CC BY
50
КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОБОСТРЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ПАРЕНХИМАТОЗНОГО ПАРОТИТА У
ДЕТЕЙ
Ткаченко П. И., Лохматова Н. М., Коротич Н. Н.
В статье представлены результаты клинического наблюдения за 21 ребенком, страдающими хроническим паренхиматозным паротитом, неактивное течение в период обострения. Сопоставление изменений проявляющихся воспалением на местном уровне и клеточного состава паротидного секрета в динамике течения заболевания позволило констатировать преимущество инстилляций в протоковую систему лизомукоида по сравнению с 1,0% раствором лизоцима.
Ключевые слова: дети, хронический паренхиматозный паротит, лизомукоид.
Стаття надшшла 28.02.2014 р.
COMPREHENSIVE TREATMENT OF ACUTE EXACERBATIONS OF CHRONIC PARENCHYMATOUS PAROTITIS IN CHILDREN Tkachenko P. I., Lokhmatova N. M., Korotich N. M.
Results of clinical supervision over 21 children are presented in article, suffering chronic parenchymatous parotitis, an inactive current in the period of an aggravation. Comparison of changes being shown an inflammation at local level and cellular structure of a parotidny secret in dynamics of a course of a disease allowed to state advantage of instillations in pro-current system lizomukoid in comparison with 1,0% solution lysozyme.
Key words: children, chronic parenchymatous parotitis, lizomukoid.
Рецензент Ковальов £.В.
УДК 616.8-009.12-08
ДИНАМ1КА Л1КУВАННЯ СПАСТИЧНОСТ1 У ПАЩСНТШ 13 РЕЦИДИВУЮЧО-РЕМ1ТУЮЧИМ
РО3С1ЯНИМ СКЛЕРОЗОМ
В останш роки спостершаеться тенденщя до збшьшення захворюваносп на розЫяний склероз в Укра!ш. З останш 10 роюв поширешсть захворювання збшьшилась у 2,5 рази. У робой проведена оцшка ефективност лжування спастичного м'язевого тонусу у пащенив iз рецидивуючо-ре]штуючим розаяним склерозом iз застосуванням мюрелаксанив.
Отримана позитивна динамка лкування спастичностi рiзними групами мiорелаксантiв у хворих на розЫяний склероз. Найбiльш швидкий виражений ефект у виглядi зниження больового синдрому, спастичносп у кiнцiвках, розширення обсягу рухiв, отриманий при використанш баклофена у дозi 30 мг на добу. Препарат поступово знижував м'язевий тонус, не знижуючи м'язево! сили у юнщвках. Пiд час лкування мiорелаксантами вiдмiчена позитивна динамжа у показниках електронейромiографiчного дослiдження у виглядi пiдвищення амплiтуд м'язево! вщповвд з кiнцiвок.
Ключов! слова: розЫяний склероз, мюрелаксанти, спастичнють, шкала Ешворта.
Розаяний склероз е актуальною проблемою сучасно! неврологи через високу захворювашсть, поширешсть та значну швалвдизащю пащенпв молодого вшу. За даними МОЗ Укра!ни, в останш роки спостер1гаеться тенденщя до зростання захворюваносп в Укра!ш За останш 10 роив поширешсть захворювання в Укра!ш збшьшилась у 2,5 рази. Неухильне прогресування св1дчить про недостатню ефективнють заход1в, що вживаються в Укра!ш для !х подолання [1-3].
Розс1яний склероз - мультифактор1альне захворювання, в етюлогп та патогенез1 якого важливу роль ввдграють в1русна шфекщя, спадкова схильнють, а також зовшшш чинники, зокрема еколопчш [24]. На сьогодш, юнуе велика кшькють доказових даних стосовно того, що розаяний склероз е не лише запальним, а й нейродегенеративним захворюванням, що призводить до загибел1 аксошв, що спостер1гаються вже на початкових етапах захворювання. Проввдне значення в патогенез1 РС мають 1мунопатолопчш та патох1м1чш реакцп, як розвиваються в 1мунокомпетентних клгтинах 1 клгтинах ЦНС з розвитком оксидантного стресу 1 глютаматно! нейротоксичносп, що призводять до загибел1 м1ел1ну та нервових клгтин [1, 3].
Сучасна концепщя л1кування РС включае три компоненти: 1). л1кування загострення (атаки); 2). тератя, модиф1куюча переб1г захворювання; 3). симптоматичне л1кування. Кгашчна картина розаяного склерозу дуже р1зномаштна. Так симптоми ураження трамвдного тракту в 90% випадшв е одшею з основних причин 1нвал1дизацп хворих. Залежно ввд локал1защ! вогнища виявляються гемь та парапарези, рвдше монопарези. Частше страждають нижш шнщвки, шж верхш. Спастичнють, як правило, переважае над вираженютю парезу. Спастичнють - тдвищення м'язевого тонусу, що наростае при пасивному розтягненш м'язу. Причиною спастичност е зниження активност стнальних гальм1вних мехашзм1в та тдвищення збудливост мотонейрошв, що зад1яш в реал1защ! флексорних мехашзм1в [5-12].
Спастичний м'язевий тонус, що спостер1гаеться при захворюваннях головного мозку (церебральна) пов'язана с послабленням гальм1вно! ди на альфа-мотонейрони в антигравгтащйних м'язах, що веде за собою позу згинач1в. Спастичнють стнального генезу переважно пов'язана с послабленням гальм1вного впливу на 1нтернейрони, що веде до передач1 збудження у спинний мозок 1 викликае моторну реакщю у шнщвках [12-18]. На сьогодш спастичнють розглядаеться як комбшоване ураження екстра трамвдних та трамвдних систем.
© Таряник К.А., 2014
87
Метою роботи було ощнити ефективнють лшування спастичного м'язевого тонусу у пащенпв i3 рецидивуючо-ремiтуючим розсiяним склерозом i3 застосуванням мiорелаксантiв.
Матерiал та методи дослщження. Було обстежено 35 хворих i3 дiагнозом розсiяний склероз, церебро-спiнальна форма, рецидивуючо-ремггуючий перебiг, стадiя ремюп, EDSS 4.5-5.5 балiв. Всi пацieнти знаходились на обстеженнi та лiкування в невролопчному вiддiленнi Полтавсько! обласно! клшчно! лiкарнi iM. М. В. Сктфосовського та в центрi розсiяного склерозу на базi кафедри нервових хвороб iз нейрохiрургieю та медичною генетикою ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя». Пацieнти були розподiленi на групи: 1 група (8 пацieнтiв), що отримували баклофен перорально у дозi 10 мг тричi на добу; 2 група (9 пащенпв) - отримували пзашдин у дозi 2 мг перорально тричi на добу; 3 група (10 хворих) - пащенти, що приймали толперiзон у дозi 50 мг 3 рази на добу. Вс1 препарати приймалися пiсля rni. Контрольна група (8 пащенпв) - не отримували мюрелаксанпв.
Вс пацiенти отримували пiдтримуючу тератю iз застосуванням цитофлавiну 10 мл внутршньовенно краплинно 1 раз на добу, впашни групи В 3 мл внутршньом'язево через день. Тривалють лiкування склала 2 тижнi.
На початку та в к1нщ курсу лшування пащентам проводили загальноклiнiчне, невролопчне обстеження, магнiто-резонансну томографто головного та спинного мозку. Для оцiнки больового синдрому у спастичних шнщвках користувались вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ). З метою вивчення динамiки спастичностi використовували шкалу Ешворта. Для ощнки якост життя -користувалися шкалою EQ-5D. З метою ощнки провiдностi по периферичним нервам проводилась стимуляцiйна електронейромiографiя на апаратi фiрми «Нейрософт» Нейро МBП-Мiкра (1ваново, Росiя).
Результати дослщження та ix обговорення. На фонi проведеного лiкування вiдмiчено зменшення больового синдрому у шнщвках у групах пацiентiв (табл. 1.)
Таблиця 1
Динамiка больового синдрому у групах пащенпв пiд впливом лжування зг1дно ВАШ
Групи пащенпв Бшь
1 група До лiкування 8,57±1,63
(n=8) Пiсля лiкування 3,68±1,14*
2 група До лжування 7,64±1,49
(n=9) Шсля лжування 3,17±1,28*
3 група До лжування 7,36±1,43
(n=10) Шсля лжування 5,37±1,43
Контроль До лжування 7,89±1,26
(n=8) Шсля лжування 6,87±1,36
Примiтка: * - р<0,05 у групах пацiентiв шсля лiкування.
Можна вiдмiтити, що зменшення больового синдрому тд впливом лiкування спостерiгалось у 1-шiй, 2-гш та 3-тiй групах пацieнтiв, але найбiльш вiрогiднi змiни переважали у перших двох групах, чим пояснюеться помiрний аналгезуючий ефект препаратiв. Менш виражений аналгезуючий ефект спостерiгався i у пацiентiв 3 групи, можливо це пов'язано з недостатньою медикаментозною дозою перепарата - 150 мг на добу. Шд час ощнки спастичносп кiнцiвок згiдно шкали Ешворта, сполстер!галась позитивна динамiка у перших двох група! пащенпв, що отримували баклофен та тоанидин (табл. 2).
Таблиця 2
Ощнка динамши спастичносп у групах пацiентiв згiдно шкали Ешворта_
Групи пацiентiв Спастичшсть
1 група До лiкування 3,91 ±0,10
(n=8) Пiсля лiкування 2,1±0,11*
2 група До лiкування 3,85±0,12
(n=9) Пiсля лжування 2,23±0,13*
3 група До лжування 3,87±0,10
(n=10) Шсля лжування 2,68±0,20
Контроль До лжування 3,87±0,12
(n=8) Шсля лжування 3,44±0,16
Примггка: * - р<0,05 у групах пацiентiв шсля лжування.
Вiдмiчалось зменшення спастичносп у шнщвках у всiх трьох обстежуваних групах, але найкращий та найшвидший ефект спостерiгався у першiй груш, яка отримувала баклофен з метою лшування пiдвищеного м'зевого тонусу. Препарат зменшував спастичнiсть м'яз!в при мшмальному зниженнi сили та гарно переносився. Шд впливом проведеного лiкування позитивш змши спостерiгались i з боку показнишв електронейромiографiчного обстеження (табл.3). При аналiзi отриманих даних виявлено, що зм!ни з боку амплiтуд м'язевих вiдповiдей та швидкост проведення збудження по моторним волоконам з серединного (ш.аЬ^Сог роНс18 Ьгеу18) та великогомшкового (ш.Оа81госпеш1ш) нерв!в ввдбувались у вах групах пащенпв, навгть контрольно! групи. Покращення якост життя спостер!галось у
групах пащенпв тд впливом лiкування. У пащенпв зменшився бiль, розширився обсяг pyxiB, зменшились депpесивнi думки.
Таблиця 3
Динамжи моказникчв електронейромiографiчного обстеження у групах пащенпв за даними
Групи пащен-пв М-вщповщь з m.abductor policis brevis (mV) М-вщповщь з m.Gastrocnemius (mV) Швидгасть збудження по моторним волокнам (м/с)
1 група (n=8) До лкування 2,32±0,43 1,34±0,26 12,32±0,27
Шсля лкування 3,58±1,14* 2,06±0,21* 13,42±0,85
2 група (n=9) До лкування 2,44±0,89 2,12±0,81 11,32±0,77
Шсля лкування 2,67±0,18 3,06±0,29 12,32±0,33
3 група (n=10) До лкування 3,16±1,16 2,43±0,94 9,53±0,74
Шсля лкування 3,27±1,62 2,82±0,75 11,12±0,68
Контроль (n=8) До лкування 3,11±0,38 3,08±0,47 13,24±0,25
Шсля лкування 3,42±0,52 3,57±0,29 14,11±0,16
Примака: * - р<0,05 у групах пащенпв шсля лкування.
1.Таким чином, в результат! проведеного досл!дження отриманий позитивний ефект при лшуванш р!зними групами мюрелаксанпв у пащенпв !з розсшим склерозом. Найбшьш швидкий ефект з боку зменшення вираженосп больового синдрому, спастичносп у юнщвках, розширення обсягу рух!в отриманий при використанш баклофену у доз! 30 мг на добу у три прийоми. Препарат не викликав поб!чних ефекпв, поступово знижував м'язевий тонус, не зменшуючи сили у шнщвках. Шд час лшування мюрелаксантами ввдм!чена позитивна картина з боку електронейромюграф!чних показнишв у вигляд! тдвищення амплгтуд м'язевих ввдповвдей, що вказуе на розслаблення шнщвок та бшьш посиленому проведению збудження по ним на фон! лшування. В процеа л!кування спостер!галось покращення якосп життя з!гдно шкали EQ-5D у вах групах пащенпв, але найбшьш виражен змши були у групах, що отримували баклофен.
2.Можна рекомендувати препарат баклофен з метою зменшення спастичносп та вираженосп больового синдрому у пащенпв !з рецидивуючо-ремгтуючим розаяним склерозом.
1. Вшичук С. М. Л1карев1 про розЫяний склероз / С.М. Вшичук //Нова медицина. - 2002. - №2. - С. 20-29.
2. Волошин П. В. Анал1з поширеност та захворюваност на нервов1 хвороби в Укрш'ш / П. В. Волошин, Т. С.Мщенко, G. В. Лекомцева// М1жнародний невролопчний журнал. - 2006. - С. 9-13.
3. Гусев Е. И. Рассеянный склероз и другие демиелинизирующие заболевания / Е. И. Гусев, И. А. Завалишин, А. Н. Бойко -2004. - 526 с.
4. Евтушенко С. К. Современные подходы к лечению рассеянного склероза: достижения, разочарования, надежды (2 сообщение)/ С. К. Евтушенко, И. Н. Деревянко// Неврологический журнал. - 2006. - С. 2-12.
5.Завалишин И. А. Современные возможности патогенетического лечения рассеянного склероза / И. В. Завалишин, А. И. Переседова // Лечение нервных болезней. -2001. - №2. - С. 2-6.
6. Вег^-8огешеп F. Spasticity assessment: a review / F. Bering^ronse^ J. B Nielsen, K. Klinge// Spinal Cord. - 2006. -№44(12). - P. 708-722.
7. Compston A. Treatment and management of multiple sclerosis/ A. Compston // In: McAlpine's Multiple Sclerosis. - 1999.- P. 437-498.
8. Dietz V. Spastic movement disorder: impaired reflex function and altered muscle mechanics / V. Dietz, T. Sinkjaer// Lancet Neurol. - 2007.- №6(8). - P.725-733.
9. Hsieh J. T. Spasticity outcome measures in spinal cord injury: psychometric properties and clinical utility / J. T. Hsieh, D. L. Wolfe, W. C. Miller [et al.] // Spinal Cord. - 2008.- №46(2). - Р.86-95.
10. Gracies J. M. The role of botulinum toxin injections in the management of muscle overactivity of the lower limb/ J. M. Gracies, B. J.Singer, J. W.Dunne// Disabil Rehabil. - 2007. - №29(23). - Р.1789-1805.
11. Kurtzke J. F. Rating neurological impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS) / J. F. Kurtzke // Neurology. - 1983. - №3. - P. 1444-1452.
12. Kamen L. A practical overview of tizanidine use for spasticity secondary to multiple sclerosis, stroke, and spinal cord injury/ L. Kamen, H. R. Henney, J. D. Runyan // Curr Med Res Opin. - 2008. - №24(2). - Р. 425-439.
13. McDonald W. I. Recommended diagnostic Criteria for multiple sclerosis: Guidelines from the international panel on the diagnosis of multiple sclerosis/ W. I. McDonald, А. Compston, G. Edan [et al.] // Annals of Neurology. - 2001. - № 50.
14. Nielsen J. B. The spinal pathophysiology of spasticity — from a basic science point of view/J. B. Nielsen, С. Crone, Н. Hultborn// Acta Physiol (Oxf). - 2007. - №189(2). - Р. 171-180.
15. O'Connor P. Key issues in the diagnosis and treatment of multiple sclerosis: and overview/ Р. O'Connor // Neurology. - 2002. -Vol. 59. - Suppl. 3. - P. 1-31.
16. Richard I. Intrathecal baclofen in the treatment of spasticity, dystonia and vegetative disorders/ I. Richard, Р. Menei // Acta Neurochir Suppl. - 2007. - №97(Pt 1). - Р. 213-218.
17. Saulino M. The pharmacological management of spasticity /М. Saulino, B. W. Jacobs// J Neurosci Nurs. - 2006. - №38(6). - Р. 456-459.
18. Thompson A. J. Clinical management of spasticity/ A. J. Thompson, L. Jarrett, L. Lockley [et al.] // J Neurol Neurosurg Psychiatry. - 2005. - № 76. - Р. 459-463.
ДИНАМИКА ЛЕЧЕНИЯ СПАСТИЧНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С РЕЦИДИВИРУЮЩЕ-РЕМИТИРУЮЩИМ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ Таряник Е. А.
В последние годы наблюдается тенденция к увеличению заболеваемости на рассеянный склероз в Украине. За последние 10 лет распространённость заболевания в Украине увеличилась в 2,5 раза. В работе проведена оценка эффективности лечения спастического мышечного тонуса у пациентов с рецидивирующе-ремитирующим рассеянным склерозом с исспользованием миорелаксантов. Получена положительная динамика лечения спастичности разными группами миорелаксантов у пациентов с рассеянным склерозом. Наиболее быстрый выраженный эффект в виде уменьшения выражености болевого синдрома, спастичности в конечностях, расширения объёма движений, получен при исспользовании баклофена в дозе 30 мг у сутки. Препарат постепенно снижал мышечный тонус, не снижая мышечной силы в конечностях. Во время лечения миорелаксантами отмечена положительная картина со стороны электронейромиографических показателей в виде повышения амплитуд мышечных ответов.
Ключевые слова: рассеянный склероз, миорелаксанты, спастичность, шкала Эшворта.
Стаття надшшла 16.02.2014 р.
DYNAMICS SPASTICITY TREATMENT IN THE PATIENTS WITH RELAPSING-REMITTING MULTIPLE SCLEROSIS Tarianyk E. A.
In recent years there has been an increasing trend of multiple sclerosis in Ukraine. Over the past 10 years the prevalence of the disease in Ukraine has increased by 2.5 times. In this report we evaluated the effectiveness of treatment spastic muscle tone in the patients with relapsing-remitting multiple sclerosis with using muscle relaxants. Was received a positive dynamics treatment of spasticity different groups of muscle relaxants in the patients with multiple sclerosis. The most rapid effect as a reduction in the severity of pain, spasticity in the limbs, increasing range of motion, obtained by using baclofen 30 mg at day. The drug is gradually decreased muscle tone without affecting muscle strength in the limbs. During treatment, muscle relaxants showed a positive results by electroneuromyographic indicators in the form of increased amplitude of muscle responses.
Key words: multiple sclerosis, muscle relaxants, spasticity, Ashworth scale.
Рецензент Литвиненко Н.В.
УДК 613.71: 613. 471: 613. 865. - 053.5
ВПЛИВ УРОКУ Ф13ИЧНО1 КУЛЬТУРИ НА БА31 ПЛАВАЛЬНОГО БАСЕЙНУ НА ТИЖНЕВУ ДИНАМ1КУ РО3УМОВО1 ПРАЦЕ3ДАТНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
В робой представлен результати ппешчно! оцшки тижневого навчального навантаження учшв 1-4 клаЫв та особливостей тижнево! динамки !х розумово! працездатност (РП) Дослщження провели школах з рiзною оргашзащею фiзичного виховання: 1 та 2 заняттями на базi плавального басейну та навчальному закладi з традицшними уроками в спортивному залi тричi на тиждень. Всього обстежено 301 учень трьох загальноосв^шх закладiв м. Киева. Д™ одше! школи плавають лише тд час уроку фiзично! культури, (контингент Е1, 96 оЫб), на вщмшу вщ учшв (контингенту Е2, 95 оЫб), яю ^м обов'язкового уроку плавання займаються в басейш додатково. Школярi контрольного контингенту (К, 110 оЫб) не мають уроку плавання та не вщвщують басейн. Встановлено, що тд час побудови розкладу занять не враховуються особливосп тижнево! та денно! динамки РП молодших школярiв в уЫх 12 обстежених класах. Серед причин невщповщносп виявлено високе навчальне навантаження в понедшок (у 70 % випадюв вище середнього тижневого) та п'ятницю (у 80 % випадюв на рiвнi середнього). Уроки, яю потребують напружено! розумово! дiяльностi, у 75 % випадюв заплановаш на раюда години впрацьовування. Виявлено вплив року навчання, дня тижня та оргашзацп фiзичного виховання на яюсть виконання коректурно! проби учнями. Встановлено, що додатковий урок плавання попереджае розвиток гостро! перевтоми учшв на початку тижня (у вiвторок), яка розвиваеться тд впливом перевищення сумарно! трудност предме™ в понедшок (Б = 15,98, р<0,001). Така оргашзащя фiзичного виховання сприяе збереженню високого рiвня розумово! працездатност (РП) та вщдаленню розвитку стомлення вщ понедiлка до п'ятницi у школярiв 1 та 3 клаЫв. Виявлено, що урок плавання попереджае розвиток стомлення вщ понедiлка до п'ятнищ, оскiльки частка учнiв 1 та 3 клаЫв без ознак стомлення перевищуе таку серед школярiв, яю не займаються плаванням (р<0,01 та р<0,05 вiдповiдно). Незалежно вщ кiлькостi занять в басейнi, серед учшв 2 та 4 клаЫв виявлено вдвiчi вищу частку школярiв з вираженими ознаками стомлення (р<0,01 та р<0,05 вiдповiдно), що потребуе подальшого вивчення.
Ключов! слова: урок плавання, розумова працездатшсть, молодша школа.
Для розширення оздоровчих можливостей уроку ф1зично! культури наказом МОН Укра!ни № 486 заняття плаванням ввднесено до обов'язкових форм ф1зичного виховання у навчальних закладах, що мають для цього ввдповвдш умови. Плавання широко використовують для профшактики захворювань опорно-рухового апарату, особливо хребта [13], серцево-судинно! системи [11] та рекомендують як найбшьш сприятливий вид спорту для дгтей хворих на астму [14]. Однак, юнують ризики для здоров'я, пов'язаш з використанням для знезараження води в плавальному басейш х1м1чних реагент1в, зокрема хлорвм1сних речовин, та утворенням в процес1 дезшфекци поб1чних продукт1в [12, 15, 16]. Кр1м того, як1сть та ефективнють навчально! програми з дисципл1ни «Плавання», як \ бшьшосп сучасних навчальних програм та педагог1чних технолог1й , не тдтверджена реальними ф1з1олого-г1г1ен1чними досл1дженнями. З ц1е! позицИ, а також, зважаючи на поширен1сть хлорування в шкшьних плавальних басейнах [6], вивчення
©Шапаева О.С., Гаркавий С.1. та inm., 2014
90
