CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 251-256.
УДК 342.951:351.713(4+477)
ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО МИТНО1 СПРАВИ ЯК ГАЛУЗЬ НАЦЮНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ
Чорна О. В.
Нащональний юридичний ункерситет теш Ярослава Мудрого м. Хартв, Украта
Статтю присвячено дослщженню питань щодо правового регулювання митно! сфери, розкриттю сутносп митного законодавства як комплексно! галузi нацiонального законодавства Укра!ни. У робота наведено особливостi та недолжи вiтчизняного нормативно-правового регулювання митно! сфери.
Ключовi слова: митна сфера, митна справа, митне законодавство, нацiональне законодавство, мит-ний правопорядок.
Постановка проблеми. На сучасному етат розбудови Укра!нсько! держави ре-ал1защя на практищ положень Конституцп Укра!ни щодо захисту прав, свобод та законних штерешв людини { громадянина, а також спрямовашсть на налагодження плщного сшвроб1тництва у сфер1 зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 ¡з прикордонни-ми державами поставили перед вггчизняною юридичною наукою принципово нов1 фундаментальш питання. Серед них вагоме мюце посщають проблеми належного регулювання митно! сфери.
Бшьшють проблемних питань, що виникають ниш у митних вщносинах м1ж митни-ми органами та ф1зичними особами, а також суб'ектами зовшшньоеконом1чно! д1яль-носп, що защяш у цш сфер1, спричиняються незрозумшстю, неоднозначшстю, супе-речливютю чинних нормативно-правових акпв, яю регулюють митний правопорядок.
Анал1з останшх досл1джень та публкцт. Окрем1 питання щодо правового регулювання митно! сфери, оргашзацшно-правових аспекпв функцюнування шститупв митно! системи розглядалися в роботах Ганжина О. М., Деркача В. Г., Додша С. В., Дьомша Ю. М., Жорша Ф. Л., Каленського М. М., Ювалова С. В., Кормича Б. А., Мазу-ра А. В., Настюка В. Я., Павлова А. П., Пашка П. В., Приймаченка Д. В., Терещенка С. С., Троф1мова С. А., Шульги М. Г. та шших. Розробки цих та шших правознавщв мають важливе наукове 1 практичне значення, оскшьки в них мютяться конкретш про-позицп та рекомендаций спрямоваш на забезпечення економ1чних штерес1в суспшьства та держави. Проте певш питання митного законодавства Укра!ни залишаються й дос не виршеними, особливо враховуючи прийняття нового Митного кодексу Укра!ни.
Мета статт1. Отже, метою дано! статп е розгляд митного законодавства Укра!ни як окремо! галуз1 нацюнального законодавства.
Виклад основного матергалу досл1дження. Слщ в1дм1тити, що митне законодавство Укра!ни е найбшьш складною галуззю укра!нського права.
Узагалi критерiями будь-яко! галузi законодавства визнаються предмет регулюван-ня; метод регулювання; стушнь регулювання, наявнiсть актiв кодифiкувань. Ус вказанi критерп мають бути присутшми одночасно.
1снуе й iнша точка зору на галузевий подiл законодавства, зпдно з яким галузi законодавства, що регулюють певнi сфери державного управлшня, виокремлюються лише за предметом регулювання i не мають единого методу. Проте за вщмшностей у по-глядах на галузевий подш законодавства безперечним залишаеться предмет правового регулювання.
Як вщзначае Лiвшиц Р. З., критерiем предмета виступае об'ективна потреба суспшь-ства у правовому регулюванш певно! групи суспiльних вщносин. З'явилася потреба у спецiальному регулюванш трудових вiдносин - склалося трудове законодавство, ви-никла необхiднiсть у спещальному регулюваннi екологiчних стосунюв - визначилося природоохоронне законодавство тощо [1, с. 26-32].
У свою чергу, характерною ознакою нормативно-правового регулювання у митнш сферi е те, що значна кшьюсть ситуацш щодо митних справ регламентуеться не лише законами Укра!ни, а й численними розпорядженнями Мiнiстерства доходiв i зборiв Укра!ни. Такий стан справ створюе складнощi учасника зовнiшньоекономiчноl дiяль-ностi, яю не можуть самостiйно зорiентуватися у величезному обсязi нормативних актiв, передбачити вс нюанси, що виникають, та у бшьшосп випадкiв мають збитки замють отримання прибутку вiд зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. 1з набуттям чин-ност новим Митним кодексом Укра!ни (далi - МКУ) вiтчизняне митне законодавство, в контекст абзацу 2 роздiлу ХХ1 даного кодексу [3], втратило свою значну частину.
На цей час вщповщно до ст. 8 МКУ державна митна справа функщонуе на шдгрунп наступних принципiв [3]:
1) виключно! юрисдикцп Укра!ни на И митнш територп;
2) виключних повноважень органiв доходiв i зборiв Укра!ни щодо здiйснення державно! митно! справи;
3) законностi та презумпцп невинуватостi;
4) единого порядку перемщення товарiв, транспортних засобiв через митний кордон Укра!ни;
5) спрощення законно! торгiвлi;
6) визнання рiвностi та правомiрностi iнтересiв ушх суб'ектiв господарювання не-залежно вщ форми власностi;
7) додержання прав та охоронюваних законом iнтересiв ошб;
8) заохочення доброчесностi;
9) гласносп та прозоростi;
10) вiдповiдальностi вшх учасниюв вiдносин.
На пiдставi п. 1 ст. 2 МКУ законодавство Укра!ни з питань державно! митно! справи складаеться iз Конституцi! Укра!ни, цього Кодексу, iнших законiв Укра!ни, що регулюють питання, зазначеш у ст. 7 цього Кодексу, з мiжнародних договорiв Укра!ни, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни, а також iз нормативно-правових актiв, виданих на основi та на виконання цього Кодексу та iнших законодавчих актiв [3].
Предмет правового регулювання у митнш сферi встановлений у ст. 7 МКУ, зокрема встановлеш порядок i умови перемiщення товарiв через митний кордон Укра!ни, !х мит-
ний контроль та митне оформлення, застосування MexaHi3MiB тарифного i нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, справляння митних плaтежiв, ведення митно1 статистики, обмiн митною iнформaцieю, ведення Укрaïнськоï клaсифiкaцiï товaрiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, здiйснення вiдповiдно до закону державного контролю нехaрчовоï' продукцiï при ïï ввезенн1 на митну територда Украши, зaпобiгaння та про-тцщя контрaбaндi, боротьба з порушеннями митних правил, оргашзащя i забезпечення дшльносп оргaнiв доходiв i зборiв та iншi заходи, спрямован1 на реaлiзaцiю державно1' полiтики у сферi державно1' митно1' справи, що становлять державну митну справу [3].
Окремо необидно наголосити на тому, що законодавство Украши щодо митно1' сфери регулюе стосунки, пов'язaнi iз ввезенням товaрiв в Украшу i вивозом товaрiв з Украши; перемiщенням товaрiв територiею Украши пiд митним контролем; митним декларуванням i випуском товaрiв; здшсненням митних процедур; проведениям мит-ного контролю, стягуванням i сплатою митних платеж1в.
Перераховане вище дозволяе зробити висновок про те, що митне законодавство Украши - це регулювання вщносин щодо предмета правового регулювання, визна-чених Митним кодексом Украши, здшснюване вщповщно до чинного законодавства про митну справу. При цьому зазначимо, що формулювання «вщповщно до» буквально означае таке: за допомогою конкретного виду законодавства, а не у виконання поло-жень нормативно-правових акпв, що мають вищу юридичну силу, або не вступаючи в суперечносп з ними.
Тому правове регулювання у митнiй сферi Украши здшснюеться виключно нацю-нальним законодавством Украши щодо митно1' сфери, одшею з цiлей якого е забезпечення митних штереав та митно1' безпеки держави.
Отже, законодавство Украши щодо митно1' сфери, маючи «свш» предмет правового регулювання, допускае регулювання правових вiдносин у сферi митно1' справи указами Президента Украши, розпорядженнями та постановами Уряду Украши (Мшютерства доходiв i зборiв Украши).
Уся сукупшсть нормативно-правових aктiв, що приймаються з метою правового регулювання митно1' сфери в Укрaïнi, утворюе систему законодавства, що знаходиться у залежносп вщ нaцiонaльного законодавства i складаеться з документiв i правових норм рiзноï юридично1' сили.
Науковець Марченко М. Н. вщзначае: «У порiвияннi iз системою права, що мае об'ективний характер, система законодавства значною мiрою схильна до цшеспря-мовано1' дiï з боку правотворчих оргaнiв. Вона не тiльки створюеться, але й у своему розвитку спрямовуеться ними. Багато в чому ïï юнування i функцiоиувaния обумовлю-ються волею i нормотворчими устремлшнями законодавця» [2, с. 546].
Дaлi вважаемо за доцiльне розглянути безпосередньо проблемы питання, якi зали-шились на цей час суперечними новому Митному кодексу Украши.
Одним iз значних проблемних питань е питання щодо вiдносин iз представниками територiaльних оргaнiв Мiнiстерствa доходiв i зборiв Укрaïни (дaлi - органи доходiв i зборiв) при визнaченнi митноï вaртостi.
Перш за все слщ зазначити, що положення Митного кодексу Украши, що дiе, в частит митноï вaртостi вiдповiдaють мiжнaродним стандартам. Проблема iсиуе у прак-тичнiй чaстинi застосування органами митноï сфери положень МКУ - така практика
останшм часом носить усе бшьш фюкальний характер, що пов'язано з необхщнютю виконання сшвроб!тниками оргашв доход!в { збор!в «плашв по надходженню до бюджету кошт!в».
При цьому, безумовно, МКУ передбачае низку позитивних нововведень щодо пи-тань митно! вартосп, зокрема:
- прямо закршлено, що при визначенш митно! вартосп носив шформацп, що мь стять програмне забезпечення, враховуеться виключно вартють нос!я шформацп. Також не повинш включатися в митну вартють вщсотки, нашчеш за фшансовими угодами (наприклад, угоди фшансового л!зингу);
- МКУ прямо регулюе багато важливих питань (! не лише у частит митно! вар-тост!), що урегульоваш на цей час шдзаконними актами. Наприклад, випадки подання декларацп митно! вартосп прямо передбачеш в Кодекс!. Такий пiдхiд е позитивним, оскшьки сприятиме стабiльностi i передбаченосп законодавства;
- позитивним е й те, що МКУ визначае вичерпний перелш докуменпв, якi органи доходiв i зборiв мають право вимагати для шдтвердження митно! вартостi, але при цьо-му МКУ под!ляе документи на основнi (якi необхщно подавати завжди) i додатковi (як! орган доход!в i з6ор!в мае право вимагати, якщо в наданих документах е роз6!жност!, ознаки шдробки або вони не м!стять ус!х даних зг!дно з обраним декларантом методом визначення митно! вартостi). Разом !з тим, залишаеться в!дкритими питання про те, що органи доход!в i з6ор!в розум!тимуть п!д «вс! данi зг!дно з обраним декларантом методом визначення митно! вартосп», i хто визначатиме, подав декларант вс! дат чи ш.
Певний неспокш викликае положення п. 1 ч. 2. ст. 52 МКУ, що передбачае обов'я-зок декларанта «заявляти митну вартють, визначену самостшно, зокрема за наслiдками консультацiй з органом доход!в i з6ор!в» [3]. Виникае питання, чи не приведе на прак-тиц! таке формулювання до того, що право декларанта самостшно визначати i заявляти митну вартють буде замшено його обов'язком декларувати вартють, встановлену органами доход!в i з6ор!в.
Також певш питання викликае порядок надання декларантом додаткових доку-ментiв. З одного боку, зпдно з МКУ декларант зобов'язаний представити такi документи, з шшого - так! документи повинш надаватися «за наявностi». Наприклад, хто визначатиме, чи е документ у наявносп, i як декларант повинен це доводити.
Слщ зазначити, що вичерпний список докуменпв, як! шдтверджують митну вартiсть, передбачений МКУ, навряд чи допоможе суб'ектам ЗЕД, оскшьки вш вклю-чае практично вс! документи, потр!бш на цей час органам доход!в ! збор!в. Яскравий приклад: необх1дн!сть надання розрахунку ц!ни (калькуляц!!) у раз! взаемозв'язано! д!яльност! продавця ! покупця тепер прямо передбачена МКУ тощо.
Зпдно з МКУ митш органи можуть надавати консультац!! - !ндив!дуальн! або за-гальн! - у письмовш або усн!й форм!. При цьому МКУ передбачае, що особа, яка д!яла на п!дстав! !ндив!дуально! або загально! консультац!! орган!в доход!в ! збор!в, не може притягатися до вщповщальносп, нав!ть якщо в подальшому в!дпов!дна консультац!я буде зм!нена або скасована.
Митний кодекс Укра!ни прямо передбачае можливють притягати до вщповщаль-ност! посадових ос!б та шших пращвниюв орган!в доход!в ! збор!в за неправом!рн! р!-шення, дп або безд!яльн!сть. Ця норма дуже важлива для п!дприемницько! д!яльност!,
оскшьки досить часто ршення i ди предстaвникiв оргашв доходiв i зборiв, що заподда-ють величезнi збитки компaнiям, залишаються безкарними, а тому кiлькiсть подiбних випaдкiв лише росте з року в рш. Проте запропонована МКУ норма, швидше за все, так i залишиться декларативною, оскшьки МКУ чггко не передбачае мехaиiзмiв притяган-ня до тако1' вiдповiдaльностi, а також ïï форми i розмiри штрафних сaнкцiй.
Згiдно з МКУ особи, яким був спричинений збиток непрaвомiрними рiшеинями, д1я-ми або бездiяльнiстю оргaиiв доходiв i зборiв, мають право на його вщшкодування такими органами. При цьому МКУ не передбачае чiткого мехашзму його вiдшкодувaиия.
Передбачаються також й iншi вaжливi нововведення. Наприклад, встановлюеться максимальний термiн для митного оформлення, рiвний 4 годинам iз моменту подaчi митноï деклaрaцiï i надання товaрiв для здiйснения митного контролю; можливють здiйснения митного оформлення в будь-якому митному оргaнi на всш територiï Укра].'-ни незалежно вщ мiсця реестрaцiï iмпортерa або експортера; передбачае право для суб'ектiв ЗЕД отримати статус уповноважених економiчних оперaторiв, яким надава-тимуться спрощення при митному оформленш (наприклад, автоматичне застосування методу 1 для визначення митноï вaртостi) тощо.
Висновки. Таким чином, шдсумовуючи викладене щодо законодавства з питань регулювання митноï сфери Украши, можемо зробити наступи узагальнення.
1. Митне регулювання в Украшськш держaвi полягае не у встановленш порядку i правил регулювання митноï справи в Укрaïнi, а у правовому регулюванш вщносин щодо предмету регулювання Митним кодексом Украши i здшснюеться вщповщно до нацюнального законодавства про митну справу.
2. Законодавство Украши щодо митноï сфери е самостшною галуззю нацюнального законодавства, що мае окремий предмет правового регулювання, i складаеться з Мит-ного кодексу Украши, а також укaзiв Президента Украши, розпоряджень та постанов Уряду Украши, нормативно-правових акпв оргашв виконaвчоï влади, що приймаються на пiдстaвi Митного кодексу Укрaïни.
3. Самостшне здiйснения митноï справи та наявшсть влaсноï митноï системи е одшею iз засад держaвностi. Виконання масштабних завдань, що стоять перед органами доходiв i зборiв у митнш сфер^ повною мiрою залежить вiд iнтелектуaльного, про-фесiйного i культурного рiвня прaцiвникiв.
4. Кожна галузь права повинна мати свш (однорiдний) предмет i специфiчний метод правового регулювання. Рiзнорiднiсть предмета i методу правового регулювання вказуе на те, що не можна вести мову про галузь права взагаль До предмета правового регулювання правовщносин у митнш сферi належать норми адмшютративного, фшансового, цившьного, мiжиaродного та iнших галузей права. Це свщчить про те, що митне законодавство мютить норми i використовуе методи правового регулювання рiзних галузей права. У результат цього воно е комплексною галуззю законодавства. У зв'язку з цим, вважаемо, доцшьно вести мову про галузь митного законодавства, а не про митне право.
5. Завершення гaлузевоï систематизацп митного законодавства Украши необхщно вирiшити шляхом удосконалення законодавства у митнiй сферi. Це пов'язано зi склад-нiстю функцюнування самих оргaнiв доходiв i зборiв, ix оргaнiзaцiйним, мaтерiaль-но-фiнaнсовим забезпеченням, а також усуненням iсиуючиx законодавчих прогалин.
Усе вищенаведене, а також недостатня розроблешсть теоретичних положень, низка невирiшених проблем оргашзацшно-правового регулювання, наявнiсть суперечливих питань у реашзацн чинного митного законодавства зумовлюють подальшi науковi до-слiдження у розглядуванш царинi.
Список лiтератури:
1. Лившиц Р. З. Отрасль права - отрасль законодательства / Р. З. Лившиц // Сов. государство и право. - 1984. - № 2. - С. 26-32.
2. Марченко М. Н. Теория государства и права : учеб. / М. Н. Марченко. - 2-е изд. - М. : ТК Велби, Изд-во : Проспект, 2006. - 640 с.
3. Митний кодекс Укра!ни : Закон Украши вщ 13.03.2012 № 4495-VI // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2012. - № 44-45, 46-47, 48. - Ст. 552.
Черная Е. В. Законодательство о таможенном деле как отрасль национального законодательства Украины / Е. В. Черная // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 251-256.
Статья посвящена исследованию вопросов относительно правового регулирования таможенной сферы, раскрытию сущности таможенного законодательства как комплексной отрасли национального законодательства Украины. В работе приведены особенности и недостатки отечественного нормативно-правового регулирования таможенной сферы.
Ключевые слова: таможенная сфера, таможенное дело, таможенное законодательство, национальное законодательство, таможенный правопорядок.
LEGISLATION OF CUSTOM AFFAIR AS SECTOR OF NATIONAL LEGISLATION OF UKRAINE
Chorna O. V.
Yaroslav Mudry National Law University, Kharkov, Ukraine
The article is devoted research of questions in relation to the legal regulation of custom sphere, to opening of essence of customs legislation as complex branch of national legislation of Ukraine. Features and lacks of the domestic normatively legal regulation of custom sphere are in-process resulted.
After materials of research next conclusions and generalizations are done in the article. The custom adjusting in the Ukrainian state consists not in establishing an order and rules of regulation of custom affair in Ukraine, but in the legal regulation of relations in relation to the article of regulation of Ukraine the Custom code and carried out in accordance with a national legislation about custom affair. A legislation of Ukraine in relation to a custom sphere is independent branch of national legislation, which has the separate article of the legal regulation and that consists of the Custom code of Ukraine, and also decrees of President of Ukraine, orders and decrees of Government of Ukraine, normatively legal acts of organs of public administration of, which are accepted on the basis of the Custom code of Ukraine. Independent realization of custom affair that presence of the own custom system is one of principles of the state system. Implementation of scale tasks which stand before the organs of incomes and tallages in a custom sphere, in a complete measure depends on the intellectual, professional and cultural level of workers. Every field of law must have (homogeneous) the object and specific method of the legal regulation. Heterogeneity of object and method of the legal regulation specifies on that it is impossible to conduct speech about the field of law in general. To the article of the legal regulation of legal relationships in custom sphere norms belong administrative, financial, civil, international and other fields of law. It goes to show that customs legislation contains norms and utilizes the methods of the legal regulation of the different fields of law. As a result of it is complex branch of legislation. In this connection, consider, it is expedient to conduct speech about branch of customs legislation, but not about a custom right. With the purpose of completion of a particular branch systematization of customs legislation of Ukraine it is necessary to decide by an improvement legislations in a custom sphere. It is related to complication of functioning of organs of incomes and tallages, them by a, materially financial support, and also removal of existent legislative blanks.
Key words: custom sphere, custom affair, customs legislation, national legislation, custom law and order.
