CC BY
18
ппенд ТА ЕКОЛОГ1Я
УДК 371.72:371.212.3
Даниленко Г. М., Нестеренко В. Г.
ГЕНДЕРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХАРАКТЕРУ НДВЧДЛЬНО'Г Д1ЯЛЬНОСТ1 З
УРДХУВДННЯМ Ф1ЗИЧНОТ ДКТИВНОСТ1
Хармвський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Каразiна (м. Харкiв)
social.med@yandex.ru
Стаття виконана в рамках НДР ДУ «1ОЗДП НАМН»: Розробити систему профiлактичних заходiв з оптимiзацiI навчально! дiяльностi академiчно здг бних дiтей пiд час !х адаптацiI до основно! школи за умов меритократично! освiти.
Вступ. Виявлен негативнi тенденци у стан здоров'я пiдлiткiв. Вiдзначаються погiршення со-матичного, репродуктивного здоров'я та хроызащя патологiчних станiв. Осiб iз хроычною патологieю на 9% бiльше у школах нового типу, ыж у закладах освг ти з традицмною формою оргаызацп навчального процесу. Провщы мiсця належать хворобам ендокринно! системи, органу зору, системи травлення, опорно-рухового апарату. За перiод навчання у пм-назiях кiлькiсть здорових дтей зменшуеться на 27%. Це бтьше, нiж у загальноосвiтнiх школах навчальних закладах. У загальноосв^ых школах iз традицй ною органiзацiею навчального процесу найбтьшу питому вагу мають хвороби ендокринно! системи (38,5%), на другому мющ - хвороби кровi (анемi! (12,1%), на третьому - хвороби органу зору, оргаыв травлення та опорно-рухового апарату (по 9,9%). У гiмназiях аналопчно на першому мiсцi - хвороби ендокринно! системи (26,4%), на другому - хвороби органу зору (18,2%), на третьому - хвороби опо-рно-рухового апарату (13,2%). Встановлено залеж-нють стану здоров'я тдлгшв вщ !х способу життя: тривалостi сну, кратност харчування впродовж дня, заняття спортом та усвщомлення пiдлiтками важ-ливост профiлактичних заходiв [1]. 1снуюча система фiзичного виховання не забезпечуе збереження здоров'я школярiв: частка учыв з високим рiвнем адаптацiйно-резервних можливостей у рiзних навчальних закладах коливаеться у межах 3,0-8,0% у той час, як частка учыв, що формують групу ризику з розвитку хвороб - 52,0-78,0%. За перюд навчання у школi вдвiчi зростае частка дiтей зi скаргами на головний бiль пщ час урокiв, на бiль у спин - у 2,7 рази (р<0,001); зростае частка дiтей з захво-рюваннями кiстково-м'язово! системи в 1,8 рази (р<0,001). Уроки фiзичного виховання впливають на функцiональнi можливостi кардюрестраторно! системи 36,5%, на формування постави - 17,8%, на гармонмнють фiзичного розвитку - 14,9%, на вегетативну нервову систему - 8,8%, на адаптацй но-резервн можливостi - 7,0%, що визначае урок фiзичного виховання як один з провщних факторiв
формування здоров'я дiтей шкiльного в^ [2]. Такi показники здоров'я школярiв, як морфофункцю-нальний розвиток, фiзична та розумова працездат-нiсть, формування постави, розвиток стомлення залежать вщ внутрiшньо-шкiльних факторiв: навчального навантаження i розкладу урокiв, умов i органiзацi! фiзичного виховання, якостi проведення уроку фiзкультури (р<0,05-0,001). 1зольований (не-залежний) вплив фактору «якiсть проведення уроку фiзкультури» на функцiональнi можливост кардю-респiраторно! системи становить 36,5% загально! дисперсi!, на формування постави - 17,8%, на гар-монмнють фiзичного розвитку - 14,9%, на функцю-нальний стан вегетативно! нервово! системи - 8,8% (р<0,05). Встановлено статевi особливостi впливу внутрiшньо-шкiльних факторiв. Для дiвчаток усi про-вщы фактори мають виражений достовiрний вплив на вегетативний статус та формування постави, для хлопчиюв - на функцюнальы можливост кардюрес-пiраторно! системи (р<0,05). Найбiльший вплив ха-рактерний для факторiв «навчальне навантаження i розклад урокiв» та «якiсть проведення уроку фiз-культури» на функцюнальы можливостi кардюрес-пiраторно! системи (вщповщно 24,8% i 36,5%) та формування постави (вщповщно 16,1% i 17,8%) [3].
Порушення постави виявленi у бтьшост випус-кникiв шкiл. Змши у структурi хребта проявляються через те, що дiти не повноцшно харчуються, мало рухаються, не дотримуються режиму дня, неправильно сидять, не роблять вправ для формування мщного м'язового корсета. Доогмдження показали: в клас тiльки двi-три людини мають мщы м'язи, але вже за п'ять-Ым хвилин сидiння за партою, вони розслабляються, хребет здавлюеться, а кровооб^ порушуеться. Якщо не робити вправ для розванта-ження хребта, порушення постави можуть сформу-ватися доволi швидко. У дггей з поганою поставою накопичуються також Ышм проблеми - спазм м'язiв, порушення правильного дихання та кровооб^, що негативно вiдображаеться на процес навчання. При вивченнi розумово! працездатност було виявлено, що у дггей з правильною поставою процес переми-кання уваги та зосередженють вище, нiж у сутулих школярiв [4]. Також доведено, що позитивний вплив на суглоби мають постмы фiзичнi навантаження. Заняття фiзкультурою позитивно впливають на ди-хальну систему. Фiзична активнiсть мае вплив на по-
кращення обмiну речовин та на прискорення обмшу ж^в та вуглеводiв в органiзмi людини [5].
Згiдно дослщжень, ранкова пмнастика значно пiдвищуe розумову працездатнiсть учыв. Ранкова гiмнастика, що систематично проводиться люди-ною, е важливим фактором, що стимулюе розумову працездатнiсть та покращуе загальний стан оргаыз-му [6]. Доведено, що зараз знижена рухова актив-нють школярiв основно! школи за рахунок нефiзич-но! дiяльностi (гра у комп'ютернi iгри, захоплення iгровими автоматами, тощо). Виявлено збтьшення захворюваностi серед школярiв, що е результатом □ подинами [7].
Мета роботи: визначення гендерних особли-востей впливу фiзичноI активност на успшнють на-вчально! дiяльностi учнiв основно! школи.
Об'ект i методи дослщження. Для проведення дослiджень було задiяно 1050 учнiв дев'ятих класiв, з них обрано 989 анкет для аналiзу. Дослщження проводилось за допомогою анонiмного анкетування. Отриманi дан були розподiленi на 4 групи в залеж-ностi вiд фiзичноI активностi учнiв протягом тижня та за гендерною ознакою. Група 1 - т школярi, якi займаються спортом майже щодня. Група 2 - Д якi вiдвiдують спортивн секцiI 4-5 днiв на тиждень. Група 3 - тi, яю займаються спортом 2-3 днi на тиждень. Група 4 - т школяр^ якi взагалi не займаються спортом. Отриман данi проаналiзовано з викорис-танням методiв варiацiйноI статистики, кореляцм-ного та дисперсмного аналiзу (програма 8Р88-17).
Результати дослщження та Тх обговорення. З метою вивчення фiзичноI активностi школярiв та успшност !х навчання проведене анкетування. Група 1 - т школяру якi займаються спортом майже щодня. Група 2 - т^ яю вiдвiдують спортивнi сек-цi! 4-5 дыв на тиждень. Група 3 - Д якi займаються спортом 2-3 дн на тиждень. Група 4 - т школяру якi взагалi не займаються спортом. Проаналiзовано результати анкетування та отриман данi внесенi у таблицю 1.
В результат дослiджень виявлено:
серед учыв, що отримують переважно вщмш-нi оцiнки немае велико! рiзницi мiж тими, хто за-
ймаеться спортом i тими, хто не займаеться (група 1 - 6,0%, група 4 - 6,3%). 6 гендерна вщмшнють, у вЫх групах дiвчата складають бiльший вiдсоток вщ-мiнникiв, нiж хлопцi. Серед учыв, що займаються на «добре та вщмшно» також спостерiгаеться перевага дiвчат. Так, у групi 1 вщсоток дiвчат, що на-вчаються на «добре та вщмшно» складае 20,1%, а хлопцi - 16,1%. У груп 2 вiдсоток дiвчат становить 18,4%, а хлопцiв 16,5%. Група 3 — 25,0% двчат та 12,1% хлопав, що у два рази менше, нiж у дiвчат. Група 4 представлена аналопчно 19,3% дiвчат та 13,9% хлопав. Серед учнiв, що займаються переважно на «добре», бтьший вщсоток належить учням, що займаються спортом майже щодня 27,7% в той час, як учы, що не займаються спортом складають 22,1%. В цм груп майже немае вщсотково! рiзницi мiж хлопцями та дiвчатами, окрiм групи 4. В груп 4 на оцiнку переважно «добре» навчаються 36,1% хлопав та 14% дiвчат. Серед школярiв, що отримують «добре» та «задовтьно» також немае велико! рiзницi мiж хлопцями та дiвчатами, а також залеж-ностi вiд фiзично! активностi. У школярiв, якi отримують переважно «задовтьно» найбтьший вiдсоток склали хлопцу якi не займаються спортом - 19,4%, а найменший - дiвчата, якi займаються спортом 2-3 дн на тиждень - 9,9%. Серед учыв, якi отримують «задовiльно» та «незадовтьно» найбiльший вщсо-ток складають дiвчата, якi не займаються спортом, а найменший - дiвчата, яю займаються спортом 2-3 рази на тиждень. У груп школярiв, що займаються спортом майже щодня переважають учы, що отримують оцшки «добре» - 27,7%. У груп 2 переважають оцшки «добре» - 28,9%. У груп 3 переважають оцшки «добре» та «задовтьно» - 28,3%. У груп 4 переважають оцшки «добре» та «задовтьно» - 22,1%.
Проаналiзувавши результати дослщжень бачи-мо, що дiвчата навчаються краще за хлопцiв. Дiвча-та, що займаються спортом 4-5 разiв на тиждень, склали бтьший вщсоток вщмшниць, нiж iншi.
З метою вивчення важливост оцiнок в житт шко-лярiв проведене анкетування. Група 1 - т школяру якi займаються спортом майже щодня. Група 2 - Д яю вiдвiдують спортивнi секци 4-5 дыв на тиждень.
Таблиця 1.
Розподш в1дпов1дей учн1в щодо усп1шност1 навчання, %
Показники Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
Хлопц1 (п=218) Д1вчата (п=164) Хлопц1 (п=103) Д1вчата (п=88) Хлопц1 (п=132) Д1вчата (п=172) Хлопц1 (п=36) Д1вчата (п=57)
Переважно на «вщмшно» 3,7# 9,1# 1,0 11,5 6,8 7,0 5,6 7,0
«Добре» та «вщмшно» 16,1 20,1 16,5 18,4 12,1 25,0 13,9 19,3
Переважно «добре» 24,4 31,7* 28,2 29,9 22,0 25,0 36,1 14,0*
«Добре» та «задовтьно» 25,8 20,1 21,4 17,2 29,5 27,9 16,7 22,8
Переважно на «задовтьно» 17,5 12,2 14,6 11,5 18,2 9,9 19,4 14,0
Часто маю «незадовтьно» 12,4 6,7* 18,4 11,5 11,4 5,2 8,3 22,8*
Примлтка. р<0,05 :* — м1ж групами, # — мж хлопцями та д1вчатами.
Група 3 - т^ якi займаються спортом 2-3 дн на тиж-день. Група 4 - т школярi, яю взагалi не займаються спортом. Проаналiзовано результати анкетування та отриманi дан внесенi у таблицю 2.
Результати щодо ставлення учнiв до оцшок у школi (за даними таблиц 2), показали наступне:
дуже важливi шюльы оцiнки для 29,5% дiвчат та 24,0% хлопцiв, що займаються спортом майже щодня. У груп 2 важливiсть шкiльних оцiнок вiдмiча-ють 31,8% дiвчат та 22,3% хлопав. У групi 3 показ-ник важливостi оцiнок складае 32,0% серед дiвчат та 13,6% серед хлопав. Серед тих, хто не займаеть-ся спортом важливiсть оцЫок вiдмiчають 22,8% дг вчат та 8,3% хлопав. У групi учыв, що займаються спортом майже щодня, шюльы оцiнки важливi для 50% опитаних. Вщсоток дiвчат складае 51,2%, а хлопав 48,8%. У груп 2 шкiльнi оцiнки важливi для 47,2%. Хлопц склали 48,5% та дiвчата — 45,5%. Для школярiв 3 групи шкiльнi оцiнки важливi для 46,0%. Серед них 48,5% хлопц та 42,4% дiвчата. У груп 4 шкiльнi оцiнки важливi для 43,2% школярiв. Серед них 47,4% дiвчат та 36,1% хлопав. Зовсiм не важли-вi оцЫки для 1,8% хлопцiв, що займаються спортом майже щодня. У вЫх групах школярiв вiдмiчаеться важливiсть шюльних оцiнок незалежно вiд статi та об'ему фiзичного навантаження протягом тижня.
З метою вивчення якост виконання домашнього завдання проведене анкетування. Група 1 - т школяру якi займаються спортом майже щодня. Група 2 - т^ яю вiдвiдують спортивнi секцiI 4-5 дыв на тиж-день. Група 3 - Д якi займаються спортом 2-3 дн на тиждень. Група 4 - т школярi, яю взагалi не займаються спортом. Проаналiзовано результати анкетування та отриман данi внесенi у таблицю 3.
За наведених даних у таблиц 3, щодо виконання домашых завдань, видно:
серед школярiв, яю займаються спортом майже щодня, вщсоток тих, хто робить усе домашне завдання складае 42,0%. Серед них 50,9% дiвчат та 35,6% хлопав. Школярi групи, яю роблять те, що можуть складають 49,1% (дiвчата 44,2% та хлопц 52,8%). Школярi 1 групи, яю роблять домашне завдання, яке подобаеться, складають 5,7% (хлопц 7,4% та дiвчата 3,7%). Роблять домашне завдання ттьки через страх покарання 1,3% школярiв першо! групи. Нколи не роблять домашнiх завдань 1,0%
школярiв, що займаються спортом майже щодня. Серед них 1,4% хлопав та 0,6% дiвчат. У друпй групi школярiв (займаються спортом 4-5 дыв на тиждень) роблять усе домашне завдання 43,3%. Серед них дiвчата складають 50,0% та хлопц - 38,2%. Школя-рi цiеI групи, якi роблять те, що можуть складають 45,9% ^вчата 43,2% та хлопц 47,1%). Нколи не роблять домашнiх завдань 1,5% школярiв. Серед них 2,9% хлопав та 0% дiвчат. Серед тих, хто займаеться спортом 2-3 рази на тиждень, роблять все домашне завдання 28,7% школярiв. Серед них 36,0% дiвчат та 19,1% хлопав. В цм груп 58,4% школярiв роблять те, що можуть (56,4% дiвчат та 60,3% хлопав). Ы-коли не роблять домашых завдань 2,3% хлопцiв, що займаються спортом 2-3 рази на тиждень. Серед школярiв, яю не займаються спортом, вщсоток тих, хто робить все домашне завдання, складае 30,9% ^вчата 33,3% та хлопц 28,6%). 50,0% школярiв ви-конують ттьки те, що можуть. З них 52,6% дiвчат та 45,7% хлопав. Нколи не роблять домашне завдання 2,1% школярiв, що не займаються спортом (1,8% дiвчат та 2,9% хлопав). Рiвень фiзичноI активност протягом дня мае значний вплив на яюсть виконання домашнього завдання та сприяе скороченню часу, що вщводиться для виконання завдань (р<0,05). Згщно отриманих даних виявлено, що бтьшють школярiв роблять тiльки те домашне завдання, що можуть. Значний вщсоток школярiв роблять усе, що задають додому. ЗовЫм незначна частина школярiв взагалi не роблять домашнього завдання. Трети-на дiвчат першо! групи (33%) виконуе домашне завдання 2 години i бтьше, частка хлопав цiеI групи, що витрачае такий саме час на виконання домашых завдань становить 23% (р<0,05). У третм групi част-
ка школярiв, що витрачають на домашн завдання 2 i бтьше годин становить 18% (р<0,05). Одну годину щодня на виконання домашых завдань витрачають 23% школярiв 1 групи, 15% школярiв 3 групи та 14% школярiв 4 групи (р<0,05). При цьому встановлено, що показник хлопав першо! групи перевищуе показ-ник хлопцiв третьо! групи та складае вщповщно 27% та 16% (р<0,05). Взагалi не займаються вдома 16% школярiв 1 групи та 27% школярiв 4 групи (р<0,05). Активнi заняття спортом впливають на швидюсть, якiсть та об'ем виконання домашнього завдання. По юлькост прочитаних книжок протягом останнього
Таблиця 2.
Розподш вщповщей учн1в щодо значимост1 оц1нки, %
Показники Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
Хлопц1 (п=218) Д1вчата (п=164) Хлопц1 (п=103) Д1вчата (п=88) Хлопц1 (п=132) Д1вчата (п=172) Хлопц1 (п=36) Д1вчата (п=57)
Дуже важливо 24,0* 29,3* 22,3 31,8 13,6* 32,0 8,3* 22,8*
Важливо 48,8 51,2 48,5 45,5 48,5 42,4 36,1 47,4
В яюйсь м1р1 важливо 21,7* 16,5 23,3 21,6 32,6* 23,8 38,9 26,3
Не дуже важливо 3,7* 3,0 4,9 1,1 5,3 0,6 16,7* 3,5
Зовам не важливо 1,8*# 0,0# 1,0 0,0 0,0* 1,2 0,0* 0,0
Примггка. р<0,05 :* — м1ж групами, # — м1ж хлопцями та д1вчатами.
Таблиця 3.
Розподш вiдповiдей учнiв щодо обсягу виконання домашнього завдання, % до тих, хто вiдповiв, %
Показники Груп а 1 Група 2 Група 3 Група 4
Хлопц1 (п=218) Д1вчата (п=164) Хлопц1 (п=103) Д1вчата (п=88) Хлопц1 (п=132) Д1вчата (п=172) Хлопц1 (п=36) Д1вчата (п=57)
Роблю все, що задають 35,6*# 50,9*# 38,2 50,0 19,1* 36,0* 28,6 33,3*
Роблю те, що можу 52,8 44,2* 47,1 43,2 60,3 56,4* 45,7 52,6
Роблю те, що подобаеться 7,4 3,7 7,8 4,5 11,5 4,1 8,6 5,3
Роблю лише тод1, коли очкую по-карання 2,3# 0,0# 2,9 0,0 3,8 1,7 8,6 5,3
Нколи не роблю 1,4 0,6 2,9 0,0 2,3 0,0 2,9 1,8
1нше 0,5 0,6 1,0 2,3 3,1 1,7 5,7 1,8
Примiтка. р<0,05 :* — мiж групами, # — млж хлопцями та дiвчатами.
року (2-3) в1дм1чаеться: у 1 гругл 26% хлопав та 32% д1вчат, у 2 груп1 22% хлопав та 31% д1вчат, у 3 груп1 13% хлопав та 22% д1вчат та у 4 груп1 25% хлопав та 23% д1вчат (р<0,05). Жодно! книжки протягом останнього року не прочитали 25% хлопцт та 18% д1вчат 1 групи, 32% хлопц1в та 12% д1вчат 2 групи, 47% хлопав та 13% д1вчат 3 групи, 47% хлопц1в та 37% д1вчат 4 групи (р<0,05). Таким чином можна вщ-м1тити, що ктьюсть читаючих д1вчат серед тих, що займаються спортом перевищуе к1льк1сть читаючих хлопцт. Та навпаки серед 4 групи ктьюсть читаючих хлопцт перевищуе ктьюсть читаючих д1вчат. Проте е I вщ'емний показник, це вщсоток школяр1в, як1 взагал1 не читають книжок I серед них 47% склали хлопц1 3 та 4 груп та 37% д1вчат 4 групи. За розпод1-лом втьного часу отримано так1 результати: серед школяр1в 1 групи майже не мають в1льного часу 25% хлопц1в та 37% д1вчат, у 2 груп1 - 19% хлопц1в та 33% д1вчат, у 3 груп1 - 23% хлопц1в та 31% д1вчат, у 4 груп1 - 14% хлопц1в та 27% д1вчат. Майже весь час в1льний е у 5% хлопц1в 1 групи, 7% хлопц1в 2 групи, в той час, як д1вчата цих груп склали 0% за даним показником. Майже весь час втьний у 5% хлопц1в та 2% д1вчат 3 групи, 11% хлопц1в та 9% д1вчат 4 групи (р<0,05). За показником в1льного час е суттева гендерна р1зни-ця. Також е р1зниця м1ж д1вчатами, що займаються спортом майже щодня, та тими, хто не займаеться спортом взагалк Найб1льше в1льного часу у хлопц1в, як1 взагал1 не займаються спортом.
Висновки
1. Д1вчата навчаються краще за хлопц1в. Д1вчата, що займаються спортом 4-5 раз1в на тиждень, склали бтьший в1дсоток в1дм1нниць, н1ж д1вчата шших груп.
2. Шк1льн1 оц1нки важлив1 школярам, як1 займаються спортом майже щодня, як для хлопц1в, так I для д1вчат. Не дуже важлив1 оц1нки для хлопц1в, що не займаються спортом. Також вщм1тимо, що для 1,8% хлопц1в, що займаються спортом майже щодня, шктьн1 оц1нки взагал1 не важлив1.
3. Весь обсяг домашнього завдання робить пе-реважна б1льш1сть школяр1в обох статей та ус1х груп ф1зичного навантаження. Найб1льший в1дсоток спо-стер1гаеться серед д1вчат, як1 займаються спортом майже щодня. Найменший вщсоток серед хлопц1в, що займаються спортом 2-3 рази на тиждень.
4. Таким чином можна сказати, що д1вчата значно вщповщальнше ставляться до занять, н1ж хлопц1. Також можна вщмггити, що заняття спортом допо-магають школярам зосередитися, що в свою чергу сприяе виконанню домашнього завдання в повному обсязк
5. Взагал1 не робить домашнього завдання тре-тина хлопц1в, що займаються спортом майже щодня, а також третина хлопц1в, що взагал1 не займаються спортом. Серед д1вчат цей показник значно нижчий.
6. Заняття спортом впливають на яюсть виконання домашых завдань як у хлопц1в, так I у д1вчат. Спор-тивн1 заняття впливають на швидюсть виконання до-машн1х завдань у д1вчат.
7. Спорт впливае на ктьюсть втьного часу у д1-вчат. У 1 та 2 групах вщсоток д1вчат, що вщповти на питання про втьний час «майже весь час втьний», склав 0%. Майже не мають втьного часу бтьше тре-тини д1вчат 1 групи та третина д1вчат 2 групи. Най-бтьшу к1льк1сть в1льного часу мають хлопц1, як1 не займаються спортом.
8. Найбтьш читаюч1 виявлен1 д1вчата, що займаються спортом та хлопц1, як1 взагал1 спортом не займаються.
Перспективи подальших досл1джень. В по-
дальшому буде проведене досл1дження гендерних в1дм1нностей якост1 життя школяр1в. Буде проведена г1г1ен1чна оц1нка пщручниюв та анал1з стану здоров'я школяр1в р1зних груп.
Лiтература
1. Гозак С.В. Влияние факторов учебного процесса на показатели здоровья школьников / С.В. Гозак // Довкшля та здоров'я. - 2012. - № 3. - С. 17-20.
2. Гозак С.В. Умственная работоспособность у сутулых детей ниже [Електронний ресурс] / С.В. Гозак. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://fakty.ua/152461-gigienist-svetlana-gozak-u-shkolnika-kotoryj-nepravilno-sidit-za-partoj-narushenie-osanki-mozhet-sformirovatsya-uzhe-cherez-dva-mesyaca.
3. Гозак С.В. Динамка рухово! активной мюьких учшв середнього шкшьного вку / С.В. Гозак, О. 6лiзарова, А. Парац // Педагопчш науки: теорiя, iсторiя, шновацмш технологи. - 2016. - № 3. - С. 93-104.
4. Здоров'я школярiв загальноосвпглх навчальних закладiв рiзного типу / 1.О. Калиниченко, О.В. Стеценко, Н.М. Стеценко, Н.М. Стефаник // Вюник СумДУ. Серiя 176 «Медицина». - 2012. - № 1. - С. 172-177.
5. Полька Н.С. Оптимiзацiя фiзичного виховання у загальноосвп>мх навчальних закладах / Н.С. Полька, С.В. Гозак, О.Т. 6лiза-рова // Довкшля та здоров'я. - 2013. - № 2. - С. 12-17.
6. Танюкова Г.П. Влияние спорта на здоровье ребенка. [Електронний ресурс] / Г.П. Танюкова. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://nsportal.ru/detskiy-sad/materialy-dlya-roditeley/2013/06/15/vliyanie-sporta-na-razvitie-rebyonka.
7. Тимофеева А.О. Влияние двигательной активности на умственную и физическую работоспособность обучающихся. [Електронний ресурс] / А.О. Тимофеева. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://kandaekolodgi.ucoz.ru/fizkultura_i_ zdorovje.doc.
УДК 371.72:371.212.3
ГЕНДЕРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХАРАКТЕРУ НАВЧАЛЬНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 З УРАХУВАННЯМ Ф1ЗИЧНОТ АК-ТИВНОСТ1
Даниленко Г. М., Нестеренко В. Г.
Резюме. У статт1 розкрито вплив ф1зично1 активност1 на успшнють учбово! д1яльност1 школяр1в. Проведено анал1з впливу р1вня ф1зичного навантаження на успшнють навчання та на вщношення учн1в до оцшок, а також час, за який учн1 виконують домашне завдання. Проведено гендерне пор1вняння в1дм1нност1 успш-ност1 навчання.
Протягом останых рок1в р1вень ф1зично! активност1 школяр1в значно знизився. Зростае учбове навантаження, обсяг навчального матер1алу, змшюеться характер навчально! д1яльност1. Все б1льше школяр1в вщ-м1чають б1льший 1нтерес до комп'ютерних, н1ж до активних вид1в в1дпочинку або спорту. Важливють ведення здорового способу життя не е пр1оритетом у сучасних школяр1в.
В ход1 дослщження виявлено, що д1вчата навчаються краще за хлопц1в. Заняття спортом впливають на якють виконання домашн1х завдань як у хлопц1в, так i у д1вчат. Спортивн1 заняття впливають на швидюсть виконання домашых завдань у дiвчат
Ключовi слова: фiзична активнiсть, навчальна дiяльнiсть, успшнють навчання, тендеры вщмЫност на-вчання.
УДК 371.72:371.212.3
ГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ХАРАКТЕРА УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ С УЧЕТОМ ФИЗИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ
Даниленко Г. Н., Нестеренко В. Г.
Резюме. В статье описано влияние физической активности на успешность учебной деятельности школьников. Проведен анализ влияния уровня физической нагрузки на успешность обучения и на отношение учащихся к оценкам, а также время, за которое учащиеся выполняют домашнее задание. Проведен гендерный анализ успеваемости.
В последние годы уровень физической активности школьников значительно снизился. Растет учебная нагрузка, объем учебного материала, меняется характер учебной деятельности. Все больше школьников отмечают больший интерес к компьютерным, чем к активным видам отдыха или спорта. Важность ведения здорового образа жизни не является приоритетом у современных школьников.
В ходе исследования выявлено, что девочки учатся лучше мальчиков. Занятия спортом оказывают влияние на качество выполнения домашних заданий как у ребят, так и у девочек. Спортивные занятия влияют на скорость выполнения домашних заданий у девочек.
Ключевые слова: физическая активность, учебная деятельность, успешность обучения, гендерные различия обучения.
UDC 371.72:371.212.3
GENDER CHARACTERISTICS OF THE NATURE OF EDUCATIONAL ACTIVITIES, TAKING INTO ACCOUNT PHYSICAL ACTIVITY
Danilenko G. M., Nesterenko V. G.
Abstract. The article describes the influence of physical activity on the success of schoolchildren's educational activity. The analysis of the effect of the level of physical stress on the success of training and on the ratio of students to the assessments, as well as the time for which students do their homework. Gender analysis of academic performance was carried out.
In recent years, the level of physical activity of schoolchildren has significantly decreased. The training load, the volume of educational material is growing, the nature of educational activity is changing. More and more students note a greater interest in computer than in active recreation or sports. The importance of maintaining a healthy lifestyle is not a priority for modern schoolchildren.
Object and methods. For the research were involved in 1,050 ninth grade students, including 989 questionnaires selected for analysis. The study was conducted using anonymous questionnaires. The data were divided into 4 groups depending on the physical activity of students during the week and by gender. Group 1 — those students who play sports almost every day. Group 2 — those attending sporting activities 4-5 days a week. Group 3 — those involved in sports 2-3 days a week. Group 4 — those students who do not play sports. /As a result of studies found:
- in all groups of girls make up a larger percentage of achievers than the boys.
- there is a difference between girls involved in sports almost every day, and those who do not play sports at all. Most free time have guys who do not play sports.
Conclusions
1. Girls learn better than boys. The girls involved in sports 4-5 times a week, made an excellent higher percentage than girls of other groups.
2. School evaluations are important to students who play sports almost every day, both for boys and for girls. Not very important evaluation for boys that are not involved in sports. Note that for 1.8% of boys involved in sports almost every day, school evaluation does not matter.
3. The entire amount of homework makes the vast majority of students of both sexes and all group exercise. The highest percentage observed among girls who play sports almost every day. The smallest percentage of boys involved in sports 2-3 times a week.
4. Thus we can say that girls are much more responsible attitude to studies than boys. You can also note that sports help students concentrate, which in turn contributes homework in full.
5. Do not make homework a third of boys involved in sports almost every day, and a third of boys who do not play sports. Among girls this figure is much lower.
6. Sports affect the quality of homework both boys and girls. Sports activities affecting the rate of homework girls.
7. Sport affects the amount of free time the girls. In groups 1 and 2 percent of girls responded to the question of free time «is almost always free», was 0%. Almost no free time more than a third of group 1 and group 2 girls one-third. The greatest amount of free time with boys who are not involved in sports.
8. Most reading found girls who play sports and boys who do not sport at all. Keywords: physical activity, learning activity, learning success, gender learning differences.
Рецензент — проф. Катрушов О. В. Стаття надшшла 15.03.2017 року
УДК 613.648.2:616 - 073.75] - 047.37
1Куцак А. В., 1Севальнев А. I., 2Костенецький М. I., 1Кривсун К. В., 1Рибовалова Т. О. ВИВЧЕННЯ ЧАСТОТИ ТА ДОЗ ОПРОМ1НЕННЯ
ЗА РАХУНОК РЕНТГЕНОД1АГНОСТИЧНИХ ПРОЦЕДУР
1Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя) 2ДУ «Запор1зький обласний лабораторний Центр СЕС Укра'ши»
(м. Запор1жжя)
alla758@ukr.net
Дана робота е фрагментом науково-дослщ-но1 роботи кафедри загально',' ппени та екологп ЗДМУ «Комплексна оцшка i управлшня ризика-ми для здоров'я в умовах Запорiзькоi' области (№ 011211005646) шифр (1н. 14.02.01.11).
Вступ. Медичы процедури в свт вносять другий за величиною вклад в опромшення людей [8,9]. В Украшу за даними 1нституту громадського здоров'я 1м. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши, доза опромшення вщ медично',' дiагностики складае 0,5 мЗв-рк"1, що дорiвнюе 7% вщ ус1е! дози опромшення населення [6].
Слщ зазначити, що в останн роки за рахунок впровадження передових шновацмних технолопй
(комп'ютерна рентгеывська томографiя, ангiографiя) вщзначаеться збтьшення доз опромшення пащен^в. За даними вггчизняних авторiв [7] в Укра'н у 2013 рощ проведено 50,4 млн. рентгенодiагностичних процедур, тобто 1,2 процедури на душу населення. При цьому шдивщуальна ефективна доза опромшення склала 0,8 мЗв на людину.
В зв'язку з тим, що нормування доз опромшення пащен^в при променевм дiагностицi не застосову-еться, дуже важливо правильно визначити ефективн тдходи до оптимiзацN радiацiйного захисту пащен-™ та обфунтування необхщност проведення рент-генолопчних процедур. У 105 Публкацп МКРЗ [4] пропонуеться здмснювати керування опромшенням
