CC BY
13
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Голиченков А.М. Гигиеническая оценка загрязнения воздушной среды жилья химическими веществами при использовании синтетических полимерных материалов // Гигиена населенных мест. - К., 2000. - Вып. 37. - С. 203-211.
2. ГОСТ 4.394-85. Мебель корпусная и столы. Номенклатура показателей: Введ. 20.12.85. - М.: Изд-во стандартов, 1986. - 9 с.
3. ГОСТ 16371-93. Мебель. Общие ТУ: Чинний вад 12.03.92. - К.: УкрНИИССИ, 1996. - 34 с.
4. ГОСТ 27678-88. Плиты древесностружечные. Перфораторный метод определения содержания формальдегида: Введ. 01.07.90. - М.: Гос. комитет СРСР по стандартам, 1990. - 6с.
5. ГОСТ 10632-89. Плиты древесностружечные. ТУ: Введ. 01.01.90. - М.: Изд-во стандартов, 1990. -9с.
6. Губернский Ю.Д., Калинина Н.В., Мельнико-
ва А.И. Эколого-гигиенические аспекты организации мониторинга жилой среды // Гигиена и санитария. -1997. - № 3. - С. 46-49.
7. Кузьмшов Б.П., Турина В.А. Фактори ризику при побутовому застосуванш лакофарбових виробiв // Соврем. пробл. токсикологии. - 2001. - № 3. - С. 6063.
8. Малышева А.Г. Закономерности трансформации органических соединений в окружающей среде // Гигиена и санитария. - 1997. - № 3. - С. 5-10.
9. Справочник по гигиене применения полимеров / Станкевич К.И., Ковшило В.Е., Волощенко О.И. и др.; Под. ред. К.И. Станкевича.- К.: Здоров'я, 1984.192 с.
10. Характеристика сучасних полiмерних матерь алiв та вимоги до 1х ппешчноГ регламентацп / Волощенко О.1., Ляшенко В.1., Козлова I.A. та ш. // Ппена населених мюць. - К., 2004. - Вип. 43. - С. 215-222.
♦
УДК 613.955:37"367"-053.6 С.А.Щудро
НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У СТАРШ1И ШКОЛ1 ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я УЧН1В
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - к. мед. н., доц. О.А. Шевченко)
Ключовi слова: навчальне навантаження, старшi класи, фактори ризику
Key words: school loading, senior school, risk factor
Резюме. Проведен анализ учебной нагрузки в старших классах общеобразовательной школы. Установлено, что во всех инновационных моделях общего образования акцент сделан на расширении объема знаний и интенсификации обучения. Учебная нагрузка дифференцируется в зависимости от класса, уровней содержания и направления образования с помощью инвариантной и вариантной составляющих. Summary. There was performed analysis of school loading in senior pupils of general secondary school. It was defined that in all innovation models of general secondary education an accent is made on widening of bulk of knowledge and education intensification. School loading is differentiated in dependence with grade, levels of contents and direction of education with the help of invariant and variant components.
Невщ'емною складовою науково-техшчного прогресу е реформування загально! освгги. Най-бшьш cyTTeBi змши вщбуваються у старшш школ^ Внаслщок тдвищення вимог до рiвня тдготовки у загальноосв^нш школi зростае складшсть розумово! пращ у учшв-шдлггюв [1-4, 7, 9].
Системотвiрним фактором системи "учень-здоров'я" е навчання, тобто процес засвоення
шформаци. На сучасному етат високий рiвень шформацшного потоку належить до самостшних факторiв ризику. Значне навчальне навантаження при розвитку концепцп диференцшованого навчання визначае рiвень складност навчально-виховного процесу i часто призводить до пере-напруження фiзiологiчних систем оргашзму шдл^юв.
Мета роботи - визначення чинниюв нав-
чального навантаження як факторiв ризику для здоров'я.
МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Навчальна дiяльшсть учнiв у старшш школi вивчалась за навчальними планами, розкладом занять, хронометражними даними. Для характеристики навчального навантаження визна-чались iнварiантна i варiативна складов^ про-фiльна диференцiацiя, рiвнi i змiст освiти. Роз-клад занять ощнювався за денним i тижневим навантаженням, чергуванням предметiв, вщпо-вщшстю тижневого i денного навантаження динамщ розумово! працездатностi. За хронометражними даними ощнювалися вiдповiднiсть структури i характеру дiяльностi учнiв на заняттях фiзiолого-гiгieнiчним вимогам. Для оцiнки навчального процесу проаналiзовано 287 розкладiв занять, матерiали хронометражу 462 занять.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Навчальна дiяльнiсть у загальноосвiтнiх закладах регламентуеться саштарними нормативами i типовими навчальними планами. Тиж-неве навантаження, тобто кшьюсть годин, ди-ференцiюеться в залежносп вiд класу, рiвня змюту освiти i напряму освiти. Тижневе навантаження перевищувало гiгiенiчний норматив, встановлений ДСанИН 5.5.2.008-01 мДержавнi саштарш правила i норми влаштування, утри-мання загальноосвiтнiх навчальних закладiв та оргашзацп навчально-виховного процесу", тшь-ки для 9-го та 10-го клашв вщповщно на чотири i одну годину (табл. 1). В шших типових планах, якi диференцiйованi за змютом i напрямком освiти, тижневе навчальне навантаження пере-вищувало норматив на одну годину лише в 10-му клась
Таблиця 1
Тижневе навантаження, регламентоване типовими навчальними планами загальноосвггшх навчальних закладiв, годин
Клас
Показник ■ ■
_9-й_\_10-й_| 11-й
ГЫстчний норматив 33,0 33,0 33,0
Безпрофшьний р1вень 37,0 34,0 33,0
Р1вень стандарту - 34,0 33,0
Академ1чний р1вень - 34,0 33,0
Проф1льний р1вень - 34,0 33,0
Ф1зико-математичний проф1ль 34,0 33,0
Математичний профиль 34,0 33,0
Ф1знчннй профиль 34,0 33,0
Еколопчний профмь 34,0 33,0
Бюлого-хМчний профиль 34,0 33,0
Бюлого-ф1зичний профмь 34,0 33,0
Бюлого-географ1чний профмь 34,0 33,0
Бiльш суттевi вiдмiнностi встановленi при аналiзi розподiлу годин на навчальш предмети за рiзними рiвнями освiти. Так, варiативна складова (передбачае додатковий час на поглиблене вивчення навчальних предметiв або введення факультативiв) регламентуе одну годину у 9-му клаа, 9,5 години для рiвня стандарту, 2,5 години для академiчного рiвня i фiзико-математичного профшю, 6,0-4,5 години для екологiчного про-фiлю, 3,0-3,5 години для бiолого-хiмiчного про-фiлю, 4,5-2,5 години для бiолого-географiчного профiлю.
Диференцiацiя кiлькостi годин на навчальш предмети також передбачена i iнварiантною складовою. Зокрема, для академiчного профiлю встановлена у 1,5 раза бшьша кiлькiсть годин для
украшсько! i шоземно! мов, фiзики, математики, яка спецiалiзована на алгебру i геометрiю. Для профiльного рiвня передбачене ще значнiше збiльшення кшькосп годин на тиждень для окремих навчальних дисциплш (1,75-5,0 раза), у т.ч. i таких важких предме^в, як технологи, фiзика, хiмiя, алгебра, геометрiя, екологiя, iнформатика.
З гшешчних позицiй варiативна складова являеться бшьш важкою. Це зумовлено цiлою низкою чинниюв. По-перше, усi навчальнi предмети, що вводяться вперше, е бшьш важкими, оскiльки вони потребують запам'ятовування нових термiнiв, дефiнiцiй, закономiрностей. Подруге, для них вщсутш апробованi спецiально для учнiв ЗОШ пiдручники i навчальнi посiб-
ники. По-трете, для !х викладання залучаються викладачi вищих i середнiх спецiальних на-чальних заклавдв. Вчетверте, для !х засвоення необхщне формування нового способу мислення, специфiчного для дано! осв^ньо1 галузi.
Головним елементом, який оргашзуе навчаль-но-виховний процес у школi, е розклад занять. Встановлено, що всi показники не вщповщають
гiгiенiчним вимогам (табл. 2). Коливання вели-чини показниюв ппешчно! нерацiональностi розкладу занять складало 10,2-83,8 % у 9-му клаа, 19,1-96,5 % у 10-му клас i 9,7-97,2 % в 11-му класах. Найменш часто використовувалася для гшешчно! ошташзацп функцiонального стану учшв у процесi занять фiзична культура.
Таблиця 2
Характеристика Нг1ешчно1 рац1ональност1 розкладу занять
у старших класах, %
Показник Клас
9-й 10-й 11-й
ращо-нальний нерац1о-нальний рац1о-нальний неращо-нальний рац1о-нальний нерац1о-нальний
Наявн1сть спарених предмепв 89,8 10,2 80,9 19,1 90,3 9,7
Чергування однотипних предмет1в 77,4 22,6 61,6 38,4 80,1 19,9
Чергування предмепв р1зного 77,6 22,3 51,8 48,2 69,3 29,7
ступеня труднощ1в
Врахування денно!' динамши РП: 40,3 59,7 65,8 34,2 59,6 40,4
в т.ч. один день 81,3 18,7 87,6 12,4 80,5 19,5
2-3 дт 90,6 9,4 88,4 11,6 79,1 20,9
>3 дтв 69,4 30,6 89,8 10,2
в дн1 знижено!' РП 70,5 29,5 49,6 50,6 69,7 30,3
Врахування тижнево1 динамши РП 33,6 56,4 59,7 40,3 60,2 39,8
Використання оптим1зуючо1 рол1 26,2 83,8 3,5 96,5 2,8 97,2
ФВ
Наявшсть спарених предметiв або вiдсутнiсть чергування однотипних предметiв зареестровано у 10,2-22,6 % у 9-му клаа, у 19,1-38,4 % у 10-му клаа, у 9,7-19,9 % у 11-му клас1 Ще бiльш несприятливою була вщсутшсть чергування нав-чальних предметiв рiвного ступеня важкостi, яке складало вщ 22,3-29,7 % у 9-му i 11-му класах, до 48,2 % у 10-му клась
Розклад занять складаеться без врахування бiологiчних ршмв, в першу чергу акрофази (час, коли спостерпаеться максимум функци) нер-вово-психiчноl активностi. Зокрема, денна дина-мiка розумово1 працездатностi не враховувалася при складанш розкладу занять у 34,2-40,4 % випадюв у 10-11-х класах i 59,7 - у 9-му клась Особливо несприятливим було те, що у 9-му класi бiоритми не враховувалися у третинi випадкiв бшьше 3-х днiв. Слiд також зазначити наявшсть значного навантаження у дш зi зни-женою розумовою працездатшстю. Складання розкладу занять без врахування тижнево1 ди-намiки розумово1 працездатносп встановлено у
39,8-40,3 % у 10-11-х класах i 66,4 % у 9-му клась
Найбшьшу фiзiологiчну значущiсть мають наступнi параметри бюршмв: акрофаза (час доби, тижня, мiсяця, чвертi, навчального року з максимумом функци, що розрахованi шляхом апроксимаци), частота (добова або циркадiана, тижнева, семестрова, рiчна), перiод (в^^зок часу, за який здiйснюеться одне повне коливання дослщжувано1 функци), шк (максимальне зна-чення функци протягом одного перюду), мезор (середне значення функци), амплiтуда (величина рiзницi максимуму функци вщ И середнього значення).
Враховуючи це, негативним наслiдком вста-новленого розкладу занять е те, що вш знижуе ефективнiсть навчально-виховного процесу та пiдвищуе '^зюлопчну вартють" роботи учшв. Вщомо, що бiологiчнi ритми за сво1м поход-женням ендогенш, але зовнiшньосередовищнi чинники впливають на !х структуру та реа-лiзацiю. Тому змiни структури бiоритмiв тд впливом несприятливих внутрiшньошкiльних
факторiв зумовлюють негативнi змiни регуля-торних процесiв фiзiологiчних функцiй i можуть призводити до розвитку патолопчних сташв органiзму учнiв. При цьому порушусться про-вiдна фiзiологiчна значущiсть бюршадв -забезпечення високо! працездатностi та актив-ностi учнiв у навчальний час i створення опти-мальних умов для вiдновлення у позашкшьний час.
Аналiз розкладу занять за щною навчання вказуе на вiрогiдне зростання И кореляцп з 7-ми показниюв у понедiлок до 18-ти у п'ятницю, що вiдображаe нарощування внутршнього фiзiоло-гiчного та психологiчного напруження функцю-нально! системи органiзму [1]. Вщомо, що зростаючий органiзм характеризусться значною нестiйкiстю та рухливiстю добових ршмв, що зумовлено лабiльнiстю процешв збудливостi та гальмування, гетерохроннiстю дозрiвання, невеликим досвiдом сощатзацп [6].
Для нервово-псиично! дiяльностi учшв ха-рактернi високi рiвнi бюелектрично! активностi мозку, концентрацп уваги i ефективнiсть за-пам'ятовування вiд 8 до 12 години. Пюля общу активнiсть вищо! нервово! дiяльностi поступово зменшусться, у 16-17 годин рееструеться корот-кочасний пiдйом психофiзiологiчного стану з наступним превалюванням процесiв гальмування вищо! нервово! дiяльностi. Найбiльший рiвень
фiзично! працездатностi, нервово-м'язово! збуд-ливост i координацп рухiв спостерiгаеться у денний час. Тому дуже важливим е врахування при складанш розкладу навчальних занять струк-тури бюлопчних ритмiв шкiльно необхiдних функцiй.
Результати дослщження свiдчать, що нав-чальне навантаження органiзовано без урахуван-ня особливостей тижневих бiоритмiв (табл. 3). Так, у учшв 9-х клашв в останш днi тижня майже половина предмета е важкими (46,2-50,1 %), при цьому у вiвторок 46,1 % предмета - легю.
У 10-х класах в понедшок i середу бiльшiсть предметiв е легкими, вщповщно 63,1 % i 72,2 %. У 11-х класах у п'ятницю (день знижено! працездатносп) 46,7 % навчальних предметiв е важкими, а в дш з високим рiвнем праце-здатностi (понедшок, вiвторок) поставлено 38,138,3 % легких предмета.
Анатз фактичного розкладу занять у ЗОШ показав, що максимальне навантаження переви-щувало ппешчш нормативи (табл. 4). За рахунок цього навчальне навантаження у вшх загаль-ноосвiтнiх закладах перевищувало нормативне на 12,1±0,4 % у 9-му i на 15,2±0,5 % у 10-11-х класах. Високий рiвень денного та тижневого навантаження також встановлено i шшими дослiдниками [4, 7, 8].
Таблиця 3
Розподш навчальних предмет1в за ступенем важкост1 у динамЩ тижня
в учн1в старших клас1в
День тижня Ступшь важкосп
важкий 1 середн1й легкий
9-й клас
Понедалок 46,2 23,1 30,7
В1второк 38,5 15,4 46,1
Середа 41,7 16,7 41,6
Четвер 50,1 8,3 41,6
П'ятниця 46,2 7,2 46,6
10-й клас
Понедалок 21,1 15,8 63,1
В1второк 50,3 1,9 47,8
Середа 22,2 5,6 72,2
Четвер 27,8 22,2 50,0
П'ятниця 31,6 10,5 57,9
11-й клас
Понедалок 46,2 15,7 38,1
В1второк 46,3 15,4 38,3
Середа 46,4 23,1 30,5
Четвер 33,3 16,6 50,1
П'ятниця 46,7 23,1 30,2
Спiввiдношення мiж iнварiантною (державною) та варiативною (шкiльною) складовими бiльш несприятливим було у 10-11-х класах. У 9-
му клас фактично кожен п'ятий навчальний час проводиться з предмета за шдивщуальним ви-бором, а також у формi факультативiв, iндивiду-
альних та групових занять. Така оргашзащя занять, за умови правильного !х проведення, бiльше вщповщае iндивiдуальним особливостям учнiв. Пiдтвердженням цього також служить на-вантаження за рахунок додаткових занять з шдивщуальною або малогруповою формою занять, яке у 9-м клас складало 16,2±0,4 %.
У 10-11-х класах додаткове навчальне на-вантаження проводилось переважно у виглядi спецкурсiв (7,1-7,9 %). Така форма навчання е бiльш важкою для учнiв у зв'язку з не-достатньою дидактичною забезпеченiстю i методологiчними труднощами засвоення ма-терiалу.
Таблиця 4
Характеристика навчальноУ д1яльност1 у старших класах, М±т
Показник Клас
9-й | 10-й 11-й
Середне денне навантаження, г 6,4±0,1 6,8±0,1 6,8±0,1
Максимальне денне навантаження, г 8,0±0,1 8,0±0,1 8,0±0,1
Ввдхилення тижневого навантаження в1д нормативного, % 12,1±0,2 15,2±0,3 15,2±0,2
Сп1вв1дношення мпж 1нвар1антною та вар1ативною складовими, 1:0,19 1:0,10 1:0,10
умовн.од.
Навантаження за рахунок додаткових занять, % 16,2±0,4 2,1±0,1 1,9±0,1
Навантаження за рахунок спецкурс1в, % 1,3±0,1 7,1±0,1 7,9±0,1
П р и м [ т к а : навантаження приведене в перерахунку на 45-хвилинш заняття
Отримаш результати свщчать (табл. 5), що основними частинами занять були опитування (27,1-33,5 %) i засвоення нового матерiалу (27,935,3 %). Кожна з цих частин фактично займала третину заняття.
Спшьною рисою цих частин також була тен-денщя до !х зменшення з 9-го до 11-го класу. Вказаним частинам заняття притаманно практично однаковий час засвоення нового матерiалу з техшчними засобами навчання - вщ 10,2±0,9 % у 9-му клас до 11,9±0,8 % у 11-му клась Практично однаковим також був час, що выводиться
на колективне закршлення нового матерiалу (12,7-13,6 %).
Суттевими були змши у навчальному процесi вщ 9-го до 11-го класу таких структурних частин, як завдання додому i самостшна робота. У динамщ навчання вони носили протилежний характер. Так, час на завдання додому зменшувався з 6,7 % у 9-му клас до 4,4-4,6 % у
10-11-х класах (р<0,05). Час самостшно! роботи на заняттях статистично вiрогiдно зростав вiд 9-го до 10-11-х клаив. Особливо значно вш зрiс у
11-му клас, бiльше нiж в 1,5 раза.
Таблиця 5
Структура навчальних занять у старших класах, % (М±т)
Показник Клас
9-й 10-й 11-й
Опитування
Засвоення нового матер1алу, в т.ч. з техшчними засобами навчання Закршлення нового матер1алу Завдання додому Самостшна робота Щшьшсть занять
33,3±3,0 35,3±3,1 10,2±0,9 13,6±2,2 6,7±0,6 11,1±0,9 86,4±2,7
33,5±1,9 31,3±1,8 11,6±0,9 12,8±0,9 4,6±0,2х 17,8±1,2х 87,9±2,4
27,1±1,9 27,9±2,1 11,9±0,8 12,7±1,4 4,4±0,2х 27,9±2,1х 87,1±2,3
Прим1тка! х - в1ропдш вщмшносп у пор1внянш з 9-м класом
Щiльнiсть занять в усiх класах перевищувала гiгiенiчнi рекомендаци з питомо! ваги часу, що витрачаеться на виконання усх видiв навчально! дiяльностi. Вiдхилення щiльностi занять складало 6,4-7,9 %. Аналопчне збiльшення щшьносп занять у класах з штенсивними формами
навчання також встановлено i iншими дослщ-никами [4, 7].
Оргашзащя навчально! дiяльностi мае важ-ливе значення у шдвищенш ефективностi навчання та збереження на високому стабiльному рiвнi працездатносп учнiв, якi сприяють фор-
мування здоров'я учшв [2]. До особливостей осв^шх технологш вiдносяться пошук нових пiдходiв i форм навчання, широке впровадження iнновацiйних методiв, iнтенсифiкацiя навчально-виховного процесу. Реформування загально1 ос-вiти супроводжуеться низкою негативних наслщ-кiв: перевищенням максимально-допустимого навантаження, розстановка предмеив без враху-вання денно1 та тижнево1 динамiки розумово1 працездатносп, вiдсутнiсть чергування важких i легких предмеив, превалювання статичного компоненту дiяльностi на фонi значного ште-лектуального навантаження.
Отже, змiни в галузi середньо1 освiти дик-тують необхiднiсть пошуку i обгрунтування здоров'яформуючих технологiй для школярiв старших класiв. Провiдним гшешчним принципом управлiння навчально-виховним процесом е бюритмолопчна оптимiзацiя навчально1 дiяль-ностi. Вiн передбачае забезпечення високого рiв-ня працездатностi учнiв i зниження стомлю-ючого впливу навчальних занять шляхом сум> щення рiвня навчального навантаження з часом оптимуму фiзiологiчних функцiй органiзму про-тягом доби, тижня i навчального року.
ВИСНОВКИ
1. Навчальне навантаження диференщюеться в залежностi вiд класу, рiвня, змiсту i напряму освiти за допомогою iнварiантноl та варiативноl складових. Диференцiацiя навчання за рiвнями змюту освiти i профiлiзацiею суттево впливае на склад навчального ядра зi змщенням у бiк
збiльшення кшькост годин важких предметiв. Бiльша труднють варiативноl складово1 зумов-лена предметами, що вперше вводяться, форму-ванням нового способу мислення, вiдсутнiстю апробованих спецiально для учнiв загальноосвгг-шх шкiл пiдручникiв.
2. Найпоширенiшими недолшами розкладу занять е його складання без врахування денно1 (34,2-59,7 %) i тижнево1 (39,8-66,4 %) динамiки розумово1 працездатностi, наявнiсть спарених предмеив (9,7-22,6 %), вiдсутнiсть чергування предмеив рiзного ступеня труднощiв (22,3-48,6 %). Структура навчальних занять характери-зувалася вiрогiдним зростанням з 9-го до 11-го класу часу самостшно1 роботи на заняттях в 1,5 раза. У старших класах використовуються ш-тенсивш форми навчання, на що вказуе пере-вищуюча ппешчш рекомендацп щiльнiсть занять.
3. Провщним гiгiенiчним принципом управ-лшня навчально-виховним процесом е бюрит-молопчна оптимiзацiя навчально1 дiяльностi. Вiн передбачае забезпечення високого рiвня пра-цездатност учнiв i зниження стомлюючого впливу навчальних занять шляхом сумщення рiвня навчального навантаження з часом оптимуму фiзiологiчних функцiй органiзму протягом доби, тижня i навчального року.
Подальшi дослiдження слiд спрямувати на обгрунтування важкосп навчальних предметiв для ппешчно1 оптимiзацil навчального процесу у старшш школi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вишневский В.А. Анализ школьного расписания с учетом здоровья детей // Гигиена и санитария. - 2005. - № 1. - С.43-44.
2. Концептуальная модель оптимизации обучения в гимназиях / Гребняк Н.П., Машинистов В.В., Вербаховская Е.В., Якимова К.А. // Довшлля та здоров'я. - 2001. - № 4 (19). - С 53-55.
3. Даниленко Г.М. Медичш проблеми форму-вання, збереження 1 змщнення здоров'я школяр1в // Врачеб. дело. - 2001. - № 1. - С.128-131.
4. Зорина И.Г. Влияние внутришкольных факторов на умственную работоспособность и состояние здоровья учащихся // Гигиена и санитария. - 2006. -№ 6. - С.48-51.
5. Проблемы формирования здорового образа жизни у учащихся в образовательных учреждениях / Кучма В.Р., Демина И.А., Демин А.К. и др. // Гигиена
и санитария. - 2000. - № 3. - С. 52 - 56.
6. Пронина Т.С., Рыбаков В.П. Возрастные особенности дневной динамики скорости реакции на зрительные стимулы мальчиков 8-14 лет // Физиология человека. - 2002. - Т.28, № 2. - С. 44-48.
7. Сетко Н.П., Кирнасюк Е.В. Полупансион -современная модель формирования здоровьесбере-гающей среды младших школьников // Гигиена и санитария. - 2006. - № 6. - С.42-45.
8. Хорошева Т.А., Бурханова А.И. Влияние учебного процесса на физическое развитие учащихся начальных классов инновационных школ // Гигиена и санитария. - 2004. - № 4. - С.57-60.
9. Щудро С.А. Законом1рност1 хронодинам1ки розумово1 працездатносп старшокласнишв протягом учбового року // Медичш перспективи. - 2007. - № 2. - С.147-151.
♦
