № 2-2009
HYGIENICAL ESTIMATION OF CONDITIONS, MODES AND ORGANIZATION OF EDUCATIONAL-PEDAGOGIC PROCESS AT DIFFERENT PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES AS FACTORS OF INFLUENCING ON PUPILS HEALTH Lebedynets N.V.
It's given the hygienical estimation of conditions, modes and organization of educational-pedagogic process at different pedagogical technologies (semester-cycle-bloc system comparative to traditional). In both educational establishments, in a different degree set the disparity of the hygienical requirements of teaching terms, violations of organization of educational-pedagogic process are marked, that causes negative influence on the organism of pupils.
дають морфофункцюнальним особливостям учшв, вимогам ДСанПН потребам сучасного навчально-виховного процесу, не сприяють Тхньому вщпочин-ку у позаурочний час, що не мо-же не впливати на працездат-нють та самопочуття школярiв. Так, на земельних дтянках обох загальноосв^шх навчальних закладiв вщсутш таю функцю-нальш зони, як зона вщпочинку, навчально-дослщна зона, май-данчик для спортивних ^ор, легкоатлетичний майданчик. Це заважае педагогам повно-цЫно оргашзувати навчально-виховний процес на вщкритому повiтрi. Уроки фiзичного вихо-вання, бюлопТ, природознав-ства вчителi не завжди можуть проводити на свiжому повiтрi на територiТ шкiльних дтянок. Крiм того, недостатнi розмiри земельних дтянок унеможли-влюють перебування школярiв пiд час перерв на вщкритому повiтрi. Однак школа з СЦБСВ мае деякi переваги, оскiльки поряд розташоваш парковi зони "Володимирська прка" та "Пейзажна алея", що дозволяе частково компенсувати недоли ки адмшютративно-територи ального устрою установи i проводити нестандартнi уроки з географп, бiологiТ, приро-дознавства, ютори, свiтовоТ ху-
Динамiка важкостi дисциплш
дожньо1 культур и за межами примiщень освiтнього закладу. Уроки фiзкультури та рухливi iгри в осiнньо-весняний перюд проводяться у дворi ОШ, де ми ститься гiмнастичне мiстечко зi спортивним обладнанням та знаряддям. Частина легкоатле-тичноТ програми з фiзичного виховання проводиться на "Во-лодимирськiй гiрцi". У холодну пору року за сприятливих по-годних умов на вщкритому по-вiтрi вiдбуваеться кросова пд готовка. Використання таких н новацiйних методiв викладання в основнiй школi мае здо-ров'язбережний пiдхiд у нав-чальшй дiяльностi учнiв.
Щодо навчальних прими щень, то за арх^ектурно-пла-нувальними ршеннями у бу-динку ОШ вони не у повному обсязi вщповщають гiгiенiчним вимогам. Так, результати дос-лiджень свiдчать про те, що розмiри класних примiщень у цм школi на 16,7%, а площ ла-бораторiй хiмiТ, фiзики, бюлопТ — на 34,2-47,1% меншi за нормативы показники, як обфун-тованi на пiдставi вiдповiдних багаторiчних лонгiтудинальних дослiджень i наведенi у ДСан-niH. Вiдомо, що недостатш розмiри навчальних примiщень несприятливо впливають на розташування шкiльних меблiв Рисунок 1
у розкладi уромв y4HiB групи А
i на якють повiтряного середо-вища у примщеннях. Так, при питомiй площi примщень ниж-че 2,0 м2 на одного учня вщбу-ваеться бшьш значне пщви-щення температури та вщно-сноТ вологостi повiтря пщ час урокiв, що може бути причиною передчасного розвитку стомлення та зниження пра-цездатност учнiв [4, 5].
За параметрами температури i вщносно'Т вологостi повiтря показники мiкроклiмату в обох закладах осв™ перевищують нормативи i у холодний, i у те-плий перiоди року. Так, у хо-лодну пору року температура пов^ря у класних примщеннях утримуеться у межах 24,1-25,0оС, вiдносна вологiсть по-в^ря — 78,2-88,0%; у теплий перюд року — вщповщно 22,9-23,3оС та 82,2-85,5%. Отрима-нi результати свщчать про не-долiки арх^ектурно-плану-вальних рiшень (недостатню площу) та несприятливi режи-ми опалювання i вентиляцiТ навчальних примiщень.
Вивчення умов зорового на-вантаження учшв свщчить про те, що рiвнi освiтлення на робо-чих мюцях школярiв в обох ос-в^шх закладах мають однотип-ний характер. Так, у теплий пе-рiод року рiвнi природного ос-вiтлення становлять вщ 370 до 530 Лк у навчальних примщеннях ОШ та вщ 350 до 490 Лк — у КШ. У холодний перюд року природне освплення на робо-чих мюцях учшв мае нижчi вели-чини i становить вщповщно 170400 Лк у ш^ з СЦБСВ та 160400 Лк — у традицiйнiй. За недостатньоТ природноТ освт леностi в обох закладах вико-ристовують додаткове штучне освiтлення, що забезпечуе сприятливi умови для функцю-нування органу зору у школярiв. Так, в ОШ рiвнi природноТ та штучноТ освiтленостi становлять 600-850 Лк, у КШ — 600-800 Лк.
Основними оргашзацмними формами, яю визначають змют та iнтенсивнiсть навчального процесу, залишаються урок i розклад занять, що залежать вiд навчальних плашв. Нав-чальнi плани ОШ розробляють-ся адмiнiстрацiею закладу на основi типових, затверджених наказами Мiнiстерства осв™ i науки УкраТни, на вщмЫу вiд КШ, де вони е традицмними.
Вивчення режимних елемен-^в навчально-виховного процесу показало, що обидва осв^ш
№ 2 2009 Environment & Health 66
заклади працюють в одну (першу) змЫу за п'ятиденним робо-чим тижнем. Тривалiсть нав-чального року для учыв середнiх i старших класiв становить 190 робочих дыв. У структурi нав-чального року ОШ i КШ немае рiзницi у термiнах i тривалост учбових блокiв-чвертей та каы-кулярного перiоду мiж ними.
Провiдним компонентом нав-чально-виховного процесу е урок, пщ час якого об'еднують-ся числены впливи рiзних фак-торiв довкiлля. Вiд рiвня його п-гiенiчноí рацiональностi за-лежить функцюнальний стан школярiв. Саме характер кон-струювання уроку впливае на психiчний та фiзичний стан уч-ыв [2, 6]. Основною структурною одиницею навчальноí дiяльностi КШ е традицмний 45-хвилинний урок, у той час як в Ыновацмному закладi навчан-ня вiдбуваеться на парах (под-воених 45-хвилинних уроках). Парування предме^в протягом дня призводить до неординар-ностi тижневого розкладу уро-кiв. Аналiз розкладу показав, що у школi з СЦБСВ у вах трьох ви кових групах учыв (А, В, С) була збшьшена допустима сумарна кшьюсть годин. Так, якщо у груш В та С тижневе навантаження було збшьшене на 1 годину, то у груш А воно зросло до 4 годин. Допустиме тижневе навантаження учыв ОШ у груш А стано-вило 32 години, у групах В та С — по 34 години. Водночас у КШ вщповщш показники були 27 годин у груп А та по 33 години — у групах В i С, що вщповщае ви-могам ДСанПН
Виходячи з сучасних поглядiв ппеню^в розумова працездат-нiсть школярiв у рiзнi днi нав-чального тижня неоднакова. П' рiвень зростае до середини тижня i залишаеться низьким на початку (понедiлок) та на-прикiнцi (п'ятниця). Тому роз-подiл навчального навантаження мае будуватися таким чином, щоб найбшьший и об'ем припадав на вiвторок або середу. На Ц днi до розкладу сшд включати або найбiльш важкi предмети, або середы i легкi за скпаднютю, але у великiй кшь-костi, порiвняно з iншими днями тижня. За правильно скла-деного розкладу уроюв най-бшьша кiлькiсть балiв на день за сумою уах предме^в повинна припадати на вiвторок i/або середу, а четвер мае бути дещо полегшеним днем. Вивчення
ппенд Д1ТЕИ ТА П1ДЛ1ТК1В =
тижневого навантаження пред-ставникiв групи А виявило, що розклад в обох навчальних закладах складено нерацюналь-но (рис. 1).
Отримаш нами результати доводять, що в ОШ найбiльш завантаженим був понедшок, коли вiдбуваеться "впрацюван-ня" органiзму у робочий ритм. З кожним наступним днем важ-кiсть навантаження зменшува-лась. У КШ понедшок був дещо важчим за вiвторок, середа виявилася найлегшою, тодi як четвер, коли мають бути полег-шенi дисциплiни, виявився найбшьш важким. Щодо мiсця предме^в рiзного рiвня склад-ностi у денному навантаженш, то у школi з СЦБСВ у понедiлок математика проводилась на Ill парi тсля фiзкультури (доцшь-нiше ставити наприкшщ тижня), а на IV парi — нiмецька мо-ва (факультатив). У традицй ному закладi також дисциплiни були розставленi нерацюналь-но. Так, у п'ятницю математика проводилась тсля фiзкульту-ри, i у цей саме день були спа-ренi уроки прац^ а максималь-не навантаження припадало на четвер.
Розклад уроюв учнiв групи В також мав недолки (рис. 2). У КШ максимальне навантажен-ня припадало на четвер, а мши мальне — на середу, що е гру-
Динамша важкостi дисциплш
бим порушенням гiгiенiчних ре-комендацiй. Такi складнi дис-циплiни, як фiзика, алгебра i геометрiя проводились у середу, четвер i п'ятницю на шосто-му та п'ятому уроках вщповщ-но. У п'ятницю першим уроком була фiзкультура. В ОШ фiзика хоча i проводилась у вiвторок та середу, найбшьш сприятливi днi для важких дисциплЫ, але на lll-х парах, що не може бути рацюнальним з точки зору пра-цездатност учнiв. Сучасними науковими дослiдженнями встановлено, що бюритмоло-гiчний оптимум розумовоТ пра-цездатностi у школярiв припа-дае на iнтервал з 10 до 12 години. У цей час спостертаеться найбшьша ефективнють за-своення матерiалу за наймен-ших психофiзiологiчних затрат органiзму [2].
Ппешчна оцiнка розкладу урокiв випускниюв групи С показала, що в обох школах роз-подш дисциплiн за сумарною кiлькiстю балiв, залежно вiд важкостi, у динамМ тижня був нерацiональним (рис. 3). Так, найбшьш складними днями для учшв ОШ були середа (що вщповщае нормО i четвер. Са-ме на четвертий день робочого тижня були поставлен такi предмети, як алгебра, фiзика (на Ill парО при загальнiй кшь-кост денного навантаження у Рисунок 2
у розкладi yрокiв y4HiB групи В
67 Environment & Health № 2 2009
чотири пари. У КШ також че-твер був найтяжчим днем нав-чального тижня. У понедшок, день "впрацювання", у розкла-дi були позначенi такi склады дисциплши, як фiзика, алгебра, геометрiя, що викликало доволi високе навантаження на початку тижня.
Про недоцшьнють дючих розкладiв урокiв свщчить ком-понування в один навчальний день предме^в, якi вимагають значних витрат часу на домаш-ню пiдготовку. В обох навчаль-них закладах у представниюв рiзних вкових груп в один день зустрiчались такi дисциплiни, як алгебра, геометрiя, фiзика, хiмiя, укра'шська, росiйська, шоземы мови.
Для збереження стiйкоí пра-цездатностi протягом навчаль-ного дня велике значення мае оргаыза^я вщпочинку мiж уроками, насамперед його трива-лiсть. Науковцi стверджують, що це необхщно для забезпе-чення фаз вщпочинку: у першiй вщбуваеться вiдновлення пра-цездатностi, у друпй — закри плення вiдновленого рiвня. Як-що тривалiсть вiдпочинку не-достатня, i нова робота вщбу-ваеться пiд час другоí фази, то працездатнють швидко падае, наростае втома [2, 3]. Згiдно з ппешчними рекомендацiями передбачаються перерви про-тягом дня за схемою: 10-3010-10 або 10-20-20-10 хвилин. Статутом школи з СЦБСВ вста-новлено такий регламент пе-рерв: мiж пiвпарами — 5 хвилин, за виключенням друго'| пари, на якiй перерва — 10 хвилин. За рахунок коротких пе-рiодiв вщпочинку мiж твпара-ми зменшився термш перерв мiж парами. Так, мiж I та II парами, III та IV — 10 хвилин, мiж II та III парами — 20 хвилин. По-
Динамша важкост дисциплiн
чаток занять о 8.30, закiнчення урокiв — о 15.35. Розпоря-дженням адмшютрацп КШ за-проваджено такий режим уроч-но-позаурочноТ роботи. Почи-наються заняття о 8.30, заюн-чуються — о 15.50. Тривалiсть перерв мiж уроками становить 10-10-20-15-10-10-5 хвилин. Тривалють, розподiл великих i малих перерв в основшй та контрольна школах вiдрiзня-ються залежно вщ специфiки навчально-виховного процесу. Але слщ зазначити, що регла-ментацiя перерв у традицмно-му закладi вщповщае ппешч-ним нормативам. Загальна су-купнiсть часу, який вiдводиться на вщпочинок протягом нав-чального дня, становить 80 хвилин, а в Ыновацмшй школi — лише 65 хвилин, що е недо-статшм для повного вщновлен-ня працездатност на кожному наступному уроцi. Суттевим недолком мiжурочного вщпо-чинку обох навчальних закладiв е неможливiсть його проведен-ня на свiжому пов^р^ вщсут-нiсть органiзованих динамiчних пауз на пришюльних спортив-них майданчиках та спортзалах. Адже найкращим вщпо-чинком, що призводить до швидкого вiдновлення працез-датност^ е збiльшення дина-мiчного компоненту у виглядi рухливих iгор, яю супроводжу-ються позитивними емоцiями. Перерви повною мiрою вико-нують свое призначення у разi змiни видiв дiяльностi, особливо пiд час руховоТ розрядки.
Висновки На пiдставi отриманих ре-зультатiв вивчення умов, режи-мiв та органiзацiТ навчально-виховного процесу осв^ых за-кладiв, що працюють за рiзною педагопчною технологieю, мо-жемо зробити таю висновки.
Рисунок 3
у розкладi урокiв учнiв групи С
1. За арх^ектурно-плануваль-ними рiшеннями земельних ди лянок, будiвель та за показни-ками мiкроклiмату навчальних примщень як основна, так i контрольна школи недостатньо вд повщають гiгieнiчним вимогам до сучасного навчально-вихов-ного процесу, що може викли-кати передчасний розвиток втоми та зниження працездат-ност у школярiв пiд час навчан-ня. Зменшенню несприятливих впливiв умов навчання на орга-нiзм учнiв основного закладу сприяють iнновацiйнi методи викладання, що мютять здо-ров'язбережнi елементи.
2. В обох навчальних закладах зареестровано порушення органiзацií навчально-вихов-ного процесу — нерацюналь-ний розклад уроюв. Менший ступiнь iррацiональностi ком-понування дисциплш рiзноí складностi, íх мюця у денному та тижневому розкладi спосте-рiгався в учнiв основно'' школи.
3. Вiдзначено збiльшення допустимого сумарного тижнево-го навантаження та недостат-нiй термiн перерв в шновацш-ному закладi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коренев Н.М. Проблемы формирования здоровья учащихся в современной школе // Журнал АМН Укра'ни. — 2001.
— Т. 7, № 3. — С. 475-479.
2. Кучма В.Р. Медико-профилактические основы обучения и воспитания детей / Руководство для медицинских и педагогических работников образовательных и лечебно-профилактических учреждений санитарно-эпидемиологической службы // М.: ГЭОТАР-МЕДИА, 2005. — С. 132-153.
3. Школа и психическое здоровье учащихся. Под ред. С.М. Громбаха. — М.: Медицина, 1988. — 271 с.
4. БерзЫь В.1. Вплив умов i режиму навчального процесу на функцюнальний стан i здоров'я учыв // Школа на перетин тися-чол^ь: Збiрник наукових праць.
— К., 1998. — С. 116-124.
5. Schräder G., Bischof W., Banhi-di L. Uber den Einflus von Raumlufttemperatur und Feuchte sowie u ntersch ied l iche r Frisch l uftzufu h r auf die mentale Leistung von Schulern // Z. ges. Hyg. — 1988. — V 34, № 11. — S. 612-614.
6. Гребняк Н.П. Факторы риска для здоровья детского населения / Донецк, 2003. — С. 122-159.
№ 2 2009 Environment & Health 68
