CC BY
52
ДИНАМИКА ЛЕЧЕНИЯ СПАСТИЧНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С РЕЦИДИВИРУЮЩЕ-РЕМИТИРУЮЩИМ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ Таряник Е. А.
В последние годы наблюдается тенденция к увеличению заболеваемости на рассеянный склероз в Украине. За последние 10 лет распространённость заболевания в Украине увеличилась в 2,5 раза. В работе проведена оценка эффективности лечения спастического мышечного тонуса у пациентов с рецидивирующе-ремитирующим рассеянным склерозом с исспользованием миорелаксантов. Получена положительная динамика лечения спастичности разными группами миорелаксантов у пациентов с рассеянным склерозом. Наиболее быстрый выраженный эффект в виде уменьшения выражености болевого синдрома, спастичности в конечностях, расширения объёма движений, получен при исспользовании баклофена в дозе 30 мг у сутки. Препарат постепенно снижал мышечный тонус, не снижая мышечной силы в конечностях. Во время лечения миорелаксантами отмечена положительная картина со стороны электронейромиографических показателей в виде повышения амплитуд мышечных ответов.
Ключевые слова: рассеянный склероз, миорелаксанты, спастичность, шкала Эшворта.
Стаття надшшла 16.02.2014 р.
DYNAMICS SPASTICITY TREATMENT IN THE PATIENTS WITH RELAPSING-REMITTING MULTIPLE SCLEROSIS Tarianyk E. A.
In recent years there has been an increasing trend of multiple sclerosis in Ukraine. Over the past 10 years the prevalence of the disease in Ukraine has increased by 2.5 times. In this report we evaluated the effectiveness of treatment spastic muscle tone in the patients with relapsing-remitting multiple sclerosis with using muscle relaxants. Was received a positive dynamics treatment of spasticity different groups of muscle relaxants in the patients with multiple sclerosis. The most rapid effect as a reduction in the severity of pain, spasticity in the limbs, increasing range of motion, obtained by using baclofen 30 mg at day. The drug is gradually decreased muscle tone without affecting muscle strength in the limbs. During treatment, muscle relaxants showed a positive results by electroneuromyographic indicators in the form of increased amplitude of muscle responses.
Key words: multiple sclerosis, muscle relaxants, spasticity, Ashworth scale.
Рецензент Литвиненко Н.В.
УДК 613.71: 613. 471: 613. 865. - 053.5
ВПЛИВ УРОКУ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ НА БАЗ1 ПЛАВАЛЬНОГО БАСЕЙНУ НА ТИЖНЕВУ ДИНАМ1КУ РОЗУМОВО1 ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
В робой представлен результати ппешчно! ощнки тижневого навчального навантаження учшв 1-4 клаЫв та особливостей тижнево! динамжи !х розумово! працездатност (РП) Дослщження провели школах з рiзною оргашзащею фiзичного виховання: 1 та 2 заняттями на базi плавального басейну та навчальному закладi з традицшними уроками в спортивному залi тричi на тиждень. Всього обстежено 301 учень трьох загальноосв^шх закладiв м. Киева. Д™ одше! школи плавають лише тд час уроку фiзично!' культури, (контингент Е1, 96 оЫб), на вщмшу вщ учшв (контингенту Е2, 95 оЫб), яю ^м обов'язкового уроку плавання займаються в басейш додатково. Школярi контрольного контингенту (К, 110 оЫб) не мають уроку плавання та не вщвщують басейн. Встановлено, що тд час побудови розкладу занять не враховуються особливост тижнево! та денно! динамки РП молодших школярiв в уах 12 обстежених класах. Серед причин невщповщност виявлено високе навчальне навантаження в понедшок (у 70 % випадюв вище середнього тижневого) та п'ятницю (у 80 % випадкiв на рiвнi середнього). Уроки, якi потребують напружено! розумово! дiяльностi, у 75 % випадюв запланован на раюда години впрацьовування. Виявлено вплив року навчання, дня тижня та оргашзацй фiзичного виховання на якiсть виконання коректурно! проби учнями. Встановлено, що додатковий урок плавання попереджае розвиток гостро! перевтоми учшв на початку тижня (у вiвторок), яка розвиваеться тд впливом перевищення сумарно! трудност предметiв в понедiлок (F = 15,98, p<0,001). Така органiзацiя фiзичного виховання сприяе збереженню високого рiвня розумово! працездатностi (РП) та вщдаленню розвитку стомлення вiд понедiлка до п'ятнищ у школярiв 1 та 3 клаЫв. Виявлено, що урок плавання попереджае розвиток стомлення вщ понедшка до п'ятницi, оскiльки частка учшв 1 та 3 клаЫв без ознак стомлення перевищуе таку серед школярiв, якi не займаються плаванням ф<0,01 та p<0,05 вщповщно). Незалежно вiд кiлькостi занять в басейш, серед учшв 2 та 4 клаав виявлено вдвiчi вищу частку школярiв з вираженими ознаками стомлення ф<0,01 та p<0,05 вщповщно), що потребуе подальшого вивчення.
Ключов! слова: урок плавання, розумова працездатшсть, молодша школа.
Для розширення оздоровчих можливостей уроку ф1зично! культури наказом МОН Укра!ни № 486 заняття плаванням ввднесено до обов'язкових форм ф1зичного виховання у навчальних закладах, що мають для цього ввдповвдн умови. Плавання широко використовують для профшактики захворювань опорно-рухового апарату, особливо хребта [13], серцево-судинно! системи [11] та рекомендують як найбшьш сприятливий вид спорту для дгтей хворих на астму [14]. Однак, юнують ризики для здоров'я, пов'язаш з використанням для знезараження води в плавальному басейн х1м1чних реагенпв, зокрема хлорвмюних речовин, та утворенням в процес дезшфекцл поб1чних продукпв [12, 15, 16]. Кр1м того, якють та ефективнють навчально! програми з дисципл1ни «Плавання», як \ бшьшосп сучасних навчальних програм та педагопчних технологш , не тдтверджена реальними ф1зюлого-ппешчними досл1дженнями. З ще! позицл, а також, зважаючи на поширешсть хлорування в шюльних плавальних басейнах [6], вивчення
©Шапаева О.С., Гаркавий С.1. та inm., 2014
90
впливу уроку плавання на тижневу динамiку розумово! працездатностi (РП) молодших школярiв е надзвичайно актуальним завданням, оскшьки цей, фундаментальний в гiгiенi дiтей та тдлгтшв, показник е iнтегральним ввдображенням функцiонального стану учнiв та можливост пристосуватися до нових умов навчання в школi. Доведено, що РП дгтей та пiдлiткiв перiодично змiнюеться з вiком та в динамщ навчального дня. Так змiни РП тюно пов'язанi з гетерохроннiстю розвитку та добовою перiодичнiстю усiх психофiзiологiчних функцiй дитячого органiзму [8]. Так, РП учшв закономiрно зростае ввд 1 до 3 класу, однак гормональш змiни органiзму школярiв препубертатного вiку можуть спричинити спад РП учшв 4 класу [7].
Метою роботи було встановлення особливостей тижнево! динамiки розумово! працездатностi учнiв молодшо! школи з рiзною органiзацiею фiзичного виховання.
Матерiал та методи дослщження. Опитано батькiв 363 учнiв 1-4 клаав за адаптованою нами анкетою [9], проаналiзовано данi «Медичних карт дитини» (ф. 026/0) та «Листтав здоров'я». На пiдставi цих даних за принципом «копiя-пара» сформовано групу практично здорових школярiв (I-II групи здоров'я) (301 особа), як навчаються у трьох загальноосвiтнiх школах м. Киева. Учш експериментального контингенту (Е) (191 особа) навчаються у двох школах та мають один обов'язковий урок плавання на тиждень. Дгти одме! школи (контингент Е2, 96 оаб), крiм обов'язкового уроку плавання займаються в басейнi додатково на вiдмiну вiд учнiв шшо! школи (контингент Е1, 95 оаб), як плавають лише пiд час уроку фiзичноl культури. Школярi контрольного контингенту (К, 110 оаб) не мають уроку плавання та не вiдвiдують басейн (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика вибiрки_
Класи Юльмсть учшв
К Е1 Е2 Разом
Х Д Х+Д Х Д Х+Д Х Д Х+Д Х Д Х+Д
1 15 15 30 13 12 25 10 8 18 38 35 73
2 10 12 22 8 12 28 10 10 20 33 34 67
3 12 14 26 10 13 23 15 13 28 37 40 77
4 16 16 32 8 19 27 10 15 25 34 50 84
Разом 53 57 110 39 56 103 45 46 91 142 159 301
Примака. Х - хлопчики, Д - д1вчатка.
Проаналiзовано 12 розкладiв урошв в 1-4 класах 3 шкiл з рiзною оргашзащею фiзичного виховання. Комплексну гiгiенiчну ощнку навчального навантаження учнiв у цих класах провели за сумарною кшьшстю навчальних годин (СКГ) за тиждень та iнтегральним показником (1П) зпдно з методикою, яка описана в [5]. Окрiм СКГ, 1П враховуе розподш навчального навантаження впродовж дня та тижня, розподiл у розкладi занять з динамiчним компонентом та урошв прикладно-практичного та естетичного характеру, а також наявнють здвоених занять. Якщо 1П менший за 0,446, можна зробити висновок, що такий розклад не вiдповiдае гiгiенiчним вимогам. Якщо 1П потрапляе в дiапазон 0,4460,642 - розклад ощнюеться як задовiльний. Розклад складений рацюнально, якщо 1П вищий за 0,642.
Для обчислення 1П необхвдно ощнити труднiсть навчальних предметiв та розрахувати сумарну труднiсть предмета (СТП) навчального дня та тижня. Осюльки в ДСанПШ 5.5.2.008-01 «Державнi санiтарнi норми облаштування, утримання загальноосвiтнiх навчальних закладiв та оргашзаци навчально-виховного процесу» вщсутня оцiнка трудност предметiв для 1-4 клаав, таку оцiнку та розрахунки здiйснили за допомогою адаптовано! нами до умов Укра!ни рангово! шкали, яка рекомендована до використання в Республщ Бторусь [10].
Тижневу динамшу вихщно! (до початку урокiв) РП учшв вивчали з використанням класично! загальнопоширено! методики - коректурно! проби (КП) за допомогою таблиць В. Я. Анфiмова [1]. Дослiдження провели всередиш навчального року. Визначали обсяг роботи та яшсть И виконання (стандартизована на 500 знаков кшькють помилок). На пiдставi отриманих даних провели комплексну ощнку результата [3]. Для ощнки загального стану колективу визначили частку учнiв якi вiдмiнно, добре та задовiльно («хорошi» роботи) а також незадовшьно та погано («погаш» роботи) виконали коректурну пробу, розрахували показник переваги (ПП) «хороших» робгт над «поганими» у кожному класг Також розрахували показник продуктивност розумово! працездатностi (ПРП) [4].
Стутнь стомлення визначили за iндивiдуальним показником зрушення РП (ПЗРП) вiд понедшка до п'ятницi. Для оцiнки загального стану колективу визначили частку учшв з ввдсутшми ознаками стомлення (ПЗРП 1-4 бали), початковими ознаками стомлення (ПЗРП 5-6) та вираженими ознаками стомлення (ПЗРП 7-9) [4].
Отримаш результата обробили методами варiацiйно! статистики, достовiрнiсть розходжень оцiнили з використанням ^критерто Ст'юдента та критер1ю %2 П1рсона [2] Для вивчення впливу на РП дня навчального тижня, року навчання та оргамзацл фiзичного виховання здшснили дисперсiйний аналiз з ощнкою достовiрностi впливу за критерiем Фiшера (Б). Обчислення, аналiз та вiзуалiзацiю даних проведено за допомогою програми М1его8оГ1 0£Е1се Ехсе1 2007.
Результата дослдження та \х обговорення. Виявлено, що сумарна кiлькiсть годин (урошв) тижневого навчального навантаження учшв молодшо! школи не перевищуе гранично допустиму СКГ для
ввдповвдних клас1в (табл. 2).
Таблиця 2
__Пгкжчиа оц1нка розкладу урок1в у школ1 першого ступеню__
Класи Оцшка розкладу занять у дослщжуваних контингентах СКГ норм., год
К Е1 Е2
СКГ, год 1П, у.0. СТП, бали (М±т) СКГ, год 1П, у.0 СТП, бали (М±т) СКГ, год 1П, у.0. СТП, бали (М±т)
1 20 0,66 35,4±2,7 19 0,66 33,4±3,1 20 0,58 34,4±2,3 20
2 22 0,58 38,2±2,2 22 0,58 35,8±2,6 22 0,66 36,6±1,4 22
3 23 0,66 34,8±2,9 22 0,58 37,8±1,5 22 0,58 37,6±3,5 23
4 23 0,58 39,4±1,6 23 0,58 39,0±1,6 22 0,66 34,6±2,0 23
Примака. СКГ норм. - нормована сумарна кшьгасть годин при 5-денному навчальному тижш зпдно з ДСанПЩ 5.5.2.008-01.
Рис. 1. Розподш навчального навантаження учшв за сумарною трудшстю предмет1в (СТП, бали) та динамжа розумово! працездатност за показником переваги впродовж тижня (ПП, у.о.).
При ощнщ навчального навантаження за СТП встановлено, що лише 1 з 12 проанал1зованих розклад1в (8 % випадшв) ввдповвдае вимогам ДСанПШ 5.5.2008-01 щодо розподшу навчального навантаження протягом тижня (рис. 1). Серед причин неввдповвдносп у 70% випадшв лежить перевищення середнього за тиждень учбового навантаження в понедшок. У 80 % випадшв навчальне навантаження в п'ятницю знаходиться на р1вш середнього за тиждень, натомють у четвер його значення
нижче у 60 % випадшв. За 1П розклад можна ощнити як такий, що вiдповiдае гiгiенiчним вимогам, у 58 % випадшв, а у 42 % - як задовшьний.
Аналiз розкладу занять в обстежуваних закладах засвiдчить, що заняття з навчальних дисциплiн, якi потребують зосередження, напружено! розумово! дiяльностi (рiдна та шоземш мови, читання, математика), у 75 % випадшв заплановаш на першому i другому уроках, тобто у години низького рiвня працездатност! учнiв. У 25 % випадшв в цей час передбачеш заняття з фiзично! культури.
За допомогою дисперайного аналiзу виявлено що рш навчання впливае на частку учшв К контингенту, якi вiдмiнно виконали КП (р<0,05), на частку учшв Е1 контингенту, якi добре та задовшьно виконали КП (р<0,001), а у Е2 контингент! - на ввдсоток школярiв з незадовiльно та погано виконаними КП (р<0,05) (табл.3). При цьому характер впливу року навчання на зазначеш групи учшв уах 3 контингентiв був подiбним: у кожному контингентi питома частка ввдповвдно! групи учнiв збiльшувалась у 2 клас порiвняно з 1 (у Е1 та Е2 контингент! на рiвнi тенденцi!, р<0,1), а далi зменшувалась, особливо в 4 клас (у Е2 контингентi на рiвнi тенденцi! вiдносно 2 класу, р<0,1) (рис. 2).
Таблиця 3
Вплив року навчання та дня навчального тижня на якiсть виконання коректурноТ проби у школах з
рiзною оргатзащею фiзичного виховання
Контингент Достсшршсть впливу (критерш Ф1шера) року навчання / дня тижня на частку учшв з ямстю виконання КП:
вщмшно добре та задовшьно незадовшьно та погано
К 5,77* / 1,93 1,13 / 0,72 0,2 / 2,81
Е1 3,78л / 3,17л 0,85 / 6,40* 6,58* / 13,77**
Е2 2,86 / 3,66* 14,81** / 1,93 2,62 / 1,12
Примгтки: 1. * - Вплив достсшрний, р < 0,05, ** - р < 0,001; 2. л - Вплив на р1вш тенденцп, р < 0,1.
Зазначене свiдчить про тдвищення РП на другому рощ навчання порiвняно з першим роком у дгтей, як! не займаються плаванням (збiльшення частки учшв, як ввдмшно виконали КП), та у дгтей, як! кр!м обов'язкового уроку плавання займаються у басейнi додатково (збшьшення частки добре та задовiльно виконаних робгт). Однак, серед другокласнишв з одним уроком плавання на тиждень збшьшуеться вщсоток учшв, як! незадовшьно та погано виконали КП. У наступш роки навчання рiвень РП стабшзуеться, про що св!дчить ввдсутнють статистично достов!рних розходжень м!ж 2 i 3 та 2 i 4 класами, а тенденцiю до зменшення частки дiтей з добре та задовшьно виконаними КП у Е2 контингент! можна пов'язати з гормональними змшами в препубертатний пер ¡од онтогенезу.
Рис. 2. Вплив року навчання на РП учшв в школах з р1зною оргашзащею ф1зичного виховання. л тенденцп, р < 0,1.
■ Вплив на р1вш
Встановлено, що день навчального тижня впливае на частку учшв Е2 контингенту, яш в1дшнно виконали КП (р<0,05), на в!дсоток школяр!в Е1 контингенту, як! виконали КП добре та задовшьно (р<0,05) та незадовшьно ! погано (р<0,001). На учшв Е1 контингенту, як1 виконали КП ввдмшно, день навчального тижня впливае на р1вш тенденц!! (р<0,1). В той же час на вихвдний р!вень РП учн!в, як1 не займаються плаванням в школ!, день навчального тижня не впливае (р>0,05).
Отже встановлено законом!рний вплив року навчання на яшсть виконання КП, а також встановлено, що день навчального тижня мае вплив на РП учшв, як! займаються плаванням на вадм1ну ввд школяр!в, як! не вадв1дують таких урошв.
Одним з суттевих недол!к1в проанал!зованих розклад!в було високе навчальне навантаження за СТП в понедшок, яке виявлено у 70% випадшв. В той же час було виявлено, що у 42 % випадшв частка
учшв з незадовшьно та погано виконаними КП у в!второк зранку збшьшуеться, пор!вняно з понедшком (р<0,05). Зазначене може бути свщченням розвитку гостро! перевтоми у ще! частини учшв, про що йдеться у [1]. Для виявлення впливу високого навчального навантаження в понедшок на вихадну РП у в!второк провели дисперсшний анал!з. Встановили, що висока СТП в понедшок достов!рно впливае на ПП у в!второк (Б = 15,98, р<0,001).
Враховуючи те, що РП учшв зм!нюеться залежно ввд дня навчального тижня, вплив оргашзацп ф!зичного виховання на РП проанал!зували окремо в кожен день. Виявлено тенденщю до впливу оргашзацп ф1зичного виховання у в1второк на частку учшв з низьким р1внем РП (Б = 3,28, р<0.1), (рис 3).
Рис. 3. Частка учшв з погано та незадовшьно виконаною коректурною пробою залежно вщ оргашзацп ф1зичного виховання.* - Вплив достов1рний за критер1ем Ст'юдента,р < 0,05 пор1вняно з учнями К контингенту та л - Е1 контингенту.
Серед першокласнишв, як займаються плаванням (Е1 та Е2 контингенти), виявлено достов!рно вищий ввдсоток учшв з низьким р!внем РП у в!второк пор!вняно з К контингентом (р<0,05). Однак серед учшв 2-3 клаив, як! додатково займаються плаванням, частка школяр!в з незадовшьно та погано виконаною КП достов!рно нижча пор!вняно з К та Е2 контингентами (р<0,05); у четвертому клас зазначеш розходження збер!гаються на р1вш тенденцл (р<0,1).
Нами виявлено негативний вплив високого навчального навантаження в понедшок на вихадну РП у в!второк, а також зафшсовано розвиток гостро! перевтоми у частини учшв у цей день. В той же час серед школяр!в, що мають додатковий урок плавання, частка учшв з погано виконаною КП достов!рно нижча пор!вняно з контрольшм контингентом ! дгтьми, як плавають 1 раз на тиждень. Це дозволяе зробити висновок про профшактичний вплив додаткового заняття в басейш на розвиток гостро! перевтоми на початку тижня.
Вивчення розвитку стомлення тд впливом навчального навантаження показало, що серед першокласнишв, яш додатково займаються плаванням, частка учшв з ввдсутшми ознаками стомлення в динамщ тижня в 1,6 раз!в вища пор!вняно з школярами, що не ввдввдують басейн (%2=14,40, р<0,01), (табл.4). Така ж законом!рнють спостер!гаеться ! в третьому класг частка учшв з ввдсутшми ознаками стомлення серед школяр!в, як! додатково займаються плаванням, вища пор!вняно з К та Е1 контингентами (%2=7,13,р<0,05 та х2=16,78,р<0,01 ввдповвдно). Оскшьки пом!ж школяр!в цих клаив, яш мають один урок плавання на тиждень, достов!рних ввдмшностей пор!вняно з К контингентом не виявлено, можна зробити висновок, що позитивний вплив плавання спостер!гаеться лише за умови ввдв1дування додаткових позаурочних занять учнями 1 та 3 класу. Протилежний розподш учшв за ознакою стомлення спостер!гаеться серед учшв 2 та 4 клаав. Незалежно ввд шлькосп урошв плавання на тиждень частка учшв Е контингенту з вираженими ознаками стомлення вища пор!вняно з К контингентом.
Таблиця 4
Частота появи ознак стомлення впродовж тижня в учшв 1-4 класiв в залежност вщ оргашзацп
фiзичного виховання
Клас Контингент учшв Ознаки стомлення х2 * р
Вщсутш Початков! Виражеш
Абс. % Абс. % Абс %
1 К 14 46,66 11 36,66 5 16,66 - -
Е1 10 40 10 40 5 20 1,7 >0,05
Е2 13 72,22 3 16,66 2 11,11 25,91 <0,001
2 К 15 68,18 6 27,27 1 4,54 - -
Е1 8 40 7 35 5 25 9,46 <0,01
Е2 8 32 12 48 5 20 12,32 <0,01
3 К 12 46,15 10 38,46 4 15,35 - -
Е1 7 30,43 10 43,47 6 30,43 4,23 >0,05
Е2 17 60,71 5 17,85 6 21,42 7,13 <0,05
4 К 10 31,25 19 59,37 3 9,38 - -
Е1 11 40,63 11 40,63 5 18,75 6,70 <0,05
Е2 9 36 11 44 5 20 6,72 <0,05
Примгтка. * - пор1вняно з контрольним контингентом
Пом1ж школяр1в з додатковим заняттям плаваниям (Е2 контингент) ввдсоток таких учшв вищий в 2 клас у 5,64 рази (%2=12,32, р<0,01), в 4 клаа - вдв1ч1 (х2=6,70, р<0,05). Серед учшв, яш мають один урок ф1зично! культури в басейш на тиждень 1 додатково не плавають (Е1 контингент), частка учшв з вираженими ознаками стомлення вища в 2 клаа у 7 раз1в (%2=9,46, р<0,01), в 4 клаа - у 2 рази (%2=6,70, р<0,05). Тобто у 2 та 4 класах не виявлено позитивного впливу занять плаванням на розвиток стомлення ввд понедшка до п'ятнищ. Бшьш того, стомлення у цих учшв впродовж тижня розвиваеться швидше, шж у контрольного контингенту, що потребуе подальшого вивчення.
1. Встановлено, що тд час побудови розкладу занять у 1-4-х класах не враховуються особливост тижнево! та денно! динамши РП молодших школяр1в. Виявлено, що у 70% випадшв учбове навантаження в понедшок - день впрацьовування - перевищуе середне, у 60 % випадшв у четвер, коли р1вень працездатност ще достатшй, навчальне навантаження нижче за середне, а в п'ятницю, коли внаслвдок стомлення працездатшсть знижуеться, у 80 % випадшв навчальне навантаження на р1вш середнього. Уроки яш потребують зосередження, напружено! розумово! д1яльност1 у 75 % випадшв заплановаш у години низького вихвдного р1вня працездатност учшв.
2. Виявлено, що рш навчання, день тижня та оргашзащя ф1зичного виховання впливае на яшсть виконання коректурно! проби (КП) учнями. РП тдвищуеться на другому рощ навчання пор1вняно з першим роком у дгтей, яш не займаються плаванням (збшьшення частки учшв, як вiдмiиио виконали КП), та у дгтей, яш кр1м уроку плавання займаються у басейш додатково (збшьшення частки добре та задовшьно виконаних робiт). Рiвень РП стабiлiзуеться в учиiв 2-3 клаав з подальшим його зниженням у дiтей препубертатного перiоду онтогенезу (у 4 клаа).
3. Додатковий урок плавання попереджае розвиток гостро! перевтоми учшв на початку тижня, яка розвиваеться тд впливом перевищення сумарно! трудиостi предметiв (СТП) в понедшок (Б = 15,98, р<0,001). Така оргаиiзацiя фiзичиого виховання сприяе збереженню високого рiвия розумово! працездатност (РП) та вiддалеиию розвитку стомлення ввд понедшка до п'ятиицi у школярiв 1 та 3 клаив. Частка учшв, як мають урок фiзично! культури в басейиi (Е1 та Е2 контингент) без ознак стомлення вища порiвияио з школярами, яш не займаються плаванням (р<0,01 тар<0,05 вiдповiдио). Незалежно ввд кiлькостi занять в басейш, серед учшв 2 та 4 клаив виявлено вдвiчi вищу частку школярiв з вираженими ознаками стомлення (р<0,01 та р<0,05 вiдповiдио). Зниження РП у цих учшв впродовж тижня розвиваеться швидше, шж у контрольного контингенту, що потребуе подальшого вивчення.
1. Антропова М. В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности / М. В. Антропова. - М.: Просвещение. - 1968. - 250 с.
2. Антамонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических даннях / М. Ю. Антамонов -К:Украинская Военно-медицинская академiя. - 2006. - 558 с.
3. Громбах С. М. Психофизиологические исследования в гигиене детей и подростков /С.М. Громбах. - М. - 1981. - 168 с.
4. Гозак С. В. Ппешчна ощнка впровадження вальдорфсько! педагопчно! технологи в загальноосв^шх навчальних закладах Укра!ни: дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.01 «Ппена» / С. В. Гозак; ДУ 1ГМЕ iм. О.М.Марзеева НАМН Укра!ни. -К. - 2006. - 225 с.
5. Гозак С. В. Використання штегрального показника для ппешчно! ощнки розкладiв уроюв у загальноосв^шх навчальних закладах / С. В. Гозак, Т. В. Станкевич, Н. О. Кучма // - К. - 2010. - 3с. (шформ. Лист/ДУ1ГМЕ,№72-2010.
6. Гаркавий С. I. Ппешчна ощнка якост води плавальних басейшв при навчально-виховних закладах з позицш гармошзащ! втизняних вимог з мiжнародними рекомендащями / С. I. Гаркавий, М. М. Коршун., А. I. Бурлака [та ш.] // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. - К.: - 2012. - Вип.60. - С.86 - 93.
7. Звягина Н. В. Возрастные особенности умственной работоспособности и внимания у детей и подростков города Архангельска / Н. В Звягина Л. В.Морозова // Новые исследования - 2011.- №26 - С.66-76.
8. Сисоенко Н. В. Ппешчш проблеми впровадження нових навчальних пронрам та педагопчних технологш у сучаснш шют/ Н. В. Сисоенко// Довкшля та здоров'я - №1(44) - К. - 2008. - С. 56 - 61.
9. Хачатарян Т. С. Методика отбора однородных групп для оценки влияния на здоровъе детей факторов окружающей среды / Т. С. Хачатарян, А. В. Мгацаканян. - Методические рекомендации. - Ереван. - 1980. - 17 с.
10. Шапаева О.С. Рiвень позитивно! мотиващ! учшв молодшо! школи до уроку фiзичноI культури в басейш та фактори, що впливають на його формування / С. I. Гаркавий, М. М. Коршун, Т. М. Забродська [та ш.] // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. - К. - 2014. - Вип.61 - С.86 - 93.
11. Avellini B. A. Cardiorespiratory physical training in water and on land / B. A. Avellini, Y. Shapiro, F. Pandol // J. Appl. Physiol. - 1983. - 50 - P. 255-263
12. Bonetto G. Longitudinal monitoring of lung injury in children aFter acute chlorine exposure in a swimming pool / G. Bonetto, M. Corradi, S. Carraro [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2006. - 174 - P. 545-549.
13. Duffield M. H. Exercise in water / M.H. Duffield- London: Bailliere Tindall. - 1976.- 150 p.
14. Nemery B. Indoor swimming pools, water chlorination and respiratory health / B. Nemery, P. H. Hoet, D. Nowak // Eur. Respir. J. - 2002. - №19 - P. 790-793.
15. WHO. Guidelines For safe recreational water environments. Vol.2 Swimming pools and similar environments . World Health Organization. Genova 2006.
16. Zarzoso M. Potential negative effects of chlorinated swimming pool attendance on health of swimmers and associated staFF / M. Zarzoso, S. Llana, P. Pérez-Soriano // Biol. Sport - 2010. - №27 - P.233-240.
ВЛИЯНИЕ УРОКА ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ НА БАЗЕ ПЛАВАТЕЛЬНОГО БАССЕЙНА НА НЕДЕЛЬНУЮ ДИНАМИКУ УМСТВЕННОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ Шапаева О. С., Гаркавий С. I., Коршун М. М., Дема О. В.
В работе представлены результаты гигиенической оценки недельной учебной нагрузки учащихся 1-4 классов и особенностей динамики их умственной работоспособности (УП) в школах с различной организацией физического воспитания: 1 и 2 (обязательным и дополнительным) занятиями в плавательном бассейне по сравнению традиционными уроками в спортивном зале три раза в неделю. Нами обследован 301 ученик трех общеобразовательных учреждений г. Киева. Дети одной школы плавают только во время урока физической культуры (контингент Е1, 96 человек), в отличие от учеников (контингента Е2, 95 человек), которые кроме обязательного урока плавания занимаются в бассейне дополнительно. У школьников контрольного контингента (К, 110 человек) нет урока плавания, они не посещают бассейн. Установлено, что при планировании расписания занятий не учитываются особенности недельной и дневной динамики РП младших школьников во всех 12 обследованных классах. Среди причин несоответствия обнаружены высокая учебная нагрузка в понедельники (в 70 % случаев выше среднего недельного) и пятницу (в 80 % случаев на уровне среднего). Уроки, на которых требуется напряженная умственная деятельность, в 75 % случаев запланированы на утренние часы врабатывания. Выявлено влияние года обучения, дня недели и организации физического воспитания на качество выполнения корректурной пробы учениками. Установлено, что дополнительный урок плавания предупреждает развитие острого переутомления учащихся в начале недели (во вторник), которая развивается под влиянием превышения суммарной трудности предметов в понедельник (Б = 15,98, р <0,001). Выявлено, что урок плавания предупреждает развитие утомления в период от понедельника к пятнице, поскольку доля учащихся 1 и 3 классов без признаков утомления превышает таковую среди школьников, не занимающихся плаванием (р < 0,01 и р<0,05 соответственно). Независимо от количества занятий в бассейне, среди учащихся 2 и 4 классов доля школьников с выраженными признаками утомления в два раза больше (р<0,01 и р<0,05 соответственно).
Ключевые слова: урок плавания, умственная работоспособность, младшая школа.
Стаття надшшла 13.03.2014 р.
THE INFLUENCE OF PHYSICAL EDUCATION CLASS
ON THE BASIS OF THE SWIMMING POOL AT THE WEEK THE DYNAMICS OF THE MENTAL HEALTH OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN Shapaeva A. S., Garkaviy S. I., Korshun M. , Dema E. V.
The work presents the results of hygienic assessment of weekly teaching load of pupils of 1-4 classes and features weekly dynamics of their mental health (RP) (ME - mental efficiency) the Study was conducted by schools with different organization of physical education: 1 and 2 classes on the basis of the swimming pool and educational institution with traditional classes in the gym three times a week. All surveyed 301 student of the three educational institutions meters of Kiev. The children of one school swim only during the lesson of physical culture, (contingent E1, 96 persons), in contrast to the disciples (contingent E2, 95 persons), which in addition to the mandatory swimming lesson engaged in the pool later. Students control contingent (For 110 persons) do not have a swimming lesson and not visit a swimming pool. It is established, that during the construction timetables are not taken into account peculiarities of the weekly and daily dynamics RP younger students in all 12 classes surveyed. Among the causes of the discrepancies identified high teaching load on Monday (in 70 % of cases above average weekly) and Friday (in 80 % of cases at the secondary level). The lessons that require intense mental activity in 75 % of cases scheduled for cancer hours opracowywania. The influence of year, day of week and organization of physical education on the quality of performance caracture samples students. It is established that additional swimming lesson prevents the development of acute fatigue of students at the beginning of the week (Tuesday), which develops under the influence of excess aggregate difficulties subjects on Monday (F = 15,98, p < 0.001). Such organization of physical education contributes to maintaining a high level of mental health (RP) and the distancing of the development of fatigue from Monday to Friday students 1 and 3 classes. It is revealed that swimming lesson prevents the development of fatigue from Monday to Friday, as the share of students 1 and 3 classes without signs of fatigue exceeds that among students who are not engaged in swimming (p < 0.01 and p < 0.05 respectively). Regardless of the number of lessons in the pool, among the students of the 2nd and 4th classes identified by half a higher proportion of students with clear signs of fatigue (p < 0.01 and p < 0.05 respectively), which requires further study.
Key words: swimming lesson, mental performance, the Junior school
Pe^roeHT TpaBepce r.M.
