CC BY
39
стан шдприемства. Можна використовувати комплексний показник, який ха-рактеризуе ступiнь ефективностi системи управлшня обiговим капiталом та е цiльовою функцiею оцiнки впливу системи управлшня на фшансовий стан шдприемств. Визначення цшьово1 функци базуеться на оптимiзаци багаток-рют^альнох моделi [2, с. 13].
Висновки. У дослщженш було сформульовано економiчну сутнiсть обшового капiталу, основнi принципи та шдходи до формування системи управлшня цим капiталом i запропоновано комплексну оцшку впливу системи управлiння обновим капiталом на фiнансовий стан шдприемства та шстру-ментарiй оптимiзацil його обсяпв i структури.
Отже, обшовий капiтал слiд розглядати як авансовану вартють в еле-менти обшових виробничих фондiв i фондiв обшу для забезпечення безперер-вного процесу виробництва та реашзаци продукци з метою досягнення дос-татнього рiвня прибутковостi пiдприемства.
На мою думку, на сучасному еташ слiд бшьше уваги придiляти методам i прийомам управлiння обiговим капiталом, а не розглядати теоретичнi засади його сутность
Як на сьогоднi, так i в майбутньому, поняття "управлшня обшовим ка-пiталомм потребуе подальшого глибокого вивчення та дослiдження, оскшьки воно мае значний вплив на розвиток шдприемства та його прибутковють. Тому висвгглення i подальше вивчення ще1 теми е конче потрiбними.
Л1тература
1. Бланк И.А. Управление активами. - К. : Ника-Центр; Эльга, 2000. - 717 с.
2. Гусева О.Ю. Стратегия управлшня обновим катталом торговельних шдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Донецьк, 2004. - 19 с.
3. Зборовська О.М. Управлшня обновим катталом промислових шдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Приазов. держ. техн. ун-т. - Мар1уполь, 2006. - 19 с.
4. Мазарак1 А.А. та ш. Економша торговельного шдприемства : пщручник [для студ. вуз1в] / пщ. ред. проф. Н.М. Ушаково". - К. : Вид-во "Хрещатик", 1999. - 800 с.
5. Маргасова В.Г. Управлшня оборотним катталом та оцшка його впливу на фшансовий стан шдприемств (на баз1 харчово1 промисловост Чернтвського репону) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Нац. акад. держ. под. служби Украши. - 1рпшь, 2005. - 19 с.
6. Сорока Р.С. Чинники впливу на ефектившсть функцюнування оборотного катталу // Региональна економка. - 2003. - № 2. - С. 72-80.
УДК339.9(075.8) М.М. Дуран - Ужгородський нащомальнийумверситет
ЗНАЧЕННЯ МИТНО1 ПОЛ1ТИКИ В СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ М1ЖНАРОДНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦ11
УКРА1НИ ТА II РЕГ1ОН1В
На основ1 анал1зу публ1кацш в1тчизняних автор1в та нормативно-правових до-куменпв Украши розглянуто суть митно! пол1тики держави та й роль у регулюванш штеграцй економ1ки Украши та й регюшв у м1жнародний економ1чний проспр. Роз-крито змют поняття митно'! пол1тики держави в систем! понятшно-категор1ального апарату економ1чних регюнальних дослщжень. Надано рекомендацй з вибору опти-
мального типу митно! полiтики в Укра!ш, а саме введення послщовно! обережно! ль бералiзацii з елементами протекцiонiзму.
Ключов1 слова: митна полiтика, державне регулювання, мiжнародна економiч-на iнтеграцiя, лiбералiзацiя, протекцiонiзм, Митний кодекс Укра!ни, регюн, Укра!на
M.M. Duran - Uzgorod national university
Role of customs policy in state adjusting of international economic integration of Ukraine and its regions
On the basis of Ukrainian author's publications analysis and Ukraine's normatively-legal documents essence of customs policy the states and its role in adjusting of integration of Ukrainian economy and its regions in international economic space are considered. The contents table of state customs policy concept in the concept-category vehicle of economic regional researches system is exposed. Recommendations from the type selection optimum customs policy in Ukraine, namely introduction of successive careful liberalization with the elements of protectionism is given.
Keywords: custom politicians, state adjusting, international economic integration, liberalization, protectionism, Custom Code of Ukraine, region, Ukraine
Одним з основних засоб1в державного регулювання зовшшньоеконо-м1чно! д1яльност1 у сфер1 штеграци Укра!ни та ii регюшв до св^ових ринюв е митна политика.
Митна пол1тика як складова частина внутршньо! пол1тики е за сво!м характером правоохоронною, тобто такою, що сто!ть на сторож1 державних штереЫв, прав шдприемств, господарських об'еднань, шдприемщв, грома-дян. Варто додати, що митна полггика е i складовою частиною зовшшньо! политики Укра!ни, тому що слугуе забезпеченню i реашзаци зовшшньополгтич-них i зовнiшньоекономiчних завдань та штереЫв Yкраiни, захисту нацюналь-но! економiки, сприяе створенню умов для ii пожвавлення i шдйому. Митна полiтика також сприяе штегруванню украiнськоi економiки у свiтове госпо-дарство.
Водночас неправильне або неточне визначення сутност й змюту митно! политики, рiзних ii проявiв призводить до нерозумшня ii соцiального призначення, рушшних сил i суб'ектiв, звуження ii змюту, а отже, i до поми-лок у ii формуванш i практичнiй реалiзацii. 11 липня 2002 р. було прийнято новий Митний кодекс Украши (МКУ), бшьш адаптований до мiжнародного митного права, у ньому враховано змши в соцiально-економiчнiй структурi Yкраiни, позитиви попереднього кодексу.
Експерти i спещашсти, зокрема закордоннi, високо оцiнили прийня-тий кодекс. На вiдмiну вщ кодексу 1991 р., що мютив лише 164 статтi, у чинному кодекЫ 432 статтi. Вш значно спростив процедури митного контролю i митного оформлення, ввiв багато нових понять, деташзував чимало норм i правил, якi ранiше були сформульоваш дещо узагальнено, що зумовило необ-хiднiсть прийняття багатьох вщомчих актiв. Особливо необхiдно вiдзначити принципово новий тдхщ авторiв кодексу до поняття "митна полiтикам i "митна справа" [5].
Основне законодавчо оформлене означення митно! политики викладе-не Митного кодексу Укра!ни у ст. 2, вщповщно до яко! митна полiтика - це система принцишв та напрямiв дiяльностi держави у сферi забезпечення сво-
ïx eKOHOMÎ4Hrn ÏHTepecÏB та безпеки за допомогою митно-тарифних та нета-рифних заxодiв регулювання зовнiшньоï торгiвлi [5]. До завдань Mm^ï поль тики належать:
а) забезпечення найбшьш ефективного використання шструменив митного контролю i регулювання товарообм1ну на митнш територп Украïни:
б) участь у реатзацп торгово-полiтичниx завдань щодо захисту украшсько-го ринку, стимулювання розвитку нацiональноï економiки, сприяння в проведеннi структурноï перебудови й iншиx завдань економiчноï полгги-ки Украïни;
в) iншi завдання, обумовленi Верховною Радою, Президентом й Урядом вщповщно до чинного кодексу та шших законодавчих акт^в Украïни [4, с. 11].
Розглянемо тепер не законодавч^ а науковi означення, iнтерпретацiï й трактування митно!" полiтики i спробуемо з'ясувати ïï сутнiсть i змiст. Тлума-чення митно!' пол^ики тiею чи шшою мiрою знайшло вiдображення в працях К. Сандровського, А. Козирша, А. Сршова, М. Блiнова, Б. Габричидзе, С. Ба-рамзiна, П. Дзюбенко, I. Бережнюка, О. Гребельника та ш.
На думку вщомого впчизняного дослiдника-правника К. Сандровського, митна политика е система заxодiв, спрямованих на забезпечення еконо-мiчноï охорони державних кордошв i виконання зовнiшньоекономiчноï прог-рами держави в мiжнародному спiлкуваннi через засоби митного регулювання, тобто державного впливу на сферу митних вщносин [7, с. 47].
Ряд авторiв переносять сферу дн митноï полiтики за межi економiчниx вiдносин, надаючи ш характеру щей, принцитв i т. ш. Так, I. Бережнюк пере-конуе нас у тому, що митна пол^ика - це система поглядiв, щей та переко-нань, яка формуе основш правовi та економжо-оргашзацшш принципи мит-ноï справи [1, с. 11].
Досить оригшальне розумшня сутi та змiсту митноï пол^ики наводить С. Курасова. "В умовах демократичного суспшьства, - зазначае автор, - характер i призначення митноï пол^ики ускладнюеться. Вона здобувае ч^ко виражений соцiальний характер. Суть його в ^м, що митна политика об'ективно пов'язуе державу, пол^ичш iнститути i структури, учасникiв зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi, створюе мiж ними вщносини взаемодiï та взаемозалежностi. Характер цих вщносин залежить вiд погодженост i досяг-нутого компромiсу штереЫв сторш, соцiальниx груп. Можна сказати, що митна политика обумовлюеться досягненням сощального партнерства держави, полгтичних iнститутiв суспiльства, соцiальниx груп, учасниюв зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi тощо" [4, с. 14]. На пiдставi цих мiркувань вона дае таке робоче визначення митноï полiтики: "Митна политика - це дiяль-шсть полiтичниx iнститутiв суспiльства щодо виявлення, узгодження i коор-динацiï пол^ичних, економiчниx, правоохоронних, соцiальниx та шших штереЫв за допомогою митноï справи" [4, с. 14].
Визначаючи засади обгрунтування i дослщження феномена митноï по-лiтики, О.П. Гребельник наполягае на необхщносп врахування основних тд-xодiв до ïï трактування: владно-правового, оргашзацшно-шституцюнального, економiчного i психо-етичного [3, с. 23]. Економiчний шдхщ (головний, на на-
шу думку) О. Гребельник пов'язуе "...в основному з впровадженням у життя зовшшньо! i внутршньо! економiчноl полiтики кра!ни, яка грунтуеться на ви-борi оптимально: моделi взаемовiдносин iз св^овою системою господарюван-ня: протекцiонiзм, вшьна торгiвля або гармонiйне !х поеднання. Залежно вiд вибору того або шшого напряму i ступеня його впливу (наприклад, протекщ-онiзм може бути селективним, галузевим, колективним, прихованим, моно-польним, помiрним, жорстким). На практищ застосовуються рiзнi iнструменти економiчноl полiтики, в тому числi й митно-тарифш регулятори" [3, с. 23].
Виходячи з цього, автор розглядае митну пол^ику тд кутом зору цшьово! та функцюнально! спрямованостi. "Пщ кутом зору цшьово! спрямо-ваност митно-тарифна полiтика - це система пол^ико-правових, економiч-них, органiзацiйних та шших широкомасштабних заходiв у сферi митно-та-рифних вiдносин, спрямованих на реалiзацiю i захист як внутршшх, так i зовнiшньоекономiчних iнтересiв кра!ни з метою здiйснення динамiчних сощ-ально-економiчних перетворень за умови формування ринкових вщносин.
З огляду на функцюнальну спрямованiсть, митно-тарифна полiтика - це система заходiв економiчноi i зовнiшньоекономiчноl полiтики, що вживаються державою в митному оподаткуванш, контролi i митному оформленнi" [3, с. 27]. Узагальнюючи визначення митно!' полiтики, О. Гребельник стверджуе, що тд нею варто розум^и комплексну систему заходiв, спрямованих на забезпечення економiчного суверенитету кра!ни, охорону державних кордонiв, реалiзацiю зовнiшньоекономiчноl стратеги через сферу митних вiдносин [3, с. 29].
На сьогодш головним теоретичним i практичним питанням е проблема вибору типу митно!' полггаки в Укра!ш, тобто протекцюшзму чи вшьно! торпвль Прибiчники обох напрямкiв досить грунтовно аргументують переваги кожного з них. Загальною вадою контраверсiйних концепцш, на нашу думку, е !х прикладний, вузькоцiльовий пiдхiд, коли на першому плаш поста-ють не так цившзацшш засади, скiльки поточно-кон'юнктурш iнтереси еко-номiчних суб,ектiв рiзних рiвнiв господарювання. Крiм цього, спроба протис-тавляння протекцiонiзму i вшьно! торгiвлi виглядае хибною. Щоправда, вони протилежш за сво!м змiстом, але за iстотними ознаками допускають i зумов-люють дiалектичний перехiд та отримання якостi одного у кшькос^ iншого.
В економiчнiй лiтературi акцентовано на двох надзвичайно важливих для обгрунтування напрямюв реалiзацil митно! пол^ики обставинах.
По-перше, полiтика протекцiонiзму повинна розглядатись як тимчасо-вий захщ. Цей шлях пройшли усi краши свггово1 системи.
По-друге, полiтика протекцюшзму в сучасних умовах е типовою тшь-ки для кра!н, що розвиваються, та кра!н з перехщною економiкою. Вона мае глибоко об'ективний i закономiрний характер. Спроба лiбералiзувати зовнiш-ню торгiвлю Укра!ни у середиш 90-х рр. призвела до значного попршення економiчного становища краши та загострення кризових явищ.
Як вважае В. Рокоча, "... випадками, для яких протекцюшзм у менш розвинутих крашах визначаеться бiльш ефективною формою зовшшньотор-говельно! полiтики, нiж вшьна торпвля, е:
• ситуацii, пов'язат з необх1дн1стю досягнення певних нацюнальних ц1лей (по-
силення економiчноi та вшськово-пол^ично!' незалежностi кратни, захист на-
цюнального виробника i робочих мiсць, створення рiвних умов для нащ-ональних та шоземних виробнишв); • ситуацii, коли як виршальний показник розвитку национально! економiки розглядаються не яшст (ефективтсть национального виробництва, його м!ж-народна конкурентоспроможтсть, асортимент виготовлено! продукци та ш.), а кшьюст критерii (наприклад, зростання ВНП) [6, с. 175-176]".
Формування довгостроково! економ1чно! пол1тики нашо! кра!ни повинно здшснюватись на засадах, що заперечують використання як засоб1в ре-гулювання зовшшньоторговельних вщносин пол1тики "абсолютного" протекцюшзму або, навпаки, "абсолютного" фритредерства.
Митна политика повинна мати пом1рний та вщносно еластичний характер, переходячи вщ зваженого протекцюшзму до пом1рковано! вшьно! торпвль Ця пол1тика мае реагувати на змши { модифжуватись вщповщно до характеру змш у суспшьств1 { свгтовш пол1тищ га економ1чнш кон'юнктурь
Важливим складником митно! пол1тики Украши е митна справа, за-безпеченням функцюнування яко! в Укра!ш заошкуються митш органи.
Вщповщно до ст. 2 Митного кодексу Украши, митна справа - це порядок перемщення через митний кордон Украши товар1в { транспортних засо-б1в, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податюв { збор1в, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямоваш на реаизащю митно! поль тики Украши, становлять митну справу. Митна справа е складником зов-шшньополггачно! { зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 Украши. У митнш спра-в1 Укра!на дотримуеться визнаних у м1жнародних вщносинах систем класи-фшаци та кодування товар1в, едино! форми декларування експорту та 1мпор-ту товар1в, митно! шформаци, шших м1жнародних норм { стандарт1в [5].
Митна пол1тика { митна справа нероздшьш. Однак уявлення про сут-шсть !хнього зв'язку в теоретичному плаш не вщр1зняються постшшстю, а змют завдань { характеру митно! пол1тики держави завжди був { лишаеться концептуальним питанням. Адже наявшсть розб1жностей у тлумаченш феномена митно! пол1тики може призвести до суперечностей у нормативних актах, що регламентують митну справу на р1зних р1внях.
Митна политика об'ективуеться у двох формах - щеальнш та предмет-нш. 1деальну форму митно! пол1тики становить розумова, творча д1яльшсть, що формуе уявлення про певну митну политику. Матер1альну форму створюе митна практика. Матер1ал1защя пол1тики, приведення !! в дда в предметнш форм1 забезпечуеться створенням полгтико-правових { сощально-економ1ч-них засоб1в { досягненням запланованих результат.
У цьому контекст як головш предметш чинники матер1ал1заци митно! пол1тики можна розглядати митне право та митну справу. Реал1защя митно! политики - процес спрямовування координовано! д1яльност1 митнищ, оргашв виконавчо! влади та шститулв суспшьства на досягнення сформульовано! в нш мети [2, с. 38].
Пщ джерелами митного права фах1вщ розумдать Конститущю держави, м1жнародш угоди, Митний кодекс та шш1 закони, що мютять норми митного права, укази Президента та постанови Уряду, акти Держмитслужби та шших держаних оргашв виконавчо! влади.
Будь-яка сучасна держава мае визначений законодавством набiр пев-них шструменлв економiчного та адмшютративного регулювання (стимулю-вання або обмеження) iмпорту та експорту. Принципова рiзниця мiж еконо-мiчними та адмшютративними засобами полягае у властивому специфiчному способу впливу на суспшьш вiдносини у сферi зовнiшньоï торпвлг вщповщ-но опосередковано через ринковi вiдносини або безпосередньо шляхом вста-новлення обмежень та заборон адмшстративного характеру.
Якщо проаналiзувати всю систему засобiв реалiзацiï митноï полiтики Украши, ми можемо дшти висновку, що фюкальна функцiя реалiзуеться, i це природно, економiчними засобами - мита та митш збори; охоронна - пере-важно адмiнiстративними, а от регулятивна поеднуе в собi обидва види засо-бiв. До того ж, один i той самий заЫб впливу на суспшьш вщносини в митнш сферi може виконувати одразу декшька функцш, наприклад, стягнення мита одночасно виконуе фюкальну i регулятивну, лщензування взагалi може поеднувати вс три функци.
Пiдсумовуючи матерiал, викладений у статтi, слiд зазначити, що метою зовнiшньоторговельноï пол^ики Украши на сучасному етапi розвитку i в майбутньому е створення та пщтримка конкурентоспроможних на свгтовому рiвнi галузей економiки та забезпечення найсприятливших умов для розвитку ïx експортного потенщалу, пiдтримка експортноï дiяльностi усiма можливими напрямками, оскiльки iсторiя та практика розвитку свiтовоï економжи та еко-номiк окремих держав свщчить, що найбiльшого рiвня добробуту та багатства краши досягають насамперед шляхом створення конкурентоспроможних галузей економжи та пщтримки експортноï дiяльностi у свiтовому масштабi.
Нагальним завданням у цьому контекст е введення принципу посль довноï обережноï лiбералiзацiï з елементами протекцiонiзму, щоб створити належш умови функцiонування господарства, захистити втизняних вироб-никiв i забезпечити штегращю Украïни у свiтовий економiчний простiр. 1нте-реси нацiональноï економiчноï безпеки, розвиток експортного потенцiалу, пщвищення ефективностi зовнiшньоï торгiвлi вимагають вщ Украïни сшвпра-цi з шшими краïнами, якi входять до складу рiзниx регiональниx угрупувань.
Виходу Украши на свiтовi ринки як рiвноправного партнера сприяе вступ до СОТ. Проте членство нашоï держави у цш органiзацiï означае вiдмо-ву вщ державноï програми дотацiй промисловос^ й сiльського господарства, а це не сприятиме економiчному розвитку, а також вщ лiцензування зов-нiшньоекономiчниx операцiй або зменшення кiлькостi й обсяпв митних обмежень iмпорту. Одним з основних засобiв державного регулювання зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi у сферi iнтеграцiï Украïни до свгтових ринкiв е митна полiтика.
Лггература
1. Бережнюк. I. Теоретичн1 основи та сутнють митно1 справи // Вюник Академ^ митно1 служби Украши. - 2002. - № 3. - С. 3-17.
2. Блинов Н.М., Дзюбенко П.В. Введение в таможенное дело. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 274 с.
3. Гребельник О.П. Основи митно1 справи : навч. поабник. - К. : Центр навч. л1т-ри, 2003. - 600 с.
4. Курасова Е. Теоретико-методолопчш тдходи до визначення поняття "митна пол1ти-ка" // Вюник Академп митно'1 служби Украши. - 2003. - № 2. - С. 9-15.
5. Митний кодекс Украши: Офщ. видання. - К. : Вид-ий д1м "1н Юре", 2002. - 404 с.
6. Рокоча В.В. Мжнародна економша : навч. поабник. - У 2-х кн. - К. : Таксон 2000. -Кн. 1 : Мгжнародна торпвля: теор1я i пол1тика. - 320 с.
7. Сандровский К.К. Таможенное право. - К. : Наука, 1974. - 176 с.
УДК331.522.4(477) Доц. О.1.1ляш, канд. екон. наук;
магктрант К.1. Мороз - Львiвська КА
ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦП ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ УКРАШИ
Розглянуто основш проблеми формування та розвитку людського катталу Украши. Запропоновано основш напрямки та чинники його формування та вщтворен-ня. Отримали подальший розвиток дослщження щодо необхiдностi тдвищення ролi людського чинника формування катталу в ринковш економiчнiй системi.
Ключов1 слова: людський капiтал, людськi ресурси, нащя, навички, людський потенцiал, суспшьство, робоча сила, знання, продуктивнiсть пращ.
Assoc. prof. O.I. Ilyash; undergraduate K.I Moroz - L'viv commercial academy
Forming of conception of effective development of human capital of Ukraine
The basic problems of forming and development of human capital of Ukraine are considered. Basic directions and factors of his forming and recreation are offered. Got subsequent development of research in relation to the necessity of increase of role of human factor of forming of capital in the market economic system.
Keywords: human capital, human capitals, nation, skills, human potential, society, labour force, knowledge, labour productivity.
Постановка питання. Розвиток ринкових вщносин у вггчизнянш еко-номщ ставить перед службами управлшня персоналом шдприемства прин-ципово нов1 задач!. Найбшьш складною з них е управлшня формуванням людського катталу певно! якость Додатков1 трудношд у виршенш ще! задач! виникають у процес впровадження шновацш. Ïï значення посилюеться тим, що усшшна реал1защя системи формування та розвитку людського катталу е одшею з найважливших чинниюв розвитку шдприемства.
Одшею з найбшьш важливих законом1рностей розвитку свiтовоï гос-подарсь^' системи е взаемозв'язок економiчного зростання та тдвищення ролi людського катталу в нацюнальнш економщ. Особливо чiтко ця законо-мiрнiсть прослiдковуеться в економщ Украïни. До останнього часу еконо-мiчна категорiя "людський капiтал" залишалася лише в теоретичних розроб-ках вчених i не виходила за межi практичних передумов економiчного розвитку суспшьства. Проте, в сучасних умовах чинник формування людського катталу дедалi бшьше перетворюеться на основу економiчного зростання та мiжнародного обмшу, радикальних структурних зрушень, стае головним у формуванш сталого високого рiвня конкурентоспроможностi.
Пошук пiдходiв до формування ефективноï системи збалансованого цiлiсного розвитку людського катталу зумовлюе необхщшсть здшснення
