CC BY
11
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
УДК 616-053.2-071.3 (08)
ЗМ1НИ ФУНКЩОНАЛЬНОГО СТАНУ ЦНС ТА Р03УМ0В01 ПРАЦЕЗДАТН0СТ1 УЧН1В СЕРЕДНЬОГО ШШЛЬНОГО В1КУ ЗОШ ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО ТИЖНЯ.
Светлова О. Д.
1нститут ппени та медичноТ екологи ¡м. О.М. Марзеева АМН УкраТни м. КиТв.
У дгтей 10-15 роте, котрг навчалисъ у загалъноосегтнгй школг гз традицгйним типом наеча-лъно-виховного процесу, еиечаласъ динамгка розумоеог працездатностг пгд еплиеом наечалъного наеантаження. Ргеенъ розумоеог працездатностг еизначаеся за методикою коректурних проб е модифгкацгг Громбаха М.С., як проеодилисъ до урокге, пгсля другого та останнъого урокге дегчг на тижденъ (у егеторок та е п'ятницю). За спгеегдношенням шеидкостг та якостг коректурнсИ роботи проеодиласъ гндиегдуалъна гнтегралъна оцгнка розумоеог працездатностг кожного учня. Для кожног гз егкоеих груп еирахоеуеаеся коефгцгент спгеегдношення еипадкге еисоких г низъких гнтегралъних оцгнок. Зроблений еисноеок про те, що майже у есгх дгтей середнъого шкглъного егку епродоеж наечалъного тижня поггршуютъся резулътати розумоеог працездатностг (еиня-ток складаютъ лише п'ятикласники), що сегдчитъ про етому органгзму учнге. Резулътати до-слгдженъ еказуютъ на необхгднгстъ епроеадження комплексу оздороечих заходге, напраелених на пгдеищення розумоеог працездатностг та змгцнення стану здорое'я дгтей. Попереднг резулътати експерименталъних дослгдженъ сегдчатъ про ефектиенгстъ проеедених нами додаткоеих занятъ лгкуеалъног фгзкулътури.
Кллючов1 слова: учил, розумова працездатнють, функцюнальний стан ЦНС, коефщент продуктивное^, ф1зкультурно-оздоровч1 заходи)
Вступ
Серед ¡снуючих навчальних заклад^ важливе мюце належить школам. В умовах реформуван-ня осв1ти ¡стотно зростае обсяг та складнють на-вчального навантаження, збтьшуеться ¡нтенси-внють та змЫюеться сама оргаызацт навчаль-ного процесу [1,2].
Вщомо, що при невщповщносп навчального навантаження функцюнальним можливостям ор-гаызму, розвиваеться втома, котра призводить до дезадаптаци учн1в 1 вщбиваеться на ефекти-вност1 навчання [3,4]. Тому, питання впливу навчального навантаження на психоемоцмний стан учыв залишаеться актуальним предметом дослщження.
На сучасному етат одним ¡з прюритетних на-прямюв полтшення здоров'я е формування здорового способу життя, провщним компонентом якого вважасться ф^ична культура [5,6]. Тому розробка захода для оздоровления та пщтрим-ки належного тонусу оргаызму дозволить не ттьки вдосконалити стан здоров'я, а \ тдвищити розумову працездатнють школяр^.
Методика досл1дження
Метою наших дослщжень було вивчення характеру змЫ функцюнального стану ЦНС та розумо-во1 працездатност1 у д1тей середнього шктьного вку п1д впливом навчального навантаження.
Об'ект дослщжень: 268 д1тей 10-15 рою в, котр1 навчались в 5-9 кпасах загальноосв1тньоТ школи традицмного типу.
Протягом п'яти тижыв визначався р1вень ро-зумовоТ працездатност1 за методикою коректурних проб в модифкаци Громбаха М.С. [2], як1 проводились до уроюв, пюля другого та остан-нього уроюв дв1ч1 на тиждень (у в1второк та в п'ятницю). Вираховувались середы показники швидкост1 та якост1 коректурноТ роботи. За ств-вщношенням якюних та ктькюних показниюв
проводилась ¡ндивщуальна ¡нтегральна оцнка розумовоТ працездатност1 кожного учня. Для ко-жно1 з груп вираховувався коефщент стввщно-шення випадюв високих \ низьких ¡нтегральних оцнок.
Результати та 1х обговорення.
Вивчення результат^ коректурноТ роботи учыв 5-9 кпаав дозволило встановити, що на протяз1 навчального тижня розумова працездатнють школяр^ знижуеться.
Дослщження показали, що у вах д1тей середнього шктьного вку протягом тижня знижуеться ктькють сприятливих та задовтьних результате, тод1 якчисло несприятливих зростае.
Як видно ¡з таблиц 1, у п'ятикласниюв на початку навчального тижня виявлено 36,86 ± 1,55 % сприятливих та 38,21 ± 1,57 % задовтьних показниюв розумовоТ працездатностг в к1нц1 тижня |'хня ктькють незначно менша - 35,1 ± 1,54 % сприятливих, та 38,11 ± 1,57 % задовтьних показниюв. У в1второк нараховусться 24,92 ± 1,39 % несприятливих результат^, в п'ятницю Тхнм вщеоток зростае до 26,79 ± 1,43 %. Якщо пор1вняти ктькють сприятливих та несприятливих показниюв то, як на початку, так \ в юнц тижня, достовфна р^ниця м1ж ними суттева (р < 0,001), що евщчить про високу функцюнальну здатнють учн1в.
У шестикласниюв спостер1гаеться под1бна си-туац1я, \ на початку тижня юльюсть сприятливих результат^ становить 32,72 ± 1,5 %, а задов1ль-них 40,59 ± 1,57 %, в юнц 1хн1й в1дсоток зменшу-еться, \ екпадае 31,29 ± 1,48 % сприятливих та 39,88 ± 1,57 % задов1льних роб1т. Число несприятливих показниюв зб1льшуеться ¡з 26,69 ± 1,41 % у в1второк до 28,83 ± 1,45 % в п'ятницю. Так, достовфна р^ниця м1ж сприятливими та не-сприятливими результатами виявлена т1льки у в1второк (р < 0,01), \ це говорить про те, що протягом тижня у учыв накопичуеться втома.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Таблиця 1.
Динамка функционального стану ЦНС учн1в 5-9 клас/в.
Д|-Л тижня
В1второк
П'ятниця
Всього:
Показники Вковий розподт
розумовоТ 5 кпас 6 кпас 8 кпас 9 кпас
працезда- абс % к абс % к абс % к абс %
тносл
Сприят- 355 36,86 1,48 320 1,23 1,53
лив1 ±1,55## 32,72 409 36,55 325 31,4
# ±1,5## ±1,44**### ±1,44
Задовтьы 368 38,21 397 40,59 442 39,5 422 40,77
±1,57 ±1,57 ±1,46 ±1,53
Несприя- 240 24,92 261 26,69 268 23,95 288 27,83
ТЛИВ1 ±1,39 ±1,41 ±1,28 ±1,39
Сприят- 338 35,1
лив1 ±1,54## 1,31 306 31,29 1,09 338 30,21 1,15 314 30,34
# ±1,48 ±1,37# ±1,43
Задовтьы 367 38,11 390 39,88 487 43,52 414 40,0
±1,57 ±1,57 ±1,48 ±1,52
Несприя- 258 26,79 282 28,83 294 26,27 307 29,66
ТЛИВ1 ±1,43 ±1,45 ±1,32 ±1,42
Сприят- 35,98 1,15
лив1 693 ±1,09## 1,39 626 32,0 747 33,38 1,33 639 30,87
# ±1,05# ±1,0### ±1,02
Задовтьы 735 38,16 787 40,24 929 41,51 836 40,39
±1,11 ±1,11 ±1,04 ±1,08
Несприя- 498 25,86 543 27,76 562 25,11 595 28,74
ТЛИВ1 ±1,0 ±1,01 ±0,92 ±0,99
** - пор1вняння вщповщних показниюв в1вторка та п'ятниц1 (р < 0,01). # - пор1вняння сприятливих та несприятливих показнигав (р < 0,05). ## - пор1вняння сприятливих та несприятливих показниюв (р < 0,01). ### - пор1вняння сприятливих та несприятливих показнигав (р < 0,001).
1,13
1,02
1,07
У учыв восьмих клаав на початку тижня ре-еструеться 36,55 ± 1,44 % сприятливих показни-к1в, що достовфно (р < 0,01), бтьше, ыж напри-к1нц1 (30,21 ± 1,37 %), але у в1второк ктькють задовтьних роб1т значно менша, ыж у п'ятницю (вщповщно, 39,5 ± 1,46 % та 43,52 ± 1,48 %) ( р > 0,05). Вщсоток незадовтьних результат^ на початку тижня скпадае 23,95 ± 1,28 %, а в кнц1 п1д-вищуеться до 26,27 ± 1,32 %. У в1второк сприят-лив1 показники переважають над несприятливи-ми ¡з достовфнютю (р < 0,001), а в п'ятницю ¡з достовфнютю (р < 0,05).
У дев'ятикпасниюв загальна тенденцт не змн нюеться, \ у в1второк нараховуеться 31,4 ± 1,44 % сприятливих та 40,77 ± 1,53 % задовтьних показниюв, в п'ятницю Тхня ктькють зменшусть-ся, \ становить 30,34 ± 1,43 % сприятливих та 40,0 ± 1,52 % задовтьних роб1т. Число несприятливих результат^, як \ у вах д1тей середнього шктьного вку, впродовж тижня зростас, \ скпадае у в1второк 27,83 ± 1,39 %, в п'ятницю 29,66 ± 1,42 %. Протягом всього навчального тижня достов1рноТ р1зниц1 м1ж сприятливими та неспри-ятливими показниками не виявлено (р > 0,05), що е свщченням зниження р1вня розумовоТ пра-цездатност1 учыв.
Для оцнки загального стану колективу вира-ховувався коефщснт продуктивное^ (переваги) - К, котрий визначався вщношенням сприятливих результат^ до несприятливих (нагадаемо, що при К > 1 - характер показниюв розумовоТ працездатност1 колективу вважаеться позитив-ним).
У учыв 5-9 клаав, впродовж навчального тиж-
ня, коефщенти продуктивное^ мають тенденцю до зниження: у п'ятикпасниюв на початку тижня (К) становив 1,48, в кнц в1н знижувався до 1,31; у шестикпасниюв у в1второк коефцент розумовоТ працездатност1 складав 1,23, в п'ятницю -1,09; у восьмикпасниюв у в1второк 1,53, в п'ятницю - 1,15. У дев'ятикпасниюв ситуацт не змн нюеться, \ (К) на початку тижня становив 1,13, в кнц - 1,02.
Отже, вивчення змш функцюнального стану ЦНС дозволило встановити, що у д1тей середнього шктьного в1ку, протягом навчального тижня, показники розумовоТ працездатност1 знижу-ються. Але, винятком е п'ятикпасники, у яких ц змши неютоты, що евщчить про високий рвень розумовоТ працездатност1, котрий збер1гаеться на протяз1 всього навчального тижня.
У учыв 6-9 кпаав в1д початку до кнця тижня ктькють сприятливих результат^ зменшусться, а, як вщомо, саме сприятлив1 показники св1дчать про високий р1вень розумовоТ працездатност1 школяр^. Питома вага несприятливих показни-к1в, навпаки, збтьшуеться, що говорить про не-сприятлив1 змши функцюнального стану ЦНС \ е вщображенням глибокоТ втоми п1д впливом навчального навантаження.
На нашу думку, для полтшення показниюв розумовоТ працездатност1 та адаптаци учыв до навчання необх1дно введения ф^культурно -оздоровчих заход^, котр1 стимулюватимуть ро-зумову працездатнють \ сприятимуть змщненню здоров'я д1тей.
На даний момент нами проводяться експери-менталы-м дослщження по впровадженню ком-
Том 7, Выпуск 4
141
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
плексу оздоровчих захода засобами ф^ичноТ культури, як1 базуються на застосуваны комплексу додаткових занять, направлених на пщви-щення ф^юлопчноТ активное^ оргаызму дитини [7]. Попереды результати коректурноТ роботи св1дчать про позитивний вплив руховоТ активно-ст1 на розумову працездатнють учыв та ефекти-внють оргаызованих занять.
Висновки
В сучасних умовах реформування осв™ при ¡снуючих програмах для загальноосв1тн1х шкт з традицмним типом навчання, шктьне наванта-ження по-р1зному впливае на розумову праце-здатнють д1тей середнього шктьного в1ку. Най-лтшою е динамка функцюнального стану ЦНС п'ятикпасниюв, у яких протягом тижня р1вень ро-зумовоТ працездатност1 практично не змшюеть-ся.
У учыв 6-9 кпаав в1д початку до кнця тижня спостер1гаються несприятлив1 змши функцюна-льного стану ЦНС, що е свщченням накопичення втоми протягом навчального тижня.
3 метою полтшення показниюв розумовоТ
працездатност! та адаптаци учн1в до навчання необхщы розробка та впровадження в практику шкт комплексу ф^культурно - оздоровчих За-
XOfliB.
Лггература:
1. Сисоенко H. В., Серих Л. В., Цел1нко Т. В., Свиридова О. О. Особливос"п адаптаци учыв середнього шк1льного BiKy до орга-Hi3auiT навчально - виховного процесу в загальноосв1тн1х закладах pi3Horo типу // Адаптационные возможности детей и молодёжи: Мат. IV Международной научно - практической конференции (14. - 16. 09. 06). - Одеса, 2006. - С. 118.
2. Тромбах С. М. Роль школы в формировании психического здоровья учащихся // Школа и психическое здоровье учащихся. -М.,1988. - С. 7 - 32.
3. Методические указания по динамическому наблюдению за состоянием здоровья и физическим развитием детей и подростков / Киевский медицинский институт им. A.A. Богомольца. - К., 1987. - 48 с.
4. Медико-биологические и психосоциальные проблемы подросткового возраста / Под ред. В.Р. Кучмы, Л.М. Сухаревой. - М., 2004. - 198 с.
5. Жук В. А., Мартыненко И. П. Эффективная методика двигательной подготовки школьников. // Пути повышения физической культуры школьников. - Омск: ОГПИ, 1989. - С.13.
6. Харитонов B.H. Комплексная оценка уровней физической подготовленности учащейся молодёжи. - Методическое пособие. - Челябинск: ДЦНТИ, 1994. - 40 с.
7. Ярова В. Д., Светлова О. Д. Методичы рекомендацп для занять ф1зичною культурою д1тей шгального BiKy з вадами здоров'я (постава, плоскостотсть) - Методичний поабник. - Черкаси: Ч01П0П, 2007.- 64 с.
Резюме.
ИЗМЕНЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЦНС и УМСТВЕННОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ УЧЕНИКОВ СРЕДНЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ООШ В ТЕЧЕНИЕ РАБОЧЕЙ НЕДЕЛИ.
Светлова Е. Д.
Ключевые слова: ученики, умственная работоспособность, функциональное состояние ЦНС, коэффициент продуктивности, физкультурно-оздоровительные мероприятия.
У детей 10-15 лет, которые учились в общеобразовательной школе с традиционной организацией учебно-воспитательного процесса, изучалась динамикаумственной работоспособности под влиянием учебной нагрузки. Уровень умственной работоспособности определялся с помощью методики корректурных проб в модификации Громбаха М. С., которые проводились до уроков, после второго и после всех уроков два раза в неделю (во вторник и в пятницу). По соотношению скорости и качества корректурной работы проводилась индивидуальная интегральная оценка умственной работоспособности каждого ученика. Для каждой возрастной категории определялся коэффициент соотношения случав высоких и низких интегральных оценок. Сделан вывод о том, что почти у всех детей среднего школьного возраста в течение учебной недели ухудшаются результаты умственной работоспособности (исключение составляют лишь пятиклассники), что свидетельствует о развитии усталости организма. Результаты исследования указывают на необходимость внедрения комплекса оздоровительных мероприятий, направленных на повышение умственной работоспособности и укрепление состояния здоровья детей. Предварительные результаты экспериментальных исследований свидетельствуют об эффективности проведенных нами дополнительныхзанятий лечебной физкультуры.
